Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 ... 40

Стаття 20.

Пересування на території України і

вибір місця проживання

Іноземці та особи без громадянства можуть пересуватися на території України і обирати місце проживання в ній відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Обмеження в пересуванні та виборі місця проживання допускаються, коли це необхідно для забезпечення безпеки України, охорони громадського порядку, охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на пересування, вільний вибір місця проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

(Статтю 20 доповнено частиною другою згідно із Законом України
№ 177-IV від 26.09.2002 р.)

Частина 1.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Конституції України «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом».

Право на вільне пересування та вільний вибір місця проживання також закріплене і у Загальній декларації прав людини (ст. 13); Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 р. (ст. 12); Протоколі № 4 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до Конвенції та Першого протоколу до неї (ст. 2). Конвенція про права дитини 1989 р. закріплює право Держав-учасниць вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону (ст. 11).

Право на місце проживання і на свободу пересування передбачено ст.ст. 310 і 313 Цивільного кодексу України^³¹³.

Основним національним правовим актом щодо права на вільне пересування та вільний вибір місця проживання є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11.12.2003 р. № 1382-IV^³¹⁴.

Відповідно до ст. 3 цього Закону:

свобода пересування – право громадянина, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом (абз. 2 ст. 3);

вільний вибір місця проживання чи перебування – це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, на території якої вони хочуть проживати чи перебувати (абз. 3 ст. 3);

місце перебування – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік (абз. 4 ст. 3);

місця проживання – адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (абз. 5 ст. 3).

Законними підставами перебування на території України є (ст. 5 Закону):

для громадян України – належність до громадянства України;

для іноземців та осіб без громадянства – реєстрація на території України паспортного документа або наявність посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні, або документів, що посвідчують отримання статусу біженця чи притулку в Україні.

Відповідно до Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання» від 15.06.2001 р. № 435/2001^³¹⁵ реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку в’їжджають в Україну, та їх паспортних документів здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами державної прикордонної служби^³¹⁶.

Реєстрація^³¹⁷ – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації^³¹⁸.

У ч. 1 ст. 33 Конституції України передбачається, що право на свободу пересування може обмежуватися у випадках, встановлених законом. Згідно зі ст. 64 Конституції України право на свободу пересування людини і громадянина обмежуються самою Конституцією за умови воєнного або надзвичайного стану. При цьому у законі має бути зазначений строк дії цих обмежень. Загальний принцип щодо свободи пересування та вільного вибору місця проживання в Україні встановлено в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»: громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» встановлює обмеження у пересуванні і виборі місця проживання у просторі і за колом осіб^³¹⁹.

Пересування обмежується у просторі:

– у прикордонній смузі;

– на територіях військових об’єктів;

– на зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом;

– на приватних земельних ділянках;

– на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан;

– на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Пересування обмежується за колом осіб щодо:

– осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов’язані з обмеженням або позбавленням волі;

– осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;

– осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом;

– осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню;

– шукачів притулку та осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця);

– іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України;

– осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань;

– іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового.

Вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться:

– у прикордонній смузі;

– на територіях військових об'єктів;

– у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом;

– на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності;

– на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний

стан.

Вільний вибір місця проживання обмежується щодо:

– осіб, які не досягли 16-річного віку;

– осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі;

– осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі;

– осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом;

– осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню;

– іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.

Частина 2.

Іноземці та особи без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, мають рівні з громадянами України права на пересування, вільний вибір місця проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

(Статтю 20 доповнено частиною другою згідно із Законом України № 177-IV від 26.09.2002 р.)

Коментована норма встановлює для іноземців та осіб без громадянства, яким надано статус біженця в Україні, національний правовий режим щодо права на пересування і вільний вибір місця проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

До обмежень, крім передбачених Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11.12.2003 р. № 1382-IV^³²⁰ (див. коментар до ч. 1), відносяться також обмеження, передбачені такими законами України:

1) Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» вiд 27.02.1991 р. № 791а-XII^³²¹;

2) Законом України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 р. № 1777-XII^³²²;

3) Законом України «Про природно-заповідний фонд України» вiд 16.06.1992 р. № 2456-XII^³²³;

4) Законом України «Про ветеринарну медицину» вiд 25.06.1992 р. № 2498-XII^³²⁴;

5) Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» вiд 24.02.1994 р. № 4004-XII^³²⁵;

6) Законом України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р. № 1489-III^³²⁶;

7) Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану» вiд 16.03.2000 р. № 1550-III^³²⁷;

8) Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» вiд 06.04.2000 р. № 1645-III^³²⁸;

9) Законом України «Про правовий режим воєнного стану» вiд 06.04.2000 р. № 1647-III^³²⁹;

10) Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» вiд 08.06.2000 р. № 1809-III^³³⁰;

11) Законом України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» вiд 13.07.2000 р. № 1908-II^³³¹;

12) Законом України «Про боротьбу з тероризмом» вiд 20.03.2003 р. № 638-IV^³³² та інші.

Певні обмеження щодо права на пересування містять також постанови Кабінету Міністрів України, зокрема:

1) Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності» від 10 серпня 1993 р. № 615;

2) Постанова Кабінету Міністрів України «Про прикордонний режим» від 27 липня 1998 р. № 1147^³³³;

3) Постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» від 18 грудня 1998 р. № 2024^³³⁴ та інші.

Blog

Відомості Верховної Ради (ввр), 1994, №23, ст. 161) (Вводиться в дію Постановою Верховної Ради №3930-xii від 04. 02. 1994 р., Ввр, 1994, №23, ст. 162) (Із змінами, внесеними згідно із закон

Стаття 20.

Пересування на території України і

вибір місця проживання

Пересування обмежується за колом осіб щодо: