Гуцуляк Олег Борисович

Вид материалаМонография
Подобный материал:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   53
письмовий наказ заснувати новий Орден тамплієрів і назначити гроссмейстером юного провінціала з Блуа (Р.Генона, - О.Г.)... Однак це не сподобалося Папюсу, і він наказав позбавити свого недавнього улюбленця всіх "градусів" і "ступенів" і виключити з підвладних йому організацій. Генон це рішення прийняв спокійно, бо на той час прийшов до висновку, що доктрини всіх цих "неоспіритуалістичнних" шкіл -- лишень "мішанина з погано перетравлених каббалістичних, неоплатоністичних і герметичних понять, сяк-так згрупованих довкола двох-трьох суто сучасних і західних ідей"... Коли порвав з Папюсом та його оточенням, Генон входить в коло людей, які претендували на володіння "чистими метафізичними пізнаннями". Надалі він намагався не згадувати їхных імен, лише посилався на загальну для всього людства "скарбницю традиційних знань", де майже на рівних правах сусідять богооткровенні тексти і фрагменти символічного орнаменту, апокрифічні легенди і наскельні малюнки, залишки мегалітичних споруд і народні казки..." (Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.33, 40-41).

   Накорчевский А.А. Японский буддизм: История людей и идей (От древности к раннему средневековью: Магия и эзотерика). -- СПб: Азбука-калассика; Петербургское Востоковедение, 2004. -- С.273.

   Ходос Э. Еврейский синдром-3: Забавные Протоколы сионских мудрецов. -- Киев: ПЦ "Интертехнология", 2002. -- С.95, 313, 314.

   Блаватская Е.П. Тайная Доктрина. -- М.: ООО "АСТ"; Донецк: Сталкер, 2003. -- Кн.4. Загадка креста. -- С.458 -- 459.

   Базанов В. Ученая республика. -- М.-Л.: Наука, 1964. -- С.58.

   "Оперативне масонство" вважає "... справжнім, потребуючим захисту секретом Братства тільки способи опізнавання один одного", а не саму церемонію ритуалів, передання чи назви градусів посвячення (Найт К., Ломас Р. Ключ Хирама: Фараоны, масоны и утерянные свитки Иисуса. -- М.: Эксмо, 2006. -- С.12).

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. -- С.138.

   Толпыго А. Лекции по истории Великой французской революции 1789 г. - К.: Основные ценности, 2004. -- С.220.

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. -- С.170.

   Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - Т.17. - С.634.

   Ендрю Майкл Рамзей народився в Ері (Шотландія) в 1681 р., закінчив Едінбургський університет. В 1709 р. стає домашнім вчителем дітей графа Вемісського, емігрує у Францію, де під покровительством архієпископа Фенолонського приймає римо-католицтво. Згодом стає наставником в родині герцога де Шато Тьєрі і вчителем принца де Тюрренна. За вірну службу йому було даровано звання рицаря Ордена св. Лазаря. Згодом його запрошують в Рим вихователем принца Карла Едуарда, сина Якова ІІ Стюарта і правнука того короля, який був одночасно шотландським королем Яковом VI і англійським Яковом І. Потім Рамсей перебирається у Францію, де серед якобітів пропагує ідеї рицарського масонства і як великий канцлер Великої ложі Парижу проголошує у своїй промові 21 березня 1737 р. (в паризькій ложі Св. Фоми) ідею єдності містерій Церери, Ісіди, Мінерви і Діани та їх стосунок до традиції масонів та рицарів-тамплієрів. Рамсей проголосив, що ложі масонів у Німеччині, Італії, Іспанії, Франції та Шотландії були утворені рицарями після повернення з Хрестового походу, що лорд-стюард Шотландії (предок Стюартів) в 1286 р. був великим магістром (майстром) і що чистоту традиції масонів зберегла саме Шотландська ложа.

   Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.222.

   Робинсон Д. Масонство: Забытые тайны / Пер. с англ. -- М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. -- С.93.

   Робинсон Д. Масонство: Забытые тайны / Пер. с англ. -- М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. -- С.254-255.

   Найт К., Ломас Р. Ключ Хирама: Фараоны, масоны и утерянные свитки Иисуса. -- М.: Эксмо, 2006. -- С.404-431.

   Найт К., Ломас Р. Ключ Хирама: Фараоны, масоны и утерянные свитки Иисуса. -- М.: Эксмо, 2006. -- С.434-439.

   Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.223-224.

   Муратова К.М. Мастера французской готики ХІІ-ХІІІ веков: Проблемы теории и практики художественного творчества. -- М.: Искусство, 1988. -- С.146.

   Муратова К.М. Мастера французской готики ХІІ-ХІІІ веков: Проблемы теории и практики художественного творчества. -- М.: Искусство, 1988. -- С.154, 155,156, 158, 166-167, 225.

   Герцман Е. Тайны истории древней музыки. - СПб.: Азбука-классика; Нота МИ, 2004. - С.23.

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. -- С.100; Робинсон Д. Масонство: Забытые тайны / Пер. с англ. -- М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. -- С.401.

   Francocci G. La Massoneria nei suoi valori storici e ideali. - Milano, 1950. - P.49; Цит.за: Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. -- С.86.

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. -- С.123-128.

   Робинсон Д. Масонство: Забытые тайны / Пер. с англ. -- М.: КРОН-ПРЕСС, 2000. -- С.93.

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: Взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. - С.4-5.

   Читачеві, думаю, відомий популярний історичний фільм-трилер "З пекла", знятий за книгою небезвідомого викривача масонства Стівена Найта "Джек-Потрошувач: Таємниця розкрита" (1976), де розповідається про те, що вбивства відомого маньяка, якы відбувалися у згоді з масонськими ритуалами, здійснювалися особистим лікарем престолонаслідника, масоном ступеню "Рицар зі Сходу" з метою приховати факт таємного вінчання наслідника англійського престолу за католицьким обрядом.

   О.С. Пушкін пише великому магістру П.С. Пущіну посвяту з масонською символікою:

   В дыму, в крови, сквозь тучи стрел

   Теперь твоя дорога;

   Но ты предвидишь свой удел,

   Грядущий наш Квирога!

   И скоро, скоро смолкнет брань

   Средь рабского народа,

   Ты молоток возьмешь во длань

   И воззовешь: свобода!

   Хвалю тебя, о верный брат!

   О каменщик почтенный!

   О Кишенев, о темный град!

   Ликуй, им просвещенный!

   Базанов В. Ученая республика. -- М.-Л.: Наука, 1964. -- С.58.

   Цит. за: Базанов В. Ученая республика. -- М.-Л.: Наука, 1964. -- С.63.

   Тарасов Б.Н. Чаадаев. -- М.: Мол.гвардия, 1986. -- С.38-39.

   Тарасов Б.Н. Чаадаев. -- М.: Мол.гвардия, 1986. -- С.134-138, 145.

   Цит.за: Тарасов Б.Н. Чаадаев. -- М.: Мол.гвардия, 1986. -- С.158.

   .livejournal.com/ru_freemasonry/12621.phpl

   Бакулов А. Пи-Эжен Невё -- свидетель трагедии // Наука и религия. -- 1990. -- N2. -- С.23.

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. -- С.181-182.

   Crypto-Jews // tsoullac.blogspot.com/2007/06/crypto-jews.phpl

   Маромарко М. Масонство: Страницы истории / Пер. с итал. // Европейский альманах: История. Традиция. Культура / Отв. ред. А.О. Чубарян. - М.: Наука, 1990. - С. 161, 164; Петрів Р. Масони, хто ж ви? - Івано--Франківськ: [б.в.], 1992. - С. 38.

   Уилсон Р.А. Моя жизнь после смерти (Космический триггер, том 3) / Перев. с англ. -- К.: Янус, 2001. -- С. 103, 107.

   Сенченко М. "Культурна революція" в Україні, або Управління деградацією // Дніпро. -- К., 2005. -- N 1--2. -- С.106.

   Канигін Ю. Марксизм як сатанизм: Сторінки майбутньої книги // Українська культура. -- К., 2003. -- N 3--4. -- С. 38--39.

   Галеви Д. Жизнь Фридриха Ницше. - Рига: Спридитис, 1991. -- С.150.

   Галеви Д. Жизнь Фридриха Ницше. - Рига: Спридитис, 1991. -- С.181.

   Галеви Д. Жизнь Фридриха Ницше. - Рига: Спридитис, 1991. -- С.200.

   Арган Дж.К. История итальянского искусства / Пер. с итал. -- М.: Радуга, 1990. -- Т.1. -- С.34-35.

   Попов В. Лара Крофт против жидомасонов // tif.narod.ru/popov02.php

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: Взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. - С.177-178.

   Слісаренко І. Нові акценти зовнішньої політики України: Інформаційно-кмунікаційний аспект // Персонал. - 2005. - N12. - С.22.

   Попов О. США і глобалістські концепції єврейського етносу // Персонал. -- К.. 2005. -- N12. -- С.38-50.

   i.ru/translation/224531.phpl

   Гэллемар. Заговор против человечества (или Новый завет сатаны) // ty--zonne.ru/satan.phpl

   Елисеев А. Разведка и Магия, Порядок и Хаос // .livejournal.com/260873.phpl

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: Взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. - С.231.

   Полякова Н.В. О роли "экспериментального" метода в политико-философской системе Ж. де Местра // Методология гуманитарного знания в перспективе ХХІ века: К 80-летию проф. М.С. Кагана. -- СПб.: СпбФО, 2001. -- С.102-104; Соловьев В.С. Жозеф де Мэстр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. -- СПб, 1897. Т. XX.

   Бейджент М., Лей Р., Линкольн Г. Святая Кровь и Святой Грааль. --М.: "Крон--пресс", 1997. -- С. 107--109

   Жижек С. Добро пожаловать в пустыню Реального / Пер. с англ. -- М.: Фонд "Прагматика

   культуры", 2002. -- С.23.

   Цит.за: Базанов В. Ученая республика. -- М.-Л.: Наука, 1964. -- С.75.

   Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.36, 38, 46.

   Бейджент М., Ли Р., Линкольн Г. Мессианское наследие / Пер. с англ. -- М.: Эксмо, 2005. -- С.329, 330-331, 379-380, 381, 413-414, 415.

   Бейджент М., Ли Р., Линкольн Г. Мессианское наследие / Пер. с англ. -- М.: Эксмо, 2005. -- С.419, 420, 421, 430, 422.

   Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.168-178; Гоголицын Ю. Тайные учителя человечества. -- СПб: Питер, 2006. -- С.245-247.

   Тарасов Б. Чаадаев. -- М.: Мол.гвардия, 1986. -- С.179-180.

   Уилсон Р.А. Моя жизнь после смерти (Космический триггер, том 3) / Перев. с англ. -- К.: Янус, 2001. -- С.54 -- 55, 97.

   Лічо Джеллі в юнацькі роки був добровольцем в Італійському корпусі і боровся з комуністами в Іспаніії. Після повернення видав книгу "Вогонь!.. Легіонерська хроніка антибільшовицького повстання в Іспанії". Як офіцер італійської армії, служив у окупованих Албанії та Югославії, присягає на вірність італійській соціальній республіці, але в 1944 р. стає агентом контррозвідки 5-ї армії США. Зокрема, вважається, що Л. Джеллі відводилася одна з провідних ролей в проекті американського Управління стратегічних служб (N 9ф 32199 від 15 вересня 1944 р.) для використання масонських лож т.з. групи "площі Ісуса" ("Велика Світла Ложа Алам", очолена сицилійським князем Джованні Алліата ді Монтереале і яка відкололося від "Великого Сходу Італії", що стала неформально називатися "група палацу Джустініані", розгромлена в20-х рр. Муссоліні) як прикриття для антикомуністичних терористичних організацій (відомо, що начальник УСС У. Доннован, брати Даллеси і багато інших чинів ЦРУ були американськими масонами), а безпосередньо керували проектом масони -- великий магістр П. Кортіні, резидент УСС в Італії, протестантський пастор Ф. Джільотті та колишній командир італійських добровольців-інтернаціоналістів (на боці республіканців в Іспанії; відомо, що президент Іспанської республіки М. Асанья та його оточення були масонами) Р. Паччарді (надалі -- міністр оборони в післявоєнній Італії та пізніше -- лідер партії "Нова республіка"). Після війни Л. Джеллі виїжджає на Сардинію та емігрує в Аргентину, де вступає в партію хустісіалістів Х. Перона (значно пізніше, вже в 70-х рр. Л. Джеллі стає близьким до Перона і стає радником посольства Аргентини в Римі). Після повернення в 1948 р. на батьківщину, стає співробітником італійських спецслужб, членом християнсько-демократичної партії, займається комерцією (продає величезні партії матрасів для баз НАТО в Італії), стає менеджером текстильного синдикату братів Леболе в Ареццо. Призначення в 1971 р. Л. Джеллі організаційним секретарем ложі П2 було компромісним рішенням уникнути інтриг між двома гілками італійського масонства. В ложу приймалися в готелі "Ексельсіор" на вулиці Віа Венето в Римі, навпроти посльства США, в присутності великого магістра Гамберіні. Для прикриття діяльності ложі створюється інформаційне агенство "Оссерваторе політико" та щотижневик "Сеттіманале". За допомогою латиноамериканських контактів Л. Джеллі створює "Всесвітню організацію масонської допомоги" (ОМПАМ) та ставить під свій контроль опонентів всередині Італії з ложі "П1", створеної великим магістром "Великого Сходу Італії" Сальвіні. Також за допомогою авторитетного масона професора Паоло Сіньореллі та його групи "Терца позіцьоне" Л. Джеллі розпочав об'єднання ультраправих і ультралівих груп в єдину могутню організацію ("суперкландестіні") всеєвропейського масштабу -- "Регулятори-Патріоти свободи". Однак, якщо традиційне масонство навіть боролося проти клерикалізму з боку католицької церкви, Л. Джеллі з ложею П2 вирішили зрадити цьому традиційному для італійських масонів "анти-клерико-комунізму", видав циркуляр про "відкидання філософії" масонства і визначення пріоритетними конкретні насущні проблеми і пішов на контакт з Ватіканом за допомогою католицького містика Лопеса Регі, близького до Ізабеліти Перон і керівника аргентинських "ескадронів смерті", та Роберто Кальві, директора "Банко Амброзіані", який традиційно співпрацював з Ватіканом (зокрема, американським архієпископом Паоло Марцінкусом, управителем "Instituto per lo Opere di Religione", для фінансування польської "Солідарності"), та його колегою Ортолані, що мав тісні контакти з Мальтійським орденом. Проте це дало змогу опонентам Джеллі в союзі з банківськими домами Лазара і Ротшільда нанести удар спочатку в економічній сфері діяльності ложі П2, а потім здати в 1981 р. саму ложу владі Італії. В результаті Л. Джеллі потрапляє в швейцарську тюрму Шан Доллон, з якої втікає у Латинську Америку, Кальві знаходять повішеним під мостом "Чорних братів" ("Блекфрайерс Брідж") у Лондоні, а банкір ложі Мікеле Сіндона, засуджений до пожиттєвого ув'язнення, був отруєний в тюрмі ціаністим калієм, підмішаним у філіжанку кави. В 1987 р. Л. Джеллі знову був заарештований і згодом засуджений до 8 років за сприяння терористам. В 1988 р. він видав апологетичну книгу "Істина".

   Уилсон Р.А. Моя жизнь после смерти (Космический триггер, том 3) / Перев. с англ. -- К.: Янус, 2001. -- С.51--52.

   Замойский Л.П. За фасадом масонского храма: Взгляд на проблему. -- М.: Политиздат, 1990. -- С.24-25.

   Дугин А. Звезда невидимой Империи (О Жане Парвулеско) // aia-sarmatia.narod.ru/dugin-parvulesco.php

   Шалагінов Б.б. Шлях Гете: Життя. Філософія. Творчість. - Харків: Ранок; Веста, 2003. -- С. 267--278.

   Plotnikov A. To Mega Therion // Music of Astral Spheres. - 2000. - N1. - P.4-5.

   Браун П. Культ святых, его становление и роль в латинском христианстве. - М.: РОССПЭН, 2004. - 207 с.

   Аврех А.Я. Масонство и революция. -- М.: Политиздат, 1990. -- С. 235.

   Архив Ордена Ansuzgard // ourace.front.ru/ansuz.phpl

   Дугин А. Г. Комментарии к "Трактату о микрокосме" Базиля Валентина // "Милый ангел".-- М., "Арктогея", 1991. -- С. 105

   у івриті ступені порівняння в відсутні і вища якість передається через посередництво множини. Атеїстичні ж невігласи розгорнули теорію, що слово Елохім "Боги" свідчить про політеїзм євреїв.

   Д'Альвейдр Сент--Ив, Генон Р. Оракулы Великой Тайны. Между Шамбалой и Агартой. -- М.: Эксмо, Яуза, 2005. -- С.242.

   Кульский А. Миссия розенкрейцеров. -- К.: АСК, 1999. -- С. 32--33.

   Гусева Н.Р. Раджастханцы: Народ и проблема. -- М.: Наука, Гл.ред.вост.наук., 1989. -- С.116.

   Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.117, 118.

   Блаватская Е. Тайная доктрина: В 4-х кн. -- М.: ООО "АСТ"; Донецк: Сталкер, 2003. -- Кн. 3. Пророчество о седьмой расе. -- С.360, 410.

   Блаватская Е. Тайная доктрина: В 4-х кн. -- М.: ООО "АСТ"; Донецк: Сталкер, 2003. -- Кн. 3. Пророчество о седьмой расе. -- С.530.

   Блаватская Е. Тайная доктрина: В 4-х кн. -- М.: ООО "АСТ"; Донецк: Сталкер, 2003. -- Кн. 3. Пророчество о седьмой расе. -- С.414 -- 415.

   Блаватская Е. Тайная доктрина: В 4-х кн. -- М.: ООО "АСТ"; Донецк: Сталкер, 2003. -- Кн. 3. Пророчество о седьмой расе. -- С.535, 538.

   Скрынникова Т.Д. Идеи "Сокровенного сказания" о власти в летописях XVII в. // Mongolica: К 750--летию "Сокровенного сказания". -- М., 1993. -- С.165

   Древнеегипетская Книга Мертвых: Слово Устремленного к Свету. -- М.: Эксмо, 2003. -- С.341--347, 367--368.

   Блаватская Е. Тайная доктрина: В 4--х кн. -- М.: ООО "АСТ"; Донецк: Сталкер, 2003. -- Кн. 3. Пророчество о седьмой расе. -- С.36.

   Рол Д. Генезис цивилизации: Откуда мы произошли ... / Пер. с англ. -- М.: Эксмо, 2002. -- С.388--389.

   Бьювэл Р., Джилберт Э. Созвездие Ориона и фараоны Египта. -- М.: Вече, 1996 / Пер. с англ. // y.ru/Piramids9.php

   Завадовский Ю.Н. Лингвистические и культурные влияния народов внутренней Африки на Древний

   Египет // Древний Египет и древняя Африка: Сборник статей, посвящённых памяти ак. В.В. Струве. -- М,

   1967. -- С. 31.

   Соколов Г.И. Искусство этрусков. - М.: Искусство, 1990. - С.53.

   Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.223.

   Стефанов Ю.Н. Мистики, оккультисты, эзотерики. -- М.: Вече, 2006. -- С.63.

   Найт К., Ломас Р. Ключ Хирама: Фараоны, масоны и утерянные свитки Иисуса. -- М.: Эксмо, 2006. -- С.135-207, 447.

   Шандель Р. Між да Вінчі та Люцифером: Чому Ватикан заборонив книжку "Код да Вінчі" / З іспан.. -- Харків: КК "КСД", 2006. -- С. 208-214.

   Рубинштейн Р.И. Атон // Мифы народов мира. -- Т.1. - С.122.

   Морозов А. Загадка культа Атона // Наука и религия. -- 1990. -- N3. -- С.36-39.

   Трунгпа Ч. Шамбала: Священный путь воина / Пер. с англ. Предисл. К.Р. Джимиан. - К.: София; М.: ИД "Гелиос", 2001. - С. 20.

   Иванаускайте Ю. Путешествие в Шамбалу / Пер. с литов. - М.: София, Гелиос, 2002. - С. 9 - 10.

   Трунгпа Ч. Шамбала: Священный путь воина / Пер. с англ. Предисл. К.Р. Джимиан. - К.: София; М.: ИД "Гелиос", 2001. - С. 20-- 21.

   .Торчинов Е.А. Даосизм: Опыт историко-религиозного описания. - СПб.: Лань, 1998. - С. 203 - 204.

   Эйдлин Л.З. "Персиковый источник" Тао Юань-мина // Народы Азии и Африки. - 1963. -- N 6. - С. 112.

   Эйдлин Л.З. "Персиковый источник" Тао Юань-мина // Народы Азии и Африки. - 1963. -- N 6. - С. 108 - 109.

   Цит.за: Эйдлин Л.З. "Персиковый источник" Тао Юань-мина // Народы Азии и Африки. - 1963. -- N 6. - С. 109 - 110.

   Шамбала - это не миф... / Автор - сост. Н.Е. Ковалева. - М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2002. - С. 13.

   Гуляев В.И. К вопросу об азиатских влияниях на древние цивилизации Центральной Америки (Современное состояние вопроса) // Археология Старого и Нового Света / Отв.ред. Н.Я. Мерперт, П.М. Кожин. - М.: Наука, 1966. - С. 261.

   Гуляев В.И. К вопросу об азиатских влияниях на древние цивилизации Центральной Америки (Современное состояние вопроса) // Археология Старого и Нового Света / Отв.ред. Н.Я. Мерперт, П.М. Кожин. - М.: Наука, 1966. - С. 262.

   Willey G.R. The Early Great Styles and the Rise of the Pre-Columbian Civilization // American Anthropologist. -- 1962. -- Vol. 64, N 1. -- P. 1--14; Marin--Parmentier M. Sur Quetzalcoatl, dieu du vent, serpent a plumes de mexique ancien // VII Международный конгресс антропологических и этнографических наук. -- М.: Наука, Гл.ред.вост.лит., 1971. -- Т.ХI. -- С. 132 -- 136; Кнорозов Ю.В. Пантеон древних майя // VII Международный конгресс антропологических и этнографических наук. -- М.: Наука, Гл.ред.вост.лит., 1971. -- Т.ХI. -- С. 126 -- 131; Вайнтруб І. Царство стародавніх майя: "Словесний портрет" сакральної культури майянської цивілізації // Людина і світ. -- 1998. -- N 7. -- С. 35 -- 39; Гуцуляк О. Атлантида: Війна Традицій // ? include $_SERVER["DOCUMENT_ROOT"]."/cgi-bin/footer.php"; ?>