Перший форум агенцій регіонального розвитку україни

Вид материала

Документы

Содержание 2.6 Житлово-комунальне господарство 2.6.2 Житлове господарство 2.6.3 Сільські райони 2.6.4 Інформаційне забезпечення та навчання Розділ 3. схема впровадження Додаток 1 Роль Фонду Муніципального Розвитку у реалізації проекту Позикові гарантії Додаток 2. Проект угоди про корпоративне управління Наглядова рада

Подобный материал:

• Міністерство регіонального розвитку та будівництва україни, 416.75kb.
• Оголошення про збір ідей проектів до Плану реалізації Стратегії регіонального розвитку, 1352.28kb.
• Філософія, політика, суспільство, 1405.51kb.
• Ладених на нього завдань: вживає заходів щодо створення та розвитку інфраструктури, 57.55kb.
• Жителів області (юридичних та фізичних осіб) ідей проектів, які дозволять сформувати, 1476.4kb.
• Жителів області (юридичних та фізичних осіб) ідей проектів, які дозволять сформувати, 608.39kb.
• Про затвердження Програми економічного І соціального розвитку м. Молодгвардійська, 90.18kb.
• 1. Затвердити Стратегію регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015, 1035.56kb.
• Романенко (Нестеренко) Лариса Федорівна – доктор економічних наук, професор, Заслужений, 32.58kb.
• Кабінету Міністрів України відповідно до закон, 307.11kb.

2.6 Житлово-комунальне господарство

2.61 Комунальне господарство міст

Проблеми комунального господарства найбільш виражені, оскільки ми є споживачами комунальних послуг, а ці послуги є неякісними, часом недостатніми. Житловий фонд потребує капітальних ремонтів, а панельні будинки низько комфортні та мають бути демонтовані у зв’язку з завершенням терміну експлуатації. Значна частина багатоповерхових будинків має бути реконструйована, реставрована або перебудована. Одночасно потребує модернізації і інженерна інфраструктура.

На часі реструктуризація комунальних підприємств сфери, які потребують значних фінансових вливань. Частина із них може бути приватизована, частина корпоратизована. До підприємств, які можна реструктуризовувати без загроз відносяться:

• УКБ та його підрозділи;
  
• ремонтно-будівельні організації;
  
• шляхово-ремонтні дільниці;
  
• експлуатаційні контори;
  
• дільниці озеленення і благоустрою
  

Кожне із даних підприємств має бути піддано скрупульозному аналізу за видами діяльності і затратами виробництва. У сфері житлово-комунального господарства необхідно впроваджувати нові технології і матеріали. Наприклад, впровадження технологій ремонтів з використанням легким теплоізоляційних бетонів дає економію десятки мільйонів гривень.

У системі планування забудови впроваджуються нові механізми формування проектів капвкладень на конкурсних засадах під інвестиційні зобов'язання. Такі проекти можуть бути реалізовані при будівництві сучасних торгових центрів, багатоповерхових стоянок і гаражів, невеликих підземних стоянок автомобілів та міні ринків, тощо.

Комунальні підприємства реструктуризовуються. У першу чергу необхідно приватизувати ремонтні та ремонтно-будівельні організації і установи. Теплокомуненерго та водоканали підлягають реструктуризації з утворенням корпоративних об'єднань та залученням приватного капіталу.

2.6.2 Житлове господарство

Житлове господарство має розвиватися у напрямках реконструкції наявного житлового фонду та будівництва нового сучасного житла. Надбудова мансардних поверхів у центральній частині міста та реконструкція і ремонт не житлових приміщень може вирішити питання офісів і забезпечити стабільні доходи від операцій на ринку нерухомості.

Впровадження нових технологій та матеріалів при незначних затратах може кардинально змінити ситуацію у галузі житлового господарства. Варто звернути увагу на потреби, аналіз яких показує, що саме житлове господарство потребує розвитку відповідної інфраструктури.

2.6.3 Сільські райони

Розвиток сільських територій включає зміну ситуації у селах, селищах та районних містечках. Сільський район необхідно розглядати у комплексі, оскільки більшість чинників тут є органічно і тісно переплетеними. Однак, аналіз ефективності управління ресурсами на цьому рівні показує, що планування розвитку має іти індивідуально для кожного населеного пункту з подальшим об'єднанням проблем району. Пропонуємо використовувати підхід Японії, який уже успішно використано у Польщі. За цією схемою необхідно для кожного населеного пункту знайти „свій” вид діяльності, „свій” товар або послугу. Для реалізації цього підходу необхідно створити відповідне інституційне середовище та підготувати фахівців. Такі проекти і систему моніторингу найкраще формувати на районному рівні.

У сільському районі має бути змінений підхід до формування політики агробізнесу. Первинним є максимальне наближення переробки до виробника. На цьому етапі пропонується розвивати кущові переробні підприємства у вигляді міні-боєнь, міні молокозаводів, міні переробних підприємств інших напрямків. Стимулювання роботи приватного господарства допомагає розвиватися без капітальних затрат на вирощування та відгодівлю, що дозволяє економити значні ресурси. Завданням центрів агробізнесу має бути допомога у реалізації продукції, вирощеної на приватних присадибних ділянках, що суттєво вплине на доходи населення та його інвестиційні можливості.

Паралельно формується мережа фірмових магазинів та розвивається мережа підприємств гуртової і дрібно гуртової торгівлі.

Інший напрямок – це розвиток малих міст. Тут до проблеми треба підходити індивідуально, однак необхідна продумана державна політика та політика банків. На цьому рівні необхідно розділити потреби самоврядування і малого бізнесу. Розвиток малого бізнесу необхідний як складова частина балансування місцевого бюджету, а орган влади має мати якусь, хоч мінімальну величину власних ресурсів для формування програм розвитку. У такому випадку можна говорити про реальність виконання програм і проектів і зростання довіри до влади.

Реалізація програм розвитку малих міст та сільських районів є перспективною і може бути успішно реалізована за умов об’єднання можливостей різних інституцій, у тому числі, створення асоціацій банків та страхових компаній. Об'єднання фінансово-кредитних інституцій з агенціями, фондами буде передумовою створення консорціумів регіонального розвитку.

2.6.4 Інформаційне забезпечення та навчання

Виконання комплексу робіт пов'язаних з аналізом, розробкою планів економічного розвитку, цільових проектів, програм, бізнес-планів та їх супроводом, потребує відповідної інфраструктури і кадрового забезпечення.

У даному випадку пропонується розглядати варіант формування корпоративної мережі. Потреба технічного оснащення вираховується я мінімальна кількість одиниць для кожного населеного пункту. Мінімальна кількість розраховується для населеного пункту з кількість мешканців 1000 осіб де є орган влади.

Для більших населених пунктів вводяться відповідні коефіцієнти кратні кожній тисячі населення. Таким чином потреба у комп'ютерах вираховується сотнями тисяч одиниць. Мінімальна кількість необхідних комп'ютерів для сіл і селищ складає: 9600х3=28800. Де 3 мінімальна кількість комп'ютерів для кожного суб'єкту: сільська рада; приватний бізнес; школа.

Кадрове забезпечення та супровід потребує постійного процесу навчання і обміну інформацією. Пропонується утворювати кущові навчальні центри. Мінімальні кількість таких центрів у розрахунку один на 5 сіл складає 9600:5=1960.

Найбільша оперативність обміну інформацією забезпечується через сателітний зв'язок, тому важливо об'єднувати потребу потенційних учасників проекту, одним із яких є фінансово-кредитні та страхові інституції.

Зміна підходів до створення сучасної економічної інфраструктури потребує розробки нової облікової політики та впровадження сучасних облікових систем. Такі системи мають бути багатофункціональними, простими у експлуатації і недорогими. Шляхом селекції ми прийшли до висновку що такі потреби може успішно задовольнити система „Регістри”, розроблена київською фірмою “Pride”. Організація навчання комп’ютерній грамотності може супроводжуватися встановленням відповідної прикладної програми за схемою лізингу.

РОЗДІЛ 3. СХЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ

У процесі реформування політичної та економічної системи держави, Конституцією та законодавством признана і закріплена одна з основних форм демократії – самоврядування. Самоврядування має власну економічну і фінансову основу, до якої відносяться приватне підприємництво, малий бізнес та комунальні підприємства. Економічний розвиток на місцевому рівні потребує зміни у мисленні і не можливий без реформування господарюючих суб’єктів та розвитку сфери малого бізнесу. Тому цьому сектору економіки у світі приділяється багато уваги.

Діюча система кредитування в Україні виявилась недостатньо ефективною за рядом причин, основними з яких, на нашу думку, є:

• відсутність інституцій професійної підтримки такого кредитування фінансовими посередниками;
  
• відсутність фондів гарантування повернення кредитів;
  
• відсутність ефективного менеджменту.
  

Відсутність інституцій, які могли б попередньо опрацьовувати проект, навчати менеджерів, забезпечувати супровід проектів, суттєво впливає на інформаційне поле та якість бізнес-планів.

Відсутність фондів гарантування повернення кредитів зменшує кількість потенційних клієнтів банку у зв'язку з відсутністю необхідної величини застави майна. Це дуже стримує процес створення малих підприємств.

Окремо необхідно розглядати сільські райони, які опинились у несприятливих умовах. Аналіз, проведений фахівцями Агенції “ІКАР-Україна” показує що економічний розвиток сільських районів без розробки нових механізмів стимулювання реформ неможливий. Для таких міркувань спонукали наступні причини:

• майже повна відсутність на селі інформації щодо нових механізмів і інструментів економічного розвитку;
  
• повністю знищена інфраструктура виробництва та переробки с/г продукції;
  
• неефективність проведеного розпаювання майна і землі;
  
• відсутність інституцій швидкої підготовки менеджерів для агробізнесу;
  
• віддаленість банків та їх філій.
  

Це тільки деякі із причин. Сільські мешканці втратили віру у все, бо навіть продукцію вирощену у приватному господарстві у більшості випадків збути не можливо, або вона скупляється за безцінь.

Ми пропонуємо свою схему реструктуризації сільськогосподарських підприємств. Створені у результаті розпаювання КСП виявились недієздатною формою, тому необхідно їх реформувати повторно через механізм капіталізації майна. Наша методика передбачає викуп майна КСП і формування статутного фонду у виді грошових коштів. Бажаючі вийти можуть забрати свій пай у грошовому виразі.

Підтримку фермерського господарства та приватного підприємця на селі планується здійснювати шляхом створення кредитних спілок. До коштів кредитної спілки додається така ж сума грошей фонду. Фонд бере на себе усі витрати щодо організації та становлення таких спілок.

Агенція “ІКАР-Україна” здійснює комплексний аудит ефективності управління на рівні органу самоврядування або окремого підприємства, розробку пропозицій щодо системи планування, розробку моделей презентації та моніторингу окремих економічних і фінансових показників, розробку інвестиційних збірників і проектів, розробку бізнес-планів.

Фонд муніципального розвитку має забезпечувати контакт між банком та клієнтом та гарантувати повернення кредиту власними ресурсами. За схемою, якам працює у Польщі, такі гарантії надаються на рівні 60% величини отриманого кредиту. Фонд співпрацює з страховими компаніями за схемою, яка дозволяє мобілізовувати частину коштів від страхової діяльності у вигляді інвестиційних ресурсів.

Фонд може створювати підприємства а потім продавати їх повністю або частково, через зменшення частки у статутному фонді. Фонд приймає участь у корпоративному управлінні і активно працює на ринку цінних паперів. Діяльність ФМР направлена на підтримку приватного підприємництва та малого бізнесу. Така підтримка здійснюється через фінансові інструменти та бізнес-інкубатори.

Впровадження цих механізмів покращить контакт банків з клієнтами щодо основних позицій до яких відноситься:

• опосередкована участь у корпоративному управлінні;
  
• механізм пошуків клієнтів;
  
• професійна підготовка бізнес-планів та їх супровід;
  
• навчання менеджерів;
  
• часткове гарантування повернення кредитів;
  
• диверсифікацію діяльності за географією і видами.
  

Як наслідок, передбачається збільшення клієнтів банку, зростання кількості малих підприємств і дієздатного приватного підприємництва, що забезпечить зростання депозитних ресурсів банку.

Активізація банківської діяльності у цьому напрямку буде сприяти реструктуризації муніципального сектору економіки, зростання доходів бюджетів та можливостей місцевих органів влади формувати бюджети розвитку на основі забезпечених ресурсами цільових проектів і програм направлених на економічний розвиток територій.

Активізація банківської діяльності на селі створить принципово нову основу для економічного розвитку села і об'єднання територіальних громад через акумуляцію коштів і об'єднання ресурсів.

Задіяні кошти банку на першому етапі можна буде збільшити за рахунок грантів міжнародних донорських інституцій, що пришвидшить процес трансформації суспільства у цілому.

Основними учасниками проекту можуть бути:

• Інформаційно-консультативна агенція реформ “ІКАР-Україна”;
  
• Комерційні банки (КБ);
  
• Страхові компанії (СК);
  
• Фонд муніципального розвитку (ФМР);
  
• НЦ „Академія самоврядування” (АС);
  
• НЦ „Школа самоврядування”
  

Алгоритм співпраці. Агенція “ІКАР-Україна”, або інша Агенція регіонального розвитку здійснює комплексний аудит ефективності управління і розробляє систему планування, реструктуризації або санації. Розробку конкретних бізнес-планів здійснює ФМР, який передає проект на розгляд банку. Надання кредитів супроводжується страхуванням ризиків СК та гарантією повернення коштів власними ресурсами до 60%, що забезпечує ФМР. До 50% доходів від реалізації страхових послуг направляється до ФМР згідно з відповідними договорами що забезпечує постійне зростання величини ресурсів гарантії.

1. Комерційний банк забезпечує обслуговування клієнтів та усіх перерахованих і новостворюваних підприємств, організацій та установ, створення балансових і без балансових філій, забезпечення лізингових операцій.
   
2. НЦ „Академія самоврядування” та НЦ „Школа самоврядування”, центри агробізнесу, забезпечують процес навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації
   
3. Новостворені корпоративні об’єднання або діючі суб’єкти підприємницької діяльності, забезпечують впровадження усіх комерційних та виробничих проектів, передачу їх замовнику, продажу або корпоративне управління, а також лізинг і сервісне обслуговування.
   

Висновки.

1. Комплексний та сталий економічний розвиток територій передбачає значні фінансові вливання. Мінімальна орієнтовна потреба фінансових ресурсів, які можна освоїти у найближчі 2-3 роки, за даними експертів “ІКАР-Україна”, складає понад 2 млрд. дол. США.
   
2. Формування бізнес пакетів, інвестиційних пропозицій мають здійснювати професійні консультативні агенції. Агенції мають організовувати процес навчання менеджерів проектів та їх супровід.
   
3. Враховуючи специфіку перехідного періоду в Україні, світовий досвід потребує адаптації, саме тому співпраця з професійними консультативними агенціями забезпечить успіх.
   
4. Успіх проекту має забезпечити вигода для усіх його учасників, залишаючи кожному із них незалежність у виборі варіантів і клієнтів.
   

Схема взаємовигідної співпраці

Додаток 1 Роль Фонду Муніципального Розвитку у реалізації проекту

Вся діяльність буде здійснюватись поступово за умов формування комплексного підходу та системи для вирішення проблем, які є сьогодні у сфері малого бізнесу і кредитування.

Угода з банками на формування Гарантійного фонду у ФМР та фінансову підтримку завершення будівництва Центру буде стартовою позицією і від цієї дати буде сформовано контрольний план розширення діяльності та моніторинг ефективності проекту.

Формування фонду гарантії повернення позик буде додатково уточнено з банками – партнерами.

Всі майбутні учасники будуть залучатися за погодженням з першими партнерами, які створили фонд.

Агенція “ІКАР-Україна”, ФМР та АС зобов'язуються обслуговувати засновників-пратнерів у першу чергу і на пільгових засадах. Збірники бізнес-планів та інвестиційних проектів будуть доступні їм безкоштовно.

Програма очікує отримання доходів від реалізації бізнес-планів. Прибутки будуть направлятися на підтримку Агенції “ІКАР-Україна”, соціальних проектів та до фінансування НЦ „Академії Самоврядування” та НЦ „Школа самоврядування”

Програма передбачає залучення коштів донорських організацій та міжнародних фінансово-кредитних інституцій.

Фінансування буде проводитися через підтримку нового бізнесу, придбання обладнання, розширення бізнесу у процесі реструктуризації сільськогосподарських КСП та комунальних підприємств.

Розширення фонду буде здійснюватись за рахунок прийняття до учасників приватних прибуткових підприємств.

Проекти повинні співпадати з місцевими ініціативами і підтримувати вигідні проекти у комунальному секторі. Заявники мають бути спроможними вкладати мінімум 10% від фінансування, у вигляді власних ресурсів та майна.

Проекти можуть впроваджуватися у всіх регіонах України.

Терміни фінансування коливаються в межах 1-3 років залежно від природи проекту.

Фінансування буде регулюватися у відношенні до величини інфляції або проводитися в твердій валюті.

Для забезпечення координації діяльності та інформування про діяльність фонду буде створено колегіальний орган учасників - “Рада учасників”, будуть проводитись консультації, спілкування і регулярне надання фінансових звітів про діяльність Фонду.

Позикові гарантії

Позикові гарантії будуть розглядатися спочатку використовуючи банки і представників малого підприємництва. Всі заявники, включаючи існуючих клієнтів фінансових інститутів-учасників мають визначатися через програму і закінчити процес подачі заяв і бізнес-планів.

Банки і фінансові інституції будуть брати на себе ризик у випадках, коли заявник являється їх клієнтом.

Розміри інтересу по позикових гарантіях ФМР будуть коливатися в межах 2- 4% щорічно. Максимальний термін позик три (3) роки.

Додаток 2. Проект угоди про корпоративне управління

Доходи, які стосується угод про оренду і власність будуть використовуватися між заявниками і ФМР в ситуаціях, які включають купівлю землі, будівель та обладнання.

В угоді про оренду, ФМР куплятиме потрібне обладнання і здавати в оренду заявнику з щомісячною оплатою покриваючи відсотки та основну суму, яка стосується можливої оплати з оренди після визначеного періоду часу (максимум три (3) роки).

Кінцева оплата представлятиме купівлю обладнання і може включати або вимагатися виступати у ролі проценту першої ціни покупки для того, щоб відповідати українським положенням про оренду.

Розміри інтересу, які стосуються угоди про оренду повинні складати не менше 10% процентів так як це є пряма угода між ФМР і заявником.

ФМР може створювати підприємства і потім здійснювати операції з його часткою у статутному фонді, приймати участь у статутному фонді діючих підприємств, також на вторинному ринку цінних паперів.


Наглядова рада

Склад: Представники усіх учасників програми

Засідання наглядової ради

Рада буде збиратися не рідше як один раз у квартал або залежно від потреби. Пакети документів надається членам ради за п'ять днів до його проведення і містить короткий виклад про опрацьовані заяви.

На збори можуть запрошуватися клієнти, які подали заяви на кредит або оренду. Засідання ради веде керівник ФМР або його представник. Клієнтам, які беруть позику не буде потрібним являтися особисто

Агенція “ІКАР-Україна”, ФМР або інші агенції, посередники потенційного партнера зобов'язуються забезпечити проведення комплексного аудиту, розробити або проаналізувати бізнес-план, забезпечити супровід у реалізації бізнес-плану, забезпечити навчання менеджерів бізнес-планів, забезпечити зростання кількості клієнтів для учасників проекту та інформувати їх про свою діяльність.

Положення про Наглядову раду затверджується загальними зборами учасників проекту.