1. Історичні аспекти виникнення науки про фінанси

Вид материалаДокументы

Содержание


Розрахунок трансфертів: Ti=&(Vi-Di) Ti-трансферт адм-тер. одиниці &-коеф.виривнювання
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   55

Обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету, що надається бюджету Автономної Республіки Крим, обласному, бюджету м. Києва і м. Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, бюджету району, або коштів, що передаються з цих бюджетів до державного бюджету, (T(i)) визначається за загальним фондом місцевого бюджету як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків (V(i)), прогнозним показником обсягу доходів (кошика доходів), що акумулюються на її території, (D(i)) із застосуванням коефіцієнта вирівнювання (альфа(i)) за такою формулою: T = альфа х (V - D). Обсяг кошика доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності Коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу дотації вирівнювання і визначається в межах від 0,60 до одиниці. Для розрахунку витрат на освіту охорону здоров’я, соціальний захист використовують фінансові нормативи бюджетної забезпеченості.

Розрахунок трансфертів:

Ti=&(Vi-Di)

Ti-трансферт адм-тер. одиниці

&-коеф.виривнювання

Vi-видатки(прогн. х обсяг з місц. бюджету)

Di-доходи(прогн.обсяг)

31. Види й форми соціальних гарантій населенню

Види й форми соці­альних гарантій у державі визначаються двома основними факторами — рівнем економічного розвитку та станом розвит­ку демократичних засад. Водночас світовий досвід підтверд­жує, що соціальні гарантії повинні здійснюватися за таки­ми напрямками. Перший полягає в тому, що держава повинна гарантувати кожному громадянинові, який здійснює трудову діяльність, прийнятний рівень добробуту за допомогою мінімального рівня заробітної плати, її індексації, помірних податків і невтручан­ня у підприємницьку діяльність.

Другий напрямок — це задоволення так званих пріоритет­них потреб суспільства, опікування якими держава не може довірити кожному громадянину самостійно. До них належать потреби у здобутті загальної освіти, вихованні дітей і підлітків, проведенні культурно-освітньої роботи, підготовці кадрів, ор­ганізації охорони здоров'я і розвитку фізичної культури членів суспільства. Держава законодавчо гарантує задоволення зазна­чених потреб за рахунок бюджету за мінімально достатніми обсягами у формі безплатних послуг.

Третій напрямок має на меті зближення рівнів життя різ­них груп населення, недостатня забезпеченість яких пов'язана переважно з причинами, що не залежать від їхніх трудових зу­силь. Такими причинами можуть бути підвищене навантажен­ня утриманців на працездатних; стан здоров'я; вік; втрата ро­боти; кризові явища в економіці. Соціально-економічні гарантії є методом забезпечення з боку держави задоволення різноманітних потреб громадян на рівні соціально визнаних норм. Соціально-економічні гарантії громадянам — це об'єктивна необхідність для будь-якої пра­вової держави, зміст і доцільність її існування. Обсяг і рівні та­ких гарантій є мірилом її цивілізованості.