Методичні рекомендації 12 Вимоги до звітних документів 13 Форми І методи контролю 14

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Відповідальна за випуск Розподіл видів практик Кількість годин Дипломна практика 1. Цілі, завдання та зміст практики 1.1.Навчальна практика Види роботи 1.2. Виробнича практика Види роботи 1.3. Дипломна практика Види роботи 2. Методичні рекомендації 3. Вимоги до звітних документів 4. Форми і методи контролю Критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок студентів. Репродуктивний рівень Репродуктивно-творчий рівень Творчо-репродуктивний рівень Творчий рівень Основна мета виробничої практики магістрів ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні рекомендації до технології розвитку креативного мислення при вивченні хімії, 313.08kb.
• 1: Сутність, мета та завдання внутрішньогосподарського контролю, 72.98kb.
• Затвердити Порядок оформлення розрахункових І звітних документів при здійсненні продажу, 551.03kb.
• Методичні рекомендації щодо розробки навчальних програм для слухачів курсів підвищення, 112.03kb.
• Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку, 844.2kb.
• Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
• Методичні рекомендації щодо самостійної роботи та контрольні завдання для студентів, 752.74kb.
• Методичні рекомендації щодо самостійної роботи та контрольні завдання для студентів, 513.22kb.
• Методичні рекомендації щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками, 307.39kb.
• Методичні рекомендації про порядок складання, 88.05kb.

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка”





ВИМОГИ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ УСІХ ВИДІВ ПРАКТИКИ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


для студентів спеціальності 040201 „Соціологія”

освітньо-кваліфікаційних рівнів „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр”


Затверджено

на засіданні кафедри соціології

та соціальної роботи

Протокол № х від хх.хх. 2006р.


Львів - 2006

Вимоги до організації та проведення усіх видів практики: Методичні вказівки для студентів спеціальності.0402.. „Соціологія” освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр.” / Укл.: В.Є. Савка, М.В. Школяр – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2006. – 28 с.


Укладачі

кандидат філософських наук, доцент Климанська Л.Д.

кандидат соціологічних наук, доцент Савка В.Є.,

кандидат політичних наук, асистент Школяр М.В.


Відповідальна за випуск Климанська Л.Д., кандидат філософських наук, доцент.

Рецензент Піча В.М., доктор соціологічних наук, професор.


Зміст

Вступ 4

1. Цілі, завдання та зміст практики 7

1.1. Навчальна практика 7

1.2. Виробнича практика 9

1.3. Дипломна практика 10

2. Методичні рекомендації 12

3. Вимоги до звітних документів 13

4. Форми і методи контролю 14

5. Критерії оцінювання рівня знань, умінь і навичок 14

6. Навчальні посібники. 19

Додатки 20


ВСТУП

У процесі оволодіння спеціальністю соціолога теоретичні знання обов’язково повинні підкріплюватись практичними навиками роботи, одержаними безпосередньо на місцях праці майбутніх фахівців, при залученні їх до виконання реальних професійних завдань. Тому проходження різних видів практики /навчальна, виробнича, дипломна/ є важливою складовою навчальних планів для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр.” Кожен з цих видів практик займає певне місце у навчальному плані і передбачає застосування теоретичних знань, набутих при вивченні відповідних предметів для вироблення конкретних практичних навичок.

Програма практики є основним навчально-методичним документом, який має принципове значення для сучасного навчального процесу і визначає цілі та завдання проведення різних видів практик, їх обсяг та зміст. Вона забезпечує єдність вимог та наступність окремих її етапів, неперервність усього процесу навчання та його збалансованість.

Студенти поетапно проходять наступні три види практик: навчальну, виробничу та переддипломну. Навчальна практика відбувається без відриву від навчального процесу. Решта практик проходять з відривом від навчального процесу.

Розподіл зазначених видів практик за курсами, їх тривалість та терміни проведення див. у таблиці 1.

Розподіл видів практик

Таблиця 1.

№	Вид практики	Курс	Семестр	Кількість годин	Термін	Кваліфікація
1.	Навчальна	ІІ	4	108	51-52 тиждень навчального процесу	бакалавр
2.	Виробнича	ІІІ	6	108	51-52 тиждень навчального процесу	бакалавр
3.	Дипломна практика	V	10	324	31-36 тиждень навчального процесу	спеціаліст

Можливими базами для проведення практик є державні та недержавні, громадські заклади, установи, організації, на базі яких студенти можуть ознайомитися із змістом роботи соціолога, його професійними завданнями і застосовувати свої знання та вміння, наприклад державні адміністрації, органи місцевого самоуправління, спеціалізовані соціологічні служби, які займаються збором інформації та аналітичною роботою, служби, які надають соціальні послуги, ЗМІ, навчальні заклади другого-четвертого рівнів акредитації, в яких викладається курс соціології тощо. Основними критеріями вибору певного місця практики є:

• відповідність профільної роботи організації, чи її підрозділу основним напрямам фахової праці соціолога;
  
• наявність в організації відповідної матеріально-технічної бази;
  
• можливість працівників організації забезпечити кваліфікований супровід практикантів;
  
• можливість викладачів кафедри, відповідальних за проходження практики, забезпечити належний рівень управління нею;
  
• можливість майбутнього працевлаштування випускників кафедри у цій організації на посадах, які відповідають їх фаху та професійній кваліфікації.
  

Перед початком практики на кафедрі соціології та соціальної роботи проводиться настановча конференція, у якій беруть участь студенти-практиканти та їх керівники від університету і бази практики. На ній особа, відповідальна за проведення практики від кафедри соціології та соціальної роботи, знайомить студентів та керівників від баз практики з наказом ректора, вимогами щодо проходження практики, обов’язками студентів-практикантів та їх керівників, формами звітності про виконану під час практики роботу та критеріями її оцінювання. Для кожної бази практики з-поміж студентів призначається староста.


Основними обов’язками студентів-практикантів є:

1. Розпочати та завершити практику у зазначений термін.
   
2. Працювати на базі практики визначену кількість годин.
   
3. Якісно виконувати всю роботу, передбачену програмою практики.
   
4. Підтримувати постійний контакт з керівниками практики від кафедри та від установи, на якій проводиться практика.
   
5. Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку бази практики.
   
6. Виконувати розпорядження адміністрації бази практики та керівників практики.
   
7. Дотримуватись положень Етичного кодексу соціологів.
   
8. Вчасно і належним чином оформити документацію.
   
9. Відзвітуватися та захистити звіт по практиці на підсумковій конференції.
   

Невиконання хоча б одного пункту програми є підставою для неатестації студента-практиканта.


Основними обов’язками керівника практики від університету є:

1. Забезпечити практикантів необхідною для скерування на практику документацією.
   
2. Спільно з керівником від бази практики забезпечити зустріч практикантів з керівництвом установи, на базі якої вони проходять практику.
   
3. Ознайомити студентів та керівників від бази практики з її метою та завданнями.
   
4. Ознайомити студентів з правилами ведення документації.
   
5. Допомогти скласти індивідуальний план практикантів, затвердити його та контролювати виконання.
   
6. Проводити індивідуальні та групові консультації.
   
7. Спостерігати за проведенням емпіричних досліджень.
   
8. Контролювати хід практики.
   
9. Оцінити роботу студентів на практиці, їхню готовність до професійної діяльності.
   
10. Взяти участь у настановчій та підсумковій конференціях з питань практики.
    
11. Подати письмовий звіт про керівництво практикою.
    

Основними обов’язками керівника від бази практики є:

1. Спільно з керівником практики від навчального закладу забезпечити зустріч практикантів з керівництвом бази практики.
   
2. Ознайомити студентів-практикантів з організацією - базою практики, напрямками та змістом її роботи в цілому та особливостями структурного підрозділу, в якому проходить практика.
   
3. Ознайомити студентів-практикантів з правилами техніки безпеки та протипожежної безпеки на робочому місці.
   
4. Допомогти укласти індивідуальний план практикантів та контролювати його виконання.
   
5. Проводити індивідуальні та групові консультації.
   
6. Допомогти в організації проведення емпіричних досліджень.
   
7. Контролювати хід практики.
   
8. Оцінити роботу студентів на практиці, їхню готовність до професійної діяльності.
   
9. Взяти участь у настановчій та підсумковій конференціях з питань практики.
   

На бази практики студенти з’являються із скеруванням, котре видають їм керівники від університету на кафедрі соціології та соціальної роботи. Щоб мати допуск до роботи на базі практики, студенти повинні заздалегідь в університеті та безпосередньо на місці проходження практики пройти інструктаж з техніки безпеки та протипожежної безпеки у відповідальних осіб.

Після завершення практики на кафедрі соціології та соціальної роботи проводиться підсумкова конференція, на якій відповідальні за проходження практики від кафедри та від базової установи заслуховують звіти студентів про проходження практики, оцінюють вироблені ними практичні навики та оцінюють успішність виконаної роботи. Важливим завданням цієї конференції є оцінка фахівцями-практиками рівня теоретичної підготовки студентів та оцінювання викладачами кафедри умов проходження практики у конкретних установах з метою визначення слабких місць і відповідної модифікації навчальних планів та програм, взаємної допомоги викладачів кафедри, студентів та організацій-баз практики у виконанні їх завдань.


1. ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ ТА ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Цілі і завдання практики визначають спрямованість діяльності студентів і викладачів під час всього періоду практики.

Основною ціллю всіх видів практик є закріплення теоретичних знань студентів з урахуванням сучасних умов навчально-виховного та виробничого процесу, формування у майбутніх спеціалістів практичних професійних умінь і навичок, необхідних для діяльності у сфері соціології.

Усі види практики передбачають досягнення конкретних цілей і завдань, які в комплексі визначають зміст кожної з зазначених практик.

1.1.НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Ціллю навчальної практики є ознайомити студентів з діяльністю соціологічних агенцій та служб, їх структурою, функціями, змістом роботи соціолога та основними видами його діяльності, з необхідним для роботи соціолога інструментарієм, а також розподілом часу соціолога на різні види діяльності тощо.

Завданнями цієї практики є здобути знання щодо специфіки роботи соціолога в різних галузях діяльності; ознайомитись з правилами, обов’язками та професійним кодексом соціолога; ознайомитись з документацією установ-баз практики та правилами її складання і використання тощо. Студенти-практиканти набувають уміння асистувати фахівцеві-практику при здійсненні його професійних функцій, наприклад при проведенні емпіричних соціологічних досліджень, оволодівають методикою та технікою проведення опитування як важливого джерела соціальної інформації, навчаються вести щоденник спостережень, складати план роботи. Практиканти набувають навички аналізу особливостей діяльності соціолога та спілкування з адміністрацією баз практики та замовниками роботи.


Зміст навчальної практики

Таблиця 2.

№ п/п	Види роботи	К-сть годин
1.	Ознайомлення студентів з діяльністю соціологічних агенцій та служб, їх структурою, функціями, змістом роботи соціолога та основними видами його діяльності, з необхідним для роботи соціолога інструментарієм, а також розподілом часу соціолога на різні види діяльності тощо.	55
2.	Ведення щоденника спостережень.	10
3.	Складання плану роботи.	5
4.	Один із наступних видів робіт за вибором: участь студентів у якості інтерв’юерів під керівництвом працівника бази практики у зборі інформації при проведенні досліджень на базі практики; асистування при розробці методик соціологічних досліджень; участь у каталогізації вже існуючих результатів досліджень; складання соціального портрету клієнта служби (якщо базою практики є одна із соціальних агенцій) тощо.	28
5.	Написання звіту з результатів практики.	10
	ВСЬОГО	108

Навчальна практика  має ознайомчий характер, оскільки студенти ще не працюють самостійно, але можуть залучатись до виконання нескладних доручень.

Під час навчальної практики студенти мають можливість отримати інформацію про роботу соціологічних агенцій та служб, ознайомитись із діяльністю соціолога в найрізноманітніших напрямках, що в майбутньому допоможе їм обрати заклади конкретної спеціалізації для проходження виробничої і дипломної практики.


1.2. ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

Ціллю виробничої практики є знайомство студентів із специфікою роботи соціолога у соціологічних службах, агенціях, ЗМІ, практична підготовка до самостійної роботи на одній з посад діяльності соціолога, поглиблення та закріплення теоретичних знань.

Завданнями цієї практики є поглиблення знання студентів щодо особливостей професійної діяльності та функцій соціолога на певних базах практики із врахуванням специфіки їх роботи; вироблення уміння програмувати дослідження з застосуванням різних методів; залежно від проектів баз практики проводити роботу по збору інформації із застосуванням кількісних чи якісних методів. Студенти також набувають навики аналітичної роботи із зібраними матеріалами, навчаються належним чином їх презентувати замовнику та розробляти можливі варіанти їхнього практичного застосування. Виробнича практика створює можливість формування у студентів навичок планування, організації і проведення соціологічного дослідження, самостійного професійного мислення та аналітичної діяльності.


Зміст виробничої практики

Таблиця 3.

№ п/п	Види роботи	К-сть годин
1.	Ознайомлення студентів з діяльністю соціологічних агенцій та служб, їх структурою, функціями, змістом роботи соціолога та основними видами його діяльності, з необхідним для роботи соціолога інструментарієм, а також розподілом часу соціолога на різні види діяльності тощо.	23
2.	Визначення проблематики та основних етапів соціологічного дослідження.	10
3.	Один із наступних видів робіт за вибором: активна участь у проведенні емпіричного дослідження в межах проектів баз практики; глибокий аналіз вже існуючих досліджень, проведених на базі практики та методик, які застосовувалися в цих дослідженнях.	60
4.	Ведення щоденника практики	5
5.	Складання плану роботи.	5
6.	Написання звіту з результатів практики.	5
	ВСЬОГО:	108

В процесі виробничої практики відбувається інтенсивне формування професійних умінь і навичок, становлення фахового соціолога, здатного самостійно вирішувати ті чи інші питання на конкретних ділянках роботи. Під час цього виду практики студенти мають можливість обирати певні напрямки роботи соціолога-практика, збирати теоретичний та практичний матеріал для роботи над курсовими роботами та дипломними проектами.


1.3. ДИПЛОМНА ПРАКТИКА

Ціллю дипломної практики є надати можливість студентам зібрати емпіричний матеріал для написання дипломної роботи, впорядкувати та опрацювати його, дати теоретичну інтерпретацію, спланувати можливі варіанти практичного застосування отриманих даних.

Завданнями цього виду практики є продемонструвати знання з обраної теми дипломного дослідження, практичних можливостей застосування загального обсягу теоретичних знань з соціологічних дисциплін; сформувати уміння здобувати і аналізувати теоретичний та емпіричний матеріал, письмово викладати свої думки; користуватися усіма методами збору та аналізу інформації, які є в арсеналі сучасної соціології, самостійно визначати проблему прикладного соціологічного дослідження, оцінити дослідницьку ситуацію, місце та роль у ній соціолога, розробити програму дослідження та представити її замовнику, надати йому у науково обгрунтованій та доступній для замовника формі результати проведеної роботи. Також студенти мають продемонструвати вміння належним чином оформити дипломну роботу: текст роботи, таблиці, малюнки, список літератури, додатки тощо. Дипломна практика сприяє виробленню навичок формулювання теоретичних та практичних завдань дипломної роботи та їх розв’язання, навичок роботи у якості виконавця та організатора у соціологічному дослідженні (соціолога, що працює у “полі” та соціолога-аналітика), спілкування з замовниками, керівниками баз практик тощо.


Зміст дипломної практики

Таблиця 4.

№ п/п	Види роботи	К-сть годин
1.	Участь у роботі функціональних підрозділів бази практики з урахуванням майбутньої професійної діяльності соціолога-спеціаліста.	29
2.	Підготовка програмного плану дослідження під емпіричну частину дипломної роботи.	15
3.	Збір емпіричного матеріалу.	50
4.	Обробка і аналіз емпіричних даних.	95
	Аналіз літератури та збір інформації теоретичного змісту щодо теми дипломного проекту	100
5.	Робота над оформленням дипломного проекту	25
6.	Формування звіту результатів практики	10
	ВСЬОГО:	324

Під час практики за темою дипломного проекту студенти виконують індивідуальні завдання з метою закріплення знань, отриманих в процесі вивчення теоретичних курсів і спецкурсів, набувають умінь і навичок самостійного розв’язання виробничих, наукових, організаційних завдань.


2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Після настановчої конференції студенти отримують скерування від університетського керівника практики. У перший день практики разом з університетським керівником вони прибувають на місце проходження практики, де їх зустрічає керівник від бази практики. Упродовж перших двох днів кожного практиканта закріплюють за своїм відділом, групою працівників бази практики. Керівник організації видає наказ про проходження практики студентами.

У перший день студенти знайомляться з базою практики. Упродовж наступних 1 – 2 днів студенти складають календарний план роботи та графік відвідування місця проходження практики (див. Додаток 1). У календарному плані повинні бути детально (по датах та годинах) описані види роботи студента під час проходження практики. У графіку відвідування зазначається дата, години та місце перебування практиканта на базі практики, чи у місці виконання польової роботи. Один примірник графіка подається керівникові практики від кафедри для контролю.

Упродовж всієї практики студенти ведуть щоденник, у якому занотовують результати спостережень за специфікою роботи служби, агенції, установи; інформацію про види діяльності, в яких вони приймали участь; свої враження про роботу соціолога; зауваження щодо ходу практики. Щоденник ведеться у довільній формі (див. Додаток 2). Його ведення повинні контролювати керівники практики від університету та від установи.

Знайомство з діяльністю соціолога за місцем проходження практики передбачає ознайомлення з його посадовими обов’язками, специфікою роботи, інструментарієм, документацією тощо.

При закінченні проходження практики студенти повинні написати звіт, який подається в довільній формі (може бути надрукований або написаний від руки), обсягом 2-3 сторінки (див. Додаток 3).

У звіті має бути коротко і конкретно описана робота, яка виконувалась студентом під час практики, подані зауваження, пропозиції, рекомендації на основі аналізу та узагальнення практичного досвіду роботи.

Звіт перевіряється і затверджується керівниками практики від вищого навчального закладу і бази практики.

Після закінчення практики на кафедрі проводяться загальні підсумкові конференції, де студенти виступають з повідомленнями про результати практики, висловлюють пропозиції, рекомендації, побажання щодо вдосконалення організації проведення практики, захищають звіт про проходження практики.


3. ВИМОГИ ДО ЗВІТНИХ ДОКУМЕНТІВ (див. Додатки 1, 2, 3.)

Загальні вимоги до оформлення звітної документації наступні. Документи оформляються акуратно, від руки (при бажанні студента вони можуть бути надруковані), мають наскрізну нумерацію сторінок. Всі аркуші повинні бути зшиті. Папка зі звітними документами повинна мати титульну сторінку, на якій зазначаються прізвище та ім’я студента-практиканта, група, кафедра та інститут; прізвища керівників від університету та бази практики; термін проходження; назва бази практики. Кожен окремий документ повинен також починатися з титульної сторінки, на якій зазначається прізвище та ім’я студента-практиканта, група, кафедра та інститут, назва документу, час та місце проведення заходу (чи збору та аналізу емпіричних даних) (див. додаток). Звітна документація обов’язково повинна містити перелік всіх документів практики із зазначеними сторінками.

У звіті про роботу студенти детально описують всю виконану під час практики роботу (наприклад, результати знайомства зі структурою та традиціями бази практики, специфікою роботи соціолога на цій базі, проведені практикантом різні види робіт, індивідуальні доручення тощо).

Оформлення звітних документів входить в час проходження практики. Їх перевіряють та затверджують керівники практики від бази та навчального закладу.

В кінці практики керівник від бази практики кожному студентові видає письмову характеристику про його роботу, ставлення до обов’язків, дисциплінованість тощо. В характеристиці обов’язково має бути зазначена рекомендована оцінка за практику, яка приймається до уваги при остаточній оцінці успішності проходження практики. Характеристику підписує безпосередній керівник від бази практики та керівник установи, де студенти проходять практику. Характеристику завіряють печаткою організації.


4. ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

В процесі проходження практики здійснюється контроль за ходом практики, який має на меті виявлення і усунення помилок студентів, а також надання їм необхідної допомоги у виконанні завдань практики.

Студенти-практиканти повинні суворо дотримуватись режиму праці бази практики та виконувати свою роботу відповідно до індивідуального графіку та плану роботи.

Керівники студентської практики контролюють перебування студентів на базах практики (згідно з графіком), дотримання ними плану роботи, наявність необхідної документації, якість виконаної роботи, науковість та адекватність методів роботи, ставлення до своїх обов’язків та дисциплінованість. Керівник від кафедри контролює записи, занесені у щоденник практики.

Робота студентської групи та керівників практики, в свою чергу, контролюється завідувачем кафедри та навчальною частиною університету.

5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТІВ.
   

Розглядаючи загальну професійну підготовку студентів спеціальності „Соціологія” як цілісний процес формування системи загально-професійних знань, умінь, навичок, слід виділити комплексний критерій, який дає цілісну характеристику рівня загально-професійної підготовки майбутніх фахівців. Таким критерієм є системність загально-професійних знань, умінь, навичок, яка, по-перше, відображає єдність оволодіння змістовно-процесуальною і мотиваційно-ціннісною сторонами професійної діяльності у сфері соціології; по-друге, відображає взаємозв’язок знань, умінь, навичок (знання – теоретична основа умінь, уміння – форма функціонування знань, навички – високорозвинені уміння); по-третє, об’єднує в собі різні характеристики якості знань і умінь (повнота, усвідомленість, дієвість); по-четверте, відображає динамічність знань і умінь (їх застосування у найрізноманітніших умовах); по-п’яте, показує єдність і взаємозв’язок пізнавальної і практичної діяльності студентів (в процесі яких формуються загально-професійні знання, уміння, навички) і її характер.

Показниками системності знань студентів можуть бути: рівень засвоєння основних ідей, положень, понять, фактів в сфері соціології; рівень теоретичного осмислення способів організації практичної професійної діяльності; рівень оперування теоретичними знаннями, використання їх в практичній діяльності; рівень розвитку інтересу до теорії соціології.

Показниками системності загально-професійних умінь можуть бути: ступінь володіння методичною базою соціології, якість окремих професійних умінь та їх сукупність, рівень їх взаємозв’язку і переносу; рівень кореляції з теоретичними знаннями; рівень інтересу до практичної професійної діяльності в сфері соціології.

Формування знань, умінь і навичок здійснюється в основному в процесі діяльності (пізнавальної і практичної), їх якість перебуває у прямій залежності від характеру діяльності. Можна виділити 4 рівні загально-професійних знань, умінь і навичок студентів: репродуктивний, репродуктивно-творчий, творчо-репродуктивний, творчий.

Репродуктивний рівень характеризується діяльністю (пізнавальною і практичною) відтворюючого характеру: відтворення основних теоретичних положень, опис фактів на основі емоційного сприймання без глибокого розуміння зв’язків, що існують між ними, виникнення інтересу до нових фактів та їх пояснення, виконання окремих дій згідно зразка, слабка кореляція практичних дій з теоретичними знаннями, наслідування наставника (керівника бази практики, соціолога).

Репродуктивно-творчий рівень характеризується засвоєнням основних ідей і понять, теоретичним осмисленням та аналізом окремих фактів і явищ, деяких функцій та способів діяльності соціолога, умінням підтверджувати теоретичні положення фактами практичної діяльності, виконання частково-пошукових практичних дій в типових ситуаціях.

Творчо-репродуктивний рівень характеризується осмисленням основних ідей, системи предметних понять в сфері соціології, умінням встановлювати внутрішньодисциплінарні зв’язки, систематизувати факти, теоретично осмислювати систему методів і прийомів роботи соціолога і окремих дій власної професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання при розв’язанні типових завдань в соціологічній практиці, розвитком інтересу до самостійного пошуку ефективних шляхів розв’язання професійних завдань, свідомим оволодінням системою взаємозв’язаних дій, самостійним визначенням власної діяльності з врахуванням конкретних умов, виконанням практичних дій в нестандартних ситуаціях.

Творчий рівень характеризується глибоким осмисленням системи соціологічних та міжпредметних понять, умінням теоретично аналізувати факти і явища в сфері соціології, аналізувати та проектувати способи своєї професійної діяльності, застосовувати теоретичні знання в нових ситуаціях, знаходити творчі розв’язки практичних задач, шукати інноваційні способи роботи тощо.

Для студентів ІІ курсу (навчальна практика) повинен бути характерний, в основному, репродуктивний та репродуктивно-творчий рівні прояву загально-професійних знань, умінь і навичок, для студентів ІІІ курсу (виробнича практика) – репродуктивно-творчий та творчо-репродуктивний, а для студентів V курсу (дипломна практика) – творчо-репродуктивний та творчий рівень.

Таким чином, підставою для зарахування навчальної практики студентам ІІ курсу (диференційований залік) є повне виконання ними програми двотижневої практики: відвідування та ознайомлення студентів з діяльністю соціологічних агенцій та служб, їх структурою, функціями, змістом роботи соціолога та основними видами його діяльності, з необхідним для роботи соціолога інструментарієм, а також розподілом часу соціолога на різні види діяльності тощо; виконання одного із наступних видів діяльності: 1) участь в якості інтерв’юерів під керівництвом працівника бази практики у зборі інформації при проведенні досліджень на базі практики; 2) асистування при розробці методик соціологічних досліджень; 3) участь у каталогізації вже існуючих результатів досліджень; 4) складання соціального портрету клієнта служби (якщо базою практики є одна із соціальних агенцій); робота із ведення щоденника спостережень, складання плану роботи та написання звіту по практиці; демонстрування достатнього репродуктивного та репродуктивно-творчого рівня прояву загально-професійних знань, умінь і навичок.

На ІІІ курсі виробнича практика зараховується (диференційований залік) студентам, які повністю виконали програму, передбачену даним видом практики: ознайомились із специфікою роботи соціолога у соціологічних службах, агенціях, ЗМІ; виконали один із наступних видів робіт за вибором: 1) брали активну участь у проведенні соціологічного дослідження в межах проектів баз практики (запрограмували дослідження з застосуванням різних методів; залежно від проектів баз практики провели польову роботу із застосуванням кількісних чи якісних методів збору інформації, або аналітичну – із застосуванням сучасних методик; 2) зробили глибокий аналіз вже існуючих досліджень та методик дослідження, проведених на базі практики; вели щоденник, склали план роботи та написали звіт по практиці; виявили достатньо високий репродуктивно-творчий та творчо-репродуктивний рівень прояву загально-професійних знань, умінь і навичок.

На V курсі дипломна практика зараховується (диференційований залік) тим студентам, які виконали заплановану програму, а саме: взяли участь у роботі функціональних підрозділів бази практики з урахуванням майбутньої професійної діяльності соціолога-спеціаліста; зібрали емпіричний матеріал для написання дипломної роботи, належним чином його опрацювали, дали теоретичну інтерпретацію отриманих даних; оформили дипломну роботу відповідно до існуючих щодо такого виду робіт вимог; написали звіт по результатах практики та захистили його; продемонстрували достатній та високий рівень спрямованості професійних знань, умінь і навичок (творчо-репродуктивний, творчий).

Оцінювання роботи студентів під час усіх видів практики здійснює керівник практики від бази практики (подає коротку характеристику роботи студента та рекомендовану оцінку за 100-бальною шкалою), керівник практики від університету (оцінює рівень виконання програми, передбаченої кожним видом практики, наявність та правильність ведення звітних документів, старанність при виконанні обов’язків студента-практиканта) та спеціальна комісія, яка формується із керівників практики від університету, викладачів кафедри та представників баз практики для заслуховування звітів студентів про результати практики.

Оцінка за практику вноситься до заліково-екзименаційної відомості і до залікової книжки студента і скріплюється підписом відповідальної особи.

Студенти, які не виконали програму практики і отримали незадовільні характеристики на базі практики, спрямовуються на практику повторно (але вже без відриву від навчання у випадку виробничої та переддипломної практик). Якщо ж результати проходження практики є теж незадовільними, студенти можуть бути відраховані з вищого навчального закладу.


Основна мета виробничої практики магістрів – поглиблення теоретичних знань і набуття практичного досвіду з управління навчальним закладом. Поставлена мета реалізується на базі практики шляхом ознайомлення з:

1. 
   історією навчального закладу;
   
2. структурою навчального закладу (Додаток Г);
   
3. особливостями керівництва навчально-виховним процесом:
   

- основними ланками (компонентами) процесу управління навчальним процесом школи (вузу);

- основними ланками (компонентами) управління виховним процесом школи (вузу).

- орієнтовним переліком (і змістом) основних наказів (розпоряджень) керівника навчального закладу;

- обов’язками адміністративно-управлінського персоналу навчального закладу;

- особливостями діагностики соціально-психологічного клімату педагогічного колективу;

- особливостями стилю управління керівника навчального закладу;

4. 
   плануванням роботи навчальним закладом:
   

- плануванням роботи навчального закладу (його підрозділу) (види планів);

- методикою складання навчального розкладу;

5. способами виявлення, вивчення й впровадження передового педагогічного досвіду:
   
6. контролюючою діяльністю адміністрації навчального закладу;
   
7. основними формами взаємодії навчального закладу з громадськістю та родинами учнів (студентів);
   
8. основними видами документації навчального закладу:
   

- переліком обов’язкової ділової документації і термінами її зберігання;

- фінансово-господарською документацією;

5. матеріально-технічною базою, формою власності та джерелами фінансуванням навчального закладу.
   

6. Навчальні посібники.
   

1. 
   Бабосов Е.М. Прикладная социология. – Минск, 2000.
   
2. Белановский С.А. Глубокое интервью. – М., 2001.
   
3. Белановский С.А. Метод фокус-групп. – М., 2001.
   
4. Биографический метод. История. Методология. Практика. – М., 1994.
   
5. Вимоги до написання та оформлення дипломних робіт: Методичні вказівки для студентів спеціальності „Соціальна робота” / Укл.: І.Є. Курляк, Н.М. Гайдук, О.П. Гілета, С.Г. Ставкова, Г.З. Герасим, Л.Є. Клос, М.І. Сварник – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – 24 с.
   
6. Волович В.И. Надежность информации в социологическом исследовании. – К., 1974.
   
7. Городяненко В.Г. Социологический практикум: Учебно-методическое пособие. – К., 1999.
   
8. Здравомыслова А.Г. Методология и процедура социологических исследований. – К., 1974.
   
9. Кракович Д., Сердюк А. Интервьюирование в социологическом исследовании. – К., 1992.
   
10. Мертон Р., Фиске М. Фокусированное интервью. – М., 1991.
    
11. Методи соціальних досліджень: Методичні рекомендації до вивчення курсу „Методи соціальних досліджень” для студентів спеціальності 7. 040202 „Соціальна робота” стаціонарної та заочної форм навчання. / Укл.: О.Б. Іванкова-Стецюк, І.І. Яцишин. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – 28 с.
    
12. Методологии прикладного социологического исследования. – М., 1976.
    
13. Методы сбора информации в социологическом исследовании: В 2-х кн. – М., 1990.
    
14. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. – К., 1996.
    
15. Паниотто В.И. Качество социологической информации. – К., 1986.
    
16. Піча В., Вовканич С., Маковецький В. Як підготувати, провести і узагальнити результати соціологічних досліджень. – Львів, 1996.
    
17. Практикум з соціології. За ред. В.Пічі – Львів, 2004.
    
18. Рабочая книга социолога. – М.,1983.
    
19. Рузавин Г.И. Методология научного исследования. – М., 1999.
    
20. Сурмин Ю.П., Туленков Н.В. Методология и методы социологических исследований. – К., 2000.
    
21. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності. – К., 2002.
    
22. Ядов В.А. Социологическое исследование: Методология, программа, методы. – Самара, 1995.
    

ДОДАТОК 1

„Затверджую”:

Керівник базової організації практики

_________________________

Підпис_______Дата________200__р.


ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН СТУДЕНТА


Прізвище, ім’я та по батькові_________________________________________

__________________________________________________________________


Інститут_______________________________Курс_________Група__________


Кафедра___________________________________________________________


Місце проходження практики ________________________________________

__________________________________________________________________


Час проходження практики___________________________________________


„Погоджую”:

Керівник практики від університету

______________________________

Підпис_______Дата________200 р.


1-й тиждень з_________________ по ________________ 200_ р.

Дата	Щоденна робота студента
«___» понед.
«___» вівтор.
«___» середа
«___» четвер
«___» п’ятниця
«___» субота

2-й тиждень з_________________ по ________________ 200_ р.

Дата	Щоденна робота студента
«___» понед.
«___» вівтор.
«___» середа
«___» четвер
«___» п’ятниця
«___» субота

ДОДАТОК 2

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


ЩОДЕННИК


СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА


Прізвище, ім’я та по батькові_________________________________________

__________________________________________________________________


Інститут_______________________________Курс__________Група________


Кафедра___________________________________________________________


Назва практики (навчальна, виробнича)________________________________


Місце проходження практики ________________________________________

__________________________________________________________________


Час проходження практики___________________________________________


Керівник практики від університету__________________________Підпис___


Керівник практики від бази практики_________________________Підпис___


Адреса бази практики________________________________________________

__________________________________________________________________

Телефон___________________________________________________________

Керівник установи__________________________________________________

Дата	Зауваження студента-практиканта про свої спостереження та виконану роботу. Аналіз власної щоденної роботи.

ВКАЗІВКИ ДО ВЕДЕННЯ ЩОДЕННИКА

1. Кожен студент-практикант зобов’язаний щоденно заповнювати свій щоденник.
   
2. Аналізувати в ньому діяльність бази практики і власну роботу.
   
3. В щоденнику має бути відображена вся робота студента-практиканта (щоденно).
   
4. Студент-практикант зобов’язаний мати щоденник завжди при собі під час роботи з метою контролю і перевірки його роботи керівником практики. Відсутність щоденника в студента розглядається як порушення дисципліни.
   
5. Кожний практикант зобов’язаний протягом перших днів практики на підставі одержаних від керівників даних скласти свій індивідуальний план роботи на тиждень, а в кінці першого тижня – на наступний тиждень.
   

ДОДАТОК 3

„Затверджую”:

Керівник базової організації практики

_________________________

Керівник практики від університету

_________________________


ЗВІТ

СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА


Прізвище, ім’я та по батькові_______________________________________

Інституту___________________________________

Кафедри____________________________________

___________ курсу, групи___________


Про проходження __________________практики

на базі (назва установи)______________________________________

________________________________________________________________

За час з _________________ по ________________ 200_ р.


Дата складання звіту____________200 р.

Підпис студента________________


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ


ВИМОГИ

ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ УСІХ ВИДІВ ПРАКТИКИ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


для студентів спеціальності 040201 „Соціологія”

освітньо-кваліфікаційних рівнів „бакалавр”, „спеціаліст”, „магістр”


Укладачі Климанська Лариса Дмитріва

Савка Віктор Євгенович

Школяр Мар’яна Володимирівна


Редактор

Комп’ютерне складання


Здано у видавництво Підписано до друку

Формат 70х100/16. Папір офсетний. Друк на різографі.

Умовн. друк. арк.

Наклад 100 прим. Зам.

Видавництво національного університету „Львівська політехніка”


Поліграфічний центр

Видавництва національного університету „Львівська політехніка”


Вул. Ф. Колеси, 2, 79000, Львів