Geum.ru

Перший форум агенцій регіонального розвитку україни

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

2.5 Енерговиробництво і енергоспоживання



Енергоносії є основною складовою вартості товарів і послуг, а висока їх ціна є однією з причин неліквідності продукції і послуг, які виробляються на підприємствах. Вирішення проблеми має іти такими шляхами:
  • збільшення кількості виробництва електроенергії;
  • зменшення споживання газу і перехід на альтернативні види палива (тверде паливо, технічні спирти);
  • впровадження енергозберігаючих технологій у виробництві;
  • енергозаощадження у побуті та впровадження нових технологій і матеріалів у будівництві і реконструкції житла.



      1. Збільшення виробництва електроенергії



Проекти мають впроваджуватися у всіх підприємствах, які виробляють пару. Основними виробниками електроенергії мають стати теплогенеруючі підприємства. Такі підприємства варто об'єднати у єдину теплогенеруючу корпорацію віддавши доставку дистрибуцію іншим організаціям. Така реструктуризації створить передумови для повного обліку і жорсткої економії. Рекуперація тепла пари шляхом встановлення парових турбін збільшить виробництво електроенергії.

      1. Переробка сміття



Сучасні технології переробки сміття включають його сортування на стадії збору і переробки, спалювання горючих компонентів, переробка органічної частини до гумусу з отриманням біогазу, виробництво стабілату за енергетичними показниками рівному бурому вугіллю. Усі ці технології включають утилізацію тепла шляхом спалювання горючих компонентів і виробництва електроенергії на парових турбінах.

      1. Виробництво електроенергії на дериваційних мікро ГЕС



Таке виробництво може здійснюватися у місцях перепаду висот де створюється гідравлічний тиск. Найбільша кількість електроенергії цього типу може бути вироблена у зонах водозаборів, що суттєво вплине на вартість води і створить передумови для розвитку переробної інфраструктури у місцях надлишку електроенергії.

      1. Перехід на альтернативні джерела енергопостачання



Оскільки все виробництво було орієнтоване на дешевий газ, то і вартість товарів і послуг та відношення до споживання газу у побуті є адекватним. Найперше, необхідно забезпечити повний облік споживання газу усіма категоріями споживачів. Одночасно необхідно використовувати інші види енергоносіїв для обігріву приміщень і технологічних потреб. До таких видів відносяться:
  • тверде паливо у вигляді вугілля, торфу, відходів деревини, солома, біогаз та інші за умов їх спалювання за екологічно чистими технологіями;
  • створення надлишків електроенергії дозволяє інтенсивно розвивати технології індивідуальних систем, що має свої переваги, оскільки не потребується затрат на облік енергоносіїв;
  • окремою темою є технічні спирти. Сучасні розробки виробництва технічного спирту з інуліну цикорію при незначних затратах дозволяють швидко наростити цей вид палива. Таке паливо може бути використано у транспорті та виробництві тепла у тепло генераторах. Відновлюваність цього виду палива робить його перспективним.



      1. Впровадження енергозберігаючих технологій



Виробництво високо ліквідної продукції має стати основним критерієм оцінки ефективності проведених заходів щодо модернізації або реструктуризації підприємства. Процес реструктуризації потребує формування системи перекваліфікації та підготовки менеджерів. Така система існувала у екстремальні періоди (війна) і показала свою ефективність. Існуючі заклади академічної освіти та короткострокові цільові семінари чи курси не створили такої системи, тому проблема управління підприємством в умовах його реформування залишається основою. Комплексний аудит ефективності управління окремих підприємств показує що аналіз складових собівартості у більшості випадків не робиться і заходів щодо зменшення енергоємності виробництва на підприємствах немає.

      1. Енергозаощадження у побуті включає:




  • ефективне виробництво тепла на генеруючих станціях;
  • зменшення втрат тепла при його транспортуванні;
  • зменшення втрат тепла у будинках, будівлях і спорудах;
  • облік отриманого тепла споживачем;
  • модернізація систем централізованого теплопостачання
  • проведення ененергоадиту та система інформації щодо ощадного використання тепла.

Мета може бути досягнути при корінній реконструкції та модернізації існуючої системи централізованого теплопостачання. Парові та водяні котли мають бути замінені або модернізовані. Необхідно відмовитись від довгих теплових трас і максимально приблизити виробництво тепла до його споживання. Таке завдання реалізовується шляхом будівництва дахових індивідуальних котелень, міні котелень інших типів та використання тепло генераторів.

Трубопроводи розподільчої мережі мають бути ізольовані сучасними ізоляційними матеріалами. Необхідно реконструювати тепло розподільчі пункти та систему внутрідворових і внутрібудинкових комунікацій. Важливим моментом є забезпечення обліку спожитого тепла.

Всі перераховані проекти потребують додаткових ресурсів і більшість з них є комерційними. Напрацювання системи обліку та збору платежів навіть при існуючій тарифно-ціновій політиці забезпечує достатні грошові потоки для розвитку підприємств галузі і повернення кредитів.

2.4 7 Проблеми сільських районів



Формування політики енергозбереження у сільських районах є більш сприятливою, оскільки не потребує часу на узгодження проектів і отримання дозволів. Аналіз можливості показує, що у регіонах може бути серйозно підвищено величину виробництва електроенергії, використовуючи альтернативні джерела. Для опалення приватних будинків необхідно використовувати тепло генератори, які працюють на відходах, низькоякісній деревині та соломі.

Сміттєзвалища мають формуватися у кожному селі, де відбувається первинне сортування сміття і переробка його біологічної частини. Отримання компосту дає подвійний ефект:
  • підвищення родючості від внесення добрива;
  • підвищення родючості за рахунок зменшення забруднення бур'янами при внесенні у грунт гною.

Модернізація опалення будинків і закладів соціально-освітньої сфери може бути здійснена тільки шляхом пошуків власних ресурсів або використання грантів, оскільки дефіцит бюджету не дозволяє фінансувати такі проекти з бюджету. Однак, ІКАР має напрацьовану схему роботи у цій галузі, яка базується на основі поетапного отримання економічного прибутку шляхом зменшення затрат та комерціалізації проектів.