Ознайомитисьпроект
| Вид материала | Кодекс |
| Податковий кредит |
Податковий кредит
1. Платник податку має право нарахувати податковий кредит за наслідками звітного (податкового) місяця (року).
Податковий кредит для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизу), на яку дозволяється зменшення його заробітної плати, одержаної за звітний податковий місяць (рік) у випадках, визначених цим Кодексом.
Платник податку має право здійснювати витрати, дозволені до зарахування до податкового кредиту, як самостійно, так і за його дорученням через роботодавця коштом своєї заробітної плати. Підстави для надання податкового кредиту платник податку зазначає у заяві, поданій роботодавцеві.
2. До податкового кредиту зараховують витрати, що їх фактично поніс у звітному (податковому) році платник податку, та підтверджені ориґіналами платіжних та розрахункових документів, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, а також копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і покупця (одержувача) таких товарів (робіт, послуг). У вказаних документах обов’язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і термін їхнього продажу (виконання, надання).
3. Платник податку має право внести до податкового кредиту за наслідками звітного (податкового) року такі витрати:
3.1) частину суми відсотків, яку сплатив такий платник податку за користування іпотечними кредитами, що її розраховують відповідно до ст. 225 цього підрозділу Кодексу;
3.2) суму коштів, яку сплатив платник податку закладам освіти, для компенсації вартості навчальних послуг (основних та додаткових) для здобуття як таким платником податку, так і членами його сім’ї першого ступеня споріднення освітніх рівнів, визначених у пункті 1 статті 30 Закону України “Про освіту”, але не більше розміру, визначеного у цьому Кодексі, як податкова соціальна пільга з розрахунку за кожний повний чи неповний місяць навчання за кожну з осіб, що навчається;
3.3) суму коштів, яку сплатив платник податку або інша особа на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї, зокрема для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що їх не покривають виплати з фондів обов’язкового медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або протезування, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних із хронічними захворюваннями;
б) протезування зубів з використанням коштовних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними даними);
г) операцій зі зміни статі;
д) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або насильство);
е) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
є) клонування людини або її органів;
ж) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво потрібних, що його встановлює Кабінет Міністрів України;
3.4) суму страхових внесків, страхових премій та пенсійних внесків страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фондові, установі банку за договорами довготривалого страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яку сплатив платник податку власним коштом, але не більше розміру, визначеного у цьому Кодексі, як податкова соціальна пільга з розрахунку за кожний повний чи неповний місяць звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування:
а) у разі страхування платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю - суму, визначену у цьому Кодексі;
б) у разі страхування члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом або на банківський пенсійний депозитний рахунок на користь такого члена сім'ї чи за їхньою сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної у цьому Кодексі, з розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
Якщо платника податку або членів його сім'ї першого ступеня споріднення застрахували їхні роботодавці або такі роботодавці є вкладниками недержавних пенсійних фондів чи пенсійних депозитних рахунків на користь таких осіб, то гранична сума, встановлена у підпунктах "а" або "б" цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи або учасника недержавного пенсійного фонду на суму страхових внесків або внесків до недержавних пенсійних фондів чи на пенсійні депозитні рахунки, які сплатив її роботодавець протягом такого звітного (податкового) року.
Якщо член сім'ї платника податку першого ступеня споріднення самостійно застрахував такі самі ризики за окремим страховим договором або він є вкладником недержавного пенсійного фонду за окремим пенсійним контрактом, то:
- платник податку не має права вносити до податкового кредиту суму, визначену у підпункті "б" цього пункту стосовно такого члена сім'ї;
- такий член сім'ї має право внести до свого податкового кредиту суму страхових (пенсійних) внесків (премій), сплачених за таким окремим страховим договором чи пенсійним контрактом на умовах підпункту "б" цього пункту;
3.5) витрати платника податку із:
а) штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором або ні;
б) суми інших витрат, що зараховують до податкового кредиту згідно з іншими нормами цього Кодексу.
4. Податковий кредит може бути наданий виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також пенсіонерам, військовослужбовцям,
5. Загальна сума податкового кредиту, наданого платникові податку у звітному (податковому) місяці (році), не може перевищувати суми місячного (річного) загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, пенсія або жалування.
Якщо платник податку остаточно не скористався правом на надання податкового кредиту за наслідками звітного (податкового) року у терміни, визначені у частині “а”, то такого права на наступні звітні (податкові) періоди (місяці, роки) не переносять.
6. До податкового кредиту не зараховують витрат, не підтверджених документально.
7. Платник податку має право внести до податкового кредиту витрати, визначені у цій статті, протягом терміну давності, встановленого у Кодексі.
8. Центральний орган державної податкової служби України видає інструкцію з питань застосування норм цієї статті та провадить безоплатні роз'яснення порядку надання податкового кредиту, зокрема шляхом проведення відповідних навчань, семінарів тощо.