Законодавство про охорону праці

Вид материала

Содержание

7. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
2) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку
Комісія зобов'язана протягом трьох діб
3). Роботодавець, а у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно
7.2.Спеціальне розслідування
До складу спеціальної комісії включаються
До матеріалів спеціального розслідування належать
7.3. Розслідування та облік випадків професійних захворювань
7.4. Розслідування та облік аварій

Подобный материал:

1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 ... 37

6.12.11. Згідно з «Порядком призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці » від 18.07.2007 р. № 937 можуть призначатися Пільгові пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36.

6.12.12. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами працi надано в: Методичних рекомендаціях щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Мінпраці від 01.09.92 р. N 41, із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненням Мінпраці України, МОЗ України від 22.03.1993 р. N 06-960 ;

Роз'ясненні про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках, затверджено наказом Мінпраці України від 21.08.2000 р. N 205;

Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затверджено наказом МОЗ від 13.12.2004 за № 614.

6.12.13. З метою визначення критеріїв оцінки професійних ризиків, збереження здоров'я працюючих шляхом обмеження тривалості роботи в умовах несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів (пилу, шуму, вібрації), встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів у відповідності до професійних ризиків, праці при працевлаштуванні постраждалих, встановлення зв'язку захворювання з умовами праці на підставі дозо-ефектних залежностей, удосконалення критеріїв санітарно-гігієнічної експертизи підприємств за ступенем їх шкідливості та небезпечності розроблена «Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах» I 3.3.6.-2006, затверджена наказом МОЗ України від 12.12.2006 за № 820. Інструкція встановлює порядок визначення ступеню ризику професійних захворювань в залежності від стажевої дози впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів та допустимих термінів роботи у шкідливих умовах.

6.13. Санітарні норми та правила з питань гігієни праці

6.13.1. Державні санітарні норми та правила - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

6.13.2. Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

6.13.3. Контроль здійснюється за станом атмосфери, мікроклімату робочої зони, рівнями шуму, вібрації, освітлення, запиленості, загазованості та іншими небезпечними факторами відповідно до вимог нормативних актів, які розповсюджуються на всі галузі:

а) Санітарні норми та правила, гігієнічні регламенти:

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджено Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 за №42;

ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку , затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999р. за № 37;

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації, затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999р. № 39;

Державні санітарні норми та правила при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджено наказом МОЗ № 476, зареєстровано в Мін’юсті 13.03.2003 за № 203/7524;

СН 4557-88 Санитарные нормы ультрафиолетового излучения в производственных помещениях;

СанПиН 5804-91 Санітарні норми та правила устрою та експлуатації лазерів;

НРБУ-97 Гігієнічні нормативи "Норми радіаційної безпеки України, затверджено Постановою МОЗ України від 01.12.1997 за № 62;

НРБУ-97/Д-2000 “Норми радіаційної безпеки України”, доповнення: радіаційний захист від джерел потенційного опромінення, затверджено Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 за № 116;

Основні санітарні правила Забезпечення радіаційної безпеки України, затверджено наказом МОЗ України від 02.02.2005 № 54, зареєстровано в Мін’юсті 20.05. 2005 р. № 552/10832;

ДСанПІН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин;

ДСанПіН № 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджено наказом МОЗ України від 01.08.96 за № 239; прийнятий: 01-08-1996, зареєстровано в Мін’юсті 29.08.1996 за № 488/1513; внесено зміни: наказом МОЗ України вiд 13.12.2006 за № 828, зареєстровано в Мін'юсті України 18.12.2006 за № 1315/13189;

Санітарні норми допустимої гучності звучання звуковідтворювальних і звукопідсилювальних пристроїв у закритих приміщеннях та на відкритих майданчиках, затверджено наказом МОЗ СРСР від 07.07.1987 за № № 4396-87;

Санітарні норми допустимої гучності звучання звуковідтворювальних і звукопідсилювальних пристроїв у закритих приміщеннях та на відкритих майданчиках, затверджено наказом МОЗ СРСР від 07.07.1987 за № № 4396-87;

ДСН 198 Державні санітарні норми і правила при виконанні робіт в невимкнених електроустановках напругою до 750 кв включено, затверджено наказом МОЗ України від 09.07.1997 № 198;

ДСП 201-97 Державні санітарні норми по охороні атмосферного повітря населених пунктів (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджено наказом МОЗ України від 09.07.1997р. за № 201;

ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення, затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 за № 29;

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки, затверджено головним санітарним лікарем від 03.08.1984 за № 3077-84;

Допустимі рівні напруженості електричних полів та щільності іонного струму для персоналу підстанцій і ВЛ постійного струму ультрависокої напруги №6032-91;

Про затвердження Списків гігієнічних регламентів (ГДК та ОБРВ) у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі населених місць: Список 1 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони"; Список 1 "Орієнтовані безпечні рівні впливу (ОБРВ) шкідливих речовин в повітрі робочої зони"; Список 1 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населення місць"; Список 1 "Орієнтовані безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населення місць"(затверджено наказом МОЗ від 15.01.1997 р. за №8).

Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів (ГДК та ОБРВ) у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць та (ОДР) у воді водоймищ: Список 2 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони"; Список 2 "Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони"; Список 2 "Гранично допустимі концентрації (ГДК) та орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць"; Список 1 "Орієнтовні допустимі рівні (ОДР) речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування",(затверджено наказом МОЗ від 21.11.1997 р. за №336);

Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів шкідливих речовин у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених місць: Список № 4 Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони; Список № 4 Орієнтовні безпечні рівні дії (ОБРД) шкідливих речовин у повітрі робочої зони; Список № 3 Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин (ГДК) в атмосферному повітрі населених місць; Список № 4 Орієнтовні безпечні рівні дії (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (затверджено МОЗ України від 23.02.2000 за №30)

Про затвердження гранично допустимих концентрацій (ГДК) препарату планризу (ризоплана) в повітрі робочої зони. МОЗ України, Постанова №36 Головдержсанлікар України 16.12.2004;

ГДР(ПДУ) 4618-88 Гранично допустимі рівні (ПДУ) забруднення шкіри рук працюючих з шкідливими речовинами, затверджено Мінохорони здоров'я СРСР,1988.

ПДК 4617-88 Список ПДК вредных веществ в воздухе рабочей зоны.

б) Державні стандарти:

ДСТУ-П OHSAS 18001:2006 Системи управління безпекою та гігієною праці. Вимоги (OHSAS 18001:1999, ІDT);

ДСТУ-П OHSAS 18002:2006 Системи управління безпекою та гігієною праці. Основні принципи виконання вимог OHSAS 18001 (OHSAS 18002:2000, ІDT);

ДСТУ ISO 7708:2003 Якість повітря. Визначання розміру фракцій під час відбирання проб частинок, які впливають на здоров'я людини (ІSO 7708:1995, ІDT);

ДСТУ 3-059:2004 Приміщення виробничі чисті та пов'язані з ними контрольовані умови виробничого середовища. Класифікація. Загальні технічні умови;

ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004 Чисті приміщення і пов'язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря (ГОСТ ИСО 14644-1-2002, ІDT;

ДСТУ 2603-94 Аналізатори газів для контролю викидів промислових підприємств. Загальні технічні вимоги та методи випробувань;

ДСТУ ISO 4226:2004 Якість повітря. Загальні положення. Одиниці вимірювання (ІSO 4226:1993, ІDT);

ДСТУ ISO 6879:2003 Якість повітря. Характеристики і настанови щодо вимірювання (ІSO 6879:1995, ІDT);

ДСТУ ISO 9359:2003 Якість повітря. Метод пошарового відбирання проб для оцінювання якості навколишнього повітря (ІSO 9359:1989, ІDT;

ДСТУ 3941-2000 Лазерна безпека. Терміни та визначення;

ДСТУ-Н РМГ 71:2007 Метрологiя. Характеристики ультрафiолетового випромiнення джерел медичної призначеностi. Методика виконання вимiрювань (РМГ 71-2003, IDT);

Державні стандарти щодо шуму, вібрації наведено в таблиці 6.7, 6.8.

в) Міждержавні стандарти :

ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы классификации.

ГОСТ 12.1.002-84 (1999) ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.

ГОСТ 12.1.005-88 (2001) ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху санитарной зоны.

ГОСТ 12.1.006-84 (1999) ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

ГОСТ 12.1.007-76 (1999) ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

ГОСТ 12.1.014-84 (2001) ССБТ. Воздух рабочей зоны. Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками.

ГОСТ 12.1.016-79 (2001) ССБТ. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ.

ГОСТ 12.1.045-84 (2001) ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

ГОСТ 12.1.048-85 (2001) ССБТ. Контроль радиационный при захоронении радиоактивных отходов. Номенклатура контролируемых параметров.

ГОСТ 12.1.008-76 (1999) ССБТ. Биологическая безопасность. Общие требования.

ГОСТ 12.1.009-76 (1999) ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения.

ГОСТ 12.1.010-76 (1999) ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования.

ГОСТ 12.1.011-78 (1991) (СТ СЭВ 2775-80) ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний.

ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования.

ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования. Межгосударственный стандарт.

ИСО 14644-1-2002 Чистые помещения и связанные с ними контролируемые среды. Часть 1. Классификация чистоты воздуха Присоединившиеся гос-ваRU AZ AM BY KZ KG MD TJ TM UZ UA.

Міждержавні стандарти щодо шуму, вібрації наведено в таблиці 6.7, 6.8.

6.13.3. На основі вищеназваних санітарних норм та правил, розробляються санітарні правила та норми для окремих галузей промисловості :

Вугільна промисловість:

Державні санітарні правила та норми "Підприємства вугільної промисловості", затверджено наказом МОЗ України від 13.12.2002 № 468, зареєстровано в Мін’юсті України 20.06.2003 за № 498/78.

Металургійна промисловість:

Підприємства чорної металургії Державні санітарні правила ДСП 3.3.1.038-99.

Державні санітарні правила для підприємств порошкової металургії, затверджено наказом МОЗ України від 18.12.1995 за №235, зареєстровано в Мін’юсті України 15.07.1996 за №354/1379.

Машинобудування:

ДСП 3.3.2.041-99 Санітарні правила по обладнанню та влаштуванню тракторів і сільськогосподарських машин. Державні санітарні правила, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.12.1999 № 41.Санитарные правила по оборудованию и устраиванию тракторов и сельскохозяйственных машин. Государственные санитарные правила. ДСП 3.3.2.041-99

ДСП 3.3.2.040-99 Санітарні правила по обладнанню та експлуатації засобів малої механізації для сільськогосподарського виробництва. Державні санітарні правила, постанова Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 за № 40.

Хімічна промисловість:

ДСП 9.9.5.-080-02 Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях , (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю, затверджено постановою Гол.сан. лікаря України 28.01.2002 №1.ПРАВИЛА УСТРАИВАНИЯ И БЕЗОПАСНОСТИ РАБОТЫ В ЛАБОРАТОРИЯХ (ОТДЕЛАХ, ОТДЕЛЕНИЯХ) МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ

ДСП 8.8.1.2.002-98 Державні санітарні правила і гігієнічні норми "Гігієнічна кла-сифікація пестицидів за ступенем небезпечності", затверджено МОЗ від 28.08.1998 за № 2.

Будівельна галузь:

ДНАОП 6.1.00-1.10-97 Правила безпеки та виробничої санітарії при виготовленні залізобетонних і бетонних виробів та конструкцій на заводах будівної індустрії, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 14.03.97 за №57;

Державні санітарні правила і норми проектування, будівництва та експлуатації плавальних басейнів на морських і річкових суднах, затверджено наказом МОЗ України від 09.07.1997 за № 202 .

Сільське господарство:

ДСП 3.3.2.041-99 Санітарні правила по обладнанню та влаштуванню тракторів і сільськогосподарських машин. Державні санітарні правила, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 01.12.1999 № 41;Санитарные правила по оборудованию и устраиванию тракторов и сельскохозяйственных машин. Государственные санитарные правила. ДСП 3.3.2.041-99

ДСП 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві, затверджено наказом МОЗ України від 03.08.1998 за № 1;

Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджено наказом МОЗ України 18.12.1996 за № 382;

Державні санітарні правила та норми ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001. Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сіліськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, грунті;

ДСТУ 4693:2006 Мікроклімат тваринницьких приміщень. Терміни та визначення понять.

Транспорт:

ДСП 8.8.1.2.001-98 Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві, затверджено наказом МОЗ від 03.08.1998 за № 1;

Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджено наказом МОЗ України від 18.12.1996 за № 382;

Державні санітарні правила і норми суднобудівних і судноремонтних об'єктів, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.1997 за № 203.

Медичні заклади

Державні санітарні правила і норми "Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.06.2007 за № 294, зареєстровано в Мін'юсті України вiд 07.11.2007 за № 1256/14523;

Санітарні норми допустимого шуму, що створюється виробами медичної техніки в приміщеннях лікувально- профілактичних закладів, затверджено наказом МОЗ СРСР від 30.07.1984 за № 3057-84;

ДСП 9.9.5.035-99 Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп небезпеки, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 за №35;

Про затвердження державних санітарних норм і правил "Організація роботи лабораторій при дослідженні матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти I-IV груп патогенності молекулярно-генетичними методами" , затверджено наказом МОЗ від 24.01.2008 N 26, зареєстровано в Мін'юсті України 7.02. 2008 за № 88/14779;

Методичні вказівки "Медико-біологічні дослідження виробничих штамів мікроорганізмів і токсиколого-гігієнічна оцінка мікробних препаратів, визначення їх безпеки та обґрунтування гігієнічних нормативів і регламентів", затверджено наказом МОЗ України від 26.10.2004 за № 521.

7. РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ

7.1. Загальні положення щодо розслідування та обліку нещасних випадків

7.1.1. Роботодавець повинен організовувати розслідування нещасного випадку відповідно до "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів від 25.08. 2004 р. № 1112 (далі Порядку розслідування).

7.1.2.Чинним законодавством передбачено певний порядок дій у разі, якщо стався нещасний випадок на виробництві. Від того, наскільки оперативно і правомірно діятиме роботодавець залежать життя і здоров'я потерпілого працівника. Від правильності документального оформлення буде залежати і своєчасність і повнота виплат, передбачених законодавством. Результати проведеного розслідування впливають на розмір допомоги, яка виплачуватиметься потерпілому або членам його сім'ї в разі смерті.

7.1.3. Розслідування проводиться у випадку:

раптового погіршення стану здоров'я працівника;
отримання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;
гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь;
одержання теплового удару, опіку, обмороження у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою чи іонізуючим випромінюванням;
одержання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками рослинного і тваринного світу, що призвів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менше ніж на один робочий день;
зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків;
смерті працівника на підприємстві.

7.1.4. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

7.1.5. У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:

терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку (комісії із спеціального розслідування) обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків);
вжити заходів до недопущення подібних випадків.

7.1.6. Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1 Порядку розслідування:

підприємству, де працює потерпілий;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;
установі (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (далі - СЕС), які обслуговують підприємство, де працює потерпілий, або такій установі за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

7.1.7. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно:

1) повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадок:

робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;
підприємство, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше, ніж три особи та організувати розслідування.

У разі, коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, розслідування організовує робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку, для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи.

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти:

акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 Постанови КМ від 25.08.2004.№1112 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5);
акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4 Порядку розслідування , якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;
у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 5 Постанови КМ від 25.08.2004.№1112 (далі - карта форми П-5).

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

3). Роботодавець, а у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, який призначив комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи (далі - матеріали розслідування).

До першого примірника акта форми Н-5 додаються примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устатковання, апаратури тощо), а у разі потреби - також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться в матеріалах розслідування.

4). Нещасні випадки реєструються у журналі за формою згідно з додатком 6 Постанови КМ від 25.08.2004.№1112 роботодавцем, а у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зареєстровано цю особу.

5). Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) і примірником матеріалів розслідування карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), протягом трьох діб надсилаються роботодавцем керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з питань охорони праці, підприємства, працівником якого є потерпілий.

6). Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем:

потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

7). Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб надсилається роботодавцем:

керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;
первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу - місцевій держадміністрації;
у разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 до СЕС, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

7.1. 8. Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

7.1.9. У робочому органі виконавчої дирекції Фонду примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) підлягає зберіганню протягом 45 років.

7.1.10. По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 згідно з додатком 7 і в десятиденний строк надсилає його організаціям і особам, яким надсилався акт форми Н-1 (або форми НПВ).

Повідомлення про наслідки нещасного випадку обов'язково додається до акта форми Н-1 або форми НПВ і зберігається разом з ним відповідно до цього Порядку.

7.1.11. Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

7.1.12. У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

7.1.13. Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

7.1.14. Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

7.2.Спеціальне розслідування

7.2.1. Спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельними наслідками;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я;

випадки смерті працівників на підприємстві;

випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;

нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).

7.2.2. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ України 04.07.2007 р. №370 та зареєстрованого в Мін’юсті України 07.08.2007 № 902/14169.

7.2.3. Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок з тяжким наслідком, випадок смерті працівника на підприємстві, а також випадок зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків роботодавець зобов'язаний негайно передати з використанням засобів зв'язку повідомлення за формою згідно з додатком 9 постанови КМ 25.08. 2004 р. № 1112:

територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;
органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації);
установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);
первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий;
органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).

7.2.4. Повідомлення надсилається також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше. Спеціальне розслідування такого випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування

7.2.5. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії включаються:

посадова особа територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії);
представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцевій держадміністрації, якщо нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця;
представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
представник профспілкового органу вищого рівня;
представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, або такої установи за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - у разі розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння);
представник інспекції державного технічного нагляду Мінагрополітики - якщо нещасний випадок стався під час експлуатації зареєстрованих в інспекції сільськогосподарських машин (трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, тракторні причепи, обладнання тваринницьких ферм, посівні та збиральні машини).

7.2.6. Залежно від кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії до складу спеціальної комісії можуть бути включені спеціалісти органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

7.2.7. Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу спеціальної комісії, але має право брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

7.2.8. Роботодавець (якщо постраждав роботодавець - орган, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування) зобов'язаний забезпечити належні умови і сприяти роботі спеціальної комісії.

7.2.9. Члени спеціальної комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб, працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та інших осіб - свідків нещасного випадку.

7.2.10. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держгірпромнагляду. До складу цієї комісії включаються керівники Держгірпромнагляду, органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузевого або територіального об'єднання профспілок, роботодавця, представники первинних організацій профспілок, членами яких є потерпілі, або уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами профспілок, відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (у разі необхідності), органів охорони здоров'я та інших органів.

7.2.11. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло від 2 до 4 осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держгірпромнагляду або за його дорученням наказом територіального органу Держгірпромнагляду.

У разі коли Кабінетом Міністрів України прийнято спеціальне рішення щодо утворення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що призвела до нещасних випадків), головою спеціальної комісії призначається посадова особа Держнаглядохоронпраці, яка входить до складу комісії, утвореної Кабінетом Міністрів України.

7.2.12. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

7.2.13. За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом.

До матеріалів спеціального розслідування належать:

копія рішення Кабінету Міністрів України про створення комісії з розслідування групового нещасного випадку (аварії з потерпілими), якщо воно приймалось;
копія наказу органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання про призначення спеціальної комісії;
примірник акта форми Н-5;
примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ) стосовно кожного потерпілого, примірник карти форми П-5 стосовно кожного потерпілого у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом;
протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 10;
ескіз місця, де стався нещасний випадок, згідно з додатком 11, необхідні плани, схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об'єктів, машин, механізмів, устатковання, інструменту тощо;
висновок експертної комісії, якщо вона утворювалася, та висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;
медичний висновок про причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми потерпілого, а також про стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
висновок лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь), результати санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, проведених установами, організаціями, лабораторіями, яким надано право проводити такі дослідження (у разі їх проведення);
протоколи рішень спеціальної комісії про розподіл функцій між членами цієї комісії та про призначення експертної комісії;
протоколи опитування та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, згідно з додатком 12;
копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;
витяги із законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги яких були порушені;
копії приписів, протоколів про адміністративні правопорушення, що стосуються нещасного випадку, виданих роботодавцеві посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці до настання нещасного випадку і під час його розслідування;
довідка про матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок настання нещасного випадку, та надання потерпілому чи членам його сім'ї матеріальної допомоги.

7.2.14. Матеріали спеціального розслідування випадку смерті працівника на підприємстві повинні містити:

копію наказу органу Держгірпромнагляду або Держатомрегулювання про призначення комісії із спеціального розслідування цього випадку;
примірник акта форми Н-5;
примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ) стосовно потерпілого, примірник карти форми П-5 стосовно потерпілого у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом;
протокол огляду місця, де стався такий випадок, за встановленою формою;
медичний висновок про причини смерті, а також про стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
інші документи залежно від обставин і причин цього випадку.

7.2.15. Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 зобов'язаний:

видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадків, який обов'язково додається до матеріалів спеціального розслідування, а також притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих) інструкцій. Про виконання запропонованих заходів роботодавець повідомляє у письмовій формі органи, які брали участь у розслідуванні, у зазначені в акті форми Н-5 строки;
надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні, Держгірпромнагляду, Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці, виконавчій дирекції Фонду, а у разі розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - також установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий.

Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірником карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння) надсилається:

потерпілому, членам його сім'ї або особі, яка представляє його інтереси;
робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.

Примірник матеріалів спеціального розслідування залишається на підприємстві та зберігається протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства - передаються правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

7.2.16. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин . Роботодавець на підставі актів форми Н-1 та форми НПВ подає відповідним організаціям державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе відповідальність за її достовірність. Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.

Підприємства та органи, до сфери управління яких вони належать, а також робочі органи виконавчої дирекції Фонду ведуть облік усіх нещасних випадків.

Держгірпромнагляд , інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації ведуть оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Органи державної пожежної охорони ведуть облік осіб, які постраждали під час пожеж, а установи державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції Фонду - облік осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань (отруєнь).

7.3. Розслідування та облік випадків професійних захворювань

7.3.1. Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають розслідуванню.

7.3.2. Перелік професійних захворювань, затверджений Постановою КМ України 08.11.00 № 1662 є основним документом, яким слід керуватися при встановленні діагнозу професійного захворювання, зв'язку його з виконуваною роботою або професією, вирішенні питань експертизи працездатності, медичної і трудової реабілітації, а також при розгляді питань, пов'язаних з відшкодуванням власником підприємства, установи чи організації,

або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків” (Інструкція про застосування переліку професійних захворювань, затверджена наказом МОЗ України, АМН України та Мінпраці 29.12.2000 N 374/68/338, зареєстрована в Мін’юсті України 24.01.2001 р. N 68/5259 ).

7.3.3. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.

7.3.4. Зв’язок професійного захворювання з умовами праці працівника встановлюється згідно п. 70 Порядку розслідування. Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) лікарні.

Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затверджені МОЗ України від 13.12.2004 № 614, зареєстровані в Мін’юсті України 23.02. 2005р. за № 260/10540

7.3.4. Повідомлення про професійні захворювання та розслідування причин виникнення професійного захворювання здійснюється згідно з п.75 Порядку розслідування. Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

7.3.5. У разі реорганізації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до настання професійного захворювання, зазначене повідомлення надсилається правонаступнику.

7.3.6. Роботодавець організовує та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання :

до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії);
представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, підприємства, працівником якого є потерпілий;
первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

7.3.7. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3. У разі потреби роботодавець продовжує за поданням голови комісії з розслідування строк розслідування, але не більше ніж на один місяць. Копія наказу надсилається всім членам комісії.

Комісія з розслідування зобов'язана:

розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;
розподілити функції між членами комісії;
розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;
провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання;
скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт форми П-4) згідно з додатком 15 Постанови КМ України від 25.08.2004 р. № 112 . У разі коли роботодавець або інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4.

Акт форми П-4 складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потерпілому, лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Примірник акта надсилається установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.

7.3.8. Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться в журналі згідно з п.88 Порядку розслідування :

на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі повідомлень про професійні захворювання та актів форми П-4;

у лікувально-профілактичних закладах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, діагнозу, встановленого під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про професійне захворювання.

До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності кожного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

У разі виявлення кількох професійних захворювань потерпілий реєструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів.

Професійні захворювання, виявлені в осіб, які приїхали на постійне проживання в Україну з інших країн, реєструються лікувально-профілактичними закладами, установами державної санітарно-епідеміологічної служби та робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцем проживання потерпілого в Україні, а розслідування причин цих професійних захворювань проводиться в порядку, передбаченому міжнародними договорами України.

7.3.9. Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів форми П-4 складають карти форми П-5, які зберігаються протягом 45 років в цих установах та МОЗ.

7.3.10. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворювань затверджуються МОЗ.

7.4. Розслідування та облік аварій

7.4.1. Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася:

1) аварія першої категорії, внаслідок якої: загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення.

2) аварії другої категорії, внаслідок якої:

загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

7.4.2. Випадки порушення технологічних процесів, роботи устатковання, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо не належать до аварій першої чи другої категорії і розслідуються відповідно до законодавства.

7.4.3. З метою врахування специфіки галузей, визначення переліку аварій першої чи другої категорії центральними органами виконавчої влади у разі потреби затверджуються власні документи про розслідування аварій за погодженням з Держгірпромнаглядом.

7.4.4. Розслідування аварії, що спричинила нещасні випадки, проводиться згідно з пунктами 3 - 62 Порядку розслідування.

7.4.5. Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться комісіями, що утворюються:

у разі аварії першої категорії - наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС;

у разі аварії другої категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС.

7.4.6. Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представник органу державного нагляду за охороною праці чи МНС.

7.4.7. У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, цивільної оборони, правил експлуатації устатковання та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних документів та проекту, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання таким випадкам.

7.4.8. Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та скласти акт за формою Н-5, визначити шкоду, заподіяну аварією.

7.4.9. У разі розслідування аварії, що не спричинила нещасних випадків, примірник акта форми Н-5 зберігається на підприємстві до завершення виконання заходів, визначених комісією, але не менше ніж два роки.

7.4.10. Облік аварій першої і другої категорій ведуть підприємства і органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці. Форми державної статистичної звітності щодо аварій затверджуються Держкомстатом за поданням Держгірпромнагляду.

Blog

Законодавство про охорону праці

Содержание