Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія, спеціалізація гідрогеологія та геофізика

Вид материалаДокументы

Содержание


Лабораторна робота №12. Результати каледонської епохи складчастості.
Завдання для самостійної роботи (3 год).
Лабораторна робота №13. Результати герцинської епохи складчастості. - – 2 год.
Завдання для самостійної роботи (3 год.).
Лабораторна робота №14. Результати тихоокеанської епохи складчастості.
Завдання для самостійної роботи (3 год.).
Подобный материал:
1   2   3

Лабораторна робота №12. Результати каледонської епохи складчастості.


Структура земної кори на початок каледонського тектогенезу, результати складчастості та будова утворених структур, типові райони розвитку. Робота з геологічними та тектонічними картами. Робота студентів з контурними картами.

Завдання для самостійної роботи (3 год.).

Засвоїти матеріал, викладений в лекції 24.

Контрольні питання: 1.Де поширені вендські відклади? 2. Які представники венду відомі в Україні?

На контурних картах світу нанести райони каледонської складчастості.


Тема 5. Палеозой

Лекція 25. Фанерозойський етап розвитку земної кори та біосфери – 2 год.

Палеозойська ера (група, ератема). Кембрійський період (система) – С. Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема нижньої межі, що виникла через байкальський орогенез. Стратиграфічні підрозділи кембрійської системи. Тривалість кембрійського періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.

Завдання для самостійної роботи (3 год).

Підготувати матеріал для реферату на тему “Кембрійський вибух ”

Рекомендована література: [1]


Лекція 26. Ордовицький період (система) – 2 год.

Проблема нижньої межі, котра виникла через відповідну фазу (таконську) каледонського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи ордовицької системи. Тривалість періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів.

Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Приклади геосинклінальних та платформних розрізів. Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.

Лабораторна робота №13. Результати герцинської епохи складчастості. - – 2 год.


Структура земної кори до початку герцинського тектогенезу, результати складчастості та будова утворених структур, типові райони розвитку. Робота з геологічними та тектонічними картами. Робота студентів з контурними картами.

Завдання для самостійної роботи (3 год.). На контурних картах світу нанести райони

герцинської складчастості.

Рекомендована література: [1]


Лекція 27. Силурійський період (система) – 2 год.

Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема нижньої межі, що виникла через ерійську фазу каледонського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи системи. Тривалість періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Приклади геосинклінальних та платформних розрізів. Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.

Частина каледонських платформ виявилась нестійкими, там згодом поновилися геосинклінальні умови. Серед тих ділянок, що в подальшому виявилися стабільними, є такі: Північноамериканський архіпелаг, північно-східні Аппалачі, частина Ньюфаундленду та Шпіцберген, гори північної Ірландії та Шотландії, Скандинавські гори (тектонотип каледонід), Західний Казахстан, Північний Тянь-Шань, Кузнецький Алатау, Гірська Шорія, Західні Саяни, Монгольський Алтай, гори південного Китаю, Австралійські Кордильєри тощо.

Завдання для самостійної роботи (3год.)

Вивчити яруси силуру.

Контрольні питання:
  1. Коли почався силурійський період?
  2. Які головні представники силурійської фауни?
  3. Яка подія характерна для силуру?

Рекомендована література: [1]


Лекція 28. Девонський період (система) – 2 год.

Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема нижньої межі, що виникла через ерійську фазу каледонського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи системи. Тривалість періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Приклади геосинклінальних розрізів Західної Європи, Росії та Середньої Азії та платформних розрізів Російської та Сибірської платформ (Розріз девону Головного девонського поля починається з середнього девону (!), який представлений переважно червоноколірними породами континентального генезису в озерних та річкових фаціях з рештками риб та рослин (водорості та псилофіти). Верхній девон лагунний та морський карбонатний з брахіоподами (в нижній частині) й континентальні піщано-глинисті породи із залишками риб та наземних вищих рослин (в верхній частині розрізу).

Уявлення про риси розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.

При вивченні девону Російської платформи, слід звернути увагу на тектонічні прояви, які відбулися за цього періоду. Головним з цього приводу є утворення великих западин: Московська синекліза, Східно-Російська та Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ). Важливими й показними є прояви солянокупольної тектоніки та вулканізму.

Контрольні питання: Як часто називають девон? Коли утворилася Донецька западина? Де поширені родовища солі?

Лабораторна робота №14. Результати тихоокеанської епохи складчастості.


Структура земної кори на початок тихоокеанського тектогенезу, результати складчастості та будова утворених структур, типові райони розвитку. Структура земної кори на початок альпіського тектогенезу.

Завдання для самостійної роботи (3 год.).

На контурних картах світу нанести райони

тихоокеанської складчастості.

Рекомендована література: [1]


Лекція 29. Кам’яновугільний період – 2 год.

Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема нижньої межі, що виникла. через бретонську фазу герцинського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи карбону. Тривалість кам’яновугільного періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про особливості розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.

Розрізи Урало-Тяньшанської області. Західно-Сибірські герциніди (Східний Казахстан, Центральний Тянь-Шань, Алтай, Салаїрський хребет, Коливань-Томська дуга). Перелік значних западин як6 Кузнецька, Мінусинська, Зайсанська, Балхашська, Тенгізька, Ферганська, Ісик-кульська, Джезказганська, Карагандинська тощо. За астурійської фази (C2/C3) завершився геосинклінальний розвиток східних складок Уралу. За уральської фази (C3/P1), до Східно-Уральського оргену приєднуються складки Центрального Уралу, а за тянь-шанської фази (P1/P2), закінчується геосинклінальний розвиток в зоні, що збігається з західним схилом сучасного Уралу.

Карбон Європи та України. Розрізи карбону Донбасу та Московської синеклізи.

Завдання для самостійної роботи (3 год.).

Вивчити яруси карбону.

Контрольні питання:
  1. Чому система отримала таку назву?
  2. Особливості поділу карбону Донбасу?
  3. Відміни поділу карбону Європи та Північної Америки (США)

Рекомендована література: [1]


Лекція 30. Пермський період (система) – 2 год.

Історія виділення. Поділ системи на відділи та яруси. Проблема верхньої межі, що виникла через пфальцьку фазу герцинського орогенезу. Стратиграфічні підрозділи карбону. Тривалість кам’яновугільного періоду. Характеристика органічного світу та важливі для стратиграфії групи організмів Палеотектонічна будова земної кори до початку періоду; розподіл платформ та геосинкліналей. Уявлення про особливості розвитку палеогеографічних умов. Корисні копалини.

Уявлення про склад відкладів (розрізи) Західної Європи, Приуралля та Донбасу. Звернути увагу на напрямок трансгресії за пізньої пермі (з півночі), де такі такі трансгресії відбувалися в інших районах земної кулі.