Geum.ru

Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств

Вид материалаДокументы
ТОВ «Гідрокаскад»
Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
Стаття 146. Визначення вартості об’єктів амортизації
Стаття 146. Визначення вартості об’єктів амортизації
Редакція проекту
Подобный материал:
1   2   3   4   5



ТОВ «Гідрокаскад»

Редакція проекту

Редакція, що пропонується
Обгрунтування

Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.



139.1. Не включаються до складу витрат:

139.1.1. витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею Error: Reference source not found цього розділу, та витрат, пов’язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 4 пункту Error: Reference source not found статті Error: Reference source not found цього розділу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі у лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбаченихстаттями Error: Reference source not found і Error: Reference source not found цього розділу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;

139.1.2. платежі платника податку на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами;

139.1.3. суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.



139.1. Не включаються до складу витрат:

139.1.1. витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею Error: Reference source not found цього розділу, та витрат, пов’язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 4 пункту Error: Reference source not found статті Error: Reference source not found цього розділу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі у лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбаченихстаттями Error: Reference source not found і Error: Reference source not found цього розділу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу;

139.1.2. платежі платника податку на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами;

139.1.3. суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг, крім енергоносіїв;
Специфікація енергії як товару обов’язково має бути відображена у Податковому кодексі – авансові платежі є запорукою стабільності в енергозабезпеченні, що, в свою чергу, тягне за собою розвиток виробництва. Без перебільшення це питання є стратегічно важливим – наразі жоден продукт чи товар не може бути виробленим без застосування енергоносіїв. А розвиток виробництва – це єдиний шлях до економічного піднесення.

Вважаємо, що лише обов’язковим включенням авансових платежів за енергоносії до валових витрат підприємства можна підвищити ефективність розрахунків за них.

Стаття 146. Визначення вартості об’єктів амортизації


146.14. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта у сумі, що перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року.

Сума витрат, що пов’язана з поліпшенням об’єкта, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.


146.15. Витрати на ремонт, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та отримання первісно визначеної суми майбутньої економічної вигоди від його використання, включаються до складу витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Решта витрат на ремонт об’єкта основних засобів збільшує первісну вартість такого об’єкта.

Стаття 146. Визначення вартості об’єктів амортизації


146.14. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.


146.15. Витрати на ремонт, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та отримання первісно визначеної суми майбутньої економічної вигоди від його використання, включаються до складу витрат.
Одним з головних завдань Податкового кодексу – зробити його доступним, зрозумілим та простим у користуванні, а також зблизити бухгалтерський і податковий облік. Насправді ж у новій редакції Проекту Податкового кодексу створено невідповідність: у бухгалтерському обліку модернізація та реконструкція збільшують вартість інвестицій у основних засобіх, а ремонти основних засобів відносять до витрат підприємства. У редакції Проекту Податкового кооодексу підприємство має можливість віднести вартість будь-яких поліпшень у сумі 10 відсотків від вартості основного засобі. Дана норма істотно ускладнює облік основних засобів навіть у порівнянні з чинним податковим законодавством та значно віддаляє бухгалтерський облік від податкового. Виходить, хотіли спростити оподаткування, а з прийняттям «доопрацьованого» Податкового кодексу отримаємо протилежний результат.



Євгенія Вангала


Редакція проекту
Редакція, що пропонується
Обгрунтування

Стаття 139. Витрати, що не враховуються при визначеннi оподатковуваного прибутку.

139.1.2) платежі платника податку на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами; -


139.1.12) витрати, понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної осіби-підприємця, що сплачує єдиний податок;
Вилучити п.139.1.2 ст.139.


Вилучити п.139.1.12 ст.139.
Суперечить пунктам згідно яких ці витрати дозволяються: Стаття 138. Склад витрат та порядок їх визнання


138.10.2) адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

г) винагороди за консультаційні, інформаційні та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення;


Даний пункт лишає можливості співпраці з юридичними особами.

Ніяка юридична особа за

таких умов не буде працювати з Єдино платником.