Курс 3, семестр 5, група ////////// Керівник: ///////////////////// Донецьк, 2011 міністерство освіти І науки україни донецький навчальний комплекс економіки І менеджменту

Вид материала

Документы

Содержание Онецький навчальний комплекс економіки і менеджменту Валютна інтервенція, валютний курс, валютні операції, гривня, девальвація, дефляція, інфляція, платіжний баланс, ревальвація 1 Теоретичні аспекти економічної категорії 1.2 Методи регулювання валютного курсу Вплив валютного курсу на діяльність суб’єктів господарювання Аналіз валютного курсу в україні 2.2 Чинники впливу на валютний курс гривні Проблеми, пов’язані зі зміною валютного курсу та шляхи їх вирішення Перелік посилань

Подобный материал:

• Курс 3, семестр 4, група \\\\\\\\\ Керівник: \\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\ Донецьк 2010, 697.92kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Історія. України. Плани семінарів І завдання для самостійної роботи студентів-Донецьк,, 226.7kb.
• Науково-практичної інтернет-конференції економічна політика країн єс 17 жовтня 2011, 3470.85kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький університет економіки І права, 810.34kb.
• Міністерство освіти украіни східноєвропейський університет економіки та менеджменту, 421.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький національний унивіеситет економіки, 3683.79kb.
• Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 878.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки, 2069.58kb.

Міністерство освіти і науки України

///////////////////////////////////////////////////////////////////////////


Курсова робота

з дисципліни “Гроші та кредит“

на тему: «Валютний курс та чинники, що його визначають»


Студента (ки): //////////////////////// ________________

Спеціальність “Фінанси та кредит“

Курс 3, семестр 5, група //////////

Керівник: ///////////////////// ________________


Донецьк, 2011


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Д
ОНЕЦЬКИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

при

ДВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ДОНЕЦЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ


Учбова дисципліна «Гроші та кредит»

Спеціальність «Фінанси» Група ///////// Семестр 5

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу студентки

/////////////////////////////////////////////////////////

(прізвище, ім'я, по батькові)

Для заданої теми контрольної роботи: «Валютний курс та чинники, що його визначають»


1. Здійснити бібліографічний пошук відповідного матеріалу по темі.

2. Проаналізувати відібраний матеріал і скласти план викладу теоретичної частини контрольної роботи.

3. Обґрунтувати актуальність і сформулювати важливість досліджуваної в контрольній роботі теми.

4. Викласти суть заданої теми контрольної роботи в її основній частині.

5. Сформулювати висновки із досягнутих в роботі результатів.

6. Скласти перелік бібліографічних посилань на використані літературні джерела.


Термін здачі контрольної роботи _________________

Дата видачі завдання ___________________________


Викладач __________________////////////////////


РЕФЕРАТ


Курсова робота: 44 стор., 4 рис., 3 табл., 15 джерел.

Об’єкт дослідження – валютний курс та чинники, що його визначають.

Мета дослідження - вивчити основні принципи встановлення валютного курсу в Україні, дослідити основні причини нестабільності валютного курсу, визначити основні напрямки політики НБУ для забезпечення стійкості національної валюти та проаналізувати динаміку зміни валютного курсу в Україні.

Курсова робота складається з трьох частин. У першій частині курсової робот надана загальна характеристика теоретичних аспектів економічної категорії «валютний курс», зокрема, сутності валютного курсу та чинників, що його визначають, методів регулювання валютного курсу, впливу валютного курсу на діяльність суб’єктів господарювання. У другій частині курсової роботи проаналізовано валютний курс в Україні, зокрема, виявлені основні принципи встановлення валютного курсу, визначені чинники впливу на валютний курс гривні, досліджена динаміка валютного курсу гривні за конкретний період. У третій частині курсової роботи сформульовані основні проблеми, пов’язані зі зміною валютного курсу та шляхи їх вирішення.


ВАЛЮТНА ІНТЕРВЕНЦІЯ, ВАЛЮТНИЙ КУРС, ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ, ГРИВНЯ, ДЕВАЛЬВАЦІЯ, ДЕФЛЯЦІЯ, ІНФЛЯЦІЯ, ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС, РЕВАЛЬВАЦІЯ


ЗМІСТ

1 1.1 1.2 1.3 2 2.1 2.2 2.3 3

Вступ…………………………………………………………………… Теоретичні аспекти економічної категорії «валютний курс»……… Сутність валютного курсу та чинники, що його визначають……… Методи регулювання валютного курсу……………………………… Вплив валютного курсу на діяльність суб’єктів господарювання… Аналіз валютного курсу в Україні…………………………………… Основні принципи встановлення валютного курсу………………… Чинники впливу на валютний курс гривні………………………….. Динаміка валютного курсу гривні…………………………………… Проблеми, пов’язані зі зміною валютного курсу та шляхи їх вирішення……………………………………………………………… Висновки………………………………………………………………. Перелік посилань………………………………………………………

5 7 7 11 13 21 21 25 30 35 42 44

ВСТУП


Будь – яка сучасна економічна система стикається з проблемою управління валютним курсом. Його коливання спостерігаються не тільки в ринковій, а й в трансформаційній економіці.

Дана тема є актуальною, оскільки українська національна валюта є залежною від іноземної, тому проблема визначення валютного курсу та курсової стабільності є важливою для української економіки.

Мета даної роботи полягає у тому, щоб вивчити основні принципи встановлення валютного курсу в Україні, дослідити основні причини нестабільності валютного курсу, визначити основні напрямки політики НБУ для забезпечення стійкості національної валюти та проаналізувати динаміку зміни валютного курсу в Україні.

Ґрунтовне вивчення проблеми валютного курсу розпочалося у 50 – 60 роках ХХ століття. Ця проблема була об’єктом вивчення таких відомих економістів як М.Фрідмен та Р. Манделла, І.Фішер та Дж.Кейнс.

Мілтон Фрідмен обстоював принципи самозабезпечення валютної рівноваги за рахунок вільної гри ринкових сил. Він стверджував, що втручання держави у валютне середовище може спричинити дестабілізацію валютних відносин, відплив національної валюти з усіма похідними економічними наслідками. Валютна рівновага може забезпечуватись за рахунок сталої довгострокової кредитно-грошової політики [1].

Р.Манделл був прихильником нормативної теорії валютного курсу і дійшов висновку, що політика стосовно валютного курсу однієї країни може мати негативний вплив на економіку інших країн.

Фішер пропонував стабілізувати споживну вартість грошей шляхом маневрування золотим паритетом грошової одиниці, а Кейнс вважав, що золотий стандарт уже вичерпав свої можливості. Він пропонував знижувати курс національної валюти з метою впливу на ціни, експорт, виробництво та зайнятість у країні, для боротьби за зовнішні ринки [2].

Україні потрібні реформи у валютній сфері. Встановлення правильної та продуктивної грошово–кредитної політики допоможе забезпечити сталість національної валюти, а зниження курсу національної валюти - збільшити показники експорту України. Це буде розвивати національну економіку. Тому, ідеї вчених – економістів потребують вивчення та, можливо, реалізації в нашій економіці.

На валютний курс впливає багато чинників, які спричиняють його коливання. Загалом, можна виділити чотири фактори, які визначають валютний курс:

- зовнішньоторговельний баланс країни-емітента валюти;

- дії грошової влади країни-емітента (у тому числі, нарощування випуску національної валюти);

- плани на майбутнє (інвестиційні проекти компаній і держав, що передбачають капітальні витрати в тій або іншій валюті, довгострокові контракти тощо);

- довіра до валюти (використання її для зберігання заощаджень, довгострокових позик і захисту від ризиків, пов’язаних зі зміною курсів валют). [3]

Існуючий курс євро та долара на українському ринку - це світова тенденція.


1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

«ВАЛЮТНИЙ КУРС»

1. Сутність валютного курсу та чинники, що його визначають
   

Зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов'язані з обміном однієї національної валюти на іншу. У цьому зв'язку виникає необхідність у встановленні співвідношення обміну між валютами – валютного курсу.

Валютний курс – це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або "ціна" грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни. Встановлення курсу називається котируванням валюти. Валютний курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні характеристики кожної валюти формуються у межах національних господарств, то їх кількісне порівняння відбувається у зовнішньоекономічних операціях. Валютний курс порівнює національні вартості не прямо, а опосередковано – через їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнародних розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність зовнішньоекономічних операцій. Валютний курс необхідний для:

- обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів та кредитів;
- порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних або іноземних валютах;
- періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм та банків.

Валютний курс учасники обміну розглядають як коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, який визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Однак вартісною основою валютного курсу є паритет купівельних спроможностей валют, який виражає співвідношення середніх рівнів національних цін на товари, послуги, інвестиції. Ця економічна (вартісна) категорія є атрибутом товарного виробництва і відображає виробничі відносини між товаровиробниками та світовим ринком. Під час продажу товарів на світовому ринку продукт національної праці дістає суспільне визнання на основі інтернаціональної міри вартості. Отже, валютний курс опосередковує абсолютну обмінюваність товарів у межах світового господарства. Вартісна основа валютного курсу обумовлена тим, що в кінцевому підсумку інтернаціональна ціна виробництва як база світових цін будується на національних цінах виробництва в країнах, що є головними постачальниками товарів на світовий ринок.

Фактори, які впливають на валютний курс. Як будь-яка ціна, валютний курс відхиляється від вартісної основи – паритету купівельної спроможності валют – під впливом попиту та пропозиції валюти. Співвідношення такого попиту та пропозиції залежить від багатьох чинників, які відображають зв'язок валютного курсу з іншими економічними категоріями – вартістю, ціною, грошима, процентом, платіжним балансом та ін.

Розрізняють кон'юнктурні та структурні (довгострокові) чинники, які впливають на валютний курс.

Кон'юнктурні чинники пов'язані з коливаннями ділової активності, політичної та військово-політичної обстановки, з чутками (іноді ажіотажними), здогадками та прогнозами.

Поряд з кон'юнктурними чинниками, вплив яких важко передбачити, на попит та пропозицію валюти, тобто на динаміку її курсу, впливають і відносно довгострокові тенденції, які визначають стан тієї чи іншої національної грошової одиниці у валютній ієрархії. Серед цих чинників можна назвати такі:

1. Зростання національного доходу. Цей чинник зумовлює підвищений попит на іноземні товари, водночас товарний імпорт може збільшувати відплив іноземної валюти.

2. Темпи інфляції. Співвідношення валют за їх купівельною спроможністю (паритет купівельної спроможності) є своєрідною віссю валютного курсу, тому на валютний курс впливають темпи інфляції. Чим вищі темпи інфляції в країні, тим нижчий курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. Таку тенденцію звичайно можна простежити в середньо- та довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність з паритетом купівельної спроможності відбуваються в середньому протягом двох років.

3. Стан платіжного балансу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, бо при цьому збільшується попит на неї з боку зовнішніх боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, тому що боржники продають її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов'язань. У сучасних умовах зріс вплив міжнародного руху капіталів на платіжний баланс і відповідно на валютний курс, оскільки конкурентом валютного ринку є ринок цінних паперів - акцій, облігацій, векселів, короткострокових депозитів. У країнах, що розвиваються, ринок цінних паперів може гальмувати зростання курсу іноземної валюти, відволікаючи вільну грошову готівку від обміну на ВКВ.

4. Різниця процентних ставок у різних країнах. Вплив цього фактора на валютний курс зумовлюється двома основними обставинами. По-перше, зміна процентних ставок у країні впливає за інших рівних умов на міжнародний рух капіталів, насамперед короткострокових. Підвищення процентної ставки стимулює приплив іноземних капіталів, а її зниження заохочує відплив капіталів, у тому числі і національних, за кордон. По-друге, процентні ставки впливають на операції валютних ринків та ринків позичкових капіталів.

5. Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції. Якщо курс якої-небудь валюти має тенденції до зниження, то фірми та банки завчасно продають її на більш стійкі валюти, що погіршує позиції ослабленої валюти. Валютні ринки швидко реагують на зміни в економіці та політиці, на коливання курсових співвідношень. Тим самим вони розширюють можливості валютної спекуляції та стихійного руху "гарячих" грошей.

6. Ступінь використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках. Наприклад, той факт, що 60-70% операцій євробанків виконується в доларах, визначає масштаби попиту на цю валюту та її пропозицію. На курс валюти впливає і ступінь її використання в міжнародних розрахунках.

7. Ступінь довіри до валюти на національному та світовому ринках. Вона визначається станом економіки та політичною обстановкою в країні, а також розглянутими вище чинниками, які впливають на валютний курс, причому дилери враховують не лише темпи економічного зростання, інфляції, рівень купівельної спроможності валюти, співвідношення попиту та пропозиції валюти, а й перспективи їх динаміки.

8. Валютна політика. Співвідношення ринкового та державного регулювання валютного курсу впливає на його динаміку. Формування валютного курсу на валютних ринках через механізм попиту та пропозиції валюти, як правило, супроводжується різкими коливаннями курсових співвідношень. На ринку складається реальний валютний курс – показник стану економіки, грошового обігу, фінансів, кредиту та ступеня довіри до певної валюти. Державне регулювання валютного курсу спрямоване на його підвищення або зниження виходячи з завдань валютно-економічної політики.

9. Ступінь розвитку фондового ринку, який є конкурентом валютному ринку. Фондовий ринок може залучати іноземну валюту безпосередньо, а також "відтягувати" кошти в національній валюті, які могли б бути використані на валютному ринку для купівлі іноземної валюти [4].


1.2 Методи регулювання валютного курсу


Негативний вплив коливання валютних курсів на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків викликає необхідність втручання державних органів у сферу міжнародних валютних відносин з метою обмежити ці коливання через операції центральних банків.

Головними методами регулювання валютного курсу є валютна інтервенція та дисконтна політика.

Валютна інтервенція – це пряме втручання центрального банку або казначейства у валютний ринок. Вона зводиться до купівлі та продажу центральним банком або казначейством інвалюти. Центральний банк купує інвалюту, коли її пропозиція надмірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Таким способом обмежуються коливання курсу національної валюти.

Здійснення валютної інтервенції можливе за умови, що неврівноваженість платіжного балансу є незначною та характеризується поступовою зміною пасивного сальдо на активне, і навпаки. Адже резерви інвалюти для інтервенції обмежені, і продаж повинен поєднуватися з купівлею.

Часто валютна інтервенція використовується для підтримання курсу національної валюти на зниженому рівні для здійснення валютного демпінгу – знецінювання національної валюти з метою нарощування експорту товарів за цінами, нижчими за світові. Валютний демпінг слугує засобом боротьби за ринки збуту. Головною умовою тут є зниження курсу національної валюти у більших розмірах, ніж падіння її купівельної спроможності на внутрішньому ринку.

Для валютного демпінгу характерне:

1) експортер, купуючи товари на внутрішньому ринку за національну валюту, куплену за поточним курсом, продає їх на зовнішньому ринку за іноземну валюту за цінами, нижчими за середньосвітові;

2) джерелом зниження експортних цін є курсова різниця, яка виникає при обміні вирученої іноземної валюти на національну за курсом, який за цей час зросте;

3) вивіз товарів у масовому масштабі забезпечує надприбутки експортерів. Демпінгова ціна може бути навіть нижчою за ціну виробництва або собівартості. Однак експортерам невигідна дуже занижена ціна, оскільки може виникнути конкуренція з національними товарами в результаті їх реекспорту іноземними контрагентами.

Суть дисконтної політики зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищуючи дисконтну ставку у періоди погіршення стану платіжного балансу, центральний банк стимулює приплив капіталів з країн, де дисконтна ставка нижча, тобто сприяє поліпшенню стану платіжного балансу [4].

Методами валютного регулювання, що використовуються традиційно, є девальвація та ревальвація - зниження та підвищення валютного курсу. Причинами їх є інфляція та неврівноваженість платіжного балансу, розрив між купівельною спроможністю грошових одиниць.

Мета девальвації – зниження офіційного курсу для стимулювання експорту та стримування імпорту. Наприклад, девальвації 30-х років були спрямовані не на стабілізацію валют, а на їх знецінювання з метою створення умов для валютного демпінгу. Після Другої світової війни протягом 1946-1973 pp. було проведено понад 500 девальвацій і тільки 10 ревальвацій. Практикуються також масові девальвації валют, що були, наприклад, у 1949 p., наприкінці 60-х - початку 70-х років.

До скасування фіксованого вмісту золота у валютах девальвація супроводжувалася зниженням металічного вмісту валюти, а ревальвація – підвищенням. За умов "плаваючих" валютних курсів девальвація та ревальвація відбуваються стихійно на валютному ринку. Тому термін "девальвація" у сучасному розумінні означає також відносно тривале зниження ринкового курсу валюти. У межах ЄВС з початку 80-х років 11 разів офіційно проводилися девальвації (французького франка, італійської ліри) і ревальвації (марки ФРН, голландського гульдена та ін.).

У сучасних умовах девальвація та ревальвація не є засобами стабілізації валютного курсу. Вони являють собою лише метод приведення офіційного курсу у тимчасову відповідність з дійсним, що склався на ринку [5].

3. Вплив валютного курсу на діяльність суб’єктів господарювання
   

Розвиток економічної системи завжди супроводжується впливом різноманітних явищ, які мають сталий та змінних характер і призводить до позитивних або ж негативних наслідків. В умовах глобалізації господарського життя і взаємозалежності національних економік від загальної світової економічної, політичної, соціальної ситуації нагальним постає питання можливості передбачення будь-яких подій з метою отримання вигід або уникнення витрат як на загальнодержавному рівні, так і на рівні окремого суб’єкта господарювання. На сьогоднішній день неможливо перерахувати всі фактори, що впливають на економічну ситуацію на мікро- та макрорівні.

У всій цій сукупності факторів важко переоцінити значимість валютного курсу. Хоча розрахунки за торговельними операціями в межах держави здійснюються в її національній валюті, що законодавчо визначена як законний платіжний засіб, для виходу на міжнародний рівень необхідна іноземна валюта. Таким чином, наявність різних валют та змін їх курсів обумовлене відсутність єдиної світової валюти і потребою в обміні національної валюти на іноземну. Суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, експортерам та імпортерам, важливим є те, яку кількість іноземної валюти перший отримає від реалізації своєї продукції або надання послуг нерезидентам і який її еквівалент матиме вираження при перерахунку в національну валюту на основі обмінного курсу, адже від цього залежить чи покриє експортер свої витрати, здійснені у національній валюті або іншій валюті, чи отримає прибуток за результати господарської діяльності. Це ж стосується імпортера, який купує іноземну валюту за національну з метою придбання товарів за кордоном. У цьому випадку збільшення валютного курсу призведе до подорожчання імпортованих товарів, призначених для продажу на території країни, куди вони були ввезені, а зниження – навпаки. З цього випливає, що, маючи в наявності одну й ту ж саму кількість інвалюти, підприємство може отримати прибуток або збиток.

За даних умов суб’єкти підприємницької діяльності, які виходять на зовнішній ринок, з метою уникнення значних витрат, повинні приділяти багато уваги коливанням валютних курсів та факторів, що їм передують. Свідченням значного впливу валютного курсу на підприємства-експортерів є нагнітання несприятливої ситуації на сучасному міжнародному ринку суперництва між євро, доларом, з одного боку, та китайським юанем, з іншого, яке вже проголосили «валютною війною». Основною причиною конфлікту є занижений курс китайського юаню (за даними аналітиків на 20-40 %), що створює переваги для дешевих китайських товарів, а це перешкоджає експорту європейської продукції на ринки інших країн. Саме цим ЄС пояснює свій дефіцит у торгівлі з Китай. За 1 півріччя 2010 року він склав уже 71,5 млрд. євро, а за весь 2009 рік – 133 млрд. євро. На свій захист президент Китаю заявив, що різке підвищення курсу юань викличе банкротство національних підприємств та зростання безробіття [6].

Розглядаючи валютний курс в умовах господарювання вітчизняного ринку, то особливо негативний вплив валютний курс здійснює на експортерів, враховуючи високий ступінь відкритості національної економіки, в якій частка експорту у структурі ВВП у 2006 р. була на рівні – 46,6 %, у 2007 р. – 45,3 %, за перше півріччя 2008 р. – 48,3 %. У 2009 р. даний показник склав 46,31 %, а за результати 2 кварталу 2010 року – 50,7 % [7].

Занадто висока частка експорту свідчить про значну інтегрованість у світову економіку, що робить суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, а, як наслідок, і національну економіку залежними від зовнішньої кон’юнктури. Не надто сприятлива тенденція, адже за таких умов спостерігається залежність українських експортерів від валютної виручки, яка надходить в іноземній валюті, і відповідно, при ревальвації гривні виробники отримають витрати при обміні інвалюти на національну. Також тут відіграє важливу роль і переважна сировинна спрямованість експорту України.

Не менш негативним вплив падіння курсу гривні мав для кредитної сфери у 2009 році і, відповідно, для вітчизняних підприємств, які отримували кредити і іноземній валюті, насамперед в доларах. Такі підприємства, а також населення, збільшили попит на іноземну валюту для цілей погашення валютних кредитів та відсотків за ними.

Отже, валютний курс є об’єктом валютного регулювання та контролю з боку держави, в особі національного банку, який формує валютно-курсову політику і має ставити собі за мету створення сприятливого середовища для вітчизняних підприємств-виробників. Не менш важливу роль відіграють і суб’єкти господарювання між якими та державою існує безпосередній зв'язок та взаємовплив. Так, НБ проводить валютну політику, використовуючи різноманітні регулюючі інструменти, а суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, якими є імпортери та експортери, відповідають певним чином на існуючий стан валютного ринку країни. Це проявляється у зміні попиту і пропозиції на валюту всередині країни та за кордоном.

Стосовно терміну «валютний курс», то дослідники по різному формулюють його визначення, та, незважаючи а це, більшість з них дотримується думки, що за своєю суттю валютний курс є ціною грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях і одночасно віддзеркалює найважливіші тенденції в економіці країн в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків та інтернаціоналізації потоків капіталу.

Валютний курс, виступаючи головним елементом економічного регулювання, виконує наступні функції:

• опосередкування обміну валютами в міжнародній торгівлі товарами та послугами, русі капіталів і кредитів;
  
• вирівнювання платіжного балансу та структури відносних цін;
  
• порівняння рівня і структури цін, а також результатів виробничої діяльності в різних країнах;
  
• забезпечення стабільності національної валюти та довіри до неї;
  
• сприяння інтернаціоналізації грошових відносин, господарських зв’язків;
  
• сприяння об’єднанню і стабільному розвитку фінансових ринків;
  
• забезпечення взаємного обігу валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів;
  
• перерозподіл національного продукту між країнами.
  

Валютний курс встановлюється з урахуванням різноманітних факторів, серед яких, як правило, розрізняють кон’юнктурні та структурні, або довгострокові, фактори. Аналітичний перелік факторів, що входить до кожної з груп є досить великий, тому приведемо ті фактори, які є суттєвими при формуванні валютного курсу (Рис. 1).

Діяльність центрального банку Темпи інфляції та її очікування

Психологічні фактори Дефіцит державного бюджету

Політичні фактори Стан платіжного балансу

Спекулятивні валютні операції Довіра до національної валюти



Кон’юнктурні фактори Структурні фактори


Коливання валютного курсу

Рис. 1. Фактори впливу на коливання валютного курсу


Кон’юнктурні фактори. До політичних факторів включають політичні зміни в законодавчій і виконавчій владі, політичні рішення, що тягнуть за собою безпосередні зміни у валютно-грошовій системі країни, загальні законодавчі чи урядові рішення, які визначають: довгострокову та короткострокову політики держави, ступінь стабільності керівних структур, рівень надійності в управлінні багатоукладною економічною системою, ступінь взаєморозуміння між економічними і політичними структурами, питому вагу державного сектору в економіці, ступінь розбіжностей між політичними силами в суспільстві, ступінь довіри населення до керівних структур та законодавчого захисту приватного капіталу тощо.

Не менш важливим є психологічні фактори, які у більшості випадків стосуються поведінки з боку населення, а саме відкладений попит, очікування інфляції, слабке економічне мислення у переважної більшості активного населення, відсутність досвіду переходу до ринкових відносин, орієнтація цін не на власну, а на іноземну валюту, недовіра до національної валюти.

Центральний банк відіграє свою роль на валютному ринку, виконуючи обрану валютну політику в державі. Державне регулювання валютного курсу спрямоване на його підвищення або зниження виходячи із її завдань. Таким чином, центральний банк може створювати переваги експортерам або імпортерам. Завищуючи курси, експортери отримають додатковий дохід, а тому й можливість маніпуляції ціною при конкуренції з іншими країнами на ринку збуту. При зниженому курсі додаткові переваги матимуть імпортери, які після продажу імпортованих товарів, при обміні національної грошової одиниці, зможуть отримати більше іноземної валюти.

У цій частині на стратегію центрального банку впливає наявність та величина зовнішніх зобов’язань, оскільки валютні надходження використовуватимуться на погашення основної частини боргу та відсотка за ним. У випадку девальвації національної валюти на валютному ринку наявна велика кількість валюти і нацбанк може використовувати золотовалютні резерви для погашення зовнішніх кредитів. За прогнозами експертів подібна ситуація може виникнути в Україні у 2013-2016 рр., на які припадають випрати зовнішньої заборгованості.

Рівень реальних відсоткових ставок визначає для інвесторів загальну прибутковість вкладень в економіку країни. Зростання відсоткових ставок означає подорожчання грошей, а відтак сприяє зміцненню курсу національної валюти. Високі відсоткові ставки переключають інвестиційний попит з валюти на внутрішній грошовий ринок, де з’являються вигідні умови для інвестування коштів.

Спекулятивні валютні операції – це переважно операції з валютою, які приносять дохід від зміни курсів валют. Основою спекулятивних операцій є обмінні операції. Якщо курс будь-якої валюти має тенденцію до зниження, фірми та банки завчасно обмінюють її на більш стійкі валюти, що погіршує позиції ослабленої валюти. Валютні ринки швидко реагують на зміни в економіці та політиці, на коливання курсових співвідношень.

Структурні фактори. Темпи інфляції та її очікування є одним із вирішальних факторів курсоутворення. Співвідношення валют за їх купівельною спроможністю є своєрідною віссю валютного курсу, тому на валютний курс впливають темпи інфляції. Чим вищі темпи інфляції в країна. Тим нижчий курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. Вирвавшись в під контролю, вона звужує ділову активність країни, зменшує темпи зростання ВНП і привабливість вкладень в економіку для закордонних інвесторів. Одночасно, очікуючи зміни валютного курсу, інвестори та населення можуть вдатися до не завжди прогнозованих заходів, результатом яких може бути збільшення чи зменшення попиту на ту чи іншу валюту, що, в кінцевому випадку, може призвести як до зростання валютного курсу, так і до його падіння.

Стан платіжного балансу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти, бо при цьому збільшується попит на неї з боку зовнішніх боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу національної валюти, тому що боржники обмінюють її на іноземну валюту для погашення своїх зовнішніх зобов’язань.

Ступінь довіри до національної валюти як всередині країни, так і з боку іноземних суб’єктів, визначається станом економіки та політичною ситуацією в країні, а також іншими чинниками, які впливають на валютний курс, причому учасники валютного ринку враховують не лише темпи економічного зростання, інфляції, рівень купівельної спроможності валюти, співвідношення попиту та пропозиції валюти а й перспективи їх динаміки.

Слід зазначити, що подібний поділ на дві групи не є єдиним і представляє собою агрегований варіант. У більш розширеному вигляді фактори впливу на валютний курс можуть бути згруповані у фактори, що прямо визначають динаміку валютного курсу (ВНП України та її партнера в міжнародних угодах, платіжний баланс, внутрішня і зовнішня пропозиція національної грошової одиниці, процентні ставки НБУ і комерційних банків); фактори державного регулювання (податки на валютні операції, квоти, ліцензії, мита, кредитна і емісійна політика, державне регулювання цін, регулювання валютно-кредитної сфери НБУ, розподіл валюти і формування валютних резервів); фактори, що виникають і діють при порушенні економічної рівноваги (значний бюджетний дефіцит, безконтрольні грошові емісії, високі темпи інфляції, різниця між зовнішніми і внутрішніми цінами на товари аналогічної якості, збереження монопольного виробництва, відплив капіталів за кордон, скорочення інвестицій, падіння обсягів виробництва, падіння доходів на цінні папери, валютні спекуляції не на користь національної валюти, антидержавна діяльність окремих фірм з використанням демпінгових цін).

Під впливом вищезазначених факторів валютний курс або девальвує, або девальвує. Девальвацією називають цілеспрямовану дію, яка ставить за мету знизити обмінний курс валют власної країни для стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку, підвищення конкурентоспроможності і покращення торгових позицій країни на світовому ринку. Відповідно, ревальвація – це дія з метою підвищення курсу національної валюти для стримування на внутрішньому ринку споживчого попиту, стимулювання товарного імпорту і притоку іноземних інвестицій [8].

Якщо спуститися на нижчий рівень – мікроекономічний, то тут, у переважній більшості, справу з іноземною валютою і зміною її курсів мають суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Так, будь-яка подія на вітчизняній або світовій арені може надати компанії можливості для просування на ринок або ж навпаки довести її до банкрутства. Це можуть бути новини щодо встановлення обмежень на торгівельні операції з певною країною, зміни політичної ситуації в країні функціонування компанії; стан торговельного балансу, рівень інфляції; інформація про зміни світових цін тощо. Наприклад, знецінення національної валюти по відношенню до іноземної здешевлює експорт, а тому робить конкурентоспроможним вітчизняний продукт, що постачається на світовий ринок, сприяє розширенню експортного виробництва. В той же час імпорт стає більш дорожчим і у кінцевому результаті негативно відображається на добробуті громадян країни. Подорожчання національної валюти, навпаки, стримує експорт, але робить вигідним імпорт.

Отже, валютний курс має двояку природу, оскільки не існує точної його величини, яка була б вигідна усім учасникам економічних відносин: підвищення і зниження валютного курсу збільшує прибутки одних сторін, залишаючи у програші інших. Також необхідно враховувати і те, що фактори впливу на валютний курс не завжди мають негативний результат, він може мати місце через декілька днів, місяців. Таким чином, вважаємо, що враховуючи нестабільність і непостійність сучасної економічної ситуації в країні та за кордоном, управлінський персонал підприємств та їх працівники особливу увагу повинні приділяти змінам валютного курсу та проводити аналіз факторів, що здійснюють на нього вплив з метою отримання можливості передбачення майбутніх подій, що забезпечують уникнення значних втрат [9].

2. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО КУРСУ В УКРАЇНІ