Допомогти кожному учневі перетворити свої природні задатки на творчі здібності

Вид материалаДокументы

Содержание


Момотюк Наталія Олексіївна
Лозіцька Людмила Адамівна
Лінчук Олена
Даниш Наталія Миколаївна
Янок Петро
Ясюк Людмила Володимирівна
Грицак Людмила Миколаївна
Мислення - це нове створення світу.
Гуда Олена Володимирівна
Подобный материал:
1   2   3   4







1

Колошкіна

Тетяна Віталіївна, вчитель інформатики, старший вчитель

Гімназія №2,

м.Дубно, вул.Морозенка,34

Освітня технологія, спрямована на здобування учнями нових знань у тісному зв’язку з реальною практикою, формування у них специфічних умінь та навичок, завдяки системній організації проблемно зорієнтованого навчального пошуку.

Метод проектів – це спільна робота учня і вчителя, яка вимагає інтегрування різноманітних методів, засобів навчання, поєднання знань і вмінь із різних галузей науки. Працюючи над даним проблемним питанням вчитель обов’язковим для себе вбачає: тісне поєднання теорії і практики; залучення учнів до самостійної роботи; звертання до міжпредметних зв’язків і встановлення таким чином наступності й взаємозв’язку при вивченні фізики, математики, економіки. Зміст кожного проекту співвідноситься з рівнем розвитку учня, його інформованість із проблеми.

Опановуючи культуру проектування, учень привчається творчо мислити, самостійно планувати свої дії, естетично реалізовувати засвоєні засоби та способи роботи, а також удосконалює свої навички та культуру особистого спілкування і співробітництва.


Проектне навчання будується вчителем за алгоритмом:
  1. підготовка (визначення теми та мети проекту);
  2. планування (визначення джерел інформації, послідовності виконання проекту);
  3. збір і аналіз інформації;
  4. презентація навчального проекту;
  5. підведення підсумків, оцінювання результатів діяльності.

Таким чином, впровадження проектних технологій дозволяє вчителю гармонічно поєднати академічна та прагматичні знання, стимулювати самостійну пізнавальну діяльність учнів; використати сукупність дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів; залучити учнів до індивідуальної, групової чи колективної роботи. Вчитель використовує такі типи проектів: інформаційні, дослідницькі, творчі.



2

Момотюк Наталія Олексіївна,

вчитель хімії Дубенської СЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов, спеціаліст вищої категорії, "старший вчитель"


Спеціалізована середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням іноземних мов І-ІІІ ступеня №5,

м.Дубно, вул. Пушкіна,3


Метод проектів виник на початку ХХ століття в американській школі як метод проблем. У вітчизняній дидактиці застосовувався у 20-30 р. ХХ століття. "Проект" – від латинського слова "висунутий вперед", від італійського "розробляти, планувати".

Проектну діяльність на уроках хімії Момотюк Н.О. розділяє на технологічні етапи:
  • Підготовка (визначення теми, мети, завдань проекту, формування груп)
  • Планування (визначення джерел, засобів збору інформації, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів, установлення критеріїв оцінювання результату)
  • Збирання інформації (спостереження, анкетування, експеримент, робота з інформаційними джерелами)
  • Аналіз (аналіз інформації, формування висновків)
  • Подання й оцінювання результатів (усний, письмовий звіт, презентація та оцінювання результатів процесу дослідження за заздалегідь установленими критеріями)

Вчитель практикує проекти, які учні захищають на англійській мові, використовуючи програму "Результат". Результат проекту оформляється в вигляді схем, доповіді, карт, повідомлень, сценарних моделей.

Метод проектів вчитель вважає одним із перспективних форм навчання, оскільки він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку творчого мислення.



3

Лозіцька Людмила Адамівна,

вчитель англійської мови, вища категорія

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №6,

м.Дубно, вул.Грушевського,182

Проектна технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного методу навчання. Коли Людмила Адамівна ставить завдання, вона тим самим окреслює плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше роблять учні: намічають проміжні завдання, шукають шлях їх вирішення, діють, порівнюють отримане з необхідним, коректують діяльність.

У тематиці проектних завдань вчителька враховує індивідуальні особливості пізнавальної діяльності учнів.

Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці.


4

Лінчук Олена

Євгенівна,


вчитель англ.мови

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №7,

м.Дубно ,пр. Шкільний,2


Актуальність проектної методики у навчанні іноземної мови полягає в тому, що допомагає вирішити основне завдання навчання іноземної мови – забезпечення комунікативної компетенції. На уроках Олени Євгенівни драматизація є однією з найбільш плідних форм проектної методики. Плануючи роботу над проектом, вчителька бере до уваги рівень, інтереси, потреби своїх учнів і види діяльності, які приносять їм задоволення. Це допомагає підтримувати інтерес і позитивне ставлення до нелегкого процесу вивчення іноземної мови. Кращими прикладами таких проектів були урок-вистава в 11-му класі «Русалочка» та позакласний захід у 8-му класі – драматизація п’єси «Білосніжка і сім гномів»


5

Даниш Наталія Миколаївна,

вчитель історії та правознавства Дубенського НВК «школа-гімназія», вища категорія,

старший вчитель.


НВК”школа - гімназія”,

м. Дубно, вул. Пекарська,16а

Даниш Наталія Миколаївна апробовує такі моделі: комунікативно-діалогова, ігрова, дослідницька.

Виявлені особливості змісту та застосування цих моделей. Використовуючи їх, Даниш Наталія Миколаївна прагне відібрати найоптимальніші методи і прийоми навчання, які б ефективно впливали на розвиток історико-правового мислення, активізували самостійну пошукову роботу учнів, забезпечили формування правової культури, кардинально змінили функцію вчителя щодо учнів на уроках правознавства.

Прогнозована результативність: використання навчальних моделей сприяє досягненню відповідного рівня знань, оптимізації правового мислення учнів, дає змогу учням підготуватися до самореалізації, а саме до розв’язання реальних життєвих ситуацій як свідомих громадян української держави. Форми поширення: Даниш Н.М. автор методичних збірників «Тестові завдання з цивільного права», «Тестові завдання з історії України» (історико-правовий аспект).








1

Козловська

Світлана Іванівна,


вчитель фізики,

старший вчитель

Гімназія №2,

м.Дубно, вул.Морозенка,34

Інформаційними технологіями називають ті, що використовують спеціальні технічні інформаційні засоби (ЕВМ, аудіо, кіно, відео). З появою комп’ютерів з’являється нове трактування – «нові інформаційні технології». Сучасний комп’ютер як засіб навчання і його програмне забезпечення дають надзвичайно потужні можливості стосовно організації навчального процесу. В основному цей потенціал дослідники пов’язують із такими факторами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, як наочність, емоційність, індивідуалізація навчання.

В процесі викладання предмета вчитель впроваджує інформаційні технології у кількох напрямках: використання на уроках як ТЗН (для демонстрації), для моделювання фізичних явищ і процесів, діагностики та контролю знань, проведення мультимедійних уроків. Дана технологія дозволяє досягти таких цілей:

- структуризація змісту навчання фізики та активізація опорних знань;

- збільшення обсягу самостійної роботи – індивідуальної, групової, фронтальної;

- підвищення інтересу учнів до вивчення предмета шляхом створення умов самодослідження процесів і явищ;

- формування навичок розв’язання задач практичного та дослідницького характеру;

- формування політехнічних знань тощо.

Комп’ютер дозволяє демонструвати рухомі та нерухомі об’єкти, фотографічні копії реальних фізичних тіл і процесів, анімаційні, схематичні, графічні та інші зображення. Таке наочне уявлення основних наукових понять і явищ має велике значення для формування в учнів фізичної картини світу. Візуалізація навчальної інформації позитивно впливає на всі когнітивні процеси, бо під час роботи з комп’ютерними об’єктами учні залучаються до таких видів діяльності:
  • управління об’єктами (імітація впливу);
  • управління відображеннями на екрані моделями фізичних явищ тощо;
  • вибір варіантів змісту навчального матеріалу, режиму роботи тощо.

ураховуючи цільове призначення, зміст, учитель планує урок, спираючись на можливості комп’ютера та санітарно-гігієнічні норми його застосування.


2

Цимбалюк

Лариса Саватіївна,


вчитель біології, вчитель-методист

Гімназія №2,

м.Дубно, вул.Морозенка,34

В епоху комп’ютеризації багатьох сфер діяльності людини, масового користування кабельним, супутниковим телебаченням і відеотехнікою стає актуальною проблема ефективного застосування цих засобів у навчально-виховному процесі.

Використання відеофільмів дозволяє вирішити та досягти триєдиної мети уроку: освітньої, розвивальної, виховної. Їх можна застосувати в ході:
  • вивчення нового матеріалу;
  • закріплення та розширення знань (як зорове підтвердження слів вчителя);
  • узагальнення вивченого, що виходить за рамки шкільного підручника.

Відеофільми дозволяють ознайомитись із сучасними відкриттями та досягненнями в різних галузях біологічної науки та медицини, дають можливість прослідкувати за постановкою та ходом біологічного експерименту, здійснити відео екскурсію на виробництво, у наукову лабораторію, музей тощо.

Продумане використання відеофрагментів на уроках сприяє розвитку в школярів інтересу до навчального предмета, допомагає виробити навички самостійної роботи: виділити головне (основне) з побаченого, порівняти побачене з прочитаним (чи почутим) раніше, виявити взаємозв’язки тощо.

Для того, щоб зробити телеекран добрим помічником, а не вадою у напруженому навчанні учнів, необхідно знати сильні та слабкі сторони використання відеофільмів, навчитися застосовувати їх на рівні з іншими засобами навчання. При плануванні майбутнього уроку слід чітко визначити для виконання яких пізнавальних завдань призначений відеофільм. Ознайомившись зі змістом відеофільму слід вибрати найоптимальніший об’єм інформації, враховуючи рівень розвитку школярів, їх підготовленість до сприйняття даного змісту, інтереси дітей тощо. Варто скласти план відеофрагметну, підібрати низку запитань в т.ч. проблемних. Від чіткості та правильності установки залежить інтенсивність і якість роботи учнів під час перегляду фільму. Щоб не допустити пасивного перегляду матеріалу важливо залучити учнів до активної роботи: складання плану, запис термінів і дат, роздумів над почутим і побаченим, оцінки інформації.

Таким чином, вчитель виступає як організатор самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Активність педагога в період перегляду фільму може виражатися у допомозі школярам зрозуміти матеріал (окремий коментар), в організації роботи під час пауз, що робляться в фільмі для виконання завдань та відповідей на питання, що розв’язували з екрану тощо.


3

Янок Петро

Григорович,


вчитель фізики Дубенської СЗОШ І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов, вчитель-методист

Спеціалізована середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням іноземних мов І-ІІІ ступеня №5,

м.Дубно, вул. Пушкіна,3

Інформаційно-комп'ютерні технології – це сукупність методів, засобів і прийомів, що використовуються для пошуку, накопичення, зберігання, передачі, опрацювання наданої інформації з допомогою комп'ютера.

В основу досвіду Янка П.Г. покладені пошуки шляхів удосконалення уроку, пов'язані з інформаційно-комп'ютерними технологіями в організації навчальної діяльності учнів. Зміст досвіду полягає у створенні умов для розвитку творчого мислення учнів на уроках фізики, постійної взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Для формування цілісної системи знань, використовуючи комп'ютер, модуля, використовує синтез методів і форм викладання при структуруванні навчального матеріалу.

У практиці Петра Григоровича з навчання фізики створена система комп'ютерних технологій, яка включає: комп'ютерні презентації; комплекс комп'ютерних демонстрацій фізичного експерименту; лабораторно-комп'ютерний розробляє технологічні картки навчального процесу, де докладно розписані мета, завдання та шлях досягнення мети, кількісне співвідношення теорії і практики, їхнє взаємовикористання на певних етапах навчального процесу. Для того, щоб досягнути цілісності у викладанні практикум; практичне заняття з використанням тренажерів; комп'ютерне тестування; комп'ютерне моделювання тощо.

Використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі дозволяє вчителеві залучити до роботи практично кожного учня, збагатити урок різноманітними матеріалами та розширити можливості варіювання різноманітних форм взаємодії вчителя та учня.







1

Ясюк

Людмила Володимирівна,


вчитель історії, спеціаліст вищої категорії

Гімназія №2,

м.Дубно, вул.Морозенка,34


Поняття «критичне мислення» широке й актуалізується в різних ситуаціях, стосовно різних об’єктів. Тому, виховувати й реалізовувати критичність мислення учнів, на думку вчителя, варто в таких аспектах:

1 – критичність стосовно знань, які учні засвоюють під час навчально-виховного процесу;

2 – критичність, спрямована на самого себе: на аналіз та оцінювання своїх можливостей, результатів діяльності;

3 – вироблення в учнів критичного ставлення до масової культури, зокрема продукції телебачення, вміння відбирати те, що збагачує особистість, розуміти дезінформацію;

4 – критичність стосовно обставин, які складають макросередовище особистості: політичні події, суспільні відносини (економічні, правові, національні) тощо.

Одним із засобів формування критичного мислення є використання, побудованого на діалогічній основі, предметно-діяльнісного підходу до зазначеної проблеми.

Застосування даного методу розвитку критичного мислення на уроках історії полягає в тому, що вчитель, організовуючи обмін думками навколо різних поглядів щодо конкретної проблеми:
  • приділяє увагу не стільки процесу отримання знань, скільки процесу залучення до розв’зання проблеми;
  • утримується від нав’язування учням особистих думок, оцінних суджень, підштовхування їх до висновків.

Конструктивним принципом моделювання навчального процесу на основі дискусії є розробка завдань, які містять різні погляди з приводу оцінювання однієї і тієї самої проблеми, події тощо. Вчитель використовує ряд запитань:
  • У чому полягає проблема?
  • Які висновки зробив автор?
  • Чому він зробив саме такі висновки?
  • Автор спирається на факти чи на думки?

Для досягнення позитивних результатів у формуванні та розвитку критичного мислення вчитель використовує:
  • метод кубування, який сприяє розвитку основних операцій мислення

(* - опишіть це; ** - порівняйте це; *** - асоціюйте це; **** - проаналізуйте це;

***** - знайдіть цьому застосування; ****** - запропонуйте аргументи «за» і «проти»);
  • асоціювання (запис на дошці всього, з чим асоціюється предмет, поняття, образ);
  • читання з позначками (самостійна робота з текстом із внесенням позначок:

√- знав раніше; + - отримав нову інформацію; Х – прочитане суперечить тому, що я знав чи думав; ? – це мене зацікавило, хотів би дізнатися більше).

Результатами такого навчання стало не тільки оволодіння школярами раціональними прийомами мислення, а й формування в них ставлення до набутих знань як до методу критичного мислення.



2

Грицак Людмила Миколаївна,


вчитель української мови та літератури, вища категорія

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня №6,

м.Дубно, вул.Грушевського,182

Мислення - це нове створення світу.

Альберт Камю.

Технологія розвиває в учнів здатність мислити критично та раціонально, використовувати та оцінювати знання. Ефективна стратегія розвиває в учнів готовність і вміння роздумувати над прочитаним, бути учасником текстової дії, вчитися користуватися текстом, бути текстовим аналітиком. Технологія критичного-мислення передбачає формування в учнів соціально-критичної грамотності. Уміння вибрати найголовніше - запорука успіху.

Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.

Серед методик, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення Людмила Миколаївна використовує такі:

• мозкова атака;

• читання з передбаченням ;

• сенкан ;

• 5-хвилинне ессе ;

• кутки ;

• кубування ;


• гронування ;

• стратегія позначок-поміток;

• стратегія подвійних нотаток ;

• стратегія "Порушена послідовність"

Застосування цих методик викликає інтерес до читання, творчості, поштовх до вільного мислення, дає можливість показати себе в колективі, відбувається розкріпачення особистості - дитина почувається вільно, спокійно, впевнено.








1

Гуда Олена Володимирівна,


вчитель англійської мови Дубенської СЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов, спеціаліст вищої категорії

Спеціалізована середня загальноосвітня школа з поглибленим вивченням іноземних мов І-ІІІ ступеня №5,

м.Дубно, вул. Пушкіна,3

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це сукупність методів і програмно-технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

У своїй роботі Гуда О.В. основний зміст діяльності з навчання іноземної мови зосереджує на пріоритеті комунікативної мети, збалансованому навчанні усних (говоріння, аудіювання) і писемних (читання, письмо) форм спілкування, використання автентичних матеріалів.

Реалізації основного змісту навчання сприяє навчально-методичний комплекс (НМК) у всій повноті його компонентів: підручника, книжки для вчителя, комп’ютерних програм, аудіо- і відеокасет тощо. Саме тому Гудою О.В. використовують автентичні НМК та посібники, де комп’ютерні програми, аудіо та відео матеріали є основною складовою, що забезпечує мотивацію навчання, покращуючи тим самим його результати. Зокрема, рекомендовані Міністерством освіти і науки України до використання НМК британських видавництв Oxford University Press, Longman, Macmillan, Cambridge, Express Publishing.

Запровадження в навчання ІКТ підвищує загальний рівень навчального процесу, посилює мотивацію навчальної та пізнавальної діяльності учнів, постійно підтримує вчителів у стані творчого пошуку педагогічних новацій.