Законодавство про охорону праці

Вид материалаЗакон

Содержание


11. Пожежна безпека
Пожежна безпека
Розвиток пожежі
Небезпечний чинник пожежі
Джерело запалювання
Основними причинами пожеж є
11.2. Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”
11.3. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць ви
11.4. Служба пожежної безпеки
11.5. Пожежний нагляд
11.6. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначенн
Експертиза проектів будівництва щодо пожежної безпеки
11.7. Видача дозволу на початок роботи
11.8. Добровільні пожежні дружини
На добровільну пожежну дружину покладається
На добровільну пожежну команду покладає
11.9. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
11.10. Облік пожеж
11.11. Навчання з питань пожежної безпеки
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   37

11. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА



11.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж

Пожежа — поза регламентний процес знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля (ДСТУ 2272:2006).

Пожежна безпека — відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі та пов’язаної з нею можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (ДСТУ 2272:2006).

Розвиток пожежі — збільшення зони горіння і (або) ймовірності впливу небезпечних чинників пожежі (ДСТУ 2272:2006).

Зона горіння — простір, у якому відбувається горіння (ДСТУ 2272:2006).

Горіння — екзотермічний процес, який охоплює окисно-відновні перетворення речовин і (або) матеріалів і характеризується наявністю летких продуктів і (або) світлового випромінювання. Ознаками горіння є теплове, світлове, ультрафіолетове випромінювання, наявність диму, погіршення складу газового середовища та підвищення його температури. (ДСТУ 2272:2006).

Небезпечний чинник пожежі — прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згорання або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища (ДСТУ 2272:2006).

Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників – горючої речовини, окисника та джерела запалювання. При цьому горюча речовина та окисник повинні знаходитися у необхідному співвідношенні один до одного і утворювати таким чином горючу суміш, а джерело запалювання повинно мати певну енергію та температуру, достатню для початку реакції. Цей пожежний трикутник може дати найпростіше уявлення про виникнення пожежі, тобто, якщо одна із сторін трикутника відсутня – пожежа не може початися, а якщо одну із сторін виключити, то пожежа згасне.

Джерело запалювання — об’єкт, який виділяє теплову енергію, достатню для запалювання. Загорання відбувається зазвичай під дією зовнішнього джерела запалювання, тоді як самостійне горіння підтримується за рахунок теплоти екзотермічних процесів (ДСТУ 2272:2006).

Суміш горючої речовини та окисника , здатна до самостійного горіння називається горючим середовищем. Це середовище здатне самостійно горіти після видалення джерела запалювання. Для повного згоряння необхідна присутність достатньої кількості кисню, щоб забезпечити повне перетворення речовини в її насичені оксиди. За недостатньої кількості повітря окислюється тільки частина горючої речовини. Залишок розкладається з виділенням великої кількості диму. В цих умовах також утворюються токсичні речовини, серед яких найбільш розповсюджений продукт неповного згоряння – оксид вуглецю, який може призвести до отруєння людей. На пожежах, як правило, горіння відбувається за недостатньої кількості окисника, що серйозно ускладнює пожежегасіння внаслідок погіршення видимості або наявності токсичних речовин у повітряному середовищі.

Основними причинами пожеж є:

необережне поводження з вогнем;

порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування і побутових електроприладів;

порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення і теплогенеруючих установок;

порушення правил користування інструментами і електронагрівальними приладами;

несправність виробничого устаткування;

порушення технологічних регламентів.

Відповідно до ГОСТ 12.1.004.-91 пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів. Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою вка­заних систем, згідно з ГОСТ 12.1.004-91, не повинен бути меншим за 0,999999 відвернення впливу на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людини має бути не більшим 10-6 ймовірності впливу небезпечних факторів пожежі.

Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі — обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Повинні створюватися системи запобігання пожежі — сукупність засобів та організаційних заходів, призначених для створення умов, за яких імовірність виникнення і (або) розвитку пожежі не перевищує унормоване допустиме значення (ДСТУ 2272:2006).

Основними вихідними даними при розробці комплексу технічних і організаційних рішень щодо забезпечення потрібного рівня пожеж­ної безпеки в кожному конкретному випадку є чинна законодавча і нормативно-технічна база з питань пожежної безпеки, вибухопожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, що застосовуються у виробничому циклі, кількість вибухопожежонебезпечних матеріалів і речовин та особливості виробництва.


11.2. Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”


11.2.1. Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України “Про пожежну безпеку” та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції (ст.1 Закону України “Про пожежну безпеку” )

11.2.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах підприємств, установ та організацій.

Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств, будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації

Забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму (ст. 2 Закону України “Про пожежну безпеку” ).

11.2.3. До компетенції центральних органів виконавчої влади в галузі пожежної безпеки належить:

проведення єдиної політики в галузі пожежної безпеки;

визначення основних напрямів розвитку науки і техніки, координація державних, міжрегіональних заходів і наукових досліджень у галузі пожежної безпеки, керівництво відповідними науково-дослідними установами;

розробка та затвердження державних стандартів, норм і правил пожежної безпеки;

встановлення єдиної системи обліку пожеж;

організація навчання спеціалістів у галузі пожежної безпеки, керівництво пожежно-технічними навчальними закладами;

оперативне управління силами і технічними засобами, які залучаються до ліквідації великих пожеж;

координація роботи щодо створення і випуску пожежної техники та засобів протипожежного захисту, встановлення державного замовлення на їх випуск і постачання;

співробітництво з органами пожежної безпеки інших держав.

Вирішення всіх інших питань у галузі пожежної безпеки, не віднесених цим Законом до компетенції центральних органов виконавчої влади, належить до компетенції Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органов місцевого та регіонального самоврядування.

11.3. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва

11.3.1.Згідно зі ст. 5 Закону україни “Про пожежну безпеку” власники підприємств, установ та організацій або уповноважені ними органи (далі - власники), а також орендарі зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, проваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, щодіють у межах підприємства, установи та організації, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органов державного пожежного нагляду;

організовувати навчання працівників правил пожежної без пеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їхвикористання не за призначенням;

створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків пожеж.

11.3.2. Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

11.3.3.Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які виробляють продукцію протипожежного призначення та надають послуги, пов'язані з запобіганням або ліквідацією пожеж, звільняються від сплати податків на прибуток у межах обсяду виконаних робіт.

11.3.4. Підприємства, установи та організації, які мають або утримують пожежні команди з виїзною пожежною технікою, частково звільняються від сплати податків на прибуток (50 відсотків коштів, що витрачаються на утримання цих команд).

11.3.5. На підприємстві, в установі та організації з кількістю працюючих 50 і більше чоловік рішенням трудового колективу може створюватися пожежно-технічна комісія. У виняткових випадках її функції може виконувати комісія з охорони праці. Типове положення про пожежно-технічну комісію затверджується Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС).

11.3.6. Повноваження в галузі пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших виробничих об'єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, що утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій в його апараті створюється служба пожежної безпеки.


11.4. Служба пожежної безпеки

Координація і вдосконалення роботи із забезпечення пожежної безпеки та контролю за прове­денням і виконанням протипожежних заходів здійснюється служ­бою пожежної безпеки (СПБ), яка створюється в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, в об'єднаннях підприємств різної форми власності. Діяльність СПБ регламен­тується Законом України “Про пожежну безпеку” та НАПБ Б.02.010-2003Типове поло­ження про службу пожежної безпеки”, затверджено наказом МНС України від 29.09.2003р. за №369, зареєстровано в Мін’юсті України 10.12.2003р. за №1121/8442. 

Такі служби необхідно також організовувати в апаратах об'єднань підприємств (асоціацій, корпорацій, концернів тощо) для виконання делегованих об'єднанню функцій у галузі пожежної безпеки.

11.5. Пожежний нагляд

Пожежний нагляд — вид державної наглядової діяльності, що полягає в тому, щоб здійснити нагляд за виконанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державною пожежною охороною в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України ( ст. 7 Закону України “Про пожежну безпеку”).

Органи державного пожежного нагляду не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, органів виконавчої влади, органів місцевого та регионального самоврядування.

Контроль за виконанням правил пожежної безпеки під час проектування, технічного переоснащення, будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів іноземних фірм та спільних підприємств регулюється чинним законодавством або умовами, передбаченими договорами сторін, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

На об'єктах приватної власності органи державного пожежного нагляду контролюють лише умови безпеки людей на випадок пожежі, а також вирішення питань пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

розробляють з участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;

погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів,що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації, розробляють типові документи з цих питань;

здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних органов виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органов місцевого та регіонального самоврядування, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій, а також громадянами;

проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду.

В Україні питання державного пожежного нагляду віднесено до компетенції МНС. У структурі Міністерства діє спеціальний урядовий орган державного управління — Державний департамент пожежної безпеки (Держпожбезпеки).

Суб’єкти господарювання звикли до візитів представників цих органів — інспекторів державного пожежного нагляду.

Лист від 04.10.2007 № 06-12091/31 Щодо Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дає роз’яснення щодо забезпечення пожежної безпеки. На сьогоднішній день інспектори Держпожнагляду у своїй діяльності керуються Законом “Про пожежну безпеку” та іншими нормативними актами, серед яких є й «процедурні», тобто призначені для регламентації порядку здійснення перевірок суб’єк­тів господарювання. Основним таким є НАПБ Б.05.020-2006 Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду , затверджений наказом МНС України від 06.02.2006 за №59, зареєстрований в Мін’юсті України від 26.04.2006 за №480/12354.

Інструкція №59 дозволяє інспекторам Держпожнагляду “проводити в будь-який час у присутності керівника, власника чи уповноваженого ним представника перевірки підконтрольних об’єктів”. Насправді ж такі перевірки мають проводитися не у будь-який час, а відповідно до планів (планові контрольні заходи) або ж за наявності підстав для проведення позапланових перевірок. Норми Інструкції №59 і положення нового закону — Закону №877 мають розбіжності, а тому після набрання ним чинності ця Інструкція підлягатиме перегляду та вдосконаленню. МНС України, на відміну від багатьох інших органів виконавчої влади, визнає норми Закону №877 і не заперечує необхідність дотримання його положень органами держпожнагляду. Саме така позиція висвітлена у листі МНС від 04.10.2007 р. №06-12091/31. Крім того, Міністерство вживає необхідних заходів щодо реалізації норм Закону в сфері державного пожежного нагляду.

11.6. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення

Виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, устаткування,транспортні засоби, що вводяться в дію чи в експлуатацію післязавершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативних актів з пожежної безпеки.

Забороняється будівництво,реконструкція, технічне переоснащення приміщень, об'єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за додержанням проектних рішень з пожежної безпеки при будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні та експлуатації запроектованих ними об'єктів.

На машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво, а також на продукцію, в стандартах на які містяться вимоги щодо пожежної безпеки, повинен бути сертифікат, що засвідчує безпеку їх використання, виданий в установленому порядку.

Придбані за кордоном машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічне обладнання вводяться в експлуатацію лише за умови відповідності їх вимогам нормативних актів з пожежної безпеки, що діють в Україні.

Забороняється застосування в будівництві та на виробництві матеріалів і речовин, на які немає даних щодо пожежної безпеки. Проектування, реконструкція, технічне переоснащення та будівництво об'єктів, що здійснюються іноземними фірмами, повинні

відповідати вимогам нормативно-правових актів України.

Діяльність новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих об'єктів та об'єктів іншого призначення, впровадження нових технологій, передача на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень здійснюються після одержання на це дозволу органів державного пожежного нагляду, крім випадків, коли ведення господарської діяльності можливе за декларативним принципом, що визначається законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. При прийнятті об'єктів в експлуатацію комісією за участю органів державного пожежного нагляду дозвіл не оформляється.

Новостворені підприємства, в тому числі ті, що розміщуються в орендованих приміщеннях, які не змінюють виду своєї діяльності (крім потенційно небезпечних об'єктів) або не належать до категорії вибухопожежонебезпечних та об'єктів з масовим перебуванням людей і не розміщуються на території або всередині зазначених об'єктів, можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом. Якщо зазначені підприємства належать до категорії пожежонебезпечних об'єктів, вони можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третями особами. Перелік таких об'єктів, порядок та форма повідомлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, що проводиться органом державного пожежного нагляду або іншою юридичною (фізичною) особою, яка одержала ліцензію на проведення такої оценки (експертизи).

Експертиза проектів будівництва щодо пожежної безпеки проводиться у відповідності:

НАПБ Б.07.007-2004 Проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації, затверджено наказом МНС України від 23.11.2004 за №186, зареєстровано в Мін’юсті України 30.11.2004 за №1515/10114 (зміни та доповнення до Порядку проведення державної експертизи щодо пожежної безпеки проектів будівництва та іншої документації , затверджені наказом МНС України 03.07.2007 № 462, зареєстровані в Мін’юсті України 19.07.2007 р. за № 831/14098;

НАПБ Б.02.014-2004 Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документов, затверджено наказом МНС від України15.11.2004 за №170, зареєстровано в Мін’юсті України 22.11.2004 р. за №1467/10066.

НАПБ Б.02.015-2004 «Положення про порядок державного пожежного нагляду за будівництвом об'єктів іноземними фірмами», затверджено наказом МНС України 05.07.2004 N 297, зареєстровано в Мінюсті України 21.07. 2004 р. за N 905/9504.


  11.7. Видача дозволу на початок роботи

Видача дозволу на початок роботи регулюється:

НАПБ Б.07.018-2001 Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затверджений Постановою КМ України від 14.02.2001 за №150, із змінами і доповненнями, внесеними  постановами М України від 4.06.2003 за № 873,  від 11.01.2006 за № 17, від 22.06.2007 за № 856;

НАПБ Б.05.021-2006 Інструкція з організації роботи органів державного пожежного нагляду з питань видачі дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затверджено наказом МНС України від 11.05.2006 за №278, зареєстровано в Мін’юсті України від 26.05.2006 за №608/12482, внесено зміни та доповнення Наказ МНС від 22.8.2007 року № 579, зареєстровано в Мін’юсті України від 31.08.2007 р. за №1004/14271.

На виконання ст.9 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва надає лист-роз'яснення щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів від 11 січня 2006 р. № 17 «Про внесення змін до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень».

Відповідно до зазначеної Постанови КМ України суб’єкти підприємницької діяльності звільняються від необхідності отримувати дозвіл на початок роботи та оренду приміщень у разі, якщо вони орендують торгівельні місця, кіоски та контейнери, що розміщені на ринках відповідно до схеми, погодженою в установленому порядку з органами державного пожежного нагляду, а також у разі прийняття в експлуатацію об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту державною комісією.  

Крім цього, з набуттям чинності зазначеної Постанови КМ України суб’єкти підприємницької діяльності можуть розпочинати свій бізнес за декларативним принципом, тобто без необхідності отримання дозволу, але за умови страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди. Такий принцип застосовується лише стосовно об'єктів, які не відносяться до вибухопожежонебезпечних та об'єктів з масовим перебуванням людей1 і не розміщуються на території або всередині зазначених об'єктів, та якщо не змінюється функціональне призначення об’єктів/приміщень і не проводиться їх перепланування.

 Якщо власники (орендарі) не змінюють функціональне призначення об’єктів та орендованих приміщень і не проводять їх перепланування, крім потенційно небезпечних об’єктів, які раніше отримали тимчасовий дозвіл на початок роботи від органів державного пожежного нагляду, звільняються від подання декларацій та матеріалів на продовження терміну дії дозволу. Експертиза для визначення можливості застосування декларативного принципу не вимагається. Таким чином, якщо суб’єкт підприємницької діяльності вважає, що відповідає всім вищезазначеним критеріям, то він може розпочати свою діяльність за декларативним принципом. Для цього необхідно заповнити декларацію відповідності об'єкта (об'єктів) вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за формою згідно з додатком 3 до постанови КМ України «Про внесення змін до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень» від 11.01.2006р. за №17 та надати її до органу державного пожежного нагляду не пізніше ніж за 10 днів до початку господарської діяльності. При цьому, ніякі інші документи не повинні надаватися разом з декларацією. Суб’єкт підприємницької діяльності несе повну відповідальність за достовірність інформації, наданої у декларації.

Новостворені підприємства, що належать до категорії пожежонебезпечних об'єктів, можуть започатковувати свою діяльність за декларативним принципом за умови укладення договорів добровільного страхування відповідальності перед третіми особами.

Діяльність зазначених підприємств за декларативним принципом провадиться лише на строк дії таких договорів.

11.8. Добровільні пожежні дружини

Згідно з НАПБ Б.02.004-2004 “Положення про добровільні пожежні дружини (команди)” , затвердженого наказом МНС України від 11.02.2004 за № 70, зареєстрованого в Мін’юсті України 19.02. 2004 р. за № 221/8820 п.1.1. Добровільні пожежні дружини (команди) створюються відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності (далі - підприємства) та наявності підрозділів державної чи відомчої пожежної охорони з кількістю працюючих від 25 осіб і більше, а на об'єктах підвищеної небезпеки - незалежно від кількості працюючих.

Добровільна пожежна дружина створюється з метою здійснення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння, здійснення громадського контролю за додержанням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, сприяння і надання допомоги пожежно-рятувальним підрозділам, проведення роз'яснювальної роботи серед працівників підприємства.

На добровільну пожежну дружину покладається:

здійснення контролю за виконанням (дотриманням) установлених на підприємстві правил пожежної без пеки (протипожежного режиму); проведення роз'яснювальної роботи серед працівників підприємства щодо дотримання вимог правил пожежної безпеки (шляхом організації семінарів, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо);

здійснення щоденного нагляду за утриманням у справному стані засобів протипожежного захисту, зв'язку, пожежної техніки, обладнання та инвентарю;

вжиття у разі виникнення пожежі невідкладних заходов до виклику пожежо-рятувальних підрозділів: рятування людей, майна та її ліквідація наявними засобами.

На добровільну пожежну команду покладається:

здійснення цілодобового чергування на пожежних автомобілях та причіпних мотопомпах;

нагляд за технічним станом пожежних автомобілів та причіпних мотопомп, обслуговування й утримання їх у постійній бойовій готовності;

участь у гасінні пожеж у разі їх виникнення;

здійснення контролю за працездатністю джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

виконує також завдання, передбачені вище перерахованими функціями добровільних пожежних дружин.

Усі витрати з утримання добровільних пожежних дружин здійснюються за рахунок підприємств, на яких вони створені.

11.9. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органов державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів винні в цьому посадові особи, інші працівники підприємств, установ,організацій та громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду підприємства, установи та організації можуть притягатися у судовому порядку до сплати штрафу. Максимальний розмір штрафу у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, не може перевищувати двох відсотків месячного фонду заробітної плати підприємства, установи та організації. Розміри і порядок накладення штрафів визначаються чинним законодавством України.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства. Посадові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи та організації понесли витрати, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність упорядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки та невиконання приписів (постанов) посадових осіб державного пожежного нагляду визначається законодавством України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та:

наказом МНС «Про затвердження та введення в дію Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інформаційної картки про адміністративне правопорушення та Порядку заповнення інформаційної картки про адміністративне правопорушення» від 23.07.2003 № 251, зареєстровано в Мінюсті 23.10. 2003 р. за № 966/8287 , із змінами, внесеними згідно з наказом МНС від 03.09.2004 за № 39, наказами МНС від 21.11.2006 за № 738 , від 14.08.2007 за №554, зареєстровано в Мін’юсті України від 14.08.2007 № 554;

НАПБ Б.02.018-2004 Положення про органи дізнання в системі МНС України , затверджено наказом МНС України від 27.04.2004 за №187, зареєстровано в Мін’юсті України від 9.06.2004 за №711/9310;

НАПБ Б.05.018-2004 Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затверджено наказом МНС України від 21.10.2004 за №130, зареєстровано в Мін’юсті України від 08.11.2004 за №1416/10015, зміни затверджено наказом МНС України від 21.11.2006 за №738.

11.10. Облік пожеж

Відповідно до Закону України "Про державну статистику" та Постанови КМ України “ Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків” від 26.12.03 за №2030 (внесено зміни постановою КМ України від 02.04.2008 за №293) ведеться єдиний облік пожеж та їх наслідків. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації зобов'язані вести облік пожеж, які виникають на об'єктах, що належать або підконтрольні їм, аналізувати причини їх виникнення та вживати заходів до їх усунення.

11.11. Навчання з питань пожежної безпеки

Навчання і перевірка знань з охорони праці та пожежної безпеки, проводиться відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затверджено наказом МНС від 29.09.2003, зареєстрований у Мін’юсті України від 11.12.2003 за № 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-2003).

Навчання працюючих здійснюється згідно з НАПБ Б.02.005-2003 «Типове положен­ня про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з пи­тань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України», затверджене наказом МНС від 29.09.2003 № 368 , зареєстровано в Мін’юсті 11.12.2003 за № 1148/8469.

Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи повинні проходити інструктаж з пожежної безпеки.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчан­ня і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Перелік посад і порядок організації навчання (у тому числі керівників різних рівнів) визначаються Кабінетом Міністрів України. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, заборо­няється. Програми навчання з питань пожежної безпеки мають погоджуватися з органами державного пожежного нагляду.