33. Види пенсійного забезпечення громадян і порядок їх розрахунку
Види державних трудових пенсій:
1.за віком;
2.по інвалідності;( інвалідам I та II груп - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком; інвалідам III групи - у розмірі півтори мінімальних пенсії за віком.)
3.в разі втрати годувальника;
4.за вислугу років.
(1). чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не
менше 25 років;
жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не
менше 20 років.
(2). призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:
а) трудового каліцтва або професійного захворювання;
б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не
пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).
(3)(мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його
утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються
незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.)
(4)(встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком)
Для обчислення пенсії застосовується формула: П = Зп х Кс, де П - розмір пенсії; Зп - зарплата, з якої обчислюють пенсію; Кс - коефіцієнт страхового стажу.
Обчислення показника Зп (зарплата, з якої обчислюють пенсію) здійснюється за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зс - середня зарплата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn).
Належні коефіцієнти (Кз) знаходять шляхом ділення зарплати (доходу) застрахованої особи на середню зарплату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт. К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти зарплати (доходу).
Отже, один із головних чинників, що береться до уваги при встановленні розміру зарплати для призначення пенсії - індивідуальний коефіцієнт (Кз), що визначають з точністю до п'яти знаків після коми.
Страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Коефіцієнт страхового стажу визначатимуть за формулою: Кс = См х Вс/100% х 12, де См - сума місяців страхового стажу; Вс - величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі Вс дорівнюватиме 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 0,8%.
34. Зміст та основні принципи організації фінансів державних підприємств
Фінанси підприємницьких структур – різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створ-ся і викор-ся на вир-во і реалізацію продукції та послуг в різних галузях економіки. Сутність і зміст цих фінансів визначають відповідні економічні відносини. Ці відносини виникають всередині підприємства – між Під-вом і працівником при розподілі прибутку, залученні коштів через продаж акцій; між окремими підприємствами при наданні комерц кредитів, орг-ї спільних виробництв; між підпр-ми і банками при одержанні кредитів; між підр-ми та державою при сплаті платежів до бюджету, одержанні фінансування і дотацій з бюджету.
До принципів організації фінансів Підпр Ст.-р відносяться: комерційний розрахунок, господарську і фінансову незалежність, фін відповідальність, матеріальну зацікавленість. Комерційний розрахунок потребує покриття всіх витрат власними доходами і одержання прибутку.
Господ і фін незалежність гарантується законами України. Держава гарантує всім підприємствам однакові права і створює однакові можливості для доступу до матер-технічних, фін, трудових, інфо ресурсів. Також держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист власності підприємця. Держава створює сприятливі умови для розвитку підприємництва: надає земельні ділянки, передає державне майно, сприяє підготовці кадрів, надає цільові кредити та інші види допомоги.
Відносини держави і підприємців вибудувані за допомогою: податкової та фінанси-кредит політики, включаючи встановлення ставок податків і відсотків за держ кредитами, податкових пільг, цін і правил ціноутворень, валютного курсу, розмірів економ санкцій.
Підприємець зобов’язаний не завдавати шкоди навкол середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств і держави.За завдані збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
35. Основні засади бюджетної політики та бюджетний процес 2009 року.
Бюджетна політика – як система науково-обґрунтованих і законодавчо визначених засад (функцій, принципів, методів, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками зведеного бюджету, яка розробляється з метою оптимального збалансування бюджетних параметрів з урахуванням бюджетних пріоритетів, розвитку бюджетної сфери та необхідності забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій.
Стратегічною ж метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого та економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення.
