Курс 3, семестр 4, група \\\\\\\\\ Керівник: \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\ Донецьк 2010 Міністерство освіти І науки України
| Вид материала | Реферат |
Содержание4.5 Заробітна плата 4.6 Економічна ефективність використання ресурсів робочої сили 5 Шляхи збільшення продуктивності праці |
- Курс 3, семестр 5, група ////////// Керівник: ///////////////////// Донецьк, 2011 міністерство, 543.26kb.
- Історія. України. Плани семінарів І завдання для самостійної роботи студентів-Донецьк,, 226.7kb.
- Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 82.38kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 3526.08kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 18.63kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни „інститут інноваційних технологій, 517.74kb.
Таблиця 6. Продуктивність праці
| № п/п | Показники | 2005 | 2006 | Відхилення, +,- | Темп росту,% |
| 1 | СР / сп. чисельність працівників, чол. | 310 | 312 | 2 | 100,65 |
| 2 | Ср / сп. чісельність працівніків, чол | 285 | 286 | 1 | 100,35 |
| 3 | Обсяг БМР, тис. грн. | 8314 | 8388 | 74 | 100,9 |
| 4 | Виробіток на 1-го працівника, тис. грн. / чол. | 26,8 | 26,9 | 0,1 | 100,4 |
| 5 | Виробіток на 1-го робітника, тис. грн. / чол. | 29,2 | 29,3 | 0,1 | 100,3 |
У звітному році виробіток на одного працівника збільшився незначно, зростання склало 100,75% та 100,7% відповідно. Це обумовлено тим, що в 2006 році обсяги виконуваних БМР збільшилися всього лише на 1,41%, а чисельність працівників на 0,6%. Ці зміни виявилися настільки незначними, що не могли вплинути на зміну виробітку, збільшивши її лише на 0,75%. Але у звітному періоді мала місце тенденція зростання середньої заробітної плати одного працівника та робітника. Темп росту склав 107% і 106,94% відповідно. Це зростання досягнуто завдяки збільшенню ФЗП на 7,7%, оскільки чисельність практично залишилася незмінною і середня заробітна плата збільшилася пропорційно зростанню ФЗП.
Таблиця 7. Співвідношення темпів зростання продуктивності праці і темпів зростання заробітної плати
| № п/п | Показники | 2005 | 2006 | Темп росту,% | Темп приросту 2006г.,% | Абсолютний приріст |
| 1 | Виробітка працівника, тис. грн./чел | 26,63 | 26,83 | 100,75 | 0,75 | 0,2 |
| 2 | Віробітка робітника, тис. грн. / чол | 28,99 | 29,19 | 100,70 | 0,70 | 0,2 |
| 3 | СР рік. ЗП працівника, тис. грн. | 5,16 | 5,52 | 107,00 | 7,03 | 0,36 |
| 4 | СР рік. ЗП робітника, тис. грн. | 3,26 | 3,48 | 106,94 | 6,91 | 0,22 |
Можна зробити висновок, що збільшення заробітної плати працівнику є великим стимулом для поліпшення його продуктивності праці. Відповідно, зростає ефективність використання трудового потенціалу підприємством.
4.5 Заробітна плата
Проаналізуємо систему заробітної плати будівельної організації, зробимо аналіз абсолютного і відносного зростання фонду заробітної плати (ФЗП). Проведемо факторний аналізу зміни ФЗП, використовуючи метод ланцюгових підстановок (табл.8).
Загальний ФЗП в базисному році становив 1589 тис. грн., У звітному періоді загальний ФЗП збільшився на 7,69% (або на 122 тис. грн.) І склав 1712 тис. грн. при практично незмінною чисельності працівників, відношення загального фонду заробітної плати за звітний рік до загального фонду заробітної плати за базисний рік склав 107,69%. ФЗП збільшився за рахунок впливу двох факторів:
- в результаті збільшення чисельності робітників на 2 особи ФЗП збільшився на 10,32 тис. грн.;
- в результаті збільшення середньої заробітної плати одного працівника на 0,36 тис. грн. ФЗП збільшився на 111,93 тис. грн.
Таблиця 8. Факторний аналіз заробітної плати
| № п/п | Показники | 2005 | 2006 | Абс. відхилення | Темп росту, % |
| 1 | Загальний ФЗП, тис. грн., В т.ч.: | 1589 | 1712 | 123 | 107,69 |
| 1.1 | * змінна частина | 524,53 | 770,25 | 245,72 | 146,85 |
| 1.2 | * постійна частина | 1064,9 | 941,46 | -123,44 | 88,4 |
| 2 | Середньооблікова чисельність, чол. | 310 | 312 | 2 | 100,65 |
| 3 | СР рік. ЗП одного працівника, тис. грн. | 5,16 | 5,5 | 0,34 | 107 |
| 4 | Зміна ФЗП за рахунок зміни чисельності, тис. грн. | - | 10,32 | - | - |
| 5 | Зміна ФЗП за рахунок зміни середньої ЗП працівника, тис. грн. | - | 111,93 | - | - |
| 6 | Загальна зміна ФЗП, тис. грн. | - | 122,25 | - | - |
Також, у звітному періоді змінилася структура заробітної плати, її постійна і змінна частини. Змінна частина за 2005 рік склав 524,53 тис. грн. у 2006 році змінна частина ФЗП збільшилася на 245,72 тис. грн. (або на 46,85%) і склала 770,72 тис. грн. Таким чином темп зростання дорівнює 146,85%. Постійна частина за базисний рік дорівнювала 1064,9 тис. грн., у звітному році стала частина знизилася на 123,44 тис. грн. (або на 11,6%) і склала 941,46 тис. грн., темп росту склав 88,40%. Змінну частину складають: заробітна плата (ЗП) робочих по відрядним розцінками, премії робітникам і управлінському персоналу за виробничі результати, сума відпускних, відповідна частці перемінної ЗП. Постійну частина - ЗП за окладами і тарифними ставками, всі види оплат.
4.6 Економічна ефективність використання ресурсів робочої сили
Оцінка економічної ефективності застосування та споживання ресурсів живої праці може бути побудована на основі наступної моделі взаємозв'язку відповідних показників:
Y= X1*X2*X3*X4
Змінні, включені в цю модель, мають такий економічний зміст:
Y - загальна сума витрат, включена у витрати виробництва і звернення фірми та відноситься безпосередньо до використання ресурсів живої праці;
Х1 - сумарний обсяг виробленої продукції за відповідний період часу;
X2 - трудомісткість виробництва одиниці продукції, виражена у відповідних одиницях виміру витрат живої праці;
X3 - середні розміри фонду оплати праці (ФОП), що припадають на одиницю затрат живої праці;
X4 - коефіцієнт збільшення витрат на оплату в зв'язку з включенням у витрати виробництва нарахувань, базою яких є ФОП.
Всі розрахунки представлені в таблиці 9.
У зв'язку із збільшення чисельності працівників та робітників відбулося збільшення вироблення обсягів БМР. У 2005 році обсяг вироблення становив 8314 тис. грн., В 2006 році він збільшився до 8388 тис. грн., Тим самим збільшення склало 74 тис. грн. або 0,9%, що в процентному співвідношення обсягу виробленої продукції за 2006 рік до обсягу виробленої продукції за 2005 рік, склала 100,90%. Середній обсяг виробітку за аналізований період складає 83515 тис. грн.
Під впливом зміни всіх включених у вихідну модель чинників загальна величина витрат, пов'язаних зі споживанням живої праці і підлягають включенню в витрати виробництва збільшилася у звітному році до 135,08 тис. грн. (Загальна зміна величини витрат від вказаних факторів складе 30,99--16,7 155,02-34,23 = 135,08 (тис. грн.)
У тому числі вплив зміни окремих чинників, включених в модель:
• Збільшення обсягу виробленої продукції призвело до зростання витрат, пов'язаних із застосуванням живої праці на 30,99 тис. грн.;
• Зниження трудомісткості одиниці продукції привела до зниження витрат на 16,7 тис. грн.;
• Збільшення середньорічної оплати праці одного спискового працівника призвело до зростання загальної суми витрат виробництва, пов'язаних з використанням живої праці на 155,02 тис. грн.;
• Незмінність коефіцієнта наростання витрат, пов'язаних з використанням живої праці, у зв'язку з застосуванням нормативів нарахувань на фонд оплати праці не вплинуло на зміну витрат.
Загальна зміна величини витрат від вказаних факторів складе 30,99-16,7 155,02-34,23 = 135,08 (тис. грн.).
Таблиця 9. Розрахунок економічної ефективності використання ресурсів робочої сили
| N п/п | Показник | Рівень показника | Відхилення | Відношення, % | |
| 200р. | 2006р. | ||||
| 1 | Обсяг виробленої продукції, тис. грн. | 8314 | 8388 | 74 | 100,90 |
| 2 | Середньооблікова чисельність персоналу, чол. | 310 | 312 | 2 | 100,65 |
| 3 | Середня трудомісткість од-ці продукції, люд. / тис.грн. | 0,037548 | 0,037264 | -0,000284 | 99,24 |
| 4 | ФОП, що включається у витрати пр-ва, тис. грн. | 1589 | 1712 | 123 | 107,69 |
| 5 | Середня оплата праці 1раб-ка, тис.грн. | 5,16 | 5,52 | 0,36 | 107,00 |
| 6 | Нарахування на ФОП,% | 38,5 | 38,5 | 0 | 100,00 |
| 7 | Загальна сума витрат, що відноситься до трудових ресурсів, т.грн. | 2201,46 | 2370,77 | 169,31 | 107,69 |
| 8 | Зміна загальної величини витрат | - | 135,08 | - | - |
| 9 | Вплив зміни обсягу виробленої продукції, т.грн. | - | 30,99 | - | - |
| 10 | Вплив зміни трудомісткості, тис.руб. | - | -16,7 | - | - |
| 11 | Вплив зміни середньорічної оплати праці | - | 155,02 | - | - |
| 12 | Вплив зміни коефіцієнта наростання витрат у зв'язку з застосуванням нормативів нарахувань на ФОП | - | 0 | - | - |
Можна зробити висновок, що економічна ефективність використання ресурсів робочої сили напряму залежить від сумарного обсягу виробленої продукції за відповідний період часу, трудомісткості виробництва одиниці продукції, середнього розміру фонду оплати праці, коефіцієнта наростання виплат, пов’язаних з використанням живої праці.
5 Шляхи збільшення продуктивності праці
Продуктивність праці - найважливіший економічний показник, що служить для визначення результативності трудової діяльності як окремого працівника, так і колективу підприємства.
Можливість підвищення рівня продуктивності праці визначається рядом факторів і резервів.
Фактори зростання продуктивності праці - це рушійні сили або причини, під впливом яких змінюється її рівень і динаміка. В якості таких чинників виступають: технічний прогрес, удосконалення організації виробництва, управління та праці та ін.
На рівні підприємства можна виділити п'ять груп факторів зростання продуктивності праці:
• Регіонально-економічні (природно-кліматичні умови, їх зміни; збалансованість робочих місць і трудових ресурсів) і економіко-географічні чинники (освоєність району; наявність місцевих ресурсів; вільної робочої сили, електроенергії, води; рельєф місцевості; відстань до комунікацій тощо п.);
• Фактори структурних зрушень: зрушення у зміні частки покупних виробів і напівфабрикатів, відносне скорочення чисельності працюючих у зв'язку з зростанням обсягів виробництва;
• Фактори прискорення НТП: Впровадження нових поколінь високоефективної техніки; застосування прогресивних базових технологій, використання автоматизованих систем у проектуванні; застосування сучасних ЕОМ; впровадження гнучких переналагоджуваних виробництв і т.д.;
• Організаційні фактори: Вдосконалення управління і організації виробництва, впровадження сучасних форм організації і стимулювання праці;
• Соціальні чинники: скорочення обсягів монотонного, шкідливого і важкої праці, поліпшення умов праці; чинники соціального партнерства.
Важливим етапом аналітичної роботи на підприємстві є пошук резервів підвищення продуктивності праці, розробка організаційно-технічних заходів щодо реалізації цих резервів та безпосереднє впровадження цих заходів у виробництво.
Під резервним зростанням продуктивності праці на підприємстві маються на увазі наявні, але ще не використані можливості її підвищення за рахунок факторів. Внутрішньовиробничі резерви обумовлені вдосконаленням і найбільш ефективним використанням техніки і робочої сили, економією робочого часу, економією сировини і матеріалів, раціональним використанням обладнання. Внутрішньовиробничі резерви включають резерви зниження трудомісткості, резерви поліпшення використання робочого часу, резерви вдосконалення структури кадрів, резерви економії предметів праці та резерви економії засобів праці.
Слід зупинитися на граничному показнику продуктивності праці. Цей показник відноситься до ринкової економіки, де праця виступає одним з факторів виробництва і готівкового ринку праці.
Окреме підприємство, вирішуючи питання про те, яка кількість працівників йому слід прийняти, має визначити ціну попиту на працю, тобто рівень заробітної плати. Ціна попиту на будь-який чинник виробництва і праця тут не є винятком і залежить від його граничної продуктивності, тобто від граничної продуктивності праці.
Гранична продуктивність праці - це збільшення обсягу продукції, що випускається, викликане використанням додаткової одиниці праці при фіксованих інших умовах. Гранична продуктивність праці обчислюється виходячи із граничного продукту праці, під яким розуміється приріст продукції, виробленої в результаті найму ще однієї додаткової одиниці праці.
Отже, керівництво підприємства, виходячи з необхідності оптимізація всіх залучених ресурсів, буде застосовувати або витісняти працю, досягаючи рівня граничної продуктивності. І ніхто його не змусить діяти інакше, оскільки під загрозою опиняються інтереси виживання підприємства в умовах конкурентного середовища.
У такій ситуації виникає проблема зайвої робочої сили, тобто безробіття, неповної зайнятості. Проблема раціонального використання робочої сили стає однаково важливою як для керівників підприємства, тобто. роботодавців, так і для державних органів управління, які повинні вирішувати питання соціального захисту людей, тимчасово опинилися безробітними.
На підприємстві «Х» першорядним резервом підвищення продуктивності праці є скорочення втрат робочого часу, а саме зниження неявок на роботу. У 2006 році кількість неявок на роботу склало 10081 чол-днів. Припустимо, що кількість неявок за 2006 рік скоротилося на 40%, розрахуємо значення показників продуктивності праці, а також значення виробничо-економічних показників (Табл. 10).
Таблиця 10
| Показники | 2006р. | З урахуванням пропонованих заходів |
| Загальна кількість відпрацьованого часу всіма робітниками, чол-днів | 70060 | 76109 |
| Обсяг СМР, тис. грн. | 8388 | 11744 |
| Середньорічне виробництво працівників, тис. грн. | 26,89 | 37,64 |
| Середньорічна вироблення робочих, тис. грн. | 29,27 | 39,17 |
На основі проведених розрахунків можна зробити висновок: при зниженні неявок на роботу робочими значення всіх показників збільшуються на 40%, тим самим загальну кількість відпрацьованого часу всіма робітниками за рік збільшується з 70060 до 76108,6 чол-днів, обсяг виконаних робіт збільшується з 8388 до 11744 тис. грн., В результаті цього середньорічна вироблення працівників збільшиться на 10,8 тис. грн. і становитиме 37,64 тис. грн., а вироблення робочих збільшиться з 29,27 до 39,17 тис. грн.
У підсумку можна сказати, що тільки за рахунок зниження неявок на роботу, можна одержати збільшення сум таких основних показників діяльності підприємства, як прибутку та рівня рентабельності. А ці величини найбільш повно характеризують фінансові результати діяльності. Чим більше величина прибутку і вище рівень рентабельності, тим ефективніше функціонує підприємство, тим стійкіше його фінансовий стан.