Geum.ru

Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Вид материалаЗакон
2) Консульські привілеї та імунітети
3) Привілеї та імунітети спеціальних місій і їх персоналу
Подобный материал:
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   40

2) Консульські привілеї та імунітети


Для того, щоб консульське представництво могло здійснювати свої функції, представництво та його персонал відповідно до міжнародного права наділяються спеціальним статусом з наданням консульських привілеїв та імунітетів.

Перелік консульських привілеїв та імунітетів, визнаних у загальному міжнародному праві, викладений у Віденській Конвенції про консульські зносини. Обсяг консульських привілеїв та імунітетів трохи вужчий, ніж обсяг дипломатичних привілеїв та імунітетів. Але він може бути за згодою держав на умовах взаємності як звужений, так і розширений. На практиці розходження в статусі консульських представництв різних держав звичайно незначні. Консульські привілеї й імунітети розділяються на привілеї та імунітети консульського представництва й особисті консульські привілеї та імунітети.

Особиста недоторканність. У загальному міжнародному праві особиста недоторканість консулів не є абсолютною. Консульські посадові особи, говориться в ст. 41 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 р., «не підлягають ані арешту, ані попередньому ув’язненню, інакше як на підставі постанови компетентної судової влади у випадку скоєння тяжких злочинів». За винятком зазначених випадків, «консульські посадові особи не можуть бути ув’язненими і не підлягають ніяким іншим формам обмеження особистої свободи, інакше як на виконання судових постанов, що набули законної чинності». Це положення очевидно не стосується консульських службовців і осіб обслуговуючого персоналу.

В Україні консульські посадові особи користуються особистою недоторканністю і не можуть бути затримані або заарештовані інакше як у разі переслідування за вчинення тяжкого злочину або виконання вироку (ухвали, постанови) суду, що набрав законної сили526.

Юрисдикційні консульські привілеї та імунітети. У міжнародному праві загальновизнано, що консулу і консульському персоналу повинні бути надані привілеї та імунітети, необхідні для виконання своїх функцій. У міжнародно-правовій практиці особистими консульськими привілеями та імунітетами прийнято наділяти консулів, консульських службовців, а також працівників обслуговуючого персоналу консульської установи. Особисті консульські привілеї та імунітети, зазвичай, вужче дипломатичних. Члени родин консулів і консульських службовців також мають деякий обсяг привілеїв та імунітетів, за винятком, як правило, тих випадків, коли вони є громадянами держави перебування. Особливу категорію складають особисті привілеї та імунітети позаштатних консулів. Такі привілеї та імунітети надаються громадянину держави перебування і значно поступаються привілеям та імунітетам штатних консулів.

Консульські посадові особи, і консульські службовці не підпадають під юрисдикцію країни перебування у відношенні дій, вчинених ними під час виконання консульських функцій527. Рішення питання про те, чи мало місце виконання таких функцій у момент скоєння правопорушення, вирішується дипломатичним шляхом. У випадку затримки чи арешту таких осіб влада країни перебування зобов’язана негайно повідомити про це відповідне консульське чи дипломатичне представництво.

Консульські посадові особи та консульські службовці користуються імунітетом від кримінальної, адміністративної юрисдикції України та юрисдикції судів України в цивільних справах щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах службових обов'язків. Імунітет від юрисдикції України не поширюється на випадки пред'явлення позовів про відшкодування заподіяної дорожньо-транспортною пригодою шкоди.

Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу не можуть відмовлятися давати свідоцькі показання. Працівники консульської установи не зобов'язані давати показання з питань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, а також показання, що роз'яснюють законодавство акредитуючої держави. У разі відмови консульських посадових осіб давати свідоцькі показання до них не можуть бути застосовані заходи примусу або покарання. Держава, що представляється консульською установою, може відмовитись від юрисдикційних привілеїв та імунітетів працівників консульської установи, передбачених вище528.

Недоторканність приватної резиденції, транспорту. Консульські службовці мають право на недоторканість приватної резиденції і транспорту, яким вони користуються, в тому ж обсязі, що і дипломатичні агенти.

Звільнення від податків і зборів. Консульські посадові особи, і консульські службовці, а також члени їхніх родин, що проживають разом з ними звільняються від податків і зборів за конкретні види обслуговування. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні спеціально не зазначає існування особистих консульських фіскальних привілеїв.

Особисті митні привілеї поширюються на консульських посадових осіб у тому же обсязі й у тому ж порядку, що й у відношенні до дипломатичних агентів. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні спеціально не зазначає існування особистих консульських митних привілеїв.

3) Привілеї та імунітети спеціальних місій і їх персоналу


Спеціальні місії – один зі способів здійснення державами зовнішніх зносин, що найчастіше зустрічаються. У міжнародному праві поняття спеціальної місії існує для визначення статусу місії, що має представницький і тимчасовий характер, що посилається однією державою до іншої, за згодою останньої, для розгляду визначених питань чи для виконання в цій державі визначеної задачі. Правові й звичаєво-правові норми про спеціальні місії кодифіковані у Конвенції про спеціальні місії 1969 р.529. Спеціальна місія завжди має офіційний державний статус.

Привілеї та імунітети спеціальних місій дещо відрізняються від привілеїв та імунітетів дипломатичних представництв у відношенні до статусу приміщень – спеціальні місії не мають абсолютної недоторканості приміщень, і влада країни перебування може мати доступ у такі приміщення у випадках пожежі чи стихійного лиха530. В іншому спеціальні місії мають такі ж самі, як і дипломатичні представництва, привілеї та імунітети (фіскальні привілеї, митні імунітети, недоторканність архівів і документації, свобода пересування для виконання функцій місії, свобода зносин із владою приймаючої держави і своєю владою та ін.). Особисті привілеї та імунітети персоналу спеціальної місії включають особисту недоторканність, юрисдикційні імунітети, фіскальні привілеї, митні привілеї та ін.