Законодавство про охорону праці
| Вид материала | Закон |
- Типові тематичний план І програма навчання посадових осіб І спеціалістів з питань охорони, 193.21kb.
- Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових, 14899.46kb.
- Основні законодавчі акти про охорону праці, 1432.51kb.
- Про затвердження Правил охорони праці в деревообробній промисловості, 2616.95kb.
- Правила охорони праці в содовій промисловості I. Визначення термінів, 681.45kb.
- Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного, 386.09kb.
- Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного, 359.92kb.
- Призначена для добування та транспортування споживачам питної води, 71.94kb.
- Державний комітет україни по нагляду за охороною праці нака, 182.61kb.
- Про затвердження міської програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого, 219.37kb.
6.3.2. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
6.3.2.1. Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні та інші заходи колективного захисту. Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовуються медико-профілактичні засоби захисту, спецодяг тощо.
6.3.2.2. Нормовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо-та вологовиділенням. Для зменшення термічних навантажень на працюючих передбачається максимальна механізація, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами і устаткуванням.
6.3.2.3.У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь передбачаються заходи захисту від перегрівання при попаданні прямих сонячних променів в теплий період року (орієнтація віконних прорізів схід-захід, улаштування жалюзі та ін.), від радіаційного охолодження — в зимовий (екранування робочих місць). При температурі внутрішніх поверхонь огороджуючих конструкцій вище допустимих величин робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.
6.3.2.4. У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла використовують природну вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації встановлюють механічну загально-обмінну вентиляцію. При наявності поодиноких джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін.
6.3.2.5.У замкнутих і невеликих за об'ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.
6.3.2.6. При наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисного обладнання.
6.3.2.7. Вибір теплозахисних засобів обумовлюється інтенсивністю тепловипромінювання, а також умовами технологічного процесу.
6.3.2.8. При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук).
6.3.2.9. В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ :
для постійної роботи в гарячих цехах— спецодяг (костюм чоловічий повстяний), а при ремонті гарячих печей та агрегатів — автономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним костюмом;
при аварійних роботах—тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини;
для захисту ніг від теплового випромінювання, іскор і бризок розплавленого металу, контакту з нагрітими поверхнями – взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах;
для захисту рук від опіків- рукавиці суконні, брезентові;
для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу-повстяний капелюх, захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;
для захисту очей та обличчя — щиток теплозахисний сталевара, з накладними захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри ахисні, козиркові із світлофільтрами.
6.3.2.10. У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити регламентовані інтенсивності теплового опромінювання працюючих через технологічні вимоги, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність, використовуються обдування, повітряне душування, водно-повітряне душування. Доцільно в умовах підвищеної температури на робочих місцях працівникам вживати газовану підсолену (0.5%) воду. Це запобігає втратам води організмом, а також необхідних для людини солей та мікроелементів. Одночасно, рекомендується підвищувати споживання білкової їжі. Ці заході покращують самопочуття та працездатність робітників в умовах дії підвищеної температури на робочих місцях.
6.3.2.11. Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов, пов'язаних з технологічним процесом та іншими причинами, вимірювання проводяться з урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої зміни.
6.3.2.12. Вимоги до вимірювальних приладів та вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях регламетується ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.
6.4. Виробничий шум, ультразвук, інфразвук
6.4.1. Шум. Загальні поняття та визначення
6.4.1.1. Шум - це будь-який неприємний або небажаний звук, який наносить шкоду здоров'ю людини, знижує її працездатність, а також може сприяти отриманню травми внаслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору - це хвильові коливання пружного середовища, що поширюються з певною швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі. Наука, що вивчає звуки, називається акустикою.
6.4.1.2. Звукові хвилі виникають при порушенні стаціонарного стану середовища внаслідок впливу на них сили збудження і, поширюючись у ньому, утворюють звукове поле. Джерелами цих порушень можуть бути механічні коливання конструкцій або їх частин, нестаціонарні явища в газоподібних або рідких середовищах.Основними характеристиками таких коливань служить амплітуда звукового тиску (р,Па), частота (г, Гц). Звуковий тиск — це різниця між миттєвим значенням повного тиску у середовищі при наявності звуку та середнім тиском в цьому середовищі при відсутності звуку. Поширення звукового поля супроводжується переносом енергії, яка може бути визначена інтенсивністю звуку(Вт/м2).
6.4.1.3. За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони:
інфразвукові з частотою коливань менше 20 Гц;
звукові (ті, що ми чуємо)- від 20 Гц до 20 кГц ;
ультразвукові — більше 20 кГц, наука, що вивчає звуки, називається акустикою.
Швидкість поширення звукової хвилі залежить від властивостей середовища і, насамперед, від його щільності.
Людина сприймає звуки в широкому діапазоні інтенсивності (від нижнього порога чутності до верхнього - больового порога). Але звуки різних частот сприймаються неоднаково, найбільша чутність звуку людиною відбувається у діапазоні 800-4000 Гц, найменша - в діапазоні 20-100 Гц.
6.4.1.3. За характером спектра дії шуми слід поділяти на:
- широкосмугові, з безперервним спектром шириною більш ніж одна октава;
- вузькосмужні або тональні, в спектрі яких є виражені дискретні тони. Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у третинооктавних смугах частот по перевищенню рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ.
6.4.1.4. За часовими характеристиками шуми слід поділяти на:
- постійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється не більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А";
- непостійні, рівень шуму яких за повний робочий день при роботі технологічного обладнання змінюється більш ніж на 5 дБА при вимірюваннях за часовою характеристикою "повільно" шумоміра по шкалі "А".
6.4.1.5. Непостійні шуми поділяються на:
- мінливі, рівень яких безперервно змінюється у часі;
- переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасто на 5 дБА і більше при вимірюваннях на часовій характеристиці "повільно" шумоміра по шкалі "А", при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше;
- імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому, рівні шуму у дБ(А1) і дБ(А), виміряні на часових характеристиках "імпульс" та "повільно" шумоміра, відрізняються не менш ніж на 7 дБ.
6.4.1.6. Класифікація ультразвуку
За способом передачі від джерела до людини ультразвук поділяють на:
- повітряний, що передається через повітряне середовище;
- контактний, що передається на руки працюючої людини через тверде чи рідке середовище.
6.4.1.7. За спектром ультразвук поділяють на:
- низькочастотний - від 1,12104 до 1,0105 Гц;
- високочастотний - 1,0105 до 1,0109 Гц.
6.4.1.8. Класифікація інфразвуку
За часовими характеристиками інфразвук поділяють на:
- постійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється не більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження;
- непостійний, рівень звукового тиску якого по шкалі "Лінійна" на характеристиці "повільно" змінюється більш ніж на 10 дБ за 1 хв. спостереження.
Інфразвук людина не чує, однак відчуває; він справляє руйнівну дію на організм людини. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючі запаморочення, біль голови. Знижується увага, працездатність. Виникає почуття страху, загальна немічність.
Всі механізми, котрі працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук.
В машинобудівній галузі інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згорання дизельних двигунів.
6.4.1.9. Нормативи виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. Допустимі рівні звукового тиску у октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях регламентовані ДСН 3.3.6.037-99, наведені в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 - Нормовані рівні звукового тиску та рівні шуму на робочих місцях
| Вид трудової діяльності | Рiвнi звукового тиску (дБ) в октавних смугах з серединами геометричними частотами, Гц | Рівень звуку в дБА | ||||||||
| | 31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | |
| 1. Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання, викладання, проектно-конструкторські бюро, програмування на ОЕМ. | 86 | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 42 | 40 | 38 | 50 |
| 2. Висококваліфікована робота, вимірювання та аналітична робота в лабораторіях. | 93 | 79 | 70 | 63 | 58 | 55 | 52 | 50 | 49 | 60 |
| 3. Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами. Приміщення диспетчерських служб, машинописних бюро. | 96 | 83 | 74 | 68 | 63 | 60 | 57 | 55 | 54 | 65 |
| 4. Робочі місця за пультами у кабінах нагляду та дистанційного управління без мовного зв'язку. Приміщення лабораторій з шумним устаткуванням. | 103 | 91 | 83 | 77 | 73 | 70 | 68 | 66 | 64 | 75 |
| 5. Постійні робочі місця у виробничих приміщеннях та на території підприємств. | 107 | 95 | 87 | 82 | 78 | 75 | 73 | 71 | 69 | 80 |
6.4.1.10. Допустимі рівні звукового тиску ультразвуку при восьмигодинному робочому дні наведені у таблиці 6.5.
Таблиця 6.5 - Допустимі рівні звукового тиску ультразвуку
| Середньогеометрична частота октавних смуг, кГц | 16 | 31,5 | 63 та вище |
| Допустимі рівні тиску, дБ | 88 | 106 | 110 |
6.4.1.11. Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах наведені у таблиці 6.6.
Таблиця 6.6 - Допустимі рівні тиску інфразвуку в октавних смугах
| Допустимi рiвнi звукового тиску у дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц | Загальний рiвень звукового тиску, дБ | |||
| 2 | 4 | 8 | 16 | |
| 105 | 105 | 105 | 105 | 110 |
- Захист від шуму
6.4.2.1. Захист від шуму повинен здійснюватися розробкою шумобезпечної техніки, використанням методів та засобів колективного захисту та засобами індивідуального захисту.
Питання боротьби з шумом слід починати вирішувати ще при проектуванні підприємства, робочого місця, устаткування. Для цього використовуються організаційні, технічні та медично-профілактичні заходи.
6.4.2.2. До організаційних заходів відносяться: раціональне розташування виробничих ділянок, устаткування та робочих місць, постійний контроль режиму праці і відпочинку працівників, обмеження застосування обладнання та використання робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
6.4.2.3. Технічні заходи дають змогу значно зменшити вплив шуму на працівників і поділяються на заходи, що використовуються: в джерелі виникнення (конструктивні та технологічні), на шляху розповсюдження (звукоізоляція, звукопоглинання, глушники шуму, звукоізоляційні укриття), в зоні сприйняття (засоби колективного та індивідуального захисту).
Для зниження шуму необхідно, насамперед, використовувати конструктивні та технологічні методи, які, в свою чергу, залежать від походження звуку та конструктивних особливостей обладнання. Надзвичайно ефективним методом зниження шуму в джерелі його виникнення в деяких випадках може стати зміна технології, наприклад, за допомогою заміни ударних взаємодій безударними (заміна клепання зварюванням, кування штампуванням, літерного методу друку лазерним тощо). При конструюванні механічного обладнання в першу чергу слід намагатися зменшити рівень коливань конструкції або її елементів, що створюють шум.
Для зниження шуму механічного походження в вузлах, в яких здійснюються ударні процеси, необхідно зменшити сили збурення, збільшити час контакту елементів, що взаємодіють між собою, збільшити внутрішні втрати в системах, що коливаються, зменшити площу випромінювання звуку. Практично це досягається:
заміною зворотно-поступального переміщення обертовим;
підвищенням якості балансування обертових деталей;
підвищенням класу точності виготовлення деталей;
поліпшенням змащування;
заміною підшипників кочення на підшипники ковзання;
використанням негучних матеріали (наприклад, пластмаси);
використанням вібродемпфуючих матеріалів (мастики);
здійсненням віброізоляції машин від фундаменту;
використанням гнучких сполучень;
використанням зубчатих передач з спеціальним профілем або заміною їх на малошумні передачі (клинопасову, гідравлічну).
6.4.2.4. Джерелами аеродинамічного шуму можуть бути нестаціонарні явища при течії газів та рідин. Засоби боротьби з аеродинамічним шумом у джерелі його виникнення досягаються:
зменшенням швидкості руху газів;
згладжуванням гідроударних явищ за рахунок збільшення часу відкриття затворів;
зменшенням вихрів у струменях за рахунок вибору профілів тіл, що обтікаються;
дробленням струменів за допомогою насадок;
використанням ежекторів, що знижують випромінювання шуму на границі струмінь — довкілля.
У гідродинамічних установках (насоси, турбіни) слід запобігати виникненню кавітації, яка викликає гідродинамічний шум.
6.4.2.5. Джерелами електромагнітного шуму є механічні коливання електротехнічних пристроїв або їх частин, які збуджуються змінними магнітними та електричними полями. До методів боротьби з цим шумом відносять застосування феромагнітних матеріалів з малою магнітострикцією, зменшення щільності магнітних потоків у електричних машинах за рахунок належного вибору їх параметрів, добру затяжку пакетів пластин в осерддях трансформаторів, дроселів, якорів двигунів тощо; застосування косих пазів для обмоток у статорах і роторах машин, які зменшують імпульси сил взаємодії обмоток та розтягують ці імпульси в часі.
Якщо рівень шуму у джерелі все-таки високий, то застосовуються методи зниження шуму на шляху його розповсюдження і, насамперед, такий метод, як ізоляція джерела чи робочого місця.
6.4.2.6. Для зниження звуку, що відбивається від поверхонь у приміщенні, застосовуються матеріали, що поглинають звук, тобто використовують метод зниження шуму звукопоглинанням.
Звукова ізоляція від повітряного шуму здійснюється за допомогою кожухів, екранів, перетинок. Звукоізолюючі перепони відбивають звукову хвилю і тим самим перешкоджають розповсюдженню шуму.
6.4.2.7. Щоб захистити від шуму обслуговуючий персонал на виробничих дільницях з шумними технологічними процесами або особливо шумним устаткуванням влаштовують кабіни спостереження і дистанційного управління, їх виготовляють із звичайних будівельних матеріалів у вигляді ізольованих приміщень, обладнаних вентиляцією, оглядовими вікнами, дверима (з щільними притворами) та віброізоляторами для запобігання проникненню в кабіни структурного шуму. Нерідко в кабінах стелю і частину стін облицьовують звукопоглинальними матеріалами. Особливу увагу звертають на замазування щілин і наскрізних отворів в місцях проходу комунікацій.
6.4.2.8. Звукоізоляція від повітряного шуму забезпечується за допомогою звичайних будівельних матеріалів — цегли, бетону та залізобетону, металу, фанери, плит із деревних стружок, скла тощо.
У якості звукоізолюючих матеріалів, які застосовують у конструкціях перекриттів для зниження передачі структурного (ударного) звуку переважно в житлових і громадських будинках, використовують мати та плити із скляного та мінерального волокна, м'які плити з деревних стружок, картон, гуму, металеві пружини, утеплений лінолеум тощо.
6.4.2.9. Якщо необхідно додатково знизити звукову енергію, що відбивається від поверхонь приміщення, використовують звукопоглинаючі конструкції та матеріали. Це, як правило, конструкції, складені з шпаристих матеріалів. При терті часток повітря, що коливаються, в шпаринах таких матеріалів енергія звукових хвиль переходить у теплоту. Звукопоглинаючі матеріали застосовують у вигляді облицювання внутрішніх поверхонь приміщень або ж у вигляді самостійних конструкцій — штучних поглиначів. Коефіцієнт звукопоглинання залежить від виду матеріалу, його товщини, шпаристості, величини зерен або діаметра волокон, наявності за шаром матеріалу повітряного зазору та його ширини, частоти і кута падіння звуку, розмірів конструкцій звукопоглинання тощо.
Використання звукопоглинальних конструкцій може дати ефект зниження шуму на 12-15 дБА поблизу цих конструкцій. Поблизу джерела шуму ефект зниження шуму не перевищує 2-5 дБА. Однак, при цьому, за рахунок змін структури звукового поля знижуються дискомфортні акустичні умови і поліпшується слухова адаптація людини в приміщенні.
Метод зниження шуму звукопоглинанням застосовують, якщо неможливо забезпечити нормальних акустичних умов методами зниження шуму в джерелі випромінювання та звукоізоляції. Цей метод доцільно застосовувати, якщо у приміщенні доля прямого та відбитого звуку майже дорівнюють один одному (дифузне акустичне поле), та є можливість облицювання звукопоглинаючим матеріалом майже 60% поверхонь у приміщенні.
6.4.2.10. Для зниження шуму різного газодинамічного обладнання використовують глушники шуму. Глушники є обов'язковою складовою частиною установок з двигунами внутрішнього згоряння, газотурбінними та пневматичними двигунами, вентиляторних та компресорних установок, аеродинамічних пристроїв тощо. Розрізняють глушники із звукопоглинальним матеріалом (активні), які поглинають звукову енергію, та без звукопоглинального матеріалу (реактивні), які відбивають звукову енергію назад до джерела. Глушники з поглинаючими матеріалами (трубчасті, пластинчаті, екранні) використовують в компресорних та вентиляційних установках. На високих частотах їх ефективність може досягати 10-25 дБ. Глушники без звукопоглинаючого матеріалу (з розширюючими камерами, резонансні) використовують переважно в поршневих машинах, пневматичних і ротаційних двигунах та двигунах внутрішнього згоряння. Ці конструкції настроюються на окремі частотні смугі з найбільшою енергією випромінювання і мають ефект зниження шуму до 30 дБ.
6.4.2.11. Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи не забезпечують допустимих рівнів звуку. Засоби індивідуального захисту дозволяють знизити рівні звукового тиску на 7-45 дБ. Вони розподіляються на вкладиші у вигляді тампонів, які встромляються у слуховий канал; протишумні навушники, які закривають вушну раковину зовні; шлеми та каски .
6.4.2.12. Ультразвук широко застосовують в техніці для диспергування рідин, очищення частин, зварювання пластмас, дефектоскопії металів, очищення газів від шкідливих домішок тощо.
У техніці застосовують звукові хвилі частотою вище 11,2 кГц, тобто захоплюється частина діапазону відчутних для людини звуків. На організм людини ультразвук впливає, головним чином, при безпосередньому контакті, а також через повітря.
6.4.2.13. Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров'яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність При дотриманні заходів безпеки робота з ультразвуком на стані здоров'я не позначається. Для зниження шкідливого впливу підвищених рівнів ультразвуку зменшують шкідливе випромінювання звукової енергії у джерелі, локалізують дію ультразвуку за допомогою конструктивних та планувальних рішень, здійснюють організаційно-профілактичні заходи. Зменшення шкідливого випромінювання у джерелі досягається підвищенням номінальних робочих частот джерел ультразвуку та виключенням паразитного випромінювання звукової енергії. Для локалізації дії ультразвуку конструктивними та планувальним рішеннями використовують звукоізолюючі кожухи, напівкожухи, екрани; окремі приміщення та кабіни, де розміщують ультразвукове обладнання; блокування, що відключає генератор ультразвуку при порушенні звукоізоляції; дистанційне керування; облицювання приміщень та кабін звукопоглинальними матеріалами. Організаційно-профілактичні заходи включають інструктаж про характер дії підвищених рівнів ультразвуку та про засоби захисту від нього, а також організацію раціонального режиму праці та відпочинку.
6.4.2.14. Інфразвук широко розповсюджений в сучасному виробництві та на транспорті. Він утворюються під час роботи компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, великих вентиляторів, руху локомотивів та автомобілів. Інфразвук є одним з несприятливих факторів виробничого середовища, і при високих рівнях звукового тиску (більше 110-120 дБ) спостерігається шкідливий вплив його на організм людини. Завдяки малому затуханню хвилі інфразвуку поширюються в атмосфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових, наприклад, за рахунок збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду; підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів; усунення низькочастотних вібрацій. В цьому випадку зниження шуму може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.
6.4.3. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку
6.4.3.1. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку регламентовано ДСН 3.3.6.037-99.
Вплив шуму на людину, його вимірювання та оцінювання може здійснюватися відповідно до стандартів, наведених у таблиці 6.7.
Таблиця 6.7 - Стандарти щодо захисту від шуму
| Позначення | Назва |
| | Державні стандарти |
| ДСТУ 2867-94 | Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги |
| ДСТУ 3010-95 | Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Методи визначення шумових характеристик кондиціонерів |
| ДСТУ 3109-95 (ГОСТ 12.2.110-95) | Компресори повітряні поршневі стаціонарні загального призначення. Норми і методи визначення шумових характеристик |
| ДСТУ ГОСТ 31296.1:2007 (ИСО 1996-1:2003) | Шум. Опис, вимірювання і оцінка шуму на місцевості. Частина 1. Основні величини і процедури оцінювання (ГОСТ 31296.1-2005 (ИСО 1996-1:2003), ІDT; ІSO 1996-1:2003, MOD) |
| ДСТУ ISO 354:2007 | Акустика. Вимірювання звукопоглинання у ревербераційній камері (ІSO 354:2003, ІDT |
| ДСТУ 3515-97 | Акустика й електроакустика. Терміни та визначення |
| ДСТУ ISO 3740:2007 | Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму. Настанови щодо застосування базових стандартів (ІSO 3740:2000, ІDT |
| ДСТУ ISO 3741:2004 | Акустика. Визначання рівнів звукової потужності джерел шуму за тиском звуку. Точні методи для ревербераційних камер (ІSO 3741:1999, ІDT) |
| ДСТУ ISO 3743-1:2007 | Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму. Технічні методи для невеликих переносних джерел у ревербераційних полях. Частина 1. Порівняльний метод для випробувальних камер з твердим покривом стінок (ІSO 3743-1:1994, ІDT |
| ДСТУ ISO 3743-2:2007 | Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму. Технічні методи для невеликих переносних джерел у ревербераційних полях. Частина 2. Методи для спеціальних ревербераційних випробувальних камер (ІSO 3743-2:1994, ІDT |
| ДСТУ 3990-2000 | Метрологія. Державна повірочна схема для засобів вимірювань звукового тиску в повітряному середовищі |
| ДСТУ4212:2003 | Вимірювачі рівня звуку. Загальні технічні вимоги (EN 60651:1994, MOD) |
| ДСТУ ISO 14163:2004 | Акустика. Настанови щодо боротьби з шумом за допомогою шумозаглушувачів (ІSO 14163:1998, ІDT) |
| ДСТУ EN 27182-2001 | Акустика. Вимірювання на рівні вуха оператора повітряного шуму, випромінюваного ланцюговими пилками (EN 27182:1991, ІDT) |
| ДСТУ EN 27917-2001 | Акустика. Вимірювання на рівні вуха оператора повітряного шуму, випромінюваного кущорізами (EN 27917:1991, ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 31298.1:2007 (ИСО 11546-1:1995) | Шум машин. Визначення звукоізоляції кожухів. Частина 1. Лабораторні вимірювання для подання значень шумових характеристик (ГОСТ 31298.1-2005 (ИСО 11546-1:1995), ІDT; ІSO 11546-1:1995, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 12.2.030:2003 | Система стандартів безпеки праці. Машини ручні. Шумові характеристики. Норми. Методи випробувань (ГОСТ 12.2.030-2000, ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ ИСО 230-5:2004 | Випробовування верстатів. Частина 5. Визначання шумових характеристик (ГОСТ ИСО 230-5-2002, ІDT) |
| ДСТУ ISO 2151:2007 | Акустика. Методика вимірювання шуму компресорів і вакуумних насосів. Технічний метод (клас точності 2) (ІSO 2151:2004, ІDT) |
| ДСТУ ISO 3744:2005 | Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму за звуковим тиском. Технічний метод в істотно вільному звуковому полі над звуковідбивальною площиною (ІSO 3744:1994, ІDT) |
| ДСТУ ISO 3744:2005 | Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму за звуковим тиском. Технічний метод в істотно вільному звуковому полі над звуковідбивальною площиною (ІSO 3744:1994, ІDT) |
| ДСТУ ISO 3744:2005 | Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму за звуковим тиском. Технічний метод в істотно вільному звуковому полі над звуковідбивальною площиною (ІSO 3744:1994, ІDT) |
| ДСТУ ISO 3746:2005 | Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму за звуковим тиском. Орієнтувальний метод з використанням обгинальної вимірювальної поверхні над звуковідбивальною площиною (ІSO 3746:1995, ІDT) |
| ДСТУ ISO 7216:2006 | Акустика. Сільськогосподарські та лісогосподарські колісні трактори та самохідні машини. Вимірювання шуму під час роботи (ІSO 7216:1992, ІDT) |
| ДСТУ ISO 7779:2005 | Акустика. Вимірювання повітряного шуму, створюваного інформаційною технікою і телекомунікаційним устаткованням (ІSO 7779:1999, ІDT) |
| ДСТУ ISO 8528-6:2004 | Генераторні установки змінного струму з приводом від поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Частина 6. Методи випробування (ІSO 8528-6:1993, ІDT) |
| ДСТУ ISO 8528-10:2004 | Генераторні установки змінного струму з приводом від поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Частина 10. Вимірювання повітряного шуму методом оточувальної поверхні (ІSO 8528-10:1998, ІDT |
| ДСТУ ISO 8579-1:2005 | Правила приймання зубчастих передач. Частина 1. Правила випробування на шум (ІSO 8579-1:2002, ІDT) |
| ДСТУ EN ISO 11201:2004 | Акустика. Шум, випромінюваний машинами та устаткованням. Вимірювання рівня тиску випромінюваного звуку на робочому місці та в інших характерних точках. Інженерний метод вимірювання в практично вільному звуковому полі над звуковідбивальною поверхнею (EN ІSO 11201:1995, ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 23941:2004 | Шум машин. Методи визначання шумових характеристик. Загальні вимоги (ГОСТ 23941-2002, ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 27243:2007 (ИСО 3747:2000) | Шум машин. Визначення рівнів звукової потужності за звуковим тиском. Метод порівнювання на місці установлення (ГОСТ 27243-2005 (ИСО 3747:2000), ІDT; ІSO 3747:2000, MOD) |
| ДСТУ EN 27574-1:2004 | Акустика. Статистичні методи визначання і перевіряння паспортних величин шуму, випромінюваного машинами та устаткованням. Частина 1. Загальні положення і визначення (EN 27574-1:1988, ІDT) |
| ДСТУ EN 27574-2:2004 | Акустика. Статистичні методи визначання і перевіряння паспортних величин шуму, випромінюваного машинами та устаткованням. Частина 2. Методи визначання і перевіряння паспортних величин окремих машин (EN 27574-2:1988, ІDT) |
| ДСТУ EN 27574-3:2004 | Акустика. Статистичні методи визначання і перевіряння паспортних величин шуму, випромінюваного машинами й устаткованням. Частина 3. Спрощений (проміжний) метод визначання і перевіряння паспортних величин для партій машин (EN 27574-3:1988, ІDT) |
| ДСТУ EN 27574-4:2004 | Акустика. Статистичні методи визначання і перевіряння паспортних величин шуму, випромінюваного машинами й устаткованням. Частина 4. Методи визначання і перевіряння паспортних величин для партій машин (EN 27574-4:1988, ІDT) |
| ДСТУ EN 29295-2001 | Акустика. Вимірювання високочастотного шуму приладів канцелярської та інформаційної техніки (ІEC 29295:1991, ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 30683:2003 (ИСО 11204-95 | Шум машин. Вимірювання рівнів звукового тиску випромінення на робочому місці й в інших контрольних точках. Метод із корекціями на акустичні умови (ГОСТ 30683-2000 (ИСО 11204-95), ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 30691:2003 (ИСО 4871-96) | Шум машин. Заява і контроль значень шумових характеристик (ГОСТ 30691-2001 (ИСО 4871-96), ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 30720:2003 (ИСО 11203-95) | Шум машин. Визначення рівнів звукового тиску випромінення на робочому місці й в інших контрольних точках за рівнем звукової потужності (ГОСТ 30720-2001 (ИСО 11203-95), ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 31169:2006 (ИСО 11202:1995) | Шум машин. Вимірювання рівнів звукового тиску випромінювання на робочому місці та в інших контрольних точках. Орієнтовний метод вимірювання на місці установлення (ГОСТ 31169-2003 (ИСО 11202:1995), ІDT; ІSO 11202:1995, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31170:2006 | Вібрація та шум машин. Перелік вібраційних, шумових і силових характеристик, що підлягають заявленню і контролю під час випробування машин, механізмів, устатковання і енергетичних установок цивільних суден і засобів освоювання світового океану на стендах заводів-постачальників (ГОСТ 31170-2004, ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 31171:2006 (ИСО 11200:1995) | Шум машин. Настанова з вибору методу визначення рівнів звукового тиску випромінювання на робочому місці та в інших контрольних точках (ГОСТ 31171-2003 (ИСО 11200:1995), ІDT; ІSO 11200:1995, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31172:2006 (ИСО 11201:1995) | Шум машин. Вимірювання рівнів звукового тиску випромінювання на робочому місці та в інших контрольних точках. Технічний метод в значно вільному звуковому полі над звуковідбивною площиною (ГОСТ 31172-2003 (ИСО 11201:1995), ІDT; ІSO 11201:1995, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31252:2006 (ИСО 3740:2000) | Шум машин. Настанова з вибору методу визначення рівнів звукової потужності (ГОСТ 31252-2004 (ИСО 3740:2000), ІDT; ІSO 3740:2000, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31273:2006 | Шум машин. Визначення рівнів звукової потужності за звуковим тиском. Точні методи для заглушених камер (ГОСТ 31273-2003 (ИСО 3745:2003), ІDT; ІSO 3745:2003, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31274:2006 (ИСО 3741:1999, MOD) | Шум машин. Визначення рівнів звукової потужності по звуковому тиску. Точні методи для ревербераційних камер (ГОСТ 31274-2004 (ИСО 3741:1999, ІDT) |
| ДСТУ ГОСТ 31275:2006 (ИСО 3744:1994) | Шум машин. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму по звуковому тиску. Технічний метод в істотно вільному звуковому полі над звуковідбивною площиною (ГОСТ 31275-2002 (ИСО 3744:1994), ІDT; ІSO 3744:1994, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31276:2006 (ИСО 3743-1:1994, ИСО 3743-2:1994) | Шум машин. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму по звуковому тиску. Технічні методи для малих переносних джерел шуму в ревербераційних полях в приміщеннях з жорсткими стінами і в спеціальних ревербераційних камерах (ГОСТ 31276-2002 (ИСО 3743-1:1994, ИСО 3743-2:1994), ІDT; ІSO 3743-1:1994, ІSO 3743-2:1994, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31295.1:2007 (ИСО 9613-1:1993) | Шум. Затухання звуку під час розповсюдження на місцевості. Частина 1. Розрахунок поглинання звуку атмосферою (ГОСТ 31295.1-2005 (ИСО 9613-1:1993), ІDT; ІSO 9613-1:1993, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31295.2:2007 (ИСО 9613-2:1996) | Шум. Затухання звуку під час розповсюдження на місцевості. Частина 2. Загальний метод розрахування (ГОСТ 31295.2-2005 (ИСО 9613-2:1996), ІDT; ІSO 9613-2:1993, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31297:2007 (ИСО 8297:1994 | Шум. Технічний метод визначення рівнів звукової потужності промислових підприємсив з багатьма джерелами шуму для оцінювання рівнів звукового тиску в навколишньому середовищі (ГОСТ 31297-2005 (ИСО 8297:1994), ІDT; ІSO 8297:1994, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31298.2:2007 (ИСО 11546-2:1995) | Шум машин. Визначення звукоізоляції кожухів. Частина 2. Вимірювання на місці встановлення для приймання та підтвердження поданих значень шумових характеристик (ГОСТ 31298.2-2005 (ИСО 11546-2:1995), ІDT; ІSO 11546-2:1995, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31300:2007 (ИСО 12639:2000) | Шум машин. Помпи гідравлічні. Випробування на шум (ГОСТ 31300-2005 (ИСО 12639:2000), ІDT; ІSO 12639:2000, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31301:2007 (ИСО 15664:2001) | Шум. Планування заходів щодо керування шумом установок і підприємств, які працюють під відкритим небом (ГОСТ 31301-2005 (ИСО 15664:2001), ІDT; ІSO 15664:2001, MOD) |
| ДСТУ ГОСТ 31324:2007 (ИСО 11820:1996) | Шум. Визначення характеристик глушників під час випробування на місці встановлення (ГОСТ 31324-2006 (ИСО 11820:1996), ІDT; ІSO 11820:1996, NEQ) |
| ДСТУ ГОСТ 31325:2007 (ИСО 4872:1978) | Шум. Вимірювання шуму будівельного устатковання, що працює під відкритим небом. Метод установлювання відповідності нормам шуму (ГОСТ 31325:2006 (ИСО 4872:1978), ІDT; ІSO 4872:1978, NEQ) |
| ДСТУ ГОСТ 31327:2007 | Шум машин. Метод порівнювання даних щодо шуму машин та устатковання. (ГОСТ 31327:2006 (ИСО 11689:1996), ІDT; ІSO 11689:1996, NEQ) |
| ДСТУ ГОСТ 31337:2007 | Шум машин. Машини ручні неелектричні. Технічний метод вимірювання шуму (ГОСТ 31337-2006 (ИСО 15744:2002), ІDT; ІSO 15744:2002, NEQ) |
| ДСТУ IEC 60704-1-96 (ГОСТ 30163.0-95) | Побутові та аналогічні електричні прилади. Методи визначення розповсюджуваного в повітрі шуму. Частина 1. Загальні вимоги |
| ДСТУ IEC 60704-2-3-96 (ГОСТ 30163.2-96) | Побутові та аналогічні електричні прилади. Методи визначення розповсюджуваного в повітрі шуму. Частина 2. Додаткові вимоги до посудомийних машин |
| ДСТУ IEC 60704-2-4-96 (ГОСТ 30163.3-99) | Побутові та аналогічні електричні прилади. Методи визначення розповсюджуваного в повітрі шуму. Частина 2. Додаткові вимоги до пральних машин і центрифуг |
| ДСТУ IEC 61400-11-2002 | Системи турбогенераторні вітряні. Частина 11. Методика вимірювання акустичного шуму (ІEC 61400-11:1997, ІDT) |
| ДСТУ IEC 60804:2004 | Інтегрувально-усереднювальні вимірювачі рівня звуку (ІEC 60804:2000, ІDT) |
| ДСТУ UN/ECE R 9-06:2004 | Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження транспортних засобів категорій L <(індекс)2>, L <(індекс)4> та L <(індекс)5> стосовно створюваного ними шуму (UN/ECE R 9-06:1997, ІDT) |
| ДСТУ UN/ECE R 41-03:2005 | Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження мотоциклів, стосовно створюваного ними шуму (UN/ECE R 41-03:2000, ІDT) |
| ДСТУ UN/ECE R 51-02:2004 | Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження колісних транспортних засобів, що мають не менше ніж чотири колеса, стосовно створюваного ними шуму (UN/ECE R 51-02:1996, ІDT) |
| ДСТУ UN/ECE R 63-00-2002 | Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження двоколісних мопедів стосовно створюваного ними шуму (Правила ЕЭК ООН N 63-00:1985, ІDT) |
| ДСТУ UN/ECE R 63-01:2004 | Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження двоколісних мопедів стосовно створюваного ними шуму (UN/ECE R 63-01:1985, ІDT) |
| ДСТУ3130-95 | Станції теплові електричні на органічному паливі. Загальні вимоги щодо захисту від шуму |
| ДСТУ ISO 11690-1:2005 | Акустика. Практичні рекомендації щодо проектування малошумних робочих місць, обладнаних механізмами. Частина 1. Стратегія керування шумом (ІSO 11690-1:1996, ІDT) |
| ДСТУ ISO 11690-2:2005 | Акустика. Практичні рекомендації щодо проектування малошумних робочих місць, обладнаних механізмами. Частина 2. Заходи щодо керування шумом (ІSO 11690-2:1996, ІDT) |
| | Міждержавні стандарти |
| ГОСТ 12.1.001-89 | ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности |
| ГОСТ 12.1.003-83 | ССБТ. Шум. Общие требования безопасности |
| ГОСТ 12.1.020-79 | ССБТ. Шум. Метод контроля на морских речных судах |
| ГОСТ 12.1.023-80 | ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин |
| ГОСТ 12.1.026-80 | ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума в свободном звуковом поле над звукоотражающей плоскостью. Технический метод |
| ГОСТ 12.1.027-80 | ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума в реверберационном помещении. Технический метод |
| ГОСТ 12.1.028-80 | ССБТ. Шум. Определение шумовых характеристик источников шума. Ориентировочный метод |
| ГОСТ 12.1.029-80 | ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация |
| ГОСТ 12.1.035-81 | ССБТ. Оборудование для дуговой и контактной электросварки. Допустимые уровни шума и методы измерений |
| ГОСТ 12.1.036-81 | ССБТ. Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях |
| ГОСТ 12.1.050-86 | ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах |
| ГОСТ 12.2.024-87 | ССБТ. Шум. Трансформаторы силовые масляные. Нормы и методы контроля |
| ГОСТ 12.2.030-2000 | ССБТ. Машины ручные. Шумовые характеристики. Нормы. Методы испытаний |
| ГОСТ 12.2.038-84 | ССБТ. Аппараты телеграфные рулонные. Допустимые уровни шумовых характеристик и методика их контроля |
| ГОСТ 12.2.098-84 | ССБТ. Кабины звукоизолирующие. Общие требования |
| ГОСТ 12.2.107-85 | ССБТ. Шум. Станки металлорежущие. Допустимые шумовые характеристики |
| ГОСТ 17228-87 | Самолеты пассажирские и транспортные. Допустимые уровни шума, создаваемого на местности |
| ГОСТ 20296-81 | Самолеты и вертолеты гражданской авиации. Допускаемые уровни шума в салонах и кабинах экипажа и методы измерения шума |
| ГОСТ 22283-88 | Шум авиационный. Допустимые уровни шума на территории жилой застройки и методы его измерения |
| ГОСТ 23023-85 | Самолеты винтовые легкой весовой категории. Допустимые уровни шума, методы определения уровней шума, создаваемого на местности |
| ГОСТ 23552-79 | Самолеты гражданской авиации. Допустимые уровни интенсивности звукового удара на местности и методы его измерения |
| ГОСТ 24646-81 | Самолеты транспортные сверхзвуковые. Допустимые уровни шума на местности и метод определения уровней шума |
| ГОСТ 24647-91 | Вертолеты гражданской авиации. Допустимые уровни шума и методы определения уровней шума на местности |
| ГОСТ 24659-81 | Самолеты короткого взлета и посадки. Допустимые уровни шума на местности и метод определения уровней шума |
| ГОСТ 26820-86 | Установки силовые вспомогательные пассажирских и транспортных самолетов. Допустимые уровни шума, создаваемого на местности, и метод их определения |
| ГОСТ 31274-2004 (ИСО 3741:1999) | Шум машин. Определение уровней звуковой мощности по звуковому давлению. Точные методы для реверберационных камер |
| ГОСТ 31296.1-2005 (ИСО 1996-1:2003) | Шум. Описание, измерение и оценка шума на местности. Часть 1. Основные величины и процедуры оценки |
| ГОСТ 31296.2-2006 (ИСО 1996-2:2003) | Шум. Описание, измерение и оценка шума на местности. Часть 2. Определение уровней звукового давления |
| СТ СЭВ 1929-79 | Шум. Метод измерения звукопоглащения в реверберационной камере |
| СТ СЭВ 5034-85 | Шум. Методы определения шумовых характеристик в местах обслуживающего персонала, используемые у изготовителя машин |