Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування
| Вид материала | Документы |
- П.І. Гнатенко Допускається до захисту, 1560.42kb.
- Ф. Л. Жорін юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки навчально-методичний, 3367.08kb.
- Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення, 2089.93kb.
- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області утворена, 50.39kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку І дотримання тиші в м. Запоріжжі, 2287.61kb.
- Верховною Радою України закону „Про внесення змін до деяких закон, 141.76kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 91.36kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 199.1kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 94.33kb.
- Відповідальність за правопорушення щодо подання податкової декларації, її особливості
Відповідно до ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держ. цільовими фондами» від 21.12.00р. N 2181-III (ст.17) штрафні санкції за порушення податкового законодавства визначаються в межах, встановлених за здійснення відповідних правопорушень, у сумах, кратних певному показнику (мінімальному розміру заробітної плати, НМДГ).
17.1.1. Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 НМДГ за кожне таке неподання або її затримку.
Для фіз. осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фіз. осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі 30 НМДГ за кожне таке неподання або її затримку.
17.1.2. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у випадку неподання податкової декларації у строки, що визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 НМДГ (170грн).
- Відрахування, внески і власне податки як різновид обов’язкових платежів: поняття, порівняння, науковий та законодавчий підходи до визначення.
(см. №13)
- Відстрочення податкових зобов’язань: поняття, умови, підстави та порядок надання, відмінність від розстрочення.
ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держ. цільовими фондами» від 21.12.00р. N 2181-III
Стаття 14. Розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платника податків
14.1. Порядок розстрочення чи відстрочення податкових зобов'язань
14.1.1. Розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з Законом.
14.1.2. Відстроченням податкових зобов'язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з Законом, на пізніший термін.
14.1.3. Платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.
14.1.4. Розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань у межах процедури відновлення платоспроможності боржника відповідно до законодавства з питань банкрутства здійснюються на умовах, передбачених мировою угодою.
14.2.1. Підставою для розстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обгрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якою відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
14.2.2. Підставою для відстрочення податкових зобов'язань платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків, а також економічного обгрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
14.3. Умови надання розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань
14.3.1. Розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту.
14.3.2. Відстрочення податкових зобов'язань надається на умовах, за якими основна сума податкових зобов'язань та нараховані на неї проценти сплачуються рівними частками, починаючи з будь-якого податкового періоду, визначеного відповідним податковим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із підпунктом 14.3.3 цього пункту затверджує рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань, але не пізніше закінчення 12 кал. місяців з моменту виникнення такого податкового зобов'язання або одноразово у повному обсязі.
14.3.3. Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) - керівником податкового органу та має бути затверджене керівником податкового органу (його заступником) вищого рівня; стосовно місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) та має бути затверджене фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
14.3.4. Центральний податковий орган може встановити іншу процедуру затвердження рішень про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань із загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) у межах одного бюджетного року, виходячи з їх сум або видів податків, зборів (обов'язкових платежів).
14.3.5. Рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань на термін, що виходить за межі одного бюджетного року, щодо загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) приймається керівником (заступником) центрального податкового органу за узгодженням з Мініст. фінансів У., а щодо місцевих податків і зборів - керівником податкового органу (його заступником) за узгодженням з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.
14.3.6. Звіт про виконання відповідного бюджету має містити розрахунок втрат його доходів від розстрочень сплати податкових зобов'язань платників податків.
У разі коли розстрочення або відстрочення сплати податкових зобов'язань здійснюється на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, у законі про Держ. бюджет У. або у рішенні про затвердження місцевого бюджету на наступний бюдж. рік мають бути відображені доходи, пов'язані із погашенням розстрочених чи відстрочених податкових зобов'язань.
14.3.7. Розстрочення або відстрочення надаються окремо з окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
14.4. Гласність та запобігання корупції
14.4.1. Будь-які рішення щодо розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань окремих платників податків мають щорічно оприлюднюватися.
14.4.2. Копії рішень про розстрочення, відстрочення, що виходять за межі бюджетного року, мають бути відіслані відповідним податковим органом Мініст. фінансів У. протягом 15 днів з дня їх прийняття.
14.4.3. Розстрочення, відстрочення не можуть надаватися чи встановлюватися щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів, ПДВ при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію У., внесків до ПФУ чи ін. внесків у межах держ. або обов'язкового соц. страхування, якщо інше не встановлено законами з цих податків, зборів (обов'язкових платежів) або цим Законом.
14.4.4. Будь-який платник податків має право вимагати розстрочення чи відстрочення його податкових зобов'язань, а орган, уповноважений приймати рішення з таких розстрочень, відстрочень, зобов'язаний задовольнити таку вимогу у разі коли підстави, надані платником податків як обгрунтування такого розстрочення, відстрочення, є тотожніми підставам, наданим іншими платниками податків, щодо податкових зобов'язань яких були прийняті відповідні рішення.
14.5. Підстави для дострокового розірвання договорів про розстрочення, відстрочення
14.5.1. Договори про розстрочення, відстрочення можуть бути достроково розірвані: а) за ініціативою платника податків - при достроковому погашенні розстроченої або відстроченої суми податкового зобов'язання, щодо якого була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення; б) за ініціативою податкового органу, у разі якщо: з'ясовано, що інформація, надана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, неповною або перекрученою; платник податків визнається таким, що має податковий борг із податкових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу.
Рішення про дострокове розірвання зазначених договорів за ініціативою податкового органу може бути оскаржене у порядку, встановленому цим Законом для оскарження рішень податкового органу щодо нарахованої суми податкових зобов'язань.
- Декларування майнового стану та доходів фізичних осіб.
Поняття платника ПзДФО сформульоване у ст. 2 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 № 889 IV, відповідно до якого платниками ПзДФО є резиденти, що отримують як доходи з джерелом їх походження з території У., так і іноземні доходи; нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території У. Відповідно до чинного податкового законодавства У. під податковим резидентом слід розуміти фіз. особу, що має постійне місце проживання в У. У випадку, якщо особа має також місце проживання і іншій країні, питання щодо її приналежності вирішується ґрунтуючись на ознаці більш тісних особистих або економічних зв’язків в У. Якщо неможливо визначити, то застосовується тест фізичної присутності , тобто особа вважається резидентом, якщо вона перебуває на території У. протягом не менше 183 днів сукупно протягом будь – якого 12 місячного періоду. Якщо і це не дозволяє визначити статус, то вступає в дію принцип громадянства, тобто вона визнається податковим резидентом, якщо вона має громадянство У. Фіз. особа - нерезидент – фіз. особа, яка не є резидентом У.
Стаття 18. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)
18.1. Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який: а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів; б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.
18.2. Для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.
18.3. Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати податковому органу декларацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.
Податковий орган зобов'язаний протягом 30 кал. днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.
Порядок застосування цього пункту визначається КМУ.
18.4. Платники податку звільняються від обов'язку подання декларації у таких випадках: а) незалежно від видів та сум отриманих доходів платниками податку, які: є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених цим Законом.
18.5. Декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення.
18.5.1. У разі коли уповноважена платником податку особа заповнює декларацію за винагороду або зобов'язана здійснювати таке заповнення згідно з нормами цього пункту, то: а) така уповноважена особа несе відповідальність за порушення порядку заповнення та/або подання такої декларації на рівні відповідальності, визначеної законом для платника податку, а такий платник податку звільняється від зазначеної відповідальності; б) зобов'язання щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладаються на таких інших, ніж платник податку, осіб: на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою або недієздатною особою; на спадкоємців (розпорядників майна, держ. виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер; на держ. виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, об'явленого в установленому порядку банкрутом.
18.5.2. У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку. Центральний податковий орган визначає правила виконання цього пункту.
18.6. Перевірка достовірності даних, визначених у деклараціях, здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
18.7. Сума податкових зобов'язань, донарахована податковим органом, підлягає сплаті до відповідного бюджету у строки, встановлені законом.
18.8. Сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 кал. днів від дня отримання такої декларації.
18.9. Форма декларації визначається центральним податковим органом та узгоджується з комітетом ВРУ, відповідальним за проведення податкової політики, виходячи з таких умов: загальна частина декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи або витрати, які отримує (несе) незначна кількість платників податку; декларація є єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання; розрахунки окремих видів доходів (витрат), які отримує (несе) незначна кількість платників податку, повинні міститися у додатках до декларації, які заповнюються виключно такими платниками податку за наявності таких доходів (витрат); декларація та додатки до неї повинні складатися з використанням загальновживаної термінології державною мовою, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; декларація та додатки до неї повинні містити інформацію, достатню для ідентифікації платника податку, а також для визначення суми його податкових зобов'язань або суми бюджетного відшкодування надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Бланки декларацій мають безоплатно надаватися податковими органами платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.
18.10. Платник податку до 1 березня року, наступного за звітним, має право звернутися із запитом до відповідного податкового органу з проханням заповнити річну податкову декларацію, а податковий орган зобов'язаний надати безоплатні послуги із такого заповнення. Відмова посадової (службової) особи податкового органу надати зазначені послуги звільняє платника податку від будь-якої відповідальності за неповне або невірне заповнення декларації.
- Джерела податкового права України: поняття, система, характеристика, Конституція України як джерело податкового права.
Конспект, стр. 100-101
- ДПА обласного рівня та прирівняні до них, їх поняття, система, функції, місце в системі органів ДПС.
ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. N 509-XII..
Стаття 1. Система органів державної податкової служби (ДПС)
До системи органів ДПС належать: ДПА України, ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, ДПІ в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.
Стаття 2. Завдання органів державної податкової служби
Завданнями органів ДПС є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, держ. цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, н/п актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фіз. осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юр. осіб; роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків; запобігання злочинам та ін. правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адмін. правопорушення.
Стаття 3. Законодавство, яким керуються органи ДПС
Органи ДПС У. у своїй діяльності керуються КУ, ЗУ, ін. н/п актами органів держ. влади, а також рішеннями Верх. Ради АРК і Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Стаття 4. Підпорядкованість органів ДПС та їх взаємодія з ін. органами
ДПА України є центральним органом виконавчої влади.
ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються ДПА У.
ДПІ у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ підпорядковуються відповідним ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.
Органи ДПС України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства У., органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, ін. контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами ін. держав.
Стаття 5. Призначення керівників органів ДПС
ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади КМУ за поданням Голови ДПА У.
Стаття 6. Фінансування органів ДПС
Видатки на утримання органів ДПС визначаються КМУ і фінансуються з держ. бюджету.
Стаття 7. Статус органів ДПС
ДПА України, ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, ДПІ в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ є юр. особами, мають печатку із зображенням Держ. Герба У. та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в установах банків.
Стаття 9. Функції ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та ДПІ в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя)
ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, ДПІ в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції: 1) виконує роботу пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про держ. реєстрацію СПД та ліцензій на провадження видів госп. діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, ін. платежів; проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алк. напоїв та тютюн. виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алк. напоїв та тютюн. виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів держ. політики і проектів держ. програм у сфері боротьби з незаконним обігом алк. напоїв та тютюн. виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до СПД за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алк. напоїв і тютюн. виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алк. напоїв, знищенню тютюн. виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу; 2) в порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення, організовує виконання цієї роботи органами ДПС; 3) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів ДПС; 4) подає органам ДПС методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану; 5) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та ін. засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів ДПС; 6) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю; 7) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено крим. відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції; 8) прогнозує, аналізує надходження податків, ін. платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, ін. платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету; 9) зберігання марок, продаж та організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алк. напоїв і на пачках (упаковках) тютюн. виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; 10) організовує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за дотриманням СПД, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюн. виробами, максимальних роздрібних цін на тютюн. вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюн. виробів; 11) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони держ. таємниці в органах ДПС.
У разі коли зазначені в ч. 1 цієї статті органи ДПС безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, ін. платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й ДПІ в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ.