Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

100 До 23.06.2005 р. цей строк складав три робочі дні. На час розгляду заяви особу може бути розміщено в пункті тимчасового розміщення біженців (п. 1.1. Положення про пункти тимчасового розміщення біженців, затвердженого наказом Держкомнацміграції України від 5 вересня 2002 р. № 31) // Офіційний вісник України. – 2002. – № 41. – Ст. 1912.

На сьогодні в Україні пункт тимчасового розміщення біженців функціонує в Одесі, планується відкриття пунктів в Мукачеві (Закарпатська обл.) та Яготині (Київська обл.).

101 Див. Наказ Держкомнацміграції України «Про затвердження зразків довідок про подання особою заяви про надання їй статусу біженця, про особу, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, про прийняття скарги до розгляду, про звернення до суду» від 14.04.2004 р. № 21 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 18. – Ст. 1293.

102 Зважаючи на порівняно незначну кількість подібних довідок, органам міграційної служби і неурядовим організаціям доречно проводити заходи, спрямовані на ознайомлення з цими документами співробітників органів внутрішніх справ України.

103 При цьому виникає проблема документування та тимчасової легалізації особи, оскільки біженець взагалі може не мати жодних документів, а довідку про оскарження до суду можна отримати лише після відповідної ухвали суду про прийняття скарги до розгляду. Тому потребується внесення до Закону зміни про видання особі довідки на розумний строк для підготовки і подання скарги (наприклад, сім робочих днів). При чому такі зміни мають стосуватися всіх випадків оскарження, передбачених ч. 2 ст. 16 Закону України «Про біженців».

104 Станом на 1 листопада 2005 р. процедура ідентифікації особи –шукача статусу біженця в Україні остаточно нормативно не врегульована.

105 Відповідно до ст.ст. 19-21 Закону України «Про біженців» правовий статус осіб, яким надано статус біженця, наближається до правового статусу громадян України. Докладніше – у коментарі до розділу ІІ.

106 Див. також Положення про посвідчення біженця, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1527 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 42. – Ст. 1940.

107 Див. Положення про проїзний документ біженця для виїзду за кордон, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р.
№ 1526 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 42. – Ст. 1939.

108 На час оскарження особа має права та обов’язки, передбачені ст. 18 Закону України «Про біженців».

109 Офіційний вісник України. – 2004. – № 34. – Ст. 2274.

110 Урядовий кур'єр вiд 16.09.2005 р. № 175.

111 Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 р. № 2235-III визначає громадянство України як правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.

112 Індивідуальне прийняття зацікавленої особи в громадянство іноземної держави називається також натуралізацією (укоріненням).

113 Офіційний вісник України. – 2001. – № 13. – Ст. 533.

114 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21. – Ст. 135.

115 Див. коментар до ст. 5.

116 Відповідно до ч. 4 ст. 12 Кримінального кодексу України тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч. 5 ст. 12 КК України).

117 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

118 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

119 Конвенція про статус біженців 1951 р. передбачає право біженців, які законно проживають на території Договірні Держави, на роботу на власному підприємстві, права самостійно займатися сільським господарством, промисловістю, ремеслами і торгівлею, а також права засновувати торгові та промислові компанії (ст. 18) і що їм буде надаватися найсприятливіше правове становище, і в будь-якому разі не менш сприятливе становище, ніж те, яким користуються громадяни іноземних держав за таких самих обставин.

120 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.

121 Див. Закон України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22.12.1995 р. № 493/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 3. – Ст. 9.

122 Див. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» вiд 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

123 Див. Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» вiд 23.03.1996 р. № 98/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 20. – Ст. 82.

124 Див. Декрет Кабінету Міністрів України «Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)» вiд 12.01.1993 р. № 6-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 12. – Ст. 109.

125 Див. Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» вiд 10.05.1993 р. № 46-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27. – Ст. 289.

126 Див. Закон України «Про ціни і ціноутворення» вiд 03.12.1990 р. № 507-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 52. – Ст. 650.

127 Див. Бюджетний кодекс України вiд 21.06.2001 р. № 2542-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.

128 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

129 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.

130 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.

131 Див., наприклад, Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» вiд 11.05.2000 р. № 1714-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 32. – Ст. 259.

132 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

133 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.

134 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

135 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.

136 Міжнародне право в документах / За заг. ред. д.ю.н., проф. М.В. Буроменського. – Х.: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2003. – С. 203-206.

137 Там само. С. 244-247.

138 Там само. С. 206-208.

139 Там само. С. 208-213.

140 Там само. С. 221-243.

141 Комітет незалежних експертів – орган контролю за дотриманням Хартії державами-учасницями, з метою досягнення єдиного застосування її норм розробив рекомендації, які є своєрідним тлумаченням Хартії.

142 У цьому місці і далі надані посилання на Висновки Комітету незалежних експертів, створеного для забезпечення одноманітного виконанням державами зобов’язань за Європейською соціальною хартією.

143 Законом України «Про біженців» встановлено, що особа, якій надано статус біженця, має рівне з громадянами України право на працю (ст. 20). Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, має право на тимчасове працевлаштування (ст. 18).

144 Грузінова Л. Правове регулювання праці іноземних громадян України // Юридичний журнал. – 2003. – № 1. – С. 89.

145 Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50. – Ст. 375.

146 Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.; Ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – С. 228.

147 Там само. С. 232.

148 Питання тривалості робочого часу, скороченого робочого дня чи додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з роботою у шкідливих або небезпечних для здоров’я умовах, оплати святкових днів, щотижневого періоду відпочинку, відпусток розглядаються у коментарі до ст. 9.

149 Див. Закон України «Про охорону праці» вiд 14.10.1992 р. № 2694-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.

150 Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17. – Ст. 121.

151 На 1 листопада 2005 року мінімальна заробітна складає 332 грн.

152 Див. Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 р. № 2028 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 63.

153 Див. Закон України «Про угоди про розподіл продукції» від 14.09.1999 р. № 1039-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 44. – Ст. 391.

154 Офіційний вісник України. – 1999. – № 8. – Ст. 34.

155 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81.

156 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27-28. – Ст. 366.

157 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 17.

158 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382.

159 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

160 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

161 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

162 Див. також ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.

163 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – Ст. 29.

164 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 385.

165 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

166 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

167 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

168 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.

169 Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.

170 Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52. – Ст. 349.

171 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

172 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

173 Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 476.

174 Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 46. – Ст. 393.

175 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.

176 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.

177 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.

178 Див. Порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.08.1994 р. № 118-С, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.09.1994 р. за № 218/428.

179 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.

180 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27-28. – Ст. 366.

181 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 30-31. – Ст. 382.

182 Див. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 352.

183 Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.

184 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

185 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.

186 Офіційний вісник України. – 1997. – № 5. – Ст. 147.

187 Офіційний вісник України. – 2002. – № 23. – Ст. 1132.

188 На підставі Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1998 р. № 15-рп/98 були внесені відповідні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17.09.1996 р. № 1138.

189 Див. коментар до ст. 34.

190 Офіційний вісник України – 1997. – № 5. – Ст. 147.

191 Офіційний вісник України – 1997. – № 38. – Ст. 39.

192 Екстрена медична допомога може надаватися без укладення договорів страхування (полісів) з надання медичної допомоги. Іноземці та особи без громадянства мають право звернутися за екстреною медичною допомогою до будь-якого державного та комунального закладу охорони здоров'я України. Вартість екстреної медичної допомоги визначається медичним закладом, що її надав, у межах вартості лікування. Оплата здійснюється страховою компанією шляхом перерахування коштів медичному закладу, який надав екстрену медичну допомогу.

193 Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.

194 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 49-51. – Ст. 376.

195 Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.

196 Див. Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 915/5136 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 51. – Ст. 2237 і Порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. за № 917/5138 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 51. – Ст. 2239.

197 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.

198 Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – Ст. 354.

199 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.

200 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – Ст. 10.

201 Офіційний вісник України. – 1999. – № 27. – Ст. 191.

202 Закон України «Про прожитковий мінімум» вiд 15.07.1999 р. № 966-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 38. – Ст. 348.

203 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 33-34. – Ст. 404.

204 Офіційний вісник України. – 2005. – № 14. – Ст. 49.

205 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 5. – Ст. 21.

206 Офіційний вісник України. – 1998. – № 27. – Ст. 103.

207 Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – Ст. 1224.

208 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

209 Відомості Верховної Ради УРСР. – 1983. – № 28. – Ст. 573.

210 Див. також Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 422 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. № 1551) // Офіційний вісник України. – 2004. – № 14. – Ст. 970.

211 Див. також Правила проживання у пункті тимчасового розміщення біженців, затверджені наказом Державного комітету України у справах національностей та міграції України від 05.09.2002 р. № 31 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 41. – Ст. 1912.

212 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

213 Див., зокрема, Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» вiд 19.06.2003 р. № 979-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 1. – Ст. 1.

214 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 524.

215 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.

216 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

217 Відповідно до ст. 20 Закону України «Про біженців» біженці мають національний правовий режим щодо володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

218 Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №№ 47, 48, 49, 50, 51, 52. – Ст. 349.

219 Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності, не обмежується, крім випадків, передбачених законом.

220 Див. коментар до ст. 8.

221 Див. коментар до ст. 7.

222 Див. Закон України «Про банки і банківську діяльність» вiд 07.12.2000 р. № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30 і Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» вiд 18.06.1991 р. № 1201-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 508.

223 Див. Закон України «Про господарські товариства» вiд 19.09.1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682.

224 Див. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

225 Там само.

226 Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 24. – Ст. 348.

227 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 350.

228 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 524.

229 Див. Додаток 1 до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р. № 2471-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 35. – Ст. 517.

230 Див. Додаток 2 до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р. № 2471-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 35. – Ст. 517.

231 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст.27.

232 Ч. 2 ст. 374 Цивільного кодексу України містить відсильну норму, що іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону.

233 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

234 Там само.

235 Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991.– № 34. – Ст.451.

236 Ст. 183 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за порушення права на отримання освіти.

237 Відповідно до ст. 22 Конвенції про статус біженців 1951 р. біженцям надається теж правове становище, що й громадянам, щодо початкової освіти. Як бачимо, вітчизняне законодавство передбачає більш привілейований режим для біженців в галузі освіти.

238 Див. коментар до ст. 3.

239 Про пріоритет міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, перед законами України див. коментар до ст. 33.

240 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 49. – Ст. 259.

241 Див. Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 476.

242 Базовий компонент дошкільної освіти – це державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.

243 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.

244 Див. Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 964 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 1016.

245 Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 46. – Ст. 393.

246 Див. Положення про позашкільний навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 433 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 20. – Ст. 847.

247 Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.

248 Див. Положення про професійно-технічний навчальний заклад Положення про державний вищий навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 р. № 1240 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 125.

249 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.

250 Положення про державний вищий навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. № 1074.

251 Офіційний вісник України. – 2005. – № 12. – Ст. 580 .

252 Див. також Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів» від 05.08.1998 р. № 1238 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 115 і Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку економічного співробітництва областей України з суміжними прикордонними областями Російської Федерації» від 25.03.1994 р. № 112/94.

253 Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 451.

254 Див. коментар до ст. 16.

255 Див. коментар до ст. 8.

256 Ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення встановлених термінів виплати стипендій. Кримінальним кодексом України передбачена кримінальна відповідальність за невиплату стипендії (ст. 175).

257 Положення про державний вищий навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. № 1074.

258 Там само.

259 Іноземці та особи без громадянства можуть бути членами профспілок в Україні. Див. коментар до ст. 16.

260 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294.

261 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.

262 Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 86.

263 Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 7. – Ст. 45.

264 Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – Ст. 191.

265 Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241.

266 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 48. – Ст. 405.

267 Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.

268 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 199.

269 Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26. – Ст. 350.

270 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

271 Дженис М., Кей Р., Бредли Є. Европейское право в области прав человека. – М. – Будапешт, 1997. – С. 259.

272 Судове рішення у справі Езелін проти Франції.

273 Судове рішення у справі Сідіропулос та ін. проти Греції.

274 Manfred Nowak, UN Covenant on civil and Political Rights, CCPR Commentary, Kehl/Arlington, N.P. Engel, 1993. – P. 383.

275 Судове рішення у справі Янг, Джеймс і Вебстер проти Сполученого Королівства.

276 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.

277 Українське законодавство не вживає термін «асоціація», однак, як родове поняття, асоціація безумовно охоплює всі вищезгадані організації.

278 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

279 Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 45. – Ст. 397.

280 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.

281 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.

282 Судове рішення у справі Коккінакіса від 25 травня 1993 р.

283 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.

284 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 25. – Ст. 283.

285 Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.

286 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – Ст. 192.

287 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21. – Ст. 135.

288 У випадках, передбачених ч. 2 ст. 23 Сімейного кодексу, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку.

289 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

290 Див. коментар до ст. 22

291 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

292 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

293 Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

294 Офіційний вісник України. – 1999. – № 20. – Ст. 159.

295 Див. коментар до ст. 5.

296 Норма про затримання особи на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу, не відповідає ч. 3 ст. 29 Конституції України, яка, зокрема, передбачає, що затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. З урахуванням ч. 2 ст. 8 Конституції України (Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй), а також ч. 3 ст. 8 Конституції України (норми Конституції України є нормами прямої дії), слід застосовувати саме ч. 3 ст. 29 Конституції України, а ст. 263 КпАП у цій частині слід вважати нечинною.

297 Норму про можливість затримання особи до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України слід розуміти, як затримання на строк не більше 72 годин, як це передбачено ч. 3 ст. 29 Конституції України.

298 Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті 185-1 і частиною першою статті 185-3 КпАП, використовуються на фізичних роботах.

299 Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, визначається також Положенням про порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, затвердженим Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.07.1976 р. № 4203-IX. У випадку колізії між зазначеним Положенням і чинним законодавством України пріоритет мають норми законодавства України.

300 Порядок попереднього ув'язнення визначається Законом України «Про попереднє ув'язнення» вiд 30.06.1993 р. № 3352-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 360.

301 Підстави і порядок проведення особистого огляду і огляду речей викладено у ст. 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

302 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

303 Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

304 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

305 Комісія. № 6825/74, 18.05.74 р.

306 Судове рішення у справі Класс та ін. від 6 вересня 1984 р.

307 Судове рішення у справі Мелоун від 2 серпня 1984 р.

308 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

309 Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

310 Див. також Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка) вiд 30.10.1997 р. № 5-зп // Офіційний вісник України. – 1997. – № 46. – Ст. 126.

311 Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21. – Ст. 135.

312 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 25. – Ст. 180.

313 Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.

314 Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.

315 Офіційний вісник України. – 2001. – № 25. – Ст. 1107.

316 Норма про реєстрацію іноземців та осіб без громадянства закріплена також в п. 6 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» вiд 03.04.2003 р. № 661-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.

317 Див. Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» від 28.07.2004 р. № 985 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 31. – Ст. 2073.