Робоча навчальна програма дисципліни для студентів Ікурсу напряму 040103 геологія Затверджено

Вид материала

Содержание

Метою і завданням навчальної дисципліни
Предмет навчальної дисципліни
Вимоги до знань та вмінь
Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.
Система контролю знань та умови складання іспиту.
Завданням поточного контролю
Завдання підсумкового контролю
Змістовий модуль 1. Українські землі від найдавніших часів до ХХ століття
Критерії оцінювання роботи студента на семінарському занятті
Модульний контроль
Критерії оцінювання ПМК у вигляді контрольної роботи (оцінюється в
Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
Критерії оцінок з окремих екзаменаційних завдань
Сума балів
Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять
Українські землі від найдавніших часів до ХХ століття
Всього з1 модуля
Всього з 2 модуля
Вступ до курсу „Історія України”
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
...
Полное содержание

Подобный материал:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

історичний факультет

кафедра української історії

та етнополітики

Укладачі: доц. Горбань Т.Ю., проф. Коцур А.П.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів І курсу напряму 6.040103 – геологія

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №

від «7» травня 2007 р.

Зав. кафедри

проф. Коцур А.П.

Декан факультету

проф. Колесник В.Ф.

Декан

факультету

проф.

КИЇВ-2007

ВСТУП

Дисципліна «Історія України» є нормативною дисципліною для напряму 6.040103 – "Геологія", що читається у І семестрі. в обсязі 108 годин, з них 36 годин лекцій, 18 годин семінарських занять і 54 годин самостійної роботи. Закінчується іспитом в І семестрі. За умови успішного опанування дисципліни студенту присвоюється 3 кредити ECTS.

Метою і завданням навчальної дисципліни „Історія України” є дати студентам достовірні наукові знання про минуле і сучасне України, специфіку й етапи її історичного розвитку, створити тверду основу для виховання в них кращих патріотичних почуттів, національної та громадянської гідності.

Головним завданням курсу «Історія України» є формування вмінь студентів системно й історично аналізувати основні етапи розвитку України, досліджувати економічні, соціальні, політичні і культурні явища і процеси, що відбувалися на її території впродовж століть, навчання роботі з науковою літературою і комплексом джерел з історії України. Програма курсу орієнтована на вивчення вітчизняної історії в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

У курсі «Історія України» передбачається забезпечити три рівні знання: морфологічний (факт), семантичний (зміст факту), прагматичний (оцінка історіографічна і власна студента).

Предмет навчальної дисципліни «Історія України» включає вивчення історичної діяльності українського народу та його предків від найдавніших часів до сьогодення, сукупності подій, явищ, фактів минулого, які дають науково обґрунтовані уявлення про головні тенденції становлення та розвитку людини, суспільства, держави. При цьому основна увага приділяється вивченню політичного, державотворчого та соціально-економічного аспектів діяльності українського народу.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати: які процеси, події, явища відбувалися та українських землях упродовж основних етапів розвитку України, їх обумовленість, причинно-наслідковий контекст, зокрема орієнтуватися у перебігу економічних, соціальних, політичних і культурних явищ і процесів, що відбувалися на території України впродовж століть в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.

Студент повинен вміти: вільно володіти матеріалом з курсу історій України; розкривати суть будь-якого питання з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять; не лише викладати фактичний матеріал, а й здійснювати його аналіз; обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми вітчизняної історії; працювати з літературою та джерелами з історії України.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр геології". Знання отримані студентами в рамках даної навчальної дисципліни в подальшому будуть використані при вивченні окремих тем таких навчальних дисциплін як "Філософія", "Релігієзнавство", "Політологія", "Соціологія".

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна «Історія України» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи — реферати) і підсумковий контроль (письмовий іспит). Оцінювання на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовому модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них поточний модульний контроль 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).

Змістовий модуль 1. Українські землі від найдавніших часів до ХХ століття			Змістовий модуль 2. Україна у ХХ ст.: суспільно-політичні трансформації			Екзамен
30 залікових балів (максимум)			30 залікових балів (максимум)			40 балів (максимум)
Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль	Семінарські заняття	Самостійна робота	Модульний контроль
15 (максимум)	10 (максимум)	5 (максимум)	15 (максимум)	10 (максимум)	5 (максимум)

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

Схема переведення звичайних балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

5-бальна система оцінювання на семінарських заняттях з одного змістового модуля	Залікові бали
4,9-5,0	15
4,7-4,8	14
4,5-4,6	13
4,3-4,4	12
4,1-4,2	11
3,9-4,0	10
3,7-3,8	9
3,5-3,6	8
3,3-3,4	7
3,1-3,2	6
2,9-3,0	5
2,7-2,8	4
2,5-2,6	3
Середній бал, менший за 2,5, у залікові бали не переводиться

Критерії оцінювання роботи студента на семінарському занятті:

Конспект джерел до семінарських занять -1 бал.

Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю
(в залежності від змісту) -1-5 балів.

Доповнення -1-3 бали.

Участь у дискусії - 1-3 бали.

Підведення підсумку -1-2 бали.

Письмова самостійна робота -1-5 балів.

Експрес-контроль:

повна відповідь - 2 бали;
неповна відповідь - 1 бал;
незадовільна відповідь - 0 балів

Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо); аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу "Історія України" в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль №1), тестування (змістовий модуль №2).

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів.

Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів;
обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;
тема розкрита неповно - 5-6 балів;
реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;
розкритий лише окремий аспект -1-2 бали
реферат не зарахований - 0 балів

Тестування

На тестування виноситься 20 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.

Модульний контроль

По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі.

ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів.

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується.

Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовий модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК.

Критерії оцінювання ПМК у вигляді контрольної роботи (оцінюється в

діапазоні від 0 до 5 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів;

б) повна коротка відповідь - 4 бали;

в) неповна відповідь - 2-3 бали;

г) незадовільна чи повністю відсутня відповідь - 0-1 балів.

Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

Екзаменаційний білет з курсу «Історія України» містить 3 питання: 2 питання підвищеної складності, які оцінюються у діапазоні від 1 до 15 балів, і 1 питання середньої складності, яке оцінюється в діапазоні від 1 до 10 балів.

Критерії оцінок з окремих екзаменаційних завдань:

Питання підвищеної складності

глибоке, теоретично обґрунтоване, фактологічно наповнене розкриття питання – 15 балів;
розкриття питання з фактологічною аргументацією – 10 балів;
лаконічне розкриття питання – 5 балів;
неповне розкриття питання – 5 балів;
відсутність відповіді з питань – 0 балів.

Питання середньої складності

глибоке, фактологічно наповнене розкриття питання – 10 балів;
неповне розкриття питання – 5 балів;
відсутність відповіді з питання – 0 балів.

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету, добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, набраних студентом за результатами поточного контролю.

1-ше, 2-ге питання підвищеної складності: 15+15=30 балів (максимум);

3-тє питання середньої складності: 10 балів (максимум);

Всього – 40 балів (максимум).

До заліково-екзаменаційної відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну шкалу і виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента).

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Відмінно
82-89	Добре
75-81	Добре
67-74	Задовільно
60-66	Задовільно
35-59	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
1-34	Незадовільно (з обов'язковим повторним курсом)

Повторне складання іспиту допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ те-ми	Назва теми	Кількість годин
		Лекції	Семінари	Самостійна робота
1	Вступ	2	1
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Українські землі від найдавніших часів до ХХ століття
2	Тема 1. Українські землі в доісторичний період	2	1	3
3	Тема 2. Східнослов’янська держава Київська Русь	4	2	3
4	Тема 3. Українські землі у складі Литви, Польщі та Речі Посполитої	2	1	3
5	Тема 4. Виникнення козацтва	2	1	3
6	Тема 5. Доба національно-визвольної війни та козацько-гетьманської держави (1648 - кінець XVIII ст.)	4	2	3
7	Тема 6. Україна в складі Російської та Австрійської імперій	4	1	3
Модульна контрольна робота 1			1
Всього з1 модуля		20	10	18
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Україна у ХХ ст.: суспільно-політичні трансформації
8	Тема 7. Визвольно-революційна боротьба в Україні: 1917 – 1920 роки	4	2	4
9	Тема 8. Міжвоєнний період в українській історії (1921-1939рр.)	4	2	4
10	Тема 9. Україна в роки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн (1939-1945 рр.)	2	1	3
11	Тема 10. Українська РСР у 1945-1991 рр.	4	1	4
12	Тема 11. Розбудова незалежної України	2	1	3
Модульна контрольна робота 2			1
Всього з 2 модуля		16	8	18
В с ь о г о з а с е м е с т р		36	18	36

Загальний обсяг 108 год., в тому числі:

Лекції – 36 год.

Семінари – 18 год.

Самостійна робота – 54 год.

Вступ до курсу „Історія України”

Історія України як навчальний предмет. Основні методологічні принципи історичного пізнання. Концепції періодизації української історії.

Джерела вивчення історії України, сучасна історіографія, навчальної літератури. Етнополітичний контекст української історії.

Семінарське заняття 1.

1. Історія України як наука: предмет, методологія, джерела вивчення. Історична хронологія.

2. Основоположні принципи історичного пізнання.

3. Етнополітичний контекст історії України.

Змістовий модуль 1.

Українські землі від найдавніших часів до ХХ століття

Тема 1. Українські землі в доісторичний період

Доісторичний період. Археологічна періодизація історії України.

Концепції етногенезу українців. Характеристика основних етапів етнічної історії українського народу: трипільський, кіммерійський, скіфо-сарматський, понтійський, слов'янський.

Грецька колонізація Північного Причорномор'я.

Семінарське заняття 2.

1. Археологічна періодизація. Еволюція людини і людського суспільства.

2. Початки українського етногенезу. Трипільські племена та їх сусіди.

3. Скіфсько-сарматський період давньої історії України.

4. Грецька колонізація Північного Причорномор'я. Державно-політичний устрій міст-держав, стосунки зі скіфами. Побут, культура, вірування населення.

Завдання для самостійної роботи (3 год.):

1. Антична колонізація Північного Причорномор’я.

2. Вітчизняна передісторія: українські землі в зарубіжних описах.

3. “Український Степ – “прохідний двір” європейської історії” (В. Липинський).

Тема 2. Східнослов’янська держава Київська Русь

Формування Київської держави та основні етапи її історії. Політичний устрій, соціально-економічний розвиток Київської Русі. Утвердження християнства в Київській Русі, його роль у державотворчому процесі. Зовнішньополітичні орієнтації Русі. Культура Київської Русі.

Галицько-Волинська держава. Особливості політичного й економічного розвитку. Данило Галицький.

Семінарське заняття 3.

1. Етносоціальний розвиток слов’ян у Східній Європі в І-ІХ ст. Перші писемні згадки про слов’ян. Основні концепції походження слов’ян. Східнослов’янські племена і державно-племінні союзи на українських землях.

2. Дохристиянська Київська Русь: економіка, соціально-політичний устрій, зовнішня політика.

3. Правління Володимира Великого. Утвердження християнства в Київській Русі і його роль в етнополітичній та етнокультурній консолідації суспільства.

Завдання для самостійної роботи (1,5 год.):

1. Походження слов’ян. Проблема слов’янської прабатьківщини.

2. Перші державні утворення на українських землях.

3. Версії про заснування Київської Русі.

4. Походження назв „Русь”, „Україна”.

5. Реформи в Київській Русі, їх значення в розвитку держави.

6. Збірник права „Руська правда”: причини прийняття, значення та подальша доля.

7. Історичні постаті: Ольга, Святослав Завойовник, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

Семінарське заняття 4.

1. Київська Русь після прийняття християнства: економіка, соціально-політичний устрій, зовнішня політика.

2. Київська Русь в умовах політичної роздробленості. Боротьба з кочовиками. Монголо-татарська навала.

3. Галицько-Волинське князівство: територія, населення, соціально-економічний розвиток, політичний устрій, зовнішня політика і культура.

Завдання для самостійної роботи (1,5 год.):

Міжнародні зв’язки Київської Русі.
Боротьба руських князів з кочовиками.
Суспільно-політичний розвиток Галицько-Волинського князівства.
Історичні постаті: Данило Галицький, Іларіон, Нестор Літописець.

Тема 3. Українські землі у складі Литви, Польщі та Речі Посполитої

Боротьба за територіальну спадщину Київської Русі. Інкорпорація Литвою українських земель. Еволюція литовсько-руських стосунків.

Наступ Польщі на українські землі. Політичне життя й соціально-економічний розвиток українських земель. Посилення польської експансії. Люблінська унія (1569 р.), її наслідки для українського народу.

Етнокультурні процеси на українських землях. Берестейська унія (1596 р.): причини, суть, наслідки.

Семінарське заняття 5.

1.Боротьба за територіальну спадщину Київської Русі. Литовсько-Руська держава та її еволюція.

2. Польсько-литовські унії та їхні наслідки для українського народу. Посилення польської експансії на українські землі.

3. Національно-релігійний та культурний рух в Україні XVI – початку XVII ст. Берестейська церковна унія.

Завдання для самостійної роботи (3 год.):

Створення Кримського ханства і його стосунки з Україною.
Державно-політична еволюція Московського князівства в ХV ст.
Релігійне життя в Україні (ХІV-ХV cт.).
Міста і магдебурзьке право в Україні.
Діяльність братств в українських землях.
Державний та соціальний устрій Речі Посполитої.
Історичні постаті: Іван Вишенський, Василь-Костянтин Острозький, Петро Могила.

Тема 4. Виникнення козацтва

Зародження та еволюція українського козацтва. Запорізька Січ - ядро формування власної держави. Устрій Січі. Суспільно-політична організація українського козацтва. Створення реєстрового козацького війська.

Суспільний рух кінця XVI – 30-х рр. XVII ст. Козацько-селянські повстання та їх наслідки.

Семінарське заняття 6.

Причини появи і час виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі.
Адміністративно-політичний устрій, економіка та військова організація. Реєстрові та нереєстрові козаки.
Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.

Завдання для самостійної роботи (3 год.):

Звичаї та побут українського козацтва.
Князь Дмитро Вишневецький – засновник Запорозької Січі.
Козацька республіка. Питання державності українського народу.
Культура українського козацтва.
Історичні постаті: Северин Наливайко, Петро Сагайдачний.

Тема 5. Доба національно-визвольної війни та козацько-гетьманської держави (1648 - кінець ХVІІІ ст.)

Причини, характер, рушійні сили, основні етапи війни. Утворення козацько-гетьманської держави, її політичний устрій, соціальна структура. Укладення переяславо-московського договору, його умови, політико-правове значення та наслідки для українського народу.

Період Руїни: причини, суть, наслідки. Україна в роки Північної війни. Гетьманування І.Мазепи. Гетьманщина під управлінням спадкоємців Петра І. Завершення ліквідації української автономії Катериною ІІ. Інкорпорація Російською імперією Гетьманщини.

Семінарське заняття 7.

1. Причини, характер, рушійні сили національно-визвольної війни проти Польщі середини XVII ст. Бойові дії 1648-1649 рр.

2. Козацько-гетьманська держава середини XVII ст. Соціальна структура, політичний устрій, економіка, адміністративно-територіальний поділ.

3. Продовження війни в 1650-1657 рр. Переяславська угода: умови, політико-правове значення та наслідки для українського народу. Оцінка в історіографії.

Завдання для самостійної роботи (1,5 год.):

1. Історична постать: Богдан Хмельницький.

2. Воєнне мистецтво Б.Хмельницького та його сподвижників.

3. Зовнішньополітичні пріоритети Української держави Б. Хмельницького.

4. Європейський контекст боротьби українського народу за соціальне і національне визволення (XVII ст.).

Семінарське заняття 8.

1. Період Руїни: причини, суть, наслідки. П.Дорошенко.

2. Гетьманування І.Мазепи. Боротьба за незалежність України в умовах Північної війни.

3. Інкорпорація Росією Української держави.

Завдання для самостійної роботи (1,5 год.):

1. Історична постать: І.Мазепа.

2. Конституція і Вивід прав України Пилипа Орлика.

3. Кирило Розумовський – останній гетьман України.

4. Ліквідація Запорозької Січі і подальша доля козацтва.

Тема 6. Україна в складі Російської та Австрійської імперій

Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці XVIII століття та їх наслідки для українців. Початок українського національного відродження. Реформи в Австрійській та Російській імперіях і їх наслідки для соціально-економічного розвитку українських земель.

Культурно-освітній етап українського національного відродження. Суспільно-політичне життя в Україні 60-90 рр. Утворення та діяльність українських політичних партій. Україна напередодні та під час революції 1905 –1907 рр. Столипінська аграрна реформа. Україна в роки Першої світової війни.

Семінарське заняття 9.

Геополітичні зміни у Східній Європі наприкінці XVIII століття та їх наслідки для українського народу. Автономістський рух та включення Гетьманщини до складу Російської імперії.
Українське національне Відродження (кінець XVIII – середина XІX ст.): причини, суть, етапи.
Реформи в Австрійській та Російській імперіях в ХІХ ст. і їх значення для українських земель.

Завдання для самостійної роботи (1,5 год.):

1. Повстання в Україні: Гайдамаччина. Коліївщина. Опришківський рух.

2. „Енеїда” Івана Котляревського – український ментальний світ на рубежі XVIII та XIX ст.

3. Роль „малоросійського дворянства” в обороні національних і станових інтересів.

4. Діяльність малоросійського військового губернатора Миколи Рєпніна-Волконського на Лівобережній Україні.

5. Політика російського уряду та українсько-польські відносини на Правобережній Україні у першій половині ХІХ ст.

Семінарське заняття 10.

1. Український національний рух середини ХІХ – поч. ХХ ст. та його політизація.

2. Політична та соціально-економічна ситуація в Україні напередодні та під час революції 1905 – 1907 рр. Столипінська аграрна реформа та її наслідки.

3. Україна та українці в Першій світовій війні.

Завдання для самостійної роботи (1,5 год.):

1. Українські військові формування в роки Першої світової війни.

2. Переселенський рух та еміграція українців.

3. Історичні постаті: М. Драгоманов, І. Франко, М. Міхновський.

Джерела та література до змістового модуля 1

Опубліковані документи

Історія Києва: від княжої доби до сучасності. Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / За заг. ред. В.Ф.Колесника, А.П.Коцура, Н.В.Терес. – К., 2005.
Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Укл. В.Ю.Король. – К., 2002.
Історія України: Хрестоматія: У 2-х ч. – Вид. 2-е / Упор.: С.М.Клапчук (кер.), В.І.Білик, Ю.А.Горбань та ін. – К., 1996.
Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Докум. і матер. Довідник. У 2-х ч. / За ред. В.Ф.Панібудьласки. – К., 1997.

Основна література

Бойко О.Д. Історія України. – К., 2005
Історія України / Керівник авт. кол. Ю.Зайцев. - Львів, 1996.
Історія України: Навч. посібник / Керівник авт. кол. С.В.Кульчицький. - К., 1997.
Історія України: нове бачення: У 2-х т. - К., 1995-1996.
Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття. – Харків, 2001.
Литвин В.М., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України: Навч. посібник. – К., 2002.
Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.: Навч. посібник. - К., 1997.

Додаткова література

Брайчевський М. Конспект історії України, – К., 1993.
Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1993.
Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1990-2000.
Довідник з історії України (А-Я) / За заг. ред. Р.Шуста. – К., 2001.
Дорошенко Д.І. Нарис історії України. – Львів, 1991.
Коцур В.П., Коцур А.П. Україна: історичні події та факти. – Переяслав-Хмельницький, 2005.
Крип'якевич І.П. Історія України. – Львів, 1990.
Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992.

Повний список літератури наводиться у навчальній програмі з курсу.

Змістовий модуль 2.

Україна у ХХ ст.: суспільно-політичні трансформації

Тема 7. Визвольно-революційна боротьба в Україні: 1917 – 1920 роки

Утворення і діяльність УЦР, її соціальна база і політична мета. Універсали УЦР. Брестський мирний договір. Українська гетьманська держава. Директорія УНР. Основні засади внутрішньої і зовнішньої політики. Західноукраїнські землі.: проголошення ЗУНР, боротьба проти польської експансії. Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919р.

Утвердження радянської влади в Україні, політика "воєнного комунізму". Радянсько-польська війна. Підсумки і уроки української революції 1917-1920 рр.

Семінарське заняття 11.

1. Піднесення національно-визвольного руху в Україні. І-ІV Універсали УЦР. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради.

2. Українська держава. Соціально-економічна платформа уряду П. Скоропадського.

3. Директорія в Україні. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Взаємовідносини УНР і ЗУНР.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Історичні постаті: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, П. Скоропадський .

2. Національні меншини в політиці урядів України.

3. Культурно-освітня політика Центральної Ради, Гетьманату, Директорії.

Семінарське заняття 12.

Встановлення радянської влади в Україні. Воєнний комунізм. Створення УРСР.
Радянсько-польська війна. Новий поділ українських земель.
Історичні уроки боротьби за українську державність у 1917–1920 рр.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

1. Питання українських земель на Паризькій мирній конференції.

2. Селянські рухи в Україні 1918 – 1920 рр.

3. Політичні партії України на завершальному етапі громадянської війни.

4. Церковне життя в Україні 1917 – 1920 рр.

Тема 8. Міжвоєнний період в українській історії (1921 – 1939 рр.)

Завершення повоєнного поділу України. Політико-правовий статус УРСР в складі СРСР. Соціально-економічні перетворення в УРСР на основі непу: суть та наслідки. Українізація, національно-культурне відродження 20-х рр.

Політика "соціалістичного штурму": форсована індустріалізація, колективізація, особливості їх проведення в Україні. Голодомор 1932-1933 рр. Утвердження тоталітарного режиму.

Політико-правовий статус та економічне життя українців у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Націоналізм як суспільно-політичне явище української історії міжвоєнного періоду.

Семінарське заняття 13.

Новий поділ українських земель на початку 1920-х років. Утворення СРСР.
Нова економічна політика.
Українське національно-культурне відродження 1920-х років.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Українська радянська державність в координатах більшовицької моделі багатонаціональної держави.
Національні меншини в УРСР 20-х – 30-х років: етнополітичні та етнокультурні аспекти.
Українізація 20-х – початку 30-х років: обумовленість, суть та наслідки.
Українська діаспора в міжвоєнний період.

Семінарське заняття 14.

Більшовицька модернізація України та її наслідки. Голодомор 1932 – 1933 рр.
Масові репресії.
Західноукраїнські землі під владою Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Націоналізм як суспільно-політичне явище української історії.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Голодомор 1932-1933 рр.: причини та наслідки.
“Розстріляне відродження”.
Утвердження тоталітарного режиму в СРСР.
Український націонал-комунізм.
Український інтегральний націоналізм: теорія і практика.

Тема 9. Україна в роки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн (1939-1945 рр.)

Українське питання напередодні і в початковий період війни. Включення до складу УРСР західноукраїнських земель.

Напад Німеччини на СРСР, оборонні бої. Фашистська окупація України. "Новий порядок". Радянські партизани та ОУН-УПА в роки війни.

Звільнення України, початок відбудови економіки. Українська РСР на міжнародній арені. Підсумки й уроки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.

Семінарське заняття 15.

Українське питання напередодні війни. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.
Напад Німеччини на СРСР. Оборонні бої в Україні. Окупаційний режим.
Всенародна боротьба проти фашистських загарбників. Діяльність радянських партизан та УПА.
Визволення України і завершення об’єднання її земель. Основні підсумки та уроки війни.

Завдання для самостійної роботи (3 год.):

Радянсько-німецький договір про ненапад від 1939 р.: погляд через роки.
Оборона Києва: героїзм і трагедія.
ОУН-УПА – невід’ємна частина руху Опору в Україні.
Київський університет в роки Другої світової війни.

Тема 10. Українська РСР у 1945-1991 рр.

Україна в системі міжнародних відносин. Возз'єднання українських земель Відбудова економіки республіки. Політико-ідеологічна реакція. Західноукраїнські землі у повоєнний період.

Хрущовська "відлига". Непослідовність лібералізації суспільно-політичного життя. Дисидентство. Наростання реакційних тенденцій у суспільно-політичному житті республіки та кризових явищ у економіці.

М.Горбачов. Зростання суспільно-політичної активності населення України. Розпад СРСР. Прийняття Акту проголошення незалежності України.

Семінарське заняття 16.

Україна в системі міжнародних відносин післявоєнного періоду.
Відбудова народного господарства.
Відновлення сталінізму в Україні.
Західна Україна: суперечливий характер суспільно – політичного розвитку. Військове протистояння у суспільстві.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Голод в Україні 1946-1947 рр.
Розвиток наукових знань в Україні у другій половині ХХ століття (відповідно профілю факультету).
Відбудова і соціально-економічний розвиток Києва у другій половині 1940 – 1960-х роках.

Семінарське заняття 17.

Доба постсталінізму: зміни в системі політичної влади.
Опозиційних рух. Етнонаціональні та релігійні проблеми в Україні .
Соціально-економічна політика і практика другої половини 1950 - 1980-х років.
„Перебудова” і початок суверенізації України. Розпад СРСР.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Світовий науково-технічний прогрес та його вплив на розвиток науки і техніки в Україні.
Видатні вчені України: О.Патон, М. Боголюбов, В.Глушков.
Космічні програми СРСР і участь України в освоєнні космосу. Видатні конструктори авіаційної та космічної техніки: С.Корольов, М. Янгель, О.Антонов.
Чорнобильська катастрофа та її наслідки.

Тема 11. Розбудова незалежної України

Передумови проголошення незалежності. Всеукраїнський референдум 1991 р. Проголошення СНД. Розбудова незалежної української держави. Структура законодавчої та виконавчої влади. Інститут президентства. Проблема унітаризму та федерації в умовах регіональних політичних та економічних відмінностей в Україні. Становлення багатопартійної системи.

Соціально-економічна ситуація в Україні. Сучасний спектр ідейно-політичних орієнтацій щодо спрямованості економічних реформ.

Семінарське заняття 18.

Державотворчий процес в умовах незалежності.
Особливості громадсько-політичного життя українського суспільства.
Економічне реформування: зміст, характер, наслідки.

Завдання для самостійної роботи (3 год.):

Помаранчева революція осені 2004 р.: причини, характер, наслідки.
Етнополітична ситуація в Україні.
Україна і європейський інтеграційний процес.
Основні тенденції розвитку науково-технічних знань на зламі тисячоліть.
Київ – столиця незалежної України.

Джерела та література до змістового модуля 2

Опубліковані документи

Національні відносини в Україні у ХХ ст. Зб. докум. і матер. / Упор.: М.І.Панчук та ін. – К., 1994.
Україна в ХХ столітті (1900 – 2000): Зб. докум. і матер. / Упор.: А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв, В.Ю.Король та ін. – К., 2000.
Хрестоматія з історії України / Упор.: В.І.Червінський, В.Є.Кругляков, В.В.Пилипенко та ін. – К., 1996.

Основна література

Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до XX ст. – К., 1998.
Верстюк В.І., Гарань О.В., Гуржій О.І. та ін. Історія України. – К., 1997.
Історія України: Посібник / За ред. Г.Д.Темка. – К., 2001.
Новітня історія України (1900-2000) / А.Г.Слюсаренко та ін. – К., 2000.
Терещенко Ю.І., Курило В.М. Історія України. – К., 1995.

Додаткова література

Грицак А.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996.
Єфименко О.Я. Історія українського народу. – К., 1992.
Короткий довідник з історії України / І.Ф.Курас, М.О.Багмет, І.І.Федьков та ін. – К., 1994.
Кухта Б. З історії української політичної думки. - К., 1994.
Мала енциклопедія етнодержавознавства / Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. – К., 1996.
Мироненко О.М., Римаренко Ю.І., Усенко І.Б., Чехович В.А. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М.Мироненка. – К., 1997.
Політична історія України / За ред. В.Л.Танцюри. - К., 2001 .
Політична історія України. ХХ століття: У 6-ти т. / Редкол.: І.Ф.Курас (голова) та ін. – К., 2002-2003.

Повний список літератури наводиться у навчальній програмі з курсу.

ТИПОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

І. Виберіть одну правильну відповідь

Неолітична революція – це:

а) перехід до привласнюючих форм господарювання;

б) перехід до відтворюючих форм господарювання;

в) початок використання людиною вогню.

Відповідь: б).

ІІ. Виберіть декількох правильних відповідей

Позначте події, які відбулися до хрещення Русі Володимиром Великим (988 р.):

а) перші походи князя Ігоря на Константинополь;

б) побачила світ “Руська Правда” Ярослава Мудрого;

в) розгром князем Святославом Хозарського каганату;

г)Любецький з’їзд руських князів.

Відповідь: а); в).

ІІІ. Виберіть відповідь „ так” або „ні”

В початковий період литовської експансії на руські землі литовсько-руські стосунки правомірно розглядати під кутом зору пріоритету культури над силою. Так, ні?

Відповідь: так.

ІУ. Впишіть пропущене слово

З усім Військом Запорозьким записався до Київського братства, підтримуючи його матеріально, гетьман _______________ .

Відповідь: Сагайдачний.

V. Встановіть відповідність

Розташуйте події у належній хронологічній послідовності:

а) підписання у Москві березневих статей;

б) Переяславська рада;

в) Зборівський мирний договір;

г) рішення Земського собору прийняти Військо Запорозьке під руку царя Олексія Михайловича.

Відповідь: в); г); б); а).

ТИПОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2

1. Проаналізуйте зміст І – ІV Універсалів Центральної Ради.

2. Назвіть причини переходу до навої економічної політики та розкрийте суть непу.

3. Зробіть порівняльний аналіз становища українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

4. Розкрийте суть „українського питання” в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.

5. Дисидентський рух в Україні та його основні течії.

питання до іспиту з курсу “Історія України”

Передісторія України: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
Трипільська культура на українських землях.
Антична колонізація Північного Причорномор'я.
Стародавні слов'яни. Перші згадки, прабатьківщина та формування державності східних слов’ян.
Русь і кочовий Степ: етапи та особливості відносин.
Основні напрями і форми зовнішньої політики Київської Русі та її наслідки.
Східнослов'янські союзи племен: їх розселення та процес об'єднання навколо Києва.
Перші етноси на території України: Кіммерійці. Скіфи. Сармати.
Велике переселення народів.
Політичний устрій Київської Русі (X - XІІІ ст.).
Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
Утвердження християнства в Київській Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.
Теорії походження Київської Русі.
Галицько-Волинська держава: особливості історичного розвитку.
Входження українських земель до Великого князівства Литовського.
Основні тенденції соціально-економічного, політичного та релігійного життя в українських землях у складі Великого князівства Литовського.
Польсько-Литовські унії та їх наслідки для українського народу.
Берестейська церковна унія: зміст та наслідки.
Виникнення та еволюція українського козацтва (до середини XVII ст.).
Запорозька Січ – суспільно-політичний устрій та військова організація.
Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини XVII ст.
Зовнішня політика гетьмана Б.Хмельницького.
Переяславсько-московській договір: причини, умови та політико-правове значення.
Козацько-гетьманська держава (XVII – поч. XVIII ст.): політико-адміністративний устрій, соціальна структура суспільства.
Руїна: причини, суть, наслідки.
Зовнішньополітичні орієнтації українських гетьманів у період Руїни.
Правобережна Україна та західноукраїнські землі під владою Польщі (друга полов. XVII - XVIII ст.).
Україна в умовах Північної війни. І. Мазепа.
"Бендерська конституція" та "Вивід прав України" П.Орлика: політико- правові новації.
"Українська політика" Петра І.
Ліквідація Запорозької Січі і подальша доля запорозького козацтва.
Національно-культурні процеси в Україні наприкінці XVI – у першій половиш XVII ст.
Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького. Основні етапи та наслідки.
Геополітичні зміни в Східній Європі наприкінці XVIII ст. та їх наслідки для України.
Гетьманщина у складі російської держави та український автономістський рух (кінець XVIII - поч. XIX ст.)
Гетьманщина в середині XVIII ст. Реформи гетьмана Кирила Розумовського.
Гайдамацькі рухи. Коліївщина. (Соціальні та національні аспекти).
Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.
Політика російського самодержавства в царині національно-культурного життя України (XIX ст).
Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у XIX ст. та їх наслідки для українського народу.
Національне відродження у Наддніпрянській Україні в XIX ст.: причини та основні етапи.
Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях в XIX ст.
Феномен Тараса Шевченка в української історії.
Політизація українського громадського й національного руху на рубежі XIX - XX ст. Перші українські політичні партії.
І-ІУ Універсали Центральної Ради: еволюція українського державотворення.
Культурно-освітня робота Центральної Ради й Гетьманського уряду.
Західноукраїнська Народна Республіка. Взаємовідносини між УНР та ЗУНР.
Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення її незалежності.
Внутрішня та зовнішня політика Директорії.
Україна та українці в роки Першої світової війни.
Спроби десталінізації суспільного життя України в умовах хрущовської "відлиги".
ОУН - УПА в роки Другої світової війни та в повоєнний період.
Внесок українського народу в перемогу над фашизмом.
Входження Радянської України до союзної держави СРСР: проблеми політичної правосуб’єктності.
Національно-культурне відродження в Україні 20-х років XX ст.
Зміни політико-економічного курсу в СРСР наприкінці 20-х рр. та їх наслідки для Україні.
Боротьба за українську державність в 1917 - 1920 рр. Уроки та наслідки.
Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика (1917 - 1920 рр.).
Зовнішня політика Центральної Ради. Брест-Литовський мирний договір.
Західноукраїнські землі в 20-і - 30-і роки XX ст.
Колективізація українського села, її особливості, методи здійснення, соціальні та демографічні наслідки.
Причини та наслідки голодомору в Україні (1932 - 1933 рр.).
Возз'єднання українських земель та "радянізація" на західноукраїнських землях (вересень 1939 - червень 1951).
Інтегральний націоналізм як суспільно-політичне явище української історії: теорія та політика. (20 - 30-ті рр. XX ст.)
Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні.
Всенародний рух опору на окупованій території в роки Великої Вітчизняної війни.
Ідеологічний наступ сталінізму на культурно-національну сферу суспільного життя України в повоєнний період.
Українська держава часів гетьманату П.Скоропадського: державно-політичний устрій та соціально-економічна політика.
Завершення нового поділу українських земель на початку 20-х років ХХ ст.
Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни.
Дисидентський рух в Україні 60 - 80-х років XX ст. Гельсінська спілка.
Відбудова і дальший розвиток народного господарства УРСР в повоєнний період (1945 – 1955 рр.).
Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку УРСР в 70 -поч. 80-х рр. ХХ ст.
Україна в умовах демократизації радянського суспільства (1985 – 1991 рр.).
Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (90-і рр. XX ст.).
Основні напрямки зовнішньої політики України після проголошення незалежності.
"Перебудовчий курс" М. Горбачова й Україна.
Конституція України та її історичне значення.

Blog

Робоча навчальна програма дисципліни для студентів Ікурсу напряму 040103 геологія Затверджено

Содержание

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Відмінно

Добре

Задовільно

Назва теми

Кількість годин

Вступ

Українські землі від найдавніших часів до ХХ століття

Модульна контрольна робота 1

Всього з1 модуля

Модульна контрольна робота 2

Всього з 2 модуля

В с ь о г о з а с е м е с т р

Завдання для самостійної роботи (3 год.):

Тема 5. Доба національно-визвольної війни та козацько-гетьманської держави (1648 - кінець ХVІІІ ст.)

Тема 7. Визвольно-революційна боротьба в Україні: 1917 – 1920 роки