Geum.ru

Розділ ІІІ. Податок на прибуток підприємств

Вид материалаДокументы
144.1.Амортизації підлягають
Решта витрат на ремонт об’єкта основних засобів збільшує первісну вартість такого об’єкта.
Платник податку, який здійснює довірчі операції із коштами довірителя, відносить до складу своїх доходів утриману (виплачену на
Подобный материал:
1   2   3   4   5

140.1.7 передостанній абзац:

…

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, необхідно здійснити обов’язкове страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (при використанні транспортних засобів), то витрати на таке страхування включаються до складу витрат платника податку, що відряджає таку особу.
Задля усунення подвійного тлумачення щодо обов’язкового страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності необхідно абзац викласти в наступній редакції

передостанній абзац:

...

140.1.7 Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (при використанні транспортних засобів), то витрати на таке страхування включаються до складу витрат платника податку, що відряджає таку особу.



«Особливості визнання витрат подвійного призначення»

140.3. До витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством України.
Викласти пункт 140.3. в наступній редакції:

«До витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім:

втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат,

втрат від швидкопсувної продукції, нереалізованої в межах терміну її придатності,

витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади, або іншим органом, визначеним законодавством України

Зазначена норма не застосовується до товарів, інвентаризація та/або складування яких неможливі за їх фізичними ознаками».
Запропоновані обмеження зроблять неможливим віднесення до складу валових витрат втрати від сплину терміну придатності швидкопсувної продукції, нереалізованої в межах терміну її придатності. Як відомо, швидкопсувна продукція може опинитися нереалізованою в межах терміну її придатності з причиню, що не залежать від підприємства-продавця.

Для товарів, інвентаризація та/або складування яких є неможливі за їх фізичними ознаками, застосування норм убутку (втрат) товарів є некоректним. Відповідно до Закону України «Про енергозбереження» в електроенергетиці нормуються витрати електроенергії в електричних мережах. Відповідна методика є суто приблизною, не враховує і не може враховувати ряд суттєвих об’єктивних факторів. З урахуванням перевищення-зменшення цих витрат у різних податкових періодах це спричиняє подвійне податкове навантаження на платника податку.

« Об’єкти амортизації»

144.1. Амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання у господарській діяльності та довгострокові біологічні активи;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, у тому числі витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об'єкта основних засобів на початок звітного року;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального актива) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього розділу;

сума переоцінки основних засобів, проведеної відповідно до статті 146 цього розділу.
У пункті 144.1. Статті 144 (стосовно переліку витрат, які підлягають амортизації) зі складу витрат, що підлягають амортизації, вилучити слова: «витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об'єкта основних засобів на початок звітного року», а також включити суму дооцінки, проведеної у бухгалтерському обліку, виклавши пункт у наступній редакції:


« 144.1.Амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання у господарській діяльності та довгострокові біологічні активи;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, у тому числі витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання;

витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього розділу;

сума переоцінки основних засобів, проведеної відповідно до статей 146 та 152 цього розділу».



145.1.3….

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.
В останньому абзаці підпункту 145.1.3 пункту 145.1 ст.145 слова «його ліквідаційної вартості» замінити на

« нульової вартості»

145.1.3….

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом нульової вартості.
Визначення ліквідаційної вартості об’єкту приведе до конфлікту з фіскальними органами.

Чим більше ліквідаційна вартість об’єкту тим менше валових витрату платника податку.

«Визначення вартості об’єктів амортизації»

146.14. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта у сумі, що перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року.

Сума витрат, що пов’язана з поліпшенням об’єкта, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У пункті 146.14 Статті 146 (щодо збільшення первісної вартості основних засобів на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів) вилучити слова:

«у сумі, що перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року.

Сума витрат, що пов’язана з поліпшенням об’єкта, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об’єкта основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.»


Пункт 146.14. знижує обсяги витрат, які можуть відноситись платником податку на витрати, навіть у порівнянні з існуючою редакцією підпункту 8.7.1. пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призводить до штучного зростання оподаткування.

Враховуючи мету Податкового кодексу щодо зближення податкового та бухгалтерського обліку, необхідно запровадити підхід у Кодексі щодо збільшення первісної вартості основних засобів на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція).

При застосуванні норми щодо віднесення на витрати вартості поліпшення основних засобів лише у сумі 10 відсотків, така норма повинна визначатись від сукупної балансової вартості всіх об’єктів основних засобів станом на початок року, а не від вартості кожного об’єкта основних засобів

146.15. Витрати на ремонт, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та отримання первісно визначеної суми майбутньої економічної вигоди від його використання, включаються до складу витрат у сумі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об'єкта основних засобів на початок звітного року в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Решта витрат на ремонт об’єкта основних засобів збільшує первісну вартість такого об’єкта.
У пункті 146.15 Статті 146 (щодо віднесення витрат на ремонт основних засобів) вилучити слова:

«у сумі, що не перевищує 10 відсотків вартості, яка амортизується, об'єктів основних засобів на початок звітного року в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені».
Пункт 146.15. знижує обсяги витрат, які можуть відноситись платником податку на витрати, навіть у порівнянні з існуючою редакцією підпункту 8.7.1. пункту 8.7. статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призводить до штучного зростання оподаткування.

.Враховуючи мету Податкового кодексу щодо зближення податкового та бухгалтерського обліку, необхідно запровадити підхід у Кодексі щодо віднесення на витрати вартості ремонтів основних засобів у повному обсязі.

При застосуванні норми щодо віднесення на витрати вартості ремонтів лише у сумі 10 відсотків, така норма повинна визначатись від сукупної балансової вартості всіх об’єктів основних засобів станом на початок року, а не від вартості кожного об’єкта основних засобів.

152.12. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням зазначених активів.
Пункт 152.12 Статті 152 (щодо здійснення уцінки/дооцінки основних засобів) викласти у такій редакції:

«152.12. Якщо у звітному податковому періоді платник податку приймає рішення про дооцінку/уцінку об’єктів основних засобів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то сума такої дооцінки/уцінки з метою оподаткування збільшує/зменшує балансову вартість об’єкта основних засобів. При перевищенні сум дооцінки над сумою уцінки об’єктів основних засобів у звітному податковому періоді збільшується дохід у сумі, яка відповідає долі дооцінки у загальній сумі амортизації переоцінених об’єктів основних засобів. Сума перевищення уцінки над дооцінкою об’єктів основних засобів збільшує витрати платника податку».
З метою наближення податкового і бухгалтерського обліку у частині надання справедливої оцінки основних засобів, недопущення втрат доходів бюджету від здійснення переоцінки основних засобів необхідно збільшення амортизаційних відрахувань внаслідок переоцінки основних засобів компенсувати відповідним збільшенням доходів у кожному звітному періоді.


153.1.3 Визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній валюті, та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується в складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.
В першому реченні слова «заборгованості, вираженої в іноземній валюті» замінити на «операцій, виражених в іноземній валюті».
Така заміна пояснюється тим, що у стандарті бухгалтерського обліку «Вплив змін курсових різниць» №21 мова йде саме про операції в іноземній валюті та відсутнє поняття «заборгованість».

Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду


153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті.

153.1.4. У разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від’ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти. Також до витрат відносяться витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з придбання іноземної валюти.

Термін “балансова вартість іноземної валюти” для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Термін “вартість іноземної валюти на дату здійснення операції” для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.
153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті.

153.1.4. У разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між доходом від продажу та вартістю такої валюти або металів, за якою вона обліковується на балансі платника податку.

У разі здійснення операцій з купівлі валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від’ємна різниця між вартістю придбаної валюти або металів, перерахованою за офіційним (обліковим) курсом гривні до іноземних валют, за якою вона зараховується на баланс платника податку, та сумою гривень, сплаченою платником податків у зв’язку із такою купівлею. Також до витрат відносяться витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з придбання іноземної валюти.
Запропоновані зміни викликані необхідністю врегулювати питання податкового обліку операцій з продажу/придбання іноземної валюти, а також виключити неоднозначне трактування цього положення.

153.4 За борговими цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути нарахована виплата таких процентів.

У разі розміщення платником податку боргових цінних паперів вище/нижче номінальної вартості, прибуток/збиток від їх розміщення відноситься до складу його доходів/витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів.

Платник податку, який здійснює довірчі операції із коштами довірителя, відносить до складу своїх доходів утриману (виплачену на користь довірителя) винагороду.
Слово «нарахована» за мінити на «здійснена» та доповнити абзацом наступного змісту:

«За борговими цінними паперами, що утримуються платником податку для подальшого продажу, суми процентів включаються до складу його доходів у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів».

153.4 За борговими цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів.

За борговими цінними паперами, що утримуються платником податку для подальшого продажу, суми процентів включаються до складу його доходів у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів

У разі розміщення платником податку боргових цінних паперів вище/нижче номінальної вартості, прибуток/збиток від їх розміщення відноситься до складу його доходів/витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення /викуп таких цінних паперів.

Платник податку, який здійснює довірчі операції із коштами довірителя, відносить до складу своїх доходів утриману (виплачену на користь довірителя) винагороду.



153.6 …

відчуження об’єкта застави для заставодавця прирівнюється до продажу такого об’єкта у податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), є ціною продажу такої застави;

якщо згідно з умовами договору або закону об’єкт застави відчужується у власність заставоутримувача в рахунок погашення боргових зобов’язань, таке відчуження прирівнюється до купівлі заставоутримувачем такого об’єкта застави в податковий період такого відчуження, а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту), є ціною придбання такої застави;
У другому та третьому абзацах вилучити слова «а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту) , є ціною продажу такої застави» (у другому абзаці), «а основна сума кредиту та нарахованих на неї процентів, що залишилися неповернутими кредитору (гаранту) , є ціною придбання такої застави» (у третьому абзаці).

Додати після третього абзацу речення такого змісту: «Ціна продажу/купівлі, при цьому, визначається за правилами, встановленими відповідними Законами, які регулюють відносини застави (іпотеки)».
Внесення зазначених змін необхідне в зв`язку з неузгодженістю редакції пункту 153.6 з нормами, викладеними у підпункті 159.3.4 пункту 159.3, ст. 159 цього Розділу. На практиці кожного разу стоїть питання - якими ж нормами слід керуватись при визначенні ціни відчуження предмету застави: нормами нині діючого підпункту 7.9.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» чи згідно з Законами: «Про заставу», «Про задоволення вимог кредитора», «Про іпотеку».

159.2.1Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі – страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбаченому методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ – спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень та включається до складу витрат.
Слова «за виключенням позабалансових, крім гарантій» замінити на «в тому числі позабалансових».

159.2.1Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, в тому числі позабалансових, гарантій, безвідкличних та відкличних кредитних ліній та акредитивів, порук, авалів, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти (далі страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та в порядку, передбачених методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ  спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та цінних паперів відповідно до повноважень та включається до складу витрат.



159.2.2 …

для банків – 20 відсотків (на період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2012 року – 30 відсотків) суми фактичної заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 4 пункту Error: Reference source not found цієї статті, а саме суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів, на останній робочий день звітного податкового періоду;
Абзац другий цього підпункту пропонуємо викласти в наступні редакції: «для банків – 20 відсотків ( на період з 1 січня 2011року до 1січня 2012 року -30 відсотків) суми фактичної заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 159.2.1 пункту 159.2 цієї статті, а саме основної суми заборгованості та нарахованих на неї процентів, на останній робочий день звітного податкового періоду».

Крім того, пропонуємо додати окремий абзац в якому навести визначення поняття «заборгованості» в розумінні цього підпункту, оскільки наведене у другому абзаці уточнення «а саме суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів» можна розцінювати, що мова йде тільки про заборгованість термін сплати за якою минув на останній робочий день звітного податкового періоду.

В запропонованій останньою редакцією Проекту ПК норми даного підпункту допускають неоднозначне тлумачення стосовно бази з якої необхідно виходити при визначенні розміру страхового резерву, що може бути створений за рахунок збільшення витрат банку.


159.3.2 Безнадійна заборгованість за договорами, що передбачають виставлення векселя на користь кредитора як забезпечення боргових зобов’язань дебітора, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови, що опротестований у неплатежі вексель залишається непогашеним протягом 30 календарних днів із моменту його опротестування та векселеотримувач порушив справу про банкрутство векселедавця в суді.

При цьому дохід векселедавця збільшується на суму опротестованого в неплатежі векселя в податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день із моменту опротестування такого векселя.
Необхідно доповнити нормами, які регулюють порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника податку за цінними паперам. Пропонується ці норми викласти в редакції діючого податкового законодавства, а саме п. 12.3.2 Закону № 334 з урахуванням змін, і внесених Законом №1533.



159.3.13 За рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість позичальника, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України.
Незрозумілий порядок застосування цього підпункту, оскільки порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника податку виписаний в підпунктах 159.3.1- 159.3.12.

Необхідно уточнити такий порядок, або виключити підпункт 159.3.13 пункту 159.3 статті 159.



Стаття 160. Особливості оподаткування нерезидентів.

160.7. Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами про такого резидента, під час такої виплати сплачують податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.
Пункт 160.7. статі 160 виключити.
Вводиться податок на витрати платника податку на прибуток, що суперечить основним засадам податкового законодавства України.