А Реферати
| Вид материала | Реферат |
- Дипломні курсові реферати контрольні дисертації в києві, 331kb.
- Реферати ндр, 702.93kb.
- Вн – 5 спеціальності «Фінанси І кредит», 199.56kb.
- Реферати ндр, 968.48kb.
- Реферати ндр, 469.51kb.
- Вимоги та тематична структура курсу, 68.92kb.
- Реферати ндр, 424.61kb.
- Реферати, 88.26kb.
- Енергозбереження, 604.85kb.
- Реферати І доповіді як форми участі студентів у семінарському занятті, 57.73kb.
ТЕМАТИКА
СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ ФІЛОСОФІЯ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Семінар: Філософія, її предмет та роль в суспільстві.
Мета заняття:Розкрити сутність філософії та її значення в системі вищої освіти. Визначити предмет філософії та специфіку філософування порівняно з предметним полем природничих наук. Охарактеризувати поняття світогляду, його структуру та історичні різновиди. Розглянути культурно-історичні передумови виникнення філософії. Проаналізувати методи та соціальні функції філософії.
Заняття 1.
1. Поняття світогляду та його історичні форми.
2. Концепції походження філософії. Міфологія і філософія.
3. Предмет філософії. Природа філософських проблем.
Заняття 2.
1. Методи філософії: діалектика, метафізика, рефлексія, інтерпретація, феноменологія.
2. Основні функції філософії :
а) світоглядна;
б) гносеологічна;
в) методологічна;
г) культуротворча;
Індивідуальні завдання
а) Реферати :
1. Міфологія як форма світогляду.
2. Концепція К. Ясперса про походження філософії.
3. Філософія і шкільна освіта.
б) Питання до дискусії :
1. Чи має філософія грунт в повсякденному житті людей, чи вона є приналежністю тільки духовної еліти суспільства ?
2. Чи можна говорити про відкриття в царині філософії ?
3. Чи повинна філософія бути наукою ?
в) Контрольні питання :
1. Що таке світогляд ? Яка його структура ? Як світогляд впливає на поведінку людини?
2. Які особливості філософського світогляду ? Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду ?
3. Чи можливий чисто науковий світогляд ?
4. Що вивчає філософія ? Чи потрібні людині знання про світ як ціле? В тому числі про відношення людини до світу?
5. Охарактеризуйте основні функції філософії. Проілюструйте їх. Покажіть чи впливає філософія на зміну світу ? Яким чином?.
6. Як співвідносяться філософія і наука?
7. Розгляньте світоглядні питання. Проаналізуйте які з них мають особливе значення для людини і суспільства?
8. Охарактеризуйте методи, які використовує філософія в поясненні світу .
Література :
Мир философии. Книга для чтения. В 2-х ч. М.1991, Ч.1,Разд.1,
Нестеренко В.Г. Вступ до философии: онтология людини К.,1995.Розд.1,2.
Никифоров А.Л. Является ли философия наукой?//Философские
науки 1989,№6 с. 52-61.
Ортега-и-Гассет, Х. Что такое философия? М., 1991, с.51-191,210-273.
Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии .М., 1990. С.272-292, 540-560, 623-642.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991, с.29-39, 420-508.
Семінар: Філософія Стародавнього Сходу.
Мета заняття: Розглянути особливості культурно-історичних генези філософії на Сході та Заході, головні філософські школи давньоіндійської та давньокитайської філософії. Зосередити увагу студентів на тому, що давньосхідна філософія була недостатньо роз’єднана з протофілософією і недостатньо відокремлена від пара філософії, зливаючись з повсякденною моральною свідомістю (в Китаї) та з релігій1но-міфологічною свідомістю (в Індії).
Засвоїти зміст основних понять: веда, брахман, атман, сансара, буддизм, дарма, нірвана, чарвака, конфуціанство, Небо, даосизм, Дао, принцип “ву вей”.
План заняття:
1. Культурно-історичні передумови виникнення філософії стародавніх Індії та Китаю.
2. Головні філософські школи стародавньої Індії і Китаю.
3. Філософія стародавнього Китаю: конфуціанство та даосизм
Індивідуальні завдання.
а) Реферати :
1. Філософія буддизму.
2. Конфуціанство та його вплив на китайську культуру.
б) Питання до дискусії :
1. Чи можливий синтетз східної філософії і європейської культури?
2. Чи могла б стати східна філософія основою виникнення науки, громадянського суспільства ... ?
в) Контрольні питання :
1. Розкрийте культурно-історичні передумови та особливості становлення східної філософії.
2. Які особливості філософії стародавньої Індії?
3. Охарактеризуйте основні положення конфуціанства і даосизму.
Література :
Антология мировой философии в 4-х томах. М., 1969. с.69-260.
История современной зарубежной философии. Компаративистский подход. Санкт Петербург. 1997.
История философии в кратком изложении. М., 1991. с. 17-65.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. М., 1981.
Философія стародавнього світу. Читанка з історії філософії. Книга 1. Київ, 1992.
Семінар: Антична філософія : докласичний період.
Мета заняття: Розкрити соціально-культурні чинники зародження філософської думки в античній Греції, її зв'язок з науковим знанням. Зосередити увагу студентів на фундаментальних засадах становлення науки в мілетській натурфілософській школі, особливостях діалектики цього періоду, значення ідеї первоначала для переходу від міфологічного світогляду до власне наукового.
План заняття:
1. Проблема першоначала в мілетській філософії та її значення для становлення філософії і науки.
2. Діалектична філософія Геракліта.
3. Вчення про буття і пізнання в елеатрській філософії.
4. Філософія Демокріта. Атомістика Демокріта як першопочаткова науково -дослідницька програма.
Індивідуальні завдання:
а) Реферати:
1. Апорії Зенона та їх роль в становленні науково- раціонального пізнання.
2. Піфагорійська філософія, та її роль в становленні математики як науки.
б) Питання до дискусії :
1. Чи можливе виникнення науки поза принципом єдності світу.
2. Чи можна погодитись з твердженням відомого математика ХХ ст. М.Клайна, що найбільшим відкриттям, яке зроблено людством - є відкриття грецькими філософами могутності розуму?
в) Контрольні питання :
1. Як змінюється спосіб пояснення світу з виникненням філософії?
2. Як еволюціонують уявлення про першоначало в античній філософії? В чому важливість даної проблеми?
3. Який основний зміст діалектики Геракліта?
4. Яке значення мають поняття “логосу” і “космосу” для світогляду? Їх вплив на європейську культуру.
5. Який основний зміст елеатської філософії? Яке значення має поняття “буття”?
6. Який основний зміст атомістичної філософії Демокріта?
Література :
Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976.
Антология мировой философии. М., 1969. Т.1,ч.1.
Бичко І.В. Філософія. Курс лекцій. К., 1993. с. 43-62.
Вернан Ж.П. Происхождение древнегреческой мысли. М., 1988.
Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.с. 28-93.
История философии в кратком изложении. М., 1991.с. 66-121.
Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. М., 1972.
Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. М., 1991. с. 17-167.
Надточаев А.С. Философия и наука в эпоху античности.М.,1990. С. 22-140.
Семінар : Антична філософія: класичний період.
Мета заняття: З’ясувати особливості класичного періоду у розвитку античної філософії. Охарактеризувати сутність грецької просвіти, звернувши увагу на антропологічний поворот у філософії. Звернути увагу на гносеологічне значення релятивізму софістичної філософії та порівняти його з позицією Сократа. Розкрити фундаментальні положення філософських вчень Платона і Аристотеля. Здійснити загальний огляд філософії еллінізму.
Засвоїти зміст наступних понять: атомістика, апорія, діалектика, олеати, телеологія, софісти, скептицизм, стоїки.
План заняття:
1. Грецька просвіта. Софісти і Сократ.
2. Філософія Платона:
а) вчення про ідеї.
б) теорія пізнання.
в) соціальна філософія.
3. Еліністична філософія.
Індивідуальні завдання :
а) Реферати:
1. Проблема єдиного в праці Платона “Парменід”.
2. Вчення Аристотеля про субстанцію і матерію.
3. Філософія Платона як програма математичного природознавства.
б) Питання до дискусії :
1. Чи існує зв’язок між знанням і щастям, на чому наголошував Сократ? Чи керується людина в своїй поведінці знаннями?
2. Чи можна погодитись з висловлюванням І.Канта, що в філософії можна навчитись тому, яким потрібно бути, щоб бути людиною. Про що свідчить з цього приводу антична філософія?
3. Чи має аналог платонівське вчення про ідеї в світі? Що з цього приводу говорить сучасна наука (фізика,біологія)?
в) Контрольні питання:
1. Як змінюється предмет філософії з творчістю Сократа?
2. Який основний зміст методу і теорії пізнання Сократа? Їх роль?
3. Який зміст уявлень Платона про ідеї, чому його вчення розглядається як програма математичного природознавства?
4. В чому виражається культуротворча роль філософії Сократа і Платона для розвитку європейського суспільства?
5. Який основний зміст вчення Арістотеля про буття?
6. Який основний зміст вчення Арістотеля про пізнання?
Література:
Аристотель. Сочинения в 4-х томах.М., 1976.т.1.
Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1976.
Антология мировой философии.М., 1969,т.1.с.319-319,370-434.
Виндельбанд В. История древней философии.К.,1995,с.94-250.
История философии в кратком изложении. М., 1991. с. 122-163.
Платон. Сочинения в 4-х томах.М., 1969-1972.
Надточаев А.С. Философия и наука в эпоху античности. М., 1990. С. 146-272.
Семінар : Філософія середньовіччя та епохи Відродження.
Мета заняття: Виявити особливості становлення середньовічної філософії, звернувши увагу на методологічне підгрунтя доробку античних мислителів (Платон, Аристотель) щодо вирішення проблеми співвідношення віри і розуму. Зосередити увагу на сутнісній стороні дискусії стосовно співвідношення віри і розуму між Тертуліаном і Августином Аврелієм, Т.Аквінським та Д. Скоттом. Розкрити сутність гуманістичної і реформаційної гілок у філософії і культурі епохи Відродження.
Засвоїти зміст наступних понять: креаціонізм, номіналізм, патристика, схоластика, фідеїзм, реалізм, символізм, томізм, універсалії, трансцендентальне, гуманізм, реформація.
План заняття:
1. Середньовічна філософія як синтез двох традицій : античної філософії і християнського откровення.
2. Проблема співвідношення віри і розуму в середньовічній філософії.
а) Співвідношення віри і розуму в філософії Тертуліана і Августина.
б) Проблема співвідношення віри і розуму в філософії Ф.Аквінського і Д.Скотта.
3. Номіналізм і реалізм.
Індивідуальні завдання.
а) Реферати :
1. Проблема віри і розуму в філософії Ф.Аквінського.
2. Алхімія як феномен середньовічної культури.
1. Гуманізм і проблема людської індивідуальності в філософії Відродження.
2. Філософсько-політичні погляди Маккіавелі.
3. Філософсько-світоглядні передумови коперніканської революції.
б) Питання для дискусії:
1. Чи можна розглядати середньовічну культуру як епоху занепаду європейської історії?
2. Чи існують об’єктивно загальні поняття (універсаліі)?
1. Чи існувала людина як особистість до епохи Відродження?
2. Чи могла б виникнути наука Нового часу без зміни образу світу філософії Відродження?
Контрольні питання :
1. Які передумови виникнення середньовічної філософії?
2. Який основний зміст філософських уявлень Августина?
3. Який філософський зміст боротьби реалізму і номіналізму в середньовічній філософії?
1. Які передумови виникнення філософії Відродження.
2. Охарактеризуйте зміни в поглядах на людину в філософії Відродження? Покажіть їх вплив на наступний розвиток європейської культури?
3. Розкрийте зміст філософських поглядів Миколи Кузанського та Дж. Бруно. Вкажіть їх вплив на становлення науки?
Література:
Антология мировой философии.М., 1969.
Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995, с. 312-357.
История философии в кратком изложении. М., 1991. с. 196-287.
Майоров Г.Г. Формирование средневековой философии. М., 1979.
Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.
Ортега-и-Гассет.Х. Вера и разум в сознании европейского средневековья. // Человек. 1992. №2.
Антология мировой философии. М., 1970., т.2. с. 53-175.
Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. М., 1980.
Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії ХV-XVII ст. Курс лекцій. Київ. 1994.
Кузнецов Б.Г. Идеи и образы итальянского Возрождения. М., 1978.
Кузанский Николай. Сочинения в 2-х томах. М., 1979-1980.
История философии в кратком изложении . М., 1991. с. 288-344.
Семінар: Філософія Нового часу.
Мета заняття: Розкрити соціально-культурні передумови формування раціоналістичної парадигми філософії Нового часу, зосередивши увагу на вирішенні проблеми пошуку адекватного пізнанню методу дослідження. Розкрити методологічне значення правил методу Р.Декарта, принципу сумніву та cogito.Розкрити сутнісні сторони вчення Г. Ляйбніца про монади та його значення для подальшого розвитку трансцендентальної філософії. Зосередити увагу на значенні соціально-політичного вчення Т. Гоббса і Дж. Локка для становлення соціального і політичного ландшафту України.
План заняття:
1. Обгрунтування раціоналізму в філософії Нового часу. (Ф.Бекон, Р.Декарт, Г.Лейбніц).
2. Формування раціонального підходу до суспільства. Концепція суспільного договору та громадянського суспільства (Т.Гоббс, Дж.Локк).
3. Проблема свободи і необхідності в філософії Спінози.
Індивідуальні завдання.
а) Реферати:
1. Обгрунтування раціоналізму в “Монадології” Лейбніца.
2. Проблема свободи і необхідності в філософії Б.Спінози.
3. Філософсько-світоглядні передумови становлення науки Нового часу.
б) Питання до дискусії:
1. Чи має сутнісні недоліки, а відтак і завершення громадянське суспільство, подібно до рабовласницького, чи феодального?
2. Чи доцільно Україні шукати свій власний шлях поза громадянським суспільством?
3. Чи відповідає вимогам громадянського суспільства розв’язання проблеми людини і її свободи в Конституції України?
в) Контрольні питання:
1. В чому особливість філософської позиції Ф. Бекона?
2. Який основний зміст філософської програми Ф. Бекона?
3. Який зміст методу Ф.Бекона, його вплив на становлення експериментального природознавства?
4. Який основний зміст образу світу в філософії Р.Декарта, його світоглядна позиція?
5. В чому сутність і значення принципу сумніву Декарта для новоєвропейської культури?
6. Які основні положення методу Декарта?
7. Які особливості раціоналістичної філософії Лейбніца?
8. Які основні положення концепції громадянського суспільства, її роль в розвитку європейської і світової культури?
9. В чому особливість розв’язання проблеми співвідношення свободи і необхідності в філософії Спінози?
10. В чому принципова відмінність Новоєвропейського раціоналізму від раціоналізму Античності.
Література:
Антология мировой философии. М., 1970.
Бекон. Сочинения в 2-х т. М.
Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. Курс лекцій. Київ. 1994.
Декарт Р. Сочинения в 2-х т. М., 1989, т.1.
История философии в кратком изложении. М., 1991. с. 345-426.
Косарева Л.М. Социокультурный генезис науки Нового времени, М., 1989.
Локк Дж. Сочинения в 3-х т. М., Т. 3, с. 135-406.
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVII века. М., 1974.
Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII в. М., 1984.
Философия эпохи ранних буржуазных революций. М., 1983. с. 223-256, 292-372, 498-543.
Семінар: Німецька класична філософія.
Мета заняття: Розкрити загальну сутність німецької класичної філософію, основну увагу зосередивши на вченні І.Канта і Г.Гегеля.
Засвоїти зміст основних понять: трансцендентне, трансцендентальне, ноумен, феномен, річ у собі, апріорі, апостеріорі.
План заняття:
1. Трансцендентальна філософія І.Канта.
2. Філософія Г.В.Ф.Гегеля.
а) діалектика Гегеля.
б) концепція суспільного прогресу Гегеля.
Індивідуальні заняття.
а) Реферати:
1. Проблема виникнення науки в філософії І.Канта.
2. Філософія діяльності І.Г. Фіхте.
3. Особливості системи трансцендентального ідеалізму Ф.В.І. Шеллінга.
1. Розробка концепції матеріалістичної діалектики в творчості К.Маркса і Ф.Енгельса.
б) Питання до дискусії :
1. Чи являється марксизм закономірним результатом розвитку європейської історії (культури)?
б) Питання до дискусії:
1. Чи справді існують додосвідні (апріорні) форми пізнання?
Якщо існують апріорні форми пізнання, то чи не свідчить це про переваги мисленного світу над чуттевим, а отже про пріоритет філософії в пізнанні?
- Чи відбудеться прогрес суспільства за Гегелем, відтак який справжній смисл людської історії?
- Чи можна погодитися з тезою К.Маркса : “Соціальні революції - локомотиви історії”?
- Де міститься справжня причина історичного тупику, в який зайшли країни “соціалізму” - в самому марксизмі, чи в особливостях власної історії і культури?
в) Контрольні питання:
1. Який основний зміст філософії І.Канта?
2. В чому сутність перевороту здійсненого Кантом в теорії пізнання?
3. В чому гуманістичне значення положення Канта: "Людина не може розглядатись засобом для досягнення цілей, а виступати лише метою?"
4. В чому суть філософії тотожності Шелінга?
5. Який основний зміст філософії активності Фіхте?
6. В чому суть абсолютного об’єтивного ідеалізму Гегеля?
Який основний зміст діалектичного методу Гегеля?
- Які основні положення концепції суспільного прогресу Гегеля?
- Який зміст проблеми відчуження і її історична доля.
- В чому суть матеріалістичного розуміння історії?
Література:
Амус В.Ф. Иммануил Кант. М., 1973.
Бердяєв Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма.,1990.
Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Соч. в 3-х т. М., 1970-1972, т. 1-3.
История философии в кратком изложении., М., 1989, с.455-563.
Кант И. Сочинения в 6-ти т. М., 1963, Т.3.
Маркс К. Економічно-філософські рукопис 1844 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори Т.42
Марксистско-ленинская теория исторического процесса. М., 1983.
Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. М., 1962.
Фромм Э. Концепция человека у К.Маркса // Фромм Э. Душа человека. М., 1992.
Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика Канта. К., 1974.
Семінар: Філософська думка в Україні.
Мета заняття: Розкрити культурно-історичні засади формування української філософії. Розглянути особливості філософування в культурі Київської Русі, особливості становлення християнського неоплатонізму XIV – XVI ст. З’ясувати специфіку філософії українського духу в Києво-Могилянській академії. Особливості філософської позиції Г.Сковороди.
Засвоїти зміст основних понять: двовір’я, агіографія, ісихазм, ареопагітизм, полемісти, полемісти, двонатурність світу, “три світи”, “сродна праця”, “нерівна рівність”.
План заняття:
1. Культурно-історичні особливості становлення філософської думки Київської Русі.
2. Києво-Могилянська академія—перший в Україні центр професійної філософії.
3. Філософські погляди Г.С.Сковороди.
Семінар: Особливості філософської думки в Україні XVIII – XX ст.
Мета заняття: Проаналізувати специфіку філософії українського просвітництва, філософію серця П.Юркевича. З’ясувати засадничі підстави філософії української національної ідеї в кінця XIX – початку X ст., та українського філософського відродження в 60-х роках ХХ ст..
Засвоїти зміст основних понять: українське бароко, український романтизм, громадійство, філософія серця, націософія, історіософія, , доба “розстріляного відродження” української філософії, доба “другого відродження” української філософії.
План заняття:
1.Філософські погляди П.Юркевича.
2. Філософскі погляди І.Я.Франка.
3.Філософія національної ідеї Д.Донцова і В.Липинського