Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування
| Вид материала | Документы |
- П.І. Гнатенко Допускається до захисту, 1560.42kb.
- Ф. Л. Жорін юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки навчально-методичний, 3367.08kb.
- Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення, 2089.93kb.
- Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області утворена, 50.39kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
- Правила благоустрою, забезпечення чистоти, порядку І дотримання тиші в м. Запоріжжі, 2287.61kb.
- Верховною Радою України закону „Про внесення змін до деяких закон, 141.76kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 91.36kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 199.1kb.
- Кодексу України про адміністративні правопорушення, 94.33kb.
підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України, без їх реєстрації як
платники цього податку. Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою)
свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
76 . Платники та об’єкт оподаткування акцизним збором.
Акциз являє собою непрямі под на певні товари, що включаються у ціну товару й оплач покупцями. Даний вид платежу належ до групи подат, що припус змішаного платника. Платник підакц збору є: 1)суб підпр діяльно, а також їх філії, відділ – вироб під акциз тов на мит терит Укр., у тому числі з давальниц сировини по товар на які всанов ставки акциз збору у тверд сумах, а також замовники за доручен яких виготовл продукт на даваль умовах по товарах на які встановл ставки акциз збору у % до обороту, які сплачують акцизн збір виробнику;2)нерез, які здійсн виготовл під акциз товар(послуг) на митн терит Ук без посеред або через їх пост представ чи осіб, прирівняних до них ;3)будь-які суб під діяльн інші юр особ, їх філії від ініш відокр підроз, які імпорт на митну тер Укр під акциз това, не залеж від наявності внесен до них іноз ін вест;4) фіз особи- рез або нерез, які ввозять під акциз речі або предмети на митну тери У у вигляді супроводж або несупроводж багажу, а також фіз. особи, які одерж так під акциз речі, перасл через митн кород У у вигляді поштов або інш відправлень, що перевищ норм безмитного перевез для таких фіз осіб;5)юр або фіз. особи, які купують (одеж в інші форми володін, корист, розпоряд)під акциз товари у подат агентів.специф регулюв кола плат АЗ віднос товарів, увез на митну тер, є безумов кореспонд пода й митного законод. Своєрідн різнов зобов особи при викон подат обовязк щодо А ж декларант, як особа, що переміщ через митний кордон товари й заявляє, декларуючи, що пред’являє їх для митного оформлення. Можлива класифік плат АЗ на 3 групи: 1)по підакцизних товарах – їх виробники –суб під діяль, під-ва й організ, включ під-ва з іноз ін вест, філії, від й інші відокрем пі дрозд.2) по ввезних на терт У під акциз товар – суб підпри діяльн, які імпорт під акциз товари. 3)гром У, іноз громад особи без громад, які ввозять (пересил) під акциз тов на митну терто р У. Загалом розмежовують групи резид і нерез. Под агент не є плат АЗ, але є особою,уповно законод нарах, стяг АЗ з відповід платн і вносити його до бюдж, відповід за невикон або не належ вик таких повноваж. Законод У визнач об’єкт оподатку АЗ як: 1)обороти від реаліз виго в Ук під акциз товар,в тому числі з давальн сиров, шляхом їх продажу, обміну на інші тов, без оплат перед товар або із частковою їх оплат, а також обсяги відвантаж під акциз товар, виго з давальн сировни;2)оборти від реаліз тов для власн спож, пром перероб (крім оборотів від реалі для вироб під акциз тов, за винятокм нафотопрод), а також для своїх працівників; 3)вартість товарів, які імпорт на мит тер У, у тому числі в межах бартерних опре цій або без оплати їх вартості чи із част оплатою. За законод підкрес ще одна особлив, два різних підхода до виз змісту даного елемента правового мезанізму податку:1)об’єкт оподаткув при сплаті АЗ в загальн порядку;2)об’єкт оподат при реаліз под обов’язку за АЗ через под агента.При продажі под агентами під акциз тов об’єктом опода є:*для виробл на тер У товар – обороти від реліз таких під акциз товар включ вартість будь-яких додат послуг або робіт повяз з такою реаліз;*для імпорт на митну тер У під акциз тов, включ варт будь-яких додат послуг або робіт. Повяз з такою реаліз на митній тер У, але не менше митної вартості таких під акциз тов, з урах сум оплаченого або нарах , не не оплач ввізного мита.
81. Податкова декларація: поняття, види, загальні правила подання, юридичне значення.
Податкова декларація – це документ податкової звітності, який подає платник податків у формі заяви, з викладом у ньому відомостей про отримані ним за звітний період доходи і понесені видатки, майно, що перебуває в його власності (підлягаюче оподаткуванню) та інших відомостей, визначених податковим законодавством. ПД подається платником по кожному податку окремо за місцем його обліку. Податкова декларація як форма податкової звітності відповідає такому порядку сплати податку, при якому обов’язок по його сплаті покладається безпосередньо на платника. У більшості випадків ПД має характер податкового розрахунку, відповідно до якого платник вчасно сплачує податок. ПД подається в податковий орган в 2 екземплярах, один з яких вертається платнику з позначкою посадової особи податкового органу про дату її прийняття. Форма ПД встановлюється ДержПодатАдміністр за погодж МінФін та Мінстати. Платник податків сам обчислює суму подат обов’язку, яку вказує в ПД. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу чи календарному півріччю — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року — протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г)календарному року для платників податків на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) — до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо останній день строку подання ПД є вихідний або святковий, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день. Платник податків має право вибрати один із трьох порядків подачі податкової декларації: а)особисто ( з позначкою про дату подачі на копії декларації);б) пересиланням (датою подачі декларації буде вважатися дата відправлення рекомендованого листа); в) в електронному виді. Податковий орган не вправі відмовити в прийомі декларації. Платник податків не має обов’язку по здачі податкової декларації, якщо обов’язок по обчисленню й сплаті податків або зборів покладено на податковий орган або податкового агента, податкового представника. При цьому ПД повинна бути подана в податковий орган за місцем обліку платника податків. Податкова декларація містить такі обов'язкові відомості: 1)ідентифікаційний код платника податку; 2)повне найменування платника податку, відомості про його місцезнаходження або місце проживання; 3)період, за який подається декларація, чи дата, за станом на яку подається декларація; 4)дату подання до податкового органу податкової декларації; 5)розмір бази оподаткування; 6)суму і розмір витрат і пільг; 7)суму, що не оподатковується податком; 8) ставку оподаткування; 9) суму податку, що підлягає сплаті. Існує дві форми податкових декларацій: 1.Майнова декларація — відомості, надані фізичною особою про перелік майна, що є в його власності (у тому числі й коштів), чи майна, яке може бути джерелом доходів, які формують об'єкти оподаткування. 2. Спеціальна декларація — відомості, що надані фізичною особою за вимогою податкового органу, складені за установленою формою, містять інформацію про джерела і розміри коштів, витрачених на придбання певного майна. Якщо платник податків після подання податкової декларації за минулі звітні періоди до податкового органу самостійно знайшов будь-яку помилку чи описку, що могло вплинути або вплинуло на визначення суми податку як у бік завищення, так і заниження, то він має право подати нову податкову декларацію з виправленими показниками разом із заявою про це. Дата подання нової (уточненої) податкової декларації має бути належним чином зафіксована, оскільки цей момент визначає механізм застосування певних санкцій. Виявлення невідповідності відомостей, зазначених у декларації, в ході податкової перевірки позбавляє платника податків права на подання уточненої (виправленої) декларації.
82. 83. податкова застава: поняття, види, юридичне значення, умови, підстави та обмеження застосування.
Одним з найпоширеніших способів забезпечення виконання податкового обов’язку є податкова застава. Застава є одним з найбільш ефективних способів забезпечення виконання обов’язку, відповідно до якого кредитор (заставодержатель) вправі за забезпеченим заставою зобов’язанням у разі його невиконання одержати відшкодування з вартості закладеного майна, причому він має переваги перед іншими кредиторами даного боржника. Заставником майна може бути як сам боржник, так і третя особа. Таким чином, предметом застави може бути речі, так і права, зокрема права вимоги. З метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає у разі: неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації; несплати у строки, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. Право податкової застави не поширюється: на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, та грошові доходи від цих іпотечних активів, до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю; на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Реєстрація податкової застави Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів. Захист інтересів кредиторів Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, зобов'язаний письмово повідомити наступних кредиторів про таку податкову заставу та про характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань, а також відшкодувати збитки кредиторів, що можуть виникнути у разі неподання зазначеного повідомлення. Узгодження операцій із заставленими активами Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні; б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління. Надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється. Податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, провадити опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. Зупинення податкової застави Активи платника податків звільняються з податкової застави з дня: а) отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації - з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом б) визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом; в) отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи - платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб; г) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу; д) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством; е) прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту; є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження; ж) прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі коли умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави; з) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства. Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій. Перелік відповідних документів визначається за правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
84. Податкова накладна, її юридичне значення та правове регулювання.
Податкова накладна – це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов’язку платника податків у зв’язку із продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджувальне право на податковий кредит у покупця – платника податку у зв’язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Податкова накладна містить у собі: 1) порядковий номер; 2) дату випуску; 3)найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платника ПДВ; 4)податковий номер платника ПДВ(продавця або покупця); 5)місцезнаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платника ПДВ; 6) опис товарів і їх кількість; 7) повне найменування одержувача; 8) ціну продажу без урахування податку; 9) ставку податку й відповідну суму податку в цифровому значенні; 10) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна видається у разі продажу товарів покупцеві – платникові ПДВ на його вимогу. Податкова накладна не заміняє розрахункових документів, а доповнює їх. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом ДПАУ. Податкова накладна не випускається, якщо обсяг разового продажу товарів не перевищує 20 грн. підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек. Податкова накладна посвідчується, уповноваженою особою й засвідчується печаткою. При одержані податкової накладної покупець зобов’язаний на двох примірниках вказати дату одержання й завірити підписом. Якщо після продажу товарів станеться яка-небудь зміна суми компенсації за продаж товарів, продавець товарів випускає розрахунок корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у 2х екземплярах . оригінал видається покупцеві. При здійсненні підприємницької діяльності у сфері торгівлі за готівкові кошти на лотках, виїзних автомобілях і інших торговельних точках щоденний виторг від продажу товарів заноситься до книги продажу товарів зареєстрованого платника податків загальним підсумком за день. У разі здійснення продажу товарів, поставка яких носить безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках з покупцем, йому може бути виписана зведена податкова накладна. Її показних виходять із зазначеної в договорі періодичності оплати поставленої продукції (наприклад, один раз в 5 днів або один раз в 10 днів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця). При цьому до зведеної накладної необхідно прикласти перелік товарно-транспортних накладних або інших відповідних супровідних документів, відповідно до яких здійснена поставка товару. Записи в книгах обліку придбань товарів здійснюється в міру надходження ( списання) коштів, включаючи часткову оплату.
85. Податкова порука: поняття, юридичне значення, порядок застосування
Одним із традиційних способів забезпечення виконання зобов’язання є механізм поручительства. Якщо окремим способам забезпечення присвячені окремі статті Закону, то поручительство одержало законодавче регулювання в механізмі податкової застави. Податковий орган зобов'язаний відмовитися від права податкової застави активів платника податків у разі коли банк-резидент поручається за нього. Сторони договору поручительства – поручитель і податковий орган. Податковим поручителем виступає банк – поручитель. За договором податкової поруки банк-поручитель зобов'язується перед податковим органом відповідати за належне виконання платником податків обов'язків із погашення його податкового зобов'язання або податкового боргу у строки та за процедурою, визначені Законом. У разі невиконання платником податків обов'язків із погашення податкового зобов'язання або податкового боргу банк-поручитель приймає на себе відповідальність за таке погашення у такому ж обсязі, як і платник податків. Банк-поручитель, який виконав зобов'язання з погашення податкового зобов'язання або податкового боргу платника податків, має право зворотної вимоги до такого платника податків у розмірі виплаченої суми. Договір податкової поруки набирає чинності після його повідомчої реєстрації у податковому органі за місцезнаходженням (місцем податкової реєстрації) платника податків, що здійснюється на підставі надання податковому органу нотаріально посвідченого договору поруки. Податковий орган зобов'язаний видати платнику податків протягом одного робочого дня, наступного за днем отримання договору поруки, довідку про реєстрацію такого договору, на підставі якої активи платника податків вважаються звільненими з-під податкової застави. Договір поруки не може бути відкликаним поручителем до повного погашення податкового боргу. Поручитель не має права передоручати виконання зобов'язань за таким договором поруки третім особам. Банк-поручитель набуває усіх прав і обов'язків платника податків щодо строків погашення узгодженого податкового зобов'язання такого платника податків або його податкового боргу, а також щодо оскарження дій податкового органу у порядку, визначеному Законом
87, 88, 89. 90. Податкова соціальна пільга, її поняття, юридична сутність, особливості застосування.
Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:6.1.1. у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;6.1.2. у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який:а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;в) має троє чи більше дітей віком до 18 років - у розрахунку на кожну таку дитину;г) є вдівцем або вдовою;д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;є) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;6.1.3. у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який є:а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.6.2.