Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 0301 філософія, для спеціальності 030. 101

Вид материала

Документы

Содержание Кредитно-модульна система Опис навчальної дисципліни “Філософські проблеми природознавства” Рік підготовки Самостійна робота Мета та завдання навчальної дисципліни Завдання курсу Тема 2. ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ Тема 3. некласичнА наукА ТА її риси. Тема 4. Постнекласична наука, її особливості та моделі розвитку Тема 5. СИНЕРГЕТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ НАУКИ Тема 6. КОМУНІКАЦІЯ І Віртуалізаця В науЦІ Тема 7. НАУКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ: СТАТУС І ФУНКЦІЇ Та комп’ютеризації науки Тема 9. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ КВАНТОВОЇ ФІЗИКИ Тема 10. ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ: ОСНОВНІ ІДЕЇ та філософські засади Тема 11. Філософські проблеми біології. Тема 12. Філософські проблеми екології. Тема 13. НАУКА І МОРАЛЬ: СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЧЕНОГО Тема 14. Актуальні філосОФСКІ проблеми Структура навчальної дисципліни ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної, 608.55kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки  030301,, 876.42kb.
• Програма І робоча програма навчальної дисципліни «історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного, 615.82kb.
• Навчально-методичний комплекс львів 2009, 535.18kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни інженерна психологія І ергономіка (шифр І назва, 248kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни експериментальна психологія (шифр І назва навчальної, 393.52kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом, 2291.41kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни для (назва дисципліни) студентів за напрямом, 248.97kb.
• Робоча програма навчальної (назва навчальної дисципліни) дисципліни для студентів, 208.42kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни (назва навчальної дисципліни) для студентів, 535.77kb.

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 ___ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)


Кафедра філософії


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________2009 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Філософські проблеми природознавства

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 0301 – філософія

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності 7.030.101

(шифр і назва спеціальностей)


філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Філософські проблеми природознавства

(назва дисципліни)

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

за напрямом підготовки 0301 – філософія, для спеціальності 7.030.101.

2009 р. 15 с.


Розробник: Рижак Людмила Віталіївна, доцент, кандидат філософських наук


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № ___ від. “____”________________2009 р.


Завідувач кафедрою філософії


_______________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 2009 р.


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки: 0301 – філософський

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________2009 р.


“_____”________________2009 р. Голова _______________ ( Мельник В.П.)

(підпис) (прізвище та ініціали)


 Людмила Рижак, 2009

 Львівський національний

університет ім. І. Франка, 2009

1. Опис навчальної дисципліни

“Філософські проблеми природознавства”

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 3	Галузь знань 0203 – гуманітарний (шифр, назва)	Нормативна
Модулів – 2	Напрям 0301 – філософський (шифр, назва)	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	Спеціальність: 7.030.101	5-й
		Семестр
Загальна кількість годин 108		ІХ-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 3	Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст	36 год.
		Семінарські
		18 год.
		Самостійна робота
		54 год.
		ІНДЗ:
		Вид контролю:

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання 3 : 3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни
   

Мета спецкурсу. Філософська рефлексія тенденцій розвитку природознавства в контексті зміни парадигм мислення: класичної, некласичної і постнекласичної.

Завдання курсу. З’ясувати специфіку науки як соціокультурного феномену. Розкрити особливості наукового знання, його критерії та взаємозв’язок з іншими формами знання. Розкрити основні етапи генези науки та їх специфіку. Проаналізувати моделі розвитку природознавства в ХХ ст. Розглянути світоглядно-методологічні аспекти квантової механіки, інформатики, молекулярної біології, екології тощо, які репрезентують образ науки ХХІ ст.


В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

• основні риси класичної, некласичної, постнекласичної науки, етапи становлення науки та їхній зміст;
  
• принципи функціонування класичної, некласичної та постнекласичної науки;
  
• парадигмальну модель постнекласичної науки. Дискурсивні революції та структурні де-революції в науці;
  
• синергетичну методологію постнекласичної науки;
  
• міждисциплінарні пріоритети сучасного синергетичного, біотичного та екологічного знання;
  
• роль моралі та відповідальності вченого;
  
• дисциплінарну структуру знання та його функції;
  
• актуальні філософські проблеми розвитку природознавства в ХХІ ст.
  

вміти:

• працювати з філософською літературою (книгами, словниками, Інтернет-джерелами);
  
• логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку;
  
• аналізувати проблеми комп’ютеризації наукового знання;
  
• застосовувати філософську методологію до розуміння сучасного стану природничо- наукового знання;
  
• аналізувати етичні проблеми, пов’язані з роллю науки в сучасному суспільстві;
  
• критично мислити, утверджувати моральну відповідальність вченого за результати досліджень;
  
• аргументувати значення парадигм розвитку науки для цивілізаційного поступу України.
  

3. Програма навчальної дисципліни
   

Тема 1. Наукове та позанаУкове знання: ПРОБЛЕМА демаркації


Наука як соціокультурний феномен. Специфіка і основні аспекти філософського вивчення науки. Наука в системі теоретичного знання. Філософія і наука. Сучасний філософський образ науки. Специфіка наукового знання та його критерії. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Позанаукове знання та його форми: паранаука, квазінаука, антинаука, псевдонаука тощо. Наука і псевдонаука в культурі техногенної цивілізації. Антинаука та форми її вияву. Альтернативна наука та її риси.

Тема 2. ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

Конституювання класичної науки


Соціокультурні передумови становлення природознавства як дисциплінарного знання. Наукова революції ХVI ст. Наука як процес отримання нового знання. Об’єкт емпіричного пізнання і логічні форми емпіричного знання. Поняття емпіричної бази наукової дисципліни. Факт як форма наукового знання. Специфіка емпіричних узагальнень і закономірностей природничонаукового знання. Становлення класичного ідеалу раціональності в добу Нового часу. Експериментально-математичне природознавство. Емпіризм Бекона і раціоналізм Декарта як методологічне обгрунтування класичного ідеалу наукової раціональності. Категорії “часу” і “простору” та їхня роль у конституюванні класичної механіки. Об’єкти класичної механіки. Роль принципів у розвитку природознавства. Регулятивні та евристичні можливості принципів наочності, непроникливості, подільності та спостережуваності. Конституювання епістемології. Методологія класичного природознавства. Кумулятивна модель класичної науки та її риси.


Тема 3. некласичнА наукА ТА її риси.

Некомулятивні моделі розвитку


Конституювання некласичної науки та її риси. Теоретичний рівень наукового пізнання. Об’єкти теоретичного пізнання. Логічні форми теоретичного знання. Абстрактні об’єкти теорії та їх системна організація. Теорія, її можливості і місце в приридничонауковому пізнанні. Функції наукової теорії. Структура і види наукових теорій. Дедуктивна теорія як традиційний ідеал побудови теорії і його обмеженість. Принципи некласичної науки: відносності, невизначеності, суперпозиції. Проблема і гіпотеза як форми наукового пошуку і засад закономірностей природничонаукового пізнання. Моделі розвитку науки як концептуалізації знання. Ґ. Башляр. Методологія некласичної науки. Математизація та формалізація наукового знання. Роль математичного моделювання в наукових дослідженнях. Методологія науково-дослідницьких програм. І. Лакатош.


Тема 4. Постнекласична наука, її особливості та моделі розвитку


Наукова діяльність як соціокультурне явище: школи, напрямки, концепції. Парадигмальна модель розвитку постнекласичної науки. Т. Кун. Взаємозв’язок зовнішніх і внутрішніх чинників у розвитку природознавства. Дискурсивні революції та структурні де-революції в науці. П. Шьорер. Конституювання постнекласичної науки: її принципи та риси. Принципи конструктивності, симетрії та інваріантності. Методологія постнекласичної науки. П. Фойєрабенд. Можливості і межі науки.


Тема 5. СИНЕРГЕТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ НАУКИ

Міждисциплінарна методологія: можливості і перспективи. Механізми формування гуманістичних цінностей в сучасному природознавстві. Міждисциплінарний статус синергетики та її місце в культурному просторі постнекласичної науки. Синергетика Г. Гакена. Теорія надскладних систем І. Пригожина. Особливості пізнання самоорганізуючих систем. Порядок і хаос в природі. Хаос і структуризація. Саморганізація в живій і неживій природі. Принципи синергетики. Раціональність постнекласичної науки: нові стандарти теоретичного. Проектність і технологічність теоретичного знання в сучасному природознавстві. Інтегративні тенденції в розвитку природознавства і перспективи синергетичного стилю мислення. Трансцисциплінарність як стратегія розвитку сучасного природознавства.


Тема 6. КОМУНІКАЦІЯ І Віртуалізаця В науЦІ:

проблеми та перспективи


Поняття наукової спільноти. Комунікація, її специфіка і форми в науковій спільноті. Конкуренція в науці. Специфіка та основні причини конфліктів: різномасштабність мислення, претензіонізм, недовіра до наукового потенціалу керівника, незадоволеність оцінкою своєї праці, поява варягів. Наукова дискусія як форма комунікації і форма розвитку наукового знання. Культура і логіка ведення наукової дискусії. Етичні норми наукової дискусії. Проблема діалога в науковому співтоваристві. Настанова на співпрацю, відмова від конформізму, дотримання принципу демократизму, визнання автономності і свободи опонента, повага до нього. Феномен віртуальної реальності. Віртуальна реальність як соціальне явище. Філософсько-методологічні засади віртуалізація науки. Концепція віртуальних світів і наукове пізнання.


Тема 7. НАУКА В СУЧАСНОМУ СВІТІ: СТАТУС І ФУНКЦІЇ

Наука як специфічна форма пізнання світу. Культурно-філософські витоки наукової раціональності. Проблема пошуку універсальних засад природничонаукового пізнання, ідеали і норми наукового пізнання. Наукова картина світу та її основні функції в природничонауковому пізнанні. Наука як форма людської діяльності. Диференціація та інтеграція в сучасній науці. Мультидисциплінарна парадигма науки. Наука і суспільство. Академічна, галузева та візувська наука: цілі, завдання і перспективи розвитку. Функції науки в житті людини і суспільства: пізнавальна, освітня, технологічна, експертна.. Сциєнтизм і антисциєнтизм в оцінці майбутнього науки. Наука і освіта. Сциєнтистська модель освіти та її сучасна модернізація.


Тема 8. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ МАТЕМАТИЗАЦІЇ

ТА КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЇ НАУКИ


Об’єкт сучасної математики. Дійсність, моделі, конструкти. Форми та функції математичного моделювання. Імітаційне та ситуативне моделювання. Математичний експеримент. Штучний інтелект та його роль в природничонауковому пізнанні. Системи штучного інтелекту: інформаційно-пошукові, логічно-розрахункові та експертні.


Тема 9. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ КВАНТОВОЇ ФІЗИКИ

Філософсько-світоглядний зміст квантової теорії. Методологічне значення принципу невизначеності В. Гайзенберґа та кванту дії М. Планка. Філософський зміст принципу доповнення Н. Бора. Імовірнісний характер причиновості в квантовій механіці. Світоглядно-гносеологічні аспекти фізики елементарних частинок. Основні властивості елементарних частинок. Види взаємодії: гравітаційна, сильна, електромагнітна і слабка. Взаємоперетворення елементарних частинок як основа сучасної атомістики. Онтологічний зміст єдиної теорії слабкої та електромагнітної взаємодії. Філософсько-методологічні аспекти сучасної теорії сильної взаємодії. Квантова картина світу та проблема побудови єдиної теорії взаємодії.


Тема 10. ТЕОРІЯ ВІДНОСНОСТІ: ОСНОВНІ ІДЕЇ та філософські засади


Онтологічний зміст теорії електромагнітних явищ. Г.Лоренц. Принцип спостережуваності. Принцип симетрії. Принцип простоти. Методологічне значення перетворення часу і координат у різних системах руху. Дослід Майкельсона. Принцип одночасності. Гносеологічні аспекти спеціальної теорії відносності. Принцип відносності. Принцип сталості швидкості світла. Релятивістська інтерпретація простору і часу та їхнього взаємозв’язку. Принцип еквівалентності. Методологічне значення спеціальної теорії відносності. Гносеологічні аспекти загальної теорії відносності. Філософський аналіз взаємозв’язку маси, енергії, простору й часу в загальній теорії відносності.


Тема 11. Філософські проблеми біології.

Феномен життя та його МЕТАФІЗИЧНІ виміри

Можливості і місце концепції біосфери в теоретичному синтезі біологічних знань. Світоглядний смисл концепції біосфери в біології. Життя та органічний світ. Функції живої речовини. Класичний етап у розвитку біологічної науки. Принципи еволюції, відтворення та розвитку живих систем. Розмаїття живих організмів – основа організації і стабільності біосфери. Генетика й еволюція. Соціально-філософські аспекти розвитку генетики. Історія і трагедія генетики в СРСР. Антропогенетика та євгеніка як ідеологізовані галузі дослідження спадковості. Генетичні маніпуляції. Біоетика як нормативне вчення про цінність всього живого. Антропоцентризм та біоцентризм як принципи біоетики.

Специфіка теоретико-біологічного пізнання, історизм об’єкту біології та його цілісність. Особливості розвитку теоретичного знання в біології. Біологічна теорія та її особливості. Системна і еволюційна парадигми в біології. Біологічна картина світу та її світоглядні аспекти.


Тема 12. Філософські проблеми екології.

формування ноосферного мислення


Сучасна екологічна ситуація в суспільстві та конституювання екології як дисциплінарного знання. Соціоекологія та її принципи. Глобальна екологія. Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури. Екоетика як синтез глобального бачення світуз гуманістичними цінностями. Нормативний характер екоетика та її принципи: самоцінність природи; відповідальність людини перед природою; обов’язок перед майбутніми поколіннями. Етика відповідальності. Г. Йонас.

Філософський зміст концепції ноосфери. Її місце в сучасній науці. Чи є ноосфера реальністю? Гуманістичний характер концепції ноосфери. Місце і роль концепції ноосфери в світогляді сучасного природодослідника. Антропосфера та ноосфера. Світоглядно-етичні проблеми коеволюція людини і природи.


Тема 13. НАУКА І МОРАЛЬ: СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЧЕНОГО


Наукове пізнання і моральні цінності. Моральні наслідки науково-технічного прогресу. Гуманістичний вимір сучасної науки. Діалог природничонаукового та гуманітарного знання. Поняття і предмет етики науки. Проблема етичного самовизначення сучасної науки. Соціальний контроль над наукою і ціннісні орієнтири в науці. Моральні кодекси сучасної науки, їх роль в регуляції поведінки вчених та комунікації в наукових спільнотах. Соціально-етичні принципи, моральні регулятиви та аксіологічна аргументи в сучасній науці. Проблема відповідальності науки і вчених перед суспільством. Рівні етичної відповідальності. Творча свобода та соціальна відповідальність вченого. Взаємозв’язок елементарної, світоглядної і соціальної відповідальності вченого.


Тема 14. Актуальні філосОФСКІ проблеми

Природознавства ХХІ СТОРІЧЧЯ


Сучасні стратегії розвитку природничонаукового знання. Квантова, комп’ютерна та бімолекулярна революція та їх філософський зміст. Наука та її зв’язок з технічними та соціальними ноу-гау. Супертехнології – епіцентр соціально-філософських дискусій ХХІ ст. Біотехнології: конструювання трансгенних живих істот і сурогатних типів неживої матерії. Клонування, його філософсько-світоглядні та культурно-етичні проблеми. Комп’ютерно-мережеві технології. Штучний суперінтелект. Технологічна сингулярність. Генетичний апґрейд. Трансгуманізм, визнання антропності як арт-витвору самої людини.

4. Структура навчальної дисципліни
   

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма								Заочна форма
	Усього	у тому числі							Усього	у тому числі
		л	п		лаб		інд	ср		л	п	лаб	інд	ср
1	2	3	4		5		6	7	8	9	10	11	12	13
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Філософсько-методологічні засади природничонаукового знання: парадигми розвитку
Тема Наукове та позанау-кове знання: проблема демаркації.	8	2		2				4
Тема 2. Філософсько-мето-дологічні засади консти-туювання класичної науки	8	2		2				4
Тема 3. Некласична наука та її риси. Розвиток науки як концептуалізація знання. Ґ. Башляр. К. Попер. І. Лакатош.	11	4		2				5
Тема 4. Постнекласична наука та її особливості.	11	4		2				5
Тема 5. Синергетична методологія постнекласи-чної науки.	5	2						3
Тема 6. Віртуалізація науки: проблеми та перспективи.	7	2		2				3
Тема 7. Наука як система дисциплінарного знання. Функції науки.	5	2						3
Разом – зм. модуль1	55	18		10				27
Модуль 2
Змістовий модуль 2. Філософські проблеми природознавства ХХ ст.
Тема Назва.
Тема 8. Філософські проб-леми математизації та комп’ютеризації науки.	5	2						3
Тема 9. Філософські проб-леми квантової фізики.	11	4		2				5
Тема 10. Теорія відносності: основні ідеї та філософські засади.	8	2		2				4
Тема 11. Філософські проблеми біології.	5	2						3
Тема 12. Філософські проблеми екології. Форму-вання ноосферного мислення.	11	4		2				5
Тема 13. Наука і мораль: соціальна відповідальність вченого.	8	2		2				4
Тема 14. Актуальні проб-леми природознавства ХХІ ст.	5	2						3
Разом – зм. модуль 2	53	18		8				27
Усього годин	108	36		18				54

5. Теми семінарських занять
   

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Наукове та позанаукове знання: проблема демаркації	2
2	Філософсько-методологічні засади конституювання класичної науки	2
3	Некласична наука та її риси. Некумулятивні моделі розвитку	2
4	Постнекласична наука, її особливості та моделі розвитку. Синергетична методологія постнекласичної науки	2
5	Комунікація і віртуалізаця в науці: проблеми та перспективи	2
6	Філософські проблеми квантової фізики.	2
7	Теорія відносності: основні ідеї та філософські засади	2
8	Філософські проблеми екології. Формування ноосферного мислення	2
9	Наука і мораль: соціальна відповідальність вченого	2
Разом		18

8. Самостійна робота

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Вартофский М. Эвристическая роль метафизики в науке. Койре А. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий // В кн.: Очерки истории философской мысли. М.: Прогресс, 1985. С. 12–25.	2
2	Койре А. От мира приблизительности к универсуму прецизионности // В кн.: Очерки истории философской мысли. М.: Прогресс, 1985. С. 109–125. Койре А. Галилей и Платон // В кн.: Очерки истории философскоймысли. М.: Прогресс, 1985. С. 128–148.	3
3	Башляр Г. Новый рационализм.	4
4	Лакатос И. Методология исследовательских программ.	4
5	Лешкевич Т. Философия науки: традиции и новации.	2
	Кун Т. Структура наукових революцій. Шьорер П. Дві мови наукової теорії: від несумісності теорій до структурної де-революції і дискурси-вної революції// Філософська і соціологічна думка, 1993. №4. С. 24–42.	3
6	Фейрабенд П. Избранные труды по методологии науки.	4
7	Аршинов В. Синергетика как феномен постнеклассической науки.	2
8	Підготовка до написання модульної контрольної роботи №1	2
9	Наука як система дисциплінарного знання. Функції науки. Парсонс Т., Сторер Н. Научная дисциплина и дифференциация науки // Научная деятельность: структура и институты. М.: Прогресс, 1980. С.28–53.	2
10	Математизация современной науки: предпосылки, проблемы, перспективы. Філософські проблеми комп’ютеризації науки.	2
11	Філософські проблеми квантової фізики.Поппер К. Квантовая теория и раскол в физике.	3
12	Паркер Б. Мечта Эйнштейна. В поисках единой теории строения Вселенной.	3
13	Філософські проблеми біології. Нові ідеї в методології біологічних досліджень.	2
14	Формування ноосферного мислення.Вернадський В. Кілька слів про ноосферу.	2
15	Хокинг С. Наука в следующем тысячелетии.	2
16	Наука: Можливості і межі. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ ст.	2
17	Актуальні проблеми природознавства ХХІ ст.	2
18	Підготовка до написання модульної контрольної роботи№2	2
	Разом	54

9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання

1. Розкрийте специфіку позанаукового знання та його форми.
   
2. Наука і псевдонаука в культурі техногенної цивілізації
   
3. Охарактеризуйте антинауку та форми її вияву.
   
4. Дайте порівняльну характеристику класифікації наук за І. Франком і В. Вернадським.
   
5. Розкрийте вплив філософських концепцій на розвиток наукових теорій.
   
6. Обґрунтуйте або спростуйте, що концепція НДП І. Лакатоша репрезентує постнекласичну парадигму розвитку науки.
   
7. Порівняльна характеристика методології науки, за І. Лакатошем і Т. Куном.
   
8. Порівняльна характеристика методології науки, за К. Попером і Т. Куном.
   
9. Розкрийте принципи синергетичної методології.
   
10. Функції науки в техногенному суспільстві.
    
11. Роль математичного моделювання в наукових дослідженнях.
    
12. Соціально-філософські аспекти розвитку генетики.
    
13. Етичні аспекти наукового дослідження.
    
14. Екологічна етика та її принципи.
    
15. Світоглядно-етичні аспекти концепції благоговіння перед життям А.Швайцера.
    
16. Світоглядні аспекти концепції ноосфери.
    
17. Аксіологічний вимір новітніх біотехнологій
    
18. Філософські аспекти бімолекулярної революції.
    
19. Філософські аспекти комп’ютерної революції.
    
20. Моральна відповідальність вченого.
    

10. Методи контролю

Навчальна дисципліна “Філософські проблеми природознавства” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів.

1 модуль проводиться на 8 тижні ІХ семестру

2 модуль – 16 тижні ІХ семестру

Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, іспит.


11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточний контроль:

Усна відповідь – 3–5 балів

Доповнення – 1–3 бали

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів /одна в семестр/


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

• максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить за поточну успішність і модульні роботи – 50 балів, на іспиті – 50 балів;
  
• при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.
  

Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
		Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку		Залік
А	90 – 100	5	Відмінно	Зараховано
В	81–89	4	Дуже добре
С	71–80		Добре
D	61–70	3	Задовільно
Е	51-60		Достатньо

12. Методичне забезпечення

1. Авторський курс лекцій (електронний варіант)

2. Оригінальні тексти (електронний варіант).

3. Програма та плани семінарських занять (електронний варіант).

4. Питання до іспиту (електронний варіант).


13. Рекомендована література

Базова

1. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. М., 1998. 343 с.
   
2. Аршинов В. Синергетика как феномен постнеклассической науки. М.:, 1999.
   
3. Башляр Г. Новый рационализм. М.: Прогресс, 1987. 376 с.
   
4. Буданов В. О методологии синергетики // Вопросы философии, 2006. №5. С. 79–94.
   
5. Вартофский М. Эвристическая роль метафизики в науке // В кн.: Структура и развитие науки. М., 1978.
   
6. Вернадский В. Философские мысли натуралиста. М., 1988.
   
7. Гейзенберг В. Физика и философия. М., 1989.
   
8. Горкгаймер М. Критика інструментального розуму. К., 2006. 282 с.
   
9. Добронравова И. Синергетика: становление нелинейного мышления. К.: Лыбидь, 1990.
   
10. Дубинин Н. История и трагедия советской генетики. М.: Наука, 1992. 375 с.
    
11. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучных форм знания. М., 1990.
    
12. Канке В. Основные философские направления и концепции науки: Итоги ХХ столетия. М., 2000.
    
13. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в филос. науки. М.: Прогресс, 1971. 388 с.
    
14. Койре А. Очерки истории философской мысли. М., 1985. 286 с.
    
15. Кун Т. Структура наукових революцій. К.: Port-Royal: Академ-Прес, 2001. 226 с.
    
16. Лакатос И. Методология исследовательских программ. М., 2003.
    
17. Ламсден Ч. Нуждается ли культура в генах? // Эволюция, культура, познание. М.: ИФРАН, 1996. С. 128–137.
    
18. Ласло Э. Основания трансдисциплинарной единой теории // Вопросы философии, 1997. № 3.
    
19. Лукьянец В. Философские основания математического познания. К., 1980.
    
20. Лук’янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ сторіччя // Філософська думка, 2006. №3. С.3–25.
    
21. Методология биологии: новые идеи. М., 2001.
    
22. Ніколенко А.Ще раз про антропний принцип // Філософська думка, 2007. №3. С.138–142.
    
23. Планк М. Физики в борьбе за мировоззрение.
    
24. Поппер К. Квантовая теория и раскол в физике. СПб., 1998.
    
25. Поттер В. Биоэтика – мост в бдущее. К. Изд. Вадим Карпенко, 2002. 216 с.
    
26. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант. К решению парадокса времени. М., 1994.
    
27. Псевдонаучное знание в современной культуре: Материалы “круглого стола” // Вопросы философии, 2001. № 6.
    
28. Рейхенбах Г. Философия пространства и времени. М., 2002.
    
29. Рузавин Г. Математизация научного знания. М., 1984.
    
30. Рьюз М. Философия биологии. М.: Прогресс, 1977.
    
31. Сидоренко Л. Сучасна екологія: наукові, етичні та філософські ракурси. К.: Парапан, 2002. 152 с.
    
32. Синергетическая парадигма. М., 2002.
    
33. Фалько В. Философия виртуальности. М., 2000.
    
34. Фейрабенд П. Избранные труды по методологии науки. М.: Прогресс. 544 с.
    
35. Фукуяма Ф. Наше постлюдське майбутнє і наслідки біотехнологічної революції?
    
36. Хабермас Ю. Будуще человеческой природы. На пути к либеральной евгенике // Весь мир, 2002.
    
37. Хайек Ф. Контрреволюция науки. Этюды о злоупотреблении разумом. М., 2003.
    
38. Хесле В. Философия и экология. – М., 1994.
    
39. Хен Ю. Теория и практика усовершенствования человеческой породы // Вопросы философии, 2006. №5. С. 123–136.
    
40. Хокинг С. Наука в следующем тысячелетии (Лекція, прочитання в Белом доме) // Наука и релігія, 1998. №2.
    
41. Хорган Дж. Конец науки. СПб., 2001.
    

Допоміжна

1. Азерников В. Физика: Великие открытия. М., 2000.
   
2. Аксенов Г. К истории понятия дления и относительности //Вопросы философии, 2007. №2. С. 107–117.
   
3. Алексеева И. Человеческое знание и его компьютерный образ. М., 1993.
   
4. Аналитическая философия: становление и развитие. М., 1998. – 563 с.
   
5. Арнольд В. Что такое математика? М., 2002.
   
6. Баккал Дж. Нейтринная физика. М., 1993.
   
7. Барсков А. Научный метод: возможности и иллюзии. М.: , 1994.
   
8. Бор Н. Атомная физика и человеческое познание. М., 1961.
   
9. Борн М. Размышления и воспоминания физика. М., 1977.
   
10. Бунге М. Причинность. Место принципа причинности в современной науке. М., 1962.
    
11. Великие мыслители о великих вопросах: Современная западная философия. М., 2002.
    
12. Вернадский В. О науке. Т.1. Научное знание. Научное творчество. Научная мысль. Дубна, 1997.
    
13. Гайденко П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. М., 2000.
    
14. Гинсбург В. О некоторых успехах физики и астрономии за последние три года // Успехи физических наук, 2002. Т. 172. № 2.
    
15. Гейзенберг В. Шаги за горизонт. М., 1987.
    
16. Егоров Д. Если парадигмы несоизмеримы, то почему они все-таки меняются // Вопросы философии, 2006. №5. С. 102–110.
    
17. Зайцев Е. Бесконечность в математике: философские и исторические аспекты // Вопр. филос., 1999. – №1.
    
18. Иванова А., Пухликов В. Методологические проблемы философии науки (историко-философский аспект). М.: Компания Спутник+, 2008. - 419 с.
    
19. Ильин В. История физики. М., 2003.
    
20. Концепция виртуальных миров и научное познание. СПб., 1999.
    
21. Кузнєцов В. Українська аналітика науки: спроба мета аналізу // Філософська думка, 2008. №2. С.15–50.
    
22. Лекур Д. Техника и жизнь: человек и постчеловек. Париж, Изд-во PUF, 2002.
    
23. Лешкевич Т. Философия науки: традиции и новации. М.: , 2001.
    
24. Математизация современной науки: предпосылки, проблемы, перспективы. М., 1986.
    
25. Математические события ХХ века. М., 2003.
    
26. Минкин А. Парадигмы, исследовательские программы и ядро раздела науки в физике // Вопросы философии, 2006. №6. С. 89–104.
    
27. Наука в зеркале ХХ века. М., 1992.
    
28. Наука: возможности и границы. М., 2003.
    
29. Новые идеи в методологии биологических исследований. М., 2000.
    
30. Пайс А. Гении науки. Ижевск, 2002.
    
31. Паркер Б. Мечта Эйнштейна. В поисках единой теории строения Вселенной. СПб., 2000.
    
32. Планк М. Понятие причины в физике.
    
33. Планк М. О сущности свободы воли.
    
34. Порус В. Является ли наука самоорганизующейся системой // // Вопросы философии, 2006. №1. С. 95–108.
    
35. Семенов В. Наука и религия: взаимоотношения, противоборство, перспективы // Вопросы философии, 2006. №6. С. 73–88.
    
36. Степин В.Наука и псевдонаука в культуре техногенной цивилизации / В кн.: Судьбы естествознания: современные дискуссии. М., 2000.
    
37. Степин В. Теоретическое знание. М., 2000.
    
38. Федосин С. Современные проблемы физики. В поисках новых принципов. М., 2002.
    
39. Философия естествознания: ретроспективный взгляд.  М.:, 2000.
    
40. Эфроимсон В. Предпосылки гениальности // Человек, 1997. № 2; 1998. № 1.
    

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 ___ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________2009 р.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Філософські проблеми природознавства

(шифр і назва навчальної дисципліни)


напряму підготовки 0301 – філософія

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності 7.030.101

(шифр і назва спеціальності (тей)


Спеціалізації: спеціалісти

(назва спеціалізації)


філософського факультету

(назва інституту, факультету, відділення)

Форма навчання

Курс

Семестр

Загаль-ний обсяг (год.)

Всього аудит. (год.)

у тому числі (год.):

Самос- тійна робота (год.)

Контрольні (модульні) роботи (шт.)

Розрахунково-графічні роботи (шт)

Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік (сем.)

Екзамен (сем.)

Лекції

Лабораторні

Прак тичні

Денна

V

IX

108

54

36

18

54

2

усно

Робоча програма складена на основі: освітньо-професійної програми ГСВО

напряму 0301– філософія

(шифр, назва)

варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності 7.030.101.

(шифр, назва)

Робоча програма складена Рижак Людмилою Віталіївною, доцентом, кандидатом філософських наук

(вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) прграми)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії) ________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________2009 р.


Завідувач кафедрою філософії


_______________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 2009 р.


Схвалено методичною комісією напряму 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________2009 р.


“_____”________________2090 р. Голова _______________( Мельник В.П.)

(підпис) (прізвище та ініціали)


1. РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів	Зміст умінь, що забезпечується
ЗМ1	Працювати з філософською літературою (книгами, словниками, Інтернет-джерелами); логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку.
ЗМ1	Застосовувати філософську методологію до розуміння сучасного стану природничо- наукового знання.
ЗМ2	Аргументувати значення парадигм розвитку науки для цивілізаційного поступу України.
ЗМ2	Аналізувати етичні проблеми, пов’язані з роллю науки в сучасному суспільстві.
ЗМ2	Критично мислити, утверджувати моральну відповідальність вченого за результати досліджень.

2. 
   ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ
   

2.1. Лекційний курс

Шифр змісто-вого модуля	Назва змістового модуля	Кількість ауд. годин
ЗМ1	Філософсько-методологічні засади природничого знання: парадигми розвитку	27
ЗМ2	Філософські проблеми природознавства ХХ ст.	27

2.5. Самостійна робота студента:

(денна форма навчання)

Підготовка до семінарських занять, опрацювання теми та оригінальних текстів до теми, підготовка словника термінів до теми, підготовка рефератів та есеїв.

2. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
   

1. Авторський курс лекцій (електронний варіант)

2. Оригінальні тексти (електронний варіант).

3. Програма та плани семінарських занять (електронний варіант).

4. Питання до іспиту (електронний варіант).

2. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ
   

Оцінка “відмінно” виставляється за повні, систематичні, логічно викладені знання. Студент повинен розуміти суть філософської парадигми кожної історичної епохи, місце в ній конкретних представників філософської думки, коло їх ідей і суть їх внеску в розвиток філософії. Він повинен володіти категоріальним апаратом, навичками логічного доведення, мати власну позицію по суті поставлених питань.

Оцінка “добре” передбачає, що, в цілому володіючи матеріалом, студент допускає незначні неточності та окремі помилки, виклад недостатньо систематизований, розуміння суті понять та категорій не завжди чітке.

Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який має суттєві недоліки у викладі навчального матеріалу, має прогалини у знаннях, потребує навідних питань і не може самостійно побудувати логіку відповіді. Разом з тим оцінка “задовільно” передбачає засвоєння вузлових питань, розуміння суті основних проблем курсу.

Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не розуміє суті поставлених питань, не має знань основних проблем та понять курсу філософії, не орієнтується в змістові основних епох розвитку філософської думки.

2. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ
   

1. Письмові бліц-контрольні роботи на лекцыях стосовно знання категоріального апарату теми.
   
2. Презентація реферату абоесею.
   
3. Написання трьох модульних робіт.
   
4. Колоквіум з оригінальних текстів.
   
5. Іспит (усно).
   

Автор _____________________ ( Рижак Л.В.)

(підпис) (прізвище та ініціали)