1. Історичні аспекти виникнення науки про фінанси

Вид материала

Документы

Содержание 48. Необхідність та доцільність системних змін у Бюджетному Кодексі та в Законі про Державний бюджет на 2009 рік. Складовими бюджетного процесу в Україні, що потребують подальшого удосконалення, є реалізація права законодавчої ініціативи на стадії розгляду та затвердження проекту Державного бюджету України Верховною Радою У 49. Видатки соціального спрямування Державного бюджету України.

Подобный материал:

• Програмні питання на вступні іспити за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», 173.98kb.
• Білоцерківець В. В., Завгородня О. О. Генерація нового як базова ланка інноваційної, 144.48kb.
• Тема 1, 261.84kb.
• Історія виникнення та віровчення зороастризму” зміст, 529.41kb.
• Тема місцеві фінанси в економічній системі держави, 1105.76kb.
• А Реферати, 413.54kb.
• 1. Предмет науки про фінанси. Суб"єкти І об"єкти фінансових відносин, 5097.14kb.
• Програма комплексного вступного іспиту на окр «Магістр» та окр «Спеціаліст», 170.12kb.
• Курс подається за модульною схемою, 1889.46kb.
• 1. Фінанси як галузь економічної науки, 549.47kb.

Одним з вагомих критеріїв бюджетної політики є законодавча база, формування якої в Україні відбувається нерівномірно, що зумовлено унікальністю трансформаційного періоду, який переживають постсоціалістичні країни.

Відповідно до чинного законодавства держава покликана фінансово підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витрачанням коштів і належним їх обміном. Вона повинна гарантувати органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Кошти державного бюджету повинні витрачатися лише на цілі та в межах, затверджених Законом України "Про державний бюджет України". Видатки бюджетів усіх рівнів поділяють на поточні і видатки розвитку.

Поточні видатки — це видатки бюджетів з фінансування мережі підприємств, установ, організацій, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів соціального захисту населення. Видатки розвитку — це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень; фінансування структурної перебудови галузей економіки; субвенції та інші видатки, пов'язані з економічними зростанням в Україні. Податкова політика застосовується для поповнення державних фінансових ресурсів, а також для стимулювання економічного зростання, науково-технічного прогресу, здійсн структурних перетворень, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників. Грошово-кредитна політика здійснюється з метою впливу на грошову пропозицію.

48. Необхідність та доцільність системних змін у Бюджетному Кодексі та в Законі про Державний бюджет на 2009 рік.

Виходячи з дослідження теоретичних засад бюджетного процесу, сформульовані такі завдання його оптимізації в Україні: забезпечення складання бюджету, що забезпечує реалізацію соціально-економічної та фінансової політики держави; обмеження дії на бюджет негативних чинників, впливу яких можна уникнути: невиправданих бюджетних рішень, використання недостовірних методів планування бюджетних показників; забезпечення налагодженої і прозорої організації бюджетного процесу через: використання новітніх методів бюджетування, спрямованих на підвищення ефективності використання бюджетних коштів; розробку єдиної методики планування доходів та видатків бюджету, що забезпечить більш продуктивний обмін інформацією між учасниками бюджетного процесу; уникнення дублювання бюджетних прав учасників бюджетного процесу; забезпечення відповідності виконання бюджету запланованим показникам та ефективності не тільки поточного і наступного, а і попереднього бюджетного контролю.

На основі дослідження організації бюджетного процесу визначаються такі критерії оптимізації бюджетного процесу: максимальна однозначність і прозорість бюджетних показників; достатній обсяг інформації, якою обмінюються органи Міністерства фінансів України та розпорядники коштів; мінімізація часового розриву між складанням проекту бюджету та початком бюджетного року; обмеження кількості читань під час розгляду бюджету з врахуванням інтересів законодавчої влади; строк затвердження центрального бюджету, максимально наближений до початку бюджетного року, але з урахуванням часу на затвердження місцевих бюджетів; мінімізація касових розривів під час виконання бюджету; відсутність дублювання бюджетних повноважень учасників бюджетного процесу; повнота, достовірність та своєчасність звітності.

Необхідність удосконалення реалізації бюджетної політики в Україні обумовлена її непослідовністю через відсутність чіткої політичної та економічної стратегії України. Визначені у програмах уряду завдання державних фінансів досить часто мали декларативний характер. З метою більш ефективної реалізації завдань стратегічної бюджетної політики пропонуємо затверджувати напрями перспективної бюджетної політики на 5–10 років.

Аналіз дотримання вимог Бюджетного кодексу України виявив систематичне порушення Верховною Радою України процедури розгляду та затвердження проекту державного бюджету.

Несвоєчасне прийняття закону про Державний бюджет України порушує наступне виконання бюджету, причому не стільки центрального, скільки місцевих бюджетів, із затвердженням яких виникають додаткові проблеми. У роботі пропонується змінити регламентування стадії розгляду та затвердження проекту Державного бюджету України Бюджетним кодексом України. Варто передбачити механізм реалізації відповідальності парламенту за порушення вимог бюджетного законодавства, аж до його розпуску.

Складовими бюджетного процесу в Україні, що потребують подальшого удосконалення, є:

система обміну інформацією між учасниками бюджетного процесу упродовж складання проекту державного бюджету;

реалізація права законодавчої ініціативи на стадії розгляду та затвердження проекту Державного бюджету України Верховною Радою України;

розмежування бюджетних повноважень органів влади, фінансових органів та розпорядників коштів упродовж бюджетного процесу, контроль за реалізацією їх бюджетних повноважень.

49. Видатки соціального спрямування Державного бюджету України.

На сьогодні в Україні головним джерелом фінансового забезпечення соціального сектору є державний та місцеві бюджети. Надзвичайно важливим завданням для нашої країни є визначення рівня соціальних видатків. У розвинених країнах видатки на соціальний захист постійно зростають і становлять значну частину видатків бюджетів країн - членів ЄС. У 2008 р. загальні витрати становили понад 27,5% ВВП ЄС. В Україні частка видатків зведеного бюджету України на соціальний захист і соціальне забезпечення становили  максимум 19% ВВП у 2007 р., а у 2008 р. їх частка скоротилася до 14% ВВП. Витрати на соціальний захист і соціальне забезпечення в Україні постійно зростають. Особливо високими темпами ці витрати почали зростати, починаючи  з 2005 р., на сьогоднішній день середньорічний темп приросту соціальних видатків складає приблизно 27% в рік. Так, видатки зведеного бюджету на соціально-культурні заходи у 2007 році склали 55,0% від загальної суми видатків, соціальні видатки державного бюджету – 40,2%, а соціальні видатки місцевих бюджетів склали 75,2%. В 2008 році ці показники склали відповідно 56,6%, 44,6%, 73,9%. З наведених даних видно, що основний тягар у фінансуванні суспільних потреб припадає на місцеві бюджети. Але через брак коштів місцевих органів влади значна частина населення недоотримує допомоги від держави, тобто змушені задовольнятися обмеженим колом соціальних пільг. Громадянам доводиться самостійно сплачувати медичні послуги, забезпечувати себе житлом, виживати на мізерні пенсії та в умовах масового безробіття.