Філософія

Вид материала

Содержание

Л і т е р а т у р а
1.Рівень сформованості вмінь та знань
Інформаційний обсяг дисципліни
Перелік рекомендованих джерел: підручників, методичних та дидактичних матеріалів тощо
1. Демокрітом визнаються як способи пізнання
3.Давньогрецькі філософи-атомісти, це
6. Неоплатоніки, це
8. Для якого часу в історії європейської філософії переважаючою є теза «Філософія – служниця теології»
9. Середньовічна філософія проголошувала першість
11. Хто із європейських філософів є автором вислову: „Порядок і зв'язок ідей є тим самим, що порядок і зв'язок речей"?
12. Кому із європейських філософів належить вислів: „У розумі немає нічого, чого вже не було у досвідові, окрім самого розуму"?
13.Згідно з Т.Гобсом, держава це
14. Хто із європейських філософів є автором вислову: „Монада - це метафізична точка"
15.Філософи Доби Ренесансу, це
17.Згідно із Імануілом Кантом зміст істини полягає
18. Згідно із твердженнями філософів-емпіриків
20. Розсудок, згідно з Імануїлом Кантом, це
21.На яку тоталізуючу філософську систему обіперся марксизм в процесі свого виникнення
22. Згідно із Імануілом Кантом, метафізика, це
23.Базовим для позитивістичної філософії є
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

Л І Т Е Р А Т У Р А:

Антична культура і вітчизняна філософська думка. К., 1990
Барт Р. Від твору до тексту. // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Л., 1996
Голіченко Т. Слов’янська міфологія та антична культура. К., 1994
Грабович Г. До історії української літератури. К., 1997
Еко Умберто. Реторика та ідеологія // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. Л., 1996
Куліш П. Записки о Южной Руси. К., 1994
Гейзінга Й. Homo ludens. К., 1994
Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. К., 1992
Мірчук І. Історія української культури. Мюнхен-Львів, 1994

10.Огієнко І. Українська культура. К., 1991

11.Ортега-І-Гасет Х. Вибрані твори. К.,1994

12.Леві-Строс К. Структурна антропологія. К.,1997

13.Павлишин М. Канон та іконостас. К., 1997

14.Самосвідомість європейської культури XX ст. М., 1991

15.Фуко М. Що таке автор? // Антологія світової літературно- критичної думки XX ст. Л., 1996

16.Фройд З. Поет і фантазування // Там само

17.Шевчук В. Дорога в тисячу років. К.,1990

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. М-Л., 1995, Розд.9
Філософія / За ред. Г.Заїченка і ін. К., 1995, розд. 16
Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. К., 1996.–Розділ IV.

Типові іспитові вимоги

Поняття, структура та функції світогляду.
Світогляд і філософія.
Категоріальна структура світогляду.
Світогляд як форма суспільної свідомості людини і спосіб духовного освоєння світу.
Міфологія як історично перший тип світогляду.
Міфологія і філософія.
Філософія і наука.
Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.
Національне та загальнолюдське у світоглядові.
Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення у світоглядові.
Поняття наукового методу. Методи емпіричного і теоретичного пізнання.
Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.
Зміна предмета філософії в процесі історичного розвитку.
Етапи розвитку світової філософії. Функції філософії.
Метафізика – загальна теорія дійсності.
Основні терміни онтології.
Основні різновиди онтологій.
Спіритуалістичний монізм: погляди Платона.
Поміркований реалізм Аристотеля.
Онтологічний суб’єктивізм Берклі і Г’юма.
Абсолютний ідеалізм Гегеля.
Зміна поглядів на духовну основу світу в ході розвитку філософії.
Матеріалістичний монізм: погляди Демокріта.
Механістичний матеріалізм 17 – 18 ст.
Діалектичний та історичний матеріалізм К.Маркса.
Зміна поглядів на матеріальну основу світу в ході розвитку філософії.
Плюралізм буття в новітній філософії.
Структура буття і її категоріальне вираження.
Просторово-часові характеристики буття.
Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
Буття духовного. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
Свідомість і мова. Філософія мови О. Потебні.
Людина як об’єкт філософського аналізу.
Проблематичність людського буття.
Філософія і наука про природу людини.
Антропологічні теорії про природу людини.
Соціологічні теорії про природу людини.
Психологічні теорії про природу людини.
Екзистенціальні і історичні дихотомії людини.
Іманентність і трансцендентність людини.
Самоцінність людського буття. Сенс життя.
Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризм і соціоцентризм.
Природні основи суспільства. Значення території.
Економічні основи суспільства. Економічний вибір України.
Духовні основи суспільства. Роль ідей в суспільстві.
Українська національна ідея: етапи розвитку і функції.
Структура суспільства. Типологія соціальних груп.
Форми регуляції суспільних відносин.
Ідея української держави: етапи розвитку і функції.
Поняття і прикмети особи.
Свобода – сутність, прагнення і право особи.
Стадійні і цивілізаційні моделі історії.
Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
Проблема предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм.
Проблема джерел пізнання: сенсуалізм і раціоналізм.
Форми чуттєвого і раціонального пізнання.
Роль інтуїції в пізнанні.
Поняття знання і його види.
Поняття істини і фальші.
Класична і некласичні теорії істини. Критерії істини.
Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання.
Прикмети наукової раціональності.
Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція.
Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії.
Форми наукового пізнання.
Мова і філософія.
Культура і філософія.
Істина в науці і філософії.
Онтологія і аксіологія. Поняття вартості.
Основні теорії вартості.
Структура вартостей. Ієрархія вартостей.
Праця як вартість. Онтологічні і аксіологічні функції праці.
Г.Сковорода про “сродну працю” як самоствердження особи.
Істина, добро, краса як вартості.
Культура як здійснення вартостей. Основні теорії культури.
Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання.
Структура культури. Повнота культури.
Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: Є. Маланюк.
Культура і цивілізація. І. Мірчук про критерії розрізнення культури і цивілізації.

Форма

навчання

Курс

Семестр

Загальний

обсяг

(год.)

Всього

аудит.

(год.)

у тому числі (год.):

Самос-

тійна

робота

(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)

Розрахунково-графічні роботи

(шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік

(сем.)

Екзамен

(сем.)

Лекції

Практичні

Денна

ІІ

n-ий

–

1.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів	Зміст умінь, що забезпечується
Змістовий модуль №1	знання основних теоретичних положень, важливих вузлових проблем певних тем програми, визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер онтології, антропології,персоналізму,соціальної філософії, філософії історії, орієнтація в першоджерелах, основній сучасній філософській літературі і філософській україністиці.
Змістовий модуль№2	знання основних теоретичних положень, важливих вузлових проблем певних тем програми, визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер гносеології та епістемології, аксіології, філософії культури, орієнтація в першоджерелах, основній сучасній філософській літературі і філософській україністиці.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

Лекційний курс

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
Змістовий модуль №1	Філософія: її предмет,реальність і буття,проблема людини, особа в суспільстві, філософія суспільства, філософія історії	Згідно Навчального плану
Змістовий модуль №2	Філософія: філософський аналіз пізнання, наукове пізнання, філософське вчення про вартощі, філософія культури	Згідно навчального плану

Семінарські заняття

Шифр змістового модуля	Назва змістового модуля	Кількість аудиторних годин
Змістовий модуль №1	Філософія:філософське осмислення дійсности, онтологія,антропологія, особа,філософія суспільства	Згідно навчального плану
Змістовий модуль №2	Філософія: гносеологія, епістемологія, аксіологія,філософія культури	Згідно навчального плану

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ: ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ТОЩО

базових

Філософія:світ людини.Навчальний посібник,К.,2003
Філософія:Підручник /Бичко І.В. та ін.-К.:Либідь,2001.-408 с.
Петрушенко В.Л.Філософія:Курс лекцій.Навч.посібник.. .К.- Л.,2001.-448с.
Філософія. Курс лекцій/Бичко І.В. та ін.. Вид. 2-е К., 1993.
Філософія. Підручник / За ред. Г.А.Заїченка. К.,1995.
Рижак Л.Філософія як рефлексія духу/Навчальний посібник. Львів:”Літопис”,2009.
Рижак Л.Філософія як рефлексія духу/Хрестоматія. Львів:”Літопис”,2009.
Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. К., 1996.
Скотний В.Г. Філософія: історичний і систематичний курс. — Київ: Знання України, 2005.
Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен-Львів. 1995.
Історія філософії України. Підручник. К,, 1994.
Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993.
Історія філософії на Україні. Т.1-3. К., 1987.
Філософія відродження на Україні. К., 1990.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.
Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Л., 1993.
Читанка з історії філософії: у 6-ти книгах. К., 1993.
Ігор Захара. Лекції з історії філософії. Львів:ЛБА,1997.-398с.
Філософський словник. К.,1973; 1986.
Етнонаціональний розвиток України.Терміни,визначення, персоналії. К., 1993.
Енциклопедія українознавства. Статті з історії філософії і культури.
Філософський енциклопедичний словник.К.,2002.
Енциклопедія постмодернізму. Київ:”Основи”,2003.
Українська міфологія. Київ”Либідь”,2005.

допоміжних

Августин Святий. Сповідь. К., 1996.
Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания // Сочинения, М., 1978.
Берлін І. Чотири есе про свободу (Дві концепції свободи). К., 1994.
Гегель Г. В. Ф. Философия права (Гражданское общество). М., 1990.
Горак Г.Л. Філософія: курс лекцій. К., 1998.
Головко Б. А. Філософська антропологія. М., 1997
Гордер Юстейн. Світ Софії. Роман про історію філософії. Львів, 1997.
Грабович Г. Поет як міфотворець. К., 1998.
Декарт Р. Метафізичні розмисли. - К., 2000. - С. 7-70// ссылка скрыта
Декарт Р. Міркування про метод (пер. з фр.). — "Тандем", Київ. — 2001 // www.management.com.ua/vision/vis017.phpl
Жильсон Э. Философия и теология. М., 1995.
Захара І. Лекції з історії філософи. Львів, 1997.
Коплстон Ф. Середньовічна філософія. К., 1997.
Ламетри. Человек - машина. М., 1983.
Лісовий В. Культура і цивілізація // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. К., 1997.
Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Соч: В 3-х т. М., 1985.
Маланюк Є. Шевченкові метаморфози. Творчість і національність // Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто, 1966.
Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994.
Марсель Г. Трагическая мудрость философии. М, 1995.
Огієнко І. Українська культура. К., 1918, 1991, 1994.
Ортега - и - Гассет X. Что такое философия ? М., 1991.
Платон. Апологія Сократа// Платон. Діалоги. К., 1995.
Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги: У 2-х т. К., 1994.
Рассел Б. Історія західної філософії. К., 1997.
Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України. Львів, 1994. С. 36-94.
Соціальна філософія. Короткий енциклопедичний словник / За ред.проф.В.П.Андрущенка, проф. М.І.Горлача. Київ; Харків, 1997.
Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. Нарис феноменологічної онтології // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: Навч. посібник. К., Ваклер, 1996.
Сенека. Моральні листи до Луцилія. К., 1996.
Сковорода Г. Пізнай людину у собі. Пер. М. Кашуби. Львів, 1995.
Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії (від Декарта до Вітгенштайна). К., 1998.
Сміт Е. Національна ідентичність. К., 1994//ссылка скрыта
Шелер М. Философское мировозрение // Избр. произведения. М., 1994..
Юркевич П. Докази буття Божого // Юркевич П. Вибране. К., 1993.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.
Татаркевич Вл. Історія філософії. — Т. 1. — Львів, 1997.
Добронравова І.С. Ідеали і типи наукової раціональності// ссылка скрыта
Енциклопедія постмодернізму.К.,основи,2003.

Типові підсумкові тестові завдання до курсу „Філософія"

Тестові завдання до змістового модуля І «Історико-філософський вступ»

(використовується лише при умові обсягу лекцій на 52 години і більше)

1. Демокрітом визнаються як способи пізнання:

а) розумне

б) високе

в) чуттєве

г) низьке

2. До платонівської класифікації держав відносять наступні елементи:

а) тімократію

б) олігархію

в) демократію

г) тиранію

ґ) аристократію

3.Давньогрецькі філософи-атомісти, це:

а) Фалес;

б) Епікур

в) Демокріт

г) Платон

ґ) Лукрекцій Кар

4. Згідно з Аристотелем світ складається з протилежностей:

а) психеї і матерії

б) ідеї та матерії

в) форми та матерії

г) духу та тіла

5. За першооснову сущого давньогрецькі філософи вважали:

а) гомеомерію;

б) мімезис;

в) архе

г) апейрон

6. Неоплатоніки, це:

а) Плотін

б) Аристотель

в) Спіноза

г) Прокл

7. До філософів-патристиків можна віднести:

а) Орігена

б) Емпедокла

в) Тертуліана

г) Августина

8. Для якого часу в історії європейської філософії переважаючою є теза «Філософія – служниця теології»:

а) для елліністичного періоду Давньогрецької філософії

б) для давньоримського періоду

б)для патристичного періоду

в) для схоластичного періоду

г) для філософії Ренесансу

9. Середньовічна філософія проголошувала першість:

а) віри над розумом

б) розуму над вірою

в) матеріалізму над ідеалізмом

г) ідеалізму над матеріалізмом

10.„Лезо Оккама" належить до наступного філософського напрямку:

а) номіналізм

б) реалізм

в)концептуалізм

г)пантеїзм

11. Хто із європейських філософів є автором вислову: „Порядок і зв'язок ідей є тим самим, що порядок і зв'язок речей"?

а) Р.Декарт

б) Ф.Бекон

в) Х.Вольф

г) Г.Ляйбніц

12. Кому із європейських філософів належить вислів: „У розумі немає нічого, чого вже не було у досвідові, окрім самого розуму"?

а) Г.Ляйбніцові

б) Р. Декартові

в) Ф.Беконові

г) Х.Вольфові

13.Згідно з Т.Гобсом, держава це:

а) природній стан людства

б) "війна всих проти всих"

в) нормальний громадянський стан

г) гармонія інтересів її громадян

14. Хто із європейських філософів є автором вислову: „Монада - це метафізична точка"

а) Р.Декарт

б) Х.Вольф

в) Ф.Бекон

г) Г.Ляйбніц

15.Філософи Доби Ренесансу, це:

а) Петрарка

б) П’єтро Помпонаці

в) Данте

г) Оккам

16. Для кого із філософів «Субстанція є причиною самої себе»

а) для Р. Декарта

б) для Ф.Бекона

в) для Б.Спінозаи

г) для Г.Ляйбніца

17.Згідно із Імануілом Кантом зміст істини полягає:

а) у змістові знання

б) у формі знання

в)у формі практики

г) у вроджених ідеях

18. Згідно із твердженнями філософів-емпіриків, джерелом пізнання є:

а) досвід

б) розум

в) інтуїція

г) уява

19.Згідно з Імануїлом Кантом, апріорні форми чуттєвості,це:

а) простір і час

б) категорії всезагальності і необхідності

в) ідеї

г) плани

20. Розсудок, згідно з Імануїлом Кантом, це:

а) іззовні інспірована здатність

б) спонтанна здатність до знання в межах досвіду

в) спонтанна здатність до пізнання за межами досвіду

г) ірраціональне здатність до пізнання

21.На яку тоталізуючу філософську систему обіперся марксизм в процесі свого виникнення:

а) об’єктивного ідеалізму

б) абсолютного ідеалізму

в) трансцендентальної філософії

г) герменевтичної філософії

22. Згідно із Імануілом Кантом, метафізика, це:

а) форма науки

б) сфера апріорних форм розуму

в) форма культури

г) форма мистецтва

23.Базовим для позитивістичної філософії є:

а) розум

б) досвід

в) користь

г) вигода

24.Згідно з З.Фройдом у психіці людини є наступні шари:

а) підсвідоме

б) несвідоме

в) надсвідоме

г) свідоме

ґ) позасвідоме

25. Яка із форм буття є найретельнішим предметом уваги екзистенціальної філософії:

а) буття суспільства

б) буття природи

в) індивідуальне(персональне) буття людини

г) буття культури

26.Згідно із Ч.Пірсом зміст свідомості головним чином, це:

а) вірування

б) висловлювання

в) переконання

г) знання

27. Гносеологія філософів України-Руси зводилась до осягнення

а) Бога

б)„чудотворень"

в) природи

г) суспільства

ґ) культури

28. Особливий персоналістичний погляд на українську людину продемонстрували:

а) М.Гоголь

б) Т.Шевченко

в) П.Юркевич

г) Г.Сковорода

29.В основі світогляду Т.Шевченка був:

а) україноцентризм

б)антропоцентризм

в) природоцентризм

г) релігіецентризм

ґ) психоцентризм

30.Новий тим української людини як „людини нового духу", яка добре знає як реалізувати поставлену мету, започаткували:

а) І.Франко

б) М.Грушевський

в) Д.Донцов

г) М.Міхновський.

Blog

Содержание

Л І Т Е Р А Т У Р А: