Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування

Вид материалаДокументы
Статус органів ДПС
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20
60-61. Обчислення податку на прибуток підприємств, його порядок та спосіб.

Облік отриманих доходів і здійс-них видатків ведеться платинком подат самості за допомогою податкового обліку винятково з метою оподаткування. Платник вправі обрати й використовувати один із 2-х методів: метод нарахувань або касовий метод ведення подат обліку. обов’язкове інформуван подат орагну про обраний метод.метод нарахувань(рахунків) облік проводиться, починаючи із часу придбання платником права на ці доходи або визнання за ним цих видатків, незалежно від часу фактичного одержання доходів або здійснення платежів. Касовий метод припускає облік платником податків доходів і видатків, почин із часу, вступу платника податків у права власника цих доходів або визнання за ним цих видатків. Платник, що використ метод рахунків одержує можлив застосув податкового дисконту п.диск є виправлення, на яке з метою оподаткування необхідно збільшити отримані платником п. доходи. Він застосов, якщо плат под одержує додатк і обумовл винятко цим методом вигоду від того,що момент здійсн видат передує хоча б одному з моментів: 1) моменту їх визнання доходами другого учасника угоди, якщо останній не є фізичною особою або іноз юр особою й викорис касов метод у под обіку; 2)мом фактичн здійсн таких видат, якщо плат придбаває товари у фіз.ос або іноз юр особи, незалежно від використав ним методу подат обіку. Моментом факт здійсн таких видатк є момен відповід факт виплати коштів або момент факт перед майна. Пода диск повинен бути врах при визнач доход плат в той звіт період, на який припадає момент закінч використ ним зазнач вигди. Обчи под здійс:1)виход з об’єкта опод шляхом зменш суми скорегов валового доходу зв період на суму амортиз відрах і суму валов видатків. Скорего вал дох – це вал дохід за винятком того, що до складу валовог доход не включа. 2) з урахув пункт у яких зазнач: * особл оподат підпр громад організ інвалід; * особлив оподат окрем платни податку; *особлив оподаткув інновац діяльно інновац центрів, внесен до держ реєстру; *особлив оподат виробник с/г продукт; * особлив оподат страх діяльн; * особлив опода неприбут організ; * механізм перенес збитків на наст податкові період. Под за звіт період сплач у бюджет у строки встанов законом для кварт под період. Плат под у стрки подають подат орга пода деклар про прибут за звіт період, розрах нарост підсум з урахув негатив знач об’єкта оподат минул подат період у разі його наявності. За звіт кварт, півріччя й 3 кварт подається спрощ деклар, за рез звіт року – повна. Субє під діяльн не зобовяз надавати бух звіт под-вій ін-цій.суми податку не приб зарах до бюджет територ громад за місцезнаходж платн податку.


63. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також
фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що
перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх
виплаті. При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним
законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

64. Оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна

Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування

Як виняток при продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта рухомого майна за умови сплати (перерахування) ним суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору до такого посвідчення. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного із зазначених об'єктів, підлягає оподаткуванню за ставкою становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Зазначені операції відображуються в реєстрі об'єктів рухомого майна. Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від
такого продажу. Якщо один об'єкт рухомого майна обмінюється на інший об'єкт рухомого майна, то кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, що визначається шляхом застосування
ставки податку, Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування до вартості майна, розрахованої за звичайними цінами, яке відчужується кожною із сторін. Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору. Для оформлення договору платник податку зобов'язаний здійснити дії щодо сплати податку з доходу від операцій з відчуження об'єктів рухомого майна, а нотаріус - дії щодо подання інформації податковому


65. Оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна

Дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири, не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку не перевищує 100 квадратних метрів. У разі якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна. Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства. При обміні одного об'єкта нерухомості на інший (інші)кожна сторона договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, розрахованої згідно до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об'єкта нерухомості. Дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року одного з об'єктів нерухомого майна, не оподатковується, якщо загальна площа такого об'єкта нерухомого майна не перевищує 100 квадратних метрів. У разі якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, оподатковується за ставкою в розмірі 1 відсотка від
вартості такого об'єкта нерухомого майна. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою, становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування Податковим агентом при здійсненні операцій з
відчуження об'єктів нерухомого майна є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.
Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у
строки, встановлені законом для податкового кварталу. У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору відчуження об'єкта нерухомості, за яким здійснено сплату податку, платник податку має право на повернення зайво (надміру) сплаченої суми податку на підставі річної податкової декларації, поданої в установленому порядку та підтверджуючих документів про фактичну сплату податку. Доходи від операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, здійснюваних фізичними особами - нерезидентами, оподатковуються згідно з порядком оподаткування таких доходів, визначеним для
резидентів.


66. Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав

Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
а) об'єкт нерухомого майна;
б) об'єкт рухомого майна, зокрема:
предмет антикваріату або витвір мистецтва;
природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
інші види рухомого майна;
в) об'єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею;

г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором
недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу; д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю. Об'єкти спадщини оподатковуються: = при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини; = при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом = при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки,
встановлені для податкового кварталу. При отриманні спадщини у вигляді власності особою, яка є
інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартості такої власності. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування) Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини. Не підлягають оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатим за життя та народженим після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом.


67. Органи Державної податкової служби: поняття, статус, система, завдання, особливості повноважень у порівнянні з іншими контролюючими органами

До системи органів ДПС належать: ДПАУ, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. У складі органів ДПС знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями - податкова міліція. ДПАУ залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції. У ДПАУ та ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії. Чисельність і склад колегії ДПАУ затверджуються КМУ, а колегій ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі - ДПАУ. Колегії є дорадчими органами і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних ДПА.

Структура ДПАУ затверджується КМУ. Статус органів ДПС: ДПАУ, ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є юр. ос., мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в установах банків. Підпорядкованість органів ДПА: ДПАУ є центральним органом виконавчої влади.

ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються ДПАУ. ДПІ у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані ДПІ підпорядковуються відповідним ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Органи ДПСУ координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Держ каз У., органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з под. службами ін. держав.

9.Завдання державної податкової служби України. 1)завдання, пов”язані з податковим обліком: ведення державного реєстру фізичних осіб і єдиного банку даних юридичних осіб; 2)завдання, пов”язані із здійсненням контрольної роботи: -проведення перевірок дотримання платниками податкового законодавства; -запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним до компетенції податкової міліції; 3)завдання, пов”язані з участю податкових органів в законотворчій діяльності: -внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; -проведення роз”яснювальної роботи серед платників;

-розробка та видання методичних рекомендацій та нормативно-правових документів з питань оподаткування.


68. Організація продажу активів платника на публічних торгах.

Вийнятковим засобом забезпечення погашення податкового боргу є адміністративний арешт активів платника. Це заборона платнику здійснювати будь-які операції, дії з активами, крім дій по їх зберіганню, охороні і підтримці в належному функціональному стані. Арешт- припинення діяльності платника.

Адміністративний арешт може бути: 1)повним- беззаперечна заборона, при цьому можливе їх тимчасове вилучення; 2)умовний- обмеження дій з активами, що відображається в паперовому отриманні згоди на дії з активами в податковому органі.Арешт активів може застосовуватися в наступних випадках: 1)платник порушує правила відчуження активів при податковій заставі;2)фізична особа, яка має податковий борг, від”їзджає за кордон;3)платник відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав;4)відсутні докази про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності або спеціальні дозволи на її здійснення;5)відсутні докази про державну реєстрацію суб”єкта як платника податків;6)платник, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, переводить активи за кордон або передає активи іншій особі. Порядок здійснення арешту активів: на підставі подання податкової міліції керівник податкового органу приймає рішення про арешт. Це рішення направляється: -банкам з вимогою тимчасового призупинення операцій по рахунках, крім операцій з погашення податкового боргу;-платнику з вимогою тимчасової заборони відчуження активів;-іншим особам у розпорядження, у користуванні яких знаходяться активи боржника.Термін арешту активів не більше 96 годин з моменту прийняття рішення. Цей термін не може бути продовжений в адміністративному порядку, а може бути продовжений тільки на підставі розпорядження суду. Суд має прийняти рішення на протязі 24 годин (після отримання запиту).Виконання рішення про арешт покладається на податкового урядника, він направляє рішення банку та іншим особам; проводить опис активів; вилучає орегінали первинних документів; здійснює інші заходи. Арешт активів відміняється за умов: 1)відмінено рішення про арешт; 2)платник погасив податковий борг; 3)платника ліквідовано; 4)третя особа надала докази, що арештовані активи належать їй; 5)закінчився граничний термін арешту; 6)платник пред”явив свідоцтво про державну реєстрацію або дозвіл на здійснення діяльності, якщо відсутність останніх була причиною арешту.

38.Продаж активів. Якщо розглянуті вище заходи не призвели до погашення податкового боргу, податкові органи мають право стягувати кошти з рахунку платника або продавати його майно. Стягнення коштів здійснюється на підставі платіжної вимоги, в якій указується сума, яку слід перерахувати до бюджету. Стягнення коштів може відбуватися не раніше 30-го календарного дня після направлення другої податкової вимоги. Продаж активів здійснюється за такою схемою: 1)приймається рішення керівником податкового органу про продаж активів; 2)здійснюється оцінка вартості активів. Платник має право самостійно визначити склад і черговість продажу активів. В основі оцінки повинен лежати двоєдиний принцип: з одного боку, збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує основну діяльність платника; з другого боку, повне погашення податкового боргу. Якщо звичайна ціна активів, визначена платником, є свідомо нижчою за суму боргу, то проведення оцінки покладається на податкового керуючого. Він також повинен виходити з двоєдиного принципу, але враховувати, що ціна активів не повинна перевищувати двукратного розміру податкового боргу. За бажанням платника оцінка активів може проводитися стороннім експертом; 3)оприлюднення інформації про продаж активів. Про склад активів, що підлягають продажу, інформує центральний податковий орган, а про час та умови продажу інформує товарна біржа, якщо активи будуть продаватися на біржовому ринку, і відповідний податковий орган, якщо активи будуть продаватися на позабіржовому аукціоні або в роздрібній торгівлі; 4)організація торгів. Якщо сума коштів від продажу перевищує суму податкового боргу, то різниця повертається платнику. Якщо сума коштів недостатня для погашення податкового боргу, то різниця покривається шляхом організації додаткового продажу активів. Повторний продаж не може бути раніше, ніж через 30 календарних днів після першого.


70. Основні характеристики податкових систем. Поняття податкового тягаря.

При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння. З одного боку, податкова система є сукупність податків, зборів, платежів і виступає як механізм певних, законодавчо закріплених важелів акумуляції доходів держави. У цьому випадку вона може збігатися із системою податків, зборів. Платежів. Тут робиться акцент на матеріальну сторону податкової системи, що забезпечує механізм дії податків. З іншого боку податкова система містить у собі й досить широкий спектр процесуальних відносин щодо встановлення, зміни, скасування податків, зборів, платежів, забезпеченню їхньої сплати, організації контролю й застосування відповідальності за порушення податкового законодавства. Таким чином, податкова система є сукупністю податків, зборів і платежів, форм і методів їх встановлення, зміни або скасування; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства. Формування ПС включення до неї певної кількості податків не є ціллю. В основі цих процесів лежить чіткий орієнтир, який визначає база – обсяг бюджетних витрат. ПС й забезпечує основні надходження для покриття цих витрат. Зміст ПС має певні особливості: І. розподіл функцій між центральними й місцевими органами державної влади, ІІ. частка податків серед джерел доходу бюджету ІІІ. Ступінь контролю центральної адміністрації за органами місцевої влади. Різноманіття цих відносин може бути зведене до трьох форм. 1. різні податки. А) повний поділ прав і відповідальності різних рівнів влади у встановленні податків, які повністю надходять до бюджету відповідного рівня. Така система неодмінно повинна мати верхнє обмеження суми податкових вилучень із метою запобігання конфіскаційного крену;