Geum.ru

Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів Київ 2005

Вид материалаДокументы

Содержание


Глава 22. Касаційне провадження
Подобный материал:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   34
§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції

За результатами розглянутої у апеляційному порядку справи суд ухвалює рішення чи постановляє ухвалу. Ними є постанови суду апеляційної інстанції, у яких даються відповіді на апеляційні скарги суб'єктів права апеляційного оскарження з приводу наслідків нового (повторного) розгляду і вирішення цивільної справи, перевірки з фактичної і правової сторони рішення, ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили, їх обґрунтованості і законності.

Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції постановляються іменем України негайно після розгляду справи за апеляційною скаргою в нарадчій кімнаті, де ніхто не має права перебувати, крім складу суду, який розглядає апеляційну скаргу. Це правило забезпечує вільне обговорення доводів скарги та виключає можливість стороннього впливу на суддів при прийнятті ними рішення чи ухвали, які постановляються більшістю голосів, суддею-доповідачем і підписуються всім складом суду, який розглядав справу. Суддям заборонено розголошувати міркування, які були висловлені в нарадчій кімнаті (статті 19, 196, 313 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції ухвалює рішення тільки у разі скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення (ч. 2 ст. 314 ЦПК України), а ухвалу постановляє у випадках, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 314 ЦПК України. За змістом рішення має відповідати правилам ст. 316 ЦПК України. У ньому зазначається:

1) у вступній частиш: час і місце його ухвалення; найменування суду; прізвища та ініціали головуючого, суддів, сек-496

ретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;
  1. в описовій частині: короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, якаподала апеляційну скаргу; узагальнені доводи та запереченняінших осіб, які беруть участь у справі; короткий зміст вимогапеляційної скарги;
  2. у мотивувальній частині: мотиви зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення; встановлені судом першої інстанції та не оспорені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом,і визначені відповідно до них правовідносини; чи були і кимпорушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси,за захистом яких особа звернулася до суду; назва, стаття, їїчастина, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуальний закон, яким суд керувався;
  3. у резолютивній частині: висновок апеляційного судупро зміну чи скасування рішення, задоволення позову абовідмова у позові повністю чи частково; висновок апеляційного суду по суті позовних вимог; розподіл судових витрат;строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Рішення суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу (ч. 2 ст. 313 ЦПК України).

За змістом ухвала суду апеляційної інстанції має відповідати вимогам ст. 315 ЦПК України і складатися зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині зазначаються: час і місце її постановлення; найменування суду, який її постановив; прізвище та ініціали головуючого і суддів, секретаря судового засідання; найменування справи та повних імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі. У описовій — короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини.

497

Глава 21. Апеляційне провадження

§ 6. Рішення і ухвали суду апеляційної інстанції


1

У мотивувальній частині ухвали зазначаються мотиви, на основі яких суд апеляційної інстанції постановляв ухвали, і посилання на закон, яким він керувався. У резолютивній картині зазначаються висновки апеляційного суду у справі і відповідно до його повноважень, визначених ст. 307 ЦПК України, про розподіл судових витрат, строки і порядок набрання ухвалою законної сили та про її оскарження. При відхиленні апеляційної скарги в ухвалі має бути зазначено мотиви її відхилення, якими конкретними даними спростовуються її доводи. Якщо суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, в ухвалі має бути зазначено, у чому полягає незаконність рішення, які порушення закону були допущені судом першої інстанції відповідно до ст. 311 ЦПК України.

Висновки і мотиви як підстави для скасування рішення суду першої інстанції є обов'язковими для нього при новому розгляді справи (ч. 2 ст. 311 ЦПК України).

Рішення і ухвала, постановлені судом апеляційної інстанції проголошуються прилюдно, крім тих, що були постановлені у справах про усиновлення дітей громадянами України та іноземцями, що оголошуються лише особам, які беруть участь у розгляді справи (статті 6, 218, 317 ЦПК України), а також в інших справах, які розглядалися в закритому судовому засіданні (ч. З ст. 6 ЦПК України). З моменту їх проголошення головуючий роз'яснює їх зміст, порядок і строк оскарження в касаційному порядку.

Постановлені судом апеляційної інстанції рішення і ухвали за апеляційними скаргами на рішення і ухвали суду першої інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення (ст. 319 ЦПК України).

Запитання для самоконтролю
  1. Визначте суть і значення апеляційного провадження.
  2. Хто є суб'єктами права апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції?
  3. Який процесуальний порядок реалізації права апеляційногооскарження?

498

  1. Якими є форма, зміст, порядок подання та прийняття судомзаяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги?
  2. Які повноваження суду апеляційної інстанції?
  3. Охарактеризуйте рішення і ухвали суду апеляційної інстанції.

Рекомендована література

1. Шевчук П. І., Кривенко В. В. Апеляційне і касаційне оскарження судових рішень. — К., 2002.
  1. Шевчук П. І. Апеляційне та касаційне оскарження судовихрішень. — К., 2002.
  2. Борисова Е. А. Апелляция в гражданском (арбитражном) про-цессе. — М., 2000.
  3. Степанова Е. А. Апелляция в России: Историко-правовой аспект и перспективи развития. — Екатеринбург, 1999.
  4. Штефан М. Й. Концептуальні питання апеляційного провадження в цивільному процесі України // Вісник Академії правовихнаук України. — 1995. — № 4.

Глава 22. Касаційне провадження

§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої і апеляційної інстанції

Виконання завдань цивільного судочинства щодо захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян, прав та інтересів організацій та держави залежить від всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності до чинного законодавства, з вимогами принципу законності, тобто від ухвалення судом у цивільних справах законних і обґрунтованих рішень і ухвал. Досягнення зазначеної мети забезпечується численними цивільними процесуальними гарантіями, серед яких велике значення має функціонування у цивільному судочинстві України апеляційного оскарження і перевірки судових рішень і ухвал, що не набрали законної сили. Однак дія цих гарантій не виключає набрання законної сили помилковими рішеннями і ухвалами суду першої і апеляційної інстанцій.

Не виключено, що апеляційний суд може не виправити помилку у неправильному застосуванні норм матеріального або процесуального права судом першої інстанції, а ускладнити її, внаслідок чого можуть набрати законної сили несправедливі рішення.

Трапляється, що помилкові рішення не оскаржуються і набирають законної сили. А дія принципу законності зумовлює необхідність скасування таких рішень.

Зазначені обставини потребують створення додаткових гарантій забезпечення законності судових рішень. Такою цивільною процесуальною гарантією є інститут касаційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал — касаційного провадження (статті 323-352 ЦПК України).

500

§ 1. Суть і значення касаційного оскарження і перевірки рішень та ухвал суду першої...

Цей процесуально-правовий інститут характеризується новим змістом у порівнянні з інститутом касаційного оскарження рішень і ухвал суду, який був встановлений ЦПК України главами 40 і 41 у редакції 1963 р., для перевірки законності і обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, які не набрали законної сили. Новим регулюванням касаційного провадження передбачається можливість оскарження рішень і ухвал, постановлених судом першої інстанції, які були предметом розгляду у апеляційному порядку, лише у зв'язку з порушенням матеріального і процесуального закону, а також рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. На відміну від апеляційного, касаційний суд не розглядає повторно, заново певну справу. Його основною функцією є перевірка законності розглянутих справ, у яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, і забезпечення однакового застосування закону. Для перевірки справи у касаційному порядку у системі судів загальної юрисдикції було передбачено функціонування Касаційного суду України (п. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій України»), утворення якого за рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2003 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до підпункту 9 п. З розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій України» (підпункт «г» п. 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні І положення» ЦПК України) до законодавчого визначення су-1 ду, який буде здійснювати повноваження касаційної інстанції у цивільних справах, його утворення і початок діяльності, перегляд справ у касаційному порядку здійснює Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.

Провадження та розгляд справи у касаційному порядку розпочинається за скаргою осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (ст. 324 ЦПК України). Зазначені особи мають право звернутися з касаційними скаргами, якими відкривається розгляд справи касаційним провадженням, що розпочинається вирішенням питання прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327

501

Глава 22. Касаційне провадження

§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...


ЦПК України) та може мати місце за наявності встановлених ч. 2 ст. 324 ЦПК України підстав.

Розгляд справ у апеляційній інстанції здійснюється судом у складі трьох суддів, а в касаційній інстанції — колегією у складі п'яти суддів судової палати Верховного Суду України (ч. 4 ст. 18 ЦПК України).

При розгляді справи в апеляційному порядку перевіряється законність і обґрунтованість судових рішень і ухвал суду першої інстанції, а при розгляді справи в касаційному . порядку — правильність застосування судом першої та апеля-, ційної інстанції норм матеріального і процесуального права, , законність судових рішень та ухвал.

Касаційне провадження є самостійною формою забезпечен- -• • ня однакового застосування законодавства судами першої та ■ апеляційної інстанції. Наявність касаційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал сприяє формуванню у гро- < мадян, службових і посадових осіб упевненості в тому, що ! кожне незаконне рішення буде скасовано, що їх політичні, трудові та інші соціально-економічні права і свободи, а також права організацій і публічні інтереси матимуть належний судовий захист.

Отже, суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, які не брали участь у справі, щодо яких суд вирішив питання про їх права і обов'язки, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального і процесуального права, що були предметом апеляційного розгляду, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції з метою захисту прав, свобод таких заінтересованих громадян, прав і охоронюваних законом інтересів юридичних осіб, держави, публічних інтересів.

Значення касаційного провадження полягає в тому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі, інших заінтересованих осіб і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на запобігання порушенню за-502

конності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.

§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його реалізації

Право касаційного оскарження у справі — це право на відкриття провадження в суді касаційної інстанції щодо перевірки законності рішень і ухвал суду, що набрали законної сили. Суб'єкти права касаційного оскарження та об'єкти, на які розповсюджується це право, визначені ст. 324 ЦПК України.

Суб'єктами права касаційного оскарження є сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, але суд постановив ухвалу чи рішення, якими вирішив питання про їх права і обов'язки.

Право касаційного оскарження надано прокурору, який бере участь у розгляді справи в суді в інтересах громадянина або держави, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини у разі звернення до суду із заявою на захист прав і свобод людини та громадянина тих осіб, які цього самостійно зробити не можуть за станом здоров'я чи з інших поважних причин (ст. 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»), а також органам державної влади, місцевого самоврядування, які у передбачених законом випадках звернулися до суду із заявами про захист прав і свобод інших осіб (ст. 45 ЦПК України), вступили чи були залучені до процесу для надання висновку у справі з метою виконання покладених на них обов'язків незалежно від фактичної участі у судовому розгляді. Право касаційного оскарження мають правонаступники сторін і третіх осіб (ст. 37 ЦПК України).

Право касаційного оскарження обмежується об'єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції, що були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали, постановлені судом апеляційної інстанції, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ті ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційно-

503

Глава 22. Касаційне провадження

му порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду, які перешкоджають подальшому провадженню у справі (ст. 324 ЦПК України).

Право касаційного оскарження діє у межах встановленого цивільного процесуального строку: протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК України).

Пропущений з поважних причин строк може бути поновлений судом касаційної інстанції, у якому знаходиться цивільна справа, за заявою суб'єкта права касаційного оскарження протягом одного року після виникнення такого права.

У разі відмови у поновленні строку і поверненні касаційної скарги та у задоволенні заяви про поновлення строку суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 325 ЦПК України).

Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання у письмовій формі скарги, встановленого ст. 326 ЦПК України змісту. У касаційній скарзі має бути зазначено: 1) назву суду, до якого подається скарга; 2) назву особи, яка подає скаргу, місце її знаходження або проживання; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) рішення (ухвалу), що оскаржуються; 5) у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; 6) клопотання особи, яка подає скаргу; 7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; 8) підпис особи, яка подає скаргу, або її представника. Якщо скаргу подає представник, до скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчзє повноваження представника, у разі відсутності такого документа. Скарга може бути підписана представником, який має на це повноваження, спеціально оговорене в довіреності чи іншому документі, виданому особою, яку він представляє у справі.

До касаційної скарги додаються її копії та копії доданих до неї матеріалів, відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі, а також документ, який підтверджує оплату касаційної скарги судовим збором і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 504

§ 2. Право касаційного оскарження рішень і ухвал суду та процесуальний порядок його...

Касаційна скарга подається особисто суб'єктом оскарження або його представником чи надсилається поштою безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається у порядку черговості судді-доповідачу, який у 10-денний строк вирішує питання про прийняття скарги до розгляду касаційним судом, а також за наявності клопотання — питання про зупинення виконання вирішення (ухвали). У разі неоформлення скарги належним чином, до неї застосовуються правові наслідки, передбачені ст. 121 ЦПК України: . суддя постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, про що повідомляє особу, яка подала скаргу і надає строк для виправлення недоліків. У разі виправлення скарги у зазначений "строк, вона вважається поданою у день первісного подання до суду, інакше скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Отримавши оформлену скаргу (ст. 328 ЦПК України), суд повинен у 10-денний строк з дня постановлення ухвали про прийняття скарги надіслати її копії і копії доданих матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановити їм строк для подання заперечення на скаргу. Такі особи мають право у встановлений строк подати заперечення на касаційну скаргу, яке оформлюється у письмовій формі і за змістом має відповідати правилам, передбаченим ст. 326 ЦПК України.

Протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Таке право мають також особи, які не брали участі у. справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки. На приєднання до касаційної скарги, подається письмова заява, звільнена від сплати судового збору. Особа, яка виявила бажання взяти участь у розгляді скарги касаційним судом, має про це зазначити у заяві про приєднання (ст. 329 ЦПК України). Особа, яка подала касаційну скаргу має право доповнити чи змінити, відкликати чи відмовитися

від неї.

і Доповнення чи зміна скарги можливі протягом строку, 1 встановленого на касаційне оскарження. Відкликання скарги

505

Глава 22. Касаційне провадження

§ 3. Процесуальний порядок розгляду справи судом каї іційної інстанції





ДО закін-

можливе до початку розгляду справи, а відмова чення касаційного провадження.

Заява про відкликання касаційної скарги вирішується суддею, який готує справу до розгляду і вирішує питання про прийняття скарги до касаційного розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про повернення скар-•ги*

Заява про прийняття відмови від касаційної скарги вирішується судом касаційної інстанції, який розглядає справу у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від скарги, суд постановляє про це ухвалу, якою одночасно закриває касаційне провадження у справі. Закриття з цих підстав касаційного провадження позбавляє права на повторне оскарження судових рішень особу, відмова якої від касаційної скарги була прийнята судом (ст. 330 ЦПК України).

Дія принципу диспозитивності у цій стадії цивільного процесу проявляється також у праві позивача на відмову від позову, а сторін — у праві на укладення між собою мирової угоди і ці права не залежать від того, за касаційною скаргою кого з осіб — суб'єктів права касаційного оскарження (ст. 334 ЦПК України) було відкрито касаційне провадження.