Ковальов Євген Іванович, старший викладач Сєвєродонецького відділення Інституту післядиплом

Вид материалаДиплом

Содержание


І. Податкова система, державний бюджет /методи його формування та напрями використання/ є важливими засобами державного регулюва
Пряме оподаткування
Контрольні запитання і завдання
Митна система.
Митна система
Митні збори
Внутрішньоекономічні функції
За формою власно
Тези Підприємництво
Контрольні запитання і завдання
Організаційно-правові форми підприємств.
Особисте (сімейне) приватне підприємство
Повне товариство
Товариство з обмеженою відповідальністю (АТЗТ)
Акціонерне товариство відкритого типу (АТВТ)
Орендні підприємства
Контрольні запитання і завдання
Подобный материал:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   27




Тези



І. Податкова система, державний бюджет /методи його формування та напрями використання/ є важливими засобами державного регулювання макроекономічної рівноваги.


2. Податок – це обвязкова сплата юридичними та фізичними особами платежів державі, які стягуються з метою формування централізованих грошових фондів, які держава використовує для здійснення своїх функцій; це обовязкові платежі, які мають силу закону.

3. Податкова система – це сукупність законів та підзаконних актів, які визначають перелік податків, порядок нарахування і розмір податкових ставок, порядок стягнення податків та відповідальність перед податковим законодавством.

Функції податкової системи:
  • Фіскальна. Податки повинні забезпечити регулярне, стабільне і гарантоване надходження фінансових засобів в доходну частину державного бюджету.
  • Регулююча. Податки повинні враховувати економічні інтереси держави (всього суспільства, регіонів, підприємств, галузей, окремих громадян) в процесі формування, розподілу і використання валового внутрішнього продукту.
  • Стимулююча. Податок повинен збуджувати до розвитку та удосконаленню господарчої діяльності, реалізації задумів та ініціатив, як фізичних так і юридичних осіб.
  • Контролююча. Передбачає виконання всіма суб`єктами ринку існуючих законів та правил ринкової гри.

4. Розрізняють два принципи стягування податків: пропорційне оподаткування та прогресивне оподаткування. Пропорційне оподаткування передбачає незмінність податкової ставки і забезпечує зацікавленість у постійному зростанні доходів. Прогресивне оподаткування ґрунтується на змінюва­ній ставці оподаткування і дає змогу обмежувати та перероз­поділяти доходи.

5.Податки поділяються на прямі та непрямі. Пряме оподаткування - це стягування обов'язкових платежів безпо­середньо з доходів. Непряме забезпечує стягування плате­жів у бюджет з торговельного обороту, тобто доходу, одержа­ного від реалізації товарів і послуг.

6. До прямих податків належать : особистий прибутко­вий податок, податок на прибуток корпорацій, податок на капітал /багатство/, платежі по соціальному страхуванню. Непрямі податки - це акцизи, податок на додану вартість, мито.

7. Елементи податкової системи: а) субєкт податку – це особа , на яку покладається зобовязання сплати податків; б) обєкт податку – це майно та доходи, які підлягають обовязковому оподаткуванню; в) джерело податку – це доходи , з яких сплачується податок; г) ставка податку – це розмір грошового начислення на обєкт податку.
  1. Види податкових ставок:

а) тверді ставки – це грошове вираження розміру податку на одиницю оподаткування, яке не залежить від розміру доходу і підрозділяються на:
  • Фіксовані ставки – виражені в конкретній формі (кг, шт., обєм, маса і т.д.)
  • Відносні ставки – це податкові ставки, нарахування яких здійснюється відносно точно визначених величин (в % від мінімальної зарплати)

б) прогресивні ставки – це ставки оподаткування, які зростають по мірі зростання доходу або обєкту оподаткування і підрозділяються на:
  • Прості ставки – це ставки, які нараховуються відносно всього обєкту оподаткування
  • Ступінчаті ставки – це ставки, які нараховуються лише до тієї частини, яка перевищує можливі обмеження.

в) пропорційні ставки – це податкові ставки, які діють в однаковому відсотковому відношенні до обєкту оподаткування без врахування диференціації його величини

г) регресивні ставки – це ставки, які передбачають зниження своєї величини по мірі зростання доходу або обєкту оподаткування
  1. Розрізняють два види стягнення податків:
  • Універсальний спосіб – передбачає використання однакових податкових ставок до усіх субєктів оподаткування
  • Диференційований спосіб – передбачає використання декількох ставок податку до одного і того ж обєкту оподаткування.

9.Державний бюджет країни складається з доходів /надходжень/ і видатків /витрат/. Доходна частина бюджету формується з податків і частково з неподаткових надходжень. Видатками державного бюджету є витрати на утримання соціаль­ної сфери, на соціальний захист населення, на оборону, на державні капіталовкладення тощо.

10. Префіцит бюджету – це коли надходження до бюджету перевищують витрати бюджету. Якщо видатки перевищують доходи, виникає дефіцит державного бюджету. Дефіцит бюджету в країнах є ринковою економікою використовується державою для стимулювання ви­ходу економіки з кризового стану, розширення обсягів вироб­ництва, стримування безробіття. Дефіцит державного бюджету в сучасній України гальмує вихід з кризи.

11. Дефіцит державного бюджету породжує державний борг. Держава може покривати дефіцит за рахунок випуску та продажу облігацій громадянам країни та іноземцям, стаючи притому боржником вітчизняних та іноземних кредиторів.


Контрольні запитання і завдання


І. Розкрийте зміст прогресивного і пропорційного опо­даткування, сформулюйте можливості та обмеження кожного принципу оподаткування.

2. Поясніть, що таке : особистий прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, податок на капітал, платежі по соціальному страхуванню, акцизи, податок на додану вар­тість, мито. Для відповіді складіть таку таблицю :


Вид податку

Хто є платником

Що оподатковується

3. Які особливості оподаткування в Україні? Як нази­ваються податки ? Яка роль кожного з них у формуванні бюджету?

4. Податок на прибуток корпорації визначено в обсязі 35 тис. Доларів. Оподаткований прибуток станови 125 тис. Доларів. Якою була ставка оподаткування ?


Митна система.



Захист національного ринку

Вільні економічні та спеціальні зони

Державний митний комітет

“відчинених дверей”

Джерело надходжень до державного бюджету

Вільна торгівля

Держава

Протекціонізм

Здійснення митної політики держави

В и д и

митної політики

Державна податкова служба

Митний контроль за експортом,

імпортом та транзитом

Митний союз

Митна конвенція

Зони вільної торгівлі

Юридичні та фізичні особи

Сплата державного мита

Шляхи здійснення

Митниця

Функції

Митна політика

Субєкти

Митна система

Елементи

Митні тарифи

Мито

Митні збори

Митна декларація

Ставки митного оподаткування

Види

Статистичні

Види

Мінімальні

Імпорт

Експорт

Марочні

Коротка (для комерційного користування)

Преференційні

По засобам стягнення

Ліцензійні

Максимальні (генеральні)

Специфіч-ні

(з обєму,

шт, ваги)

Адвалорні

(з ціни товару)

За зберігання та складування

Розгорнута (для некомерційного

користування)

За санітарний контроль



Тези




1.Митна політика - це складова частина економічної та зовнішньоекономічної політики держави, яка відображає систему заходів, які застосовує держава з метою встановлення певного режиму митного оподаткування на імпортовані в державу товари та проходження ними митних формальностей. Основними засобами здійснення митної політики є:
  • Митний союз – це загальна митна територія двох і більше країн з єдиними митними тарифами по відношенню до третьої країни, та повній відміні митних обмежень у взаємних стосунках.
  • Митна конвенція – це багато або двохстороння міжнародна угода, яка регулює питання митного оподаткування та митні формальності у взаємній торгівлі держав-учасниць. Її мета – зниження митних зборів та поліпшення митного контролю держав-учасниць.
  • Зони вільної торгівлі – це створення торгово-економічних зон, де встановлюється мінімальний або пільговий рівень податків та знищуються митні перешкоди на шляху імпорту-експорту товарів, капіталів, технологій

2. Існує два види митної політики: протекціонізм та "вільна торгівля".
  • Протекціонізм – це політика, яка передбачає встановлення високого рівня митного оподаткування на імпортовані на внутрішній ринок держави товари іноземного походження, з метою захисту національного товаровиробника.
  • “Вільна торгівля” – це політика, яка направлена на всебічне стимулювання імпорту, шляхом встановлення мінімального рівня митних податків, з метою насичення товарами внутрішнього ринку.
  1. Митниця - державний заклад, крізь який зобов'язані ввозитися в країну і вивозитися з території країни всі імпортовані і експортовані товари, вантажі, цінності, з метою їх митного контролю та стягнення встановленого мита та митних зборів.
  2. Митна система – це система заходів держави, які направлені на організацію діючої системи державних установ, та заходів для підтримки її економічної політики. До складу митної системи входять:

а) митні тарифи – це систематизований перелік товарів, на які накладено мито, з метою загальнодержавного управління імпортом. Митні тарифи мають слідуючи ставки оподаткування:
  • Максимальна (генеральна) ставка;
  • Мінімальна (по відношенню товарів тих країн, якими встановлено режим найбільшого сприяння) ставка;
  • Преференційна (по відношенню до товарів, які завозяться з слаборозвинутих країн) ставка.

б) Мито – це грошові збори, які стягуються державою через систему митних закладів з товарів, майна та коштовностей при перетині ними кордону держави. Існують: ввізне мито, вивізне мито, транзитне мито.

За способом стягнення мита відрізняються:
  • Специфічне мито (зі штуки, обєму, маси і т.і.)
  • Адвалорне мито (з ціни товару)
  • Сезонне мито (стягується в певну пору року)

в) Митні збори – це додаткові грошові збори, які стягуються зверх митних податків, за послуги , які надає митниця: статистичні збори, марочні збори, за збереження товару та інші.

г) Митна декларація – це оформлений згідно законодавства документ, який містить відомості про пересування через кордон вантажу та його характер, заповнюється власником вантажу чи товару і є підставою для перепустки його через кордон . Митні декларації мають слідуючи форми:
  • Розгорнена – для деяких товарів та вантажів не торгівельного призначення;
  • Коротка – для товарів та вантажів комерційного характеру і видається на тривалий термін використання.


Контрольні запитання і завдання :


І.Поясніть, що таке: митні тарифи та митні збори.

2.Розкрийте зміст та призначення митної політики та митниці.

3.Назвіть головні засоби застосування митної політики.

4. Які головні засоби здійснення митної політики? Що слід розуміти під термінами "вільна торгівля", "політика відкритих дверей".

5. Які форми має митна декларація

6. Що відноситься до митних зборів ?


Розділ 3

Підприємство і підприємництво


Досі мова йшла про загальні закономірності функціонування економіки. Однак усі економічні процеси здійснюються за участю конкретних ділових осіб. Ними є домашні господарства, держава та підприємства виробники. Як свідчить світовий досвід, саме підприємства і підприємці, як і люди, що спрямовують їхню діяльність, відіграють вирішальну роль в економічному розвитку країни.

Після вивчення розділу ви

Б у д и т е з н а т и:

- що таке підприємство, які бувають типи підприємств;

- які функції виконує підприємець, як формується його доход;

- що собою являють фонди підприємства та які показники визначають їх ефективне використання;

- структуру та склад фондів підприємства;

- що являє собою прибуток, як він розподіляється і від чого залежить прибутковість підприємства;

- що таке витрати на прибуток, процес ціноутворення;

- що таке ціна, її функції, процес ціноутворення та основні види цін;

- ознайомитесь з процесом створення, реєстрації та відкриття підприємства;

- що заробітна плата - це одне з основних джерел фор­мування доходів населення

В цьому розділі розглядаються:

1. Основи підприємництва та поняття підприємства

2. Організаційно-правові форми підприємства

3. Фонди підприємства

4. Витрати виробництва. Прибуток

5. Заробітна платня

6. Ціна та процес ціноутворення

7. Маркетинг - як основа функціонування сучасного підприємства

8. Менеджмент - як система сучасного управління

9. Процес створення підприємства


Підприємство. Підприємництво.



Зовнішньо

економічна діяльність

Технологічна та територіальна відособленість засобів виробництва (ЗВ) та робочої сили (РС)




Соціально-суспільна

Макро

економіка

Орендні

Економічна

Національна економіка

Закриті

Відкриті

Виробничо-технологічна

Спеціалізація на виготовленні певних товарів та послуг


Галузева структура

Акціонерні

Внутрішньоекономічні функції

Соціальний осередок суспільства


Г а л у з ь

Виробничі

Споживчі

Головна – максимальний випуск суспільно- корисної продукції

Економічна відособленість (основа: власність

на ЗВ)



Підприємство



Кооперативні

Функції

Ознаки та риси

Система та її елементи

Види

Підприємство

Підприємництво

Функції

Типи

Види підприємницької діяльності

Ресурсна

Підприє-

мець-влас

ник

За формою власно

сті

За техноло

гічним типом

За формою організації

За сферою

діяльності

За розмі

ром

Бюдж.,публ корпорації

Управлін-ська

Підприємець оренда-тор

Приватні

Одиничне виробництво

Одноосібне володіння


Виробниче


Малі


Корпорація

Комерційне

Функція ризику

Підприє-мець менеджер

Колек-

тивні

Серійне виробництво

Партнерське товариство


Фінансове


Середні

Інновацій-

на

Державні

Масове виробництво

Кооператив-

ні,

акціонерні товариства

Страхове


Великі

Посеред-

ницьке



Тези
  1. Підприємництво – це ініціативна самостійна діяльність громадян та об’єднань, направлених на отримання прибутку (доходу в умовах ринкової економіки), які здійснюються на свій ризик та під власну майнову відповідальність. Підприємство в Україні здійснюється на засаді ринкової економіки, згідно Закону України “Про підприємництво”

В залежності від форми власності відрізняють:
  • Державне підприємництво
  • Колективне підприємництво
  • Приватне підприємництво
  1. Умови розвитку підприємницької діяльності:
  1. Створення законодавчої та нормативної бази
  • Надання всім суб`єктам господарювання гарантій їх власності;
  • Виключення можливостей націоналізації,
  • Створення для всіх учасників ринкових відносин рівних прав та надання повної економічної свободи;
  • Не допускати втручання органів державного управління в діяльність підприємств.
  1. Конкурентний режим господарювання
  2. Формування елементів ринкової інфраструктури
  • Система товарних та фондових бірж, комерційних банків, підприємств оптової торгівлі;
  • Вільний доступ до ресурсів , кредитів, інформації;
  • Надання допомоги з боку держави.
  1. Стимулювати і розвивати дрібне підприємництво, створювати сприятливе економічне середовище.
  1. Форми підприємництва
  1. Виробниче – розповсюджується в основному на виробництво та споживання товарів та послуг. Основною сферою діяльності є виробничі підприємства та заклади.
  2. Комерційне – розповсюджується на обмін, розподіл та споживання товарів І послуг. “Полем” діяльності служать торгівельні установи, товарні біржі.
  3. Фінансове – розповсюджується на обіг, обмін вартостей. Цьому сприяють комерційні банки, фондові біржі.
  4. Посередницьке – розповсюджується на сферу надання посередницьких послуг: брокерські та дилерські контори, аудиторські установи, інформаційно-комерційні фірми, рекламні агентства, тощо.
  5. Страхове – охоплює сферу страхування юридичних та фізичних осіб, а також надання інвестиційно-кредитних послуг.
  1. Принципи підприємницької діяльності
  1. Залучення на добровільних началах до здійснення підприємницької діяльності майна та засобів юридичних осіб та громадян;
  2. Вільно наймати робітників;
  3. Вільний вибір видів діяльності. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і виробників продукції;
  4. Залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
  5. Вільно використовувати прибуток, який залишився після внесення платежів, встановлених законодавством.



  1. В Законі України “Про підприємства” зазначено, що:

Підприємство – це самостійний господарчий, статутний суб`єкт, який має право юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльності з метою отримання відповідного прибутку. Підприємства мають право на добровільних засадах об`єднувати свою виробничу , наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не забороняється законами України. Відомі такі форми об`єднання підприємств:
  • Асоціація –договірні об`єднання, створені з метою постійною координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися в виробничу і комерційну діяльність її учасників.
  • Корпорація – добровільна організація осіб, як фізичних так і юридичних, пов`язаних законодавчими зобов`язаннями з метою захисту будь-яких інтересів їх учасників. В закордонній практиці до них відносяться акціонерні товариства.

Існують:
  • Комерційні – закриті і відкриті (в основному всі відкриті корпорації, акції яких вільно продаються для залучення додаткового капіталу;
  • Некомерційні – урядові, міські, муніципальні, політичні об`єднання, релігійні та їх відповідні інститути.
  • Концерн – об`єднання підприємств для спільної діяльності на основі добровільної централізації функцій по управлінню науково-технічною, виробничою, інвестиційною, зовнішньоекономічною, фінансовою або іншою діяльністю, яка знаходиться під єдиним фінансовим контролем.

Переваги:
  • Забезпечується єдність та багатоканальність використання сировини та технологій;
  • Комплексність виготовлення, поставок та обслуговування кінцевого продукту;
  • Розвиток найважливіших напрямків НТП на багатогалузевій основі;
  • Підвищуються можливості для посилення територіальної могутності і єдності виробничої та соціальної інфраструктури.

Концерни можуть бути: галузевими і багатогалузевими.
  • Консорціум – тимчасове добровільне об`єднання підприємств для вирішення конкретних задач – реалізації великих цільових програм та проектів, в тому числі, науково-технічних, будівельних, природоохоронних та інших. З`єднують свої зусилля з метою взаємодоповнення.

Характерні риси:
  • Учасники консорціуму зберігають свою господарську самостійність;
  • Мають право приймати участь в діяльності інших асоціацій, спільних підприємств та інших;
  • Після виконання наміченої цілі консорціум припиняє свою діяльність або перетворюється в інший вид договірного об`єднання;
  • Поза рамками консорціуму його учасники продовжують залишатися конкурентами.
  • Конгломерат – кампанія, діюча в різних галузях економіки, виступає як форма монопольного об`єднання з єдиним фінансовим та організаційним контролем фірм, які входять до його складу.

Характерні риси:
  • Об`єднує широке коло фірм, між якими відсутній будь-який зв`язок виробничого або функціонального характеру;
  • Високий рівень децентралізації управління;
  • Центральний апарат управління складається з невеликого числа службовців;
  • Капітал направляється на встановлення контролю над вже існуючими фірмами, а не для створення нових підприємств;
  • Об`єднання проходить навколо або за участю банка. До нього входять: підприємства, фірми, організації, банки, які об`єднані спільним фінансовим контролем.
  • Фірма - підприємство, організація, або інша установа, яка здійснює комерційну діяльність і має права юридичної особи.
  • Брокерська фірма – це посередницька фірма, яка здійснює пошук і відомості контрагентів , а за ці послуги брокери отримують комісійну винагороду.
  • Холдінгова фірма (кампанія) – комерційне підприємство, яке займається створенням та впровадженням нових видів продукції і нових технологій. Здійснює проекти пов`язані з майновим ризиком, користується пільгами і спеціалізується в певній області досліджень.
  • Лізингова фірма – організація, яка спеціалізується на передачі в оренду товарів одного виду або широкої номенклатури. Закуповують товари у виробника і передають в оренду від свого імені, а також здійснюють технічне обслуговування зданої в оренду техніки.
  1. Види підприємств:
  • Державне підприємство – засноване на державній власності на засоби виробництва
  • Державно-комунальне підприємство – засноване на власності адміністративно-комунальних одиниць.
  • Колективне підприємство – засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу та іншого статутного закладу, суспільної або релігійної організації.
  • Орендне підприємство – передане в повну господарчу власність колективу
  • Спільне підприємство – засноване на основі об`єднання майна різних власників.
  • Приватне підприємство – засноване на власності окремого громадянина з правом використовувати найману робочу силу.

Контрольні запитання і завдання :

1. Прочитайте варіанти визначення підприємства і зазнач­те, що не відображено в кожному з них. Спробуйте їх доповнити

а/ Підприємство - це технологічно - територіальне поєд­нання факторів виробництва.

б/ Підприємство - це певна ланка в економіці, діяльність якої спрямована на одержання прибутку.

в/ Підприємство - це колектив співробітників.

2. Пригадайте, на якому підприємстві вам доводилося бувати, і спробуйте дати його характеристику відповідно до того визначення яке ви сформулювали, виконуючи завдання І.

3. Уявіть, що ви працюєте на автомобільному заводі, у медичному закладі, в інформаційному центрі. Спробуйте визна­чити основну виробничу функцію кожного з цих підприємств.

4. Доповніть такі визначення підприємницької діяльності

а/ Підприємництво - це діяльність з виробництва товарів та створення послуг;

б/ Підприємництво - це діяльність, що дає прибуток.


Організаційно-правові форми підприємств.


Назва підприємства

Юридичний статус

Засновник

Статутний фонд

Вид відповідаль-

ності

Державне підприємство

Юридична особа

Держава та державні організації

Формується за рахунок державних коштів (з держбюджету)

Повна матеріальна відповідальність

Муніципаль-

не підприємство

Юридична особа

Місцеві органи самоврядування


За рахунок коштів місцевого бюджету

Повна матеріальна відповідальність

Особисте (сімейне) приватне підприємство

Юридична або фізична особа

Фізична особа

Майно та доходи фізичної особи

В розмірі та формі, визначеною статутом

Повне товариство

Не юридична особа, але зберігає самостійність та права юридичної особи, якщо такі є серед засновників

Юридичні та фізичні особи на підставі договору про спільну господарську діяльність між ними

Майно та кошти засновників

Необмежена солідарна відповідаль-

ність всім своїм майном

Товариство з обмеженою відповідальністю (АТЗТ)

Юридична особа

Юридичні та фізичні особи

Вклади та акції засновників (акції розповсюджу-ються тільки серед засновників)

В межах вкладу

Акціонерне товариство відкритого типу (АТВТ)

Ті самі характеристики , що й для АТЗТ, але з можливістю формування установочного фонду за рахунок вільної продаж акцій підприємства

Орендні підприємства

Їх статус визначається орендним договором



Тези


1. Функціонування різних організаційних форм підприємств є реалізацією різних форм власності.

2. Основними формами організації бізнесу в ринковій економіці є одноосібні володіння, партнерства і корпорації.

3. Організаційні форми бізнесу мають неоднакову частку в загальній кількості фірм та сумарному грошовому обігу. Це зумовлено їх різними економічними характеристиками.


4. Кожна з трьох основних організаційних форм бізнесу має свої переваги та недоліки /обмеження/, які враховує під­приємець, розпочинаючи свою справу. Вибір організаційної форми бізнесу залежить від мети та фінансових потреб конкретного напряму виробництва.

5. Провідною формою організації бізнесу в ринковій економіці є корпорація, оскільки вона має обмежену відповідаль­ність, широко залучає грошовий капітал численних акціонерів, спирається на наукові методи управління.

6. Розмір підприємств є одним з критеріїв їх класифіка­ції. Він залежить від виробничої функції підприємства, харак­теру технологічного процесу, здатності підприємства реагувати на розвиток науково-технічного прогресу та зміни ринкової си­туації.

7. Оптимальним розміром підприємства є такий , який забезпечує виробництво конкурентноспроможної продукції.

8. За розміром підприємства поділяються на великі, серед­ні, малі. Кожний вид має як переваги, так і недоліки.

9. У сільському господарстві поширеною формою підприєм­ництва є фермерство, що ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва і праці власників та членів їхніх сімей.

10. Крім приватних підприємств, ринкова система включає колективні підприємства, наприклад кооперативи.

11. У ринковій економіці функціонують і державні підприєм­ства. За принципом діяльності вони відрізняються від державних підприємств в адміністративній економіці.

12. Різні види підприємств можна класифікувати за чотир­ма критеріями : формою власності, організаційною формою, розміром, видом діяльності.

Контрольні запитання і завдання


І. Охарактеризуйте три основні організаційні форми бізнесу, зазначивши переваги і недоліки кожної з них.

2. Уявіть себе співвласником фірми, створеної на засадах партнерства. Які з функцій підприємця ви візьмете на себе, а які залишите партнерові ?

3. Уявіть, що ваше власне майно /будинок, земельна ділянка, автомобіль, книжки та ін./ оцінюється у 50 млн. грошових одиниць, крім того, ви маєте капітал ЗО млн. грошових одиниць. З них 10 млн ви вклали в одноосібне володіння, на 10 млн прид­бали акції, 10 млн поклали в банк. Що буде, якщо :

а/ збанкрутує ваше підприємство ?

б/ збанкрутує корпорація, акції якої ви придбали ?

4. Керуючись схемою "Види підприємств", охарактеризуйте відоме вам підприємство за різними критеріями.

5. Чим відрізняються державні підприємства в ринковій та адміністративній економіці?

6. Якого розміру, на ваш погляд, має бути підприємство, що виробляє :

а/ підйомні крани ;

б/ міксери ;

в/ одяг для молоді ?

7. Спробуйте знайти спільне і відмінне в поняттях “мале підприємство”, “кооператив”.