Американськафілософія освіти очима українських дослідників матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 22 грудня 2005 р. Полтава 2005
| Вид материала | Документы |
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- А. М. Бойко, доктор пед наук, проф, 3357.78kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі», 8512.4kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
Клепко С.Ф. ПРОЕКТИ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ
Проекти програм з філософії освіти, що пропонуються нижче, розроблені автором у 1999 році і укладалися під впливом програм („сілабіс”) з філософії освіти, які практикуються в різних університетах США. У сукупності ці програми відображають той мінімальний обсяг знань з філософії освіти, який покликаний організувати сучасний хаос у освітній сфері.
Програма спецкурсу на курсах підвищення кваліфікації учителів “ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ДЛЯ ДЕМОКРАТІЇ” розвивається і удосконалюється в навчальній роботі ПОІППО, зокрема, в останній час семінар проводиться у формі захисту слухачами проектів з вирішення освітніх проблем, які постають перед ними на практиці.
Другий проект, магістерська програма з курсу “ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ” (магістерський рівень навчання) для педагогічних ВНЗ та слухачів системи післядипломної освіти, розроблявся на конкурс ініціатив з розвитку нових навчальних курсів із соціально-гуманітарних дисциплін, що проводився Міжнародним Фондом „Відродження”. На жаль, він не отримав рейтингу, і автору не відомо, чи розроблено в Україні такий курс взагалі.
Проект програми кандидатського іспиту з наукової спеціальності 09.00.10. – філософія освіти автору довелося укласти, коли при його спробі захистити докторську дисертацію за згаданою науковою спеціальністю постала неочікувана вимога необхідності спочатку здати кандидатський іспит з філософії освіти, оскільки він кандидатську захищав за іншою спеціальністю і базову освіту знову ж таки має не з філософії освіти. На той час програм із філософії освіти для кандидатських іспитів не існувало, тому пошукувачу для свого іспиту довелося складати її самостійно. Невідомим залишається, чи існує така програма нині, відомо лише про програму з філософії освіти, розроблену в ЦІППО для системи післядипломної освіти5.
Публікація цих програм здійснюється з метою подати „пробну кулю” чи ініціюючий імпульс учасникам дискусії на конференції «АМЕРИКАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ОЧИМА УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ» для вирішення її завдання щодо розробки змісту тренінгів з американської філософії освіти для українських педагогів, які планується проводити не стільки для ознайомлення з академічними основами філософії освіти, а передусім для пробудження їх творчого потенціалу, стимулювання до власної творчої активності та активного пошуку.
Програма спецкурсу на курсах підвищення кваліфікації учителів
„ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ ДЛЯ ДЕМОКРАТІЇ”
Пояснювальна записка
Лише ті країни досягають “добробуту для усіх”, де освіта – найнеобхідніша галузь соціального відтворення. Цим обумовлюється актуальність звернення педагогів до філософії освіти, з одного боку, як до найзагальнішої рефлексії над освітою і педагогічними знаннями, а з іншого, як до практичної філософії, здатної вказати шляхи поліпшення освіченості у суспільстві. Мета роботи сучасних філософів освіти в Україні – віднайти джерела прискорення трансформації українського суспільства до “кращого пострадянського суспільства”. Бачення такого кращого і “надійного” суспільства лише формується, запозичуючи моделі “суспільства знання”, “відкритого суспільства” тощо. Філософія освіти в умовах невиразного бачення майбутнього допомагає вчителю влаштувати власний універсум педагогічних ідей та технологій, підвищити його професійну, цивілізаційну та громадянську компетентність.
Феномен філософії освіти може бути розпізнаний лише з точки зору його змінних вимірів, насамперед, таких:
1. Філософія освіти як сфера філософського знання, що використовує загальнофілософські підходи та ідеї для аналізу ролі і основних закономірностей розвитку освіти (Гегель, Дьюї, Ясперс, Гайдегер, Ільїн, Бердяєв, Ільєнков, Моїсєєв, Н.Г. Алексєєв, С.І. Гессен, В.С. Біблер, П.Г. Щедровицький, С.Ю. Курганов та інші).
2. Філософський аналіз освіти як матриці відтворювання суспільства – соціальності, соціальної структури, систем соціальної взаємодії, соціально успадкованих кодів поведінки тощо (П. Сорокін, В.П.Зінченко, В.В.Платонов, О.Долженко).
3. Філософія освіти як філософська метафізика, ширша галузь філософського знання в порівнянні з соціальною філософією і філософською антропологією (С.А.Смірнов ).
4. Філософія освіти як прикладне знання, як рефлексивне поле теоретичної педагогіки, метатеорії у структурі педагогічного знання, його критично-методологічного рівня (Р. Лохнер, В Брезінка, І. Шефлер, І.Х. Херст, Р.С. Пітерс, А. Елліс, Дж. Неллер, В.М. Розін, В.В. Краєвський, Г.Н. Філонов, Б.Л. Вульфсон, В.В. Кумарін та інші)6.
Перелік вимірів філософії освіти можна продовжити. Безсумнівно одне. Філософія освіти – центральна дисципліна в едукології, новій інтегративній науці про освіту. Збагачення змісту філософії освіти відбувається завдяки інтеграції поліваріаційних, навіть протилежних за змістом підходів до визначення її сутності. З іншого боку, філософія освіти є передумовою становлення інтегративності сучасної освіти як однієї з найважливіших її якостей.
Впровадження філософії освіти у зміст післядипломної педагогічної освіти покликане полегшити зміну свідомості педагога у процесі посттоталітарної трансформації суспільства до ідеалів демократичного суспільства, сприяти становленню незалежного, відкритого для інновацій педагогічного мислення.
Тому за змістом пропонований спецкурс ФОДД є поліваріантним, що підкреслюється амбівалентністю його назви “ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ” ДЛЯ ДЕМОКРАТІЇ або ж ФІЛОСОФІЯ “ОСВІТИ ДЛЯ ДЕМОКРАТІЇ”. Така суперечність і двозначність назви курсу підпорядковується єдиній меті – допомогти учителю оволодіти двома порівняно новими гуманітарними технологіями в українській освіті – філософією освіти та громадянською освітою як інтегративною галуззю гуманітарних знань з підготовки громадян до життя в умовах демократії.
Пропонований курс, спираючись на змінні виміри філософії освіти, орієнтований на формування у слухачів позиції соціального реконструкціонізму, метою якого є – поліпшення і перетворення суспільства, виховання для змін і соціальних реформ. Звідси його завдання – навчати учителів і учнів таким навичкам і знанням, які б дозволили встановити проблеми, від яких потерпає суспільство, і розв`язувати їх. Активне навчання націлюється на сучасне і майбутнє суспільство. Учитель виступає як агент соціальних реформ і змін, як керівник проектів і лідер досліджень, допомагає учням усвідомити проблеми, які стоять перед людством.
Установкам соціального реконструкціонізму відповідає програма “Активна школа”, продукт шестирічної співпраці між American Councils та Радою з громадянської освіти у коледжі Рассела Сейджа (США). Її метою є намагання донести до педагогів школи, її адміністрації та управлінських структур ті знання, які засвоєні у процесі міжнародного обміну досвідом у сфері громадянської освіти. З цього досвіду курс ФОДД передає два уроки: по-перше, вчителі, які прагнуть проводити активні уроки з основ громадянськості, мають одержувати істотну підтримку з боку своєї школи та спільноти; по-друге, школи, своєю чергою, теж можуть вигідно використовувати принципи активних занять з основ громадянської освіти. Для цього освітню діяльність слід орієнтувати на відповідність таким критеріям активної школи:
1. СПРИЯТЛИВЕ НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Школа створює середовище для навчання, у якому всі учні можуть досягнути повного розкриття своїх здібностей до навчання, особистого розвитку, готовності до праці та громадянської відповідальності. У такому середовищі для навчання школа заохочує учня до сприятливого поєднання традиційної навчальної діяльності з діяльністю, спрямованою на розв’язання завдань у класі та у спільноті. У дієвій школі заняття мають бути активними!
2. СПРИЯТЛИВЕ ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Школа створює сприятливе професійне середовище, у якому всі шкільні адміністратори та педагоги можуть досягнути повного розкриття себе у професійному плані завдяки можливості брати участь у розробці й удосконаленні навчального плану, у прийнятті рішень на рівні школи та у співпраці з відповідними до їхнього фаху професійними спільнотами. Вчителі не почувають себе ізольованими у своїх класних кімнатах, хоча їх ніхто і не примушує віддавати всю автономію на своїх уроках або ділитися усім, що вони роблять, з іншими. В цьому середовищі вчителі та вихователі мають змогу більше дізнатися про такі підходи до освіти, в основі яких міститься принцип розв’язання задач. Їх заохочують прагнути до найкращого поєднання традиційних і нетрадиційних уроків, предметів та способів контролю знань. При цьому адміністрація підтримує розвиток колективу вчителів і вихователів.
- ШКОЛА У СПІЛЬНОТІ
Школа вбачає себе активним, корисним членом більшої шкільної спільноти, до якої входять сім’ї учнів, сусіди та інші місцеві заклади (такі, як університети, урядові установи, комерційні структури та недержавні організації), що формують оточення учня. Настільки, наскільки це можливо, у шкільних планах та прийнятті школою рішень враховується вплив цієї більшої шкільної спільноти. Школа має інтегрований план управління ресурсами, який при виконанні навчальних програм допомагає ефективно використовувати як внутрішні ресурси школи, так і зовнішні ресурси у ширшій спільноті освітян. Сюди входить партнерство з різними державними та недержавними закладами у місцевій спільноті, покликане сприяти успіхам у навчанні, особистому зростанню, готовності до майбутньої праці та підвищенню громадянської відповідальності учнів.
- БЕЗПЕКА ШКОЛИ
Школа є безпечною, але справедливою установою, де шкільна дисципліна і безпека підтримуються на засадах чітких, відомих усім правил поведінки. Існують також правила здорової і безпечної поведінки, дотримуючись яких, керівництво школи виявляє нездорові і небезпечні умови, які потребують виправлення.
- УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ
Рішення щодо школи приймаються із врахуванням сприятливої рівноваги різних підходів до прийняття рішень: згори донизу, знизу догори та спільно. При останньому підході учні, батьки та інші члени шкільної спільноти деякі рішення приймають спільно. Крім того, усі перелічені підходи здійснюються у відповідності до таких принципів: відкритості спілкування між учнем, вчителем і батьками та внеску кожного з них, прозорості прийнятих рішень, послідовного дотримання добре відомих правил прийняття рішень та законного порядку, а також підтримання високої успішності.
6. ОЦІНКА
Школа демонструє відданість вдосконаленню, що ґрунтується на постійному відображенні ефективності учня і програми та зворотному зв’язку між ними, співвіднесеності з потребами спільноти та благом інших регіонів, усієї держави й інших країн.
При ознайомленні педагогів із концепцією громадянської освіти передбачено використовувати методичні засади та організаційні рекомендації Концепції громадянського виховання АПН України та Концепції громадянської освіти в Україні широкомасштабного Проекту "Освіта для демократії в Україні", що є частиною Трансатлантичної програми підтримки громадянського суспільства.
Спецкурс ФОДД має на меті також вирішення багатоаспектної проблеми взаємодії сучасного інформаційного простору та виховання грамотних його реципієнтів. Для цього провадиться комп`ютеризація навчального процесу і впровадження нових інформаційних технологій, проведення занять у формі тренінгів учителів. Оскільки переважна частина педагогів не вміє працювати з комп`ютером Ресурсний центр ПОІППО з громадянської освіти в Полтавській області, створений за сприяння Мережі громадянської освіти в Україні (UCEN), у рамках спецкурсу планує проведення тренінгів для освоєння інформаційно-комунікаційних технологій.
Курс викладається в інтерактивному режимі, а перевірка якості засвоєння спецкурсу здійснюється на семінарі, заліках та при написанні випускних робіт. На семінарі для обговорення обирається із запропонованих питань 3-4 питання, найбільш актуальних для слухачів, на залік виносяться усі питання. Слухачі можуть підготувати курсову роботу з проблем філософії освіти і громадянської освіти замість заліку. Тема роботи обирається із запропонованої тематики або індивідуально за погодженням з кафедрою філософії і економіки освіти ПОІППО. При підготовці до семінару та заліку слухач курсів зобов'язаній ознайомитися з рекомендованою літературою і повинен засвідчити свої знання основних напрямів сучасної філософії освіти і громадянської освіти.
Незважаючи на виняткову важливість сходження педагогів до вершин філософії освіти як засобів деміфологізації світогляду та конструктивного аналізу власної педагогічної практики, її викладання забезпечене сьогодні поодинокими монографіями та посібниками з філософії освіти, бібліографічно рідкісними матеріалами конференцій з проблем філософії сучасної освіти та стану її розробки в Україні (Київ, 1997, 2000; Полтава, 1997), публікаціями в українських освітніх журналах. Допомогти у входженні до філософії освіти покликана ця програма, розроблена викладачами кафедри філософії і економіки освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Навчально-тематичний план спецкурсу “Філософія освіти для демократії”
Загальний обсяг курсу: 24 год. + залік 2 год. = 26 год. Консультації – 3 год. Всього 29 год.
1. ЛЕКЦІЯ. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ: ОСОБИСТІСТЬ, СУСПІЛЬСТВО, ЕКОНОМІКА, ДЕРЖАВА
Мета: Визначити пріоритети шкільної, фахової та спеціальної освіти в Україні, їх вплив на розбудову демократичного суспільства. Розкрити роль бізнесової освіти у вирішенні проблем державного будівництва. Сформувати впевненість педагогічного працівника у власних можливостях щодо позитивних змін у державі через виховання громадянської компетентності особистості як основи суспільства, здатного до саморозвитку.
План
1. Філософські погляди на систему: особистість-суспільство-держава. Місце особистості в цій системі.
2. Освіта як головний чинник змін у суспільстві. Прогнозування змін через формування особистості освітніми технологіями.
3. Особливості розбудови освітнього поля в Україні. Ступеневість та послідовність різних рівнів освітньої діяльності.
4. Бізнесова освіта як елемент державного будівництва. Роль бізнесової освіти у прискоренні процесу зростання добробуту суспільства.
5. Роль та можливості вчителя у вирішенні проблем суспільства та держави.
2. ЛЕКЦІЯ. ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ: КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ НАПРЯМІВ
Мета: Дати уявлення про предмет філософії освіти, визначити її функції у сучасному науковому світогляді та роль у формуванні духовної культури, ознайомити з основними напрямами сучасної філософії освіти, систематизувати уявлення про освітні моделі та технології.
План
1. Предмет філософії освіти та її місце в системі наукового і педагогічного знання.
2. Класифікація основних напрямків у сучасній філософії освіти.
3. Значення філософії освіти для педагогічної діяльності.
Філософія освіти розглядається як галузь знань, що розробляє та застосовує загальнофілософські світоглядні, методологічні принципи до теорії педагогіки та практики. В основу класифікації основних напрямів сучасної філософії освіти покладено такі філософські течії, як матеріалізм, сенсуалізм, емпіризм, ідеалізм, раціоналізм, ірраціоналізм. Визначаються основні напрями сучасної філософії освіти: натуралістичний, системно-гармонійний, індивідуально-плюралістичний.
3. ЛЕКЦІЯ. АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОСВІТИ І ГРОМАДЯНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
Мета: Обґрунтувати значення освіти для формування антропологічних, моральних, естетичних національних та цивілізаційних цінностей.
План
1. Поняття цінності.
2. Класифікація цінностей.
3. Співвідношення національних, громадянських, загальнолюдських цінностей.
4. Проблема формування громадянської компетентності учнів у сучасній школі.
Розкриваються філософські аспекти формування національних, громадянських, загальнолюдських цінностей в системі національної освіти. Розглядається категорія цінності, види цінностей, проблема формування громадянської компетентності учнів у сучасній школі.
4. ЛЕКЦІЯ. КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ І ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА
Мета: Розкрити функції та значення критичного мислення як проблеми сучасної освіти, подати філософсько-логічне та герменевтичне обґрунтування засад критичного мислення, продемонструвати його основоположну роль у зміні ментальних парадигм сучасного вчителя, виявити технологічні засади впровадження критичного мислення в навчально-виховний процес.
План
1. Необхідність критичного мислення в постіндустріальну епоху.
2. Складові критичного мислення і громадянська освіта.
3. Технології критичного мислення в навчальних курсах.
Розглядається феномен критичного мислення як соціальна, філософська, педагогічна засада адекватного світосприйняття і світомислення, смислотворчості життя. Виявляється невід’ємна присутність критичного мислення у будь-яких дисциплінах формально-логічного й гуманітарного спрямування, розкривається його нагальна необхідність в умовах інформаційної цивілізації та посттоталітарного суспільства, окреслюються межі критичного мислення та висвітлюються наявні зарубіжні й вітчизняні технології впровадження критичного мислення в навчально-виховний процес.
5. ЛЕКЦІЯ. ГРОМАДЯНСЬКА ОСВIТА В УКРАЇНІ: ДОСВIД, ПОШУКИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Мета: За допомогою методів сучасної філософії освіти дати вчителю необхідний аналітичний інструментарій для адекватного орієнтування у мережі і філософії громадянської освіти.
План
- Роль освіти у формуванні громадянина демократичної держави;
- Соцiогуманiтаристика як активне громадянознавство;
- Громадянська освіта та її методика у загальноосвітній школі;
- Практичний досвід впровадження громадянської освіти в Україні.
- Регіональна модель громадянської освіти
6. ЛЕКЦІЯ. ПРОБЛЕМИ ЯКОСТІ ОСВІТИ І ОЦІНКИ
Мета: Ознайомити педагогів із сучасним станом проблеми якості освіти, методологічними засадами результативності навчання, зарубіжними методиками планування якості освіти, дати характеристику методам оцінки якості знань у рамках філософії освіти.
План
1. Актуальність проблеми якості освіти. Що таке якість освіти.
2. Фактори, які впливають на якість освіти.
3. Планування якості освіти на різних рівнях управління:
а) інформація для планування;
б) механізм збору інформації;
в) типи необхідної інформації;
г) експериментальне дослідження проблеми планування якості освіти.
4. Оцінювання навчальних досягнень учнів: рейтингова система, тестова перевірка.
Розкривається актуальність проблеми якості освіти для сучасної школи, методологічні засади досягнення результативності навчання, повного засвоєння навчального матеріалу без зайвої напруги, без негативного впливу на психічне здоров’я учнів. Визначаються фактори якості освіти, технології використання систем оцінювання знань. Пропонується методика планування якості освіти на основі досліджень зарубіжних та вітчизняних вчених, повідомляються результати експериментальної роботи з проблеми підвищення якості освіти.
7. ЛЕКЦІЯ. ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ І ГРОМАДЯНСТВА В КОНСТИТУЦІЙНИХ АКТАХ УКРАЇНИ
Мета: Розкрити філософські та світоглядні засади правового регулювання системи освіти в Україні. Сформувати активну позицію педагога в юридичному полі держави.
План
1.Організаційно-правові основи освітньої політики українських урядів (1917-1920 рр.)
2. Розв’язання питань народної освіти в конституційних деклараціях УРСР.
3.Стратегічні засади освіти в сучасній Україні
Висвітлюється формування засад народної освіти в нормотворчих актах 1917–1920 рр., проект конституції від 29 квітня 1918 року, освітні реформи Павла Скоропадського, діяльність Директорії УНР у галузі освіти, народна освіта в конституційних деклараціях УРСР, а також стратегічні засади освіти в сучасній Україні. Розкриваються філософські та світоглядні принципи Закону України “Про освіту”.
8. ЛЕКЦІЯ. ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ В ГРОМАДЯНСЬКІЙ ОСВІТІ: мережа Інтернет: принципи та концепція роботи.
План
- Принципи взаємодії комп’ютерів в мережі. Основні терміни та поняття. Відносини “сервер – клієнт”.
- Основні протоколи Інтернет. Формування доменних імен (система DNS).
- Принцип знаходження ресурсів в мережі Інтернет (URL).
- Як під’єднатися до Інтернет.
9. ЛЕКЦІЯ. ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ В ГРОМАДЯНСЬКІЙ ОСВІТІ: основні інформаційні сервіси ІНТЕРНЕТ
План
1. Концепція роботи основних інформаційних сервісів Інтернет. Програмне забезпечення.
2. Електронна пошта: принцип роботи. Web-поштові системи. Поштові списки розсилки як засіб спілкування.
3. Сервіс World Wide Web. Гіпертекстовий принцип побудови інформації. Організація інформації на веб-серверах: веб-сторінка, її елементи, форми зворотного зв’язку з сервером.
10. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ОСНОВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СЕРВІСИ ІНТЕРНЕТ
План
1. Пошук інформації в мережі. Пошук інформації в Інтернет/WWW за допомогою пошукових машин AltaVista – типу (META) та баз даних Yahoo-типу!
2. Мова запитів: основні правила, як складати оптимальні запити. Як аналізувати результат пошуку.
3. Програми браузера: як відкривається сторінка, її вигляд, елементи інформації та навігації, форми зворотного зв’язку, механізм посилань: на іншу сторінку, інший сервер, файл для завантаження.
4. Існуючі локальні ресурси регіону. Сервер ua/cen/.
11. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. МЕТОДИ ІНТЕРАКТИВНОГО ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ НА ОСНОВІ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ: ФОРУМИ, ЧАТИ
План
1. Форум ua/cen/forum/: основна функціональність – огляд зовнішнього вигляду, ознайомлення з функціями та роботою форуму.
2. Стимулювати аудиторію до дискусії певного питання через форум.
12. СЕМІНАР “ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ – ПЕРЕДУМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ І ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ”
Перелік питань до семінару та заліку
1. Філософія освіти і громадянська освіта: особистість, суспільство, держава.
2. Філософія освіти: класифікація сучасних напрямів.
3. Плюралізм культурно-освітніх систем і проблема ідеалу освіченої людини.
4. Критичне мислення і громадянська освіта.
5. Українська ментальність і загальнолюдські цінності.
6. Шляхи запровадження демократичної освіти у навчальний процес.
7. Громадянська освіта і технологічна компетентність як проблема сучасної освіти.
8. Етичні проблеми сучасного вчителя та перспективи їх вирішення.