Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Вид материала

Стаття 26. Виїзд з України
Виїзд з України іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, якщо
Виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та

Подобный материал:

1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 40

Стаття 26.

Виїзд з України

Іноземці та особи без громадянства виїжджають з України за дійсними паспортними документами.

(Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом України № 506-IV від 06.02.2003 р.)

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

(Статтю 26 доповнено частиною другою згідно із Законом України № 177-IV від 26.09.2002 р.)

Виїзд з України іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, якщо:

- щодо нього ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа розглядається судом – до закінчення провадження у справі;

- його засуджено за вчинення злочину – до відбування покарання або звільнення від покарання;

- його виїзд суперечить інтересам забезпечення безпеки України – до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

Виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні.

Частина 1.

Іноземці та особи без громадянства виїжджають з України за дійсними паспортними документами. Коментований Закон (ч. 3 ст. 1) визначає паспортний документ як національний паспорт або документ, який його замінює. Відповідно до Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 р. № 2491-III^⁴³⁷ паспортний документ – це документ, виданий уповноваженими органами іноземної держави або уповноваженими органами, спеціалізованими установами чи іншими автономними організаціями системи ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, надає право виїзду за кордон і визнається Україною (абз. 8 ст. 1).

Подібне визначення містять також підзаконні нормативно-правові акти: п. 2 Правил оформлення візових документів для в’їзду в Україну, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.1999 р. № 227^⁴³⁸, п. 3 Правил в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 р. № 1074^⁴³⁹, та Інструкція про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.12.2003 р. № 1456^⁴⁴⁰.

Відповідно до п. 11 Правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 р. № 1074, виїзд з України може здійснюватися:

– іноземцями та особами без громадянства – за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством України;

– іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, – за паспортним документом з відміткою згідно з додатком 1 про наявність дозволу на постійне проживання та посвідки на постійне проживання;

– особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, – за посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон;

– іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на підставі дозволу відповідного центру зайнятості на працевлаштування на визначений термін, – за паспортним документом з відміткою згідно з додатком 2 про наявність дозволу на працевлаштування та посвідки на тимчасове проживання;

– іноземцями та особами без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, – за паспортним документом з відміткою згідно з додатком 3.

Особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, для виїзду за кордон необхідно отримати відповідне посвідчення^⁴⁴¹. Посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання державного кордону України та перебування за кордоном. Згідно з Положенням зазначене посвідчення оформляється особам без громадянства, які досягли 16-тирічного віку і постійно проживають в Україні, за їх особистим зверненням (зверненням їх законних представників) про одержання посвідчення до територіального органу внутрішніх справ за місцем проживання. У виняткових випадках – за наявності вимог держави, до якої виїздить особа, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої виїздить особа, – посвідчення може бути оформлено до досягнення особою без громадянства 16-тирічного віку. Термін дії посвідчення – три роки. Правила та порядок оформлення і видачі посвідчень визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За видачу посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон або продовження строку його дії Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» 21.01.1993 р. № 7-93 встановлено ставку у розмірі п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Реєстрація в пункті пропуску через державний кордон України включає в себе проставлення в паспортному документі відмітки «Виїзд», занесення відомостей про іноземця або особу без громадянства та даних паспортного документа про них до відповідного реєстру і заповнення імміграційної картки. В імміграційній картці поряд з іншими даними має зазначатися місце проживання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України» виїзд з України підрозділів збройних сил інших держав здійснюється за таких самих умов, які передбачені для їх в’їзду^⁴⁴².

Частина 2.

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом^⁴⁴³. Положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про біженців» біженцям з метою возз’єднання сім’ї гарантується право вільно залишити територію України.

Для забезпечення виїзду за межі України біженців Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1526^⁴⁴⁴ затверджено Положення про проїзний документ біженця для виїзду за кордон. Цей документ посвідчує особу, яка отримала статус біженця, та надає їй право на виїзд з України і в’їзд в Україну. Видається органом міграційної служби за місцем проживання біженця, який досяг 16-тирічного віку за наявності посвідчення біженця. Дитина, яка розлучена з сім’єю і якій надано статус біженця в Україні, за клопотанням її законних представників може отримати проїзний документ для виїзду за кордон до досягнення 16-тирічного віку. Документ видається на термін дії посвідчення біженця за умови, що цей термін не менший ніж три місяці. Порядок оформлення, видачі та продовження терміну дії документа визначається Державним комітетом України у справах національностей та міграції за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України і Міністерством закордонних справ України.

Частина 3.

Виїзд з України іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, якщо:

- щодо нього ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа розглядається судом – до закінчення провадження у справі;

- його засуджено за вчинення злочину – до відбування покарання або звільнення від покарання;

- його виїзд суперечить інтересам забезпечення безпеки України – до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

У ч. 1 ст. 33 Конституції України передбачається, що право на свободу пересування може обмежуватися у випадках, встановлених законом. Згідно зі ст. 64 Конституції України право на свободу пересування людини і громадянина обмежуються самою Конституцією за умови воєнного або надзвичайного стану. При цьому у законі має бути зазначений строк дії цих обмежень.

Відповідно до коментованої норми Закону виїзд з України іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, якщо:

– щодо нього ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа розглядається судом – до закінчення провадження у справі;

– його засуджено за вчинення злочину – до відбування покарання або звільнення від покарання;

– його виїзд суперечить інтересам забезпечення безпеки України – до припинення обставин, що перешкоджають виїзду.

Згідно зі ст. 98-1 Кримінально-процесуального кодексу України у разі коли кримінальну справу порушено щодо певної особи, прокурор (суддя) вправі прийняти рішення про заборону цій особі виїжджати за межі України до закінчення попереднього розслідування чи судового розгляду, про що виносить вмотивовану постанову (ухвалу).

Частина 4.

Виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні.

Виїзд з України іноземця та особи без громадянства може бути відкладено до виконання ним майнових зобов'язань перед фізичними та юридичними особами в Україні. Такими майновими зобов’язаннями можуть бути аліментні зобов’язання, зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, тощо.

Паспортний документ іноземця або особи без громадянства обов’язково вилучається, якщо він підроблений, фальсифікований або оформлений для іншої особи, а також якщо особу засуджено за вчинення злочину – до відбування покарання або звільнення від покарання. Вилучення паспортних документів здійснюється посадовими особами судів, органів прокуратури, територіальних органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України, митних органів та Державною прикордонною службою України на підставі відповідного рішення. На час затримання паспортного документа територіальним органом внутрішніх справ оформляється тимчасовий дозвіл на перебування в Україні.

Blog

Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Стаття 26.

Виїзд з України

Частина 1.

Частина 2.

Частина 4.