Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради Науково-методичний центр Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради Миколаївської області Матеріали перспективного педагогічного досвіду

Вид материала

Документы

Содержание Питання групі істориків Питання групі літературознавців . Проноза – спритна , хитра людина ; пронира , пройда . Геній Питання групі біографів . Проблемне питання Урок 3 модуля – оцінно – смисловий етап . Повідомлення групи істориків. Повідомлення групи біографів . Група літературознавців . Проблемне запитання . Домашнє завдання Проблемне питання. 2 інтерактивних метода : „ім’я героя” та „знайомство з героями” Група „Маруся і Гриць” Грицько про Марусю та про себе. Група „Вишняки”. Група „Батьки й матері”. Стара Чураїха. Стара Бобренчиха. Група „Іван Іскра” ... Полное содержание

Подобный материал:

• Управління освіти виконкому миколаївської міської ради миколаївська науково-педагогічна, 5325.03kb.
• Укра ї н а южноукраїнська міська рада миколаївської області виконавчий комітет рішення, 110.57kb.
• Проект рішення про затвердження Порядку надання платних послуг архівними установами, 210.96kb.
• Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 106.12kb.
• Ним фінансовим управлінням Миколаївської обласної державної адміністрації, відділами, 115.08kb.
• Затвердити План заходів з підготовки та проведення Міжнародного інвестиційного форуму, 11.87kb.
• Костянтинівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний, 253.05kb.
• Навчально-методичний центр управління освіти І науки Запорізької міської ради, 272kb.
• Харківської міської ради Харківської області від 30., 202.86kb.
• Вінницька міська рада виконавчий комітет рішення від 18. 08. 2011 р. №1950, 49.65kb.

Теорема – твердження , правильність якого встановлюється доведенням ; висновок , який можна зробити з основних положень логіки .

Нанизати – проколюючи , протикаючи , насаджувати , настромлювати

що – небудь на щось ; поступово збирати щось однорідне .

Питання групі істориків .

Чи можна визначити історичний період з тексту поезії ?

В який період життя написана ця поезія ?

Питання групі біографів .

Можна визначити адресат , чи це узагальнений традиційний ліричний герой ?

Питання групі літературознавців .

Як зрозуміти перший рядок поезії ? Чому поетеса хоче таємне зробити явним?

Яка філософська тема звучить у вірші ?

Як пояснює Г Аполлінер питання часу у вірші „Міст Мірабо” ?

„Умирають майстри...”

Варіанти асоціацій : мистецтво , геній , бездара , висота ...

Індивідуальний стиль : психологізм .

Питання для філологів :

Майстер – 1. Фахівець з якого – небудь ремесла ; митець , мастак. 2.Керівник окремої ділянки виробництва .3. Той , хто досяг високої майстерності , досконалості в своїй роботі .

Підмайстер – помічник майстра , той , хто заступить з часом його місце .

Проноза – спритна , хитра людина ; пронира , пройда .

Геній – особа , наділена геніальністю ,талант з талантів .

Питання групі істориків.

Чи можна визначити історичні моменти в поезії ?

Кого Л.Костенко називає Атлантами ?

Чому поетеса „зраджує” історизму ?

Питання групі біографів .

Визначте час написання .

В який період творчості написаний вірш ?

Питання групі літературознавців .

Поясніть зміст 2 строфи . В яких рядках є сатира ?

Проти кого вона спрямована ?

Проблемне питання : Як ви особисто ставитеся до того , що багато посередніх людей самі себе називають геніями й вимагають слави та пошани ?

Заслуховуються відповіді .

Таким чином аналізуються подальші поезії ( якщо є час) . Радимо , за бажанням учителя та учнів, розглянути такі поезії авторки , як : „Мабуть , ще людство дуже молоде ...” , „Послухаю цей дощ” , „Виходжу в сад , він чорний і худий” , „Гіркі черешні” , „Світлий сонет” , „Як холодно! Акація цвіте” , „Не треба класти руку на плече” , „Пелюстки старовинного романсу” .

IV. Первинне осмислення поданого матеріалу.

Протягом уроку заповнюється таблиця ( діаграма) „Особливості індивідуального стилю Л.Костенко” та ланцюги асоціацій . Таблиця (діаграма) може мати приблизно такий вигляд .

Діаграма

„ Особливості індивідуального стилю Ліни Костенко”

• Така форма дуже цікава : можна визначити , що є в основі лірики ( категорія , зміст) , а потім по сходинкам піднятися до художньо – стилістичного прийому .
  

Питання для закріплення .

• Доповніть мотиви лірики Ліни Костенко після аналізу поезій .
  
• Виберіть із асоціативних ланцюгів найважливіші слова , які визначають , на вашу думку , поезію Л.Костенко .
  
• Олена Никанорова сказала : „Саме внутрішній динамізм , який виникає від гострого прагнення гармонії – в світі , в соціальному середовищі , в людських взаєминах – і так само гострого відчуття наявних у них дисонансів і є , мені здається , домінантою творчості Ліни Костенко”.*
  

А на вашу думку , що ж визначає домінанту поезії Л.Костенко?

(Філософічність , психологізм .)

Продовжимо доводити це на подальших уроках даного модуля .

Домашнє завдання (диференційоване ) :

• проаналізувати один вірш Л.Костенко ( на вибір) ;
  
• вивчити напам’ять поезію „Життя іде і все без коректур”;
  
• прочитати роман у віршах „Маруся Чурай”;
  

* Завдання групам:

....історики : період визвольної війни українського народу

1648-1654 рр., облога Полтави ;

.... літературознавці : історична постать - Маруся Чурай ;

....філологам : загадкова фраза пісні М.Чурай „Засвіт встали

козаченьки...”;

....біографи : період та історія написання роману „Маруся Чурай” .

Урок 3 модуля – оцінно – смисловий етап .

Тема : Л.Костенко „Маруся Чурай”. Історична основа твору , його

сюжетна канва . Жанрові особливості

Мета : - познайомити учнів з найкращим із творчого доробку Ліни Костенко - романом „Маруся Чурай” ;

• розглянути історичну основу твору ;
  
• простежити рух сюжетної канви ;
  
• закріпити вивчене про історичний роман у віршах ;
  
• виховувати учнів у дусі поваги до історичного минулого , прищеплювати шанобливе ставлення до етно – історичних коренів та традицій .
  

Обладнання : текст твору , уривки із твору „Маруся Чурай” ( 14 карток),

учнівські малюнки – портрети Чураївни , записи українських пісень , які приписують Марусі Чурай .

Тип уроку : вивчення нового матеріалу .


Зміст уроку

Епіграф Якби знайшлась неопалима книга ...

............

Про наші битви – на папері голо .

Лише в піснях вогонь отой палить .

Л.Костенко „Маруся Чурай”

I.Організаційно – мотиваційна частина.

Учитель нагадує учням , що зошити з домашнім завданням – аналізом віршів Л.Костенко будуть здані після уроку . Також оголошує терміни , в які треба укластися із боргами за модулем , у разі якщо домашнє завдання не виконано вчасно .

Слово вчителя .

Вчитель знайомить учнів з епіграфом уроку .Звучать пісні Марусі Чурай .

• Як би ви пояснили слово „книга”?
  
• Яку цінність мають книги у наш час ?
  
• Які б асоціації ви підібрали до цього слова ?
  

(Знання , мікрокосмос , люди , історія , всесвіт ...)

Тому сьогодні ми починаємо розглядати незвичайну книгу , книгу про історію , книгу про пісні , книгу про кохання та зраду , книгу про душі , про легендарну піснярку Марусю Чурай .

II. Вивчення нового матеріалу.

„Про наші битви – на папері голо ...” Чиї це слова ?

(Богдана Хмельницького)

Що ж нам відомо про ті історичні часи , в які жили Маруся Чурай та наш народ ?

Повідомлення групи істориків.

Посилення соціального і національного гніту ,якого зазнав український народ від польської шляхти , підносило його рішучість до боротьби за своє визволення .У 1648 р. розпочалася народна революція.

Запорозькі козаки , що злилися з селянами в єдину народну армію , стали її найкраще озброєною і організованою частиною. Керівне ядро боротьби згуртувалося навколо Богдана Хмельницького. У січні 1648 р. повстанці обрали його гетьманом Війська Запорозького. Польський уряд вирішив негайно придушити повстання і не допустити поширення на інші райони. Це був украй важливий і складний етап нашої історії – саме тоді не тільки збройно завойовувалося національне визволення , але й почався процес неминучого суспільного розшарування – в середовищі старшини насамперед , та й усередині козацької маси також.

Учитель . Отже , які ж події складають історичну основу твору

Л.Костенко ?Чому саме цей період історії взяла авторка для твору ?

Що підштовхнуло її на творчість ? Що нам можуть повідомити біографи ?

Повідомлення групи біографів .

Кінець „хрущовської відлиги” , тріскучі „брежнєвські заморозки” ...

Закономірно ,що після прояву активної свідомої громадянської позиції Ліну Костенко не друкували до 1977 р. Дочка її Оксана Пахльовська згадує :”Мама свого часу стала легендою. Це тоді, коли в літературі її ніби й не існувало : ім’я її було заборонене , вірші не друкувалися , про вихід книжок і не мріялось ... А вона працювала . В найстрашніші періоди , коли все тісніше змикалося коло переслідувань , цькувань , заборон , - вона писала . Могла зачинитись і написати за одну добу до 300 рядків „Марусі Чурай”. Поезія була протистоянням . Була вірою в конечність абсурду”.

Учитель .

• Чи випадковий був вибір Ліни Костенко ? На якому образі зробила акцент авторка ?
  
• Хто ж така Маруся Чурай ? Чи багато ми знаємо про неї ?
  

Група літературознавців . Повідомлення про Марусю Чурай .

Вона народилася на березі Ворскли , недалеко від того місця , де в 1650 році засновано полтавський Хрестовоздвиженський монастир .

Батько її , козак Гордій Чурай , був січовиком , брав участь у повстанні Павлюка і після битви під Кумейками (1637 р.) полонений і страчений у Варшаві разом з гетьманом Павлюком . Народ склав про нього пісню „Орлику , сизий орлику , молодий Чураю” .

Після смерті Гордія Чурая його дружина Горпина лишилась удвох із дочкою .Портрет Марусі Чурай був свого часу відомий і зберігався у Г.Квітки – Основ’яненка . Ось його опис : „Маруся була справжня красуня , невеличка на зріст, худорлява , струнка ,з привітним виразом ласкавого засмаглого личка , на якому проступав рум’янець , з карими очима під густими бровами й довгими віями . Волосся в неї було чорне , як смола , і запліталось у густу косу до колін . При цьому мала Маруся Чурай трохи випукле чоло і дугоподібний з горбинкою ніс”. Любила дівчина козака Григорія Бобренка . Слабовольний Гриць був під впливом матері , яка й чути не хотіла про одруження його з Марусею .

Розлука з коханим , який пішов на війну , була важким ударом для дівчини , свій жаль вона виливала у піснях. Після повернення козаків Маруся дізналася про одруження Грицька з Галею Вишняк . Якось на вечорницях Маруся побачила їх удвох . Що сталося далі , ми знаємо із пісні „Ой не ходи , Грицю ...” , яку приписують Марусі : дівчина Гриця отруїла . Марусю засудили до смертної кари , але наказом Б.Хмельницького її помилувано .

( докладніше у книзі В.Шевчука Із вершин та низин.-К., 1990 .)

Учитель . Подивіться на дошку .Перед вами малюнки ваших однокласників – як вони уявили Марусю Чурай після прочитання роману . Скажіть , які малюнки найбільше підходять під опис Г.Квітки – Основ’яненка ? А який малюнок увібрав у себе і цей опис , і риси вдачі Марусі , створеної Ліною Костенко ?

Обговорення учнів .

Група філологів підготувала цікавий лінгвістичний матеріал , який подається вашій увазі .

Група філологів .

Усім відома опера М.Лисенка „Тарас Бульба” , особливо хор „Засвистали козаченьки” , створений на основі пісні , автором якої вважають Марусю Чурай . Але вслухаємося у перші слова пісні ! У перших записах цієї пісні – „Засвистали козаченьки...” , а потім декому здалося , що „Засвіт встали козаченьки ...” Років 30 тому виникла ця дискусія , і ми спробували розібратися .В одному з найдавніших збірників українських народних пісень , виданих 1827 року М.Максимовичем на 24-й сторінці записано „Засвистали козаченьки В поход з полуночі ...”. Отже , готуючись до походу , козаки вставали засвіт , тобто вдосвіта , і скликали їх зовсім не свистом , а ударом литавр .Але для чого ж вставати вдосвіта , щоб іти в похід аж з полуночі? Адже досвіток , світання настає після півночі .Виходить, встають спозаранку , щоб , прогайнувавши цілий день , ждати аж до середини наступної ночі, і лише тоді виступити в похід. Це непереконливо – в похід виступають негайно .А варіант „Засвіт встали...” порушує принципи милозвучності : збіг аж 4 приголосних : т, в , с , т . У романі Ліни Костенко є принаймні 2 місця , де згадуються перші рядки пісні .Поетеса обігрує слова „засвіт встали” , а не „засвистали” . А ось у клавірі опери М.Лисенка хор починається словами „ Засвитали козаченьки ...”. Є думка одного вченого – фольклориста , який вважає, що типовим є інверсійний порядок слів на початку пісень . Саме в такому дусі витриманий фрагмент із клавіру композитора . І якби рядок „Засвіт встали козаченьки” був справді первинною редакцією , то він , згідно з традицією , принаймні , мав би форму „Встали засвіт козаченьки” , яка водночас дала б змогу уникнути збігу 4 приголосних .

Отже , варіант „ Засвіт встали козаченьки” хибує на часову неузгодженість, де 2 слова на позначення часу називають різні відрізки доби . Найбільш вірогідніший варіант ритуалу зборів у похід : б’ють барабани , виграють у свистілки . Свист – це заклик , сигнал .І „засвистати в похід” – логічніше , ніж „вставати в похід з полуночі”. У похід можна збиратися , готуватися , лаштуватися , вирушати , але не вставати .

Учитель. Я думаю , до цієї теми можна повернутися на засіданні літературного гуртка . А зараз пропоную повернутися до роману , який нам треба розглянути .

Твір починається із розв’язки , причому несподіваної і страшної .До якого жанру він тяжіє за такою ознакою ? Приклад якого твору ви можете навести ?( До новели ; „Новина” В.Стефаника )

Виходить , що жанр твору Л.Костенко – новела ?

У ході учнівського обговорення з’ясовуємо ознаки новели , роману .

Учні повинні дійти висновку , що цей твір не підпадає під визначення новели , можливо , лише 1 структурним елементом . Можливі припущення : повість , поетична повість , роман , ліро – епічний твір .

Якщо є сильні учні в класі , вони доведуть , що цей твір – роман у віршах . Якщо ні- це зробить учитель .

• Наведіть приклад роману у віршах у світовій літературі , який ви вивчали раніше ? („Є.Онєгін” О.Пушкіна )
  
• Який розділ є позасюжетним ? („Дідова Балка”) З якою метою його вживає авторка ?
  
• Який казковий образ з’являється у творі ? Що він символізує?
  

( Хо , символ гнітючої самотності , коли спілкуєшся сам на сам, але бути відвертим із собою – чи це не боляче , однак необхідно.)

Учитель. Отже , про що цей твір ? Чи вартий він взагалі уваги ? Хто є головним героєм твору ? Для цього нам потрібно об’єднатися по групах (групи від 2 до 4 чоловік). Пропонуємо 14 карток , які є уривками із тексту твору „Маруся Чурай”. Завдання учням : з’ясувати автора слів , про кого йде мова і яке ідейне навантаження цих уривків.

Текст 1 І теж вона признала під сумлінням,— що так було, любилися ми з Грицем, побратись мали... мови не стає... Що він ходив до тої чарівниці, панове суд, то істина не є. Вона у нього розум відіймила, але було це не тепер, колись. А як вона була йому немила, то хто ж його присилує: женись! Вона ж, дурна, чогось була топилась, по тому ще й заслабла і злягла. А я кажу: чого ти причепилась? Чи ти його у власність набула? А він такий, що він брехать не буде. Грицько був чесний, не якийсь бабій. Він сам казав, що вже її забуде. У домі в нас він був уже, як свій. Оце увосень мали ми побратись. Помщаючись, пропала ж і сама. Вже тато наш і на весілля втратились, а Гриць умер... а Гриця вже нема...

Суд . Слова Галі Вишняківни про Марусю.

Звинувачення Галею Марусі у вбивстві нареченого , але ми бачимо , що Галю більше турбують марні витрати на весілля.

Текст 2 — Пане Пушкарю, полковнику полтавський, а добродію наш! Що вам маю сказати? Спасибі людям за тишу. Он сидить писар, Туранський Ілияш. Хай він мої сльози запише.  Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. А я скажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.   І чим же, чим ви будете карати моє смутне, зацьковане дитя? Чи ж вигадає суд і магістрати страшнішу кару, ніж таке життя?!   Ви грамотні. Ви знаєте латину. За крок до смерті, перед вічним сном, одного прόшу: у мою дитину не кидайте словами, як багном!

Суд . Слова старої Чураїхи про Марусю.

Мати Чураїха , як і будь – яка матір , буде захищати свою дитину. Марусина матір напевно знає ( а може, і не знає) ,як все сталося , але просить одного – не ганьбити Марусю. Ганьба для дівчини – вбивство , суд. Але Маруся і так страждає , так навіщо ще більше мук.

Текст 3 Грицько ж, він міряв не тією міркою. В житті шукав дорогу не пряму. Він народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому.   Від того кидавсь берега до того. Любив достаток і любив пісні. Це як, скажімо, вірувати в бога і продавати душу сатані.

Суд. Стара Чураїха про Грицька .

Невідповідність характерів та вдач Марусі та Грицька. Двоїстість характеру Грицька – в цьому його лихо.

Текст 4  — Ну, як тут, мирно? Пишете папери, язик зломивши на судейський штиб?   Зітхнули райці. Обізвався первий: — Та тут таке! Козак у нас погиб.   — Погиб? Козак? То що у вас в Полтаві?Облога? Зрада? Засідка? Бої? — Та ні. Маруся. Он сидить на лаві. Струїла хлопця. Судимо її.   Той засміявся: — Отакої к бісу. Під Білу Церкву стягнуто полки. Палає Київ, знищено Триліси. У вас же он як гинуть козаки!   Там бій. Там смерть. Там зламано границі. Людей недохват. Ллється наша кров. А тут — погиб.... У вас ще на спідниці не перешили ваших коругов?

Суд. Слова козака – гінця.

Гонець , що прибув від Б.Хмельницького , який бачив смерть на кожному кроці , дивується , що можлива смерть у мирній Полтаві.

Текст 5 — Домарики, така у вас і смерть. Безславно вмер, а кажете: убито. А запорожці — люди без круть-верть, все кажуть щиро на своє копито. Якби ми ремиґали, як воли, якби ми так чесали язиками, то вже б давно Вкраїну віддали, не мавши часу бути козаками.   Ця дівчина... Обличчя, як з ікон. І ви її збираєтесь карати?! А що, як інший вибрати закон,— не з боку вбивства, а із боку зради?   Ну, є ж про зраду там які статті? Не всяка ж кара має буть незбожна. Що ж це виходить? Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?! Суддя сказав: - — Знаскока тут не можна. Тут, запорожче, треба Соломона.  Козак сказав: — Замудрувались ви. Тут треба тільки серця й голови.

Суд. Слова того ж таки козака – гінця.

У цих словах вже обурення про безславність смерті козака і висловлює припущення, що „не всяка ж кара має буть незбожна”. Радить судити розумом та серцем.

Текст 6 Я, може, божевільним тут здаюся. Ми з вами люди різного коша. Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.  Коли в похід виходила батава,— її піснями плакала Полтава.   Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні.

 

Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах. Вона ж була як голос України, що клекотів у наших корогвах!   А ви тепер шукаєте їй кару. Вона ж стоїть німа од самоти. Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти!   Важкий закон. І я його не зрушу. До цього болю що іще додам? Вона піснями виспівала душу. Вона пісні ці залишає нам.   Ще тільки вирок — і скінчиться справа. І славний рід скінчиться — Чураї. А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?

Суд. Слова Івана Іскри.

Він промовляє щирі слова про Марусю не тільки від свого люблячого серця : про її значення та її пісень для України , Полтави. Занепокоєний, якщо здійснять вирок , скінчиться рід Чураїв. „А як тоді співатиме Полтава?”

Текст 7 ...А вже світає. Сумно, сумно, сумно благословляється на світ. Десь коні ржуть і глухо грають сурми. Полтавський полк виходить у похід.   Десь грають сурми. В добрий час їм грати. В литаври б’ють, так само як колись. Душа рвонулась — і застряла в гратах, прозорі руки з гратами сплелись.   Далекий гомін сповнює в’язницю. Десь вітер гонить куряву руду. Це вперше, Грицю, це уперше, Грицю, що я тебе в похід не проведу!   Ой, ллються сльози материнські, ллються! Свята печаль, печаль без гіркоти. Загинуть хлопці, то хоча б по-людськи. А як загинув, як загинув ти?!

Маруся у в’язниці.

Полтавський полк вирушає у похід , її пісні завжди були з козаками. Згадує , як проводжала їх , але тепер немає з ними Гриця. Смерть на полі бою – славна для козака , „а як загинув ти?!”

Текст 8 Все думала: хоч би ж було спитати, хто склав слова про нього, про той край. Що був же він ріднесенький мій тато, а от тепер він — орлик, він Чурай.   Тепер він з нами в радості і в сумі. Збагнуло серце вражене моє: пішов у смерть — і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є.   І десь в ті дні, несміло, випадково, хоч я вже й пісню склала не одну, печаль моя торкнула вперше слово, як той кобзар торкав свою струну.

Слова Марусі про батька.

Як „народилась” перша пісня у неї , особливо прикметно – про батька.

Текст 9 ...Ну, от я й виросла. Ловлю себе на слові. То як, Марусю? Полюбив? Такий? Я — навіжена. Я — дитя любові. Мені без неї білий світ глевкий.   Ото за те й судити мене треба. Всі кари світу будуть замалі. Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.   Біднесенький, намучився зі мною. Веселий був, а я була сумною. Ласкавий був, розгублений і добрий. Зайшов за мене, як за чорний обрій.   Гукав мене, а я вже не озвалась. Заплутався,— сказала: вибирай. А в нього ж серце навпіл розривалось. А він Бобренко. Він же не Чурай.

Слова Марусі про Гриця.

Роздумує про несхожість їх доль та вдач. Усвідомлює , що Гриць не вартий неї , але кохання для неї , як для піснярки, необхідне як повітря.

Текст 10 — Я зрадив, так. Але це біль чи злочин? Скажу всю правду, ми тепер одні. Кому з нас гірше? Я одводжу очі, а ти у вічі дивишся мені.   Я мучуся. Я сам собі шуліка. Є щось в мені так наче не моє. Немов живе в мені два чоловіка, і хтось когось в мені не впізнає.   І що найтяжче: мука ж моя марна, бо зрада — діло темне і брудне. А ти — це ти. Ти і в стражданні гарна. Ти можеш навіть пожаліть мене.   Або сказати: що хотів, те й маєш. Мене вже, віриш, кидає вві сні. Тобі то добре, ти цього не знаєш. У тебе й мука піде у пісні.   Тобі дано і вірити, й кохати. А що мені? Які такі куші?! Нелегко, кажуть, жити на дві хати. А ще нелегше — жить на дві душі!   Відступник я. Нікчемний я і ниций. Але ти любиш і тому прости. Життя — така велика ковзаниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?

Слова Гриця про себе.

Самохарактеристика Гриця, в якій він і звинувачує себе , і виправдовує , і показує себе малодушним та нікчемним.

Текст 11 «Дійшла до нас, до гетьмана, відомість, іж у Полтаві скоївся той гріх, що смертю має буть покараний. Натомість ми цим писанням ознаймуєм всіх:   В тяжкі часи кривавої сваволі смертей і кари маємо доволі. І так чигає смерть вже звідусіль, і так погрéбів більше, ніж весіль. То чи ж воно нам буде до пуття — пустити прахом ще одне життя?   Чурай Маруся винна у в одному: вчинила злочин в розпачі страшному. Вчинивши зло, вона не є злочинна, бо тільки зрада є тому причина.   Не вільно теж, караючи, при цім не урахувати також і чеснот. Її пісні — як перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот.   Тим паче зараз, як така розруха. Тим паче зараз, при такій війні,— що помагає не вгашати духа, як не співцями створені пісні?   Про наші битви —на папері голо. Лише в піснях вогонь отой пашить. Таку співачку покарать на горло, — та це ж не що, а пісню задушить!»

Слова Б.Хмельницького про Марусю.

Літературний вимисел про історичного персонажа. Хмельницький не бачив Марусю , але напевно чув її пісні і бачив , який потужний заряд вони несуть на собі для війська.

Текст 12 Тут од Лубен до самої Волині лежать навколо села удовині. Причілки виглядають з кропиви. А тут, як бач, немає і вдови.   Тікав по трупах Єремія звідси. Та все карав, карав, карав призвідців. Рубав їм руки, вішав, розпинав, садив на палі, голови стинав. Страшний по ньому залишався слід — козацьких тіл кривавий живопліт.

Проща. Мандрівний дяк про зруйновані села.

Спогад про Ієремію Вишневецького , який „слід” він залишив по собі після свого панування. Україна зруйнована , в огні. Страшні картини марних вбивств.

( Учні вже розглядали у 10 класі твір І.Нечуя – Левицького „Князь Ієремія Вишневецький” , тому не варто проводити додаткової роботи над цим персонажем ).

Текст 13 Бо те, що пишуть, то іще полова, то ще не засів для таких полів. З часів появи книги «Часослова» вже й час минув, а щось не чутно слів.   Усе комусь щось пишуть на догоду та чечевиці хочуть, як Ісав. А хто напише, або написав, велику книгу нашого народу?!   Чи десь над книгою тією свіча у келії дрижить? Чи десь в церковному притворі у скрині кованій лежить?   Хто знає, що тут відбулося? Хто розказав це людям до пуття? Неназване, туманом пойнялося. Непізнане, пішло у небуття.

І десь, колись, через багато літ, ніхто цього й не втямить вже як слід, не зніме шапку, не проллє сльози, бо що? — дорога, їздили вози, гули вітри, бриніла хохітва... Велике діло — писані слова!   Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен, дорогою до Києва з Лубен!

Слова мандрівного дяка про історію України.

Неписана історія України , побоювання дяка , що немає кому написати її , чи десь у „скрині кованій лежить”. Мине багато років – ніхто не згадає людей , які жили тоді, тобто не зможуть оцінити „смак історії”.

Текст 14 Ми з нею рідні. Ми одного кореня. Мабуть, один лелека нас приніс. Батьки у нас безстрашні й невпокорені і матері посивілі од сліз.   Минув той час, ті грози відгучали. Нові громи схрестились на мечах. Ми з нею — діти однії печалі. Себе читаю у її очах.   Минають ночі думами, півснами... І я минаю... і минають дні... Вона мовчить і думає піснями. І не минають лиш її пісні.

Іван Іскра про Марусю.

Значення пісень Марусиних для нього та сучасників. Філософічність – „все йде , все минає” , час спливає , але залишаться пісні як згадка , як „національний код” українського народу.

IV. Первинне осмислення поданого матеріалу.

Учитель. Повернімося до наших епіграфів . Що тепер , після розгляду роману у віршах „Маруся Чурай” , можна сказати про історію , народ , книгу , пісні ? Про яку книгу буде йти мова : про книгу уявну , книгу у книзі – „неопалиму купину” та книгу Л.Костенко „Маруся Чурай”?

Думки учнів звичайно будуть різноманітними і не завжди такими , як би ми хотіли. Але , на нашу думку , пробудити мислення , дати можливість висловитися підліткам – це вже перемога вчителя.

Проблемне запитання .

У чому єдність змісту „Марусі Чурай” та останньої строфи її роману „Берестечко” :

Не допускай такої мислі ,

Що Бог покаже нам неласку.

Життя людського строки стислі.

Немає часу на поразку.

Урок закінчується піснею М.Чурай „Засвистали козаченьки...” або „Ой не ходи , Грицю...”.

Домашнє завдання :

Усім : написати твір – мініатюру „Історія на сторінках роману

Л.Костенко „Маруся Чурай”;

* завдання по групах: підібрати цитати та підготувати аналізи образів з твору :

1.Маруся і Грицько.

2. Мавка і Лукаш.

3.Вишняки.

4. Батьки й матері.

5. Іван Іскра .

6. Історичні персонажі.

7.Другорядні персонажі.

Урок 4 модуля – ціннісно – регуляційний етап

Тема : Л.Костенко „Маруся Чурай”. Трагічні картини минулого

українського народу . Образи роману

Мета: - розглянути трагічні картини минулого українського народу на сторінках роману Л.Костенко ;

• відпрацювати навички аналізу образів літературних героїв ;
  
• з’ясувати , в чому філософічність і психологізм поезії авторки , розкриваючи засоби характеротворення ;
  
• простежити та проаналізувати долі героїв Ліни Костенко та Лесі Українки („Лісова пісня”);
  
• виховувати підлітків у дусі поваги до минулого та гордості за свій народ.
  

Обладнання : учнівські малюнки – портрети Марусі Чурай та Мавки , картки з пам’яткою „Як аналізувати образ – персонаж” (якщо необхідно), фонозапис уривків із „Лісової пісні” Л.Українки .

Тип уроку : урок – дослідження .

Зміст уроку

Епіграф 1.Хіба то дівка? То ж таки ледащо,

Усе б співала . Боже упаси !

2. Ця дівчина не просто так , Маруся.

Це голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Л.Костенко „Маруся Чурай”

I . Актуалізація опорних знань .

Зачитуються найкращі (1-2) міні – твори „Історія на сторінках роману Л.Костенко „Маруся Чурай” ( учитель заздалегідь визначає найкращі роботи).

Проблемне питання.

Художній твір вважається історичним передовсім тоді , коли автор правильно й всеохоплююче відображає історичну епоху . Вже починаючи свій твір , Л.Костенко висловила припущення : „А що , якби знайшлася хоч одна...” Що це за твір – історичний роман чи літературна містифікація (історичний твір про вигадану особистість)?

II. Мотивація навчальної діяльності.

В основі роботи на уроці 2 інтерактивних метода : „ім’я героя” та „знайомство з героями”. Перший метод пропонує учням репрезентувати героїв твору з позиції автора , чи критика , або іншого героя. Другий метод дозволяє познайомити героїв різних творів один з одним.

Учитель оголошує структуру уроку та ставить перед учнями мету.(Якщо вчитель практикує формулювання мети учнями , то це може зробити і учень).

Якщо учням буде складно це зробити – слово вчителю.

Уважно подивіться на тему уроку і епіграф. Що ви помітили незвичайного в епіграфі уроку ?

Епіграф складається з діаметрально протилежних думок про М.Чурай. Отже , і ми повинні з’ясувати : яка ж вона – Маруся Чурай , яке її місце у творі ? А подивившись на тему , можна виявити ще одного головного героя . Це – народ. Отже , наше завдання двовимірне : хто в романі головний герой : Маруся чи народ і якою ж насправді є Маруся ? Для цього ми повинні заслухати групи , які готувалися вдома, і вислухати різні думки і різні погляди.

3. Вивчення нового матеріалу.
   

• Яка подія лежить в основі конфлікту твору ?
  

(Зрада Гриця , відчай Марусі , смерть хлопця та суд над Марусею. Вічна філософська проблема , її вирішення )

• Хто ж така Маруся, і який гріх вона скоїла ?
  

Розглянемо це питання з різних позицій.

Група „Маруся і Гриць” (доводить свої твердження , застосовуючи цитати).

Маруся (самохарактеристика). Донька славетного козака Чурая , який зажив слави ще при житті, увічнив своє ім’я по смерті. Дівчина виховувалася у строгому козацькому дусі , з дитинства залишилася з матір’ю – значить були нестатки. Але був і талан – гарний голос і уміння складати пісні. У майбутньому чекала щастя – одруження з коханим , з яким товаришувала ще з дитинства. Все це їй здавалося дуже природнім , як і вона сама. Бачила зміни в коханому , вважала , що кохання все переборе , пліткам не вірила . Коли впевнилася , відступила. Горда була. Краще смерть , та була врятована другом. Отруту приготувала для себе . Хто ж знав , що так буде... На суді мовчала , бо прагнула скорішої смерті : навіщо вже жити ...

Грицько про Марусю та про себе.

Товаришка дитячих років , завжди була ініціатором усіх справ. Сім’ї товаришували , особливо що єднало – смерть батьків. Завжди відчував тепло та ласку в сім’ї Марусиній , чого не зміг знайти у рідній матері . Кохав? Так, звичайно. Скоїв гріх – близькість перед весіллям? Але ж міг і не повернутися з війни. Це була обопільна згода. А одруження з Галею – це справа материних рук. Як син , повинен підкоритися. Визнаю , що слабкий я.

Група „Вишняки”.

Вбивця ! Не змогла втримати Гриця при собі . Не бажала йому щастя. Звичайно, Гриць кохав тільки Галю. Такі , непутні , як Маруся, не гідні козака. Витрати на весілля були великі , та даремні , а гроші не повернеш назад . Це зрозуміють ті , хто знає ціну грошам , бо заробляли їх кров’ю.

Група „Батьки й матері”.

Батько любив Марусю , єдину доньку , тому і виростив у дусі старовинного лицарства , гідність – це найперша чеснота. Донька уславила батька в своїй першій пісні недаремно – це данина пам’яті та любов доньки. Батько Гриця не зміг виховати сина гідно , був безоглядно під впливом дружини . Навіть смерть була не гідною козака. Чим було пишатися?

Стара Чураїха. Важко виховувати доньку одній. Могла вийти заміж знову , бо овдовіла молодою , однак краще бути вдовою Чурая , ніж мати майбутню непевну долю. Якби ж знала , що буде , коли приймала малого Грицька як сина в родину! Бачила , що діється між ними , та мовчала – страждала. А може, й вийде щось путяще . Але коли приходив „перепроситися” Грицько – не дозволила одружуватись після освідчення іншій – нечесно , негідно , гріх. Доля така у Марусі , люди злі. Не судіть її людським судом , а судіть вищим. Бо хто знає , на кому провина!?

Стара Бобренчиха. Облудна дівка , чарівниця , вбивця. Ще здавна накинулась на нього: багатий. Я все для нього робила : недосипала , недоїдала , все в хату , наречену багату знайшла , про долю майбутню думала. Ледащо , що в ній гарного , лише співає , а в хаті злидні , бо не навчена працювати. Був гріх : думала взяти за невістку – але ж і Гриць міг повернутися калікою , кому тоді буде він потрібний. Але ж живий та неушкоджений повернувся – хіба не материнське щастя ?

Група „Іван Іскра”

Це наша пісня , це душа , це наша історія. Чудова дівчина із славного роду. Вважаю за сестру. Духовно близькі ми з нею. Я – рятівник? Так не вважаю. Негідне коїлось , нечесне , я був провісник вищих сил. Кохала іншого? Справи сердечні не для козака. Мені достатньо бути поруч. Якщо загину , то з піснею та з її ім’ям на устах.

Група „Історичні та другорядні персонажі”

Слова Богдана Хмельницького . Мартина Пушкаря ,Леська , Параски Демидихи , Семена Капканчика , Горбаня , діда Галерника та інших зачитати дослівно і пояснити.

Учитель. Ми заслухали думки різних літературних персонажів. Чому вони такі протирічні? Які моральні цінності , такі і позиції. Чураї – духовність , традиції , чесність. Бобренко – добробут , багатство , користь. Але всі ці люди згодні в одному – молоді люди – не пара. А це хіба не філософська проблема?

Ми чули свідчення різних людей про Марусю. Як здійснено групування персонажів у романі?

( Звучить тихо фонозапис уривків з драми – феєрії Л.Українки „Лісова пісня”. )

В українській літературі є ще одна пара , яка не мала повного щастя – ці образи давно стали вічними в літературі – Мавка і Лукаш. Давайте познайомимо їх один з одним.

Можливі варіанти знайомства Мавки з Марусею.

Лукаш Грицько

З лат. „світло” , „народжений З візант. „перемагаючий”

при сході сонця”.

Родом з Волині. Родом з Полтави.

З небагатої родини , але прагнув З багатої козацької родини.

багатства. Кохав , та не зміг розлюбити ,

Кохав , але розлюбив , одружився збирався одружитися з

з некоханою. некоханою, але багатою.

Був слухняним сином. Був слухняним сином.

Не брав участі у війні. Брав участь у війні , мав славу

У кінці твору покохав знову хороброго козака.

і поєднався з коханою. Випадково гине , залишивши

ганебну пам’ять.


Виховувалися матір’ю. Зрадили коханих. Слабкі духом.

Учитель. Отже , перед нами вічна тема , вічний конфлікт : матеріальне та духовне , любов та користь. Ми побачили , чим різнилися наші герої. Що ж все-таки бере гору у творах? Лукаш визначився із своїми позиціями , хоч і пізно для життя , але врятував душу. А Грицько гине , бо перспектив на багате духовне життя та визволення не було.

Заслуховуються відповіді.

( Ці таблиці умовні , схематичні. Варіанти учнівських відповідей , зауважень, звичайно , будуть різними , дискусійними. Можливі інші варіанти. Будуть помічені ще характеристики , і залежати це буде від того , як учні уважно прочитають твір, чи достатньо проаналізували „Лісову пісню” в 10 класі , чи вміють учні знаходити найсуттєвіше , найхарактерніше ,і бажано , щоб така робота проводилась у системі, тоді буде високий результат такого уроку.)

IV. Первинне усвідомлення поданого матеріалу.

У процесі роботи учні з’ясовують авторів висловлювання , винесених в епіграф , і пояснюють роль цих слів. Тому повертатися до них не має потреби.

Учитель.

• Як ви думаєте , у якому розділі ідейне навантаження твору?( „Проща”)
  
• Чи помітили ви : у чому особливість викладу змісту роману? ( Розповідь-монолог від 1 особи)
  
• Чому саме така форма обрана?(Зізнання , щирість , правда , самотність , немає потреби критися ні з чим , об’єктивне зображення минулого сучасником).
  
• Де присутній автор у романі?
  
• То хто ж тоді головний герой твору?(Народ).
  
• На якій підставі можна стверджувати ?( Народ – основний суддя).
  
• Чому тоді твір називається „Маруся Чурай”?
  

Відповіді на ці питання не будуть однозначними , деякі залишаться відкритими , але це і добре , бо на наступному уроці ви будете писати підсумковий твір , у якому зможете висловити всі свої думки, припущення , зробите власні висновки. Я впевнена , ви вже готові для цього.

Теми творів оголошуються заздалегідь.

Домашнє завдання : підготуватися до написання твору : підібрати необхідний цитатний матеріал , уміти аналізувати образи-персонажі.

Урок 5 модуля – адаптивно-перетворюючий

На цьому уроці учні пишуть твори на задані теми за творчістю Л.Костенко. Пропонуємо такі теми :

1.Твір-есе „Душа належить людству і епохам”.

2. Твір-роздум „Якби знайшлась неопалима книга...”(трагічні картини минулого та історія у творі).

3.Твір-психологічне дослідження „Найтяжча кара звалася життям”(доля Марусі Чурай).

4.Нерівня душ : Маруся і Грицько , Мавка і Лукаш.

5. Образи козаків у романі : Гриць Бобренко та Іван Іскра .

6. Літературне дослідження „Філософічність та психологізм поезій Ліни Костенко”.

7. Лист Марусі Чурай.

Радимо використати поради перед чи під час написання творів. Я впевнена , що такі поради дають усі вчителі – словесники.

• Не поспішайте : нехай творчість буде насолодою.
  
• Не судіть про те , чого не знаєте.
  
• Подумайте , з чого краще почати.
  
• Продумайте хід ваших думок до кінця.
  
• Застосовуйте засоби „красного письменства”.
  
• Не використовуйте штампи.
  
• Будьте чесними , відвертими з собою.
  
• Наближайте ваші висловлювання до літературної мови.
  

Урок 6 модуля – контрольно – рефлексивний

Це останній урок модуля , на якому проводиться підсумкове

тематичне оцінювання. Перед цим учитель підбиває підсумки модуля , оголошує результати. Якщо певні учні виконали усі завдання модуля , отримали необхідну кількість заліків і згодні із своїм балом навчальної діяльності, то вони отримують свої оцінки автоматично. Така форма роботи спонукає учнів до активності на уроці, до творчої співпраці вчителя та учня , надає навчально-виховному процесу необхідної гнучкості , запроваджує принцип індивідуалізації навчання , яке провадиться у Першій українській гімназії імені Миколи Аркаса міста Миколаєва.

……………………………………………

Посилання

Ст.6 * Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. Укладачі : В. Яременко , О.Сліпушко. Т.1.-К.:Аконіт, 2003.-С. 583.

Ст..18 * Никанорова О. «Душа не створить бутафорський плід…»// Дніпро.-1981.-№ 3.- С.140.


Використана література

1.Брюховецький В.С. Ліна Костенко : Нарис творчості.-К.: Дніпро, 1990.-262 с.

2. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах./ Укладачі В. Яременко , О.Сліпушко. Т.1.-К.:Аконіт, 2003.-С. 583.

3. Никанорова О. «Душа не створить бутафорський плід…»// Дніпро.-1981.-№ 3.- С.140.

4. Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури для 11 класів: Нове прочитання творів.-К.: Рідна мова, 2001.-797 с.

5.Українська література . Підручник для 11 класу.

6. Чак Є.Д. Барви нашого слова.-К.: Рад.шк.,1989.-176 с.

7. Шевчук В. Із вершин та низин. - К.: Дніпро, 1990.-445 с.