Соціологія як наука
| Вид материала | Документы |
СодержаниеПитання для роздумів Лекція 5. Соціальні інститути й організації 5.1. Забезпечення цілісності суспільства 5.2. Поняття «соціальний інститут», їх виникнення і розвиток |
- Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології, 2123.33kb.
- Змістовий модуль соціологія як наука. Основні етапи розвитку соціологічної думки тема, 369.7kb.
- 1: Соціологія наука про суспільство, 258.26kb.
- Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
- Навчальна програма курсу "Соціологія" (для студентів Ікурсу спеціальності "політологія", 599.46kb.
- Політологія як наука. Предмет політології, 1646.96kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни економічна соціологія (шифр І назва навчальної, 512.58kb.
- 1. Релігієзнавство як наука, 42.02kb.
- Реферат на тему, 193.37kb.
- Тема основні питання, 71.13kb.
Питання для роздумів
І. Яку структуру суспільства важливіше вивчати: горизонтальну чи вертикальну?
2. Чи залежить статус людини від кількості грошей у неї?
3. Чи можна перейти з одного соціального шару в інший, не змінивши свого статусу?
4. Що треба знати, вміти і робити людині, щоб змінити своє соціальне становище?
5. Які об’єктивні основи і причини соціальної нерівності у суспільстві?
6. Чи можна соціальну стратифікацію вважати універсальним явищем для будь-якого суспільства?
7. Чи може суспільство бути не розділеним на соціальні страти?
Література
1. Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности // Американская социология. – М., 1972.
2. Беляева Л.А. Средний слой российского общества: проблема обретения социального статуса // Социологич. исслед. – 1993. – № 10.
3. Гидденс Э. Стратификация и классовая структура // Социологич. исслед. – 1992. – № 11.
4. Комаров М.С. Социальная стратификация и социальная структура // Социологич. исслед. – 1992. – № 11.
5. Капитонов Э.А. Социология XX века. История и технология. – Ростов-на-Дону, 1996.
6. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология. Курс лекций. – М., 1995.
7. Руткевич М.Н.,Филипов Ф.П. Социальное перемещение. – М., 1970.
8. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.
9. Сорокин П.А. Проблема социального равенства и социализма // Коммунист. – 1990. – №12.
10. Сорокин П.А. Современное состояние России // Новый мир. – 1992. – № 4,5.
11. Сорокин П.А. Система социологии. – М., 1993.
12. Социология: наука об обществе: Учебн. пособие. – Харьков, 1995.
13. Тадевосян Э.В. Социология: Учебн. пособие. – М., 1996.
14. Якуба Е.А. Социология. – Харьков, 1996.
Лекція 5. Соціальні інститути й організації
Забезпечення цілісності суспільства
Поняття «соціальний інститут», їх виникнення і
розвиток
Види і функції соціальних інститутів
Соціальні організації
Як елементи соціальної структури суспільства виділяють ще й соціальні інститути та організації, які водночас є засобами збереження цієї структури, тобто її цілісності.
5.1. Забезпечення цілісності суспільства
Як ми бачили з попередньої лекції, суспільство – це складний соціальний організм, у структуру якого входять певні складові, що можуть розміщуватися як горизонтально, так і вертикально. Усі ці складові – не що інше як певні групи людей, які займаються тією чи іншою діяльністю для забезпечення, перш за все, власних інтересів. Одна з рушійних сил поведінки соціальних суб’єктів – соціальний інтерес як реальна причина соціальних дій. Кожна окрема людина і кожна група людей намагається задовольнити свої особисті інтереси і максимально забезпечити свої потреби. Можна сказати, що саме потреби рухають людську діяльність. Потреби спрямовані на предмет задоволення, матеріальні і духовні блага. Інтереси – на засоби, завдяки яким розподіляються ці блага.
Люди й об’єдналися у суспільство чи конкретні соціальні угрупування (соціальні організми) тому, що в них була у цьому потреба. Перш за все, потреба існування і виживання в складних умовах. Утворивши певні соціальні спільноти, люди були вкрай зацікавлені як у стабільності існування, так і у збереженні цілісності цих спільнот, які саме і забезпечували їм це стабільне існування. Вчені акцентували свою увагу на різних аспектах соціального існування людини: К. Маркс вважав головним чинником стабільного існування суспільства матеріальне забезпечення виживання, Г. Спенсер – потребу активного захисту від зовнішніх ворогів. У минулій лекції ми казали про те, що у сучасну епоху для забезпечення стабільності у суспільстві потрібна оптимальна кількість представників середнього класу населення.
Н. Смелзер вважав, що для забезпечення цілісності суспільства потрібні: комунікації між його членами, виробництво і розподіл необхідних товарів, захист від ворогів і будь-якої небезпеки, відтворення населення і контроль за поведінкою членів суспільства і виконанням ними певних соціальних функцій. І дійсно, чи можемо ми зараз уявити своє суспільство без доріг, залізниць, транспортних засобів, пошти, телеграфу, телефону, телебачення і радіо, без газет, журналів тощо? Те ж саме можна сказати про виробництво різних видів товарів для населення і не тільки про їх виробництво, а й про відповідний їх розподіл. Мало виробити необхідний товар, його ще й треба доставити до споживача і зробити доступним для членів усього суспільства. Якщо б цього розподілу не було, то, наприклад, кавуни в Україні їли б тільки мешканці південних областей, де вирощують цей продукт. Без організації захисту від ворогів суспільство легко може стати чиєюсь здобиччю і таким чином припинити своє існування, без фізичного відтворення населення будь-яке суспільство приречене на вимирання, а без контролю за поведінкою членів суспільства воно потоне у водоверті злочинності.
Отже, кожне суспільство повинно якось забезпечувати свою цілісність, стабільне існування своїх членів, регулювати відносини між складовими суспільства і розподіляти необхідні життєві блага між ними. Для виконання цього складного завдання людство винайшло засіб, який пізніше було названо соціальними інститутами.