Європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ
УНІАН
16.08.2011 МЗС: Справа Тимошенко ускладнює переговори з ЄС
Суд над екс-прем'єром Юлією Тимошенко ускладнює процес переговорів про асоціацію України з Європейським Союзом, визнав речник МЗС України Олег Волошин.
"Ми робимо все можливе для того, щоб забезпечити підписання договору про асоціацію України з ЄС", - запевнив він.
Водночас, зазначив О. Волошин, в МЗС стривожені спробами створити перешкоди в процесі європейської інтеграції України.
"Ми, безумовно, знаємо, що у деяких представників опозиції є впливові й активні прихильники в західних країнах. Ми розуміємо значущість постаті, яка зараз перебуває під судом та інтерес наших іноземних партнерів, тому ми так активно роз'яснюємо нашу позицію, - пояснив він. – Якщо це навіть окремі політики, які мають симпатії чи антипатії, але все одно процес буде розглядатися в Європейському парламенті, національному парламенті - ми це чітко розуміємо. Але справа в тому, що МЗС України не може впливати на суд, ми не ініціювали цей процес, ми не визначаємо його хід і не впливаємо на його кінцевий результат", - сказав представник зовнішньополітичного відомства.
"Ми робимо все, для того, щоб цей судовий процес не зірвав підписання договору про асоціацію", - резюмував О. Волошин.
За його словами, суд над Тимошенко не погіршив відносини з іноземними державами, але вніс на порядок денний питання, яке "МЗС не хотів би бачити".
Натомість, в адміністрації президента України вважають, що арешт Тимошенко "не вплине на динаміку просування переговорів" з ЄС.
Раніше глава представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що арешт Тимошенко "як і усі інші справи за участю колишніх посадовців України, викликає велику стурбованість". Також стурбованість висловили низка європейських країн, серед яких Німеччина, Франція та Італія, Канада, Чехія, США.
УНІАН
19.08.2011 У Ялті триває Форум парламентського клубу Україна-ЄС
Сьогодні, 19 серпня, у Ялті розпочався Форум парламентського клубу Україна-ЄС «Будуємо майбутнє разом», організований за ініціативою Інституту української політики та міжнародного фонду «Європейський розвиток».
Як повідомили УНІАН у організатори Форуму, у заході взяли участь депутати Європейського парламенту, Верховної Ради України, керівництво Автономної Республіки Крим, експерти-міжнародники.
Відкриваючи засідання Форуму, перший заступник голови Комітету ВР з питань європейської інтеграції, президент Міжнародного фонду «Європейський розвиток», народний депутат України Володимир ВЕЧЕРКО відзначив важливість подібних зустрічей для вирішення проблем, які існують сьогодні у діалозі між ЄС та Україною.
Він висловив впевненість, що у вересні збільшиться кількість депутатів – членів парламентської групи Україна-ЄС, оскільки сьогодні євроінтеграційні процеси вийшли на новий рівень і потребують активної співпраці всіх здорових сил українського суспільства. Також В.ВЕЧЕРКО відзначив досягнення України на шляху євроінтеграції, що відбулися протягом останнього року.
У свою чергу голова Верховної Ради АРК Володимир КОНСТАНТІНОВ у своєму вітальному слові зупинився на участі Криму в євроінтеграційних процесах, відзначивши їх важливість для кримської автономії. Заступник голови Кабінету міністрів АРК Катерина ЮРЧЕНКО розповіла присутнім про програми, які втілюються в Криму за участію європейських структур. Зокрема, вона наголосила, що на ЄС припадає лише 10% від усього обсягу інвестицій в кримську економіку, і тому співпраця з Євросоюзом є важливою та актуальною – зокрема в економічній сфері. К.ЮРЧЕНКО зупинилася на таких програмах, як Єдине інвестиційне вікно, єдиний республіканський дозвільний центр, інтерактивна інвестиційна карта тощо.
«Крим сьогодні є одним із тих регіонів України, які найбільше відповідають критеріям Європейського Союзу, необхідним для ефективних інтеграційних процесів», - зазначила К.ЮРЧЕНКО.
Представники кримської влади підкреслили, що вони хотіли би в перспективі мати на території Криму представництво ЄС та консульські представництва європейських держав.
З вітальними словами до учасників Форуму звернулися також радник Президента України Андрій ФІАЛКО та депутат Європейського парламенту Александр МІРСЬКИЙ.
Під час першої робочої сесії – «Відносини України та Європейського Союзу після підписання Угоди про асоціацію та створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі» - директор департаменту ЄС Міністерства закордонних справ України Василь ФІЛІПЧУК дав розгорнуту картину тих позитивних очікувань та явних ризиків, які сьогодні стоять перед Україною на шляху євроінтеграції.
«Я переконаний, що ми пройдемо свій шлях і з 1 січня 2013 року Україна та ЄС будуть існувати у цілковито новій дійсності, в умовах цілковито нових відносин», - зазначив В.ФІЛІПЧУК.
«Європа - такий же жорсткий переговорник, як і Росія, але у неї, принаймні, значно менші апетити щодо України», - підкреслив у свою чергу А.ФІАЛКО. А депутат Європарламенту А.МІРСЬКИЙ висловив переконання, що Україна стане членом ЄС раніше, ніж, скажімо, Туреччина, але все одно має пройти певний час до досягнення цієї мети.
Учасники Форуму підкреслили, що в Україні і представники опозиції, і представники влади однаково прагнуть європейської інтеграції, а це вселяє надію. «В нашому суспільстві немає різночитань з приводу того, де має бути України – ми обрали європейський вектор і впевнено йдемо у цьому напрямі», - констатував голова правління Інституту української політики Кость БОНДАРЕНКО.
20 серпня Форум парламентського клубу Україна-ЄС «Будуємо майбутнє разом» продовжить свою роботу.
Європейський простір
22.08.2011 Міжпарламентський клуб Україна – ЄС представив сайт моніторингу візових відмов
Міжпарламентський клуб Україна – ЄС у рамках форуму «Україна та ЄС: будуємо майбутнє разом», який відбувається в Ялті, презентував сайтссылка скрыта, одним із завдань якого є моніторинг невмотивованих відмов у наданні віз українським громадянам консульствами країн Євросоюзу.
За словами співголови клубу Україна – ЄС, народного депутата України Ірини Геращенко, під час форуму українські та європейські депутати домовилися регулярно проводити моніторинг дотримання угоди про спрощення оформлення віз, а також збирати інформацію про відмови у видачі віз українським громадянам для передачі у відповідну комісію Європейського Союзу.
«Українські громадяни мають знати аргументовану причину відмови їм у візі. Інакше буде важко уникнути створення негативного іміджу ЄС через недоліки чи проблеми у його візовій політиці», – заявила Геращенко.
Вона також зауважила, що посольства країн ЄС мають посередницькі структури, які, не надаючи консультацій щодо правильності заповнення документів для посольств, беруть по 300 гривень за оформлення візи, при цьому не гарантуючи результату, а віза таким чином дорожчає вдвічі. Депутати від України під час форуму наголосили, що практика посередницьких центрів є хибною, оскільки представники центрів не несуть жодної відповідальності за правильність оформлення документів і видачу віз, водночас сприяють формуванню негативного сприйняття Євросоюзу українськими громадянами.
Геращенко наголосила, що угода про спрощення оформлення віз діє вже понад три роки, однак низка проблем залишається і досі. Серед них – проблема видачі довгострокових віз на 5 років, які отримують одиниці українських громадян.
У свою чергу, народний депутат Юлія Льовочкіна відзначила, що питання лібералізації візового режиму на сьогодні є пріоритетним і для законодавчоїтак і для виконавчої влади. Вона також наголосила, що в цьому питанні є консенсус влади і опозиції.
Європейські депутати – члени клубу пообіцяли ставити питання про надання віз для українців перед чиновниками з відповідних комітетів Євросоюзу.
На форумі під час обговорення резолюції депутати висловили підтримку подальшим зусиллям України щодо остаточного виконання першої фази Плану дій із лібералізації візового режиму до кінця цього року, щоб можна було ухвалити рішення щодо переходу до його другої фази.
Урядовий портал
23.08.2011 Європарламентарі готові підтримувати Україну у прагненні стати повноправним членом ЄС
Європарламентарі висловлюють готовність підтримувати прагнення України стати повноправними членами Європейського Союзу. Про це представники делегації Європейського парламенту, які взяли участь у літньому Форумі Парламентського клубуУкраїна-ЄС «Україна та Європейський Союз: будуємо майбутнє разом», наголошували під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим.
«Ми вітаємо рішення Президента, заявлене тиждень тому про те, що Україна буде прагнути вступити в Євросоюз. Ми вітаємо, що Україна поставила собі пріоритет стати повноправним членом Європейського Союзу. Ми вітаємо бажання українського народу жити в європейській сім'ї і готові сприяти прискоренню цього процесу», - наголосив депутат Європейського парламенту Алєксандр Мірський.
Радіо Свобода
23.08.2011 Парламентський клуб Україна-ЄС за євроінтеграцію
Парламентський клуб Україна-ЄС – новостворена структура, що покликана сприяти українській євроінтеграції. До її складу входять члени Європарламенту та народні депутати України. Основні питання, які їх турбують, – майбутнє розвитку відносин між Україною та ЄС після того, як буде підписано угоду про асоціацію та спрощення візового режиму для українців.
Парламентський клуб Україна-ЄС створено для глибшого ознайомлення депутатів Європейського парламенту з Україною. Про це говорить один із європарламентарів, співголова новоствореної структури Олександр Мирський.
«Треба, щоб вони розуміли структуру країни, те, в якій системі вимірів вона живе, для того, щоб допомогти їй максимально швидко вступити до Європейського Союзу. Сьогодні багато процесів, які відбуваються в Україні, багатьом депутатам незрозумілі. Коли вони будуть зрозумілі, можливо, буде більш конструктивний діалог», – наголосив Мирський.
На думку директора департаменту Європейського Союзу МЗС України Василя Філіпчука, дискусії між українською та європейською сторонами уже «перейшли в прагматичну, конкретну площину».
«Підтримка Європарламенту для нас дуже важлива під час вирішення проблем безвізового режиму, а також щодо підписання угоди про асоціацію, котра якнайшвидше дозволила б нам втілити у життя наші плани щодо євроінтеграції», – зазначив Філіпчук.
Європа українців чекає, але видавати візи відмовляється
Підписання угоди про асоціацію, допомога з боку Європарламенту українському реформуванню і, зокрема, лібералізація візового режиму суттєво впливають на процес входження України до ЄС. Про це говорить естонська учасниця Парламентського клубу від Європейського парламенту Сійрі Овійр.
«Якщо ми говоримо про євроінтеграцію України, то треба інтегрувати простих людей. Якщо вони нічого не знають, нічого не бачать, живуть, наче у в’язниці, нікуди не виходячи, то така інтеграція не вдасться», – зазначила парламентар.
На думку європейських експертів, Україна перестала бути імміграційною загрозою. За офіційними даними, вона не потрапила до списку 30 країн, які є основними постачальниками шукачів притулку. Проте відсоток безпідставних відмов українцям у отриманні віз і надалі є високим. Парламентський клуб Україна-ЄС створив спеціальну комісію для вирішення цього питання.
Розвиток Криму – елемент євроінтеграції
Представники клубу ініціювали також створення Південноукраїнського політико-ділового центру євроінтеграції. За словами Володимира Вечерка, співголови української частини комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС, таку ідею підтримали і кримське керівництво, і уряд.
«Дуже цікаво активно залучати бізнес до розвитку інфраструктури на південному узбережжі чорноморського регіону і країни Чорноморського басейну до розвитку Криму», – сказав Вечерко.
До складу Парламентського клубу Україна-ЄС входить 33 народні депутати України та 42 члени Європейського парламенту. Структура позиціонує себе як дискусійний форум, який збиратиме разом парламентарів та представників інших соціальних груп, із залученням бізнесу, громадського суспільства, вчених із України та ЄС.