Європейська соціальна хартія (переглянута) Перша національна доповідь Уряду України щодо реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої)

Вид материала

Содержание

Соціальні послуги для дітей та молоді з функціональними обмеженнями
Розділ: Особи з обмеженими можливостями
Розділ: Біженці
Розділ: Бездомні громадяни

Подобный материал:

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Соціальні послуги для дітей та молоді з функціональними обмеженнями

Соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з функціональними обмеженнями спрямована на надання індивідуальних соціальних послуг та забезпечення послуг реабілітації в центрах соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями та центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Так, клієнтами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді стали:

	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Діти з функціональними обмеженнями	28467	32432	40556
Молодь з функціональними обмеженнями	11994	14447	15834

Відбулося збільшенні кількості клієнтів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на 25% серед дітей і на 9,6% серед молодих людей.

При цьому загальний відсоток дітей, охоплених індивідуальними послугами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, дещо зменшився (24% у 2007 році на відміну від 26% у 2006 році). Подібна тенденція пояснюється значним збільшенням за рік кількості дітей з функціональними обмеженнями. Станом на 1 січня 2007 року їх налічувалося 168128 осіб, а у 2006 році їх було 122640, тобто чисельність дітей-інвалідів в Україні зросла за рік на 37%. Протягом 2007 року дітям та молоді з функціональними обмеженнями надано 262322 індивідуальні послуги, що на 74,8% більше, ніж у 2006 році. Найбільша кількість цих послуг була спрямована на вирішення соціально-економічних проблем здоров’я (75370 послуг, що на 46% більше, ніж у 2006 році) та міжособистісних проблем (41390 послуг, що на 27% більше, ніж у 2006 році).

Послугами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді стали 32145 сімей, в яких виховуються діти з функціональними обмеженнями. Під соціальний патронат центрів взято 8201 родину і 10282 дитини, які виховуються у них.

Для організації соціально-реабілітаційної роботи з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями функціонує 7 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями.

Протягом 2007 року роботою центрів соціально-психологічної реабілітації охоплено 587 дітей та молодих людей з функціональними обмеженнями (що на 27% більше ніж у 2006 році – 464 особи), з них – 404 дитини і 183 молодих людини. Разові послуги отримували 289 осіб (49%), з них 206 - діти, 83 – молоді люди. Перебували у денному стаціонарі 298 осіб (51%), з них 169 - діти, 129 - молоді люди.

Варто зазначити, що процентне співвідношення кількості реабілітаційних послуг, отриманих у денному стаціонарі та разових, приблизно рівне. Ця тенденція однакова, як у 2006 так і у 2007 роках. За направленнями до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями звернулися 132 особи (23%), а самостійно – 455 осіб (78%).

Клієнти центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями:

категорія	Кількість осіб	із них:
категорія	Кількість осіб	діти	молодь
з ураженнями опорно-рухового апарату	217 (37%)	132	85
з ураженнями центральної і периферичної нервової системи	149 (25%)	102	47
з ураженнями внутрішніх органів	49 (8%)	42	7
з ураженнями органів зору	43 (7%)	26	7
з серцево-судинними ураженнями	32 (6%)	24	8
з ураженнями органів слуху	18 (3%)	12	6
з ураженнями органів дихання	6 (1%)	6	_
з іншими видами захворювань	73 (12%)	60	13

З 2000 року Державною соціальною службою для сім`ї, дітей та молоді започатковано проведення у Міжнародному дитячому центрі “Артек” щорічної спеціалізованої тематичної зміни для дітей з функціональними обмеженнями “Повір у себе, і в тебе повірять інші”, що має на меті сприяння самореалізації, адаптації, психологічної реабілітації та інтеграції у суспільство дітей з функціональними обмеженнями.

Інформування населення щодо ефективного доступу до соціальних послуг

Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту активно впроваджує ідею виробництва та поширення якісної соціальної реклами. На сьогодні соціальна реклама стала невід’ємною складовою в реалізації державної соціальної та молодіжної політики України та знаходить своє відображення у Програмах та планах заходів щодо створення, виробництва та розповсюдження соціальної реклами.

Мета розповсюдження соціальної реклами 2007 року полягала у наближенні соціальної роботи до населення. Головною складовою досягнення заданої мети стало донесення сутності соціальної роботи до клієнта.

Загальна кількість нової відеопродукції Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді склала 16 видів:

- 5 відеороликів щодо надання соціальних послуг центрами, “Інвалідний візок”, “Звуки”, “Рідний дім”, “Чужих дітей не буває”;

- 11 телепрограм: 4 передачі з циклу “Подолання”;

- 7 теленарисів про роботу центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, їх спеціалізованих формувань, служб та закладів.

Ознакою року стало зміцнення соціального партнерства щодо розміщення відео та аудіо-продукції Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді в ефірі національного телебачення та радіомовлення. На трьох радіоканалах відбулося 691 розміщення 7 аудіо-роликів соціального спрямування на безоплатній умові. Загалом здійснено понад 1351 трансляцію 10 аудіо-роликів на 3-х комерційних популярних каналах.

Через створення та підтримку спеціалізованих рубрик, програм, які висвітлювали роботу центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у соціально-публіцистичних та інших програмах на радіо, у телепрограмах загальнонаціональних каналів, мережі ІНТЕРНЕТ, підвищувався рівень поінформованості населення про діяльність та соціальну роботу центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, види соціальних послуг.

Значно підвищилися результативні показники щодо використання аудіопродукції та відеопродукції:

- аудіоролики – на 7721 трансляцій (у 2006-му здійснено 1086 трансляцій у 2007-му - 8807 трансляцій);

- відеоролики – на 57559 трансляцій (у 2006-му здійснено 2918 трансляцій відеороликів, у 2007-му – 60477 трансляцій);

- документальні нариси – на 223 трансляції (у 2006-му здійснено 182 трансляції, у 2007-му – 405 трансляцій).

Протягом 2007 року веб-сайт Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді відвідали 29361 особи, якими було переглянуто 184401 сторінка. Збільшується географія відвідування сайту: крім українців веб-сайт відвідали користувачі з Німеччини, Казахстану, Росії, Канади, Італії, Австрії, Молдови, США, Норвегії, Естонії, Туреччини, Кенії, Білорусії та інших.

Виготовлено 7 видів плакатів загальним накладом близько 180 тис. примірників.

Завдяки активізації роботи в регіонах підвищився інтерес громадян та певних організацій до участі у створенні соціальної реклами або діяльності у цій галузі. Серед досягнень можна відзначити поширення соціальної реклами центрів на місцевому телебаченні, носіях зовнішньої реклами, на плазмових екранах, розташованих на відкритих поверхнях у місцях великого скупчення населення.

Розділ: Особи з обмеженими можливостями

Розвиток сфери соціальних послуг є одним з важливих завдань, визначених Урядом на майбутнє. Тому сьогодні проблема покращення надання соціальних послуг вразливим категоріям населення набуває особливого значення.

На державному рівні це означає професійне планування та управління послугами. Приймаючи рішення щодо спрямування соціальної допомоги, варто врахувати найбільшу впливовість соціальних послуг на покращення ситуації людини. За умов адресного їх надання та індивідуального підходу саме соціальні послуги є одним із ефективних видів соціальної допомоги.

Право інвалідів на соціальне обслуговування визначено статтею

36 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Для надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі й інвалідам, в Україні створено розвинуту мережу стаціонарних (інтернатних) закладів та установ, що забезпечують соціальне обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян за місцем проживання.

До її складу входять 321 будинок-інтернат, серед яких 83 призначені для громадян похилого віку та інвалідів, 150 психоневрологічних інтернатів, 5 спеціальних будинків-інтернатів.

Станом на 31.12.2007 у стаціонарних установах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики України проживало майже 38 тис. інвалідів.

Діяльність стаціонарних установ спрямована на забезпечення інвалідів комплексним соціальним обслуговуванням, покращення умов проживання, їх комунально-побутового та медичного обслуговування, гарантованих чинним законодавством.

Велику увагу в стаціонарних установах приділяють організації відпочинку та культурному обслуговуванню інвалідів.

Інваліди, які проживають у будинках-інтернатах, за бажанням мають право на працевлаштування на роботу, доступну їм за станом здоров’я, на умовах трудового договору.

Діяльність стаціонарних установ, де проживають інваліди, постійно вдосконалюється, впроваджуються сучасні технології соціального обслуговування та методи соціальної роботи, розпочато здійснення індивідуальної оцінки потреби в допомозі та соціальних послугах.

Одночасно зі зміцненням вже існуючих стаціонарних установ основною тенденцією розвитку сучасної системи соціального обслуговування інвалідів є створення стаціонарних закладів нового типу. На сьогодні в Україні формується мережа будинків-інтернатів та стаціонарних відділень з невеликою чисельністю проживаючих. Створення таких соціальних закладів у громаді дає змогу наблизити стаціонарні соціальні послуги до звичайного місця проживання осіб, не розривати їх родинні та соціальні зв’язки, що склалися протягом життя.

Одночасно, більш прогресивною формою соціального обслуговування є надання соціальних послуг інвалідам через територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян за місцем проживання.

З цією метою в системі праці та соціального захисту населення розвинена мережа територіальних центрів (далі – терцентр) соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.

Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян як спеціальна державна або комунальна установа, забезпечує надання соціальних послуг за місцем проживання у громаді, пенсіонерам, інвалідам, одиноким непрацездатним громадянам, іншим особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, в умовах стаціонарного, тимчасового та денного перебування. Соціальні послуги спрямовуються на підтримання життєдіяльності та соціальної активності людей з інвалідністю.

Станом на 31.12.2007 загальна кількість територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян в Україні склала 744 установи, якими надано соціальних послуг близько 2 млн. осіб, з них 400 тисячам інвалідів.

	2006 рік	2007 рік	2008 рік (прогноз)
Територіальні центри соціально-го обслуговування пенсіонерів та оди-ноких непрацездатних громадян	743	744	745
Територіальні центри соціально-го обслуговування пенсіонерів та оди-ноких непрацездатних громадян (надано послуги всього, тис. осіб), у тому числі:	993,5	1484,3	1500
- відділення соціально-побутової реабілітації, тис. осіб	325,0	349,2	375,0
- відділення медико-соціальної реабілітації, тис. осіб	158,5	146,0	170,0
- стаціонарні відділення для постійного або тимчасового проживання, тис. осіб	14,8	15,3	15,5
Чисельність інвалідів, які перебувають на обліку та отримують послуги в територіальних центрах со-ціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (всього, тис.осіб), у. тому числі у:	*	363,4	450,0
- відділеннях соціально-побутової реабілітації, тис. осіб	*	88,5	95,0
- відділеннях медико-соціальної реабілітації, тис. осіб	*	40,3	47,0
- стаціонарних відділення для постійного або тимчасового проживання	*	3,2	4,5

Підставою для організації інвалідам соціального обслуговування та надання соціальних послуг є висновок лікувально-профілактичної установи про ступінь втрати здатності до самообслуговування та рекомендації індивідуального плану реабілітації. Соціальні працівники та соціальні робітники терцентрів надають інвалідам, які проживають вдома, соціальні послуги відповідно до договору, який укладається між громадянином і територіальним центром або відділенням соціальної допомоги вдома. Особи з інвалідністю мають можливість відвідувати відділення соціально-побутової та соціально-медичної реабілітації тер центрів.

На цей час територіальні центри надають інвалідам більше

47 видів соціальних послуг. Запроваджуються нові види соціальних послуг для осіб похилого віку та інвалідів з урахуванням їх попиту на такі послуги. Зокрема, на виконання Закону України „Про психіатричну допомогу” з метою соціального захисту осіб з психічними розладами та створення для них незалежних умов проживання у м. Київ та декількох містах України (Луцьк, Умань) створено спеціалізовані відділення соціальної допомоги вдома інвалідам з психічними захворюваннями, де вказаній категорії осіб надаються різноманітні соціальні послуги, в тому числі з догляду. Такі відділення тісно співпрацюють з установами охорони здоров’я.

Однією з нових форм організації діяльності роботи терцентрів є надання транспортних послуг інвалідам. Чисельність осіб, яким у 2007 році надавались транспортні послуги, склала близько 190 тисяч. Одночасно, місцеві органи влади організовують при терцентрах мобільні офіси (Донецька обл.), мобільні бригади з надання безкоштовних послуг перукаря, робітника з дрібного ремонту помешкань інвалідів, які проживають у віддалених селах (Київська, Сумська, Одеська, Харківська обл.), впроваджується реабілітаційна послуга із застосуванням іпотерапії тощо.

Новою формою надання соціальних послуг з проживання стало створення у регіонах України спеціалізованих житлових будинків для одиноких ветеранів війни і праці, пенсіонерів та інвалідів з комплексом служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування. На сьогодні в Україні функціонує 9 таких будинків, в яких проживає близько 700 осіб: 4 будинки у м. Київ, 2 будинки в Одеській області, по 1 будинку – в Автономній Республіці Крим, Донецькій та Львівській областях.

На покращення житлових умов спрямовано прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 76 „Про затвердження Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку та Типового положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів”, яку було розроблено на виконання Закону України „Про житловий фонд соціального призначення”.

Робота щодо удосконалення системи соціального обслуговування та соціальних послуг, що надаються особам з обмеженими можливостями, яку постійно здійснює Мінпраці, забезпечує покращення якості життя осіб з інвалідністю, що в свою чергу, сприяє подоланню бідності та посиленню соціальної захищеності громадян з особливими потребами.

Розділ: Біженці

Закон України „Про біженців” гарантує біженцям та особам, які звернулися із заявою про надання такого статусу, використання прав та свобод, зокрема соціально-економічних та культурних. Україна взяла на себе зобов’язання щодо забезпечення прав і свобод біженців та осіб, які звернулися із заявами про надання статусу біженця в Україні, відповідно до норм міжнародного та національного законодавства.

Звернувшись до міграційної служби або в організацію, що надає юридичну підтримку, шукачі притулку отримують інформацію про організації соціальної підтримки біженців та шукачів притулку в Україні. В Україні існує низка неурядових організацій, що займаються наданням соціальної допомоги біженцям.

Так, наприклад, під час звернення шукача притулку до соціального працівника благодійного фонду „РОКАДА” заповнюється реєстраційна форма, що містить інформацію про основні дані та потреби особи, накопичуються необхідні документи. Таким чином, формується особова справа кожної особи, що звернулась за допомогою.

Соціальний працівник надає всю необхідну інформацію про наявні інституції, що підтримують та допомагають біженцям та шукачам притулку (медична, юридична, соціальна допомога та інша), а також про можливість отримання тієї чи іншої допомоги.

Отримання щомісячної фінансової допомоги обумовлюється соціальним становищем претендента (що оцінюється комісією у складі соціальних працівників, медичного консультанта, представників Уповноваженого Верховного комісара ООН з прав біженців) та затвердженими критеріями. Основними з умов для отримання щомісячної фінансової допомоги від УВКБ ООН є відсутність документів для працевлаштування, незнання мови, відсутність фінансової можливості наймати житло, наявність проблем зі здоров'ям, мала чисельність земляцтва. Така фінансова допомога є невідкладною і тимчасовою, і триває до отримання біженцем гарантованих законодавством України допомог та виплат.

Розділ: Бездомні громадяни

Для надання соціальних послуг бездомним громадянам в Україні діє мережа соціальних служб – заклади нічного перебування (нічліжки), заклади для тимчасового перебування, служби для проведення вуличної роботи.

Ці соціальні служби надають послуги бездомним громадянам України та особам без громадянства, які постійно на законних підставах проживали і після втрати прав на жилі приміщення проживають на території України (стаття 4 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”).

Вся соціальна робота з бездомними ґрунтується на принципах законності, демократії, рівності громадян, поваги до особистості, визнання честі та гідності, забезпечення основних прав і свобод людини, конфіденційності інформації, адресності та індивідуального підходу, доступності та відкритості, добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг, комплексності, соціальної справедливості, гуманності (стаття 3 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, стаття 3 Закону України „Про соціальні послуги”).

Бездомні громадяни мають право на повагу до їх гідності, охорону здоров'я, соціальний захист, правову допомогу, звернення відповідно до законодавства із заявами та скаргами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, отримання інформації про свої права та обов'язки. Бездомні громадяни і безпритульні діти також користуються іншими правами та свободами, що закріплені Конституцією і законами України (стаття 5 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”).

Всі бездомні громадяни без будь-яких обмежень мають право на отримання інформаційних, консультаційних послуг, екстреної допомоги.

Інформаційні та консультаційні послуги надаються будь-якими соціальними службами для бездомних громадян за їх зверненням.

Екстрена допомога надається закладами нічного перебування (нічліжками), службами вуличної роботи. Соціальні працівники служби вуличної роботи, патрулюючи вулиці міста, відвідують місця скупчення бездомних громадян, де надають їм інформаційні, консультаційні послуги, побутові послуги - роздача їжі, одягу, взуття, надають медичну допомогу, транспортні послуги тощо.

Крім того, соціальними службами для бездомних громадян залежно від їх проблем, що потребують вирішення, та від функціонального спрямування служби, надаються різні види соціальних послуг - соціально-побутові (забезпечення ліжко-місцем; тимчасове проживання; харчування; користування душем та пральнею; збереження речей, документів); психологічні (консультації психолога, психодіагностика, психокорекція, психотерапія; вивчення соціально-психологічних характеристик особистості за бажанням клієнтів, надання методичних порад); соціально-педагогічні (допомога в здобутті освіти; розробка індивідуальних планів реінтеграції, навчання самостійному вирішенню складних життєвих проблем; організація дозвілля, формування відповідних навичок і вмінь; позитивне ставлення до власної особистості); соціально-медичні (перша медична допомога; первинний медичний огляд; організація консультації лікаря, направлення у заклади охорони здоров’я за місцем територіального розташування; санітарно-гігієнічний контроль; профілактичні заходи); соціально-економічні (видача одягу та взуття тощо); юридичні (допомога у відновленні паспортів; роз’яснення чинного законодавства; консультації з питань попередження бездомності тощо); послуги з працевлаштування (сприяння у працевлаштуванні; соціальний супровід працевлаштованої особи).

Для отримання цих послуг бездомний громадянин має звернутися до соціальної служби із заявою.

Зарахування до нічліжки не потребує будь-яких додаткових документів і здійснюється одразу після подання такої заяви адміністрації чи соціальному працівнику цієї служби. Не приймаються до нічліжки бездомні громадяни у стані гострого алкогольного та/або наркотичного сп'яніння, а також з ознаками гострого захворювання. Для вирішення проблем цих осіб, вони направляються до соціальних служб, що надають соціальні послуги алко-наркозалежним, або до медичних закладів для обстеження та лікування.

Зарахування до соціальної служби, що надає тимчасовий притулок потребує надання бездомним громадянином виписки з медичної карти. Тому, тривалість процесу зарахування до соціальної служби від часу звернення бездомного залежить від терміну подання ним медичної довідки. В середньому становить до 10 днів. У разі виявлення у бездомного хвороб, він направляється на лікування. Після проходження курсу лікування, бездомний громадянин зараховується до соціальної служби. До соціальної служби не приймаються особи, які під час звернення перебували у стані алкогольного та/або наркотичного сп'яніння.

За інформацією регіональних органів праці та соціального захисту населення станом на 31.12.2007 в Україні функціонувала 51 соціальна служба що надає соціальні послуги бездомним громадянам (на 01.01.07 – 35), у тому числі 13 – утворено недержавними організаціями. Соціальні служби діють у всіх регіонах України, крім Закарпатської, Житомирської та Чернігівської областей.

Протягом 2007 року комунальними соціальними службами, а також 3 недержавними організаціями було надано послуги близько 11 тис. осіб (у 2006 році – більше 24 тис. осіб).

Соціальні послуги надаються як на безоплатній так і на платній основі. Плата за соціальні послуги залежить від фінансових можливостей бездомних громадян і у середньому становить від 2 до 28 грн. на добу.

Соціальні послуги надаються близько 500 працівниками, серед яких майже 50 – соціальні працівники. Крім того, у соціальних службах працюють медичні працівники, психологи, соціальні педагоги та ін.

Фінансування діяльності закладів проводиться за рахунок коштів засновників – коштів місцевих бюджетів, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб, інших надходжень, не заборонених законодавством України. З державного бюджету коштів на вирішення проблемних питань бездомних громадян, утворення та утримання соціальних служб для бездомних не виділяється.

Blog

Європейська соціальна хартія (переглянута) Перша національна доповідь Уряду України щодо реалізації положень Європейської соціальної хартії (переглянутої)

Содержание