Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Затверджено

Вид материалаДокументы

Содержание


План роботи методичної наради вчителів суспільних дисциплін
Освіта завжди була важливою сферою суспільного життя. Саме через неї кожне
Польова І.П.
6. На книжкову полицю вчителя
Мета. Розкрити роль пошукової роботи з історії рідного краю у формуванні життєвої компетенції.Теоретична частина
Медвідь Андрій Анатолійович, вчитель Крупецької ЗОШ І-ІІІст.
Тема. Позакласна робота з історії – основа формування ключових компетентностей.
Качан Наталія Леонідівна, вчитель Пляшівської ЗОШ I-III ст.
Романюк Оксана Миколаївна, вчитель Хотинської ЗОШ I-III ст.
Учасники семінару.
Польова Ірина Петрівна, методист НМЦ.
Творче начало – найважливіше в людині, це її творча іпостась, божественне призначення.
2. Розподіл питань між членами групи для вивчення проблемної теми.
5. Відвідання та обговорення уроку із застосуванням інноваційних технологій у профільному класі.
Дідула Тетяна Василівна, вчитель Пляшівської ЗОШ I-III ст
Горопаха Ганна Михайлівна, вчитель Радивилівського ліцею
Кашуба Людмила Миронівна, вчитель Дружбівської ЗОШ I-III ст.
Пилипюк Н. В., вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназія”.
Усі учасники творчої групи
школи педагогічного досвіду
...
Полное содержание
Подобный материал:
Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації

Навчально-методичний центр


Затверджено методичною

радою НМЦ

від 05 вересня 2011 р

Протокол №3


Плани роботи

районних методичних структур учителів суспільних дисциплін

на 2011-2012 н.р.


Керівник: Козіцька Л. П.,

учитель історії

Крупецької ЗОШ І-ІІІ ст.


Відповідальний методист:

Польова І.П.


Радивилів - 2011


Вступ

Аналіз діяльності методичного об’єднання вчителів історії у 2010-2011 н.р. показує, що зусилля вчителів, пошуки ними нових форм і методів роботи були спрямовані на успішну роботу над науково-методичною проблемою району „Компетентнісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі як основа для формування і розвитку конкурентноспроможної особистості”.

Особиста ініціатива та творчий пошук учителів історії сприяли підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, впровадження у практику викладання предмета інноваційних технологій, передового педагогічного досвіду.

Впродовж навчального року вчителі приділяли велику увагу самоосвіті з метою теоретичного поглиблення знань освітянських технологій та практичного застосування в роботі. На засіданнях районного, окружних методичних об’єднань були проведенні науково - методичні обговорення з питань навчально-методичного забезпечення вивчення історії України та всесвітньої історії, впровадження передових педагогічних технологій.

Зміст роботи МО був спрямований на розвиток творчого підходу в роботі вчителя, забезпечення інтересу на такому рівні, щоб учень після навчального дня захотів поділитися новими знаннями з батьками, близькими та друзями. Тому основними напрямками роботи МО є:

- розвиток творчих здібностей школярів;

- особистісно – орієнтоване навчання;

- створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини;

- урізноманітнення форм і методів навчання.

Сучасний світ потребує людини, наділеної креативним мисленням, демократично налаштованої, відповідальної, компетентної у фаховій сфері, здатної до набуття інформації, готової до самостійних рішень у нестандартних ситуаціях. Орієнтуванню на спеціалізацію у професійному аспекті сприяє професійне навчання – навчальний процес у профільних класах .У 2010 – 2011 н. р. у 7 школах району було організоване навчання учнів 10 -11 класів за історичним профілем.

Члени методичного об’єднання постійно працювали над підвищенням педагогічної майстерності шляхом самоосвіти, проходження чергових фахових курсів при РОІППО, участі в роботі окружних методичних структур.

Посилено увагу до зміцнення і поглиблення знань учнів. На уроках спостерігається продумана система опитування, повторення виучуваного матеріалу з дотриманням принципу послідовності у роботі. У системі вправ на закріплення більше уваги приділяється самостійній роботі школярів, вправам творчого характеру, які сприяють розвиткові мислення. Перевірка навчальних досягнень школярів є достатньо важливою складовою системи роботи вчителів історії, правознавства, етики. При цьому основна мета контролю полягає у визначенні якості засвоєння програмового матеріалу на різних етапах навчання, діагностиці і корекції їхніх знань, умінь і навичок.

Свою діяльність вчителі історії спрямовують на пошук наукових новинок, на створення творчої атмосфери, модернізацію форм, методів та засобів навчання та виховання дітей, а головне - на реалізацію принципу рівноправного діалогу між учителем та учнем.

У своїй роботі вчителі впроваджують інноваційні технології, поєднують групові та індивідуальні форми роботи. Ці та інші форми роботи вчителі району показали під час проведення тижня педмайстерності у березні 2011р.

Наша держава докладає всіх зусиль для створення сприятливих умов розвитку педагогічної майстерності талановитих учителів. Яскравим прикладом підтримки та популяризації їхніх творчих педагогічних здобутків є Всеукраїнський конкурс „Учитель року”. Це свято фахівців, завдяки старанням, ентузіазму і шляхетності яких зберігаються та примножуються найкращі традиції вітчизняної школи. В минулому навчальному році випробували свою майстерність у номінації „Історія” такі педагоги: Дідула Т. В. (І місце), Пархута Г. М. (ІІ місце), Новосад Г. С. (ІІІ місце).

Загальновідомо, що творчий вчитель виховує творчих, обдарованих дітей. Свідченням цього є результативність участі учнів району у ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з історії: ІІІ місце завоював учень Радивилівського НВК „Школа №1 – гімназія” Гнатюк Володимир. У порівнянні з минулими роками значно зросли показники учнівських виступів у ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук учнівської молоді: ІІ місце – учень Радивилівського НВК „Школа №1 – гімназія” Гнатюк Володимир, ІІІ місце – учениці цього ж закладу – Ярмусь Наталя та Чучак Мар’яна (вчитель Пилипюк Н. В.). Приємно відзначити, що команда учнів Радивилівського НВК „Школа №1 – гімназія” посіла ІІІ місце в обласному етапі турніру юних істориків.

Однак поряд з позитивними результатами в роботі методичного об'єднання є ряд недоліків:

- недостатній рівень виявлення та впровадження передового педагогічного досвіду;

- недостатній рівень навичок самоаналізу вчителів та самоконтролю учнів.

Аналіз роботи педагогів, членів методичного об'єднання дає підставу зробити висновок, що завдання, які випливають із науково-методичної проблеми об'єднання, в основному виконано. Головні завдання районного методичного об’єднання вчителів історії у 2011/2012 н.р.:
  1. забезпечення умов для професійної самореалізації вчителів членів РМО,

підвищення їхнього соціального статусу;
  1. забезпечення виховного впливу на учнів, реалізація програми громадянської освіти й виховання;
  2. впровадження у педагогічну діяльність інноваційних технологій навчання й виховання;
  3. продовження роботи зі створення навчально-методичної бази;
  4. забезпечення виконання документів МОН України, Головного управління освіти і науки облдержадміністрації, відділу освіти райдержадміністрації, науково-методичного центру з питань інформатизації навчально-виховного процесу;
  5. впровадження у навчально-виховний процес передового педагогічного досвіду; стимулювання професійного зростання, підвищення педагогічної майстерності вчителів предметів суспільно-гуманітарного спрямування;
  6. підготовка учнів одинадцятих класів до зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників з історії України;

8) забезпечувати впровадження профільного навчання в 10 – 11-х класах навчальних закладів;

9) забезпечити об'єктивність оцінювання знань учнів протягом
навчального року;

10) забезпечити участь учителів районного методичного об’єднання в оглядах-конкурсах, які проходитимуть у районі в 2011/2012 н.р.;

посилити увагу до формування в учнів логічного мислення, розумінні причинно-наслідкових зв'язків;

продовжувати позакласну роботу з питань культурно-історичної спадщини українського народу;

13) передплатити фахову літературу

14) звертати більше уваги на диференційований підхід до учнів;
15) постійно підтримувати позитивне тло навчально-виховного процесу.


^ План роботи методичної наради вчителів суспільних дисциплін


25 серпня 2011 року Радивилівська ЗОШ №2

Керівник Козіцька Л. П.

Крупецька ЗОШ І-ІІІ ст.


Тема. Програмно-методичне забезпечення та організація навчально-виховного процесу з суспільних дисциплін в навчальних закладах району

Мета. Провести детальний аналіз роботи секції вчителів суспільних дисциплін, розглянути перспективи подальшої професійної діяльності педагогів, обговорити перспективи подальшого планування та реалізації питань викладання суспільних дисциплін; визначити шляхи подальшого підвищення фахового рівня та професійної компетенції вчителів.

^ Освіта завжди була важливою сферою суспільного життя. Саме через неї кожне

суспільство прагне передати нащадкам

знання та досвід попередніх поколінь

і сформувати в особистості такі риси,

які вважає необхідними. Значимість освіти

та її роль у суспільстві вважається

ключовою тенденцією розвитку

сучасного суспільства.


Тема. Актуальні питання вивчення суспільних дисциплін: стан, проблеми, перспективи.


Завдання. Обговорити низку актуальних питань, пов’язаних із організацією вивчення суспільних дисциплін у 2011-2012 н. р.


1.Доповідь. Аналіз роботи методичного об’єднання за 2010-2011 навчальний рік та пріоритетні напрямки роботи вчителів суспільних предметів на новий 2011-2012 навчальний рік.

Козіцька Л. П., керівник методичного об’єднання

2. Практична робота. Опрацювання методичних рекомендацій МОН, РОІППО, РНМЦ щодо вивчення суспільних дисциплін у 2011-2011 н.р.

Козіцька Л. П., керівник методичного об’єднання

3. Інформація. Організація навчально-виховного процесу з суспільних дисциплін у 2011-2012 н. р.

^ Польова І.П., методист НМЦ

4.Інформація. Методичні рекомендації щодо вивчення суспільних дисциплін у профільних класах та у класах з поглибленим вивченням історії у 2011-2012 навчальному році.

Польова І. П., методист НМЦ

5. Презентація, обговорення, корекція та затвердження планів роботи районного МО вчителів світової літератури та методичних підрозділів.

Козіцька Л. П., керівник методичного об’єднання

^ 6. На книжкову полицю вчителя ( інформаційно-бібліографічний огляд новинок літератури ).


Література:
  1. Інструктивно- методичні рекомендації Міністерства освіти, молоді та спорту щодо викладання суспільних предметів у 2011-2012 н.р./ Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. №19-20.
  2. Програмами для загальноосвітніх навчальних закладів: "Основи християнської етики" для учнів 1-11 класів (авторський колектив під керівництвом Жуковського В.М.).
  3. Програма «Етика, 5—6 кл.» ( видавництво «Перун» 2005 року).
  4. Програма «Філософія» авторів Огнев'юка В.О., Утюж І.Г.
  5. Державний стандарт базової освіти.
  6. "Правознавство. Практичний курс" авторів Пометун О.І., Ремех Т.О.
  7. Програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.).

8. Програми "Історія України. 10-11 класи". Автори програми Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.


Робота між засіданнями.

1. Опрацювати методичні рекомендації щодо викладання суспільних предметів у 2011-2012 н.р.

2. Опрацювати літературу з питань організації пошукової діяльності учнів.


План роботи МО вчителів історії

Список членів МО:
  1. Загреба Лілія Андріївна, вчитель Теслугівської ЗОШ І-ІІІ ст.
  2. Демчук Людмила Феодосіївна, вчитель Довгалівської ЗОШ І-ІІІ ст.
  3. Ремесник Петро Андрійович, вчитель Пляшевської ЗОШ І-ІІІ ст..
  4. Ремесник Олег Петрович, вчитель Рідківської ЗОШ І-ІІІ ст..
  5. Климчук Софрон Дмитрович, вчитель Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст..
  6. Ігнатишин Надія Володимирівна, вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназіїя».
  1. Качан Наталія Леонідівна, вчитель Пляшівської ЗОШ І-ІІІст.
  2. Романюк Оксана Миколаївна, вчитель Хотинської ЗОШ І-ІІІст.
  3. Медвідь Андрій Анатолійович, вчитель Крупецької ЗОШ І-ІІІст.
  4. Серватович Іван Валерійович, вчитель Крупецької ЗОШ І-ІІІст.
  5. Ширикало В’ячеслав В’ячеславович, вчитель Радивилівської ЗОШ І-ІІІст. №2.



Засідання І


(виїзне засідання у місто Володимир – Волинський)

01 листопада 2011р.

Тема. Формування життєвих компетентностей учнів у процесі пошукової роботи з історії рідного краю.

^ Мета. Розкрити роль пошукової роботи з історії рідного краю у формуванні життєвої компетенції.


Теоретична частина
  1. Повідомлення. Формування життєвих компетентностей учнів на уроках історії через використання пошукової роботи з історії рідного краю.

^ Медвідь Андрій Анатолійович, вчитель Крупецької ЗОШ І-ІІІст.


  1. Доповідь. Організація пошукової роботи з історії рідного краю.

Серватович Іван Валерійович, вчитель Крупецької ЗОШ І-ІІІст.


Практична частина
  1. Відвідування музеїв у місті Володимир – Волинський.

Література:
  1. Фахові журнали та газети.
  2. Гнєдашев В. М. Програма організації науково- дослідницької діяльності учнів.- Харків.: Основа, 2003. – 78 с.
  3. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів //Рідна школа.-№1.-С.39-42.



Робота між засіданнями.

  1. Опрацювати літературу з питань формування основних компетентностей учнів.
  2. Творче завдання: підготувати розробку позакласного заходу з використанням інтерактивних технологій



Засідання ІІ

20 березня 2012р. Ситненська ЗОШ I-III ст.

^ Тема. Позакласна робота з історії – основа формування ключових компетентностей.

Мета. Розкрити роль позакласних заходів у формуванні соціальної компетентності учнів.


Теоретична частина

  1. Доповідь. Шляхи формування соціальної компетентності.

^ Качан Наталія Леонідівна, вчитель Пляшівської ЗОШ I-III ст.
  1. Повідомлення. Роль позакласної роботи у розвитку соціальної компетентності.

^ Романюк Оксана Миколаївна, вчитель Хотинської ЗОШ I-III ст.


Практична частина

  1. Позакласний захід.

Фаєвська Марія Володимирівна, вчитель Ситненської ЗОШ I-III ст.
  1. Круглий стіл”. Обговорення позакласного заходу. Позакласна робота – важливий чинник у формуванні соціальної компетентності.

^ Учасники семінару.
  1. З досвіду роботи. Про підготовку випускників школи до зовнішнього незалежного оцінювання якості знань з історії України.

Кеда Галина Василівна, вчитель Радивилівської ЗОШ I-III ст. №2.
  1. Огляд новинок художньої літератури.

Ігнатишин Надія Володимирівна, вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназіїя».


  1. Про організацію ДПА з історії та правознавства у 2011-2012 н.р

^ Польова Ірина Петрівна, методист НМЦ.

Козіцька Лариса Петрівна, керівник МО.

Діагностика
  1. Анкетування учасників МО.

Польова Ірина Петрівна, методист НМЦ.

Література.
  1. Булгакова В. Роль проблемно-полілогічного навчання у формуванні соціально адаптованої особистості // Історія України, -2006.-№1.-С.8-13
  2. Ляшенко І. Соціалізація школярів засобами правової освіти та виховання // Історія України,-2002.-№43.-С.24-27
  3. Моргун І. Формування соціальної компетентності учнів через вивчення історії// Історія України.-2006.-№2.-С. 17-20
  4. Охріменко М. Особистісно орієнтований підхід до формування активної громадської позиції учнів // Історія України.- 2002.-№45.-С.24-27
  5. Харківська Н. Позакласні заходи з історії //-2005.- „Основа”.
  6. Інструкції МОН України щодо проведення ДПА та ЗНО.



План роботи

творчої студії вчителів суспільних дисциплін, що викладають у профільних класах

^ Творче начало – найважливіше в людині, це її творча іпостась, божественне призначення.

П. Мовчан

Тема. Формування життєвої компетентності учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання і виховання.

Мета: глибоке вивчення та впровадження у практику роботи вчителів суспільних дисциплін передового педагогічного досвіду щодо формування життєвої компетентності учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання; вдосконалення навчально - виховного процесу з історії та правознавства шляхом формування життєвих компетентностей, використання доцільно відібраного та розробленого навчального матеріалу з метою стимулювання творчої пізнавальної діяльності учнів.

Завдання:
  1. Сформувати каталог літератури з проблемної теми творчої групи.
  2. Вивчити теоретичні аспекти проблеми формування життєвої компетентності учнів при вивченні історії та правознавства.
  3. Апробувати систему методичних заходів, спрямованих на формування життєвої компетентності в учнів загальноосвітньої школи.
  4. Створити дидактичну модель процесу формування життєвої компетентності учнів.
  5. Зібрати, упорядкувати та видати матеріали з напрацювань творчої групи.

Список членів творчої студії:
  1. Пилипюк Н. В., вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітньої школи I-III ст.№1 –гімназіїї – керівник творчої групи;
  2. Кашуба Людмила Миронівна, вчитель Дружбівської ЗОШ I-III ст.
  3. Мулик Ріта Дмитрівна, вчитель Козинського НВК загальноосвітня школа I-III ст. – колегіум;
  4. Дідула Тетяна Василівна, вчитель Пляшівської ЗОШ I-III ст.;
  5. Хваєвська Любов Іванівна, вчитель Сестрятинської ЗОШ I – III ст.;
  6. Мельничук Анатолій Олександрович, вчитель Копанівської ЗОШ I-III ст.;
  7. Горопаха Ганна Михайлівна, вчитель Радивилівського ліцею



Засідання І

08 листопада2011р. Радивилівський загальноосвітній ліцей


Тема. Профільне навчання як засіб реалізації компетентнісного підходу у навчанні школярів історії та правознавства.

Мета: формування професійних умінь і навичок учителів щодо організації профільного навчання як засобу реалізації компетентнісного підходу у навчанні школярів історії та правознавства.


Теоретична частина

1. Ознайомлення членів групи із темою і завданням творчої групи.

Керівник творчої групи Пилипюк Н. В.

^ 2. Розподіл питань між членами групи для вивчення проблемної теми.

Керівник творчої групи Пилипюк Н. В.

3. Виступ. Інноваційні технології як засіб реалізації профільного навчання.

Хваєвська Любов Іванівна, вчитель Сестрятинської ЗОШ I – III ст.


4.Повідомлення. Специфіка викладання суспільних предметів у профільних класах.

Мельничук Анатолій Олександрович, вчитель Копанівської ЗОШ I-III ст.


Практична частина

^ 5. Відвідання та обговорення уроку із застосуванням інноваційних технологій у профільному класі.

Усі учасники творчої групи.
  1. З досвіду роботи. Впровадження інноваційних технологій на уроках правознавства та в позаурочний час.

^ Дідула Тетяна Василівна, вчитель Пляшівської ЗОШ I-III ст.
  1. Розробка рекомендацій щодо застосування інноваційних технологій у профільних класах.

Усі учасники творчої групи.

  1. Огляд новинок художньої літератури.

Кашуба Людмила Миронівна, вчитель Дружбівської ЗОШ I-III ст.
  1. Рефлексія.

Пилипюк Н. В., вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназія».


Література.
  1. Концепція профільного навчання в старшій школі.-Інформаційний збірник МОН України. – 2003. № 24. –С.3-15.
  2. Корсакова О. К., Трубачова С. Є. Зміст сучасної шкільної освіти: дидактичний аспект. – К., 2003. – 56 с.
  3. Бібік Н. М. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти.-Директор школи.-2004.- № 37.-С. 2.



Засідання ІI

06 березня 2012р. Радивилівський НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназіїя”

Тема. Підвищення пізнавальної активності учнів – засіб розвитку життєвих компетентностей.

Мета: формування професійних умінь та навичок учителів щодо підвищення пізнавальної активності учнів як засобу розвитку життєвих компетентностей учнів.


Теоретична частина

  1. Доповідь. Підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії та правознавства шляхом використання інноваційних технологій.

^ Горопаха Ганна Михайлівна, вчитель Радивилівського ліцею
  1. Виступ. Самостійна робота учнів – засіб розвитку пізнавальної активності і творчого мислення на уроках історії.

^ Кашуба Людмила Миронівна, вчитель Дружбівської ЗОШ I-III ст.
  1. Із досвіду роботи. «Круглий стіл». Створення на уроці умов для підвищення пізнавальної активності всіх учнів.

^ Пилипюк Н. В., вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназія”.

Практична частина
  1. Відвідання та обговорення відкритого уроку.

Усі учасники творчої групи
  1. Новинки методичної літератури.

Мулик Ріта Дмитрівна, вчитель Козинського НВК загальноосвітня школа I-III ст. – колегіум;

  1. Розробка рекомендацій щодо формування в учнів пізнавальної активності на уроках історії та правознавства.

^ Усі учасники творчої групи
  1. Рефлексія.

Пилипюк Н. В., вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназія”– керівник творчої групи.


Література.
  1. Майборода В. К. Самостійна робота з історії учнів 5-6 класів. К., 1975.- С. 30.
  2. Лернер І. Я. Розвиток мислення учнів у процесі навчання історії. М., 1982., - С. 23.
  3. Крутенький В. А. Формування і розвиток здібностей учнів. //Рад. Школа. – 1972.-№4.
  4. Журнал „Педагогічна майстерня”, №4, 2011рік.
  5. Журнал „Педагогічна майстерня”, №1, 2011 рік.



План роботи
^

школи педагогічного досвіду

Керівник школи

Півторак Віктор Іванович, учитель Іващуківської ЗОШ І-ІІІ ст..



Тема. Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії.

Мета: теоретичне і практичне ознайомлення з ПД Півторака В. І., набуття його слухачами школи як джерела формування педмайстерності; сприяння розвитку ініціативи і творчості вчителів історії району в опануванні ними і впровадженні у навчально – виховний процес проблеми розвитку критичного мислення учнів на уроках історії.


Завдання

школи педагогічного досвіду:
  1. Теоретична і практична підготовка вчителів до впровадження ПД.
  2. Повсякденне і наполегливе навчання шляхів ефективної організації й передових методів педагогічної праці кожного вчителя.
  3. Відвідування слухачами уроків Півторака В. І., керівника школи.
  4. Допомога педагогам безпосередньо в оволодінні на уроках та в позаурочний час системою роботи керівника школи Півторака В. І. та надання їм можливості виявити ініціативу і самостійність, винахідливість.
  5. Апробація досвіду керівника школи.
  6. Впровадження у практику проведення уроків проблему розвитку критичного мислення на уроках історії.
  7. Відвідування керівником школи уроків слухачів з метою надання допомоги у застосування ідей досвіду.
  8. Вироблення методичних рекомендацій щодо організації розвитку критичного мислення на уроках історії.



Список слухачів школи

педагогічного досвіду:


^ 1. Лінник Володимир Михайлович, вчитель Рудня – Почаївської ЗОШ І-ІІІ ст.

2. Демчук Л. Ф., вчитель Довгалівської ЗОШ I-III ст.

3. Ткачук О. І., вчитель Підзамчівської ЗОШ I-III ст.

4. Новосад Галина Сергіївна, вчитель Башарівської ЗОШ І-ІІІ ст.

^ 5. Перетятко Світлана Анатоліївна, вчитель Срібненської ЗОШ І-ІІІ ст.

6. Прокуда Софія Іванівна, вчитель Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ст.


Засідання І



п/п

Зміст роботи

Хто виконує

Форми

1.

Мета і завдання роботи школи ПД на 2011 – 2012 н/р. Опрацювання організаційних документів Міністерства освіти України.

Керівник

Виступ

2.

Ознайомлення з планом роботи школи ПД на 2011-2012 навчальний рік

Керівник, слухачі

Обговорення

3.

Зміст навчання розвитку критичного мислення учнів старшої школи

Керівник,

слухачі

Круглий стіл

4.

ІІнтенсифікація навчання критичного мислення учнів старшої школи.

Керівник,

слухачі

Коло ідей

5.

Моделювання уроку з елементами розвитку критичного мислення.

Слухачі школи

Робота в групах



Практичне завдання:
  • Розробити алгоритм уроку з елементами розвитку критичного мислення.
  • Поділитися досвідом роботи щодо організації розвитку критичного мислення на уроках історії.


Робота між засіданнями:
        1. Опрацювати літературу з теми: «Розвиток критичного мислення на уроках історії».
        2. Підготуватися до обміну досвідом з теми: «^ Проектна технологія як засіб утворення одного з варіантів сприятливого середовища для розвитку критичного мислення школярів у процесі вивчення історії».

Засідання ІІ


ЗОШ І – ІІІ ст.


п/п

Зміст роботи

Хто виконує

Форми

1.

Розвиток критичного мислення учнів на уроках історії як засіб формування основних груп компетентностей.
^

Керівник школи


Повідомлення

2.

Проектна технологія як засіб утворення одного з варіантів сприятливого середовища для розвитку критичного мислення школярів у процесі вивчення історії.

Керівник школи, слухачі

Обмін досвідом

3.

Форми та методи розвитку критичного мислення на уроках історії.

Керівник школи, слухачі

Вернісаж співдружності.

4.

Нетрадиційні завдання на уроках історії з метою розвитку критичного мислення.

Керівник школи,

Практикум


4.

Підсумки роботи школи ПД; вироблення рекомендацій

Оформлення та підготовка матеріалів до друку.

Методист

Керівник

Школи ППД

Підсумкова доповідь


^ Практичне завдання: Розробити методичні рекомендації щодо розвитку критичного мислення на уроках історії.

Література:

1.. Технології розвитку критичного мислення учнів / А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз, Д.Макінстер. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.

2. Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків: Основа, 2008.

3. Халперн Д. Психология критического мышления. – СПб.: Питер, 2000. – 368 с.

4. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования./ Народное образование. – 2003.- №2.- с. 58 – 64.

5. Штернберг Р.Дж. Интеллект, приносящий успех / Пер. з англ.. – Минск,: Попурри, 2000. – 368 с.


План роботи МО вчителів правознавства

Вступ

Методичне об’єднання вчителів правознавства працює над проблемою «Використання інноваційних технологій на уроках правознавства як засіб формування компетентнісної особистості».

Робота здійснювалася через удосконалення методики проведення нестандартних уроків, використання фрагментів електронних засобів навчального призначення, адже "Правознавство" як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті.

На проведених засіданнях методоб’єднаня розглянуті теми щодо впровадження інноваційних технологій навчання на уроках правознавства, шляхи формування основних компетентностей учнів. Обговоренні практичні проблеми і шляхи їх усунення, методичні аспекти використання комп’ютерних програм на уроках .

Співпраця і обмін досвідом, активна діяльність учителів у роботі методичних структур, новою тенденцією яких стало їх практичне спрямування сприяли професійному росту вчителів, удосконаленню наукового змісту та структури уроку, урізноманітненню його форми та методів.

У 2011-2012 н.р. методичне об’єднання вчителів правознавства буде працювати над тією ж самою темою. Зверне увагу на неухильне виконання інструктивно-методичних положень МОНУ.

Особливої уваги вчителя потребують способи організації навчальної діяльності учнів на уроках правознавства. Поряд з лекційними та фронтальними формами роботи на уроках правознавства як в основній так і старшій школі слід широко використовувати інтерактивні педагогічні технології, за яких вчителеві відводиться роль організатора процесу навчання через ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, групову роботу тощо. Слід урізноманітнити й типи уроків, включивши до вже відомого арсеналу уроків такі як уроки – юридичні практикуми, уроки з використанням мультимедійного комплексу, уроки роботи з нормативними джерелами тощо. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) загальних і спеціальних компетентностей учнів.

Для ефективного навчання правознавства, профільної та допрофільної підготовки учнів з цього навчального предмета важливим є підготовленість вчителя – досконале знання ним змісту правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті.

Виходячи з вище сказаного, робота з учителями правознавства буде проводитись за такими основними напрямками:
  • науково-методичне супроводження та інформаційно-методичне, документальне забезпечення реалізації положень Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ ст., законів України: "Про освіту", "Про загальну середню освіту";
  • сприяння виробленню у вчителів умінь і навичок самостійної роботи з метою безперервного підвищення своєї кваліфікації і вдосконалення педагогічної майстерності;
  • всебічний розвиток творчих здібностей педагогів, формування в них зацікавленості до сучасних наукових ідей, дослідницької роботи, впровадження інноваційних технологій у педагогічну працю;

-надання реальної дієвої допомоги вчителям правознавства у формуванні їх професійної компетентності, розвитку педагогічної майстерності та досягнення вищого рівня методичної культури.


^ Учасники: всі вчителі правознавства.


Засідання І

22 листопада2011р. Підзамчівська ЗОШ I-III ст.

Тема. Формування громадянської та правової компетентності на уроках правознавства.

Мета: обмін досвідом з проблем використання інноваційних форм та методів роботи щодо формування громадянської та правової компетентності на уроках правознавства.

Розвиток змісту освіти має забезпечити формування компетентностей для особистісного розвитку, участі в демократичних процедурах громадського суспільства, адаптації до ринку праці, навчання впродовж життя.

^ З національної доповіді „Цілі розвитку тисячоліття. Україна – 2010”


Теоретична частина

  1. Доповідь. Громадянська компетентність – одна з найголовніших якостей сучасної молодої людини, її зв’язок з предметними компетентностями.

, вчитель Дружбівської ЗОШ I-III ст.
  1. Повідомлення. Шляхи формування громадянської та правової компетентності на уроках правознавства.

^ Фаєвський Святослав Володимирович, вчитель Гранівської ЗОШ I-II ст.

3. Презентація. Формуємо громадянську та правову компетентність. Загреба Лілія Андріївна, вчитель Теслугівської ЗОШ I-III ст.


Практична частина
  1. Відкритий урок.

Желєзняк Михайло Петрович, вчитель Підзамчівської ЗОШ I-III ст.

  1. Обмін досвідом. Формування вмінь аналізувати нормативно-правові акти на уроках правознавства.

^ Усі учасники семінару – практикуму.
  1. Методичний довідник. На книжкову полицю вчителя (рекомендована література з проблеми).

Горопаха Ганна Михайлівна, Радивилівський загальноосвітній ліцей.
  1. Розмова на папері. Аналіз та оцінка роботи семінару – практикуму.

Польова І.П., методист НМЦ.


Література.
  1. Смагіна Т. М. Громадянська компетентність у контексті особистісного виміру // Вісник Житомирського державного університету ім.. Івана Франка.-2005.-№25.-С. 229-231
  2. Смагіна Т. М. Можливості шкільного курсу правознавства у формуванні громадянської компетентності школярів //Освіта на Луганщині. -2007.-№1.-С.31-37.
  3. Смагіна Т. М. Формування громадянської компетентності учнів на уроках правознавства // Історія в школах України.-2007.-№5.-С.32-34
  4. Смагіна Т.М. Формування громадянської компетентності. Із досвіду роботи освітян Житомирщини // Історія України, правознавство та інші суспільні дисципліни.-2006.-№ 48.-С. 18-19
  5. Сидорчук І. Формування громадянської й правової компетентності на уроках правознавства // Історія України (Шкільний світ).-2007.-№48.-С.7


Робота між засіданнями
  1. Опрацювати літературу з питань формування громадянської та правової компетентності на уроках правознавства.

2. Підготуватися до дискусії. „Метод проектів. „За” чи „проти”?


Засідання ІІ


06 березня 2012р.Козинський НВК загальноосвітня школа I-III ст. - колегіум

^ Тема. Розвиток компетентності самоосвіти і саморозвитку – шлях до формування конкурентноспроможної особистості.

Мета: формування професійних умінь і навичок учителів щодо розвитку в учнів компетентності самоосвіти і саморозвитку.


^ Кожна людська особистість повинна сама керувати собою, повинна володіти правом на вільну побудову життя та вільну творчість усіх вищих скарбів людини.

П. Каптерєв

Теоретична частина
  1. Доповідь. Компетентність самоосвіти і саморозвитку – основа для формування конкурентноспроможної особистості.

^ Гогой Павло Петрович, вчитель Пляшевської ЗОШ I-III ст.

2. Виступ. Проектні технології як один з напрямків розвитку компетентності саморозвитку і самоосвіти.

^ Олефір Тетяна Іванівна, вчитель Рудня – Почаївської ЗОШ I-III ст.

3. Повідомлення. Пошуково-дослідницька робота учнів на уроках правознавства.

Климчук Софрон Дмитрович, вчитель Хотинської ЗОШ I-III ст.

Практична частина
  1. Відвідання і обговорення відкритого уроку.

Усі учасники семінару – практикуму.
  1. Дискусія. „Метод проектів. „За” чи „проти”?

Усі учасники семінару – практикуму.
  1. Обмін досвідом за темою семінару.

Усі учасники семінару – практикуму.
  1. Новинки методичної літератури.

Братащук Наталія Олександрівна, вчитель Жовтневої ЗОШ I-III ст.
  1. Релаксація. „Розмова на папері” (аналіз та оцінка семінару, емоційна розрядка).

Польова І. П., методист НМЦ


Література.
  1. К. Баханов. Метод проектів у навчанні історії в школі // Життєтворчі проекти у навчанні історії України.-2008.-С. 6-23
  2. В. Нищета. Життєтворчі проекти у навчанні історії // Життєтворчі проекти у навчанні історії України.-2008.- С.25-56.
  3. В. Мірошниченко. Організація проектної діяльності учнів на уроках історії в 10 класі. Харків, „Основа”,2009р.
  4. Н. Абашина. Розвиток ключових життєвих компетенцій через метод проектів. 2003р.












^ План роботи

інтегрованого семінару - практикуму вчителів етики та християнської етики

Вступ

Україна є багатонаціональною державою, в якій органічно переплетені культури багатьох народів, їх традиції, звичаї, вірування, обряди. Органічне поєднання національного і загальнолюдського – це необхідна передумова розвитку і збагачення кожної культури. Життєві реалії зумовлюють формування концепції полікультуралізму, котра акцентує увагу на загальнолюдських цінностях, на принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя та стверджують необхідність підготовки учнів до взаємодії із соціальним середовищем, сформування в них соціальних та комунікативних навичок, почуття власної гідності, відповідальності, здатності визначати власну активну життєву позицію тощо.

  Сприяти реалізації цих завдань покликані предмети морально-духовного та суспільствознавчого спрямування. Тому методичне об’єднання вчителів етики та християнської етики у 2011-2012 н.р. працюватиме над проблемним питанням «Формування життєво-необхідних компетентностей учнів засобами інноваційних технологій».

    Учителям, які викладають курс «Етика», варто вбачати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розуміння добра і зла, моралі та справедливості, навчитися діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Слід прищепити учням розуміння того, що основним в етиці вважається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чинити добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути добродієм.

На уроках етики вчителі повинні використовувати інтерактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення.

Курс «Основи християнської етики» побудований відповідно до принципів і вимог сучасної педагогічної науки, поєднаних із принципами християнської педагогіки: особистісно зорієнтованого підходу; добровільності; доступності; культуровідповідності; системності; наступності. А це потребує змін у теорії й методиці навчання курсу. Зростає питома вага методик, які сприяють формуванню практичних навичок пошуку й аналізу інформації, самонавчанню, самоорганізації, досвіду відповідального вибору та поведінки, становленню ціннісних орієнтацій.

У зв'язку з цим коло вимог до особи вчителя курсів морально-духовного та суспільного спрямування, визначене не тільки кваліфікаційною характеристикою, а й змінами в суспільстві, зростає, і на практиці відповідати цим вимогам стає все важче.

Головними завданнями методичного об’єднання вчителів етики та християнської етики у 2011-2012 н.р. є:
  1. ознайомлення учнів із загальнолюдськими цінностями та формування особистості учня на основі науково-філософської та християнської (мусульманської, іудейської тощо) духовної, моральної і культурної традицій;
  2. виховання свідомої, вільної та відповідальної особистості, здатної жити і творити в сучасному демократичному суспільстві;
  3. творення належних умов для глибшого самопізнання, розкриття та реалізації своїх творчих здібностей і таланту в позитивному річищі;
  4. впровадження комп’ютерних технологій, навчальних комп’ютерних програм у практику;
  5. вивчення індивідуальних особливостей учнів та врахування їх в процесі навчання.


^ Учасники: всі вчителі етики та християнської етики.


Засідання І

04 жовтня 2011р. Башарівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тема. Формування ключових компетентностей учнів на уроках етики шляхом використання інноваційних технологій навчання.

Мета: обмін досвідом щодо формування ключових компетентностей учнів на уроках етики шляхом використання інноваційних технологій навчання.


^ Мистецтво засновано на інтуїції, технологія – на науці.

В. П. Беспалько


І. Інформаційний блок.

1. Доповідь. Життєві компетентності: особливості формування.

Загреба Лілія Андріївна, вчитель Теслугівської ЗОШ І-ІІІст.
  1. Повідомлення. Використання інноваційних технологій навчання на уроках етики.

^ Барабан Наталія Іванівна, вчитель Михайлівської ЗОШ І-ІІІст.
  1. Огляд новинок фахової літератури.

Мошкун Валентина Володимирівна, вчитель Срібненської ЗОШ І-ІІІст.

ІІ. Теоретико-інтерактивний блок.
  1. Презентація системи роботи вчителя етики „Інновації на уроках етики”.

Новосад Галина Сергіївна, вчитель Башарівської ЗОШ І-ІІІ ст.

ІІІ. Практично-рефлексивний блок. .
  1. Відвідання та обговорення відкритих уроків.

Учителі християнської етики Башарівської ЗОШ І-ІІІст.
  1. Обмін досвідом за темою семінару.

Усі учасники семінару.

Література:
  1. Зінов’єва Т. Формування ключових компетентностей учнів //Директор школи.-2006.- №42.-С.19-20.
  2. Канішевська А. Життєва компетентність: Особливості формування.//Шкільний світ.-№45.-С.2-3.
  3. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: Науково-методичний посібник.// За редакцією І. Г. Єрмакова.- Запоріжжя: ХНРБЦ, 2006.
  4. Кравченко Г. Інноваційне навчання. //Завуч.-2007.-№6.-С.3-5
  5. Буркова Л. В. Педагогічні інновації та їх діагностична експертиза.-К.: Науковий світ, 1999.-37с.



Робота між засіданнями

1. Опрацювати літературу щодо формування ключових компетентностей учнів на уроках етики шляхом використання інноваційних технологій навчання.

2. Підготуватися до круглого столу: « Створення на уроці умов для підвищення пізнавальної активності всіх учнів».


Засідання ІІ

21 лютого 2012р. Довгалівська ЗОШ І-ІІІ ст.

^ Тема. Формування соціальної компетентності учнів на уроках етики через використання групових форм роботи.

Мета: обмін досвідом щодо формування соціальної компетентності учнів на уроках етики через використання групових форм роботи.


І. Інформаційний блок.

1. Доповідь. Формування соціальної компетентності учнів на уроках етики через використання групових форм роботи.

^ Коханець Володимир Анатолійович, вчитель Радивилівського НВК „Загальноосвітня школа I-III ст.№1 –гімназія”.


2.Повідомлення. Шляхи формування соціальної компетентності.

^ Мулик Надія Іванівна, вчитель Жовтневої ЗОШ І-ІІІ ст.


ІІ. Теоретико – інтерактивний блок.
  1. Круглий стіл. (Обмін досвідом). Використання групових форм роботи для формування соціальних компетентностей учнів.

^ Усі учасники семінару.
  1. Презентація. Формуємо соціальні компетентності учнів.

Іськович Юлія Іванівна, вчитель Козинського колегіуму.


ІІІ. Практично – рефлексивний блок.
  1. Відвідання та обговорення відкритого уроку.

Усі учасники семінару
  1. Складання інструкцій (правил) щодо організації групової роботи.

Усі учасники семінару.
  1. Новинки методичної літератури.

Мандзюк Людмила Миколаївна, вчитель Ситненської ЗОШ І-ІІІст.


Література:

1. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика - К.: Партнер, 1997 - 193 с.


2. Освітні технології. Навчально-методичний посібник. За редакцією доктора пед.. наук О.М.Пєхоти - Київ.: " А.С.К.",2004 - 255с.

  1. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - Науково-методичний посібник. За загальною редакцією доктора пед.. наук, професора О.І.Пометун - К.: "А.С.К.", 2004 - 192 с.



^ План роботи епізодичного семінару керівників шкільних музеїв

Вступ

Модернізація українського суспільства торкнулася всіх сфер життєдіяльності людини, що живе в XXIстолітті. Зміни українського суспільства визначають ряд проблем, що потребують вирішення: розвиток творчого потенціалу особистості, формування активної громадянської позиції, виховання патріотизму. Звернення до дослідження цих проблем стало пошуком відповідей на запитання: як сьогодні навчання впливає на формування креативних, духовно-моральних і культурних цінностей особистості.

Процес реорганізації системи освіти України передбачає пошук нових форм і засобів навчально-виховного процесу, які органічно забезпечували б засвоєння дітьми навчального матеріалу на уроках історії. Одним із завдань історичної науки на сучасному етапі є пошук історичної інформації в джерелах різного типу; критичний аналіз джерела історичної інформації (характеристика авторства джерела, час, обставини і мета його створення); аналіз історичної інформації, представленої в різних знакових системах (текст, карта, таблиця, схема, аудіовізуальний ряд). Володіння традиційними і сучасними засобами обробки інформації залишається обов’язковим елементом підготовки школярів.

Саме тому останнім часом в нашій державі з року в рік зростає число шкільних музеїв. Більшість з них вже давно стала важливою ланкою педагогічного процесу. За своїм змістом і характером шкільні музеї різняться між собою. Проте ціль кожного з них – сприяти підвищенню ефективності навчально-виховного процесу.

Використання допоміжних музейних фондів на уроках історії є особливо цінним для вчителя, тому що в основі цієї діяльності лежать принципи інтерактивності (людина запам’ятовує тільки те, що робить); комплексності, як включення в роботу всіх каналів сприйняття (почуттєвий, логіко-аналітичний, психомоторний); програмованості, що забезпечує засвоєння інформації і застосування умінь на основі спеціально розроблених програм. Зростає роль шкільних музеїв в зв’язку з підсиленням елементів краєзнавства в навчальних програмах.

Одна з позитивних тенденцій в роботі шкільних музеїв на сучасному етапі – зростання значення самостійної пізнавальної роботи учнів з фондами музеїв, в тому числі з матеріалами не представленими в експозиціях музею.

Музей не випадково називають «чарівною машиною часу». Зібрані в музеї документи й предмети зберігають пам’ять минулого, передають її як естафету нащадкам, підтримують і розвивають зв’язок часів і поколінь. Мова шкільного музею – це мова оригіналу, першоджерела історичної інформації. Документальні матеріали яскраво, доказово і переконливо розповідають про події минулого, допомагають відтворити, реконструювати їх, воскресити справи і вчинки людей, дати їм правильну оцінку, дозволяють виробити наукові погляди й переконання, формувати політичну й моральну культуру.

Сучасне оновлення музейної справи у системі освіти повинне полягати перш за все в тому, що музейному предмету буде приділятись належна увага.

Саме навколо нього має зосереджуватись вся робота. Музейний предмет повинен використовуватись, в першу чергу, як джерело знань, а не тільки як засіб ілюстрування довільного змісту, як це мало місце у недалекому минулому. Недооцінка пам’ток-першоджерел- давала простір для фальсифікації історії, спотвореного уявлення про національну культуру. Невміння всебічно використати музейний предмет за його прямим призначенням негативно позначається на всій роботі сучасних музеїв. Через це й сьогодні музейний предмет все ще лишається переважним засобом ілюстрування певного, заздалегідь розробленого за якимись іншими джерелами. Не завжди науково обґрунтованого змісту музейної чи виставочної експозиції. Надзвичайно важливо свідомо використовувати загальні властивості музейних предметів: репрезентативність, інформативність, експресивність; виявлення і вивчення їх індивідуальних конкретних ознак у процесі атрибуції, наукової обробки. Вивчення, опис, систематизація, класифікація,

Каталогізація, паспортизація музейних предметів – далеко не повний перелік форм роботи з ними, що сприяють розширенню знань, умінь, розвиткові інтелекту, навичок дослідницької роботи тощо.

Як свідчить історичний досвід краєзнавства та музейної справи, різноманітні завдання вирішувались ними на різних етапах розвитку, але патріотичне виховання завжди лишалось у центрі уваги. Не сторонніх спостерігачів, а активних учасників перетворень покликаний формувати краєзнавчий рух. Саме в конкретній роботі, будь то охорона природи краю чи збереження його пам’яток історії, відродження національних традицій жителів, гартуватиметься самосвідомість. Активна участь у культурному відродженні України – це й духовна робота, що вимагає наполегливих і тривалих зусиль. Тому, маючи намір створити новий музей, удосконалюючи роботу заснованого в минулому, завжди слід усвідомлювати відповідальність перед суспільством за цю нелегку справу.


^ Учасники: керівники шкільних музеїв.


Засідання I

20 вересня 2011р. НМЦ

Тема. Роль музею як складової системи навчально-виховної роботи школи у формуванні компетентнісної особистості.


Мета: розкрити роль музею як складової системи навчально-виховної роботи школи у формуванні освіченої особистості та сприяння виховання у неї патріотизму.

Теоретична частина
  1. Доповідь. Шкільний музей – його мета та завдання.

Климчук Софрон Дмитрович, вчитель Хотинської ЗОШ І-ІІІ ст.
  1. Повідомлення. Документація шкільного музею.

Мельничук Анатолій Олександрович, вчитель Копанівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Практична частина
  1. Обмін досвідом. «Круглий стіл». Організація експозиційної роботи.

Усі учасники семінару.

  1. Огляд новинок методичної літератури.

Новосад Галина Сергіївна, вчитель Башарівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Робота між засіданнями:
  1. Підготуватися до круглого столу: « Система роботи над поповненням музейних експозицій: пошук, систематизація та узагальнення матеріалів».
  2. Опрацювати літературу з теми: «Роль музейно – пошукової роботи у реалізації завдань громадянського виховання молоді».

Література.
  1. Шкільні історичні музеї як ефективний засіб навчання та виховання молоді./ Віхи століть. №1-2, 2008р.
  2. Методичні рекомендації щодо організації, функціонування і використання фондів шкільного музею на базі загальноосвітніх навчальних закладів./Віхи століть. №!-«, 2008р.
  3. Створення музеїв у школі та організація їх діяльності./Віхи століть.№1-2, 2008р.
  4. Експозиційна робота./Віхи століть.№1-2, 2008р.



Засідання II

24 січня 2012р. Рудня – Почаївська ЗОШ І-ІІІ ст.


^ Тема. Роль музейно – пошукової роботи у реалізації завдань громадянського виховання молоді.


Мета: ознайомити учасників з системою музейно – пошукової роботи школи;

надати методичні та практичні поради керівникам шкільних музеїв щодо формування в учнів позитивного ставлення й мотивації до краєзнавчо – пошукової роботи.


Теоретична частина
  1. Доповідь. Роль музейно – пошукової роботи у реалізації завдань громадянського виховання молоді.

^ Друзюк Євгенія Дмитрівна, вчитель Острівської ЗОШ І-ІІІ ст.

  1. З досвіду роботи. «Круглий стіл». Система роботи над поповненням музейних експозицій: пошук, систематизація та узагальнення матеріалів.

Усі учасники семінару.


Практична частина
  1. Знайомство з експозиціями шкільного музею. Екскурсія.
  2. „Музейний день”. (Фрагмент загальношкільного свята).

Учителі Рудня – Почаївської ЗОШ І-ІІІ ст.

5. Релаксація. „Розмова на папері”. Аналіз та оцінка семінару, емоційна розрядка.

Козіцька Лариса Петрівна, керівник МО вчителів суспільних дисциплін.


Література.


  1. Гайда Л.А. Музеєзнавство в закладах освіти. – Кіровоград, 2006.
  2. Ганнусенко Н.І., Ляпін О.В. Шкільні музеї. – К., 1991.
  3. Ганнусенко Н.І., Омельченко Ю. Зміст і форми роботи краєзнавчих музеїв навчальних закладів у сучасних умовах. – К.. 1992.
  4. Ганнусенко Н.І., Омельченко Ю., Учбовий план і программа курсу «Методика музейної роботи в школі». – К., 1990.
  5. Ганнусенко Н.І. Проектування шкільної музейної експозиції/ Залучення учнівської молоді до вивчення і збереження пам’яток історії та культури рідного краю. – К., 1990.
  6. Екскурсоводу шкільного музею (методичні поради). – Полтава, 1984.