Атакож Слободяна Олександра В’ячеславовича. То ж вітаємо наших колег, бажаємо їм процвітання при міцному здоров'ї. Прошу прослухати оголошення. Відповідно до статей 2 та 3 регламент

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Питання полягає тільки в тому, щоб контролювати дійсно видатки, дійсно як використовуються оці пільги, які надаються. Тобто, щоб не було просто завезення може якихось матеріалів. Ми це контролюємо.

ГОЛОВА. Дякую. Це вже справа уряду. Дякую.

Розгляд проекту закону про внесення змін до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків щодо створення екологічного технопарку "Еко-Україна" завершено. Рішення будемо приймати в день голосування.

Оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про власність" щодо інтелектуальної власності. Голова Державного департаменту інтелектуальної власності доповідає Паладій Микола Васильович. Микола Васильович, дуже коротко, будь ласка.

ПАЛАДІЙ М.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати. На ваш розгляд виноситься законопроект України про внесення змін до Закону України "Про власність", розроблений на виконання указу Президента України від 2002 року про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в нашій державі.

Розроблення зазначеного законопроекту обумовлено відсутністю в нашій законодавчій базі відповідного положення. На жаль, коли був Радянський Союз держава, тільки держава мала право власності на інтелектуальну діяльність. На сьогоднішній день, на жаль, у незалежній Україні це питання не визначено в законодавстві. Тобто закон приймається тільки в інтересах держави і урегулює відносини щодо об'єктів інтелектуальної власності, створених у процесі виконання робіт за договорами, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету та державних цільових фондів.

Проектом передбачено внесення змін та доповнень до статті 40 та введення нової статті 40-прим. до Закону України "Про власність". Чинна редакція статті цього закону визначає державу суб'єктом права власності. Однак у законодавстві відсутній механізм участі держави у розподілі майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Недавно Верховна Рада прийняла закон про кінематографію, і там аналогічні права викладені. Тобто якщо Міністерство культури профінансує утворення того чи іншого кінофільму, то ми б вважали відповідно і до цього закону, що держава якраз і має право на інтелектуальну власність, яка з'являється при виконанні тих чи інших робіт бо знімання кінофільмів, тощо.

Держава набуває і здійснює права відповідно тільки до законів України. Держава виступає як суб'єкт майнового права, в тому числі і інтелектуальної власності щодо цих об'єктів, створених в процесі виконання робіт з договорами, які фінансуються за рахунок держави.

Держава як суб'єкт майнового права інтелектуальної власності набуває і здійснює свої права в особі центральних органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів. Тобто якщо на прикладі Міністерства культури, то ми б вважали, що Міністерство культури і від імені держави і могла б бути власником цієї інтелектуальної власності.

Ну аналоги. Я не приніс сьогодні вам патенти Сполучених Штатів Америки, Німеччини, де аналогічно це продовжується на протязі, будемо говорить, вже ста років, де, наприклад, держава є власником в особі Міністерства, там, оборони, якщо це в Сполучених Штатах і є військове озброєння і так далі. Або в особі якогось іншого центрального органу виконавчої влади.

Окремо встановлено вимоги до договорів на виконання робіт, що фінансуються за рахунок коштів держави. Реалізація запропонованих статей цього законопроекту забезпечить чіткий механізм розподілу майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності. Ми вважаємо, що активізується і робота винахідника, тому що ну сьогодні в Сполучених Штатах Америки, в Німеччині, в Британії, у наших сусідніх розвинутих країнах практично грошовий обіг в сфері інтелектуальної власності, тобто торгівля на права інтелектуальної власності сьогодні виходить на перше місце. Це - досить серйозні кошти, це вже мільярди доларів сьогодні.

Ми б хотіли, щоб Україна також була готова до цього. Я думаю, що прийшов той час, коли це потрібно врегулювати і в нашій державі.

Ми вдячні головному науково-експертному управлінню апарату Верховної Ради на надання зауважень і пропозицій до цього законопроекту, більшість з яких є слушними і будуть враховані при підготовці законопроекту до другого читання. Ми будемо дуже вдячні за підтримку цього законопроекту в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Запитання є, шановні колеги?

Якщо тільки одне, то не будемо записуватися. Будь ласка, Рефат Чубаров. 5 хвилин на запитання, якщо так, бо бачу, зараз з'явиться спокуса.

12:22:35

ЧУБАРОВ Р.А.

Шановний доповідач, все-таки, знаєте, дуже важко провести розділ між, скажемо, вкладом держави як такої і особистості щодо створення інтелектуальної власності якої.

Ну, гроші не є, це є дуже важливим сегментом, але не є головним і основним, і єдиним елементом щодо створення інтелектуальної власності. Можна надати гроші, скажемо, двом кінорежисерам однакові, але ми отримуємо два дуже різних фільми. І тому я все-таки хочу вас запитати, а де все-таки залишається те, що вкладає автор, де інтелект, якщо держава хоче, віддавши гроші, потім мати повноцінну чи стовідсоткову монополію на ту продукцію, яка створена не тільки завдяки грошам, а ще й завдяки інтелекту? Дякую.

ПАЛАДІЙ М.В. Дуже слушне запитання. Я скажу, що це питання уже в нашій державі захищається, але де не є суб'єктом права держава.

Тобто якщо сьогодні науково-дослідний інститут фінансує ту розробку, про яку ви говорите, то вони підписують договір з групою авторів, це є фізичні особи, і інститут як юридична особа, вони мають спільне право на цю інтелектуальну власність.

Тобто ми вважаємо, що прийняття цього законопроекту не попирає плав винахідника, він повинен з особою, юридичною особою, або це є держава, або це є якась інша юридична особа, утворити договір і там передбачити права свої особисті на ту чи іншу інтелектуальну власність, яка може утворитися в результаті їхньої спільної роботи або спільної діяльності.

ГОЛОВА. Володимир Лещенко, будь ласка, фракція комуністів.

12:24:23

ЛЕЩЕНКО В.О. Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Микола Васильович, поясніть, будь ласка, стаття 40 прим. частина п'ять: "Майнові права інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності, що належать державі, та їх передача іншим особам". Що таке "інші особи"? Це що, це ті, що визначені в статті 40: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи і таке інше? Є ж сфера національних інтересів! Дякую.

ПАЛАДІЙ М.В. Дякую.

Знову скажу, що це питання на сьогоднішній день вирішено, якщо ми не говоримо про державу. Тобто, якщо сьогодні підприємство є власником інтелектуальної власності, оцього досить багато є, таких прецедентів, і це є логічно, хоче передати свої права іншій фізичній особі, іншій юридичній особі, то відповідно до нашого уже діючого законодавства вона має право це робити.

Тому ми передбачили аналогічний пункт і в цьому законі. Тому що завтра держава, профінансувавши якусь наукову розробку, отримавши права на інтелектуальну власність, завтра захоче передати або державному, або недержавному органу право використання цього патенту, вона повинна мати право, на підставі договору вона має право отримувати кошти або на безкоштовній основі, як вони домовляться з тим суб'єктом, якому передаються дані права на використання. І ми вважаємо, що це може бути і фізична, юридична, і державна, і недержавна установа.

ГОЛОВА. Дякую. Так, все. Питань немає? Сідайте, будь ласка.

Пилип Пилипович Буждиган, будь ласка. Від Комітету з питань економічної політики.

12:26:12

БУЖДИГАН П.П.

Шановні депутати. Комітет з питань економічної політики розглянув даний законопроект. І 26.07.2002 року, реєстраційний номер 2030. Головне науково-експертне управління в своєму висновку від 24.09. зазначає, що законопроект вимагає доопрацювання з урахуванням висловлених управлінням зауважень і пропозицій.

Більш доцільним є викладення статті 41-ї Закону про власність у такій редакції: "Суб'єктами права інтелектуальної власності є автор, автори об'єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та, або майнові права інтелектуальної власності відповідно до законів України".

Друге. Слід узгодити частину першу пункту другого статті 40-1 зі статтею 10-ю Закону про охорону прав на винаходи і корисні моделі. І тому до пункту другого статті 41 треба додати слова "та з інших підстав, передбачених законами України". Тут іде мова про те, що майнові права інтелектуальної власності можуть перейти до держави і на інших підставах, наприклад, у спадщину.

Третє. Варто у другому читанні виробити більш прості інструменти, за яким майнові права інтелектуальної власності, створені на державні кошти, переходять до держави.

І на завершення. Знаю, що багато положень Закону України про власність вже застарілі, бо цей закон прийнятий ще у 1991 році. Тому треба нам якнайскоріше кардинальним чином його переглянути на підставі Конституції України та Цивільного кодексу. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект закону за основу.

І після сказаного. Запрошую до роботи у комітеті в першу чергу тих депутатів, які дуже критично ставляться до цього і до інших законопроектів нашого економічного комітету, щоб ми на комітеті безпосередньо виробляли цю позицію. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую Пилип Пилипович. Записалися на виступ. Висвітліть на табло, будь ласка. П'ять народних депутатів. Я просив би дуже стисло, шановні колеги, виступати, щоб всі виступили. Юрій Кармазін. Немає, да? Ой, а я вже зрадів.

12:28:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Володимире Михайловичу, не дочекаєтеся: є, був Кармазін і буде.

ГОЛОВА. Підготуватися Яворівському.

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, "Наша Україна", "Солідарність", партія "Захисників Вітчизни".

Я, конечно, не Ленін і не живіше всіх живих, я перепрошую.

Шановні народні депутати, насправді, питання, яке зараз розглядається, є надзвичайно серйозним. Я хотів би звернути увагу, добре, що ми повернулися до цього закону, і скажу, чому добре. Добре, тому що Закон про власність, куди ми зараз хочемо вносити зміну, був прийнятий 7 лютого 1991 року. Замисліться, будь ласка, 1991 року. Там такі перли написані, що суб'єкти права власності є інші радянські республіки, Союз РСР, це стаття 3-тя закону. Далі, самостійною формою власності разом з державною та приватною виступає колективна, комунальна власність розглядається як державна, стаття 31-а і так далі.

Тобто абсолютно повністю цей Закон про власність суперечить Конституції України, абсолютно. І вносити сьогодні до нього маніпусеньку зміну щодо права інтелектуальної власності , це не зовсім серйозно.

Володимире Михайловичу, я закликав вас, і ви, слава Богу, виступі перед Верховною Радою на початку сесії сказали, що ви за комплексний підхід до реформування законодавства. Комплексний підхід означає, що таких несуразиць не має бути, що вони мають вилучені, що ці закони мають бути перероблені.

Тепер щодо інтелектуальної власності. В минулому парламенті мною подавався проект закону, яким я просив вас: давайте визнаємо суб'єктом права інтелектуальної власності Верховну Раду України, адже ми з вами працюємо, працюємо день і ніч і пишемо: це наша інтелектуальна праця. А куди вона дівається, Володимире Михайловичу? Вона продається потім комерційними структурами за дуже великі гроші, законодавчі акти я маю на увазі.

Якби ми з вами встановили збір за нашу інтелектуальну працю, то ми сьогодні були б забезпечені і комп'ютерами, і всім належним і не була б інших коштів з Державного бюджету України тільки за рахунок своєї інтелектуальної власності. Ми ж її просто так віддаємо, і потім вона використовується не по призначенню.

Шановні народні депутати! Я думаю, що дозріє більшість до того, що вона зрозуміє, що це треба робити, і це є в багатьох парламентах світу, це моє ноу-хау, на жаль.

Тепер що стосується ще вад цього законопроекту. Найважливіша вада, я вже сказав, та, що тут не вписана ні Верховна Рада, ні закон застарілий. Тому, я думаю, не відповідає він Цивільному кодексу України, тому, я думаю, що закон такий потрібен тільки не зараз, він має бути перероблений. Дякую.

ГОЛОВА. Володимир Яворівський, фракція "Наша Україна". Підготуватися Павловському.

12:31:41

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні 47 інтелектуалів Верховної Ради! Я нарахував 47 народних депутатів, яких цікавить закон, і три - президія, 50 рівно. Найталановитіші, найрозумніші всі сидять тут, бо питання їхні, вся решта...

Я абсолютно не зголошуюся із моїм колегою, який виступав щойно, Юрієм Кармазіним. Я люблю його глобалізм, щоб все відразу в один день все це зробити, але пане Юрію, ви самі розумієте, що не вдасться.

Логіка нормальних законів, які існують в державах - стабільних, великих державах - така: приймається закон, після цього відстежується як він працює, де його є слабкі місця, де його "Ахіллесові п'яти", після цього саме в ці точки закону вноситься поправка.

В даному випадку ми маємо саме таку ситуація. В статті 40 закону "Про власність" зазначено, що "носіями власності, власниками інтелектуальної власності можуть бути окремі громадяни, фізичні особи, а також держава". Крапка.

Те, що ми сьогодні уточнюємо власність держави - це дуже важливо. І чому? Щоб я хотів в цьому короткому виступі сказати? Практично Україна за ці 10 років втратила майже все. Ми втратили вже практично і родючість наших грунтів, ми втратили економічний потенціал, але найстрашніше, я переконаний, що це ми зможемо нажити порівняно швидко, найстрашніше - це те, що наша нація з вами втратила інтелектуальний потенціал. Я вжахнувся недавно перебуваючи в Канаді про те, що Канадійська фізична наука зробила колосальний стрибок вперед за ці 10 років. Виявляється, на кому? на наших українських вчених. Виявляється, що і математика в Америці - розповідав мені один американець - теж зробила великий поступ вперед теж за рахунок емігрантів від нас. Тут причини, в першу чергу, соціальні, те, що заробітна плата нашого кандидата наук десь там 200 гривень і не більше. На Заході він має можливість реалізуватися набагато вищу. Це перше.

Друге. Сидить Борис Ілліч, який мабуть буде сьогодні виступати, і підтвердить. За 10 років практично українські письменники, українські митці - так би я назвав ширше - забули що означає слово "гонорар". Забули. Абсолютно забули, тому що ніхто цього гонорару не отримує. Я видав 4 книжки, за останній час я не отримав ні копійки. Через те я ще раз веду до того, що цей закон дуже важливий. Я думаю, що Юрій Кармазін переночує і перебуде ще тиждень і проголосує за нього абсолютно, я вже бачу, що він його підтримує, через те підтримаймо цей закон, він конче і конче потрібен. Сьогодні ми нічим, у нас немає потуги, з якою ми здатні вписатися в світове товариство, ми надто багато втратили. Ми нікого сьогодні не обженемо нашими телевізорами примітивними чи нашими комбайнами і таке інше, але нашим національним інтелектом ми здатні сьогодні завоювати собі місце у світовому співтоваристві. Через те, я думаю, що за цей закон проголосують і ті, кого він на сьогоднішній день ще не цікавить. Дякую.

ГОЛОВА. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватись Черняку.

12:35:09

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Я дякую, Володимире Михайловичу. Я продовжую думки мого попередника і хочу сказати, що я, будучи у Верховній Раді, написав 10 монографій і ні за одну не отримав ні копійки, тільки одні клопоти. Ну це інша справа.

А відносно телевізорів, шановний пане Володимире, я хочу сказати: в Україні є наробки і, якщо треба їх підтримати як інноваційні, то Україна може швидко мати найсучасніший і навіть новий телевізор, принципово новий телевізор і новий комп'ютер тільки треба знати, що є.

А тепер відносно цього закону. Шановні, я підтримую, це нормальна схема. Тільки я хочу зразу зробити зауваження на всю Україну нашому Михайлу Васильовичу. На сьогоднішній день ви, в основному, обслуговуєте інтереси інших держав в Україні щодо захисту інтелектуальної власності. Це український комітет з бюджету гроші вам платить і ви маєте захищати в першу чергу інтелектуальну власність України, а не інших держав.

А тепер по суті. Значить, тут є така деталь. В попередньому, то, що повторив Яворівський, там були суб'єктами громадяни, юридичні особи і держава. А тепер все те, що у нас є в Цивільному праві розширюється і доповнюється: іноземні громадяни, особи без громадянства і так дальше. Ви хоч знаєте одну особу без громадянства, яка щось внесла в розвиток України?

Тому я пропоную зробити так. Те, що було, залишити, можна дописати одне лише: іноземні громадяни, які працюють і проживають на Україні і щось роблять для України.

Далі. Держава, дійсно, повинна виступати суб'єктом. І тому треба в другій статті написати: держава виступає як один із суб'єктів, тому що вона працює разом з винахідниками.

Далі. Якщо ці об'єкти належать до сфери національних інтересів. І потім Кабінет Міністрів визначає, що належить в наступній статті. Тому це розділ треба викинути. Все, що робиться в державі, належить до національних інтересів. І його потрібно захищати. Це друге зауваження.

І третє. Не просто "іншим особам", а "іншим суб'єктам інтелектуальної власності", оскільки по договорах держава працює з цим. Я хочу сказати ще одна проблема є. Я навіть теж гранти мав в УТЦ. От в УТЦ така система. Все, що ти зробив, тобі заплатили гроші, і ти повністю втрачаєш право власності на цю розробку. Це треба відрегулювати, тому що через УТЦ дуже велика втрата інтелектуальної власності України і українців. Значить оце є.

Тому я пропоную, якщо обіцяє уряд, що не буде протидіяти, що можна його на перше читання, але обов'язково на перше і не більше. Тому що треба врахувати оці суттєві зауваження, які є.

І я хотів би, я почав з цього і цим завершую. Микола Васильович, ми всі разом, як американці, повинні захищати наші національні інтереси, у першу чергу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Володимир Черняк.

12:38:33

ЧЕРНЯК В.К.

Шановні колеги, в сучасному світі інтелектуальна власність стає вирішальною формою власності. А торгівля продуктами інтелектуальної власності стає основним сегментом ринку. І якщо ми хочемо рухатися в цьому руслі, загальноцивілізаційного процесу, то звичайно нам потрібно створювати відповідне законодавче поле для цього.

З цієї точки зору законопроект є актуальним і є слушним. Звичайно, ми йдемо шляхом латання законопроектів - це основний спосіб і метод нашої законодавчої діяльності. Нам уже потрібен зараз

новий закон про власність, той уже давно прийнятий, сучасний закон про власність, де б всі ці питання вирішувалися, в тому числі і питання інтелектуальної власності. Але не можна все і зразу зробити. І тому доводиться йти таким шляхом і діяти методом паліативу. Але це питання назріло. Дійсно, воно, як кажуть, стукає у двері. І тому я думаю, що законопроект потрібно приймати.

Разом з тим, я погоджуюся з тими моїми колегами, які висловлювали критичні зауваження, і, перш за все, я би узагальнив - основним недоліком, мабуть, законопроекту є те, що він спрямований на захист інтересів держави в сфері інтелектуальної власності, але не на захист інтересів фізичних осіб, як суб'єктів інтелектуальної власності. Хоча я розумію чому. Тому що метою законопроекту і предметом законопроекту є саме захист інтересів держави. Але при цьому, дійсно, виникає питання: яким чином розподілити права власності між державою і суб'єктами? І тому потрібно більш чітко виписати в процесі підготовки законопроекту до другого читання більш чітко виписати механізм розподілу прав власності між державою і суб'єктами, особливо коли вони це робили спільно. Абсолютно слушно зауважив мій колега, що не можна все зводити до фінансування. Фактично акцент поставлено на чому? Якщо держава фінансує - значить, це право її власності. Але не тільки фінансами, дійсно, створять, от Чубаров про це сказав, не тільки завдяки фінансуванню, завдяки грошам, а завдяки інтелекту конкретних людей.

Тому тут треба подумати, як розписати розподіл прав власності між державою і суб'єктом. Ось таке основне зауваження, яке б я висловив. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, Борис Ілліч Олійник.

12:41:54

ОЛІЙНИК Б.І.

Шановні колеги, мав абсолютний резон Володимир Олександрович, і тому я, звертаючись до Миколи Васильовича, хотів би сказати , що років 12 чи 13 ще можна було б називати цей закон "Про власність". Тепер же він мав би звучати так: про врятування останніх залишків інтелектуальної власності, тому що те, що діється в нас на цьому духовному полі, не мені вам говорити, все йде кордони відкриті, виліз на стовп туди, на межовий, видно до Вашингтону, Москви і до Хашемітського королівства Йорданія.

От у цьому зв'язку я хотів би використати цю ситуацію для того, щоб з приводу одного указу звертаюся у зв’язку з підготовкою проекту указу Президента України про заходи щодо розвитку туристичної та курортно-рекреаційної сфери України, де другий абзац пункту "г" передбачає, цитую, здійснення програми реалізації експонатів нераритетного характеру із фондів, що знаходяться в запасниках музею з метою залучення коштів до оновлення матеріальної бази музеїв, історико-культурних заповідників, пам'ятників культурної спадщини.

Парадоксальна ситуація: пропонується хоча і вибірковий, та все ж розпродаж музейних колекцій, що суперечить чинному законодавству. Водночас левова частка музейних фондів гибіє в запасниках, де вони, по суті, гинуть.

Щоб вийти з цієї колізії, необхідно, як на мене, створити компетентний орган, до складу якого залучити фахівців усіх галузей, аж до правоохоронних, аби вивчити світовий досвід у цій справі, провести оцінку і класифікацію цінностей музейного фонду за щонайширшої гласності. А для того потрібен час, і то не малий.

Blog