Geum.ru

Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації методичний кабінет

Вид материалаДокументы
Науково-методична проблемна тема
Етапи реалізації
Мета й завдання
Об’єкт дослідження
Результат Поява оптимальної конструктивної моделі реалізації проблемного питання в освітній практиці.Форми роботи
Методична рада
Творчі звіти вчителів
Педчитання Формування та розвиток життєвої компетентності: стратегія, технологія, перспективи. Круглий стіл
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Науково-методична проблемна тема

Компетентісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі як основа для формування і розвитку конкурентноспроможної особистості.


Термін реалізації 2009-2013 рр.


Етапи реалізації

І. Діагностичний (березень 2009 – серпень 2009)

ІІ. Теоретичний (2009-2010 навч. рік)

ІІІ. Адапційно-корекційний (2010 -2011 навч. рік)

ІУ. Формуючий (2011-2012 навч. рік)

У. Підсумковий (2012-2013 навч. рік)


З 2009 року район працює над реалізацією науково-методичної проблемної теми „Компетентісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі як основа для формування і розвитку конкурентноспроможної особистості”.


Актуальність

Українська освіта ХХІ ст. потребує кардинальних змін у структурі, змісті й технологіях навчання.

Головна причина, що впливає на ситуацію у галузі освіти, - прискорення темпів розвитку суспільства. В умовах України готовність до змін конкретизується у вимогах підготовки учнів до життя в ситуації переходу до громадського суспільства з ринковою економікою.

Діти, які прийшли до першого класу 2004 року, продовжуватимуть свою трудову діяльність приблизно до 60-х років ХХІ ст. Яким буде світ у середині нинішнього столітті, важко уявити. Тому школа як простір життя має готувати своїх вихованців до змін, розвиваючи в них такі якості, як мобільність, динамізм, конструктивність.

Ситуація, що склалася на ринку праці, вимагає від особистості певних якостей. Система освіти має формувати таку якість, як професійний універсалізм – здатність змінювати сфери й способи діяльності. Соціальне замовлення часу можна визначити такою формулою: „від гарного фахівця – до гарного працівника”. Поняття „гарний працівник”, окрім фахової, професійної підготовки, включає ще й інші якості та вміння: це людина, яка вміє працювати в команді, бути комунікабельною, може приймати самостійні рішення, творчо мислити, ініціативна, здатна генерувати нові ідеї, уникати конфліктних ситуацій та вміти виходити з них.

Входження молодого покоління у глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підвищує роль життєвої і соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

Компетентнісний підхід відповідає й напрямам творчих пошуків учителів. Ці пошуки пов’язані з реалізацією ідеї проблемного навчання, педагогіки співпраці, особистісно зорієнтованого навчання. Усі ці ідеї відображають намагання вирішити проблему мотивації навчальної діяльності школярів, створити модель „навчання із захопленням”. Такий підхід дозволяє уникнути конфліктів між учнями та педагогами, неминучих при навчанні з примусом.

Отже, знання як самоціль має поступитися місцем знанню як інструментові життя, що забезпечує молодій людині можливість жити в гармонії з власною природою до довкіллям, суспільством, окремими людьми, можливість оволодіти новими технологіями.


Мета й завдання

Головною метою є формування і розвиток конкурентоспроможної особистості з громадянською позицією, здатної до конкурентного вибору свого місця в житті й до адаптації у складному сучасному світі.

Мета реалізується через систему завдань:
  • визначити ключові компетентності, які формує освітній заклад;
  • розробити модель розвитку життєвої компетентності в учнівської молоді;
  • визначити модель випускника школи як творця власного життя;
  • запровадити оптимальні форми, методи, засоби, що сприяють формуванню в учнівської молоді життєвої компетентності;
  • розробити, апробувати та впровадити в навчально-виховний процес модульні програми розвитку компетенцій;
  • розробити методику моніторингу рівня сформованості життєвої компетентності особистості.


Гіпотеза

Загальна гіпотеза дослідження полягає у припущенні того, що формування і розвиток життєвої компетентності учнів у педагогічному просторі (в урочний та позаурочний час) набуває ефективності, якщо його технологія ґрунтується на теоретичних засадах, які відображають сутність і зміст компетентнісного підходу в навчанні учнівської молоді, що забезпечить:
  • розвиток активних форм і методів підвищення інноваційної культури педагогів;
  • впровадження освітніх технологій розвитку учня як суб’єкта діяльності;
  • розкриття педагогічних можливостей шкіл у фізичному, інтелектуальному, духовному, соціальному розвитку і саморозвитку учня;
  • формування у вихованців зрілої життєвої і соціальної компетентності й культури життєвого самовизначення;
  • розвиток творчого потенціалу молоді в інтересах її моделей досягнення життєвого і соціального успіху;
  • розробку, апробацію та впровадження у практику роботи інноваційних технологій.


Загальна гіпотеза розкривається у робочих гіпотезах, а саме: формування життєвої компетентності учнів буде ефективним за умов:
  • створення гнучкої оперативної системи науково-методичної підготовки педагогів;
  • опанування педагогами теоретичних засад і технологій компетентнісного підходу;
  • достатнього рівня професійної компетентності педагогів з проблеми;
  • створення ресурсного центру та ефективної організації його роботи з проблеми дослідження;
  • забезпечення високого рівня керівництва роботою над реалізацією проблеми, залучення до його впровадження висококваліфікованих спеціалістів, науковців, батьківської громадськості;
  • чіткого визначення інструментарію для оцінювання в учнів рівня сформованості ключових компетентностей.


Об’єкт дослідження

Педагогічний процес у навчальних закладах району, організація науково-дослідницької роботи.


Предмет дослідження

Взаємозв’язок усіх структурних компонентів навчально – виховного процесу.


Нормативне й теоретико-методологічне забезпечення
  • Закон України „Про освіту”;
  • Закон України „Про загальну середню освіту”;
  • Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті;
  • Концепція загальної середньої освіти;
  • Положення про інноваційну діяльність у загальноосвітніх навчальних закладах4
  • Указ Президента України „Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001-2005 роки” (від 08.02.2001);
  • Указ Президента України „про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти України” (від 09.10.2001);
  • Закон України „про молодіжні та дитячі громадські організації;
  • Постанова Кабінету Міністрів України „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, „Про затвердження комплексного плану заходів щодо розвитку загальної середньої освіти в 1999-2012 роках”;
  • Постанова Кабінету Міністрів України „Положення про загальноосвітній навчальний заклад”;
  • 12-летняя школа: проблемы и перспективы развития общего среднего образования. – М., 1999.
  • Бодалев А.А. Об одарености человека как субьекта общения // Мир психологи. – 1998. - № 4.
  • Выготский Я.С. Собр. Соч.: В 6 т. – М., 1982. – Т.2.
  • Гімназія на зламі століть. – К.: ВПУ „Літопис – ХХ”, 1999.
  • Даниель Джон. Учиться жить вместе – главная задача на заре ХХЫ века // Перспективы. - 2001. _ № 4.
  • Каткова Т.І. Компетентний випускник – мета і результат діяльності вищого навчального закладу освіти // Пост методика. _ 2002. _ № 2-3.
  • Кононко О.Л. Стратегічна мета виховання – життєва компетентність дитини // Дошкільне виховання. _ 1999. _ № 5.
  • Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. _ К.: Контекст, 2000.
  • Купріна Т. С., Колісниченко О.Ю. Психологічні механізми мотивації досягнення // Вісник Київського університету. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Вип.. 3. – К., 1997.
  • Минаев А.В., Попова М.В. Проблема введения психологических знаний в структуру общего среднего образования. Опыт английской школы // Психологический журнал. - 1989. - Т. 20. - № 5.
  • Мистецтво життєтворчості особистості: Навч.- метод.посібник: У 2 ч. – К., 1997. – Ч.2.
  • Ормега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М.: Наука, 1991.
  • Петровская Л.А. Компетентность в общении: Соціально-психологический тренінг. – М., 1989.
  • Рамен Д. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация. – М.: Когито-Центр, 2002.
  • Рибаков М.В. Ключевые компетенции в стандарте: возможности реализации // Стандарты и моніторинг в образовании. – 1999. - № 4.
  • Селихова Г.В. Формирование профессионального имиджа психолога тв условиях личностной ориентации образования // мир психологи. – 1998. - № 4.
  • Словник української мови: В 11 т. – К., 1973. – Т.4.
  • Стратегия модернизации содержания общего образования // Управление школой. – 2001. - № 30.
  • Тараненко І. Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції: досвід європейських країн // Кроки до компетентності та інтеграції у суспільство // Кроки до компетентності та інтеграції у суспільство // За ред. І. Єрмакова. – К.: Контекст, 2000.
  • Тихонович В.А. Трудова карьера личности // Жизнь как творчество. – К., 1985.


Ключові слова

Особистість, діяльність учня, суб’єкт діяльності, компетенція, успіх.


Понятійний апарат
  • Особистість – феномен суспільного розвитку, конкретна жива людина, яка має свідомість і самосвідомість. У широкому традиційному розумінні – індивід як суб’єкт соціальних відносин і свідомої діяльності. Критерії сформованої особистості і здатність переборювати власні безпосередні спонукання заради чогось іншого; здатність до свідомого керівництва своєю поведінкою.
  • Діяльність учня – активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб’єкт, який цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим задовольняє свої потреби.
  • Компетенція (у перекладі з лат. – „відповідність”) стосовно освіти має два визначення.
  • Компетенція (1) – загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню. Поняття компетентності не зводиться тільки до сфери навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.
  • Компетенція (2) – здатність учнів самостійно діяти в ситуації невизначеності при вирішенні актуальних для них проблем.

Ця здатність може бути реалізована й за межами шкільної освіти.
  • Успіх - це удача в діяльності, досягнення якихось результатів, суспільне визнання особистості. Залежно від того, яким і як підготовлений, чим умотивований, як підтримуваний, він може бути очікуваним і неочікуваним, підготовленим і непідготовленим, короткочасним і тривалим, періодичним і частим, миттєвим і стійким, спрямованим на подальше життя особистості.


Методи дослідження

а) емпіричні:
  • вивчення літератури з проблеми нормативно-методичних актів;
  • педагогічне спостереження;
  • опитування;
  • тестування;

б) теоретичні:
  • моделювання;
  • порівняння;
  • узагальнення;
  • класифікація;
  • систематизація.

Інструментарій дослідження:
  • діагностичний;
  • моніторинговий.

ІУ. Формуючий етап

Термін реалізації: 2011-2012 навч. рік.

Мета:
      • Опрацювання змісту, засвоєння методики реалізації проблемної теми (забезпечення проектуального розвитку системи).
      • Реалізація змісту і завдань, створення власного досвіду (забезпечення оперативного розвитку системи).
      • Апробація освітньої моделі у педагогічній діяльності.
      • Розробка і апробація системи соціально-психологічної підготовки вчителя до педагогічної діяльності в інноваційних умовах.
      • Апробація моделі формування вчителя як висококомпетентного фахівця.


Зміст:
  • Розробка методичними структурами району основних положень, рекомендацій, заходів.
  • Обговорення запропонованих рекомендацій на методичних об’єднаннях, вироблення заходів стосовно їх реалізації.
  • Виконання вчителями району конкретних науково-дослідницьких завдань.
  • Узагальнення та впровадження в практику роботи вчителів педагогічного досвіду з даної проблеми.
  • Випуск методичних бюлетеней з досвіду роботи району над проблемою.
  • Апробація педагогічних технологій спрямованих на формування компетентностей учня та вчителя.
  • Апробація структурних компонентів моделі педагогічної діяльності за умов модернізації освітньої галузі та моделі формування вчителя як висококомпетентного фахівця.
  • Розробка рекомендацій щодо заключного етапу роботи над проблемним питанням.



Результат

Поява оптимальної конструктивної моделі реалізації проблемного питання в освітній практиці.

Форми роботи


Оперативна нарада

Мета, засоби та основні напрямки методичної роботи в поточному навчальному році щодо реалізації науково-методичної проблемної теми.

Методична рада
  • Організація методичної роботи в контексті реалізації компетентнісного підходу до навчання.


Семінар-практикум

Переорієнтація освіти на особистість, вироблення стійких механізмів самонавчання, самовиховання, саморозвитку.

Творчі звіти вчителів

Комплекс індивідуальних консультацій щодо організації самоосвітньої діяльності з проблеми.

Творчі звіти педагогічних колективів

Розробка моделей школи життєвої компетентності особистості.

Розробка моделі випускника освітнього закладу.

Експрес-курси для педагогів району.

Впровадження модульних програм в освітніх закладах району.

Педчитання

Формування та розвиток життєвої компетентності: стратегія, технологія, перспективи.
Круглий стіл

Розвиток життєвої компетентності молоді у проектній діяльності.
Семінар-практикум керівників

Управлінська культура і компетентність керівника.

Парк моделей та технологій компетентнісно спрямованої освіти.


Підсумкові засідання науково-пошукових груп по організації роботи над проблемною темою.


Захист моделей роботи модульних команд.


Педагогічна олімпіада