Робоча навчальна програма Черкаси 2004 Міністерство освіти І науки України Черкаський національний університет

Вид материалаДокументы

Содержание


Література до теми
Агіографія (житійна література)
Церковна лірика та ораторська проза.
Література до теми
Літопис Аскольда”
Київський літопис”
Галицько–Волинський літопис
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Література до теми

  1. Див. розділ “Вступ” та інші відповідні розділи в підручниках і посібниках.
  2. Андрианова–Перетц В.М. Древнерусская литература и фольклор. – Л.: Наука, 1974. – 171 с.
  3. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М.: Наука, 1981. – 608 с.
  4. Лозко Г. Українське язичництво. – К.: Український центр духовної культури, 1994. – 96 с.
  5. Білоус П. Давньоукраїнська література і фольклор: проблема художнього коду // Слово і час. – 2002. – №12.

***
  1. Шевченко В. “Влесова книга”: з історії відкриття, досліджень та оцінок // Українська мова та література. – 2001. – Ч.22. – С.1 – 4.
  2. Денисюк І. Релікти лицарсько–дружинної та билинної поезії // Слово і час. – 2003. – №1.
  3. Клочек Г. Світ “Велесової книги”. – Кіровоград: “Степова Еллада”, 2001. – 160 с.
  4. Шульман Л. “Влесова книга” – пам’ятка історії чи містифікація? // Слово і час. – 1991. – №9.
  5. Шевчук В. Загадкова “Велесова книга” // Хроніка – 2000. – 1994. – №3 – 4 (тут і текст). – С.61 – 131.
  6. Яценко Б. “Велесова книга” – героїчний епос України – Руси // Українська мова та література. – 1997. – №33. – С.1 – 3.
  7. Див. іще широкий список літератури про “Влесову книгу” // Українська мова та література. – 2001. – №22.

***
  1. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М.: Наука, 1977. – 320 с.
  2. Лихачев Д.С. Поэтика древнерусской литературы. – 3–е изд. – М.: Наука, 1979. – 359 с.
  3. Поліщук В. Іван Франко про візантизм і його впливи на українсько–руську літературу. Проблема візантійських впливів у працях істориків українського письменства // Зі студій над класиками. Статті. – Черкаси: Брама, 2001. – С.61 – 69.; С.70 – 78.
  4. Білоус П. Зародження української літератури // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях і колегіумах. – 2003. – №№1, 2.
  5. Білоус П. Про естетичне значення давньої української літератури // Українська мова та література. – 2000. – Ч.25. – С.1 – 3.
  6. Ковалів Ю. Українська література в історичному інтер’єрі // Українська мова та література. – 2003. – Ч.45. – С.3 – 18.
  7. Нога Г. “Откуда есть пошла” українська література // Слово і час. – 2002. – №6.
  8. Пахаренко В. Українська поетика. – Вид. 2–е. – Черкаси: Відлуння–плюс, 2002. – С.145 – 175.
  9. Токмань Г. Цей багатобарвний мистецький світ. Стаття перша // Дивослово. – 2001. – №4. – С.56 – 59.
  10. Європейське Відродження та українська література ХІV – ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1993. – 374 (Збірник праць).
  11. Макаров А. Світло українського Бароко. – К.: Мистецтво, 1994. – 288 с.


Лекція 3. Перекладна література періоду Київської Русі


Християнізація Русі, її роль у розвитку писемності, культури, мистецтва, освіти.

Візантійська естетика, її місце в розвитку європейської художньої думки. Жанрова структура візантійського письменства ІV – ІХ ст., характеристика ораторської (Іоанн Златоуст, Єфрем Сірін), агіографічної (Афанасій Александрійський, Палладій, Іоанн Мосх), хронографічної (Іоанн Малала, Георгій Амартол), повістевої (“Александрія”, повісті про Апіра Премудрого) літератури, апокрифічних і природничих творів. Найпопулярніші типи збірників: Псалтир, “Пчола”, “Златоструй”, “Торжественник”, “Ізмарагд”. “Трансплантація” системи жанрів візантійської літератури на слов’янський ґрунт.

Біблія. Біблія як книга Божа (основа релігійного вчення), як книга людська (багатовіковий запис людських знань), як історичний документ про історію єврейського народу. Походження Біблії, її складові частини – Старий Заповіт (особливо – Книга Псалмів, Пісня пісень, Книга пророка Єзекіїля, Плач Єремії) і Новий Заповіт (особливо – Апокаліпсис). Біблійні мотиви та образи в українській літературі (давні твори, Г.Сковорода, Т.Шевченко, І.Франко, Леся Українка, П.Тичина та ін.). Українські переклади Біблії (Г.Смотрицький, П.Куліш, І.Пулюй, І.Нечуй–Левицький та ін.).

Апокрифи. Походження апокрифів як народних творів на біблійні теми “Како сотвори Бог Адама”, “Хожденіє Богородиці по муках”, “Про Соломона і Китовраса”, їх мотиви, художні особливості, структура. Демократизм апокрифів. Апокрифічні мотиви в українському фольклорі й літературі (описання пекла в “Енеїді” І.Котляревського тощо). І.Франко як дослідник апокрифів.

Агіографія (житійна література). Змістово–формальні особливості жанру. Збірники житій – “Прологи”, “Четьї–мінеї”, “Патерики”, принципи їх укладання і зміст. (“Житіє Антонія Великого”, “Житіє Василія Нового”, “Житіє Андрія Юродивого”; Синайський, Скитський, Єгипетський, Римський патерики).

Церковна лірика та ораторська проза. “Пчола” – збірник афоризмів. Книги природничо–наукові (“Фізіолог”, “Шестиднев”). Історичні хроніки Георгія Амартола та Іоанна Мапали як джерело для знайомства із всесвітньою історією (євреїв, Асірії, Єгипту, Римської держави тощо).

Література до теми

  1. Див. відповідні розділи підручників і посібників.
  2. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М.: Наука, 1977. – 320 с.
  3. Франко І. Візантійська література / Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – Т.29. – К.: Наукова думка, 1981. – С.184 – 194.
  4. Білецький О.І. Перекладна література візантійсько–болгарського походження / Білецький О.І. Зібрання праць. – У 5 т. – Т.1. – К.: Наукова думка, 1965. – С.128 – 187.
  5. Біблія, або Книги Святого письма Старого і Нового Заповіту (видання українською мовою різних літ).
  6. Новий Заповіт // Вітчизна. – 1990. – №3. – С.167 – 189; №5. – С.179 – 193; №7. – С.171 – 195.
  7. Пісня пісень // Всесвіт. – 1989. – №2. – С.128 – 134 (післямова В.Базилевського “Жива вода з колодязя тисячоліть”).
  8. Сулима В. Біблія і українська література. Навчальний посібник. – К.: Освіта, 1998. – 400 с.
  9. Куценко Л. Час вчитися любити: Біблія на уроках літератури. – Кіровоград: “Степова Еллада”, 1999. – 56 с.
  10. Шевчук В. Як би я викладав уроки Біблії в середній школі // Слово і час. – 1991. – № 1. – С.72 – 79.

***
  1. Франко І. Передмови [до видання “Апокрифи і легенди з українських рукописів” т.т. І – V] / Зібр. творів. – У 50 т. – Т.38. – К.: Наукова думка, 1983. – С.7 – 294.
  2. Франко І. Причинки до вивчення церковонослов’янських новозавітних апокрифів / Зібрання творів: У 50 т. – Т.36. – К.: Наукова думка, 1982. – С.100 – 169.
  3. Франко І. Апокриф о Адамі / Зібрання творів: У 50 т. – Т.29. – К.: Наукова думка, 1981. – С.439 – 442.

***
  1. Еремин И.П. О византийском влиянии в болгарской и древнерусской литературах ІХ – ХІІ веков / Лекции и статьи по истории древнерусской литературы. – Л., 1987.



Лекція 4. Оригінальна література Київської Русі: система жанрів, літописання


Ще про стиль літератури Київської Русі (Д.Чижевський, Д.Лихачов та ін.): монументальність, динамізм, етикетність, специфічний тип історизму.

Система жанрів, її залежність від візантійських традицій і взаємодія з жанровою системою фольклору. Функціональний принцип утворення жанрів.

Літописання. Самобутність жанру, його відношення до історіографічної прози інших народів. Синтетичний зміст, використання різних джерел. Особливості композиції: річна стаття як основна композиційна одиниця. Різні теорії про виникнення давньоруського літопису. Поняття про літописне зведення.

Літопис Аскольда” як наукова гіпотеза найранішого вітчизняного літопису.

Повість врем’яних літ”. Особливості композиції, використання легендарно–повістевого матеріалу. Ідейно–тематичний зміст, політична концепція твору. Редакції і списки “Повісті...”, джерела. Проблема авторства, відомості про Нестора–літописця. Мотиви “Повісті...” в українській літературі (І.Франко, С.Руданський, П.Тичина та ін.), її роль у розвитку вітчизняної історичної прози (Б.Лепкий, Ю.Опільський, С.Скляренко, П.Загребельний та ін.). Краєзнавчі елементи в “Повісті...”.

Київський літопис” (ХІІ ст.) як продовження “Повісті врем’яних літ”. Спільне і відмінне між ними. Локалізація предмету зображення (тільки Київське князівство), звуження політичного ідеалу (боротьба за стольний Київ і вузько місцеві інтереси). Композиційна нечіткість, домінування фактографії над белетристичними якостями. Літописні оповіді про боротьбу проти половців. Оповідання про похід князя Ігоря проти половців у 1185 році.

Галицько–Волинський літопис (ХІІІ ст.), його структура, час і місце появи. Жанрова своєрідність, риси воїнської повісті, спроба створення нового типу ідеального героя. Образи князів Романа і Данила, “славетного співака Митуси”. Ремінісценції літопису в українській літературі ХІХ – ХХ століть (М.Костомаров, І.Франко, М.Вороний, Л.Мосендз Р.Іваничук та ін.).