Найпоширенішою формою державного кредиту є позики. Залежно від способу виплати доходу позики поділяють на:
- процентні позики(власники облігацій отримують твердий дохід у формі процента від номінальної вартості облігацій);
- виграшні позики (весь дохід власники облігацій одержують у формі виграшу. Дохід виплачується за тими облігаціями, на які випав виграш);
- безпрограшні позики (випускаються з умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть всі облігації);
- безпроцентні позики (не передбачають виплати доходу, але гарантують одержання товару).
За строками погашення позики поділяють на короткострокові (до 5 років) і довгострокові (понад 5 років).
За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно продаються і купуються банківськими установами. Державні позики можуть бути облігаційними і безоблігаційними.
Наступною формою державного кредиту є передавання ощадними установами коштів населення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощадних установах держави, для покриття своїх витрат (випуск білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик);
До державного кредиту належить також міждержавний кредит, коли одні держави виступають кредиторами, а інші — позичальниками. Величину позик і нарахованих процентів включають до державного боргу.
У сучасних умовах кредиторами держави можуть бути міжнародні фінансові інститути. До їх числа належать СБ, МФВ, ЄБРР тощо. Позики міжнародних фінансових інститутів є формою існування та функціонування іноземного капіталу, і для країни-позичальника заборгованість перед ними становить державний борг.
Державний кредит виконує розподільчу (фіскальної), регулюючу та контролюючу функцій. Через розподільчу (фіскальну) функцію державного кредиту здійснюється формування централізованих грошових фондів держави та їхнє використання на принципах строковості, платності і повернення. Регулююча функція державного кредиту проявляється через вплив держави на стан грошового обігу, рівень процентних ставок на ринку грошей і капіталів, на виробництво і зайнятість. Контрольна функція державного кредиту вплітається у контрольну функцію фінансів. В основному контролюється цільове використання фінансових ресурсів, терміни їхнього повернення і своєчасність сплати відсотків. Виділяють зовнішній та внутрішній державний кредит; державний кредит у грошовій і товарній формах; державний кредит у національній валюті та іноземній; державний кредит за плаваючою процентною ставкою та фіксованою; короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (від 1 до 5 років) та довгостроковий (понад 5 років)
44. Ефективність витрачання коштів в системі соціального забезпечення в Україні.
Соціальний захист - це система державного гарантування прав громадян України на матеріальне забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Соціальний захист забезпечується на основі загальнообов'язкового державного соціального страхування, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів охорони здоров'я, догляду за непрацездатними та соціального забезпечення, інших організаційних та фінансових заходів, що здійснюються безпосередньо державою, сприяння здійсненню таких заходів громадськими та іншими недержавними організаціями.
Соціальний захист населення в Україні здійснюється з допомогою реалізації таких програм:
програма допомоги сім’ям із дітьми; державні програми дотацій і житлових субсидій;
допомога на похованню; державна система охорони здоров`я; державна система освіти;
У зв’язку зі статусом пост чорнобильської держав, в Україні є також система соціального захисту осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС.
Соціалізація національної економіки передбачає:
наповнення усіх реформ соціальним змістом;
розвиток демократії, забезпечення прав та свобод, формування громадського суспільства;
активізацію соціальної ролі держави, відпрацювання механізму взаємодії держави і суспільства в соціальній сфері;
забезпечення гідних і безпечних умов життя та праці, зростання добробуту громадян, в тому числі екологічного.
У зв’язку з цим важлива роль відводиться соціальній політиці, яка трактується як:
- діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту членів суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності в Україні:
- система правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою узгодження цілей соціального характеру із цілями економічного зростання;
Це соціально-економічні заходи держави, підприємств, місцевих органів влади, які спрямовані на захист населення від безробіття, інфляції, знецінення трудових заощаджень.
