Від соборності до незалежності
Вид материала | Документы |
СодержаниеТаблиця 4 Показники індексу класового голосування (Алфорда) для держав Західної Європи Середній показник Таблиця 5 Соціальні відмінності та голосування на виборах 1997 р. |
- Методичні рекомендації щодо проведення тематичних уроків, лекцій, виховних заходів, 28.16kb.
- План заходів з відзначення Дня Соборності та Свободи України в місті Ізюм, 73.88kb.
- " Від соборності україни до єдності української нації"?! Чи навпаки?, 65.86kb.
- День Соборності України зараз є національним святом нашої держави. Вцей день у 1919, 351.72kb.
- 20 років від Дня Незалежності України) Київ 2011 Живи, Україно, багата І вільна (20, 177.49kb.
- Ідея єдності й соборності земель, так само як ідея незалежності й державного суверенітету,, 145.75kb.
- Затвердити план заходів з підготовки та відзначення в районі 20-ї річниці незалежності, 118.43kb.
- Державного Прапора України, 20-ї річниці Незалежності України Відповідно до статтей, 31.82kb.
- Свято до Дня соборності України ( Злука), 73.72kb.
- Сучасна молодь сьогодні активно бере до уваги трагічні та повчальні сторінки української, 12.57kb.
Таблиця 4
Показники індексу класового голосування (Алфорда) для держав Західної Європи 34
Номер за пор. | Країна | 1945-1960 | 1961-1970 | 1971-1980 | 1981-1990 |
1 | Австрія | - | 27,4 | 28,9 | 18,3 |
2 | Бельгія | - | 25,4 | 17,9 | 16,4 |
3 | Греція | - | - | 12,3 | 9,7 |
4 | Данія | 39,8 | 52,0 | 28,1 | 20,9 |
5 | Ірландія | - | 14,1 | 8,7 | 7,3 |
6 | Іспанія | - | - | 18,4 | 15,5 |
7 | Італія | 26,6 | 14,5 | 17,8 | 13,1 |
8 | Нідерланди | 14,0 | 14,7 | 21,8 | 15,5 |
9 | Німеччина | 36,0 | 24,8 | 14,9 | 13,4 |
10 | Норвегія | 52,9 | 32,0 | 33,8 | 20,5 |
11 | Португалія | - | - | - | 14,9 |
12 | Сполучене Королівство | 37,3 | 38,3 | 24,3 | 23,4 |
13 | Фінляндія | 48,4 | 50,2 | 36,9 | 35,7 |
14 | Франція | 24,4 | 18,3 | 17,0 | 11,7 |
15 | Швейцарія | - | - | 17,6 | 12,8 |
16 | Швеція | 51,0 | 40,7 | 37,3 | 32,7 |
| Середній показник* | 36,7 | 29,4 | 22,4 | 17,6 |
* Обчислив А.Романюк.
Якщо подивимося на дані середнього показника, то загальною тенденцією для європейських країн є зменшення величини індексу. Щодо виділених чотирьох часових проміжків зменшення середнього показника становить більше ніж в два рази. Це свідчить про поступове послаблення значення соціоекономічної підстави соціополітичних поділів уцілому для всіх аналізованих країн. Дані таблиці свідчать, що існують певні відмінності регіонального плану. Найменші показники індексу в 90-их роках були властиві країнам Південної та Центральної Європи, водночас найвищі показники були характерні для країн Північної Європи та Сполученого Королівства.
Зіставляючи результати подані в табл. 1, 3 та 4 можемо констатувати, що попри зменшення абсолютної частки робітничого класу (працівників, зайнятих в сфері промисловості), зниження показників індексу класового голосування, рівень підтримки соціал-демократичних партій, як партій лівого спрямування, залишається стабільним. Це дає нам підстави вважати, що в частці підтримки зазначеної родини політичних партій поряд з традиційною групою робітників є й інші соціальні групи, а їхня роль з часом поступово зростає.
Розглянемо як голосували різні класи згідно з інтерпретацією Р.Роуза за політичні партії Сполученого Королівства у 1997 р.
Таблиця 5
Соціальні відмінності та голосування на виборах 1997 р. 35
(відсоток виборців)
Клас | Лейбористи | Консерватори | Ліберальні демократи | Інші |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Середній | 31,0 | 41,0 | 22,0 | 6,0 |
Нижній сегмент середнього класу | 37,0 | 37,0 | 18,0 | 8,0 |
Кваліфіковані робітники | 50,0 | 27,0 | 16,0 | 7,0 |
Некваліфіковані робітники | 59,0 | 21,0 | 13,0 | 7,0 |
Лейбористська партія Сполученого Королівства вважається класичною партією робітничого класу (“лівою”), відповідно Консервативна – партією заможних верств населення, або за марксистською термінологією – партією буржуазії (“правою”). Як видно з табл. 5, вже у позиції різних категорій середнього класу щодо партій лівого спрямування простежуються певні відмінності. Частка підтримки Лейбористської партії зменшується серед представників середнього класу залежно від рівня доходів, рівня життя та суспільного статусу. Особливо наочно простежується зв’язок робітників з “лівою” партією. Зокрема 50 % кваліфікованих робітників і ще більша частка некваліфікованих віддають свої голоси за “ліву” партію. Тобто, зв’язок між робітничим класом і партією лівого спрямування, яка представляє переважно його інтереси, наявний у Сполученому Королівстві, що дає підстави говорити про дієвість економічної основи соціополітичного поділу у цій країні. Частка середнього класу у підтримці Лейбористської партії, як лівої, є досить значною.
Найважливішим положенням марксистсько-ленінської ідеології було твердження про те, що найповніше інтереси робітничого класу представляють комуністичні партії. Розглянемо рівень їхньої підтримки на парламентських виборах.