Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія, спеціалізація гідрогеологія та геофізика
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 «Геологія» (спеціалізація:, 283.53kb.
- Робоча навчальна програма для студентів напрямку 040103 Геологія, спеціалізації геологія,, 512.28kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 040103 «геологія», 963.64kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія (спеціалізації, 492.71kb.
- Робоча навчальна програма для студентів IV курсу геологічного факультету за напрямом, 1331.58kb.
- Робоча навчальна програма для студентів напрямку 040103 «Геологія» спеціалізацій «Геологія», 491.58kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія (спеціалізації, 522.2kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
- Робоча навчальна програма для студентів ІІ курсу геологічного факультетуі напряму 040103, 329.17kb.
- Робоча навчальна програма для студентів 4 курсу геологічного факультету за спеціалізацією, 208.3kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Геологічний факультет
Кафедра загальної та історичної геології
доцент
Гриценко В.П.
„ІСТОРИЧНА ГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ”
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності – 6.040103 геологія,
спеціалізація гідрогеологія та геофізика
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від„___”______2007 р.
Зав. кафедри
__________В.В.Шевчук
Декан геологічного
факультету ___________Вижва С.А.
КИЇВ – 2007
Робоча навчальна програма з дисципліни «Історична геологія з основами палеонтології».
Укладач: доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук Гриценко Володимир Петрович
Лектор: доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук Гриценко В.П.
Викладачі: кандидат геолого-мінералогічних наук, Крочак М,Д. кандидат геологічних наук Менасова А.Ш.
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 2007 р.
__________________________Гожик А.П.
ВСТУП
Дисципліна “Історична геологія з основами палеонтології” є базовою нормативною дисципліною, при підготовці фахівців за ОКР бакалавр геології, що викладається на ІІ курсі у І-му семестрі в обсязі 252 годин, в тому числі лекції - 72 год., лабораторні – 36 год. , самостійна робота 108 год. Форма підсумкового контролю – іспит.
За умови успішного опанування дисципліни студенту присвоюється 4 кредити ECTS.
Мета і завдання навчальної дисципліни
На цей курс покладено завдання навчити студентів розуміти надто складну науку про походження Землі, її місце у Всесвіті, вплив Всесвіту на розвиток Землі й Природи в їх взаємодії. Разом з цим, курс насичено різноманітним фактичним матеріалом з різних дисциплін, синтез якого дає можливість уявити події геологічного минулого, прослідкувати їх череду на основі встановлення послідовності нагромадження порід, розуміти зв’язки між причинами та наслідками цих подій. Курс дає можливість студентам засвоїти геохронологічну та стратиграфічну шкали, вчить розуміти принципи побудови регіональних та місцевих стратиграфічних схем та різницю між ними. Цей предмет закладає перші відомості про фації та палеогеографію. За якими ознаками відновлюються фізико-географічні умови та палеогеографія земної кулі за різних геологічних епох.
Цей курс несе не тільки суто практичні знання, що необхідні геологу будь-якої спеціалізації, але несе також філософське та світоглядне навантаження. В останні роки з’явилися нові палеонтологічні свідчення появи життя на Землі більше трьох мільярдів років тому, ще за архейського еону, коли поверхня земної кори набула такої температури, яка стала сприятливою для розвитку життя на білковій основі. Дуже важливими є знахідки так званої едіакарської фауни, переважна більшість тварин цієї біоти мала радіальну симетрію, тобто відносяться до порядку Radiata, лише незначна доля цієї фауни мала двобічну симетрію. Вважається, що вже за пізнього докембрію (венду) вже існували прокаріоти (тобто без’ядерні організми: віруси та бактерії) та представники майже всіх типів царства тварин та деякі порядки царства рослин.
Важливими для студента-геолога є уявлення про історію розвитку структур земної кори та біосфери, механізми тектонічних рухів та їх зв’язок з вулканізмом, про головні закономірності розташування родовищ корисних копалин.
Вагомим є також розуміння як визначається вік порід, мінералів, палеонтологічних решток, тобто, що таке відносна та ”абсолютна” геохронологія.
Особливо визначальними для формування певної картини наукового світогляду має палеонтологія, яка являється єдиною наукою, що здатна пояснити появу та еволюцію органічного світу на основі беззаперечних фактів палеонтологічного літопису.
Вивчення історичної геології та знання, якими оволодіють студенти стануть їм в нагоді при засвоєнні інших геологічних наук. Вони являються своєрідною абеткою для геологів, не знаючи яку, годі сподіватися зрозуміти всі наступні дисципліни, тобто є базовими для інших геологічних наук.
В першій частині курсу розглядаються основи палеонтології, що будує історико-геологічного аналізу. В другій частині курсу приділяється увага методам фаціального аналізу як найбільш важливого інструмента пізнання фізико-географічних обстановок минулого. В третій частині викладена геологічна історія Землі, яка записана в геологічних розрізах. На лекціях викладачі розглядають лише найбільш важливі та складні проблеми. Більш прості питання виносяться для самостійного засвоєння.
Наголосимо іще на одній необхідній складовій, що є основою розуміння історичної геології, це – знання географії, без знання її головних відомостей, студент навряд чи зможе засвоїти палеогеографічні факти та постулати.
“Історична геологія з основами палеонтології” для студентів геологічного факультету спеціалізації – гідрогеологія та – геофізика має на меті засвоєння студентами геологічної будови земної кори та історії її розвитку; ознайомлення з основними методами вивчення історії розвитку земної кори; засвоєння головних понять стратиграфії та геохронології, а також основи розвитку органічного світу геологічного минулого.
До завдань курсу належить розгляд системи органічного світу усієї геологічної історії по періодах, особливостей палеогеографії та розвитку земної кори, закономірностей формування родовищ корисних копалин в просторі й часі.
Предметом вивчення є основні типи древніх організмів, геологічні структури першого порядку (геосинкліналі, платформи) та їх розвиток в геологічній історії; палеобіосфера; методи визначення відносного та абсолютного віку гірських порід.
Для студентів спеціальностей гідрогеологія та геофізика на спеціальний розгляд виносяться теми, що поглиблюють та систематизують знання щодо геологічних та тектонічних особливостей будови земної кори. Курс “Історична геологія з основами палеонтології” аналізує коло головних проблем сучасної геологічної науки, які необхідно засвоїти на другому курсі навчання та фактично створює фундамент для успішного просування вперед у набутті геологічних знань.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
1) теоретичний матеріалом в обсязі всього курсу “Історична геологія з основами палеонтології”, що передбачений навчальною програмою дисципліни;
2) геохронологічну шкалу до віків включно; 3) час коли відбувалися геотектонічні цикли та їх фази; 4) провідні форми викопних організмів для визначення віку гірських порід;
- студент повинен вміти: - 1) визначати рештки викопних організмів; 2) визначати відносний вік гірських порід, що містять ці рештки та вивчалися протягом року на лабораторних заняттях; 3) читати геологічні карти; 4) відновлювати елементи палеогеографічної обстановки по розрізах, картах та зразках; 5) розрізняти структури різного часу.
Курс “Історична геологія з основами палеонтології” займає базове місце у структурно-логічній схемі підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем „бакалавр геології”, оскільки є дисципліною, що формує геологічний світогляд студента та надає йому знання, які стосуються термінологічних основ палеонтології та історичної геології.
До початку вивчення дисципліни “Історична геологія з основами палеонтології” студент повинен опанувати курси „Загальна геологія”, „Палеонтологія”, „Математична статистика та обробка геологічної інформації”
Нормативна дисципліна “Історична геологія з основами палеонтології” є основою для курсів: „Структурна геологія”, „Стратиграфія”, „Пошуки та розвідка родовищ корисних копалин”, „Формації магматичних та метаморфічних порід”, „Вчення про фації”, „Геологія нафтогазоносних басейнів”.
Підсумковий контроль у формі іспиту передбачає врахування кількості балів за трьома модульними контрольними роботами згідно вимог для отримання допуску на іспит необхідно набрати не менше 36 балів. Максимальна кількість балів, становить 60. Екзамен проводиться у вигляді виконанням письмових і усних завдань. Можлива максимальна кількість балів, отриманих на екзамені, складає 40.
Підсумкова оцінка з дисципліни розраховується із урахуванням оцінок за всі змістові модулі, включаючи екзаменаційну. Для відмінної оцінки необхідно отримати 90-100 балів, “добре” – 75-89 балів, “задовільно” – 60-74 бали. При отриманні кількості балів від 1 до 59 виставляється оцінка “незадовільно”.
Контроль знань з дисципліни "Історична геологія з основами палеонтології”
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою та передбачає проведення трьох модулів, а також іспиту.
Оцінювання за формами контролю:
Змістовний модуль 1 – 20 балів.
Усна відповідь, домашня письмова робота – 3 бали
Письмова контрольна робота – 4 бали
Лабораторні роботи – 10 балів
Самостійна робота – 3 бали
Змістовний модуль 2 – 20 балів.
Усна відповідь, домашня письмова робота – 3 бали
Письмова контрольна робота – 4 бали
Лабораторні роботи – 10 балів
Самостійна робота – 3 бали
Змістовний модуль 3 – 20 балів.
Усна відповідь, домашня письмова робота – 3 бали
Письмова контрольна робота – 10 балів
Лабораторні роботи – 4 бали
Самостійна робота – 3 бали
Підсумковий контроль - у формі іспиту
Максимальна кількість балів – 40
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання
60-64 – «задовільно» («достатньо»)
65-74 – «задовільно»
75 - 84 – «добре»
85 - 89 – «добре» («дуже добре»)
90 - 100 – «відмінно».
Шкала відповідності
-
За 100-бальною шкалою
Оцінка за національною шкалою
90 – 100
5
відмінно
85 – 89
4
добре
75 – 84
65 – 74
3
задовільно
60 – 64
35 – 59
2
незадовільно
1 – 34
Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав за три змістові модулі менше, ніж 36 балів, то він не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом з дисципліни "Історична геологія з основами палеонтології”.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
| № лекції | Назва лекції | Кількість годин | |||||||
| Лекції | Лабор. | Самост. робота | |||||||
| Змістовний модуль І Предмет та методи історичної геології | |||||||||
| Тема 1. ІСТОРИЧНА ГЕОЛОГІЯ ЯК НАУКА. МЕТОДИ ІСТОРИЧНОЇ ГЕОЛОГІЇ | |||||||||
| 1 | Виникнення науки історичної геології Її предмет та завдання. Місце історичної геології серед наук про Землю. | 2 | | 2 | |||||
| 2 | Методи історичної геології | 2 | 2 | 3 | |||||
| 3 | Фаціальний аналіз | 2 | | 3 | |||||
| 4 | Тектонічні гіпотези, тектоніка плит | 2 | 2 | 3 | |||||
| 5 | Документи історичної геології | 2 | | 2 | |||||
| | Контр. модульна робота 1 Предмет та методи історичної геології | | | 2* | |||||
| Змістовний модуль ІІ ( Основи палеонтології) | |||||||||
| Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ | |||||||||
| 6 | Предмет палеонтології та її завдання | 2 | 2 | 3 | |||||
| 7 | Форми та типи збереженості, закономірності еволюції | 2 | | 2 | |||||
| 8 | Таксономія та систематика. Правила номенклатури. | 2 | 2 | 3 | |||||
| | Тема 3. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ | | | | |||||
| 9 | Походження органічного світу. Надцарство Прокаріота: Ціанеї, Бактерії, Віруси | 2 | | 2 | |||||
| 10 | Надцарство Еукаріоти: Тварини, рослини, гриби. | 2 | 2 | 3 | |||||
| 11 | Нижчі рослини | 2 | | 3 | |||||
| 12 | Вищі рослини | 2 | 2 | 3 | |||||
| 13 | Типи археоціати, рецептакуліти, губки | 2 | | 3 | |||||
| 14 | Тип кишечнопорожнинні, класи сцифоїдні, гідроїдні: строматопорати, коралові: табуляти | 2 | 2 | 3 | |||||
| 15 | Ругози, Склерактинії, Октокорали, Геліолітиди | 2 | | 3 | |||||
| 16 | Типи Черви. Молюски, поділ на класи. Брюхоногі, Пелециподи, Скафоподи | 2 | 2 | 3 | |||||
| 17 | Головоногі, Хіоліти, Тентакуліти та ін | 2 | | 3 | |||||
| 18 | Членистоногі | 2 | 2 | 3 | |||||
| 19 | Брахіоподи, Моховатки | 2 | | 3 | |||||
| 20 | Голкошкірі, Напівхордові | 2 | 2 | 3 | |||||
| 21 | Хордові | 2 | | 3 | |||||
| | Контр. модульна робота 2 Основи палеонтології | | | 2* | |||||
| | Змістовний модуль ІІІ (Геологічна історія Землі) Тема 4. Докембрій | | | | |||||
| 22 | Архейський еон | 2 | 2 | 3 | |||||
| 23 | Протерозойський еон | 2 | | 3 | |||||
| 24 | Вендський період (венд) | 2 | 2 | 3 | |||||
| | Тема 5. Палеозой | | | | |||||
| 25 | Палеозой. Кембрійський період (кембрій) | 2 | | 3 | |||||
| 26 | Ордовицький період (ордовік) | 2 | 2 | 3 | |||||
| 27 | Силурійський період (силур) | 2 | | 3 | |||||
| 28 | Девонський період (девон) | 2 | 2 | 3 | |||||
| 29 | Кам’яновугільний період (карбон) | 2 | | 3 | |||||
| 30 | Пермський період (перм) | 2 | 2 | 3 | |||||
| | Тема 6. Мезозой | | | | |||||
| 31 | Мезозой. Тріасовий період (тріас) | 2 | | 3 | |||||
| 32 | Юрський період (юра) | 2 | 2 | 3 | |||||
| 33 | Крейдовий період (крейда) | 2 | | 3 | |||||
| | Тема 7. Кайнозой | | | | |||||
| 34 | Кайнозой. Палеогеновий період (палеоген) | 2 | 2 | 2 | |||||
| 35 | Неогеновий період (неоген) | 2 | | 2 | |||||
| 36 | Четвертинний період (антропоген) | 2 | 2 | 3 | |||||
| | Контр. модульна робота 3. Геологічна історія Землі | | | 2* | |||||
| | ВСЬОГО ЗА І СЕМЕСТР | 72 | 36 | 108 | |||||
| | ВСЬОГО | 72 | 36 | 108 | |||||
Загальний обсяг 216 год, у тому числі –
Лекцій –72 год,
Лабораторних – 36 год
Самостійна робота – 108 год.
Змістовний МОДУЛЬ №1
Предмет та методи історичної геології - 14 год.
Тема 1.
Історична геологія як наука. Методи історичної геології.
Лекція 1. Виникнення науки історичної геології. Її предмет та завдання. Місце історичної геології серед наук про Землю. – 2 год.
“Історична геологія з основами палеонтології” – курс, що поєднує дві фундаментальні дисципліни – власне “Історичну геологію” та “Палеонтологію”, які в свою чергу є синтетичними науками, узагальнюючими досягнення багатьох природничих дисциплін. Предмет історичної геології – вивчення історії та закономірностей розвитку земної кори. Послідовність утворення порід та періодизацію геологічної історії виявляють стратиграфія та геохронологія. Палеонтологія вивчає еволюцію органічного світу, яка є своєрідним мірилом геологічної історії. Місце історичної геології серед наук про Землю. Головні етапи становлення та розвитку історичної геології.
Завдання для самостійної роботи (2 год.). Розглянути та проаналізувати головні етапи розвитку історичної геології як науки, визначити теоретичне та практичне значення історичної геології.
Контрольні питання:
1. Що вивчає історична геологія?
2. Які головні завдання історичної геології?
3. В чому полягає відміна історичної геології від динамічної геології?
4. Які зв’язки існують між історичною геологією, палеонтологією, геотектонікою, вченням про фації, гідрогеологією та іншими геологічними дисциплінами?
5. Яке теоретичне та практичне значення історичної геології?
Рекомендована література: [8, 4, 5]
Лекція 2. Методи історичної геології - 2 год.
Методи встановлення відносного віку, Розчленування в розрізі стратиграфічних одиниць. Палеонтологічний метод. Складові стратиграфічного метода. Методи визначення абсолютного віку гірських порід. Міжнародна стратиграфічна та геохронологічна шкала. Регіональні та місцеві шкали. Керівні стратиграфічні та фаціальні форми.
Лабораторна робота №1. Геохронологічна та стратиграфічна шкалі - 2 год.
Підрозділи шкали, відповідність підрозділів двох шкал, назви підрозділів до ярусів включно. Критерії виділення границь.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) Розглянути та проаналізувати будову міжнародної геохронологічної шкали, структуру регіональних і місцевих шкал та їх значення.
Контрольні питання:
1. Які відомі методи встановлення відносного віку...
2. Особливості методів визначення абсолютного віку г/п.
3. Скільки років складалися основи геохронологічної шкали.
Рекомендована література: [1]
Лекція 3. Фаціальний аналіз – 2 год.
Уявлення про Фації та формації. Вчення про фації і формації як базис палеофаціальних та палеогеографічних досліджень. Відновлення кліматичної зональності минулого. Фізичні та хімічні методи для реконструкції обстановок геологічного минулого. Застосування математичного моделювання для реконструкцій течій тощо. Фаціальний аналіз, карти, уявлення про палеогеографічні карти. Принципи палеобіогеографічного районування. Уявлення про формації. Співвідношення формацій як явища тектонічного та структурного планів з фаціями . Способи з’ясування умов формування вивержених та ефузивних порід.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) Розглянути та проаналізувати головні континентальні та морські фації
Контрольні питання: 1. Визначення фації.
2. Значення фаціального аналізу
3. Відміна сучасних та викопних фацій.
Рекомендована література: [1]
Лекція 4. Тектонічні гіпотези, тектоніка плит – 2 год.
Методи вивчення рухів земної кори. Горизонтальні та вертикальні рухи земної кори, орогенічні (складкоутворюючі) та епейрогенічні (коливальні) рухи. Графічних побудови палеотектонічних кривих, аналіз потужностей та інші. Основні геотектонічні гіпотези. Теорія плит. Основні положення. Уявлення про теорію тектоніки літосферних плит як подальше поглиблення теоретичних уявлень та розвиток геосинклінальної парадигми.
Лабораторна робота №2 - 2 год.
Відомості про епохи складчастості, час їх проходження. Відображення будови різновікових структур земної кори на геологічних і тектонічних картах. Принципи тектонічного районування, значення віку головної складчастості. Виділення основних структурних одиниць сучасної земної кори: древніх платформ, байкалід, каледонід, герцинід, тихоокеанід і альпід. Етапно-стадійний розвиток орогенних поясів та консолідація земної кори.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) На контурних картах накреслити границі великих та малих літосферних плит. Намалювати схему механізму тектоніки пліт, схеми різних типів границь літосферних плит.
Рекомендована література: [1]
Проблемні питання для обговорення
1.Головні положення концепції тектоніки континентальних плит
2. Особливості геосинклінальної парадигми та можливості її застосування
Лекція 5. Документи історичної геології – 2 год.
Документи історичної геології - гірські породи, рештки викопних організмів, способи їх пошуків та причини різної збереженості. Залягання гірських порід. Древні платформи. Складчасті структури різних циклів тектогенезу: байкаліди, каледоніди, герциніди, мезозоїди (кіммеріди), альпіди.
Щити та плити, синеклізи та антеклізи, авлакогени та перикратонні опускання. В складчастих областях власне складчасті споруди (підняті) та молоді плити Стадії розвитку платформ та геосинкліналей. Уявлення про міо- та евгеосинкліналі. Головні риси будови земної кори дна океанів. Геоморфологічний профіль океану. Побудувати схему розташування геосинкліналей на початок кембрію
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Вивчення геохронологічної шкали.
Намалювати стратиграфічні розрізи докембрію Балтійського щита та Африканської платформи.
Побудувати схему розташування деревних платформ та геосинкліналей на початок кембрію
Рекомендована література: [1]
Завдання для контрольно-модульної роботи № 1:
- Предмет історичної геології та її завдання.
- Етапи становлення і розвитку історичної геології.
- Відносна геохронологія та методи визначення віку.
- Методи, визначення відносного віку.
- Методи, визначення абсолютного віку.
- Методи абсолютної геохронології.
- Методи відновлення палеогеографічної обстановки.
- Використання геомагнітного методу в історичній геології.
- Орогенічні цикли та фази орогенезів.
- Загальна характеристика фацій.
- Загальна характеристика морських фацій.
- Фації басейнів ненормальної солоності.
- Континентальні фації.
- Поняття про фаціальний аналіз.
- Стратиграфічні і тектонічні неузгодження. Їх відображення на геологічних картах та в розрізах.
- Головні положення вчення про геосинкліналі й платформи.
- Геосинкліналі їх особливості та етапи розвитку.
- Основні положення нової глобальної тектоніки.
- Головні геологічні структури України, Європи, Азії, Африки, Австралії, Південної та Північної Америки.
- Платформи та геосинкліналі.
- Фактори що визначають характер збереженості фосилій.
- Визначення викопних решток.
- Геохронологічна та стратиграфічна шкали їх підрозділи.
Типове завдання
1. Предмет історичної геології та її завдання. 2. Методи, визначення абсолютного віку.
3. Стратиграфічні і тектонічні неузгодження. Їх відображення на геологічних картах та в розрізах. 4. Платформи та геосинкліналі.
Змістовний МОДУЛЬ №2
ОСНОВИ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ - 44 год.
Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ
Лекція 6. Основи палеонтології. - 2 год.
Предмет палеонтології та її завдання. Залишки фауни ї флори в гірських породах. Сучасна систематика. Послідовність зміни рослин і тварин в геологічній історії. Гіпотези виникнення життя на Землі. Неповнота палеонтологічного літопису.
Важливі для геології групи органічного світу, їх класифікація та час геологічного життя. Поняття біосфери.
Завдання на самостійну роботу (3 год.). Засвоїти теоретичний матеріал, викладений в лекції 6. Відвідувати Палеонтологічний музей.
Контрольні питання:
1. Що розуміють під терміном „Неповнота палеонтологічного літопису”
2. Склад біосфери
3. Розподіл життя в біосфері.
Рекомендована література: [3, 8]
Лекція 7. Форми та типи збереженості, закономірності еволюції тварин та рослин – 2 год. Форми та типи збереженості органічних решток, умови захоронення, класифікація форм збереження . Еволюція органічного світу. Не оберненість еволюції.
Лабораторна робота №3. Знайомство з формами збереження викопних решток. - 2 год. Типи збереженості (ядра, сліди, відбитки тощо).
Завдання на самостійну роботу (2 год.). Засвоїти теоретичний матеріал, викладений в лекції 7. Скласти схему класифікації викопних решток за формами збереженості.
Рекомендована література: [1, 4-6].
Лекція 8. Таксономія та систематика. Правила номенклатури – 2 год.
Уявлення про природну або філогенетичну класифікацію, основні її підрозділи, ієрархія таксономічних одиниць: царство, тип, клас, ряд, родина, рід, вид. Основа класифікації - вид, палеопопуляція, вибірка викопного угрупування виду. Бінарній номенклатура Карла Лінея. Схема вивчення та опису кожного палеонтологічного підрозділу: Характеристика певного підрозділу (тип, клас, ряд), біологічні особливості, спосіб життя, морфологія: особливості будови м’яких тканин та скелету (кістяка), систематика, час існування та породоутворююча роль (геологічне значення).
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Засвоєння матеріалу, викладеного в лекції 8.
Контрольні питання:
Що таке викопні рештки?
Що таке оріктоценоз?
Що таке екосистема?
Студент мусить навчитися правильно читати таксономічні назви латинською мовою.
Рекомендована література: [3,8]
Лекція 9. Походження органічного світу Біосфера – 2 год.
Імперія життя та її поділ на надцарства: прокаріоти (Сyanea, Vira, Bacteria) та ядерних організмів (Phyta, Fungi, Zoa). Надцарство Прокаріота: Ціанеї, Бактерії, Віруси. Будова клітини, спосіб життя, час існування. Геологічне значення Процес виникнення ядра у клітини. Розвиток органічного світу.
Лабораторна робота №4. Надцарство Прокаріота – 2 год.
Ціанеї, Бактерії, Віруси. Будова клітини, спосіб життя, час існування. Геологічне значення.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) Підготувати реферат на тему: “Гіпотези виникнення життя на планеті Земля”
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 10. Надцарство Еукаріоти: Тварини, рослини, гриби – 2 год.
Основні відмінності представників царств тварин, рослин, грибів . Автотрофи та гетеротрофи.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) Побудувати генетичне древо розвитку органічного світу.
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 11. Характеристика рослинного світу та його Нижчі рослини – 2 год.
Нижчі рослини: червоні, зелені, золотисті, діатомові водорості, сілікофлагелати. Будова клітини, мінеральних скелетів, спосіб життя, час існування. Геологічне значення. Особливості розвитку нижчих рослин та час їх появи різних груп водоростей.
Лабораторна робота №5. Нижчі рослини - – 2 год.
Червоні, зелені, золотисті, діатомові водорості, сілікофлагелати. Робота с микропалеонтологічними препаратами (зразками).
Завдання для самостійної роботи (3 год.) замалювати основних представників доядерних та нижчих ядерних рослин, засвоїти будову, склад та форму скелетів, спосіб життєдіяльності , час існування та геологічне значення.
Контрольні питання:
Час появи рослин?
Їх роль в біосфері?
Геологічне значення рослин?
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 12. Вищі рослини – 2 год.
Особливості розвитку вищих рослин та час появи різних груп псилофітів, членистостеблових, плаунових, папоротей, голонасінних та квіткових. Особливості морфології рослин, час існування, геологічне значення вищих рослин
Лабораторна робота № 6. Спорові та Насінні Вищі рослини. – 2 год.
Робота з колекцією зразків вищих рослин, відвідування Палеонтологічного музею.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) замалювати основних представників вищих рослин, засвоїти відомості про особливості їх морфології, часу існування.
Контрольні питання:
Яке геологічне значення вищих рослин?
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 13. Підцарство протозоа. Губки та археоціати – 2 год.
Характеристика типів та їх класифікація. Поділ типів. Найпоширініші представники (Ventriculites, Coelopthychium, Cliona; Cylindrocyathus). Будова м’ягкого тіла, будова та склад скелету, спосіб життя. Час їх життя та породоутворююче значення.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) замалювати основних представників губок та археоціат, засвоїти відомості про особливості будови м’ягкого тіла, будови та складу скелету, способу життя.
Контрольні питання:
Де живуть сучасні губки, коли і де жили археоціати.
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 14. Характеристика типу Cnidaria – 2 год.
Класи гідроїдних, сцифоїдних та коралових поліпів, поділ класу Anthozoa на підкласи, спосіб життя, біологічні особливості, морфологія: особливості будови м’яких тканин та скелету (кістяка), і геологічне значення (час існування окремих підкласів та роль в утворенні рифів). Характеристика представників підкласу табулят: Catenipora, Halysites, Cystihalysites; Calamopora, Mesofavosites, Favosites; геліолітоідей - Propora, Stelliporella, Heliolites.
Лабораторна робота №7. Підцарство протозоа. – 2 год.
Робота з колекцією зразків губок, археоціатів, коралів. Відвідування Палеонтологічного музею.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) замалювати основних представників гідроїдних поліпів, коралових поліпів засвоїти відомості про особливості будови м’якого тіла, будови та складу скелету, способу життя. Уяснити геологічне та породоутворююче значення коралових поліпів.
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 15. Характеристика ругоз (тетракоралів) – 2 год.
Acervularia, Lithostrotion, Petalaxis, Lonsdaleia, Rhisophyllum, Spongopphylloides, Phaulactis, Mucophyllum, гексакоралів - Stylina, Montlivaultia. спосіб життя, біологічні особливості, морфологія: особливості будови м’яких тканин та скелету (кістяка), і геологічне значення (час існування окремих підкласів та роль в утворенні рифів).
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Замалювати основних представників ругоз, засвоїти відомості про особливості будови м’якого тіла, будови та складу скелету, способу життя. Уяснити їх геологічне та породоутворююче значення.
Контрольні питання:
Що означає термін однозонні корали?
Що означає термін двозонні корали?
Що означає термін тризонні корали?
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 16. Характеристика “типу” Vermes - – 2 год.
Біологічні особливості, спосіб життя, морфологія: особливості будови м’яких тканин та зовнішнього скелету, систематика, час існування та породоутворююча роль (геологічне значення). Характеристика типу Mollusca та класів: двостулкові, черевоногі, головоногі, біологічні особливості, спосіб життя, морфологія: особливості будови м’яких тканин та скелету (кістяка), систематика, час існування та породоутворююча роль (геологічне значення). Вимерли та сучасні представники цього типу.
Лабораторна робота № 8. – 2 год.
Робота з колекцією зразків хробаків, молюсків. Відвідування Палеонтологічного музею
Завдання для самостійної роботи (3 год.) Студенти повинні навчитися легко пізнавати представників цього типу у викопному стані, знати що залишається від хробаків у викопному стані, відрізняти келекодонтів, Serpula, Spirorbis.
Замалювати основних представників двостулкових, головоногих, черевоногих молюсків.
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 17. Головоногі, Хіоліти, Тентакуліти та ін – 2 год.
Час існування та породоутворююча роль (геологічне значення) головоногих молюсків. Хіоліти, Тентакуліти та ін. Їх морфологічні особливості, будова скелета, геологічне значення
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Студенти мусить навчитися легко пізнавати представників викопних головоногих наутілоідей (Orthoceras, Endoceras, Nautilus), гоніатитів - Clymenia, цератитів - Ceratites, амонітів - Virgatites, Parkinsonia, Cosmoceras, Cardioceras, Baculites, Turrelites та белемнітів - Belemnites, Belemnitella, Pachytheutis; конінконхій Tentaculites.
Контрольні питання:
Геологічне значення головоногих?
Які сучасні головоногі мають скелет?
Особливості поділу головоногих?
Що відрізняє головоногих від інших молюсків?
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 18. Характеристика типу Членистоногі – 2 год.
Біологічні особливості, спосіб життя, морфологія: особливості будови м’яких та покривних тканин (зовнішнього скелету), систематика, час існування та стратиграфічне значення.
Лабораторна робота № 9. Робота з колекцією зразків головоногих молюсків. – 2 год. Робота з колекцією зразків членистоногих. Відвідування Палеонтологічного музею
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Студент мусить легко пізнавати викопних представників надкласів Trilobitomorpha класу трилобітів – Olenellus, Paradoxides, Olenus,Asaphus, Megistaspis, Agnostus. Відрізняти малочленистих від polymera. Серед черепашкопих рачків – Crustacea, Ostracoda визначати Leperditia, Beirichia та серед Chelicerata - Eurypterus. .
Контрольні питання:
Геологічне значення членистоногих?
Кількість видів (доля) в біосфері?
Які артроподи мають найбільше значення для стратиграфії?
Коли жили агностуси?
Які представники цього типу панують в сучасній фауні?
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лабораторна робота №8. Брахіоподи
Лекція 19. Брахіоподи. Моховатки – 2 год.
Характеристика типу Brachyopoda, біологічні особливості, спосіб життя, морфологія: особливості будови м’яких тканин та скелету (черепашок), систематика, час існування та породоутворююча роль (геологічне значення)
Студент мусить легко пізнавати представників цієї групи у викопному стані: Fenestella, Polypora, Fistulipora.
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Студент мусить легко пізнавати представників цього типу у викопному стані: беззамкових - Obolus, Lingula, Crania; замкових – Orthis, Pentamerus, Conchydium, Rhynchonella, Terebratula, Atrypa, Cyrtospirifer, Spirifer, Delthyris, Chonetes, Productes, Gygantoproductus. .
Контрольні питання:
На яких ознаках базується поділ брахіопод на класи?
Які особливості будови без замкових брахіопод?
Які представники цієї групи є в сучасній фауні?
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 20. Голкошкірі – 2 год.
Характеристика типу Echinodermata, біологічні особливості, спосіб життя, морфологія: особливості будови м’яких тканин та скелету (панцира), систематика, час існування та породоутворююча роль (геологічне значення).
Лабораторна робота № 10. Робота з колекцією зразків голокошкіріх. Відвідування Палеонтологічного музею
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Студенти мусять легко пізнавати представників цього типу у викопному стані: морських пухирів – Echinosphaerites, Echinoencrinus, морських лілей - Pentacrinus, Encrinus, Crotallocrinites, морських їжаків – Archaeocidaris, Cidaris, Echynocorys, Micraster.
Контрольні питання:
Які представники цієї групи є в сучасній фауні?
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Лекція 21. Напівхордові, Хордові – 2 год.
Характеристика типу Сhordata, підтипу Vertebrata та їх підрозділів. Зокрема, панцирних, хрящових та кісткових риб, амфібій, рептилій, ссавців та птахів. Уявлення про генеалогію людини. Час її існування.
Завдання для самостійної роботи (3 год.) За музейною колекцією та за малюнками в підручниках історичної геології та палентології й за таблицями, засвоїти особливості будови тіла представників хребетних
Контрольні питання:
Коли виникла людина?
Хто предки людини?
Які спільні риси людини та інших тварин?
Що відрізняє людину?
Головні особливості амфібій?
Головні особливості рептилій?
Головні особливості риб?
Головні особливості птахів?
Головні особливості ссавців?
Проблемні питання для обговорення
1.Гіпотези про походження життя.
2. Причини вимирання організмів
3. Еволюція її причини, шляхи, напрямки, механізми
Рекомендована література: [1, 2, 4-6]
Типове завдання
1. Характеристика типу Голкошкірі.
2. Характеристика типу Mollusca клас Monoplacophora.
3. Загальна характеристика типу Echinodermata (голкошкірі).
Завдання для контрольно-модульної роботи № 2:
- Характеристика типу Arthropoda (членистоногі).
- Характеристика типу Protozoa.
- Характеристика надтипу Vermes (черви).
- Характеристика типу Coelenterata (кишечнопорожнинні). Сцифоїдні.
- Характеристика типу Coelenterata (кишечнопорожнинні), Коралові поліпи
- Характеристика типу Голкошкірі.
- Характеристика типу Mollusca клас Cephalopoda (головоногі).
- Характеристика типу Mollusca, клас Bivalvia (двостулкові)
- Характеристика типу Brachiopoda (плечоногі).
- Характеристика типу Mollusca клас Loricata (панцирні=лорікати)
- Характеристика типу Mollusca клас Monoplacophora.
- Характеристика типу Mollusca, клас Tentaculita (тентакуліти).
- Характеристика типу Mollusca клас Hyolita (хіоліти).
- Тип Mollusca. Клас Скафоподи.
- Характеристика типу Bryozoa (моховатки).
- Загальна характеристика типу Echinodermata (голкошкірі).
- Характеристика типу Echinodermata клас Crinoidea (морскі лілеї).
- Характеристика типу Echinodermata клас Asteroidea (морські зірки).
- Характеристика типу Echinodermata клас Ophiura (офіури).
- Характеристика типу Echinodermata клас Holoturia (морські огірки).
- Характеристика типу Echinodermata, клас Echinozoa (морські їжаки).
- Характеристика типу Echinodermata, клас Blastoidea (морські огірки).
- Характеристика типу Chordata підтип Vertebrata надклас Pisces (риби).
- Характеристика типу Chordata. Клас Amphibia (земноводні).
- Характеристика типу Chordata. Клас Reptilia (плазуни).
- Характеристика типу Chordata підтип Vertebrata надклас Tetrapoda (чотириногі) (ссавці).
- Характеристика типу Chordata, підтип Vertebrata, клас Aves (птахи).
- Динозаври та Причини їх вимирання
- Історія появи та розвитку людини.
- Розвиток флори на Землі.
- Історія розвитку хребетних.
Змістовний модуль 3
Історія геологічного розвитку Землі – 38 год.
Тема 4.
Історія геологічного розвитку в докембрії
Лекція 22. Історія розвитку земної кори та її поверхні – 2 год.
Передгеологічний етап розвитку земної кулі. Докебрій – криптозойський еон. Утворення земної кори, атмосфери, гідросфери – початок геологічного етапу розвитку Землі. Особливості порід криптозою та їх стратиграфічне розчленування. Вік за радіометричними дослідженнями. Ранг стратиграфічних одиниць докембрію. Архейський еон.
Лабораторна робота № 11. Розглядаються древні докембрійські платформи – 2 год. Фундамент яких був сформований під час докембрійських епох складчастості та складчасті системи в їх обрамленні, сформовані під час різних епох складчастості. Робота з геологічними та тектонічними картами. Поняття про палеотектонічні реконструкції та розташування древніх платформ з врахуванням тектоніки літосферних плит. Робота студентів з контурними картами.
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Скласти карту розташування докембрійських платформ на початок кембрію.
Контрольні питання:
Принципи поділу докембрію?
Геохронологічні підрозділи докембрію?
Стратиграфічні підрозділи докембрію?
Рекомендована література: [1]
Лекція 23. Протерозойський еон. – 2 год.
Ранній, середній та пізній протерозой (рифей, венд). Головні епохи складчастості: біломорська (кінець архею) та карельська (ранній протерозой). Будова фундаменту древніх платформ (Канадська, Східноєвропейська, Сибірська та Африканська). Розвиток геосинклінальних областей під час пізнього протерозою. Байкаліди Північної півкулі. Розвиток платформ під час пізнього протерозою. Утворення Гондвани. Уявлення про фізико-географічні умови на поверхні земної кулі в криптозої: склад первинної атмосфери, гідросфери, їх еволюція, джерела СО2 та О2 моря та суходоли докембрію, зледеніння.
Особливості нагромадження осадків в докембрії (переважно хемогенне накопичення карбонатних та кременистих порід, утворення джеспілітів, та водоростевих карбонатів). Корисні копалини.
Органічний світ докембрію. Розвиток біосфери. Етап хімічної еволюції до виникнення біологічного життя. Початок біологічної еволюції, її стадії, співставлення зі стратиграфічним поділом та ізотопними датами. Початок фотосинтетичної діяльності (Procariota, Protista), рослини головний виробник кисню в атмосфері, точка Пастера (1 % від сучасної кількості кисню в атмосфері).
Завдання для самостійної роботи (3 год.)
Засвоїти матеріал, викладений в лекції 23.
Контрольні питання:
Які організми відомі з докембрію?
Де знайдені докембрійські організми?
Рекомендована література: [1]
Лекція 24. Вендська система – 2 год..
Вендська (едіакарська) фауна безскелетних безхребетних тварин та бурих (?) водоростей. Місце венду в еволюції органічного світу (Б.С.Соколов). Особливості межі докембрій-фанерозой. Важливі для стратиграфії групи викопних докембрію.
Завдання для самостійної роботи (3 год.)