Костюкевич А. М., старший викладач

Вид материала

Подобный материал:

УДК 334.7

Костюкевич А.М., старший викладач (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ НА МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЛЯХ

Запропоновано механізми створення і функціонування обслуговуючих кооперативів як можливої форми кооперування водокористувачів.

Mechanisms of creation and functioning serving cooperative societies as

possible form of water-users cooperation are offered.

Перехід України до ринкових умов господарювання пов’язаний з економічним зростанням одних галузей економіки та виникненням кризових явищ в інших. Такими галузями є водне та сільське господарство.

Внаслідок земельної реформи, яка здійснювалась без урахування необхідності збереження організаційної цілісності меліоративних систем, утворилася велика кількість сільськогосподарських підприємств або ж фізичних осіб, території сільгоспугідь яких не відповідають схемам розміщення меліоративних систем. Частина меліоративних фондів залишилася на балансі управлінь водного господарства, частина внутрішньогосподарських меліоративних мереж з об’єктами інженерної інфраструктури перейшла у власність сільгоспвиробників (правонаступників колективних сільськогосподарських підприємств). Інша частина їх до 2000 року взагалі не належала нікому, оскільки не лишилося підприємств-правонаступників. Спроби Держводгоспу України здійснити безоплатну передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем територіальним громадам [1] виявилися невдалими.

Як результат, в межах однієї меліоративної системи з’явилося кілька суб’єктів сільськогосподарського виробництва, яким для дотримання технології ведення сільського господарства потрібно погоджувати свої господарські рішення стосовно сівозмін, фінансування експлуатації, ремонтів (поточних та капітальних) гідромеліоративних споруд, екологічно безпечного використання водних ресурсів. Крім того, з’являються труднощі захисту власних інтересів перед водогосподарськими організаціями. Наслідком таких процесів став занепад сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях; виникнення екологічних і соціальних проблем; розкрадання та погіршення технічного стану об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем (МС); обмеженість обсягів і низька ефективність використання фінансових ресурсів, спрямованих на будівництво, реконструкцію й експлуатацію меліоративних систем. Ліквідувати зазначені проблеми без встановлення певного виду організаційних, економічних та правових взаємних зобов’язань неможливо.

Тому актуальною науково-практичною проблемою є розроблення ефективних механізмів створення і функціонування організаційно-економічних утворень землекористувачів в соціально-економічних умовах України. Як зазначає Трегобчук В. “у всі часи та у всіх народів водогосподарські та іригаційно-меліоративні заходи здійснювалися державою або громадою, а експлуатація водогосподарських та гідромеліоративних систем і об’єктів проводилась спільними зусиллями держави та селян”[2, с.27].

Механізми спільного водокористування досліджують ряд провідних вітчизняних вчених. Ґрунтовні наукові праці з цієї проблематики належать Д. Крисанову [3, с.96], М. Хвесику [4, с. 92], В. Трегобчуку [2, с. 27], Б. Козловському [5, с. 22] та ін. Необхідність спільного землекористування на меліорованих землях задекларована у нормативно-правових документах України
[6, 7, 8,].

У сучасній практиці сільськогосподарського виробництва застосовуються різні форми кооперування: кооперативні, корпоративні, орендні тощо.

На сьогоднішній час достатньо розробленими й науково обґрунтованими є механізми формування організаційно-економічних відносин у таких формах спільного господарювання як кооперативи, які можуть стати основною організаційно-економічною формою інтеграції землекористувачів на меліорованих землях. Проблемами побудови організаційно-економічних відносин у кооперативах займаються провідні зарубіжні та вітчизняні вчені вже багато десятиліть. Вагомий внесок у дослідження кооперативів здійснили Бейтмен, М.Лайнхем, К. Лі Вей, Г.Мюнкнер, М.Сарджент, М.Уард, У.Уоткінс, Р.Якобсон, М.Абрахамсен, О. Чаянов, М. Туган-Барановський, М.Кондратьєв, І. Ємельянов, А.Анциферов.Ф.В. Горбонос, В.В. Зіновчук, О.В. Крисальний, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, Л.В. Молдаван, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.В. Юрчишин та інші.

Узагальнене визначення кооперативу дає В. Зіновчук. За його тлумаченням „кооператив є підприємством корпоративного типу, створеним шляхом добровільного об’єднання матеріальних внесків і зусиль сільськогосподарських товаровиробників-власників (громадян та юридичних осіб), організації демократичного управління і поділу ризику і доходів відповідно до участі в господарській діяльності цього підприємства ” [9, с. 9]. За цілями, завданнями і характером діяльності кооперативи поділяються на: виробничі, обслуговуючі та споживчі [10, ст. 2]. Важливе місце у фермерській діяльності займають обслуговуючі кооперативи, які можуть здійснювати меліорацію земель, водогосподарське, транспортне, ремонтно-технічне, ветеринарне, ремонтно-будівельне та інші види забезпечення й обслуговування виробництва, а також створення необхідних соціально-побутових умов для власників сільськогосподарських угідь [11, с. 8].

За сучасних соціально-економічних умов в аграрному секторі економіки в сільгоспвиробників не має достатніх мотивів для виробничої кооперації. Це зумовлено тим, що внаслідок розпаювання сільськогосподарських угідь землевласники сформувалися як самодостатні суб’єкти господарювання, які самостійно здійснюють сільськогосподарське виробництво, використовуючи переважно власні засоби праці. Тому за таких умов найбільш прийнятною формою організаційно-економічної й технологічної інтеграції землевласників для підвищення ефективності землеробства на меліорованих землях є створення обслуговуючих кооперативів.

Виходячи із зазначеного метою даного дослідження є розроблення механізмів створення і функціонування обслуговуючих кооперативів на меліорованих землях.

Створення обслуговуючого кооперативу потрібне для технічного обслуговування та екологічно безпечної експлуатації меліоративних систем. Метою його створення є:

– здійснення експлуатаційного та ремонтного обслуговування меліоративної системи;

- забезпечення дотримання технології сільськогосподарського виробництва на меліорованих землях завдяки узгодження структури сівозмін, режимів водопостачання (водовідведення) на сільськогосподарських угіддях членів кооперативу;

– забезпечення надійності і стабільності економічних відносин з водогосподарськими організаціями завдяки спільному здійсненні розрахунків за надані послуги з ремонту та експлуатації меліоративних споруд і техніки.

У процесі господарської діяльності обслуговуючого кооперативу виникають різні види взаємодії між учасниками кооперативу та кооперативу із зовнішнім середовищем. За змістом така взаємодія поділяється на економічну, організаційну, технологічну; за рівнем – внутрішню та зовнішню (див. табл. 1).

Таблиця 1

Система організаційно-економічної взаємодії у процесі діяльності обслуговуючого кооперативу

Рівні взаємодії	Зміст взаємодії
Рівні взаємодії	Економічна	Організаційна	Технологічна
Внутрішня	Механізм економічної взаємодії між учасниками	Механізм організаційно-правової взаємодії між учасниками	Механізм розподілу функцій з технічного обслуговування МС між учасниками
Зовнішня	Механізм еконо-мічної взаємодії суб’єктів договірних відносин	Механізм договірних відносин з контрагентами	Механізми і види водогосподарського інжинірингу

Внутрішньоекономічна взаємодія учасників обслуговуючого кооперативу полягатиме в такому:

– учасники кооперативу сплачуватимуть вступні внески (у разі виходу із кооперативу вони не повертаються) у грошовій та майновій формі, за рахунок яких формуватиметься неподільний фонд для організаційного забезпечення діяльності кооперативу пропорційно площі сільгоспугідь та вартості об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, розташованих на ній; неподільний фонд – це обов’язків фонд, що формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу і не підлягає розподілу між членами кооперативу [10, ст. 2];

– періодичні членські внески які будуть спрямовуватися на оплату послуг водогосподарської організації, утримання апарату управління, фінансування ремонтних, експлуатаційних та інших видів робіт, які виконуються кооперативом (розмір внеску визначається місцем розташування та площею сільськогосподарських угідь, видом вирощуваних сільськогосподарських культур, а також може залежати від розміру трудової участі члена кооперативу).

Внутрішньоорганізаційна взаємодія визначається правовим статусом обслуговуючого кооперативу. Власники сільськогосподарських угідь є одночасно і учасниками і засновниками кооперативу. Чисельність членів обслуговуючого кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Вони можуть працювати в кооперативі на умовах трудового договору. Вищим органом управління обслуговуючого кооперативу є загальні збори. Загальні збори виконуватимуть такі функції:

– прийняття до членів кооперативу;

– затвердження балансу кооперативу;

– обрання правління кооперативу і здійснення контролю за його діяльністю;

– врегулювання положень статуту з правом пролонгації діяльності кооперативу, вступу його в об’єднання інших кооперативів;

– прийняття рішень щодо припинення діяльності кооперативу.

До органів управління також відносять правління (якщо до складу кооперативу входить не менше 10 членів), яке здійснює зокрема фінансово-господарське управління кооперативом; спостережна рада (якщо кількість членів кооперативу не менше як 50 осіб), яка здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу кооперативу; ревізійна комісія або ревізор (якщо в кооперативі є менше 10 членів), яка обирається для контролю за фінансово-господарської діяльністю кооперативу. Правління кооперативу може наймати виконавчого директора зі сторони на умовах контракту для оперативного управління діяльністю кооперативу [12]. На засадах трудового найму в кооперативі можуть працювати наймані менеджери, які будуть займатися економічною діяльністю кооперативу, оцінювати отримані результати, організовувати роботу по підвищенню ефективності діяльності кооперативів.

При прийнятті рішень всі члени кооперативу мають рівні права – “один член кооперативу – один голос”.

Внутрішньотехнологічна взаємодія полягатиме у погодженні сівозмін та в розподілі виконання робіт з обслуговування меліоративних систем.

Зовнішньоекономічна взаємодія обслуговуючого кооперативу з водогосподарською організацією пов’язана із здійсненням розрахунків за отримані послуги. На сучасному етапі управління водного господарства надають послуги землекористувачам, але плата за надані послуги у більшості випадків є економічно необґрунтованою, про що свідчать результати досліджень, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняння наявної цінової політики на технічне обслуговування меліоративних систем із розрахунковими мінімальними витратами
(за даними Любешівського УВГ Волинської області)

№ з/п	Назви земле-користувачів	Пло-ща, га	Ціна за обслу-говування 1 га, грн.	Розмір плати за обслуговування, грн.	Розрахункові питомі усе-реднені вит-рати електро-енергії на 1 га, кВт год./га	Розрахун-кова мінімальна плата за обслуго-вування, грн./га	Різниця наявної і розрахун-кової плати за обслуго-вування, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
1	СВК "Зоря"	1892	0,10	200	39,8	8,0	-14871,1
2	СГПП "Дружба"	516	0,10	52	39,8	8,0	-4058,3
3	ПСВК "Колос"	1572	0,03	52	39,8	8,0	-12470,1
4	СВК "Полісся"	675	0,08	56	39,8	8,0	-5320,9
5	СВК "Україна"	775	0,07	56	39,8	8,0	-6117,4
6	СВК "Мрія"	1384	0,04	58	39,8	8,0	-10966,5
7	СВК ім. Ів.Франка	896	0,07	59	39,8	8,0	-7078,3
	Разом:	7710	X	533	X	Х	-60882,7

На основі площ меліорованих сільськогосподарських угідь (колонка 3), зазначених у зведених показниках по Любешівському УВГ за 2006 рік, і розмірів плати за обслуговування (колонка 5), зазначених у договорах із землекористувачами про забезпечення водно-повітряного режиму ґрунту осушених земель, визначено ціни за обслуговування 1 га сільськогосподарських угідь, що знаходяться в зоні обслуговування Любешівського УВГ Волинської області, які коливаються в межах від 0,03 до 0,10 грн. (колонка 4).

Для розрахунку економічно обґрунтованого розміру плати за обслуговування меліорованих земель можна використати усереднені дані про розміри витрат на електроенергію, що витрачається для перекачування води насосними станціями. При загальній потужності всіх електрифікованих насосних станцій 2942 кВт та їх продуктивності 34,14 м³/с протягом 2006 року було перекачано 43289 тис. м³ води, на що було витрачено 975,8 тис. кВт год. електроенергії. У розрахунку на 1 га було відведено за допомогою електрифікованих насосних станцій 1766,9 м³/га води, тобто використано 39,8 кВт год./га електроенергії (колонка 6). З урахуванням тарифу на електроенергію, мінімальний розмір плати за обслуговування 1 га меліорованих земель приблизно становитиме 8 грн. (колонка 7). Порівняння наявної і розрахункової плати свідчить про економічно необґрунтовані рівні цін, які в десятки разів є меншими собівартості наданих послуг (колонка 8).

Здійснення сільськогосподарської гідромеліорації передбачає задоволення потреб сільгоспвиробників у створенні оптимального водоповітряного режиму ґрунту протягом посівного, вегетаційного та періоду збору врожаю. Тому в системі ціноутворення повинні бути закладені можливості врахування різного впливу водного фактора на ефективність сільськогосподарського виробництва. Тоді водогосподарські організації будуть зацікавлені створювати оптимальні умови для ведення сільгоспвиробництва.

Розмір плати за надані послуги потрібно визначати залежно від площі сільськогосподарських угідь, відстані угідь від точки водовиділення (водовідведення), а також водно-повітряних режимів ґрунту.

Мінімальний розмір плати, який влаштує водогосподарську організацію можна визначити за формулою:

P_min = В + П_, грн. (1)

де В – витрати на гідромеліоративне обслуговування (на ремонт об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, на заробітну плату робітників, на здійснення гідрометричних спостережень, на електроенергію, накладні витрати, транспортні витрати, витрати на матеріали та сировину), грн.; П – мінімально прийнятний прибуток водогосподарської організації, грн.

Максимальний розмір плати за отримані послуги, який може заплатити кооператив, визначається за формулою:

P_max=,грн. (2)

де n – кількість землевласників, які є членами обслуговуючого кооперативу; D_i – додаткові доходи, які отримає і-ий член кооперативу за рахунок збільшення врожайності сільськогосподарських культур завдяки покращенню водно-повітряного режиму ґрунту, грн.; V_i – додаткові витрати і-го члена кооперативу, пов’язані зі збільшенням врожайності сільськогосподарських культур, грн.

Зовнішньоорганізаційна взаємодія обслуговуючого кооперативу з водогосподарською організацією полягатиме в укладанні різних видів договорів. На сьогоднішній день договірні умови є недосконалими і потребують доопрацювання. Зокрема потребує зміна предмету договірних умов, конкретизація умов розрахунків, обумовлення порядку корегування плати за невиконання або виконання в неповному обсязі договірних умов, права суб’єктів договору, ризики тощо.

Важливим також є те, що управління водного господарства не пропонує різних видів договірних умов землекористувачу, в залежності від комплексності наданих послуг, їх масштабності, тривалості тощо.

З метою уникнення викладених недоліків у наявній системі гідромеліоративного обслуговування треба розробити основи договірних відносин кооперативу і водогосподарської організації.

Перш за все потрібно чітко визначити предмет договору та обґрунтований розмір плати за надані послуги. Предметом договірних відносин може бути:

– забезпечення оптимальних для вирощування культур водно-повітряних режимів ґрунту на обумовлених територіях;

– консультування землекористувачів з питань експлуатації меліорованих сільськогосподарських угідь;

– підтримання у належному технічному стані та поточний ремонт об’єктів інженерної інфраструктури МС;

– екологічний моніторинг.

Зовнішньотехнологічна взаємодія обслуговуючого кооперативу з водогосподарською організацією пов’язана з наданням на договірних засадах певних видів послуг, які можуть бути предметом договору.

Інтеграція сільгоспвиробників у формі обслуговуючих кооперативів дозволить:

– дотримати технологію вирощування сільськогосподарських культур на меліорованих землях;

– здійснювати технічне обслуговування та екологічно безпечну експлуатацію меліоративних систем;

– збільшити частку фінансування гідромеліоративних послуг, які надають водогосподарські організації землевласниками.

1. Наказ “Про безоплатну передачу у комунальну власність об'єктів внутрішньогосподарських меліоративних систем”. – Держводгосп України. – Київ. – № 211. – 29.08.2003. 2. Бахтін Ю., Трегобчук В.М. Досвід зарубіжних країн у державній підтримці розвитку водного господарства // Водне господарство України. – 1997. – № 2. – С.27-31. 3. Крисанов Д.Ф. Економічні проблеми зрошуваного землеробства // Вісник УДУВГП. Серія “Економіка”, Випуск 5 (18). – 2002. – С.93-99. 4. Хвесик М.А. Актуальні проблеми водокористування і водозабезпечення // Економіка України. – 1997. - № 8. – С. 92-93. 5. Б.Козловський. Пропозиції щодо облаштування меліорації в сучасних умовах // Водне господарство України. – 2006. – № 3. – С. 22-24. 6. Указ президента України “Про заходи щодо розвитку зрошуваного землеробства в Україні”. – 03.03.06. – № 187. 7. Розпорядження КМУ “Про схвалення Концепції Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 роки”. 8. Указ президента України “Про заходи щодо розвитку кооперативного руху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах”. – 19.12.2000. – № 1348. 9. Зіновчук В.В. Сільськогосподарська кооперація: теорія, методологія, практика: Автореф. дис. докт. екон. наук: 08.07.02. / Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук. – Київ, 2000. – 33 с. 10. Закон України “Про кооперацію”. – 10.07.03. – № 1087-IV. 11. Волик А.М. Розвиток сільськогосподарської кооперації в країнах Західної Європи: Автореф. дис. кан. екон. наук: 08.07.02. / Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук. – Київ, 2000. – 17 с. 12. Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію”. – 17.07.97. – № 469/97-ВР.

Blog

Костюкевич А. М., старший викладач

УДК 334.7