Гуцуляк Олег Борисович

Вид материалаМонография

Содержание


Дана монографія
Les Recherches du Regne Traditionnal
Гуцуляк О.Б.
Монографія нашого земляка
Олега Гуцуляка
Формула міфу
Все, що ми мислимо і як ми мислимо
Пліній старший
Степанові Возняку
Володимирові Будзу
Михайлові Голяничу
Петрові Дрогомирецькому
Володимирові Єшкілєву
Миколі Когутяку
Віталієві Кононенку
Світлані Коршуновій
Василеві Лановому
Андрієві Окарі
Олегові Пилип'юку
Степанові Пушику
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53

Гуцуляк Олег Борисович: ссылка скрыта

Поиски сокровенного царства: Миф - текст - реальность

ссылка скрыта [ссылка скрыта] [ссылка скрыта] [ссылка скрыта] [ссылка скрыта] [ссылка скрыта] [ссылка скрыта] [ссылка скрыта]



Початок форми



Кінець форми

Початок форми

Оценка: ссылка скрыта  Ваша оценка:

Кінець форми
  • Аннотация:
    на УКРАИНСКОМ языке Гуцуляк О.Б. Пошуки Заповітного Царства: Міф - Текст - Реальність / Наук.ред. О.М. Пилип"юк. Післямова Г. Бердник. - Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2007. - 540 с. - (Серія: "Грифон"). ISBN 966-95321-6-6 Книга присвячена аналізові загадкових та інтригуючих міфологічних тем премордіальної сакральної традиції (Шамбала, Біловоддя, Грааль, пресвітер Іоанн, релігія бон-по, імперія Ахеменідів, Гіперборея, Астлан, Туле, Аратта, Асгард, Ніса, Олімп, Агартха, Велика Сарматія, Хельгі Аватара, Deus Absconditus, загублені королі, приховані імами, рицарські ордени, конспіративні організації та ін.). Це одне з перших видань українською мовою, в котрому не тільки висвітлені міфо-історичні пласти світогляду, але й подані оригінальні концепції, гіпотези й інтерпретації. При добавлении текста полностью удалились ссылки и таким образом нарушился весь научный аппарат монографии, хотя список литературы остался. :(( Поэтому скачать полную версию в формате Word со всеми ссылками можна тут .ua/data/ukr/lib/e-book/SHAMBALA01.zip (987 Kb, ZIP)




  

Дана монографія

продовжує традицію

Івано-Франківської школи

міжцивілізаційних досліджень,

до якої належать монографії:

  

  

В.С. Ідзьо.

Кельтська цивілізація на території України (2002)

І.В. Козлик.

Вступ до історії західноєвропейської літератури середньовічної цивілізації (2003)

О.М. Пилип'юк.

Зародження літературознавства. Схід-Захід (2002)

О.В. Слоньовська.

Слід невловимого Протея (2007)

Ю.І. Султанов.

Література мусульманського Ренесансу (2000)

Т.М. Ткачук, Я.Г. Мельник.

Семіотичний аналіз трипільсько-кукутенських знакових систем (2000)

  

Ф.Г. Туранли.

Літописні твори М. Сена'ї та Г. Султана як історичні джерела (2000)

Oleg B. Gutsulyak, Ph.D.

  

  

Les Recherches du Regne Traditionnal

Looking for the Primordial Empire

Die Suchen des Verborgenen Reichs

Poszukiewania Krolewstwa Zachowanego

Поиски Сокровенного Царства

  

  

  

Юрій Височанський представляє:

серія

"Грифон"

Наукове видання

  

  

Олег ГУЦУЛЯК

  

Пошуки Заповітного Царства:

Міф - Текст - Реальність

Монографія

  

Івано-Франківськ

Місто НВ

2007

   ББК 87.3(0)+83.0+63.0+65.0

   УДК 213.145:140.8:141.338:123:291.11:298.9:141.7:316.64:32111.852:7.046.3

   Г97

  

Науковий редактор

кандидат філологічних наук, доцент

О.М. Пилип'юк

Рецензенти:

доктор філософських наук С.М. Возняк (Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника)

   кандидат історичних наук Б.П. Томенчук (Інститут археології НАН України)

кандидат історичних наук Ф.Г. Туранли (Київський національний університет ім. Т. Шевченка)

Ілюстрації надала мистецька агенція "Studio 14"

nfo/14slov_site/art/kryzh.php

  

  

   Гуцуляк О.Б.

   Пошуки Заповітного Царства: Міф - Текст - Реальність / Наук.ред. О.М. Пилип'юк. Післямова В. Єшкілєва. -- Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2007. -- 540 с. -- (Серія: "Грифон").

   ISBN 966-95321-6-6

  

  

   Книга присвячена аналізові загадкових та інтригуючих міфологічних тем премордіальної сакральної традиції (Шамбала, Біловоддя, Грааль, пресвітер Іоанн, релігія бон-по, імперія Ахеменідів, Гіперборея, Астлан, Туле, Аратта, Асгард, Ніса, Олімп, Агартха, Велика Сарматія, Хельгі Аватара, Deus Absconditus, загублені королі, приховані імами, рицарські ордени, конспіративні організації та ін.). Це одне з перших видань українською мовою, в котрому не тільки висвітлені міфо-історичні пласти світогляду, але й подані оригінальні концепції, гіпотези й інтерпретації.

   Розрахована на філософів, етнологів, істориків, філологів і всіх, хто цікавиться історією цивілізації та культури.

  

  

   ISBN 966-95321-6-6

ББК 87.3(0)+83.0+63.0

  

   No О. Гуцуляк, 2007

   No В. Крижанівський, ілюстрації, 2007

No Г. Бердник, післямова, 2007

   No Ю. Височанський, проект, 2007

  

Моїм батькам --

Орисі Михайлівні та Борисові Михайловичу --

з любов'ю та повагою

присвячую.

МОНОГРАФІЯ НАШОГО ЗЕМЛЯКА

  

  

   В юнацькі роки, які, як відомо, майже у кожної людини переповнені ідеалізмом і прагненням зробити світ ліпшим, мене надзвичайно привабила ідея благородного і доброчинного братства мешканців "Міста Майстрів" з однойменного кінофільму. Пізніше до цього додалися чудові образи аналогічних міст-братств ремісників і науковців, які вже не одне століття наснажують європейський дух, -- Телем з роману Франсуа Рабле, Нова Атлантида з твору філософа Френсіса Бекона, Касталія з роману Германа Гессе... І цьому ідеаовіу благородних ремісників своєї справи, які вміють ще й відстояти свою творчу незалежність від посягань, попри всі колізії моєї дол, я залишаюся вірним, плекаючи надію перетворити моє рідне галицьке місто Івано-Франківськ на аналогічне Місто Майстрів, де б кожна людина змогла вільно себе реалізувати у творчості та свободі самовияву.

   А тому прагнення бодай наблизитися до нього, як і до пізнання тих сил, сподівань і уявлень, які спонукають індивіда та суспільство до тієї чи іншої форми самовираження себе у світі, мусить викликати всебічне схвалення і підтримку. Особливо якщо мова йде про наших земляків-іванофранківців -- молодих дослідників, не заангажованих застарілими методологічними підходами і не боягузливих щодо зривання табу із заборонених тем. Особливо якщо мова йде ще й про меценатів-доброчинців, які розуміють значущість і покликання науки та мистецтва стати, як казав німецький філософ Карл Ясперс, "новою аристократією нових громадянських націй".

   Тому з цих позицій монографія уродженця і мешканця Івано-Франківська, кандидата філософських наук та поета Олега Гуцуляка, яка побачила світ завдяки підприємцеві, власнику перлини книготорговельної мережі нашого міста (крамниці "Софія" на Вічевому майдані) Юрієві Височанському, заслуговує всебічної підтримки і схвалення. Ба більше! Обидва вони являють собою ті відроджені стани української еліти духу, до яких належали у першому випадку науковці і письменники Іван Франко, Агатангел Кримський, Микола Зеров, Дмитро Загул, Віктор Петров, Василь Щурат, а в другому випадку -- меценати-підприємці Євген Чикаленко, родини Терещенків та Галаганів. Cподіваємося, молодечий запал і наснага Олега і Юрія не обмежаться лише цим проектом (який у них, до речі, вже другий, бо першим було чудове подарункове видання віршів Олега Гуцуляка "Поет і Тіамат" у заснованій Юрієм Височанським видавничій серії "Новітня українська поезія").

   Окрім того, було приємно, що, прочитавши в минулому твори таких мислителів, як Рене Генон, Юліус Евола, Мартін Гайдеґґер, Клод Леві-Строс, Ернест Юнгер, Карл-Густав Юнг, Еріх Фромм, Мірча Еліаде, Карл Ясперс, Арнольд Тойнбі, Лев Гумільов, Юрій Липа, в цій монографії Олега Гуцуляка отримуєш змогу ознайомитися як з оригінальним синтезом їхніх думок та ідей, сподівань і начерків на розкриття сутності людського духу, так і самобутнім прагненням автора-земляка до аналізу того накопиченого минулого, яке час від часу проявляє себе тією чи іншою мірою в теперішньому.

   Як і будь-який науковий текст, пропонована читачеві книга інколи змушує сумніватися в правоті автора, неспеціалістові важко буває оцінити висновки у ній, але книга закликає до дискусії, а не тільки пестуить насолоду від розв'язування хитросплетінь думки, що часом заносить деяких авторів до неймовірних тверджень (маю на увазі писання Юрія Канигіна, Ігоря Каганця, Олеся Бузини). Проте монографія нашого земляка, витримуючи всі класичні канони та принципи наукового дискурсу, розкриває нові горизонти для здійснення гуманітарних досліджень молодим поколінням українських науковців. Вона виводить українську наукову думку з вічного самокопання в своїх домашніх проблемах і проблемках на дійсно європейські та світові проблеми. На те, чим дихає і на що сподівається сучасний світ, що перебуваєву стані кризи міжцивілізаційних стосунків, а тому й шукає нові шляхи до взаємопорозуміння та діалогу.

Міський голова Івано-Франківська

Віктор АНУШКЕВИЧУС

ЗМІСТ

  

Монографія нашого земляка

(Віктор Анушкевичус)

6

  

Вступ

10

  

Біловоддя - затоплене царство:

Від Єноха до Гільгамеша

16

Царство пресвітера Іоанна

і святий Грааль

32

Божий молот на язичників Давид-Іоанн

158

Біле царство в контексті

етнічної історії Євразії:

усуні - тохари - юе-чжі - кушани

171

Золотий рід Алан-Гоа

і божественний Гесер-хан

179

Кощей Трипетович:

слов'янський слід

189

  

Гер-огли --

володар Чамбулі-мастон

224

Шамбхала в європейській традиції

237

Шамбхала у ведично-буддистській традиції

301

  

Географічна локалізація Шамбхали:

Іран-Олмо чи селевкідська Сирія ?

320

Бон як релігія Шамбхали

332

Шамбхала в інших азійських традиціях:

Японія, Китай

371

Семітська версія Шамбхали

375

Премордіальна традиція

384

Ultima Thule

404

Палеоєвразійський аспект

436

Література

466

Формула міфу

(післямова Громовиці Бердник)

528

Подяки

531

Про автора

534

  

  

  

  

...Все, що ми мислимо і як ми мислимо,

має своє походження в Азії.

Жозеф-Артюр де ҐОБІНО

  

...Якщо ми зустрічаємо в Індії та Греції подібні звичаї, ми схильні припустити, що у них спільне джерело, і розраховуємо відкрити його у часах, що передують розселенню арійців... Під час вивчення звичаїв особливий інтерес виявляється в тому, щоб прослідковувати їхній розвиток, зауважуючи виняткову їхню живучість.

Макс МЮЛЛЕР

...Якщо про щось сказано мало, а ти сам, мешкаючий посусідству з племенем, пригадуєш більше, зроби свої доповнення.

ЙОРДАН

...слід шукати не історичне в "Пісні про Нібелунгів", а нібелунгове в історії.

Якоб ҐРІММ

...навіть якщо мета не досягнена, то й бажати - вже надміру добре і чудово.

ПЛІНІЙ СТАРШИЙ

  

  

  

ПОДЯКИ

   Автор цієї праці хоче подякувати in persona Фергадові Гардашкан-оґлу Туранли (кандидатові історичних наук, доцентові Київського національного університету ім. Т. Шевченка), який наснажив на дослідження феномену метаєвразійської міфології та завдяки опіці котрого це дослідження перетворилося на книгу. Також хочу віддати належне світлій пам'яті науковців, що всіляко підтримували мене в науковій діяльності: Юрієві Ібрагімовичу Султанову (кандидатові педагогічних наук, доцентові кафедри світової літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника), Любові Іванівні Кіліченко (докторові філологічних наук, професору, завідувачу кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника), Мирославові Гнатовичу Стельмаховичу (докторові педагогічних наук, професору, завідувачеві кафедри українознавства, декану педагогічного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника), Миколі Олександровичу Рудякову (докторові філологічних наук, професору, завідувачеві кафедри слов'янських мов колишнього Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника).

   Щиро дякую за неоціненну допомогу, критичні зауваження та поради вельмишановним пп. науковцям:

   Степанові Возняку, доктору філософських наук, професорові Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, безпосередньому керівникові моєї кандидатської дисертації,

   Олегові Білоусу, кандидату політичних наук, начальникові наукової частини Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Володимирові Будзу, кандидатові філософських наук, деканові філософського факультету Івано-Франківського богословського інституту,

   Миколі Генику, кандидату історичних наук, доцентові кафедри політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Михайлові Голяничу, кандидату філософських наук, професору, деканові філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Петрові Дрогомирецькому, кандидатові філологічних наук, доцентові кафедри загального та порівняльного мовознавства Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Володимирові Єшкілєву, письменнику, доцентові Західно-Українського Економіко-правничого університету,

   Олегові Жерноклеєву, кандидату історичних наук, доцентові кафедри етнології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Іванові Климишину, доктору фізико-математичних наук, професорові, всесвітньо відомому астрономові, авторові книг з історії астрономії та календарних систем, першому завідувачеві кафедри релігієзнавства Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Миколі Когутяку, докторові історичних наук, доктору філософських наук, директорові Інституту історії та політології та завідувачу кафедри етнології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, головному редакторові наукового журналу "Галичина" (де публікувалися фрагменти з цієї книги),

   Віталієві Кононенку, доктору філологічних наук, професору, завідувачу кафедри загального та порівняльного мовознавства, Почесному ректорові Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Ігореві Козлику, кандидату філологічних наук, доцентові кафедри світової літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Світлані Коршуновій, кандидату філологічних наук, доцентові кафедри світової літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Ігореві Кочкіну, директору Археологічного музею Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Василеві Лановому, кандидату психологічних наук, доцентові Івано-Франківської державної медичного університету,

   Олексієві Лєщову, письменнику, міфологові (м. Воронеж, Росія);

   Іванові Макаровському, доцентові кафедр політології Прикарпатського університету ім. В. Стефаника та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу,

   Андрієві Окарі (Росія), політологу, філософові,

   Олегові Остаповичу, кандидату філологічних наук, доцентові кафедри німецької мови Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Олегові Пилип'юку, кандидату філологічних наук, доцентові кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, науковому редактору цієї монографії,

   Степанові Пушику, кандидату філологічних наук, професорові Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, лавреату Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка, керівникові моєї дипломної роботи з міфології українського русалля,

   Ігореві Райківському, кандидату історичних наук, доцентові кафедри історії України Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, відповідальному секретареві серії "Історія" наукового "Вісника Прикарпатського університету",

   Антонові Радославову Рачеву, письменнику, філософові, науковому співробітникові Русенського університету (Болгарія),

   Тарасові Ткачуку, кандидату історичних наук, завідувачеві відділу археології Національного заповідника "Давній Галич",

   Богданові Томенчуку, кандидату історичних наук, доцентові історичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, знаному археологові,

   Сергієві Тюпі, магістру філології, зав. кабінетом китаїстики та сходознавства Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника,

   Володимирові Чернявському, художнику, членові Римської академії модерного мистецтва,

   Боно Шкодрову, дослідникові-етнологу, художникові (Болгарія),

   Частини цієї книги були прочитані у різноманітних групах людей, і їхні ретельні критичні зауваги були для мене дуже цінними. Щонайперше мушу назвати Групу дослідження основ відпочаткової традиції "Мезогея" Українського інтелектуального клубу нових правих "Золотий грифон" (пізніше реорганізоване у Метакультурну асоціацію "Thule-Sarmatia" -- cхідноєвропейське відділення асоціації "Thule-Seminar"). Також з глибокою вдячністю згадую дві інші групи: викладачів, аспірантів і магістрантів філософського факультету Прикарпатського університету ім. В. Стефаника та учасників мого семінару "Філософія традиціоналізму" в Центрі нової європейської культури (м. Івано-Франківськ, директор -