Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Вид материалаЗакон
Стаття 31. Скорочення терміну тимчасового перебування в Україні
Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства відпали підстави для його подальшого перебуван
Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства відпали підстави для його подальшого перебуван
Подобный материал:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   40

Стаття 31.

Скорочення терміну тимчасового перебування в Україні





Іноземцю та особі без громадянства, який порушує законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено визначений йому термін перебування в Україні.


Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства відпали підстави для його подальшого перебування в Україні.


Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні приймається органами внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України.

(Частина третя статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом України № 662-IV від 03.04.2003 р. – набуває чинності з 01.08.2003 р.)


Частина 1.


Іноземцю та особі без громадянства, який порушує законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено визначений йому термін перебування в Україні.


Конституційний Суд України у Рішенні у справі про відповідальність юридичних осіб від 30.05.2001 р. № 7-рп/2001481 зазначив, що загальновизнаним є поділ юридичної відповідальності за галузевою структурою права на цивільно-правову, кримінальну, адміністративну та дисциплінарну.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в якості підстави для скорочення іноземцю та особі без громадянства визначеного йому терміну перебування в Україні законодавець визначає правопорушення, вчинення яких тягне за собою настання або цивільно-правової, або дисциплінарної відповідальності482.

Отже, спочатку іноземець або особа без громадянства має понести або цивільну-правову, або дисциплінарну відповідальність, а вже потім до нього може бути застосована така санкція, як скорочення визначеного йому терміну перебування в Україні.

Слід з’ясувати, чи має місце у даному випадку порушення ч. 1 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Очевидно, за своєю юридичною природою скорочення іноземцю або особі без громадянства визначеного йому терміну перебування в Україні відноситься до адміністративних стягнень483. Оскільки, у даному випадку за одне й те саме правопорушення наступають різні види відповідальності – цивільно-правова і адміністративна (або дисциплінарна і адміністративна), – маємо зробити висновок про відсутність порушення норми-принципу, закріпленої в ч. 1 ст. 61 Конституції України.

Однак при цьому слід зауважити, що законодавець не визначає, якими мають бути правопорушення (форма вини, розмір шкоди, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність тощо), аби іноземцю чи особі без громадянства після притягнення його до цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності було ще й скорочено термін перебування в України. Вважаємо, що подібна прогалина може привести до зловживань з боку посадових осіб і як наслідок – до порушення прав конкретної особи.


Частина 2.


Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства відпали підстави для його подальшого перебування в Україні.


Частина 2 корелює з частиною 1 коментованої статті і передбачає скорочення іноземцю або особі без громадянства терміну перебування через припинення підстав для подальшого перебування в Україні. Очевидно, маються на увазі зміни у меті в’їзду484. Наприклад, іноземець або особа без громадянства в’їхала в Україну на навчання, а згодом її відрахували з ВУЗу, хоча термін дії візи ще не закінчився. Інший приклад – дострокове розірвання контракту з роботодавцем, зазначеним у дозволі на працевлаштування, з ініціативи або з вини іноземця або особи без громадянства (п. 10 Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 р. № 2028485).

Частина 3.


Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні приймається органами внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України.

(Частина третя статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом України № 662-IV від 03.04.2003 р. – набуває чинності з 01.08.2003 р.)


Правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України 29.12.1995 р. № 1074486 містять дещо іншу норму. Так, згідно з пунктом 39 Правил рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні приймаються органами внутрішніх справ за клопотанням юридичних і фізичних осіб, які їх приймають.

Іншими словами, Правила з невідомої причини обмежили перелік державних органів, що компетентні приймати рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні. Проте Закон України «Про Державну прикордонну службу України» вiд 03.04.2003 р. № 661-IV487 у пункті 35 ст. 20 передбачає, що органи, підрозділи, військовослужбовці, а також працівники Державної прикордонної служби України мають право на підставах, передбачених законами, скорочувати строк перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затриманих у межах контрольованих прикордонних районів. Зважаючи на ієрархію нормативно-правових актів в Україні, слід керуватися саме частиною 3 коментованої статті, а також пунктом 35 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Пункт 39 Правил також передбачає, що ініціатором скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства (незалежно від мети в'їзду в Україну) може також бути орган внутрішніх справ та орган Служби безпеки.

В паспортному документі такої особи у разі потреби ставиться штамп «Небажана особа».