Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради Науково-методичний центр Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради Миколаївської області Матеріали перспективного педагогічного досвіду

Вид материалаДокументы
Другорядні члени речення
2.3. Засоби навчання у системі літературного краєзнавства
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
Тематична контрольна робота .

Другорядні члени речення

Мета : - узагальнити і систематизувати відомості про другорядні члени речення;
  • перевірити рівень сформованості в учнів умінь розпізнавати у реченнях види другорядних членів речення та ставити розділові знаки в реченнях з прикладками та порівняльними зворотами;
  • удосконалити вміння знаходити та правильно визначати їх в писемному мовленні;
  • розвивати мовленнєву культуру, вміння використовувати багатство мови;
  • виховувати любов і пошану до рідної мови.

Обладнання: портрет М.Вінграновського, завдання на картках, електронний підручник «Синтаксис простого речення».

Тип уроку: перевірка й облік здобутих знань.

Хід уроку
  1. Організаційний момент.
  2. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель повідомляє етапи проведення тематичної контрольної роботи. Дає психологічну настанову.

3 – 4. Осмислення та усвідомлення , узагальнення та систематизація вивченого матеріалу з теми.

Група ділиться на 2 міні – групи , які по черзі виконують завдання на комп’ютерах і у зошитах.

1 рівень - 12 тестів теоретичного і практичного плану виконують учні на комп’ютерах ( За електронним підручником або за спеціальною програмою тестування «Школярик»), за які учень відразу отримує бал за правильну кількість питань. Учитель занотовує у залікову картку індивідуально.

2 рівень – практично у зошитах . Учитель відразу перевіряє і занотовує.

3 рівень – 3 завдання підвищеної складності за електронним підручником «Синтаксис простого речення».

4 рівень – написання творчої роботи у зошитах.

Учитель може індивідуально провести тестування в окремих учнів і оголосити результати, занотувати до індивідуальної картки учня.

Таким чином , половина тематичної контрольної роботи може бути перевірена на уроці. Учні , які помилилися , можуть надолужити прогалини у знаннях.

5. Підсумки уроку.

Учитель проводить узагальнюючу бесіду з теми «Другорядні члени речення»: хто засвоїв тему на відмінно ( на думку учнів), хто щось не зрозумів, хто вагається у правильності вибору і т.д. Висловлює впевненість у хороших результатах ( якщо не цієї роботи, так у наступній темі).

6. Домашнє завдання . Для всіх : повторити вивчений матеріал параграфів 12-16, вправа 212.

На вибір : - скласти узагальнюючу таблицю «Другорядні члени речення»,

добираючи власні приклади;
  • підготувати комп’ютерні газети на мовну тематику;
  • напишіть твір – історичне дослідження «Шлях Наливайка» ( за романом М.Вінграновського «Северин Наливайко»).

Використана література

[1] Література рідного краю (Письменники Миколаївщини). Посібник-хрестоматія. - Миколаїв, 2003.-С.111.

[2] Там же, с.112.

[3] Там же, с.112.

[4] Там же, с.113.

[5] Там же, с.114-115.

[6] Там же , с.114-115.

[7] Література рідного краю (Письменники Миколаївщини). Посібник –хрестоматія. - Миколаїв, 1994.- С.139-147.

[8] Там же , с. 139-147.

[9] Література рідного краю (Письменники Миколаївщини). Посібник-хрестоматія. - Миколаїв, 2003.-С.111-112.

[10] Кінь на вечірній зорі : Повісті для середнього та ст.. віку. – К.: Веселка, 1987. – С.135.


2.3. ЗАСОБИ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ЛІТЕРАТУРНОГО КРАЄЗНАВСТВА

Державним стандартом базової і повної середньої освіти та Концепцією профільного навчання в старшій школі передбачено вивчення предметів освітньої галузі «Мови і літератури», що складаються з мовного і літературного компонентів, кожен з яких має свої складники. До літературного компонента входять : українська, зарубіжна, рідна ( якщо вона не є українською) література ( літературна освіта). Літератури як базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту літературної освіти в загальноосвітній школі , що спрямована на духовне збагачення читацького життя дитини, формування її ціннісної сфери, вироблення навичок самостійної літературно-мистецької, дослідницько-пошукової діяльності .Усе це є важливою внутрішньою умовою для взаємодії школяра із зовнішніми впливами , щоб включитися у творче життя суспільства, для духовного, художньо-естетичного збагачення своєї особистості.

Одним із шляхів посилення життєвості вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах є заняття учнів літературним краєзнавством. Це зустрічі з людьми, що знали письменників, були свідками цікавих літературних подій, екскурсії в музеї. Це записування учнями спогадів і переказів, фольклорних скарбів. Це вивчення літературної географії краю, створення в школі музеїв, експонати яких показують зв’язки письменників із рідною місцевістю. Це вечори , присвячені відображенню свого рідного краю в художній літературі. Це ознайомлення з книгами про рідний край, виготовлення літературних краєзнавчих альбомів, використання краєзнавчого матеріалу на уроках та самостійні уроки літератури рідного краю.

З кожним роком літературному краєзнавству приділяють у школі все більше і більше уваги. Питанню теорії і практики шкільного літературного краєзнавства приділяли увагу Є.Пасічник у своїй монографії та В.І.Шуляр у своїх друкаціях. Однак , не дивлячись і на окремі публікації уроків літератури рідного краю учителями-практиками у методичній пресі, питання теорії і практики шкільного літературного краєзнавства ще недостатньо висвітлені у методичній літературі. А тому є потреба допомогти вчителям у їх пошуках найбільш ефективних засобів навчання , які роблять літературне краєзнавство цікавою і корисною справою для учнів.

Одне з основних завдань літературного краєзнавства – плекати в учнів любов до рідного краю, його талановитих і щедрих людей, допомогти пізнати славне минуле й засвоїти безцінні культурні надбання. Відтак збагачення цими знаннями стане максимально сприятливим підґрунтям для виховання патріотизму, національної гідності школярів. Ця специфічна ділянка літературознавства спирається на матеріал певного регіону, але саме поняття літературного краєзнавства значно ширше і глибше. Науковці й досі не дійшли згоди щодо його методики, тим часом педагоги – практики пропонують своє бачення цієї проблеми.

Характер літературно-краєзнавчої роботи у школі залежить від місцевих можливостей, нерідко визначається ними. Кожен край має свою поетичну історію, свої пам’ятні літературні місця, свої літературні традиції та своїх письменників. Методична служба кожного регіону забезпечує вчителів методичними матеріалами. Чим можемо похвалитися ми – миколаївські вчителі? Програма для середньої загальноосвітньої школи. Література рідного краю. 5-10 класи. Автор – Купцова В.В.; Література рідного краю. Посібник – хрестоматія ( Письменники Миколаївщини). - Миколаїв, 1994; Література рідного краю. Письменники Миколаївщини. Посібник – хрестоматія. - Миколаїв, 2003; окремі збірки письменників рідного краю у бібліотеках шкіл . Це краплина у морі методики української літератури та компаративного аналізу! Які форми та засоби навчання обрати вчителю на уроці вивчення літератури рідного краю? І будемо відверті: чи всі вчителі та учні полюбляють ці уроки?

Є.Пасічник у своїй монографії виділяє такі види та засоби навчання, як : літературно-краєзнавчі екскурсії, походи по рідному краю, літературна картографія, літературно-краєзнавчі альбоми, збирання фольклору, шкільний музей, літературні вечори на краєзнавчій основі , краєзнавство на уроках літератури.

Однією з форм масової роботи , на думку науковця, є екскурсії в історичні, краєзнавчі, літературно-меморіальні музеї, до пам’ятних місць, до тих об’єктів, що змальовані у творах письменників. Так, традиційними стали подорожі до садиби – музею «Хутір «Надія»( маєток родини Тобілевичів), відносно нещодавно реставровано хату О.Сизоненка у селі Новоолександрівка Баштанського району, але екскурсії не проводяться; місця, які пов’язані з ім’ям Миколи Аркаса . Ось чим можемо похвалитися!

Літературна картографія дає наочне уявлення про багатство зв’язків письменника з краєм і можуть бути засобом унаочнення в процесі вивчення літератури. Цінність цієї роботи в тому, що вона базується на основі розвитку самостійності та ініціативи учнів. Але вузькі рамки літературної карти не дають змоги широко коментувати зв’язки письменників з даною місцевістю. Як додаток до такої карти виготовляють літературний альбом, який відтворить літературну географію області і міста. Але у кожній школі може бути свій варіант альбому з різним ступенем наповненості і користуватися ним зможе не чисельний контингент.

Вивчення фольклору ,безсумнівно, допомагає учням повніше пізнати рідний край, сприяє поглибленню їх літературних знань, але чи так багато залишилося цінних інформаторів.

Шкільні музеї можуть бути різні за своїм характером і педагогічною метою: літературні, літературно-краєзнавчі, історичні, історико - краєзнавчі, музей історії школи. Наявність у школі музею дає можливість широко розгорнути краєзнавчу роботу, зберігати протягом багатьох років результати і використовувати їх у навчально-виховній роботі. У музеї Першої української гімназії імені Миколи Аркаса зберігаються цінні фото-, відеоматеріали , друкації тощо , присвячені життю і творчості нашого земляка Миколи Аркаса, які можна використовувати на уроках літератури рідного краю. Але це база для декількох лише уроків за нині існуючою програмою .

Літературні вечори на краєзнавчій основі дають звичайно дітям емоційне піднесення. Живе слово промовців, художня декламація літературних творів про рідний край, виконання пісень письменників – земляків – усе це стає джерелом естетичних переживань, збагачує їх уявлення про історію і культуру рідного краю. Але «живих» письменників рідного краю обмаль і на всю Миколаївську область їх не вистачить, адже вони ще виконують безліч громадських обов’язків.

Отже, після короткого аналізу форм та засобів навчання літературного краєзнавства можна стверджувати , що вони стали вже традиційними для школи, а деякі втратили свою значимість та актуальність.

Перехід на нові програми та затвердження Концепції літературної освіти школярів у системі профільного навчання спричинив пошук нових засобів навчання у системі літературного краєзнавства. На нашу думку, актуальним є створення робочих зошитів з літератури рідного краю, використання інформаційних технологій на уроках ( створення учнівських комп’ютерних проектів) та мультимедійний посібник.

Робочий зошит з літератури рідного краю – один з найскладніших жанрів навчальної літератури. Складність полягає в тому, що перед авторами стоїть багатоаспектна мета, для здійснення якої потрібно враховувати і пов’язувати в єдине ціле безліч різнорідних вимог – мовних, методичних, соціальних, психологічних тощо. Теоретичним підґрунтям створення є краєзнавча та етнокультурознавча робота. Такий робочий зошит з літератури рідного краю для 7 та 8 класів пропонує автор статті.

Програма з української літератури, як відомо, рекомендує проводити 4 уроки літератури рідного краю на рік. Автор робочих зошитів з літератури рідного краю для 7 , 8 класів пропонує по 4 уроки із запропонованих 8 уроків за Програмою для середньої загальноосвітньої школи. Література рідного краю. 5-10 класи. Автор – Купцова В.В. Робочий зошит для 7 класу містить уроки за темами: «Мандрівка літературними стежками Миколаївщини», « С.Черкасенко. Поезія. Вірш «Рідний край», « Віра Марущак. Збірка оповідань «Вікнами до сонця», «Поезія Валерія Бойченка. Тематичні обрії поезії». Зошит містить ілюстративний матеріал, методичні поради «Як користуватися літературними довідниками», необхідні для прочитання твори, тестові завдання та кросворд за поезією В.Бойченка «Храм». Розвивають творче мислення учнів літературні дослідження , спостереження, які допомагають зробити узагальнення і дійти правильних висновків.

Робочий зошит для 8 класу складається з тем: « Миколаївщина у фольклорі», «І.Карпенко-Карий. Драма «Бурлака», « М.Вінграновський. Оповідання «Низенько зав’язана», « Культурна спадщина М.Аркаса». Поряд з практичною частиною автор пропонує повторення та узагальнення знань з теорії літератури. Після кожного уроку міститься розділ «Для допитливих». Як додаток до 1 уроку є словник-помічник «Основні засоби виразного читання». У даному зошиті збільшено ілюстративний матеріал та нотатки на берегах зошита . Зошити містять умовні позначки та диференційовані завдання , включаючи і домашні завдання). Зміст завдань, продуманий з метою систематизації навчального матеріалу, що сприятиме глибокому вивченню літератури рідного краю. Робочий зошит також передбачає міжпредметні зв’язки. Це сприятиме поглибленому вивченню краєзнавчолітературних явищ , розширенню ерудиції. У 2006-2008 роках зошити апробовано на практиці на уроках літератури рідного краю у Першій українській гімназії імені Миколи Аркаса.

Проблема технології сучасного уроку української літератури, зокрема літератури рідного краю, надзвичайно актуальна. Вона стала предметом дослідження такого ученого – методиста, як Шуляр В.І. Відомо, що урок – це форма організації навчальних занять, яка регламентує довершений обсяг навчального матеріалу для засвоєння його учнями. Застосування таких освітніх технологій, як : модульна, проектна, колективна і групова діяльність, диференціація й індивідуалізація навчання, ігрова, які сприяють розвиткові мисленнєвих здібностей, пізнавальної активності та самостійності, формуванню комунікативної компетенції учнів уже стало звичним для педагогів. На сьогодні одним із основних напрямів освіти є інформатизація навчально-виховного процесу, про що зазначав В.І.Шуляр .

Учені В.Андрющенко, В.Гапон, С.Гончаренко, М.Жолдак, І.Зязюн, В.Кремень, О.Матвієнко та ін. розглядають інформатизацію освіти як процес, що готує людину до повноцінного життя в умовах інформаційного суспільства. Ці вчені висувають перед навчальними закладами такі основні проблеми:
  1. Створити та впровадити методику проведення комп’ютерно орієнтованих уроків ( зокрема , уроки літератури рідного краю).
  2. Створити та апробувати комп’ютерні навчальні програми, електронні підручники ( мультимедійні посібники).

Ці основні проблеми зацікавили нас своєю новизною та практичною стороною. Адже про такі засоби навчання у системі літературного краєзнавства ніде в освітянській літературі мова не велася. Аналіз усіх наявних факторів може свідчити про створення перспективного педагогічного досвіду з даної теми. Засобом інформаційних технологій виступають комп’ютерні презентації, проекти, які активно впроваджуються у гімназії, а також створення мультимедійного посібника. Його створення матиме на меті інтенсифікацію всіх рівнів навчально-виховного процесу, зокрема:
    • підвищення ефективності, якості та результативності процесу навчання уроків літератури рідного краю;
    • забезпечення спонукальних мотивів, що зумовлюють активізацію пізнавальної діяльності учнів під час вивчення краєзнавчої літератури;
    • поглиблення міжпредметних зв’язків, що побудовані на інтеграційній основі при розв’язанні завдань різної складності.

Матеріал мультимедійного посібника : зміст, організація тексту, питання, ілюстративний , фоновий матеріал – мають спрямовуватися на розвиток самостійності мислення, а не просто запам’ятовування і відтворення.

Проводячи урок, використовуючи вище названі інноваційні засоби навчання у системі літературного краєзнавства, учитель має максимальну можливість використовувати диференційований підхід до учнів, а отже, мова йде про індивідуалізацію навчання. Як результат, формується суб’єктний досвід - досвід, набутий індивідом у процесі життєдіяльності, а системне використання відповідного літературно-краєзнавчого матеріалу має бути природною складовою навчально-виховного процесу .

Як засіб розвитку рефлексії, практикуємо на уроці та вдома написання есе, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським: "Чого навчає цей твір (образ)?", "Як би ви вчинили на місці літературного героя?", "Чи були подібні випадки з вами?", "Що наближає літературного героя до нашого часу?" Так формуються комунікативна та мотиваційна компетентності.

При оцінюванні вважаємо за необхідне: створення ситуації успіху, заохочення школярів до подальшої праці. Оволодіння навичками оцінювання, взаємо- і самооцінювання, гласність оцінки приводять до зниження конфліктності, формування позитивних Я-концепцій, що сприяє виробленню критичного ставлення до власної роботи, адекватного сприйняття відгуків (комунікативна компетентність).
відгуків (комунікативна компетентність).