Ознайомитисьпроект

Вид материала

Кодекс

Содержание Податкова соціальна пільга

Податкова соціальна пільга

1. Сума податку з оподатковуваного доходу зменшується на суму податкових соціальних пільг. З урахуванням норм частини п’ятої цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел надходження на території України від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги такими розмірами:

1.1) розміром, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

1.2) розміром, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, визначеної у пункті 1 цієї частини, - для платника податку, який:

а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) - з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) має троє чи більше дітей віком до 18 років - з розрахунку на кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, що її за законом віднесено до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих через Чорнобильську катастрофу, а також осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР за їхню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

є) є інвалідом I або II групи, зокрема з дитинства;

ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянинові, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, а також журналістів;

1.3) розміром, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної за правилами пункту 1 цієї частини, - для платника податку, який є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, ґарантії їхнього соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року до 27 січня 1944 року.

Норми цього пункту не поширюються на випадки, передбачені в підпунктах „а”- „в” пункту 1.2 частини першої цієї статті.

2. Податкову соціальну пільгу застосовують до нарахованого місячного доходу платникові податку у вигляді заробітної плати суто за одним місцем його нарахування (виплати).

2.1. Платник податку подає роботодавцеві заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, що її визначає центральний податковий орган.

2.2. Податкову соціальну пільгу починають застосовувати до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня, коли роботодавець отримує заяву платника податку про застосування пільги. Пільги не застосовують до доходу, нарахованого до отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у пункті 3 цієї частини.

2.3. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати роботодавцеві за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, яку визначає центральний податковий орган. Такої заяви не подають, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким роботодавцем за будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у пункті 3 цієї частини.

3. Роботодавець відображає у річній податковій звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.

3.1. Податкову соціальну пільгу застосовують за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набуття чинності цього пункту, без подання заяви про застосування пільги.

3.2. Порядок надання таких документів та їхній перелік визначає Кабінет Міністрів України.

3.3. Податкової соціальної пільги не можна застосовувати до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як:

а) плата за виконання громадських робіт, яку повністю або частково фінансують коштом бюджету або відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування;

б) стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, яке одержують учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад'юнкти, військовики термінової служби, що їх виплачують із бюджету;

в) заробітна плата під час відбування покарання на позбавлення волі;

г) заробітна плата, нарахована (виплачена) за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод виняткової економічної зони, зокрема на якірних стоянках, та належить резидентові на правах власності або перебуває у його тимчасовому (терміновому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

д) заробітна плата осіб, які за законом є державними службовцями;

е) доходи самозайнятої (самозайнятої) особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

3.4. Податкову соціальну пільгу починають застосовувати до доходів, визначених у підпунктах "а" - "д" пункту 3 цієї частини під час їх нарахування (виплати), та припиняють застосовувати по завершенню нарахування таких доходів, без подання відповідних заяв, визначених у абзаці третім цієї частини.

3.5. Податкову соціальну пільгу не застосовують до доходів, визначених у підпункті "е" пункту 3.3 частини третьої цієї статті.

3.6. Якщо на порушення норм цього пункту платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному роботодавцеві або якщо платник податку під час отримання доходів, визначених у пункті 1.3 частини першої цієї статті, подає таку заяву іншому роботодавцеві, унаслідок чого податкову соціальну пільгу фактично застосовують також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного (податкового) місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

3.7. Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, у якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий роботодавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф розміром 100 відсотків суми такої недоплати коштом найближчої виплати доходу такому платникові податку, а за браком суми такої виплати - коштом наступних виплат. Якщо з будь-яких підстав суми недоплати та штрафу не утримано коштом доходу платника податку до закінчення граничного терміну, встановленого у цьому Кодексі для подання річної декларації з цього податку, то суму такої недоплати і штрафу стягує контрольний орган порядком, що його визначено у цьому Кодексі. За такої умови право на застосування податкової соціальної пільги до доходу платника податку відновлюють з податкового місяця, наступного за місяцем, у якому суму такої недоплати та штраф цілком сплачено.

3.8. Центральний орган державної податкової служби України встановлює порядок періодичного інформування платників податку про наявність порушень з їхнього боку норм абзацу третього цієї частини, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок.

3.9. Роботодавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку застосовує таку пільгу, не несе відповідальності за порушення з боку такого платника податку вимог абзацу третього цієї частини, за винятком, коли такий роботодавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким роботодавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від сплати цього податку.

4. Порядок вибору податкової соціальної пільги, більшої за розміром.

4.1. У разі, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у частині першій цієї статті, податкову соціальну пільгу застосовують один раз за підставою, що передбачає її найбільший розмір, дотримуючись процедур, визначених у абзаці другому частини четвертої цієї статті.

4.2. Норми цього пункту не поширюються на випадки, передбачені в пункті 5.2 частини п’ятої цієї статті.

4.3. Вибір місця отримання (застосування) податкової соціальної пільги.

Вибір податкової соціальної пільги за її розміром та термін її дії.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена у пункті 1.1 частини першої цієї статті, зазначає про таке право у відповідній заяві та додає документи на його підтвердження, за формою, яку визначає центральний орган державної податкової служби України.

Податкову соціальну пільгу, що її передбачають підпункти "а - в" пункту 1.2 частини першої цієї статті, надають до кінця року, у якому дитина досягає вісімнадцяти років, а у разі її смерті до досягнення такого віку, - до кінця року, у який вона померла. Право на отримання такої податкової соціальної пільги платник податку втрачає у разі позбавлення його батьківських прав або якщо він відмовляється від дитини чи передає дитину на державне утримання, зокрема до будинку маляти, дитини, інтернату, дитячого будинку сімейного типу, незалежно від того, чи потрібно сплачувати за таке утримання чи ні, а також якщо дитина стає курсантом на умовах її повного утримання, починаючи з податкового місяця, на який припадає відповідна подія.

Застосування податкової соціальної пільги, що її передбачає підпункт "г" пункту 1.2 частини першої цієї статті, припиняють зі звітного (податкового) місяця, у якому такий вдівець або вдова бере наступний шлюб чи її опікунами стають інші особи.

Застосування податкової соціальної пільги, що її передбачають підпункти "ґ – д" пункту 1.2 частини першої цієї статті, припиняють з податкового місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку втрачає статус, визначений у підпунктах "ґ – д".

Розраховують розмір податкової соціальної пільги з урахуванням останнього місячного звітного (податкового) періоду, у якому платник податку помирає чи за рішенням суду його визнають померлим, безвісно відсутнім або він втрачає резидентський статус.

5. Перерахунок та обмеження.

5.1. Податкову соціальну пільгу застосовують до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, чинного на 1 січня звітного податкового року, що її помножено на 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень.

5.2. У той самий час граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених у підпунктах "а" - "в" пункту 1.2 частини першої цієї статті, визначають як добуток суми, зазначеної в підпункті 5.1. підпункту цієї статті, та відповідної кількості дітей.

5.3. Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за час відпустки, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, такі доходи (їхню частину) відносять до відповідних податкових періодів їхнього нарахування.

5.4. Роботодавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платникові податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг:

а) за наслідками кожного звітного (податкового) року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги за умов зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, зазначених у абзаці четвертому частини третьої цієї статті;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.

5.5. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата з цього податку, то таку суму стягує роботодавець коштом суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а за браку суми такого доходу - коштом оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного відшкодування суми такої недоплати.

5.6. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашену частину такої недоплати вносять до податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

5.7. Якщо роботодавець з будь-яких причин не здійснює перерахунків, зазначених в абзаці четвертому частини п’ятої цієї статті, та/або не утримує суму недоплати чи її частину (крім випадку, зазначеного в абзаці сьомому цієї частини) у встановлені у цьому пункті терміни, то таку суму стягують податкові органи коштом такого роботодавця і не вносять до його валових витрат.

5.8. Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата цього податку, то на її розмір зменшують суму нарахованого податкового зобов'язання платника податку за відповідний місяць, а за її браком - суму податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, до повного повернення суми такої переплати.

5.9. Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає переплата, що перевищує суму податкового зобов'язання, нарахованого за останній звітний (податковий) період, то така сума підлягає відшкодуванню з бюджету згідно з встановленим порядком.