1. Історичні аспекти виникнення науки про фінанси

Вид материалаДокументы

Содержание


виконавчі органи (Президент, Секретаріат, Кабмін, Мінфін, органи місц. самовряд., Мін. економіки, Держ. под. адмін-я, Держ. казн
37. Органи управління в сфері державних фінансів, їх повноваження та функції.
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   55

- виконавчі органи (Президент, Секретаріат, Кабмін, Мінфін, органи місц. самовряд., Мін. економіки, Держ. под. адмін-я, Держ. казначейство, Митна служба та ін.)

2) Об’єкти упр-ня (фін. ресурси: держбюджет, місц. б-ти, фонди соц. страх., фін. рес. установ., орг-й, під-тв)

3) Фін. п-ка д-ви (бюджетна і податкова)

37. Органи управління в сфері державних фінансів, їх повноваження та функції.

Держава керує і направляє фінансову діяльність через свої органи, які наділені для цього спеціальною компетенцією. Особливістю фінансової діяльності є те, що її здійснюють всі органи державної влади, однак масштаби і міра такої участі неоднакові.

Основні суб’єкти управління держ фінансами: ВРУ, Президент України, Рахункова палата, КМУ, Мінфін, Держ Казначейство, КРУ, НБУ, ВР АРК, Рада міністрів АРК, місц держ адміністрації, виконавчі органи відповідних рад.

Відповідно до Конституції України Верховна Рада України затверджує Державний бюджет, здійснює контроль за його виконанням, приймає рішення по звіту про виконання Державного бюджету, а також затверджує рішення про наданні Україною позик і економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям, а також про отримання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, здійснює контроль за їх використанням. Законами України Верховна Рада встановлює: Державний бюджет і бюджетну систему України, систему оподаткування, податки і збори, основи створення і функціонування фінансового ринку; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного боргу; порядок випуску і обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Президент України забезпечує в області фінансів погоджене функціонування і взаємодію органів державної влади, визначає основні напрямки фінансової політики держави, здійснює керівництво фінансовою діяльністю. Президент наділений правом вето відносно прийнятих Верховною Радою законів з наступним їх поверненням на повторний розгляд у Верховну Раду, а також може відміняти акти Кабінету Міністрів України і акти Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим.

Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких органів держави. До її завдань належить: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів; здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального розвитку; аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу в цілому.

Кабінет Міністрів України є вищим органом в системі органів виконавчої влади. Діяльність КМУ нерозривно пов'язана з управлінням державними фінансами і контролем за їх найраціональнішим витрачанням. Конституція України відносить до повноважень КМУ: забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту Закону про Державний бюджет України; забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України - центральний орган виконавчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України. Мінфін здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за додержанням установами Національного банку і комерційних банків правил касового виконання державного бюджету щодо доходів. Крім того, Мінфін встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного і місцевих бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ, встановлює форми обліку і звітності з касового виконання бюджетів.
У межах повноважень Мінфін проводить у міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, планів, кошторисів щодо зарахування і використання бюджетних коштів.

Відповідно до Бюджетного Кодексу України Державне казначейство України у сфері додержання бюджетного законодавства здійснює бухгалтерський облік усіх надходжень та витрат Державного бюджету України; встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх додержанням.

У сфері бюджетних відносин визначальне місце посідає Державна контрольно-ревізійна служба України. КРУ може давати оцінку результативності державних програм і діяльності федеральних відомств; проводити спеціальні обстеження і перевірки обґрунтованості цін на продукцію. Головні завдання: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх в подальшому.

Державне регулювання банківською та грошово-кредитною системою здійснює Національний банк України. У межах конституційних повноважень Рада НБУ: розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням; здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, їх відділень, філій, представництв по всій території України; втілює монетарну політику; регулює національну валюту і є єдиним емісійним центром; захищає національні та міжнародні резерви й управляє ними; діє як фінансовий консультант уряду й парламенту; регулює процентні ставки в межах здійснюваної грошово-кредитної політики.