Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних, 502.94kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних, 503.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з навчальних, 228.96kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з іноземних мов, 117.19kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 298.48kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 298.58kb.
- Загальні методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни „безпека життєдіяльності методичні, 546.35kb.
- Додаткові Методичні рекомендації щодо подальшого ущільнення вивчення навчального матеріалу, 513.34kb.
Фізика
Ущільнення вивчення навчального матеріалу з фізики можна провести за рахунок годин, передбачених на проведення окремих уроків тематичного оцінювання, винесення на самоопрацювання деяких питань тем, зменшення кількості годин на вивчення окремих тем, зменшення кількості годин на проведення узагальнюючих занять, використання резервних годин та проведення екскурсій у позаурочний час. При цьому всі обов’язкові контрольні роботи, лабораторні роботи та роботи фізичного практикуму повинні бути виконані. Роботи фізичного практикуму логічно було б виконувати в кінці відповідної теми, а не в кінці навчального року, як передбачено програмою.
При календарно-тематичному плануванні в 11 класі рекомендуємо зменшити кількість годин на викладання фізики за профілями таким чином:
Таблиця 29
Кількість годин | ||||||
| філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний (2 год на тиждень) | спортивний (2,5 год на тиждень) | універсальний, технологічний (3,5 год на тиждень) | природничий (4 год на тиждень) | фізико-математичний профіль (5 год на тиждень) | поглиблене вивчення фізики (7 год на тиждень) | |
| Згідно програми | 70 | 87 | 122 | 140 | 175 | 245 |
| Ущільнено | 64 | 79 | 111 | 128 | 160 | 224 |
Орієнтовне тематичне планування вивчення фізики в класах філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного, спортивного, універсального, технологічного та природничого профілів навчання
Таблиця 30
Тема | Кількість годин | |||
| філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний (2 год на тиждень) | спортивний (2,5 год на тиждень) | універсальний, технологічний (3,5 год на тиждень) | природничий (4 год на тиждень) | |
| Електромагнітна індукція | 6 | 8 | 8 | 10 |
| Механічні коливання і хвилі | 7 | 12 | 13 | 12 |
| Електромагнітні коливання | 10 | 13 | 18 | 20 |
| Електромагнітні хвилі | 12 | 12 | 31 | 32 |
| Елементи теорії відносності | - | - | 2 | 4 |
| Світлові кванти | 5 | 6 | 10 | 12 |
| Атом і атомне ядро | 12 | 16 | 17 | 20 |
| Узагальнюючі заняття | 4 | 4 | 2 | 2 |
| Практикум | 6 | 8 | 8 | 14 |
| Екскурсії | 2 | - | 2 | 2 |
| Разом у 11 кл. | 64 | 79 | 111 | 128 |
У класах фізико-математичного профілю та класах поглибленого вивчення фізики пропонується винести на оглядове або самостійне опрацювання такий матеріал:
- з теми "Фізичні основи електротехніки": генератор трифазного струму, вмикання навантаження в трифазну мережу зіркою і трикутником, лінійна і фазна напруги, утворення обертового магнітного поля в трифазній мережі, асинхронний двигун трифазного струму;
- з теми "Світлові хвилі та оптичні прилади": світловий потік, сила світла, освітленість, закони освітленості, оптичні прилади (фотоапарат, фотоекспонометр, проекційні апарати, лупа, мікроскоп, підзорна труба, телескоп), роздільна здатність оптичних приладів.
Орієнтовне тематичне планування вивчення фізики в класах фізико–математичного профілю та класах з поглибленим вивченням фізики
Таблиця 31
| Тема | Кількість годин | |
| фізико-математичний профіль (5 год на тиждень) | поглиблене вивчення фізики (7 год на тиждень) | |
| Механічні коливання і хвилі | 9 | - |
| Електромагнітні коливання | 24 | 33 |
| Фізичні основи електротехніки | 6 | 10 |
| Електромагнітні хвилі та фізичні основи радіотехніки | 12 | 16 |
| Світлові хвилі та оптичні прилади | 22 | 36 |
| Елементи теорії відносності | 6 | 8 |
| Світлові кванти. Дія світла | 16 | 21 |
| Фізика атома | 14 | 20 |
| Фізика атомного ядра | 13 | 18 |
| Елементарні частинки | 4 | 6 |
| Узагальнювальні заняття | 4 | 4 |
| Практикум | 18 | 24 |
| Узагальнююче повторення | 8 | 24 |
| Екскурсії | 4 | 4 |
| Разом у 11 кл. | 160 | 224 |
Хімія
7 клас (1 час на тиждень)
На початок занять учні повинні знати назви та символи хімічних елементів, мати уяву про Періодичну таблицю хімічних елементів та вміти находити відносну атомну масу хімічних елементів за Періодичною таблицею.
Таблиця 32
| № уроку | Тема уроку | Період проведення |
| | Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали | 23.11-28.11 |
| | Хімічні формули речовин | 30.11-5.12 |
| | Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності за формулами бінарних сполук | 7.12-12.12 |
| | Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хімічною формулою | 14.12-19.12 |
| | Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою | 21.12-16.12 |
| | Контрольна робота | 28.12-31.12 |
8 клас (2 години на тиждень)
На початок занять учні повинні знати оксиди, основи, кислоти, солі, їх склад, назви та фізичні та хімічні властивості оксидів.
Таблиця 33
| № уроку | Тема уроку | Термін проведення |
| Тема 2. Основні класи неорганічних сполук (25 год.) Тема 2.1 Основні класи неорганічних сполук (11 год.) | ||
| | Оксиди, їх склад, назви. Класифікація оксидів. Фізичні та хімічні властивості оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами іншими оксидами. Оксиди в природі. Використання оксидів. Загальні способи добування оксидів. | 23.11-28.11 |
| | Кислоти, їх склад, назви. Класифікація кислот. Фізичні та хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами та основами, солями. Поняття про ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот. Загальні способи добування кислот. | 23.11-28.11 |
| | Солі (середні), їх склад, назви. Фізичні та хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Поширення солей у природі та їхнє практичне значення. Загальні способи добування солей. | 30.11-5.12 |
| | Основи, їх склад, назви. Класифікація основ. Фізичні властивості основ. Поняття про амфотерні основи. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Реакція нейтралізації. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання. Використання основ. Загальні способи добування основ. | 30.11-5.12 7.12-14.12 |
| | Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції | 7.12-14.12 |
| | Практична робота № 1. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук. | 14.12-19.12 |
| | Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук | 14.12-19.12 |
| | Практична робота № 2 Розв’язування експериментальних задач. | 21.12-26.12 |
| | Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції | 21.12-26.12 |
| | Контрольна робота | 28.12-31.12 |
| | Значення експериментального методу в хімії | Самоосвіта |
9 клас (2 години на тиждень)
На початок занять учні повинні мати уявлення про електролітичну дисоціацію, електроліти та неелектроліти; вміти пояснювати механізм електролітичної дисоціації речовин з йонним та ковалентними типами хімічного зв'язку; знати визначення кислот, основ, солей з точки зору електролітичної дисоціації;вміти складати рівняння дисоціації електролітів, з'ясовувати, які хімічні рівняння називаються йонно-молекулярними; знати процеси, які протікають у розчинах електролітів та умови їх протікання; вміти складати йонні рівняння; вміти прогнозувати можливість перебігу реакцій обміну.
Таблиця 34
| № уроку | Тема уроку | Термін проведення |
| Продовження теми №1. «Розчини» | ||
| | Ступінь дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. | 23.11-28.11 |
| | Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Складання йонних рівнянь | 23.11-28.11 |
| | Практична робота№2. Реакції йонного обміну в розчинах електролітів | 30.11-5.12 |
| | Практична робота№3 Розв’язування експериментальних задач | 30.11-5.12 |
| Тема 2. Хімічні реакції | ||
| | Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Оборотні й необоротні реакції. | 7.12-14.12 |
| | Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Окисно-відновні реакції, їхнє значення. | 7.12-14.12 |
| | Складання рівнянь найпростіших окисно-відновних реакцій, добір коефіцієнтів. | 14.12-19.12 |
| | Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників | 14.12-19.12 |
| | Тепловий ефект реакції. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння | 21.12-26.12 |
| | Повторення матеріалу | 21.12-26.12 |
| | Контрольна робота з теми «Хімічні реакції» | 28.12-31.12 |
10 клас (2 години на тиждень)
На початок занять учні повинні вміти надати характеристику елементів (N, P )за їх положенням в Періодичній системі хімічних елементів; поширити знання про алотропію; знати фізичні та хімічні властивості простих речовин, утворених елементами нітрогеном та фосфором; вміти пояснювати на прикладі елементів групи VA взаємозв'язок між будовою атома, положенням елементів в Періодичній системі, їх фізичними та хімічними властивостями; знати особливості будови молекули аміаку, його фізичні властивості; вміти визначати йон амонію в розчині, мати уяву про донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку на прикладі утворення йону амонію.
Таблиця 35
| № уроку | Тема уроку | Термін проведення |
| Продовження теми «Загальні відомості про неметали та їх сполуки» | ||
| | Оксиди нітрогену (П) оксид нітрогену(ІУ), оксид фосфору (У). Їх фізичні та хімічні властивості, застосування. | 23.11-28.11 |
| | Нітратна та ортофосфатна кислоти, їх властивості. Взаємодія розбавленого і концентрованого розчинів нітратної кислоти з міддю. Застосування нітратної та ортофосфатної кислот. | 23.11-28.11 |
| | Поняття про нітрати, їх властивості. Проблема вмісту нітратів у продуктах харчування. Нітратні добрива. Кругообіг Нітрогену в природі. | 30.11-5.12 |
| | Фосфати. Загальні відомості про мінеральні добрива. | 30.11-5.12 |
| | Карбон і силіцій. Місце в періодичній системі хімічних елементів, будова атома. Алотропні модифікації Карбону. Хімічні властивості карбону і силіцію. | 7.12-14.12 |
| | Оксиди карбону і оксид силіцію (ІУ), їх властивості, застосування, добування. Поняття про парниковий ефект. | 7.12-14.12 |
| | Карбонатна кислота і карбонати. Якісна реакція на карбонат-іон. Перетворення карбонатів. Поняття про твердість води. | 14.12-19.12 |
| | Кругообіг Карбону в природі. Силікатна кислота і силікати. Поняття про будівельні матеріали: скло, кераміку, цемент. | 14.12-19.12 |
| | Практична робота №2. “Добування карбон(ІУ) оксиду, взаємоперетворення карбонатів і гідроген карбонатів”. | 21.12-26.12 |
| | Практична робота № 3. «Розв’язування експериментальних задач» | 21.12-26.12 |
| | Контрольна робота з теми | 28.12-31.12 |
11 клас (2 години на тиждень)
На початок занять учні повинні знати особливості будови альдегідів на прикладі оцтового альдегіду та будови карбонових кислот на прикладі оцтової кислоти; знати визначення функціональної групи альдегіду та функціональної групи карбонових кислот, їх будову та властивості; знати якісні реакції на альдегідну групу, основні методи отримання альдегідів, та карбонових кислот; вміти складати структурні та електронні формули сполук класу альдегідів; вміти складати рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості альдегідів та карбонових кислот знати особливості будови естерів та жирів; мати уявлення про складні ефіри; розширити уявлення про хімічну рівновагу на прикладі реакції етерифікації; знати властивості, біологічну роль, поширення у природі жирів; вміти складати реакції гідрування, гідролізу жирів.
Таблиця 36
| № уроку | Тема уроку | Термін проведення |
| Продовження теми «Органічні сполуки» | ||
| | Естери. Реакція естерифікації. Застосування естерів. | 23.11-28.11 |
| | Жири як естери. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів. | 23.11-28.11 |
| | Склад мила, його мийна дія. Поняття про синтетичні мийні засоби. Захист природи від забруднення СМЗ. | 30.11-5.12 |
| | Глюкоза як представник вуглеводів. Молекулярна та структурна формули глюкози. Поширення у природі | 30.11-5.12 |
| | Хімічні властивості глюкози | 7.12-14.12 |
| | Сахароза, її склад, будова. Фізичні властивості й поширення у природі. Загальна схема виробництва цукру. | 7.12-14.12 |
| | Крохмаль і целюлоза. Склад, поширення у природі. Застосування. | 14.12-19.12 |
| | Значення вуглеводів у життєдіяльності організмів. Поняття про штучні волокна. | 14.12-19.12 |
| | Практична робота №2 Розв’язування експериментальних задач на розпізнання органічних речовин | 21.12-26.12 |
| | Повторення матеріалу | 21.12-26.12 |
| | Контрольна робота з теми | 28.12-31.12 |
Географія
З метою ущільнення вивчення навчального матеріалу з географії в 6-10 класах рекомендуємо вивчення окремих тем шляхом організації самоосвітньої роботи учнів, а саме:
6 клас(пропущено 6 годин ) Таблиця 37
| Кіл. год | Тема навчального матеріалу | На самоосвітню діяльність |
| | Розділ ІІ. ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ | |
| 6 | Тема 2. Градусна сітка Землі. Географічні координати точок Географічні координати свого населеного пункту і його висота над рівнем моря. | 1 год |
| | Розділ III. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ТА ЇЇ СКЛАДОВІ | |
| 12 | Тема 1. Літосфера Охорона унікальних форм рельєфу та надр Землі. | 1 год |
| 12 | Тема 2. Атмосфера Охорона атмосфери: причини і наслідки забруднення атмосферного повітря, способи очищення повітря. | 1 год |
| 12 | Тема 3. Гідросфера Використання вод суходолу людиною. Практична робота №10 «Позначення на контурній карті гідрологічних об`єктів» | 1 год 1 год |
| 3 | Тема 5. Географічна оболонка Практична робота (на місцевості) № 13 «Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення взаємозв’язків між ними» | 1 год |
7 клас (пропущено 6 годин) Таблиця 38
| Кіл. год | Тема навчального матеріалу | На самоосвітню діяльність |
| | Розділ ІІ. МАТЕРИКИ | |
| 11 | Тема 1. Африка Практична робота № 9 « Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором)» | 1 год |
| 7 | Тема 3 Південа Америка Зміна природних комплексів людиною. Сучасні екологічні проблеми | 1 год |
| 7 | Тема 5. Північна Америка Практична робота №8 «Нанесення географічних об`єктів на контурну карту материка» | 1 год |
| 18 | Тема 6. Євразія Історія відкриття і дослідження окремих регіонів материка Практична робота №8 «Нанесення географічних об`єктів на контурну карту материка» | 1 год 1 год |
| | резерв | 1 год |
8 клас (пропущено 4,5 години) Таблиця 39
| Кіл. год | Тема навчального матеріалу | На самоосвітню діяльність |
| | Розділ ІІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ | |
| 5 | Тема 6. Внутрішні води Практична робота № 4 «Позначення на контурній карті річок, озер, водосховищ, каналів, боліт. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій України» | 1 год |
| | Розділ ІІІ. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ | |
| 2 | Тема 5. Зона степу Практична робота № 6 «Складання порівняльної характеристики природних зон і країв України (за вибором)» | 1 год |
| | Розділ IV. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА | |
| 3 | Тема 2. Використання і охорона природних умов і природних ресурсів Практична робота № 7 « Аналіз карти геоекологічної ситуації в Україні. Нанесення на контурну карту основних природоохоронних об’єктів України» | 1 год |
| | резерв | 1,5 год |
9 клас(пропущено 4,5 години) Таблиця 40
| Кіл. год | Тема навчального матеріалу | На самоосвітню діяльність |
| | Розділ ІІІ. ГОСПОДАРСТВО | |
| 2 | Тема 4. Паливна промисловість Практична робота №6 «Позначення на контурній карті основних районів вугле-, газо- і нафтовидобутку, нафто- і газопроводів» | 1 год |
| 4 | Тема 13. Сільське господарство Практична робота № 9 Нанесення на контурну карту розміщення посівів найважливіших сільськогосподарських культур. Аналіз статистичних даних щодо виробництва сільськогосподарської продукції. | 1 год |
| 3 | Тема 1. Географічна характеристика своєї області Практична робота № 10 Нанесення на контурну карту області найважливіших господарських і культурних об’єктів, складання проекту перспективного розвитку області. | 1 год |
| | резерв | 1,5 год |
10 клас (пропущено 3 години) Таблиця 41
| Кіл. год | Тема навчального матеріалу | На самоосвітню діяльність |
| | Раздел ІІ Региональная география | |
| | Тема 1. Країни Європи | 1 год |
| | Тема 2. Країни Азії | 1 год |
| | Тема 3. Країни Америки | 1 год |
З метою ущільнення вивчення навчального матеріалу в класах суспільно-гуманітарного та природничого напрямів навчання пропонуємо із розділу «Країни Південної Азії» тему «Непал» винести на самостійне опрацювання. Матеріал розділу «Країни Центральної, Західної і Східної Африки» подати у вигляді загальної економіко-географічної характеристики регіону без огляду окремих країн. У розділі «Країни Латинської Америки» для класів суспільно-гуманітарного профілю вивчення теми «Перу» винести на самостійне опрацювання, а у класах природничого напряму, окрім того, подати всю Латинську Америку в вигляді загальної характеристики. Також у класах суспільно-гуманітарного напряму в розділі «Країни Австралії та Океанії» на самостійне вивчення дати тему «Країни Мікронезії», а у класах природничого напряму пропонуємо на самостійне вивчення винести тему «Океанія – околиця світу».
У таблиці 1 пропонуємо орієнтовний розподіл годин вивчення географії для класів суспільно-гуманітарного та природничого напрямів навчання.
Орієнтовне тематичне планування вивчення географії в класах суспільно - гуманітарного та природничого напрямів навчання
Таблиця 42
-
Назва теми
Суспільно-гуманітарний напрям
Природничий
напрям
Країни Південної Азії
2
2
Країни Центральної,
Західної і Східної Африки
2
2
Країни Латинської Америки
5
3
Країни Австралії та Океанії
5
3
Біологія
Пропонуємо скоректувати календарне планування з біології за рахунок резервних годин, передбачених програмою “Біологія, 7-11 кл.” (для 7-9 класів) та програмою «Біологія 10-11 кл. (програми для профільних класів)» (для 10 класів), таким чином:
Співвідношення резервних годин за програмою «Біологія 7-11»
для 12 – річної школи та кількістю годин, які пропущено під час пролонгованих канікул
Таблиця 43
| Клас | Кількість годин на тиждень | Кількість резервних годин за програмою | Кількість годин, які пропущено |
| 7-й | 2 | 10 | 6 |
| 8-й | 2 | 10 | 6 |
| 9-й | 3 | 8 | 9 |
| 9-й (Спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов) | 2,5 | 4 | 7,5 |
Співвідношення резервних годин за програмою «Біологія 10-11 кл. (програми для профільних класів)» та годин, які пропущено під час пролонгованих канікул.
Таблиця 44
| 10 клас | Профіль | Кількість годин на тиждень | Кількість резервних годин за програмою | Кількість годин, які пропущено |
| Природничий | 3 | 7 | 9 | |
| Універсальний та технологічний | 1 | 4 | 3 | |
| Фізико - математичний | 1 | 3 | 3 | |
| Спортивний | 2 | 4 | 6 | |
| Філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо - естетичний | 1 | 3 | 3 |
В 9-х класах та 10-х обов’язково мають бути виконані дві семестрові контрольні роботи та практична складова визначена навчальною програмою.
В 11 класі, рекомендуємо провести ущільнене вивчення навчального матеріалу з біології. Так, пропонуємо зменшити кількість годин, відведених на вивчення тем «Планетарна роль живої речовини», «Основи еволюційного вчення», «Історичний розвиток і різноманітність органічного світу» і «Узагальнення». Ущільнення навчального матеріалу в процесі вивчення теми «Планетарна роль живої речовини» досягається за рахунок використання міжпредметних зв’язків та зменшення навчального часу, відведеного на вивчення питань щодо екологічної кризи сучасності та можливих шляхів її подолання з урахуванням того, що ці теми вивчались в курсі географії 10 класу.
У темі «Історичний розвиток і різноманітність органічного світу» кількість навчальних годин зменшується за рахунок оглядового вивчення питань щодо походження еукаріотів, прокаріотів, неклітинних форм життя та питань щодо походження людини, а також вивчення питання щодо ролі людини у біосфері в темі «Планетарна роль живої речовини».
Кількість навчальних годин можна зменшити також за рахунок проведення екскурсій в позаурочний час та зменшення навчального часу, відведеного на уроки узагальнення навчального матеріалу.
Наведено орієнтовний розподіл часу на вивчення навчального матеріалу відповідно до чинних навчальних програм для профільних класів.
Орієнтовне тематичне планування вивчення біології у класах універсального, фізико-математичного, технологічного, суспільно – гуманітарного та філологічного напрямів
Таблиця 45
| Навчальна тема | Кількість годин у напрямах навчання | ||
| Універсальний та технологічний | Фізико-математичний | Гуманітарно-гуманітарний, філологічний | |
| Спадковість і мінливість організмів | 10 | 4 | 4 |
| Закономірності мінливості | 6 | 3 | 3 |
| Генотип як цілісна система | 8 | 3 | 3 |
| Розмноження та індивідуальний розвиток організмів | 8 | 5 | 5 |
| Надорганізменні рівні життя | 8 | 5 | 4 |
| Планетарна роль живої речовини | 4 | 3 | 3 |
| Основи еволюційного вчення | 6 | 3 | 4 |
| Історичний розвиток і різноманітність органічного світу | 6 | 2 | 2 |
| Узагальнення курсу | 2 | 1 | 1 |
| Резервний час | 4 | 2 | 2 |
| Кількість годин разом | 62 | 31 | 31 |
Орієнтовне тематичне планування вивчення біології в класах природничого та спортивного напрямів навчання
Таблиця 46
| Навчальна тема | Кількість годин | |
| Природничий напрям | Спортивний напрям | |
| Розмноження організмів | 8 | 5 |
| Спадковість і мінливість організмів | 8 | 7 |
| Закономірності мінливості | 10 | 8 |
| Генотип як цілісна система | 10 | 6 |
| Індивідуальний розвиток організмів | 10 | 5 |
| Надорганізменні рівні життя | 12 | 8 |
| Планетарна роль живої речовини | 8 | 6 |
| Основи еволюційного вчення | 10 | 6 |
| Історичний розвиток і різноманітність органічного світу | 10 | 5 |
| Узагальнення курсу | 3 | 2 |
| Резервний час | 4 | 4 |
| Кількість годин разом | 93 | 62 |
Обов’язково мають бути виконані дві контрольні роботи (за І та ІІ навчальний семестри) та визначена навчальними програмами практична складова.
Інформатика
У зв’язку з вимушеним подовженням осінніх канікул в 9-11 класах було втрачено по 3 години навчального часу, в 10-11 класах фізико-математичного, природничого та технологічного профілів було втрачено по 6 години навчального часу. Тому рекомендуємо використати 3 години з передбаченого в програмах резервного часу (в 10-11 класах фізико-математичного, природничого та технологічного профілів 6 годин). В 10 класах художньо-естетичного та спортивного профілів, де резерв навчального часу становить 2 години, скоротити вивчення теми Текстовий редактор на 1 годину.
Якщо частину годин резервного часу було використано для вже вивчених тем, учитель може на свій розсуд, враховуючи рівень підготовки класу, внести корективи в навчально-тематичне планування, але в такому випадку планування повинно бути узгоджено з керівником районного методичного об’єднання вчителів інформатики та затверджено керівником навчального закладу.
У зв’язку зі зменшенням навчальних годин обсяг навчального плану з інформатики в 9-11 класах становитиме 32 години, в 10-11 класах фізико-математичного, природничого та технологічного профілів – 64 години.
Для вивчення базового курсу інформатики у 9-11 класах рекомендуємо наступну інтенсифікацію навчальної програми:
Орієнтовний розподіл годин на вивчення інформатики в 9 класі
(1 година на тиждень, всього 32 години)
Таблиця 47
| № розділу | Розділ навчальної програми | Години | |
| 1 | Інформація. Інформаційні процеси та системи. | 2 | |
| 2 | Апаратне забезпечення інформаційних систем | 3 | |
| 3 | Системне програмне забезпечення | 7 | |
| 4 | Службове програмне забезпечення | 3 | |
| 5 | Комп’ютерні мережі | 6 | |
| 5.1 | Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі | 3 | |
| 5.2 | Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті | 3 | |
| 6 | Основи роботи з текстовою інформацією | 4 | |
| 7 | Комп’ютерна графіка | 7 | |
| 7.1 | Засоби перегляду й перетворення графічної інформації | 1 | |
| 7.2 | Основи растрової графіки | 3 | |
| 7.3 | Основи векторної графіки | 3 | |
| | | Всього | 32 |
Орієнтовний розподіл годин на вивчення інформатики для 10-11 класів універсального профілю навчання
(1 година на тиждень, всього 32 години)
Таблиця 48
| № з/п | Тема | Кількість годин | |
| 10 клас | 11 клас | ||
| | Вступ. Інформація та інформаційні процеси | 2 | |
| | Інформаційна система та її складові | 6 | |
| | Прикладне програмне забезпечення навчального призначення | 4 | |
| | Прикладне програмне забезпечення загального призначення | 14 | 20 |
| | 4.1. Графічний редактор 4.2. Текстовий редактор 4.3. Комп’ютерні презентації 4.4. Табличний процесор 4.5. Бази даних. Системи управління базами даних | 4 10 | 2 10 8 |
| | Глобальна мережа Інтернет | 6 | |
| | Комп’ютерне моделювання. Основи алгоритмізації та програмування | | 12 |
| | Всього | 32 | 32 |
Орієнтовний розподіл годин на вивчення інформатики для 10-11 класів філологічного та суспільно-гуманітарного профілів навчання
(1 година на тиждень, всього 32 години)
Таблиця 49
| № з/п | Тема | Кількість годин | |
| 10 клас | 11 клас | ||
| 1. | Вступ. Інформація та інформаційні процеси | 2 | |
| 2. | Інформаційна система та її складові | 6 | |
| 3. | Прикладне програмне забезпечення навчального призначення | 2 | 2 |
| 4. | Глобальна мережа Інтернет | 6 | 8 |
| 5. | Інформаційна модель і алгоритми | 3 | |
| 6. | Прикладне програмне забезпечення загального призначення | 12 | 22 |
| 6.1. Графічний редактор 6.2. Текстовий редактор 6.3. Комп’ютерні презентації 6.4. Табличний процесор 6.5. Системи управління базами даних | 4 8 | 4 2 8 8 | |
| | Резерв часу | 1 | 0 |
| | Всього | 32 | 32 |
Орієнтовний розподіл годин на вивчення інформатики для класів спортивного профілю навчання
(1 година на тиждень, всього 32 години)
Таблиця 50
| № з/п | Тема | Кількість годин | |
| 10 клас | 11 клас | ||
| 1. | Вступ. Інформація та інформаційні процеси | 2 | |
| 2. | Інформаційна система та її складові | 6 | |
| 3. | Прикладне програмне забезпечення навчального призначення | 2 | 2 |
| 4. | Глобальна мережа Інтернет | 6 | 8 |
| 5. | Інформаційна модель і алгоритми | 5 | |
| 6. | Прикладне програмне забезпечення загального призначення | 11 | 20 |
| 6.1. Графічний редактор 6.2. Текстовий редактор 6.3. Комп’ютерні презентації 6.4. Табличний процесор 6.5. Бази даних. Системи управління базами даних | 4 7 | 2 10 8 | |
| | Резерв часу | 0 | 2 |
| | Всього | 32 | 32 |
Орієнтовний розподіл годин на вивчення інформатики для класів спортивного профілю навчання
(1 година на тиждень, всього 32 години)
Таблиця 51
| № з/п | Тема | Кількість годин | |
| 10 клас | 11 клас | ||
| 1. | Вступ. Інформація та інформаційні процеси | 2 | |
| 2. | Інформаційна система та її складові | 6 | |
| 3. | Прикладне програмне забезпечення навчального призначення | 2 | 2 |
| 4. | Глобальна мережа Інтернет | 6 | 6 |
| 5. | Інформаційна модель і алгоритми | 3 | |
| 6. | Прикладне програмне забезпечення загального призначення | 13 | 24 |
| 6.1. Графічний редактор 6.2. Текстовий редактор 6.3. Комп’ютерні презентації 6.4. Табличний процесор 6.5. Бази даних. Системи управління базами даних | 4 5 4 | 2 4 10 8 | |
| | Всього | 32 | 32 |