Управління освіти виконкому Миколаївської міської ради Науково-методичний центр Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради Миколаївської області Матеріали перспективного педагогічного досвіду

Вид материала

Документы

Содержание Цикл комп’ютерно орієнтованих уроків з теми Учні повинні знати Усвідомлення опорних знань Проблемне питання України. Степова Сприймання і засвоєння нового матеріалу. Дослідження – пошук. Осмислення та усвідомлення взаємозв’язків у вивченому матеріалі. 1 міні – картка 2 міні – картка 3 міні - картка Підсумки уроку Додаток. Придієслівні та приіменні додатки. Дослідження – зіставлення. Дослідження – спостереження. Землеробство, хлібороб, рільництво, обробіток, земля. Способи їх вираження Дослідження – творче спостереження . Дослідження – пошук. Розділові знаки при прикладці ... Полное содержание

Подобный материал:

• Управління освіти виконкому миколаївської міської ради миколаївська науково-педагогічна, 5325.03kb.
• Укра ї н а южноукраїнська міська рада миколаївської області виконавчий комітет рішення, 110.57kb.
• Проект рішення про затвердження Порядку надання платних послуг архівними установами, 210.96kb.
• Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 106.12kb.
• Ним фінансовим управлінням Миколаївської обласної державної адміністрації, відділами, 115.08kb.
• Затвердити План заходів з підготовки та проведення Міжнародного інвестиційного форуму, 11.87kb.
• Костянтинівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів дошкільний, 253.05kb.
• Навчально-методичний центр управління освіти І науки Запорізької міської ради, 272kb.
• Харківської міської ради Харківської області від 30., 202.86kb.
• Вінницька міська рада виконавчий комітет рішення від 18. 08. 2011 р. №1950, 49.65kb.

Проект № 2 інтерпретації літературного твору (за Роланом Бартом)

















Фраза або частина фрази або група з кількох фраз




Лексії


Виявляємо

додаткове значення, викликане асоціаціями


Повільне читання,

щоб простежити його структурування




Вихідні точки значення




Проект № 3 інтерпретації літературного твору (за В. Ізером)






















Відбір Відбір




Речення речення речення речення …




Виникнення образів, смислів





Досвід «читацькі «співучасть


читача сподівання» у тексті»




життєва текст

подібність = (ситуації тексту)


2.2. Технологія сучасного уроку з використанням інформаційних технологій

Тенденція активного впровадження ІКТ у навчальний процес загальноосвітньої школи підтверджується експериментальною роботою з впровадження електронних навчальних посібників у процес викладання різних предметів для учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яку було розпочато у 2002 році (авторський Електронний підручник з української мови. 8-9 клас).

В основі проблематики застосування ІКТ при вивченні української мови є декілька питань, що окреслюють проблемну ситуацію, а саме: 1) чи можуть взагалі використовуватися ІКТ при навчанні мови; 2) як найкращим чином організувати взаємодію з ІКТ при вивченні мови; 3) які потрібні зміни змісту предметної області при навчанні із застосуванням ІКТ.

Питання використання ІКТ для навчання мови вже певним чином розглядалося в літературі. Так, Алборовою С.З., при обґрунтуванні необхідності використання ІКТ в освітньому процесі, зазначається, що наявні дидактичні можливості відповідних технічних засобів співвідносяться з наступними, бажаними характеристиками засобів:

• забезпеченням індивідуалізації та диференціації навчання з урахуванням задатків та здібностей учнів, що розвиваються;
  
• наданням можливості самостійної, творчої, у тому числі, справжньої дослідницької діяльності вчителя й учнів;
  
• наявністю надійного зворотного зв'язку та можливості управління пізнавальною діяльністю;
  
• забезпеченням стійкої мотивації пізнавальної діяльності;
  
• сприянням вільному доступу будь-якого учня або вчителя до інформації, що складає предмет вивчення в навчальних закладах всіх типів;
  
• забезпеченням надійного збереження та необхідної обробки інформації;
  
• наданням можливості широкої комунікації між учнями та вчителями регіону, країни, представниками різних культур.
  

У випадку із вивченням мов найчастіше наголошується на практичному оволодінні мовою, залученні комунікативного потенціалу ІКТ для вивчення мови.

Ті можливості ІКТ, які вони можуть надати для підвищення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетентності учнів ЗНЗ, активізували наш пошук у напрямку розробки та проектування представлення змістового предметного матеріалу. Загальновідомими є дані про те, що традиційне навчання мов має певні вади, які полягають у низькому рівні можливостей учнів у використанні мови в повсякденній комунікації як в усній, так і письмовій її формах. Нами була сформульована гіпотеза, що, якщо навички роботи з ІКТ висувають до діяльності учня вимоги алгоритмічності, покроковості, логічності та послідовності, то, таким чином, завдяки вищеназваним технологіям можна підвищити якість знань та вмінь учнів через модель помилок, або імітаційну модель як предметну модель того, хто навчається. Ми вважаємо, що особливого аналізу потребує помилкова відповідь для підбору як теоретичного, так і контролюючого (тести, практичні вправи) матеріалу. Необхідно з'ясувати, яка саме і з якої причини припущена помилка. Наслідки всіх можливих помилок як у писемному, так і в усному мовленні, повинні бути передбачені. У такий спосіб досягається проблемний і профілактичний характер навчання.

Використання комп'ютера спрямовуємо і на вирішення таких проблем:

1) візуалізація навчальної інформації за допомогою наочного представлення;

2) індивідуалізація і диференціація процесу навчання;

3) комп'ютер виконує роль тренажера, контролера тощо.

Можливості комп'ютера на різних етапах уроку різноманітні:

1. сприяє виявленню прогалин у знаннях, допомагає пригадати вивчене за незначний проміжок часу (на етапі актуалізації опорних знань);
   
2. сприяє унаочненню лекції вчителя, опрацюванню матеріалу підручника тощо (етап формування, засвоєння нових знань);
   
3. створюються можливості для організації самостійної роботи учнів, забезпечення диференційованого підходу (етап застосування знань);
   
4. сприяє організації тестування, створюються можливості для динамічної самоперевірки, взаємоперевірки тощо (контроль рівня навчальних досягнень).
   

Завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються зміни у навчальному процесі, в центрі якого перебуває особистість учня, головною метою стає розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальної активності школярів, що дасть змогу сформувати здатність до самореалізації, самостійності мислення, уміння працювати над розв'язанням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль вчителя: він виконує фасилітативні функції (за В.І.Шуляром): стає координатором, партнером, співавтором, консультантом.

За результатами проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

1. Інформаційно-комунікаційні технології необхідно залучати до вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах із врахуванням їх дидактичних можливостей, переваг та недоліків. Використання ІКТ передбачає проектування, організацію, підтримку та спрямування навчальної діяльності. Необхідним є створення систем комп'ютерних вмінь із стратегіями використання технологій у залежності від навчальної мети.
   
2. Адекватне впровадження ІКТ у процес вивчення мови вимагає перегляду організаційних, змістових та функціональних компонентів навчально-виховного процесу.
   
3. Змістовий компонент передбачає побудову моделей мовленнєвих помилок та створення спеціальних дворівневих завдань із підвищенням їх складності, а також підбір як традиційних матеріалів, так і інформації нового типу, відповідно до змісту та мети уроку.
   
4. Контролюючий етап із визначення обсягу та особливостей знань, що їх засвоїли учні, може бути представлений як тестовими процедурами, так і виконанням завдань значного рівня складності.
   
5. Необхідно враховувати вікові особливості використання ІКТ в основній школі: “сайтові” технології із постійною присутністю та допомогою вчителя (5-6 класи) та телекомунікаційні проекти (7-9 класи).
   
6. За умов використання ІКТ у навчальному процесі необхідним є визначення методів та прийомів забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.
   

Цикл комп’ютерно орієнтованих уроків з теми

«Другорядні члени речення»

8 клас

на основі літератури рідного краю ( творчість М.Вінграновського)

Навчальний блок «Другорядні члени речення» ( 8 клас) розроблений за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови , ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю «Рідна мова» 8-11 класи. Автор Валентина Тихоша.

Основний підручник – В.І.Тихоша, С.О.Караман. Рідна мова. Підручник для 8 класу гімназій, ліцеїв та шкіл з поглибленим вивченням української мови. – К.: Освіта, 2000/ 2003.

Додатковий підручник - І.П.Ющук. Рідна мова. Підручник для 8 класу. – К.: Арт-Освіта, 2004.

Термін проведення : 1 семестр , грудень.

Учні повинні знати: види другорядних членів речення та способи їх вираження, правила вживання дефіса про прикладці, коми - при порівняльному звороті.

Учні повинні вміти: знаходити й характеризувати другорядні члени речення; використовувати в мовленні речення з різними видами другорядних членів речення ( прямий і непрямий додаток, узгоджені і неузгоджені означення, різні типи обставин); знаходити й пояснювати за допомогою пунктуаційних правил вивчені пунктограми; правильно ставити розділові знаки при непоширеній прикладці, порівняльному звороті; знаходити й виправляти в чужому і своєму тексті помилки на вивчені правила.

Навчальні теми уроків блоку «Другорядні члени речення».

1. Другорядні члени речення. Додаток, означення, обставина.
   
2. Додаток. Придієслівні та приіменні додатки. Прямі й непрямі додатки. Способи їх вираження.
   
3. Означення узгоджені і неузгоджені. Способи їх вираження.
   
4. Прикладка як різновид означення. Розділові знаки при прикладці.
   
5. Обставини. Типи обставин за значенням. Способи їх вираження.
   
6. Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комою.
   
7. Тематична контрольна робота . Другорядні члени речення.
   

Урок № 1 .

Другорядні члени речення.

Додаток, означення, обставина

Мета: - розширити знання учнів про другорядні члени речення;

• з’ясувати їх ознаки;
  
• закріпити набуті знання, формувати відповідні уміння;
  
• удосконалювати вміння знаходити та правильно використовувати другорядні члени речення в усному й писемному мовленні;
  
• збагачувати лексичний запас учнів, підвищувати мовленнєву культуру;
  
• розвивати логічне мислення;
  
• виховувати любов і пошану до літератури рідного краю, зокрема цінувати творчість Миколи Вінграновського.
  

Обладнання : таблиця «Другорядні члени речення», підручник В.Тихоші «Рідна мова» 8 клас, автоматична система навчання і контролю «Рідна мова – 2», система орієнтирів «Я вже знаю», мультимедійна система.

Тип уроку: систематизація й узагальнення ( урок – пошук).

Хід уроку

1. Організаційний момент. Мотивація учнів щодо вивчення теми.
   
2. Актуалізація опорних знань та умінь.
   

Учням пропонується пригадати все, що їм відомо з даної теми ( робота із системою орієнтирів). Або випереджальне завдання отримала група учнів.




Усвідомлення опорних знань.

Група ділиться на 4 мікрогрупи : 1 група учнів з високим рівнем досягнень працює на комп’ютерах з автоматичною системою навчання і контролю «Рідна мова – 2» : тема 25. Останні 3 групи працюють над створенням опорних схем «Додаток», «Означення», «Обставина», кожна мікрогрупа заповнює лише якусь частину схеми і передає для опрацювання в іншу мікро- групу.

Групи захищають свої міні-проекти, наводять приклади.


Зразки опорних схем:

Додаток

Другорядний член речення




Означає предмет, на який спрямована

дія




питання непрямих відмінків




іменник, числівник, інфінітив,

Означення ( різновид - прикладка)

Другорядний член речення


Вказує на ознаку предмета




Який? Чий? Котрий?


Прикметник, дієприкметник,

займенник, порядковий числівник

Обставина

Другорядний член речення




Вказує на місце, час, причину,

мету, умову, спосіб дії.


Як? Де? Коли? Чому?




Прислівник, дієприслівник,

іменник з прийменником

*** Проблемне питання. Чи можуть другорядні члени речення бути поширеними?

Обговорення. Результат обговорення заноситься до опорних схем:

Означення дієприкметниковий зворот.

Обставина дієприслівниковий зворот, порівняльний зворот.

На екран проектуються речення, портрет М.Вінграновського. Визначити у виділених словах другорядні члени та способи вираження.

Отож - земля Миколаївщина, південь України. Степова річка Кодима, маленька посестра Бугу і Дніпра. Народився Микола Вінграновський у місті Первомайську в сім’ї селянина. Він ознаменував нову хвилю в українській літературі, визначив обличчя молодого тоді літературного покоління.

3. Сприймання і засвоєння нового матеріалу.
   

Робота з підручником – сторінки 80-81. У цей час сильний учень працює на дошці – складає опорний конспект.

Взаємоопитування « Що нового я дізнався?»

Дослідження – пошук.

Знайдіть речення , в яких синтаксичні питання не збігаються з морфологічними ( речення проектуються на екран).

Після закінчення середньої школи М.Вінграновський навчався у Всесоюзному інституті кінематографії. Після закінчення інституту він працює на Київській кіностудії імені О.Довженка. У 1986 році у складі делегації України брав участь у роботі сесії Генеральної Асамблеї ООН. Вагомим актом поетичного самоствердження стала його перша збірка, яка розійшлася вмить, а в пресі викликала схвальні відгуки.[1]

Учні роблять висновок: як визначати другорядні члени речення, якщо синтаксичні питання не завжди збігаються з морфологічними, спираючись на опорний конспект учня, який працював біля дошки.

IV. Осмислення та усвідомлення взаємозв’язків у вивченому матеріалі.

Клас поділений на 3 міні-групи, сильні учні входять до їх складу як консультанти. Завдання кожній групі: визначити другорядні члени речення та способи їх вираження по черзі – 1 група – додатки, 2 група – означення, 3 група – обставина. Таким чином кожна група опрацьовує три типи карток.

1 міні – картка

Своїми творчими пошуками у змісті й формах поетичної творчості М.Вінграновський вписується в поезію «шістдесятників», хоч виявляє індивідуальний стиль, властиве тільки йому бачення світу. Вінграновський тяжіє до фольклорної образності, він ніби повертає читача до природи, до першооснов людського існування.[2]

2 міні – картка

Збірка , яка в пресі викликала схвальні, а нерідко й захоплені відгуки, вразила і скорила багатьох своєю незвичайністю – масштабністю поетичної думки й бентежною силою уяви, діапазоном голосу, що вміщав у собі й громадянську патетику, і благородний сарказм, і щемливу ніжність. Космос, людство, земля, народ, проблеми доби, суперечності історії, України – ось який масштаб узяла поетична мова М.Вінграновського.[3]

3 міні - картка

Писати прозу М.Вінграновський почав майже одночасно з поезією. Прочитаймо оповідання «Гусенятко» - які по – людськи багаті вдачею його «персонажі». У поезії М.Вінграновський розмовляє з вічністю, світом, долею – віч-на-віч – наш із вами сучасник. Сформувавшись як письменник в умовах «потепління» 60-х рр., з великим ентузіазмом зустрів відродження української культури. Його неологізми творяться за законами краси з розмовної стихії.[4]


V. Узагальнення та систематизація вивченого.

Група слабких учнів працюють з автоматизованою системою «Рідна мова – 2» - тема 25, користуючись опорними схемами, які складалися протягом уроку.

Останнім пропонується заповнити діаграму .



У фіолетовому секторі визначити відмінні риси другорядних членів речення, у зеленому – за певними ознаками, функціями можуть мати спільні риси, у місці перетину – зазначити спільні риси.(Кольори підібрані згідно з порадами психологів).

У кінці учні роблять висновки щодо диференційних ознак синтаксичних одиниць, добираючи приклади на підтвердження.

VI. Підсумки уроку проводяться у 2 етапи.

1 етап – до дошки викликаються по 3 учні відразу. На питання відповідає перший із них, другий – доповнює або виправляє відповідь, потім їх відповіді коментує третій.

Питання : - За якими ознаками можна визначити другорядні члени речення?

- Чи можна сплутати синтаксичну роль другорядних членів

речення?

- Як треба визначати у реченні другорядні члени?

- Роль другорядних членів у реченні?

2 етап. Сильніші учні будують 12 тверджень, 6 з яких є помилковими. Потрібно їх знайти. Озвучення речень і пояснення помилкових тверджень

( За браком часу можна використати одну із методик).

VII. Домашнє завдання. Для всіх: ст.80-81, вправа 161.

На вибір: - підготувати комп’ютерну презентацію «Другорядні члени

речення», «Додаток» (для вдосконалення існуючого підручника);

- скласти тестові завдання творчого характеру на вивчену тему;

- написати невеликий твір – есе «М.Вінграновський та

«шістдесятництво».


Урок № 2

Додаток. Придієслівні та приіменні додатки.

Прямі й непрямі додатки. Способи їх вираження

Мета : - повторити , узагальнити й систематизувати знання учнів про

додаток;

• удосконалювати вміння розпізнавати додатки у тексті, визначати його типи та граматичні відношення з головними членами речення;
  
• формувати вміння зв’язно й аргументовано висловлювати свої думки;
  
• розвивати пізнавальний інтерес до поезій М.Вінграновського.
  

Обладнання: учнівські комп’ютерні презентації, електронний підручник «Синтаксис простого речення», розроблений у гімназії, мультимедійна система.

Тип уроку: урок засвоєння знань та умінь.

Хід уроку

I.Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань учнів з теми.

Учні , які готували вдома тести творчого характеру, проводять тестування. Кожен учень виставляє свій бал за даний вид роботи.

Дослідження – зіставлення. За якими ознаками відрізняються другорядні члени речення, зокрема додатки?

Додатки вступають в об’єктні відношення з головними членами , на відміну від означень ( атрибутивні відношення) та обставин ( обставинні відношення).

III. Мотивація навчальної діяльності ( створення системи проблемних ситуацій як елементу формування внутрішньої мотивації).

Учні повинні знати та уміти ….. ( виходячи з мети уроку).

IV. Засвоєння та сприйняття нових знань.

Сильні учні опрацьовують матеріал за електронним підручником «Синтаксис простого речення»: тема «Додаток».

Група ділиться на 2 міні-групи , кожна з яких виконує завдання й готує висновки.

Пошук-відтворення. Із запропонованих речень кожна група повинна знайти ті, які допоможуть відтворити інформацію про придієслівні та приіменні додатки ( речення виводяться на екран).

1. Може бути, що мене не буде,

Перебутній час я перебув,

Але будуть світанкові губи

Цілувати землю молоду.

2. І моєю літньою судьбою

На Поділля, Галич і на Степ

Карим оком, чорною бровою

Ти мене у серці понесеш.

3.Учителю, уже ми вдвох з тобою…

4. Прийшла моя пора тебе зустріти,

Ступить на твій клекочучий поріг!

5.Я молодим прийшов до тебе, море… (М.Вінграновський). [5]

Сильні учні готують на дошці опорний конспект з теми «Додаток».Останні ознайомлюються з параграфом 14 підручника.

Взаємоопитування : «Що нового я дізнався про додаток?»

Спостереження над опорним конспектом. На екран виводиться таблиця. Учні звіряють свої міркування з нею.

Прямий додаток

Непрямий додаток

Виражається: Іменником , займенником, словами інших частин мови, вжитими у ролі іменників, у знахідному відмінку без прийменника. Іменником, займенником, субстантивованим словом у родовому відмінку без прийменника: а)якщо при дієслові –присудку є заперечна частка не; б) коли дія переходить не на весь предмет, а лише на якусь його частину; в) якщо можлива паралельна форма знахідного відмінка; г) якщо іменник позначає неістоту і залежить від предикативного слова можна, шкода, жаль у безособовому реченні.

Виражений непрямими відмінками і знахідним відмінком з прийменником.

V. Осмислення та усвідомлення взаємозв’язків у вивченому матеріалі.

Дослідження – спостереження.

Розподіліть додатки на прямі та непрямі, визначте відмінок кожного з них. Зробіть висновок.

1. Передчуттям любові і добра
   

І в ці рази я тішусь та радію!

2. Яка жага вже застеляє столи!

Які на хвилі білі буруни!

3. А час холодну ніженьку кує!..

4. Не одійде ріка, що веде нашу пам'ять …

5. Білий цвіт поколінь на плечі, на щоці…

6. Все впада у ріку, а ріка у мій голос впада. (М.Вінграновський) [6]

*** Проблемне питання. Чи не виникли у вас труднощі під час роботи? Саме з якими додатками?

( У деяких реченнях важко розмежувати приіменні додатки і неузгоджені означення).

VI. Узагальнення та систематизація вивченого.

Слабкі учні працюють з електронним підручником «Синтаксис простого речення»- виконують тести з теорії та фіксують свої результати для виставлення підсумкового балу за урок.

Сильні учні складають діалог на тему «Земля батьків - земля духовності» так, щоб подані слова в одних реченнях були прямими , в інших – непрямими.

Землеробство, хлібороб, рільництво, обробіток, земля.

VII. Підсумки уроку.

Опитування проводиться у формі методики «Слово-речення – запитання – відповідь». Учитель показує на учня й говорить: «Слово», далі вказує на наступного учня : «Речення», потім – «Запитання» й нарешті – «Відповідь».

Перевіряється та оцінюється активність, послідовне та чітке доведення думки, обдуманість відповіді, швидке знаходження відповіді. Деяким учням підсумовуються бали ще за 2 види роботи , які проводилися на уроці.

VIII. Домашнє завдання.

Для всіх : параграф 14 підручника, вправа 188,

На вибір: - скласти повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі;

• написати невеликий твір – роздум «Ліричний герой поезії М.Вінграновського.
  

Урок № 3

Означення узгоджені і неузгоджені.

Способи їх вираження

Мета : - повторити , узагальнити й систематизувати знання учнів про

означення;

• удосконалювати вміння розпізнавати означення у тексті, визначати його типи та граматичні відношення з головними членами речення;
  
• формувати вміння зв’язно й аргументовано висловлювати свої думки;
  
• виховувати любов до поезій М.Вінграновського.
  

Обладнання : електронний підручник «Синтаксис простого речення», мультимедійна система.

Тип уроку: урок засвоєння та застосування знань та умінь.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
   
2. Актуалізація опорних знань учнів з теми.
   

Взаємоопитування учнів з теми «Другорядні члени речення. Додаток».Фіксування прогалин у знаннях.

Сильні учні опрацьовують матеріал за електронним підручником «Синтаксис простого речення» - тема «Означення».

Робота із системою орієнтирів «Я вже знаю» ( див урок № 1).

3. Мотивація навчальної діяльності ( створення системи проблемних ситуацій як елементу формування внутрішньої мотивації).

Учні повинні знати та уміти …. ( виходячи з мети уроку). На цьому і подальших уроках це може виконати і сильний учень.

4. Засвоєння та сприйняття нових знань.

Дослідження – творче спостереження .

Прочитайте уважно речення ( виводяться на екран). Визначте у них означення. Дослідіть прийоми використання означень у художньому стилі, їхню емоційно-експресивну функцію.

1. Тринадцять дум навилися на ружі…
   

Руда орда копиць у виднокружжі,

І сонця кров солом’яно-руда.

2. Ця гіркота пригашених страждань,

Ці білі квіти суму на подушці…

Цей білий образ – чорний по ночах.

І зігнутих дерев неандертальці…

Ці білі руки з голубими пальцями

Горять у мене й досі на очах…(М.Вінграновський).[7]

Сильні учні складають опорний конспект з теми: «Означення».

Останні ознайомлюються з параграфом підручника 12. Сильні учні доповідають про результат своєї роботи та опитують останніх за підручником. На екран виводиться таблиця «Узгоджені та неузгоджені означення» ( таблиця з електронного підручника).

Лінгвістичні узагальнення , що потребують перевірки на уроці.

• Між означенням та означуваним словом різні типи зв’язку.
  
• Поширеними означеннями можуть бути як узгодженні , так і неузгодженні .
  
• Неузгоджене означення можна сплутати з додатком.
  

5. Осмислення та усвідомлення вивченого на уроці.
   

Сильні учні складають алгоритм розпізнавання неузгоджених означень від додатків.

Дослідження – пошук. Останні учні діляться на 2 групи. Учням видаються збірки поезій М.Вінграновського . Завдання : знайти відповідно по групах узгоджені та неузгоджені означення. Визначити способи їх вираження та обґрунтувати вибір поета у доборі означень.

Звітування груп.

6. Узагальнення та систематизація вивченого.

Слабші учні опрацьовують тести , а сильніші учні – практичні завдання з електронного підручника «Синтаксис простого речення». Учитель коригує їх роботу.

7. Підсумки уроку.

Проблемні питання:

• Для художнього стилю мовлення характерні які означення?
  
• Як відрізнити неузгоджене означення від додатка?
  
• Чи завжди узгоджені означення можна перебудувати на неузгоджені?
  

Аналіз учителем роботи учнів, оцінювання.

8. Домашнє завдання. Для всіх: параграф підручника 12, вправа 170.

На вибір : - скласти узагальнюючу таблицю «Узгоджені та неузгоджені

означення у різних стилях мовлення»;

• написати твір –мініатюру « Коли засне , немов дитя шалене, глибоке місто неспокійним сном…» ( за поезією М.Вінграновського);
  
• виписати з художніх творів М.Вінграновського приклади прикладок.
  

Урок № 4

Прикладка як різновид означення.

Розділові знаки при прикладці

Мета: - повторити , узагальнити й систематизувати знання учнів про прикладку як різновид означення;

• удосконалювати уміння розпізнавати прикладки, використовувати їх у зв’язному мовленні;
  
• пояснювати вживання розділових знаків при прикладках;
  
• формувати уміння синтаксичного розбору речення із прикладками;
  
• розвивати вміння аналізувати, порівнювати явища, робити висновки, узагальнення;
  
• розкрити багатство мови прозових творів М.Вінграновського.
  

Обладнання: електронний підручник «Синтаксис простого речення», мультимедійна система, тексти творів М.Вінграновського.

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування лінгвістичних

умінь.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
   
2. Актуалізація опорних знань і умінь.
   

Дослідження – спостереження. Чому у реченнях виділені саме ці слова? Як їх називають у мовознавстві? Яка їх функція у реченні? Поясніть розділові знаки. (Виводяться на екран).

Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Чекали ми довго весни – посестри. Поїзд прибув до станції Дарниця. Сторож – дід змете з порога сніг. Арики, тобто канали, течуть через весь аул.[8]

Підсумки спостереження обговорюються.

Робота із системою орієнтирів «Я вже знаю».



3. Мотивація навчальної діяльності.

Сильні учні ставлять завдання перед групою щодо нової теми, виходячи із мети уроку. Учень коригує учнів.

4. Засвоєння та сприйняття нових знань.

Сильні учні опрацьовують теорію за електронним підручником «Синтаксис простого речення», останні – за підручником : параграф 13. Одночасно складають опорний конспект.

Обговорення результатів. Взаємоопитування «Що нового я дізнався».

Проблема узагальнення. За якими ознаками розпізнати прикладку у реченні?

5. Осмислення та усвідомлення вивченого на уроці.

Сильні учні виконують тести та практичні завдання за електронним підручником . Останні проводять аналіз тексту.

Визначити поширені та непоширені прикладки. Що може означати прикладка? Пояснити розділові знаки. Учитель коригує роботу.

Деякі учні можуть бути консультантами при аналізі тексту.

М.Вінграновський – поет, М.Вінграновський – прозаїк, М.Вінграновський – кіномитець. Народився у м. Первомайську на Миколаївщині . Вступив до Київського інституту театрального мистецтва імені І.Карпенка-Карого. Його помітив визначний режисер Олександр Довженко і забрав на навчання до Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москву. Після його закінчення працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О.Довженка актором , режисером, сценаристом. У літературу ввійшов у 60 роки. Автор поетичних збірок «Атомні прелюди», «Сто поезій», «Поезії»,

« На срібнім березі» , «Губами теплими і оком золотим». Багато писав для дітей - твори «Андрійко - говорійко», «Літній ранок» і т.д. Лауреат Державної премії УРСР імені Т.Шевченка та Міжнародної премії фундації Антоновичів.[9]

Результати проведеної роботи обговорюються. У процесі складаємо діаграму «Прикладка – означення характеристики особи».




6. Узагальнення та систематизація вивченого.

Слабкі учні працюють з електронним підручником «Синтаксис простого речення» : виконують тести та практичні завдання з теми «Прикладка». Можуть автоматично виставити собі бал за виконану роботу. Учитель фіксує їх результати.

Останні учні – з високим та достатнім рівнем навчальних досягнень – проводять літературне дослідження – пошук. У прозових творах М.Вінграновського «Первінка» ( визначені вчителем уривки) та «Гусенятко» знайти речення з прикладками. Виконати синтаксичний розбір речень. З’ясувати , що означає прикладка. Дослідити ефективність їх добору та поширеність використання.

Після роботи триває обговорення результатів. Учні , які досліджували оповідання «Гусенятко» можуть поділитися результатом свого дослідження з останніми учнями і поставити проблемне питання:

*** Чому у даному творі тільки дві прикладки, на відміну від повісті «Первінка»?

7. Підсумки уроку.

Група ділиться на 2-3 мікрогрупи, які проводять взаємоопитування за самостійно складеними питаннями та наводять власні речення для проблемних ситуацій.

Учитель робить висновки уроку та оцінює учнів за попередніми видами роботи.

8. Домашнє завдання.

Для всіх : параграф 13 підручника, вправа 175, по групах ( 2 чоловіки) підготувати лінгвістичне дослідження з власними прикладами з теми «Види обставин за значенням».

На вибір : - скласти узагальнюючу таблицю «Розділові знаки при

прикладках»;

• написати невеликий твір «Звуки й кольори життя прози М.Вінграновського», вживайте прикладки.
  

Урок № 5

Обставини. Типи обставин за значенням.

Способи їх вираження

Мета: - повторити, узагальнити й систематизувати знання учнів про

обставину як другорядний член речення;

• удосконалювати вміння розпізнавати обставину у реченні, визначати його типи та граматичне відношення з головними членами речення;
  
• формувати вміння зв’язно й аргументовано висловлювати свої думки;
  
• розвивати пізнавальний інтерес до прозової спадщини М.Вінграновського.
  

Обладнання: електронний підручник «Синтаксис простого речення», мультимедійна система, тексти творів М.Вінграновського.

Тип уроку: урок засвоєння та застосування знань та умінь.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
   
2. Актуалізація опорних знань.
   

«Дистанційний диктант».

Група поділяється на 5 міні-груп. Призначений для диктанту текст також поділяється на п’ять частин, кожна з яких прикріплюється на дошці якомога далі від учнів. Один доброволець від команди підходить до дошки, читає і запам’ятовує частину тексту, а потім, повернувшись до своїх товаришів, диктує запам’ятоване. Команди змагаються. Виграє та, яка закінчить диктант швидше із меншою кількістю помилок.

Літак орав землю плугами, а за ними на свіжу ріллю накинулися жінки, щоб засівати. Вони сіяли з рук легко і радісно, навіть удови. Миколчин тато йшов за плугами , і чорна земля чорною хвилею хлюпала йому на чоботи.

Петро , весь час оглядаючись на плуги та на сівачів , вів літак, як ні в жодній битві, ні в жодному бою: він аж спітнів і не бачив би цього поту, якби не западав цей його піт на «Золоту зірку» Героя малими краплинами.

А позад усіх – за літаком, плугами, сівачами – брів Миколка з Первінкою.

Запряжена в борону, вона йшла поруч з ним на налигачі … і ріжки в неї були віночком.[10]

Текст повністю проектується на екран. Учні можуть перевірити. А вчитель опрацьовує з учнями основні орфограми .

З якого твору взято цей уривок? (М.Вінграновський «Первінка),

Яку орфограму з минулого уроку ви можете назвати?

Якими другорядними членами насичено цей уривок?( Обставини)

Дайте визначення цим членам речення.

3. Мотивація навчальної діяльності.

Учні формулюють мету та відповідно завдання уроку. Учитель коригує відповіді.

4. Засвоєння та сприйняття нових знань.

Звітування міні-груп, які готували свої завдання вдома. Одночасно складаємо на дошці конспект. Учитель виправляє відповіді учнів або допомагає , скеровує. Таким чином на дошці схема : види обставин , їх питання відповідно до видів та приклади. Можна спроектувати таблицю з електронного підручника для перевірки.

5.Осмислення та усвідомлення вивченого матеріалу.

Повертаємось до диктанту, який писали на початку уроку. Визначте обставини , їх види та способи вираження. Деякі учні можуть бути консультантами або працювати з електронним підручником ( за їхнім бажанням). Обов’язкова перевірка.

Дослідження - редагування.

Поясніть помилки. Після редагування як зміняться обставини граматично та синтаксично. Який за будовою вид обставини тут наявний?

Стоячи на зупинці дівчина кинулася мені в очі своїм строкатим вбранням. Завод , виробляючи раніше воєнну техніку, поступово перепрофільовується на виготовлення товарів широкого вжитку. Обговорюючи проблему текучості кадрів, думки майже всіх присутніх на засіданні співпали. Виступаючи у верховітті густих заростей бузку, голос соловейка то переливався на найвищих нотах, то зовсім завмирав. Нам ніщо не мішало зустрітися тут в другий раз. Грізно поблискуючи шаблею, кінь з вершником летів уперед.

6. Узагальнення та систематизація вивченого.

Дослідження – відтворення.

Поновіть за змістом випущені обставини із відомого твору М.Вінграновського. Визначте їх вид.

… , … , йшов якийсь чоловік. То йшов Миколчин тато. І хоча Собака … й не бачив Миколчиного тата, але … він оголосив і мамі, і Миколці, і всім … , що йде господар … , та ще й білого коника веде за собою. Собака вискочив … Миколчиному татові, Миколка за Собакою, коник злякався, а Собака уже був на татових медалях і … плакав татові в поранене обличчя . Вибігла мати, городом кульгав дід Ратушняк, … щось кричав і собі плакав, плакали й бігли жінки, а Собака вже повз … … тата до мами і молотив хвостом по землі , … .

На екран проектуються пропущені обставини : вигоном, ще далеко від хати, ніколи, раптом, у селі, з війни, назустріч, голосно, здаля, на животі, попереду, як ціпом.

***Проблемне питання. Які із випущених обставин схожі на додатки?

( Іменник з конкретним предметним значенням більше тяжіє до додатка, іменник з менш конкретним значенням – до обставини).

*** Випереджальне питання. Як називається остання пропущена обставина у мовознавстві?

7. Підсумки уроку.

Робота біля дошки . «З’єднай правильно»( учень повинен з’єднати за допомогою стрілок назву виду обставини з її питанням).

Лінгвістичний диктант.

Обставина - це другорядний член речення , …. , і відповідає на питання… .

Обставини відносяться до … , але можуть залежати і від … .

Обставини найчастіше виражаються … .

З головним словом обставини поєднуються зв’язком … або … .

Я знаю … видів обставин.

Обставини допустові вказують на …. .

Відповідають вони на питання … .

Виражаються такими прийменниками, як … .

Обставини за будовою можуть бути … .

Оцінювання учнів за різними видами роботи.

8.Домашнє завдання .Для всіх : параграф підручника 15, вправа 199.

На вибір: - напишіть твір – роздум «Невмирущі символи України»;

• твір – опис «Улюблена пам’ятка архітектури»;
  
• твір – розповідь « Ріка мого дитинства»;
  
• підготувати невелике дослідження випереджального плану про порівняльний зворот у науковому стилі .
  

Урок № 6

Порівняльний зворот.

Виділення порівняльного звороту комою

Мета : - узагальнити й систематизувати знання учнів про порівняльний зворот як різновид обставини;

• удосконалювати вміння розпізнавати порівняльний зворот у реченні;
  
• навчати учнів визначати стилістичну роль означень і порівняльних зворотів у художньому і розмовному стилях, розрізняти порівняльний зворот і складнопідрядні речення;
  
• формувати уміння виділяти на письмі розділовими знаками порівняльні звороти;
  
• розглянути випадки , коли порівняльні звороти не виділяються комами;
  
• виховувати повагу до особистості М.Вінграновського та любов до його літературної спадщини.
  

Обладнання: електронний підручник «Синтаксис простого речення», мультимедійна система, тексти творів М.Вінграновського.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
   
2. Актуалізація опорних знань учнів.
   

Проведення методики «Слово-речення – запитання – відповідь».

• Що ви знаєте про порівняльний зворот?
  
• При вивченні якої дисципліни ви стикалися з ним? Наведіть приклади.
  

3. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Вивчення порівняльного звороту є чи не однією з найскладніших тем синтаксису простого речення. Це зумовлене, по-перше, недостатньою розробкою цього питання у мовознавчій літературі, а по-друге, складністю розмежування простих речень з порівняльними зворотами і складнопідрядних речень з підрядними порівняльними частинами.

Тому сьогодні ви повинні бути особливо уважні при вивченні теми. Перед нами постали такі проблеми:

• Як визначати порівняльні звороти у реченні?
  
• Як не сплутати порівняльний зворот у простому реченні та порівняльну підрядну частину складного речення?
  
• Коли порівняльний зворот виділяється на письмі комами, а коли ні?
  

У кінці ми повинні підсумувати вивчене та розробити алгоритм.

4. Засвоєння та сприйняття нових знань.

Підготовлені учні виступають із своїми випереджальними завданнями.

Складаємо тези. Матеріал для роздумів.

• І порівняльні звороти , і підрядні порівняльні частини приєднуються за допомогою порівняльних сполучників як, мов, немов, наче, неначе, ніби, нібито і т.д.
  
• Підрядні частини складного речення еквівалентні двоскладними чи односкладним реченням.
  
• Ці частини речень можуть бути неповними.
  
• Порівняльні звороти відповідають на питання другорядних членів речення.
  
• До порівняльних зворотів здебільшого відносяться структури, в яких немає ні імені в називному відмінку, ні дієслова.
  

Сильні учні працюють з електронним підручником «Синтаксис простого речення» - тема «Порівняльний зворот». Останні – опрацьовують матеріал підручника – параграф 16.

Взаємоопитування за темою. Починаємо складати опорний конспект на дошці.

5. Осмислення та усвідомлення навчального матеріалу.

На екран проектуються речення із творів М.Вінграновського. Визначте , де прості речення з порівняльним зворотом, а де підрядні частини складного речення.

Але вона хиталася од вітру і світила ребрами , і вим’я під нею було як маленьке яблучко, - ну просто тобі і не корова, і не коза?

Ніс її посинів від березневого вітру, латана-перелатана хустина стовбурчилась на голові, як шпаківня.

- Сокирою посічу, теплою водою скроплю, - ще й дякуватиме, як на Великдень…

Собака відразу ж покинув свій тягар, бахнув об землю хвостом і сів перед Миколкою, як святий.

По її чорненькому обличчю з темно-голубого , як слива, ока теж котилась темно-голуба , як слива, сльоза.

Гнівно та нетерпляче вони гуркотіли на захід, і сірі від болота «бобики» метушилися біля них, як сірі жуки.

Жінки кліпали на лейтенанта ні в тих ні в сих.

За плугами йшли старі чоловіки, їхні руки на чепігах були тверді, мов каміння.

Чорняве полум’я , чорняву ту завію

Узяв у душу, як блакитний сон.

Я один , Я вас люблю, як проклятий . ( Із творів М.Вінграновського)

Обговорення. Продовження складання опорного конспекту.

Прийом «Відстрочена відгадка».

На екран виводяться речення без розділових знаків. Завдання:

• розставити розділові знаки;
  
• визначити стиль мовлення;
  
• визначте стилістичну роль виділених другорядних членів речення.
  

Мамина ласка як сонце. Мамина ласка як сонце гріє. Метал був розпечений як сонце. Світло від прожектора як сонце сліпило очі. Любіть Україну як сонце любіть…

* Робота з підручником. Опрацюйте теоретичний матеріал на сторінках 99-100 і доставте пропущені вами розділові знаки ( якщо є).

6. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

Слабкі учні працюють з електронним підручником «Синтаксис простого речення» - практичні завдання з теми., сильні учні контролюють їх роботу або складають алгоритм «Як розпізнати порівняльний зворот у реченні».

Останні складають опорні схеми «Виділення порівняльних зворотів комами» і « Випадки, коли порівняльні звороти комами не виділяються».

Потім обговорюють ці схеми.

Спираючись на складені опорні схеми, виконати по черзі 2 завдання , відповідно група ділиться на 2 мікрогрупи.

1 – Скласти речення , використовуючи стійкі сполучення слів: холодний мов лід, білий як стіна, почервонів як рак, упав як підкошений, дивиться як теля на нові ворота . Обґрунтуйте розстановку розділових знаків або спростуйте їх наявність.

2 – Скласти речення з порівняльними зворотами: мов калина, як срібло, як із відра, неначе блискавка, як у воду. Обґрунтуйте розстановку розділових знаків або спростуйте їх наявність.

Своїми висновками поділіться з іншою групою.

7. Підсумки уроку.

Розгляньте подану модель. З’ясуйте за допомогою словника лексичне значення слів, виберіть правильні варіанти слововживання. Використавши усі моделі , складіть речення з порівняльними зворотами. Чи будете їх виділяти комами? Обґрунтуйте.

Ставитися / відноситися




До виконання обов’язків до колег до роботи до навчання

Озвучте біля дошки усі опорні схеми, складені протягом уроку.

Повернемося подумки до поставлених на початку уроку проблем. Чи всі ми вирішили? Проблеми проектуються на екран. Обговорення.

8. Домашнє завдання.

Усім : підготуватися до уроку тематичної контрольної роботи з теми «Другорядні члени речення», повторити параграфи підручника 12-16, вправа 210.

На вибір : - написати твір – мініатюру « Лист сучасника»;

• підготувати комп’ютерні презентації на тему «Другорядні члени
  

речення».

Урок № 7.